У 7 класі Практична робота №7 має тему «Визначення направленості поведінкових актів тварин.» У класі її виконати важкувато, тому що якщо вивчати поведінку тварин, то їх треба мати на уроці, що не завжди можливо. Є пропозиції виконати практичну роботу за картинками підручника або за відеозаписами.
Я пропоную виконати дану роботу у вигляді проекту «Біотестування в домашніх умовах.»
ТЕМА. БІОТЕСТУВАННЯ В ДОМАШНІХ УМОВАХ.
Я маю акваріум з рибками та равликами. Я дуже ретельно стежу та турбуюсь за маленькими мешканцями. Для комфортного життя рибкам потрібно світло, кисень, якісна вода, температура близько 26 градусів, їжа і звичайно рослини. Кожного тижня я змінював воду в акваріумі. Влітку зіткнувся з проблемою води, тому що центрального водопостачання у місті не було. Переді мною постали питання – якої якості вода у скважені, чи можливо її використовувати в акваріумі?
В інтернеті я знайшов методику за якою в домашніх умовах можна тестувати воду. У пригоді мені стали равлики, які мешкали в акваріумі. На деякий час вони стали моїми піддослідними тваринами, а моя квартира перетворилась на дослідницьку лабораторію тестування води.
Пошук їжі - це домінуюча форма поведінки у равликів. При дуже високій токсичності середовища вони перестають харчуватися і шукати їжу. Напевно, ви й по собі знаєте коли дуже погано себе почуваєш, то їсти не хочеться.
У нормі молюски дуже добре чують їжу. Відчувши корм, тваринки починають робити дуже характерні рухи вусами, визначають напрямок і впевнено знаходять їжу. При цьому вони повзають далеко висовуючись з раковини, їх нога чудово прилипає до поверхні ґрунту і до скла.
[pic]
Отже розпочинаємо наш біо-тест. Він проходить у два етапи. Перший підготовчий. На цьому етапі ми повинні отримати статистичні дані про час пошуку молюсками стандартної харчової приманки в стандартних умовах. Порядок дій такий: спочатку до дна ванни, клеїмо приманку, потім акуратно, з протилежного кінця, заливаємо акваріумну воду. Ця вода з того акваріума, де живуть равлики. Треба уважно дивитися, щоб не траплялися рослини і окремі листочки. Потім ловимо об’єкти і розміщуємо їх у ванночці в лінію поблизу стінки, протилежної тій, де розміщена їжа. Равликів не годуємо добу до досліду. Засікаємо час. Молюски починають майже одразу вилазити з раковин і починають шукати корм. Зазвичай перший виявляється у приманки через 1.5-2.5 хвилини. Тут до приманки почнуть підтягуватися інші учасники равликових перегонів. Тепер треба дивитися в усі очі! Ви повинні засікти час (точність хоча б в плюс-мінус 10 с), коли равлик торкнеться приманки. Ось так визначається час пошуку харчової приманки равликами.
Отже розпочинаємо другий етап нашого біо-тесту. Тестувати будемо воду зі скважени. Прикріплюємо приманку в контейнері, заливаємо воду зі скважени та запускаємо равликів.
[pic]
Початково я розташував равликів біля самої стінки ванни. Вони швидко відчули їжу і почали рухатись.
[pic]
Фото зроблено секунд через 20 після розміщення всіх равликів. Добре почувають себе равлики повзають швидко. І справді, це схоже на перегони.
[pic]
Ще через 35 секунд другий равлик почав рухатися до їжі.
[pic]
Приблизно через 3 хвилини усі равлики знайшли приманку.
Результати біо-тесту дозволяють нам зробити висновок, що вода нетоксична та придатна до використання в акваріумі. Равлики почувають себе дуже комфортно, їжу знаходять швидко, одже інші мешканці акваріума будуть почуватися добре.
В роботі учень використовує декілька технологій – дослідницьку (проводить досліди з равликами) , проектну та інформаційно-комп’ютерну (результати фіксує за допомогою фотоапарату або відеокамери, за допомогою презентації інформація доходить до однокласників).
Робота формує в учнях такі компетентності:
інформаційні: уміння одержувати, осмислювати, обробляти й використовувати інформацію з різних джерел;
саморозвитку й самоосвіти: потреба й готовність постійно вчитися протягом усього життя; опановувати вміннями й навичка ми самоаналізу, самоконтролю й самооцінки;
соціальні: стимулює пізнавальну активність; усвідомлення власного внеску в загальну діяльність; забезпечення мотивації діяльності; розв'язання проблеми; пошук шляхів реалізації проектів; установлення причинно-наслідкових зв'язків; формування адекватної оцінки й самооцінки; уміння використовувати власний досвід.
