Кров
( цикл уроків з біології )
Урок №1
Тема. Внутрішнє середовище організму. Склад і функції крові
Мета: сформувати поняття про внутрішнє середовище організму і його гомеостаз, визначити склад і функції крові, вчити розмірковувати над проблемними ситуаціями та розв’язувати проблемні завдання, розвивати творче логічне мислення.
Обладнання: таблиці із зображенням кровоносних систем різних представників тваринного царства, таблиця «Кров людини».
Базові поняття і терміни: внутрішнє середовище організму, гомеостаз, кров, лімфа, тканинна рідина, плазма, фізіологічний розчин, форменні елементи крові, еритроцити, лейкоцити, тромбоцити.
Основні форми і методи роботи: фронтальна, індивідуальна, групова робота, робота з підручником, розповідь, бесіда, демонстрація.
Тип уроку: засвоєння нових знань, умінь і навичок.
Очікувані результати: учні:
називають склад і функції крові;
розпізнають клітини крові на малюнках;
характеризують плазму крові;
обґрунтовують роль внутрішнього середовища в життєдіяльності організму людини;
пояснює значення тканинної рідини, поняття гомеостаз.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів
Бесіда
Щоб перейти до вивчення нового матеріалу нам необхідно повернутися до раніше отриманих знань із зоології. Отже, давайте згадаємо:
Як підтримувався гомеостаз та відбувався обмін речовин у одноклітинних організмів?
Виникнення травної, видільної систем органів та первинної порожнини тіла у червів і чому більшість нижчих червів є паразитами?
Чому виникнення кровоносної системи та крові є таким важливим фактором для розвитку тваринного світу?
Поясніть прислів’я: «Кров людська – не водиця, проливати не годиться».
Що, на вашу думку, крім крові, входить до внутрішнього середовища організму?
Повідомлення учня
Перші живі утворення виникли у водах Світового океану, середовищем проживання для них служила морська вода. У міру ускладнення живих організмів частина їхніх клітин ізолювалася від зовнішнього середовища. Так частина середовища проживання опинилася в середині організму, що дозволило багатьом організмам залишити водне середовище й почати жити на суходолі. Маленьке море, ускладнюючись, поступово перетворилося на внутрішнє середовище тварин і людини.
Проблемна ситуація і постановка проблемного завдання
Сьогодні зранку ви снідали. Їжа, яку ви споживали, зникла у вашому організмі. Чи можна сказати, що вона потрапила до внутрішнього середовища організму?
(Учні висувають свої гіпотези щодо даного проблемного завдання, записують їх на дошці, подальше обговорення цих гіпотез разом із класом, аналіз, визначення вірних гіпотез, повернення до проблемної ситуації і встановлення факту, що їжа проходить ряд етапів перетворень перш ніж потрапить до внутрішнього середовища).
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Етапи роботи
Розповідь, бесіда та складання схеми про склад внутрішнього середовища організму [pic]
Розповідь про гомеостаз, механізм підтримання гомеостазу, дифузію та осмос.
Повідомлення учня
Клітини організму людини можуть жити тільки в рідкому середовищі, з якого вони дістають поживні речовини, кисень і куди виділяють продукти життєдіяльності; клітини дуже чутливі до температури, хімічного складу середовища існування, концентрації солей і газів. Тому середовище повинно мати порівняно постійний склад, у ньому не повинно бути різких коливань.
Розповідь, бесіда та складання схеми про склад крові
[pic] [pic]
С [pic] [pic] клад крові
П [pic] [pic] [pic] [pic] [pic] лазма крові Форменні елементи крові
[pic] [pic] вода розчинені еритроцити лейкоцити
органічні неорганічні тромбоцити
речовини
Робота з підручником за завданням: «Знайти в тексті підручника дані про функції крові і внести їх до схеми. Проаналізувати схему»
[pic]
Демонстрація досліду, розповідь, бесіда про плазму крові та фізіологічний розчин.
Робота з підручником: знайти в тексті параграфа дані про склад плазми. Зробити висновки, скласти схему. Записати в зошит.
С [pic] [pic] клад плазми крові
О [pic] [pic] рганічні речовини Неорганічні речовини
? ?
Висновки учнів за дослідом, в якому два шматочки картоплі кладуть в першому випадку у дистильовану воду, а в іншому – у концентрований розчин солі. Діти бачать, що в першому випадку шматочок картоплі стає дуже твердим, розбухлим і щільним, а в другому випадку – маленьким і зморщеним. Це пояснюється різницею концентрації солей у клітинах і навколишньому середовищі: вода рухається в середовище, де розчин солі більшої концентрації.
Знайомство з поняттям «фізіологічний розчин», приготування та використання фізіологічного розчину. Розв’язання задач і вправ за даним питанням в групах.
І група: яку кількість води і солі необхідно для приготування 250 грам фізіологічного розчину?
ІІ група: чи можна вважати розчин з концентрацією солі 0,7% фізіологічним?
ІІІ група: визначте, скільки солі і води необхідно для приготування фізіологічного розчину.
ІV група: за яких умов можна вводити фізіологічний розчин у кров людини?
Розповідь про форменні елементи крові еритроцити, тромбоцити, лейкоцити, їх будову та функції (дуже коротко в рамках ознайомлення).
[pic]
ІV. Закріплення вивченого матеріалу
Метод «Мікрофон»: учні по черзі називають вивчені на уроці терміни і дають їм визначення:
Чи можна вводити в кров чисту воду для відновлення її об’єму?
Самостійно скласти задачу про приготування фізіологічного розчину (з розв’язком).
V. Оцінювання з коментуванням навчальних досягнень учнів
VІ. Оголошення домашнього завдання (диференційоване за 3-ма рівнями)
Прочитати параграф підручника і дати відповіді на запитання в кінці параграфа.
Скласти тезисний конспект параграфа.
Розв’яжіть задачу: відомо, що кров становить 1/13 від маси тіла людини. Знаючи масу свого тіла, визначте, яка кількість крові міститься у вашому організмі. Який відсоток із цієї кількості припадає на плазму крові й формені елементи крові?
Урок №2
Тема. Форменні елементи крові. Еритроцити. Групи крові. Переливання крові.
Мета уроку: ознайомити учнів з будовою та функціями форменних елементів крові, в ході лабораторної роботи вивчити будову еритроцитів та встановити зв’язок будови та функцій еритроцитів, встановити природу груп крові та резус-фактора, познайомити із правилами переливання крові, вчити встановлювати залежність «будова-функції», робити висновки, працювати з мікроскопом і мікропрепаратами, розвивати творче логічне мислення.
Обладнання: таблиця «Кров», мікроскопи, мікропрепарати крові людини та жаби.
Базові поняття і терміни: форменні елементи крові, еритроцити, лейкоцити, тромбоцити, групи крові, резус-фактор, донор, реципієнт, переливання крові.
Основні форми і методи роботи: фронтальна, індивідуальна, групова робота, практична робота, розповідь, бесіда, робота з підручником, робота над проблемною ситуацією і задачею.
Тип уроку: засвоєння знань, умінь і навичок.
Очікувані результати: учні:
розпізнає еритроцити на малюнках та мікропрепаратах;
характеризує будову і функції еритроцитів, групи крові, систему АВО, резус-фактор;
спостерігає і описує мікроскопічну будову крові людини.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань
Метод «Ланцюжок»: учні один за одним говорять фразу відповідно до вивченої теми в такій послідовності: внутрішнє середовище організму, лімфа, форменні елементи, еритроцити, лейкоцити, тромбоцити.
Запитання для бесіди
Який склад внутрішнього середовища організму? Що являє собою гомеостаз?
Який склад крові?
Який склад плазми крові і які функції виконує плазма крові?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів
Проблемна ситуація і постановка проблемного завдання
У крові, як у рідині, фізично розчиняється значно менше кисню, ніж потрібно для задоволення потреби організму. Яким же чином організм дістає достатню кількість кисню?
(Учні висловлюють свої припущення щодо даного завдання, знаходять вірну гіпотезу, аналізують, роблять висновки, з опрацювання завдання випливає тема і мета уроку)
Оголошення теми і мети уроку
ІV. Вивчення нового матеріалу
Етапи роботи
Виконання лабораторної роботи «Будова еритроцитів крові людини» в групах. Під час виконання роботи кожна група отримує завдання для подальшого оголошення його результатів на загал класу. Відповіді на запитання також можна знайти і в підручнику або біологічному довіднику.
[pic]
І і V групи. Які особливості будови еритроцитів?
ІІ група. Де утворюються і руйнуються еритроцити?
ІІІ група. Чому еритроцити називають червоними кров’яними тільцями?
ІV і VІ групи. Яка роль гемоглобіну у виконанні еритроцитом його функцій?
Занесення знайдених даних у першу колонку таблиці
Форменні елементи крові
Розповідь про недокрів’я, причини та профілактика недокрів’я. Усний журнал «Групи крові. Переливання крові»
Учні вдома (випереджаюче навчання) готують повідомлення про історію відкриття груп крові, про історію переливання крові, біологічні особливості груп крові. Учням перед презентацією усного журналу ставиться проблемне запитання, на яке вони повинні дати відповідь наприкінці уроку.
Постановка проблемного завдання
Папа Римський Інокентій VІІІ, який не хотів старіти, наказав влити собі кров від трьох юнаків, що стало причиною смерті всіх трьох. Чому?
Відкриття Карла Ландштейнера: «Ідея порятунку життя шляхом переливання крові виникла дуже давно. Ще у 1667 році було здійснено спробу такої операції, - щоправда тоді людині перелили кров ягняти. А ось уже 1819 року Джеймс Бланделл вдало здійснив цю маніпуляцію між двома людьми. Проте до початку ХХ століття переливання групи крові нагадувало гру в рулетку. Воно абсолютно могло бути успішним, а могло так само вірогідно закінчитися смертю пацієнта. Лише у 1900 році австрійському медику Карлу Ландштейнеру вдалося встановити, що існує кілька груп крові. Виявилося, коли переливати кров тієї ж групи, яку має пацієнт, то проблем не виникне. А от якщо йдеться про іншу групу, наслідки будуть непередбачувані. Цікаво, що спочатку вчений виявив лише три групи крові: 0, А і В. Та вже через два роки його учні спостерігали існування іще однієї групи крові – АВ. У 1930 році за відкриття груп крові Карл Ландштейнер був нагороджений Нобелівською премією».
Що ж це таке – група крові?: «Виявляється, що групу крові людини визначає певний ген, який має три варіанти. Цей ген відповідає за синтез білка, що розташовується на мембранах клітин крові – еритроцитів. Варіант А, наприклад, дозволяє синтезувати фермент, який допомагає формувати на поверхні еритроцитів спеціальну структуру А, а варіант В, - відповідно, структуру В. Ці структури називають аглютиногенами. Третій варіант вважають нульовим. Він не здатен синтезувати ферменти. Комбінація генів визначає конкретну групу крові кожної людини.»
[pic]
Чому треба знати свою групу крові?: «Навколо нас щодня перебуває незчисленна кількість різних мікроорганізмів. Для захисту від їхніх чужорідних впливів наша імунна система виробляє велику кількість білків. Є серед них і ті, які «ідуть в атаку» на сторонні аглютиногени. Ці білки містяться в плазмі крові. Їх називають аглютинінами і позначають літерами грецького алфавіту альфа і бета. Цікаво, що аглютиніни проти власних аглютиногенів не виробляються. Наприклад, у тому випадку, коли ми маємо ІІ(А) групу крові, на наших еритроцитах, відповідно, є білки А, а в плазмі міститься бета-аглютинін. Якщо нам випадково перелити кров групи ІІІ(В), то наш бета-аглютинін буде взаємодіяти з білком В. Це призведе до зсідання крові в судинах. Тому, якщо хворому потрібна чужа кров, слід переливати кров лише тієї групи, що він має. Існує універсальна група крові для переливання – І(0). Люди, які віддають свою кров хворим, називаються донорами, а ті, яким кров переливають – реципієнтами.»
[pic]
Резус-фактор: «Окрім груп, під час переливання крові слід враховувати і так званий резус-фактор (термін походить від назви макак-резус, у яких уперше 1940 р. було виявлено цей чинник крові, що теж має білкову природу). Якщо в крові є резус-фактор, то таких людей та їхню кров називають резус-позитивними, інших людей та їхню кров – резус-негативними. Резус-фактор також є спадковим і незмінним протягом життя. Статистика свідчить, що резус-фактор міститься у крові 85% людей, що проживають в Європі, і 99% - в Азії. Якщо в організм Rh(+) людини (особливо коли це робити кілька разів) перелити Rh(-) кров або навпаки, виникає резус-конфлікт, який призведе до склеювання еритроцитів(аглютинації) та руйнування оболонок еритроцитів (гемолізу). Відкриття груп крові й можливості її переливання стало важливим чинником рятування життя людей у разі великих кровотеч і крововтрат під час складних хірургічних операцій, військових дій тощо. Людей, які рятуючи життя хворих, дають їм свою кров, називають донорами».
[pic]
Аналіз гіпотез учнів щодо проблемного завдання, перевірка вірних варіантів.
Розповідь про донорство, пункти переливання крові, складання агітаційних листівок із закликами до донорства.
Наприклад:
Якщо ти -
дорослий, здоровий, небайдужий,
стань донором!
Допоможи іншим!
Врятуй життя!
V. Закріплення вивченого матеріалу
1. Розв‘язання задач з генетики
Скориставшись таблицею спадковості груп крові, розв’яжіть задачі.
А) У хлопчика ІІ група крові, у дівчинки, його сестри – ІІІ. Які групи крові мають їх батьки?
Б) У пологовому будинку переплутали немовлят. Батьки одного мають ІІ і І групи крові, а другого – ІІІ і ІV групи крові. Аналіз показав, що діти мають І і ІІІ групи крові. Допоможіть батькам відшукати своїх дітей.
Розв’яжіть задачу: у клініці перебувають четверо хворих із різними групами крові. У відділенні є два флакон из І группою крові та два флакони з ІІ группою. Запропонуйте можливі варіанти переливання крові.
Урок №3
Тема. Лейкоцити. Імунітет
Мета: вивчити будову лейкоцитів та встановити залежність між будовою та функціями цих форменних елементів крові, сформувати поняття «імунітет» та познайомити з історією вивчення імунітету, визначити види імунітету, вчити працювати з додатковою літературою, готувати повідомлення та виступати перед публікою, робити висновки та узагальнення, розвивати творче логічне мислення в ході роботи над проблемною ситуацією та задачею, розвивати ораторське мистецтво.
Обладнання: таблиця «Кров», портрети І. Мечникова та П. Ерліха.
Базові поняття та терміни: лейкоцити, імунітет, фагоцити, лімфоцити, імунітет, клітинний і гуморальний імунітет, антигени, антитіла, природжений і набутий імунітет, природний і штучний імунітет, активний і пасивний імунітет, щеплення, лікувальні сироватки.
Основні форми і методи роботи: фронтальна, групова, індивідуальна робота, робота з підручником, розповідь, бесіда, робота над проблемною ситуацією та задачею.
Тип уроку: комбінований.
Очікувані результати: учні:
називають види імунітету (клітинний, гуморальний), органи, що беруть участь у забезпеченні імунітету;
розпізнає лейкоцити на малюнках;
характеризує будову та функції лейкоцитів, імунітет, його значення, імунні реакції організму.
обґрунтовує необхідність застосування вакцин і лікувальних сироваток;
пояснює роль імунної системи в регуляції фізіологічних функцій, розвитку людини, регенерації тканин, в реакціях відторгнення трансплантатів.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань
Завдання 1.
Ви вже маєте певні знання з будови і функції еритроцитів, формування груп крові. Допоможіть, будь ласка, моєму сусідові Івану Івановичу прочитати статтю в медичному журналі, в якій було випадково стерто ряд слів: «Важливу функцію транспорту кисню від легень до клітин, а вуглекислого газу – від клітин до легень виконують ____________ . Кисень і вуглекислий газ переносяться білком __________, що міститься в еритроцитах. Зменшення кількості __________ і зниження вмісту ___________ призводить до розвитку недокрів’я. При значних крововтратах і деяких захворюваннях виникає необхідність ___________ ___________. Переливати кров можна тільки сумісну за __________ ___________ та ___________-___________. При переливанні крові, несумісною за групою крові, відбувається ___________ еритроцитів. Люди, які віддають свою кров хворим, називаються __________, а люди, яким вливають донорську кров - ___________.
(Відповіді: еритроцити, гемоглобіном, еритроцитів, гемоглобіну, переливання крові, групою крові, резус-фактором, склеювання, донорами, реципієнтами)
Завдання 2.
Поясніть вислів “Кровні родичі»
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів
Постановка проблемної ситуації та завдання
Якщо не витягнути випадково загнану в палець скалку, то в цьому місці відбуваються якість процеси, що спрямовані на захист організму від цього чужорідного агента. Що ж відбувається навколо скалки?
(Вирішення проблемної задачі шляхом висунення гіпотез, вибір правильних гіпотез, аналіз, формування висновків)
ІV. Вивчення нового матеріалу
Етапи роботи
Робота над текстом підручника з метою знайдення даних про будову та функції лейкоцитів, місця їх народження та загибелі, різноманітність; заповнення другої колонки таблиці (див. попередній урок). Аналіз проробленої роботи.
[pic]
Розповідь про імунітет, історію створення теорії імунітету, складання схеми механізмів імунітету.
Імунітет – це здатність живих істот протистояти дії шкідливих агентів, зберігати свою цілісність та біологічну індивідуальність. Розрізняють клітинний і гуморальний механізм імунітету. Автором теорії клітинного імунітету є І. І. Мечніков, за що йому було присвоєно Нобелівську премію у 1908 році. Ця людина обдарована від природи: у 14 років вступив до Одеського університету, а у 18 уже написав наукову роботу. У 23 роки захистив докторську дисертацію, працюючи в Харківському університеті. Створюючи теорію імунітету, він не раз ризикував своїм життям. Він перевіряв на собі дію збудників тифу, заражав себе збудниками холери. І. І. Мечніков створив першу бактеріологічну станцію, винайшов вакцини і сироватки проти багатьох хвороб. Але його праці зазнавали переслідувань з боку реакційно налаштованого царського уряду, і він змушений був виїхати в Париж, де працював 28 років у Пастерівському університеті. Автором теорії гуморального імунітету був німецький учений Пауль Ерліх, за що теж був удостоєний Нобелівської премії у 1908 році.
Імунітет
Клітинний
Гуморальний
Фагоцити
Т-лімфоцити
Антитіла
Інтерферон
[pic] [pic] [pic] [pic] [pic] [pic]
У крові людини є фагоцити, які здатні пожирати інородні тіла, тобто збудників хвороб. Це спеціальні види лейкоцитів. Крім того в крові містяться тимус-залежні лейкоцити, які знищують певний вид мікроорганізмів. Фагоцити і т-лімфоцити забезпечують клітинний імунітет. Суть гуморального імунітету – у виробленні антитіл спеціальними видами лейкоцитів та фагоцитів. Крім того, в організмі виробляється спеціальний білок – інтерферон, який знищує всі мікроорганізми. Його можна вводити в організм у разі хвороб. Одержують інтерферон з донорської крові.
[pic]
Евристична бесіда на основі прослуханого матеріалу: «У середньовічній Європі велика кількість людей гинула від чуми, холери, чорної віспи. Та у 1797 році англійський лікар Едуард Дженнер знайшов засіб, як запобігти одній із найстрашніших інфекційних хвороб – натуральній віспі, коли шкіра хворого вкривається пухирцями, наповненими безбарвною рідиною. Згодом пухирці лопаються, а на їх місці утворюються струпи. Люди, що залишилися живими, ставали рябими, а то й сліпли. Дженнер помітив, що людина, один раз перехворівши на віспу, стає несприйнятливою до неї і вдруге не заражається; доярки корів на фермах ніколи не хворіли на натуральну людську віспу; корови хворіють на коров’ячу віспу (легка форма людської) і на їхньому вим’ї часто з’являються віспяні пухирці. У результаті цих спостережень Дженнер зробив висновки…
Евристична бесіда
Чому доярки не хворіли на натуральну віспу?
Яким чином, на вашу думку, Дженнер зробив людський організм несприятливим до віспи?
Як сьогодні використовують ці знання?
Що являє собою щеплення?
Які щеплення вам робили в дитинстві?
Що відбувається в організмі людини після щеплення?
А як бути тоді, коли людина захворіла?
Чи може хворій людині допомогти щеплення?
Що ж тоді застосовують?
З чого виготовляють лікувальні сироватки?
Як можна зберегти і розвинути свій імунітет?
Робота в парах з підручником із складання схеми «Види імунітету» з подальшим аналізом і відтворенням на дошці.
імунітет
природний
штучний
природжений
набутий
активний
пасивний
[pic] [pic] [pic] [pic] [pic] [pic]
V. Закріплення вивченого матеріалу
1. Формування висновку.
2. Міні-дискусія «Що краще: щеплення чи вакцинація?»
3. Гра «Третій зайвий» - знайдіть зайвий термін і поясніть свій вибір:
Еритроцит, тромбоцит, гемоглобін
Транспортна, рухова, захисна
Кров, лімфа, плазма
Фібрин, фібриноген, тромбоцит
Аглютиніни, аглютиногени, антитіла
Щеплення, вакцинація, стерилізація
Мечніков, Ерліх, Дженнер
4.Метод «Мікрофон»: «На уроці я дізнався…»
VI. Оцінювання з коментарем навчальних досягнень учнів
VII. Оголошення домашнього завдання (диференційоване за 3-ма рівнями)
Прочитати параграф і дати відповіді на запитання в кінці параграфа.
Порівняйте будову і функції еритроцитів і лейкоцитів.
Підготувати повідомлення про ВІЛ та СНІД, гемофілію, гепарин, герудин.
Урок №4
Тема. Тромбоцити. Зсідання крові.
Мета: закінчити формування поняття про особливості клітин крові, познайомити учнів з будовою кров’яних пластинок (тромбоцитів) та особливостями процесу зсідання крові, розкрити життєво важливий зміст форменних елементів крові, вчити працювати з підручником та додатковою літературою, розвивати творче логічне мислення в ході роботи над проблемними завданнями.
Обладнання: таблиці «Кров», «Зсідання крові», малюнки, фотографії.
Базові поняття і терміни: тромбоцити, протромбін, тромбін, фібриноген, фібрин, гемофілія, гепарин, тромб, тромбоз.
Методи і форми роботи: індивідуальна, фронтальна і групова робота, робота з підручником і додатковою літературою, розповідь, бесіда, робота зі схемами, робота над проблемним завданням.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу з елементами гри.
Очікувані результати: учні:
розпізнає тромбоцити на малюнку;
характеризує будову і функції тромбоцитів, зсідання крові як захисну реакцію організму.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань
Перевірка термінології попереднього уроку.
Покажіть в чому проявляється залежність між будовою та функціями еритроцитів.
Доведіть залежність між будовою та функціями лейкоцитів.
Повідомлення учнів про ВІЛ та СНІД.
Робота в групах із розв’язання задач з подальшим коментуванням:
[pic]
У 100 грамах крові міститься 16,7 грам гемоглобіну. Обчисліть його кількість у вашій крові (кількість крові становить 7% від загальної маси тіла людини).
Загальна кількість гемоглобіну в крові людини становить 650 грамів. 1 грам гемоглобіну може зв’язувати 1,34 мл кисню. Яка кількість кисню може міститися в крові?
1 грам гемоглобіну може зв’язувати 1,34 мл кисню. Яка кількість гемоглобіну візьме участь у зв’язуванні 536 мл кисню?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів, постановка проблемного завдання
З попередніх уроків ви вже знаєте, що тромбоцити – це форменні елементи крові, кров – це рідка сполучна тканина, основною функцією якої є перенесення кисню по організму людини. Отже, основною властивістю крові є її текучість, як і любої рідини. Чому ж тоді під час кровотечі людина не втрачає всю кров? І до чого тут тромбоцити?
(Учні висувають свої гіпотези щодо даного проблемного завдання, записують їх на дошці, подальше обговорення цих гіпотез разом із класом, аналіз, визначення вірних гіпотез, повернення до проблемної ситуації і встановлення факту, що тромбоцити перешкоджають витіканню крові з ран при травмуванні).
Формулювання теми і мети уроку.
ІV. Вивчення нового матеріалу
Етапи роботи
Повідомлення цікавих фактів із історії відкриття тромбоцитів, порівняння розмірів тромбоцитів із розмірами форменних елементів крові.
Робота з підручником над продовженням таблиці «Будова і функції форменних елементів крові», стовбця «Тромбоцити» з подальшим обговоренням роботи.
[pic]
Знайомство з процесом зсідання крові, розповідь, складання схеми
У разі ушкодження тканини з неї витікає кров, що незабаром зсідається, утворюючи кров’яний згусток. Останній перешкоджає подальшій утраті крові й проникненню в організм хвороботворних мікроорганізмів. Цей процес має велике значення для виживання людини.
[pic]
Не менш важливо й те, що в неушкоджених судинах кров не зсідається. Надзвичайна складність багатостадійного процесу зсідання крові служить одночасно для того, щоб цей процес не відбувався тоді, коли в цьому немає потреби. Кров, що витікає з рани назовні, стикається з повітрям і змішується з речовинами, що виділяються з ушкоджених клітин і зруйнованих тромбоцитів.
[pic]
Тромбопластин, що вивільняються з ушкоджених тканин разом з ферментами плазми крові та йонами Са2+, каталізує перетворення неактивного білка плазми крові протромбіну на тромбін. Тромбін – це фермент, що розщеплює велику молекулу розчинного білка плазми фібриногену на більш дрібні одиниці – мономери, які потім полімеризуються та утворюють сітку, що складається з довгих переплутаних ниток фібрину – нерозчинного білка. У цій сітці затримуються форменні елементи крові. У результаті утворюється кров’яний згусток, що перешкоджає подальшій утраті крові та створює механічний бар’єр для проникнення патогенних агентів.
Схема зсідання крові
У [pic] шкодження судин
Р [pic] уйнування тромбоцитів
В [pic] ивільнення тромбопластину
П [pic] [pic] [pic] [pic] ротромбін плазми Тромбін Фібриноген плазми
Ферменти, солі кальцію Фібрин (тромб)
[pic]
Повідомлення учня про гемофілію, гепарин, герудин.
V. Закріплення вивченого матеріалу
1. Повернення до проблемної ситуації і формування висновків на основі вивченого матеріалу.
2. Гра «Ми знімаємо кіно»
Учень-«режисер фільму» знімає фільм про випробування команди байдарочників, які пливуть по «швидкій річці – кров’яному руслу» і ненароком перекидаються. В головних ролях: Тромбоцит, Тромбопластин, Протромбін, Тромбін, Фібриноген, Фібрин, Тромб. Учні прикріплюють назви і знімаються у фільмі.
Кадр І. Команда з учнів-«акторів» пливе по кров’яному руслу (діти імітують).
Кадр ІІ. Ненароком байдарка відчуває сильний поштовх у борт. Які дії повинні виконати члени команди? (діти зображають послідовність процесу зсідання крові та утворення тромбу, вишиковуючись у необхідній послідовності).
VІ. Оцінювання з коментуванням навчальних досягнень учнів
VІІ. Оголошення домашнього завдання
Прочитати параграф підручника і відповісти на запитання в кінці параграфа.
Скласти кросворди і сенкани до теми «Кров».
Урок №5
Тема. Узагальнення знань з теми «Кров».
Мета уроку: в ході виконання цікавих та нестандартних завдань перевірити рівень засвоєння учнями інформації з теми «Кров»; продовжувати вчити працювати над проблемними завданнями, виконувати роботу в групах; розвивати творче логічне мислення.
Обладнання: таблиці з теми «Кров».
Основні форми і методи роботи: робота в групах, робота над проблемними завданнями, робота з кросвордами, творчі міні-проекти типу «сенкан».
Тип уроку: узагальнення знань.
Очікувані результати: учні:
мають стійкі знання з теми «Кров»;
вміють застосовувати набуті знання для розв’язання проблемних завдань, збереження власного життя і здоров'я.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Узагальнення знань учнів
Вступне слово вчителя про форми організації роботи на уроці, поділ на групи (групи формуються за бажаннями учнів, у групі – 4-5 учнів)
Тестова перевірка знань із взаємоперевіркою
Укажіть клітини крові, які мають форму диска: а)тромбоцити, б)хондроцити, в)еритроцити, г)лейкоцити.
Визначте назву явища збільшення кількості лейкоцитів: а)гомеостаз, б)лейкоцитоз, в)лейкопенія, г)гемофілія.
Укажіть вченого, що відкрив явище клітинного імунітету: а)П. Ерліх, б)І. Павлов, в)І. Мечніков, г)м. Мальпігі.
Укажіть людину, яка при переливанні віддає кров: а)донор, б)переносник, в)реципієнт, г)потерпілий.
Позначте вміст еритроцитів в 1 мм3 крові у здорової людини: а)4-5 млн, б)200-300 тис., в)6-8 тис., г)1 млн.
Виберіть показник аналізу крові, що є ознакою запального процесу: а)збільшення кількості тромбоцитів, б)збільшення кількості еритроцитів, в)зменшення кількості еритроцитів, г)збільшення кількості лейкоцитів.
Завдання І. Робота над кросвордами
Кожна група отримує кросворд, працює над ним, а потім презентує готову роботу на загал класу
Розв’язавши кросворди, ви прочитаєте назву форменних елементів крові.
Лот №4.
Які з перелічених нижче подій стануть причиною збільшення кількості лейкоцитів у периферичній крові людини, а які – ні:
а) біг на довгу дистанцію;
б) запалення легенів;
в) запалення ниркових клубочків (гломерулонефрит);
г) обмороження;
д) пиття чаю;
е) відхід до сну;
є) ситний сніданок;
ж) профілактичне щеплення від туберкульозу? Відповідь обґрунтуйте.
Лот №5.
Чому кров, що тече з ранки, має червоний колір і солонуватий смак? Відповідь обґрунтуйте.
Лот №6.
Чому з порізаного пальця кров із ранки тече недовго? Із чим пов’язане припинення витікання крові з травмованої судини? Поясніть механізм процесу. Відповідь обґрунтуйте.
Завдання ІV. Складання сенканів по темі «Кров»
Групи отримують терміни на які вони повинні скласти сенкан і презентувати свою роботу. Наприклад:
Еритроцит
Червоний, дископодібний
Приєднує, переносить, віддає
Еритроцит виконує транспортну функцію
Кров
Лейкоцит
Великий, амебоподібний
Захоплює, знешкоджує, викидає
Приймає участь в утворенні імунітету
Захист
Терміни для груп: еритроцит, лейкоцит, тромбоцит, кров, імунітет, фагоцитоз
Завдання V. Пояснити, що зображено на малюнках і фотографіях
№1. [pic]
№2. [pic]
№3. [pic] №4. [pic]
№5. [pic]
№6. [pic]
ІІІ. Загальне оцінювання з коментування рівня навчальних досягнень учнів
ІV. Оголошення домашнього завдання
1.Повторити матеріал з даної теми
2.Написати статтю в «медичний журнал» за даними темами: «Роль внутрішнього середовища в життєдіяльності організму людини», «Про необхідність застосування вакцин і лікувальних сироваток», «Роль імунної системи в реакціях відторгнення трансплантатів», «Як запобігти ВІЛ-інфікуванню?»
