Бінарний урок української літератури та трудового навчання:
Тема уроку: «Джури козака Швайки» боротьба українського народу з татарськими завойовниками. Національно-патріотична символіка в українській вишивці. Пр.р. Остаточна обробка виробу та виготовлення ляльки мотанки.
Мета уроку: допомогти учням осмислити внесок героїв твору - підлітків у визволення рідного краю від загарбників до появи Запорізької Січі; утвердити думку про духовну красу людини, яка пов’язує своє життя з історичним буттям народу; закріпити знання учнів про патріотичні твори, повторити патріотичні твори, вивчені на уроках української літератури; розвивати вміння висловлювати власні думки про проблеми, порушені у творі; розвивати творчий потенціал учнів; виховувати почуття патріотизму й духовності. Навчити втілювати національно-патріотичну символіку в українській вишивці. Забезпечити засвоєння учнями знань про традиції українського народу, про техніки виконання вишивок, а також знань з технічної культури, організації робочого місця, правил техніки безпеки.
Забезпечити формування в учнів умінь працювати з інформацією і виконувати початкові вишивальні шви
Забезпечити розвиток в учнів розумових здібностей, пам'яті, навичок ручної роботи.
Створити оптимальні умови для розвитку в учнів бажання брати участь у трудовому процесі, створювати красиві та красиві речі, підтримувати традиції свого народу.
Обладнання: текст роману В. Рутківського «Джури козака Швайки», презентація, ілюстрації учнів до роману.
Файли: «Техніки виконання вишивок», інструкційні картки: шви «штапівка», «кривулька», «хрестик» тамбурний, стеблевий, петельний крайовий. відповіді на питання.
Вишиті вироби з різними техніками виконання, наочний посібник: «Нитки і тканини для вишивання», .
Вишивальні набори: кілька клаптів різних вишивальних тканин, кілька пучків ниток різних кольорів, голки, ножиці.
Тип уроку. Комбінований урок придбання учнями нових знаний і формування умінь і навичок.
Хід уроку
І. Повідомлення теми й мети уроку.
На дошці відкрито 1 слайд презентації.
Вступне слово вчителя.
Сьогодні ми розпочинаємо знайомство з прекрасним романом В.Г. Рутківського «Джури козака Швайки», яки відкриває трилогію «Джури», нагороджену Шевченківською премією, що є найвищим знаком визнання для літературного твору в Ураїні .
Від перших років життя Володимира Григоровича цікавила історія. Як згадує сам письменник, «дитинство моє минуло над Сулою, поміж Руссю і Диким степом. Саме в наших місцях зупинявся князь Ігор перед невдалим походом на половців. І з полону тікав теж через наші місця. У наших місцях бився Наливайко, неподалік народився Морозенко — той самий, за яким плакала Україна. Тож жити поза історією я просто не міг». Історією був просякнутий кожний клаптик землі. Тому, мабуть, не дивно, що в рідному селі Велика Буримка на Черкащині Володя зі своїми товаришами-школярами розкопав первісну стоянку кінця ашельської (близько 300 тисяч років тому) епохи. Це відкриття було таким вагомим, що відомий академік Іван Шовкопляс заніс стоянку до значних історичних відкриттів. Цей випадок справив вирішальний вплив на вибір життєвого шляху хлопця. І
Усі ви вже ознайомилися з текстом роману, тепер наша мета – поділитися враженнями, спробувати разом зрозуміти, чому цей твір запропонували для вивчення саме учням 6 класу і саме зараз? (Учні висловлюють свої припущення. Вчитель допомагає сформулювати думку. Наприклад: цей твір утверджує необхідність захисту рідної землі, неперервної роботи над собою, невтомної пильності; твір доводить, що українці здавна були самостійним і вільним народом, який боронив свою землю від загарбників.) Допоможуть нам сьогодні в роботі учні, які обрали для себе роль ілюстраторів. Адже по-справжньому хороша ілюстрація – це не просто гарний малюнок, це - дух твору, співпраця з письменником. Також у пригоді стане група мовознавців, які створили для нас словничок слів, незрозумілих для сучасного читача.
ІІ. Пояснення нового матеріалу.
Коли відбуваються події, змальовані у романі?
(Учитель на попередньому уроці запропонував кільком учням підготувати інформацію історичні умови, за яких зароджувався козацький рух на півдні України.)
Історична довідка.(Виступ учня або учнів)
Наприкінці XV століття українські землі — Волинь, Чернігово-Сіверщина, Поділля, Київщина; Переяславщина входять до Великого князівства Литовського. Основна маса населення в цей час зосереджувалася на обжитих землях Галичини, Поділля, Волині, Полісся, північної Київщини. Решта території України — Середнє Подніпров'я, Побужжя, Запорожжя — була майже не заселена. Ватаги так званих ухідників із прикордонних селищ селились на уходах — в гирлах річок — і там рибалили, добували мед, полювали. Невдовзі до ухідників почали приєднуватись селяни-втікачі з Галичини, Волині, Полісся, Західного Поділля. Вже у другій половині XV — на початку XVI ст. на Наддніпрянщині утворились загони вільних озброєних людей із різних соціальних прошарків.
У боротьбі за своє життя і майно селяни могли сподіватися тільки на себе. Герой роману дід Кібчик говорить так: «.. все князів виглядaєте тa стaрост добрих. А князі - вони теж різні бувaють…А втекли ви сюди чому - добре життя приїлося? Ні, від тaких же пaнів тa стaрост, зa якими оце тaк жaлкуєте. Тож коли вже виглядaти якогось князя - то тільки свого. Тaкого, як оце ми з вaми. Укрaїнa не сьогодні-зaвтрa готовa спaлaхнути, як оце бaгaття? Бідa лиш у тім, що все сирі гілки трaпляються.»
Усі ці обставини й зумовили козацький рух, а потім і створення Запорозької Січі.
Словникова робота.
Термін «козак» уперше зустрічається в джерелах XIII ст. У перекладі з тюркської означає «одинокий», «схильний до розбою, завоювання». Існують й інші трактування цього слова. Так, у словнику половецької мови за 1303 р. це слово перекладається як «страж», або «конвоїр».
У 1490 р. слово «козак» уперше з'явилося в Україні на означення людей, що ходили в степ за здобиччю або боротися з татарами.
Учень вашого класу підготував коротке повідомлення про одного з відомих козаків минулого, Семена Климовського. (Виступ учня)
Учитель. Розкажіть, хто головні герої твору?
(Відповіді учнів: Пилип Швайка, Сашко та Грицик.)
Чому саме чоловіки та хлопчики переважно зображуються у романі? (Бо саме чоловіки ставали козаками.) Прочитайте епізод з твору, де хлопців проводжають козакувати.
Група знавців тексту швидко має знайти потрібний уривок.
«У Воронівці тaк повелося здaвнa: як тільки висівaли в землю зерно, нaйметкіші хлопці збивaлися у вaтaгу і йшли у дніпровські плaвні полювaти нa звірa чи ловити рибу. Рaніше це нaзивaлося здобичництвом. А тепер, хочa хлопці зaймaються все тим же, чомусь нaзивaється козaкувaнням. А чому сaме - ніхто вже й не скaже. Щопрaвдa, Сaньків дaлекий родич і сусідa сухорукий дід Кібчик інколи кaзaв тaке:
- По-тaтaрському козaк - це вільнa людинa, котрій і сaм чорт не брaт. Хоче - звірa полює, хоче - візьметься зa шaблюку і йде нa ногaйця.
Неподaлік від них ридaлa мaти Тимішa Перепічки. У Тимішa від того плaчу уже вся сорочкa нa грудях змокрілa.- Ой, синку, нa кого ж ти мене покидaєш? - розпaчливо примовлялa мaти. - Я ж не переживу, коли щось стaнеться з тобою…
Після цих слів, мов по комaнді, зaголосили й інші мaтері. Бо ж козaкувaння - то спрaвa дуже небезпечнa. Он як пішли минулого року п'ятеро хлопців з сусідньої Михaйлівки, то й досі не вернулися. Чи то буря зaстaлa їх посеред Дніпрa, чи тaтaри зaхопили в полон. Тa крaще б вони зaгинули, бо тaтaрський полон куди жaхливіший…»
Чи надовго вирушають хлопці з рідного села? Що, на вашу думку, вони мають узяти з собою?
Припущення учнів. (Виступ групи пошукачів, які опитали батьків про найнеобхідніше у поході) . Що з цього списку потрібне сучасним захисникам України? Звідки вони це беруть? Де зберігають?
ІІІ. Слово вчителя трудового навчання.
Віддавна ведеться у нашого народу звичай, окрім необхідних ужиткових речей, матері, сестри, подруги, кохані давали нашим оборонцям щось на згадку про рідну домівку, про те, що їх чекають і люблять. Сьогодні будемо виготовити таку річ для учасників АТО. Дівчатка на попередніх уроках уже підготували необхідні деталі з вишивкою і ми виготовимо торбинку для дрібничок. А хлопчики зроблять обереги, які ми покладемо у ці торбинки і разом передамо нашим воїнам.
IV. Вступний інструктаж.
Але спочатку згадаємо основи.
Опитування.
Тема практичної роботи. Способи обробки краю виробу. Остаточна обробка виробу. Виготовленн ляльки мотанки з ниток.
В українській вишивці існує багато швів, якими обробляють зрізи тканин у вишитих виробах. Такі шви називають обметницею, в основу яких покладено петельний шов. Стібки таких швів можуть бути розташовані на однаковій відстані, але різної довжини; групами або виходити по 2 чи 3 стібки з однієї точки.
Шов «петельний» має багато різновидів …..показ слайдів
Сьогодні ми будемо застосовувати шов, який називають «петельний».
Ще для обробки країв серветок, рушничків використовують торочки, які закріплюють швом "косий хрестик".
V. Практична робота та поточний інструктаж.
Виконання петельного шва в оздобленні виробу. Виготовленн ляльки з ниток.
Процес виготовлення виробів.
Показ виконання шва.
1.Починають з низу роблять голкою стібок вгору, утворюють петлю.
2. Підхоплюють петлю і повторюють цикл знову підхват петлю далі виконують....
Показ виконання ляльки з ниток показ слайдів.
Учні виконують роботу самостійно.
Під час роботи вчитель контролює роботу учнів, вказує на недоліки або помилки, дивиться, як дотримуються правила безпечної роботи.
Практичні поради
Щоб висота стібків була однаковою, можна провести дві паралельні лінії контуру вишивки.
Необхідно стежити, щоб нитка була під голкою, утворюючи петельку.
На виворітному боці повинні утворитися вертикальні стібки.
Учитель української літератури. Отже, як і велося в давнину, поки руки працюють, нехай попрацює і ваша голова. Спробуйте відповісти на питання вікторини, яку підготувала для вас група знавців тексту.
Скільки років було Сашкові та Грицику? (12)
На кого міг перекидатися Пилип Швайка? (Ні на кого, але вороги вважали його вовкулакою).
Які надприродні здібності мав Сашко? (Умів навіювати думки людям і тваринам).
Словникова робота.
Характе́рник, химоро́дник, галдо́вник («галдувати» — чаклувати) або заморо́чник (вмів напускати «морок» — туман, сон) — назва віщуна, чаклуна на Запорозькій Січі, який займався не лише ворожінням, але й лікуванням поранених козаків, їх психотерапією та фізичною підготовкою, про що існує ряд історичних свідчень очевидців, народних легенд та переказів.
Які прізвиська мав онук діда Кібчика Демко? (Дурна Сила, Манюня)
Кого вирішили не допускати на острів козаки(жінок)
Ким мріяли стати Сашко і Грицик? (Козацькими джурами)
Словникова робота.
Джу́ра (чура) — в Україні в 16—18 століттях — зброєносець, помічник у козацької старшини. Зазвичай джурами були молоді хлопці. Разом з козаками джури ходили в походи, брали участь у боях. Первісно джура іранське слово, що означає товариш, в українську потрапило як запозичення з татарського.
Чому під час вирішального бою козаки не дозволили очолити загін Пилипові Швайці? (Тому, що вважали його життя занадто важливим і берегли його)
Учитель української літератури. У романі багато двобоїв і сутичок з татарськими загонами. Але Сашко й Грицик майже не беруть у них участі. Чи правильно це? (Учні формулюють думку, що у справжньому бою хлопці заважали б козакам, але вони виконували саме ті завдання, де могли бути найкориснішими). Розкажіть, кого з героїв роману можна назвати справжнім патріотом?
Відповіді учнів. Словникова робота:
Патріот – Той, хто любить свою батьківщину, відданий своему народові, готовий для них на жертви й подвиги.
На уроках української літератури ми вже говорили про патріотизм. Нагадайте, коли ми зустрічалися з цим поняттям? Які почуття ми називаємо патріотичними?(Відповіді учнів) Хто хоче нагадати нам патріотичні твори вивчені у 6 класі. Учні декламують напам’ять Гімнм України та інші вивчені твори. Як ви можете виявити свій патріотизм? Як виявляють його герої твору?Сформулюйте тему та основну думку твору, який ми прочитали?
ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів, чуттєвого досвіду.
1. Для чого оздоблюють вироби?
2. Які види оздоблення ви ОСВОЇЛИ?
3.Які матеріали використовують для оздоблення?
4.Яким чином ви підбирали кольори для своєї роботи?
Критерії якості:
- Вишивальна нитка закріплена без вузла.
- Стіжки мають однакову довжину і лежать так, як припускає технологія виконання,
- Вишивальна нитка лежить рівно, красиво, не стягує тканину і не провисає.
Інструкційна карта. Виконання петельного шваУчитель зображує послідовність виконання шва на дошці, учні працюють у зошитах.
Різновиди шва та їх графічне зображення
[pic] [pic] [pic]
Інструменти і матеріали: голка, ножиці, наперсток, п'яльці, нитки, тканина.
Послідовність виконання
Графічне зображення
1. Нитку закріплюють кількома стібками швом “уперед голку” без вузлика на відстані 0,4 – 0,5см від зрізу тканини вздовж нього. Закріпюючи нитку, голку вколюють з лицьової сторони на виворіт і знову виводять на лицьову сторону.
2. Перший укол голкою роблять у місце виведення нитки з ткинини після її закріплення. Голку протягують у петлю, що утворилась, і виводять на лицьову сторону, затягуючи петлю по зрізу тканини.
3. Другий укол голкою і всі наступні роблять з лицьової сторони на зворотній бік. Гострий кінець голки при виході з вивороту по краю тканини направляють над ниткою і затягують по ребру тканини. Затягати петлю треба рівномірно, інакше стягнеться відрізний край тканини.
[pic]
[pic]
ПРАКТИЧНА РОБОТА: Виготовленн ляльки з ниток
Інструкційна картка
1. Підготуйте товсті нитки різних кольорів.
2. Намотайте нитку на картон чи цупкий папір, зробивши 15-20
обертів, залежно від товщини ниток.
3.З ниток іншого кольору таким самим способом намотайте «зачіску».
4.Зніміть «зачіску» з картону і продіньте у нитки майбутнього тіла знизу між картоном і нитками. Охайно зав’яжіть.
5.Зніміть нитки тіла з картону, сформуйте голівку, зав’яжіть на шиї бант.
6. Зберіть «волосся» у хвіст, зав’яжіть.
7. За тим самим принципом, що «тіло» і «волосся», зробіть
руки ляльки. За допомогою пояса сформуйте тулуб.
8. Якщо лялька – дівчинка, охайно обріжте нитку, зробивши
спідничку. Роботу закінчено.
Якщо лялька — хлопчик, розділіть нитки внизу на дві частини. За допомогою ниток зробіть 2 ноги. Руки «хлопчика»можна заплести «косичкою». Зачіску підстрижіть коротко, сформуйте козацький «оселедець». Роботу закінчено.
ЛЕКТОР.......Знаки і символи в українській вишивці (сонця, води, берегині, продовження життя тощо).
Люди здавна відображали явища природи, окремі поняття умовними знаками-символами. Наприклад, коло – сонце, символ життя, хрест – людина, вогонь. Жіноча фігура символізувала богиню життя. Окремі ознаки – символи не тільки прикрашали житло, одяг та предмети побуту, але повинні були охороняти, захищати, оберігати від злих духів, приносити щастя. Тому називали їх оберегами.
ІНФОР. Інструменти та пристосування для вишивання.
Якість і краса вишитого виробу залежить від багатьох чинників, але насамперед від правильного добору матеріалів та інструментів, необхідних для роботи. Для вишивання потрібні крім тканини і ниток інструменти: набір голок для вишивання, ножиці та пристосування: наперсток, п’яльця, кілочок, ниткопротягувач. У процесі підготовки до вишивання потрібний копіювальний папір, калька, олівець, сантиметрова стрічка, лінійка, швейні шпильки.
ІНФОР. Вибір виробу та візерунка для вишивання. Визначення місця розташування візерунка на виробі.
Вдалий вибір малюнка майже завжди є запорукою успіху у вишиванні. Тому, приступаючи до занять вишивкою, необхідно зробити точний і чіткий малюнок. Вибір малюнка і побудова композиції мають узгоджуватися з призначенням і особливостями виробу. Вишивка повинна прикрашати його і не заважати практичному призначенню. Композиція візерунку у вишитих виробах створюється у вигляді орнаменту чи з окремих елементів.
Візерунок на вишитих виробах може розташовуватися по краю у вигляді кольорової візерункової смуги, по центру, у його кутах чи по периметру.
ІНФОР. Способи перенесення візерунка вишивки на тканину.
Залежно від кольору тканини і фактури, техніки виконання, характеру і розміщення візерунку на виробі нанесення візерунку на тканину виконують кількома способами.
Найбільш розповсюджений спосіб перенесення візерунку на тканину – за допомогою копіювального паперу і кальки.
На тонкі прозорі тканини малюнок переносять за допомогою скла, під яким стоїть лампа. Цей спосіб називають перенесення візерунку на просвіт.
ІНФОРМАЦІЯ Догляд за вишитими виробами.
Деякі вироби потрібно прати безпосередньо після вишивання, особливо коли вишивка великого розміру і довго була в роботі, інші – після більш або менш тривалого користування ними. Для цього вишивку спочатку замочують у теплій воді на 2 год. і лише після цього розпочинають прання. Випрані вироби полощуть у теплій воді, викручують, легко струшують і кладуть у холодну воду у розкладеному вигляді (у скрученому вигляді малюнок може відбитися на тлі). У холодну воду додають оцту – чайну ложку на склянку води.
Прасують вироби вологими, якщо вони пересохли, їх збризкують водою. Лляні і напівлляні вироби для кращого прасування качають на котку. Вишивку прасують тільки з вивороту, а з лицьового боку – лише рубці та не вишиті місця. Прасувати слід по нитці основи, оскільки нитки піткання нерівномірно витягуються і при прасуванні можуть лишатися зморшки.
Рефлексія.
Що нового дізнались на уроці?
Чого навчились? Яку роботу виконали?
Які завдання були визначені учням на урок?
Порівняйте реальні результати із завданнями, які були визначені на урок.
Чому отримали саме такий результат7
Що потрібно зробити, щоб мати кращі результати роботи?
Де можна використати набуті знання та вміння?
ХІ. Мотивація оцінок за урок, виставлення їх у журнал, щоденники.
Учні плідно працювали на уроці і отримали такі результати ….
ХІІ. Завдання додому. Закінчити роботу, дооформити технологічну карту з виготовлення виробу для матусі.
ХІІІ. Прибирання робочого місця.
