ТЕМА. Урок – дискусія «Причини конфлікту між батьками та дітьми в повісті І.С. Нечуя – Левицького «Кайдашева сім’я »
МЕТА . Допомогти учням систематизувати знання учнів за твором І.С. Нечуя – Левицького «Кайдашева сім’я », осмислити конфлікт між батьками та дітьми, його причини; з’ясувати різні точки зору на це питання, зіткнення яких допоможе знайти істину; розвивати вміння формувати аргументи та відстоювати свою думку; виховувати культуру ведення дискусії.
ВИПЕРЕДЖАЮЧІ ЗАВДАННЯ УЧНІМ:
1 група: дібрати матеріал про роль старих Кайдашів, Марусі та Омелька, у сімейних чварах (переказ епізодів, цитати, уривки з критичної літератури з вказівкою на автора);
2 група: дібрати матеріал про причини ганебної поведінки молодих Кайдашів – Карпа та Мотрі, Лавріна та Мелашки (переказ епізодів, цитати, уривки з критичної літератури з вказівкою на автора).
ХІД ДИСКУСІЇ
І. Вступне слово вчителя.
Перегорнуто останні сторінки повісті І.С. Нечуя – Левицького «Кайдашева сім’я ». Упевнена, було над чим посміятися, але разом з тим письменник надав нам можливість замислитись над причинами родинних сварок в родині Кайдашів. Та й не тільки в ній.
Урок буде проходити у вигляді дискусії, тому преш за все давайте пригадаємо провила її проведення.
ПАМ’ЯТКА УЧАСНИКУ ДИСКУСІЇ
Перш ніж виступати, чітко визнач свою позицію.
Перевір. Чи правильно ти розумієш суть проблеми.
Уважно слухай опонента. Спочатку знайди протиріччя в його міркуваннях, потім викладай свої міркування. Пам’ятай, що доказом і кращим способом спростування є точні й беззаперечні факти.
Не забувай, що крім фактів існують способи їх пояснення.
Сперечайся чесно і щиро, не спотворюй думок і слів однокласників .
Спростовуючи і доводячи, говори ясно, просто, чітко, точно.
Стеж за своєю мовою, бо саме через уха опонента ваші думки дійдуть до його розуму й серця. «кінцева мета красномовства – переконувати людей…» - стверджував Ф.Честерфілд, а Е.Ренан зауважував: «Добре говорити – означає просто добре думати вголос».
Тон виступу в ході дискусії повинен бути впевненим, але не задавакуватим. Залишайте можливість для відступу і тому уникайте категоричних суджень та висловів («завжди», «ніколи», «всім відомо», «беззаперечно» тощо).
Використовуй ввічливі звороти: не виключено, якщо я не помиляюсь, як на мене, я свідчать джерела, існує така точка зору тощо. Вважають, що слова в суперечці мають бути м’якими, а докази твердими.
Вживай такі словосполучення для формулювання своєї думки: я вважаю, на мою думку, я думаю інакше, хочу з вами не погодитися, на відміну від, я згоден з думкою, моя позиція така тощо.
ІІ. Сьогодні ми говоримо з вами про одну з так званих вічних проблем – проблему батьків і дітей. Проблему, яка знаходить висвітлення в багатьох творах української та світової літератури, наприклад: «Енеїда», «Наталка Полтавка» І.Котляревського, «Катерина» Т.Шевченка, «Мартин Боруля» І.Карпенка – Карого, «Лісова пісня» Лесі Українки. Кожен письменник по-своєму розробляє це важливе питання. Своєрідно висвітлена проблема батьків і дітей у повісті І.С. Нечуя – Левицького «Кайдашева сім’я », адже у формуванні свідомості людини важливе значення має родинне виховання.
Умовою нашої дискусії є обов’язковий ПЕРЕФРАЗ. Нагадую: перш ніж виступати з обґрунтуванням власної точки зору, обов’язково перефразуйте виступ вашого попередника .
ІІІ. ОСНОВНІ ПИТАННЯ ДИСКУСІЇ
Чи достатньо уваги приділяли вихованню дітей Маруся та Омелько Кайдаші?
Чи багато старшим Кайдашам приходилося працювати за часів кріпаччини?
У чому знаходив розраду Омелько?
Чи допомагала йому віра?
Чи намагався він припинити суперечки?
Як ставився до онуків?
Який відбиток наклала панщина на Марусю Кайдашиху?
Чи знаходили старі Кайдаші спільну мову з синами?
Чи намагалася Маруся Кайдашиха, як найстарша в родині, змінити свою поведінку та побудувати сімейні стосунки інакше?
Як двоїстість натури Кайдашихи впливала на сімейну атмосферу?
Якими інтересами жило молоде покоління?
Чи гарним сином був Карпо?
Як будує він свої стосунки з батьками?
Чи міг би Карпо запобігти сваркам родинним?
Чому Лаврін не зміг оминути сімейні свари?
Чи гідно поводилися невістки?
Чи припинилися сварки в родині?
Що ж врешті-решт є причиною сварок?
Отже, на прикладі життя однієї сім’ї І.С.Нечуй – Левицький стверджує, що в умовах дрібновласницького, наповненого вузькими повсякденними інтересами існування, спотворюються людські характери, розвиваються егоїзм, жадібність, заздрість. Люди стають жорстокими, дріб’язковими, жалюгідними. Панує повна бездуховність. «Кайдашева сім’я» хоч і весело читається, але це сумна повість про долю українського села другої половини ХІХ ст., це гірка правда про згубність егоїзму й люті, про гірші сторони нашого національного характеру, сказана з метою, щоб ми, українці, ставали досконалішими, гідними себе і будували родинний затишок, а не «поле бою».