МУНИЦИПАЛЬНОЕ БЮДЖЕТНОЕ ОБЩЕОБРАЗОВАТЕЛЬНОЕ УЧРЕЖДЕНИЕ
«БРАТСКИЙ УЧЕБНО-ВОСПИТАТЕЛЬНЫЙ КОМПЛЕКС»
МУНИЦИПАЛЬНОГО ОБРАЗОВАНИЯ КРАСНОПЕРЕКОПСКИЙ РАЙОН
РЕСПУБЛИКИ КРЫМ
УТВЕРЖДАЮ
Директор МБОУ Братский УВК
________________ Исупова А.В.
Приказ№ _____от «__»____20___г.
РАБОЧАЯ ПРОГРАММА
ПО КУРСУ
«УКРАИНСКАЯ ЛИТЕРАТУРА»
для 2, 3, 5 классов
Подготовила
учитель украинского языка и литературы
Валько И. С.
Год составления программы – 2015
Пояснювальна записка
Нормативна база викладання української літератури
Робочу програму з української літератури 2, 3, 5 класів укладено на підставі наступних нормативно-правових документів:
1. Федеральний державний освітній стандарт основної загальної освіти / Наказ Міністерства освіти і науки Російської Федерації від 17.12.2010 р. №1897).
2. Про затвердження федерального переліку підручників, які рекомендовані до використання в освітньому процесі у 2015/2016 навчальному процесі.
3. Закон РФ «Про освіту»;
4. Наказ Міносвіти РФ від 05.03.2004 р. №1089 «Про затвердження федерального компонента державних освітніх стандартів початкової загальної, основної загальної, і середньої (повної) загальної освіти»;
5.Лист Міносвіти РФ від 20.02.2004 р. №03-51-10/14-03 «Про введення федерального компонента державних освітніх стандартів початкової загальної, основної загальної, і середньої (повної) загальної освіти»;
6. Наказ Міносвіти РФ від 09.03.2004 р. №1312 «Про затвердження федерального базисного навчального плану і приблизних навчальних планів для загальноосвітніх закладів РФ, які реалізують програми загальної освіти»;
7. Федеральний компонент державного стандарту загальної освіти, затверджений наказом Міносвіти РФ №1089 від 09.03.2004;
8. Федеральний базисний навчальний план для основної загальної освіти, затверджений наказом Міносвіти РФ №1312 від 05.03.2004;
9. Закону Республіки Крим «Про освіту».
Робоча програма курсу українська література 2, 3, 5 класів розрахована на 18 годин на рік, 0,5 годин на тиждень.
Ц і л і
Основні цілі та завдання курсу українська література полягають у наступному:
Засвоєння та відтворення прочитаного тексту: пізнання, відтворення окремих фрагментів чи фактів, з’ясування значення слів та виразів.
Вироблення мисленнєвих умінь: переказування, опис, аналіз, узагальнення.
Розвиток логічного мислення, формування творчого підходу до аналізу змісту.
Формування творчого мислення, застосування його в усному та писемному мовленні.
Загальнонавчальні вміння, навички і засоби діяльності.
Під час викладання української літератури, роботи над формуванням в учнів перерахованих у програмі знань та умінь необхідно:
ознайомлювати учнів з кращими зразками духовної культури українського народу;
плекати розуміння витоків української культури, менталітету, способу життя;
сприяти пізнанню гуманістичного (життєствердного) досвіду української літератури та літератур інших народів;
формувати й розвивати в учнів такі загальнолюдські ціннісні орієнтири, як доброта, гуманізм, повага до батьків, старших людей, любов до рідного краю;
удосконалювати навики виразного читання (декламування), розуміння і переказування прочитаного;
сприяти проникненню дитини в духовний світ літературних героїв;
забезпечувати глибше засвоєння учнями норм української літературної мови, її художньо-зображувальних стильових і стилістичних ресурсів;
розвивати мислення і мовлення учнів.
Курс “Літературне читання” – органічна складова освітньої галузі “Мови і літератури”. Його основною метою є розвиток дитячої особистості засобами читацької діяльності, формування читацької компетентності молодших школярів, яка є базовою складовою комунікативної і пізнавальної компетентностей, ознайомлення учнів з дитячою літературою як мистецтвом слова, підготовка їх до систематичного вивчення курсу літератури в основній школі.
Читацька компетентність є особистісно-діяльнісним інтегрованим результатом взаємодії знань, умінь, навичок та ціннісних ставлень учнів, що набувається у процесі реалізації усіх змістових ліній предмета «Читання».
У процесі навчання відбувається становлення і розвиток якостей дитини-читача, здатної до самостійної читацької, творчої діяльності; здійснюється її мовленнєвий, літературний, інтелектуальний розвиток; формуються морально-естетичні уявлення і поняття, збагачуються почуття, виховується любов до мистецтва слова, потреба в систематичному читанні.
Для досягнення мети виконуються такі завдання:
формування в учнів повноцінної навички читання як базової у системі початкового навчання;
ознайомлення учнів з дитячою літературою різної тематики і жанрів; формування у дітей соціальних, морально-етичних цінностей через художні образи літературних творів;
формування у школярів умінь сприймати, розуміти, аналізувати й інтерпретувати літературні тексти різних видів з використанням початкових літературознавчих понять;
розвиток мовлення учнів; формування умінь створювати власні висловлювання за змістом прочитаного (прослуханого);
- розвиток творчої літературної діяльності школярів;
формування у школярів прийомів самостійної роботи з різними типами і видами дитячих книжок, довідковим матеріалом, умінь здійснювати пошук, відбір інформації для вирішення навчально-пізнавальних завдань;
виховання потреби в систематичному читанні як засобові пізнання світу, самопізнання, загальнокультурного розвитку.
Навчальний предмет “Літературне читання” – багатофункціональний. Уміння і навички – складова читацької компетентності, які формуються на уроках літературного читання, мають не лише предметний, а й загальнонавчальний характер, є засобом вивчення практично всіх навчальних предметів, забезпечують їх подальше засвоєння у наступних ланках загальноосвітньої школи.
Зміст літературного читання визначається на основі таких принципів: тематично-жанрового, естетичного, літературознавчого.
Тематично-жанровий та художньо-естетичний принципи є визначальними у виборі творів для читання. Коло читання охоплює доступні цій віковій групі учнів художні твори різних родів і жанрів, науково-художні, науково-пізнавальні, фольклорні твори української та зарубіжної літератури, періодику, довідкову літературу.
Тематика творів відображає різні сторони життя і діяльності людини, сприяє розширенню світогляду дітей, поповненню їхніх знань, засвоєнню найважливіших загальнолюдських цінностей. вихованню найкращих почуттів: любові до рідної землі, мови, природи, шанобливого ставлення до батьків, людей старшого покоління, національних традицій свого народу та культури інших народів.
Естетичний принцип передбачає відбір творів словесного мистецтва за критеріями естетичної цінності. Зміст відібраних творів розкриває перед читачем різноманітність навколишнього світу, людських взаємин, сприяє розвитку почуттів гармонії і краси, формуванню особистісного ставлення до дійсності.
Літературознавчий принцип передбачає введення до системи підготовки дитини-читача початкових літературознавчих понять, які засвоюються учнями практично, на рівні уявлень. Він реалізується в процесі використання елементів аналізу й інтерпретації літературного тексту. Об’єктом уваги читача стає слово, що осмислюється ним як засіб створення словесно-художнього образу, за допомогою якого автор виражає свої почуття, ідеї, ставлення до світу. Впровадження цього принципу передбачає усвідомлення учнями на практичному рівні таких понять, як тема, ідея, жанрові особливості твору, його персонажі, засоби художньої виразності.
Комунікативно-мовленнєвий принцип є визначальним у мовленнєвому розвитку учнів, формуванні у них досвіду міжособистісного спілкування, комунікацію з джерелом інформації. Під час навчання відбувається інтенсивний розвиток всіх характеристик навички читання вголос і мовчки при провідній ролі смислового читання; учні оволодівають прийомами виразного читання, уміннями будувати власні висловлювання за змістом прочитаного (прослуханого), виявляти готовність уважно слухати і розуміти співбесідника, брати участь у діалозі.
Впровадження комунікативно-мовленнєвого принципу передбачає діалогову взаємодію читача з текстом, автором, героями його твору, застосування технологій кооперативного навчання, створення спеціальних навчальних ситуацій, (робота в парах, малих групах, колективне обговорення змісту прочитаного, прослуханого, участь у літературній бесіді, рольових літературних іграх, декламація, драматизація тощо), у процесі яких формується культура спілкування.
Формування читацьких умінь здійснюється в нерозривній єдності з мовленнєвими. Якщо система читацьких умінь відображає процес сприймання, осмислення твору, то мовленнєві уміння –процес створення власного висловлювання за прочитаним (прослуханим). При цьому діти не копіюють текст-зразок, а використовують для побудови власних висловлювань засоби, аналогічні тим, з якими ознайомились на уроках читання.
Цілеспрямоване формування читацької діяльності молодших школярів знаходить своє продовження й розвиток в організації самостійної роботи з дитячою книжкою, роботи з інформацією як на спеціально відведених заняттях у класі, так і в позаурочний час.
Формування читацької компетентності учнів здійснюється з використанням міжпредметних зв’язків.
Формування і розвиток навички читання
Протягом навчання учні оволодівають повноцінною навичкою читання, яка характеризується злиттям технічної і смислової її сторін.
Техніка читання охоплює такі компоненти, як спосіб читання, правильність, виразність, темп. Кожний з них окремо і в сукупності підпорядкований смисловій стороні читання, тобто розумінню тексту. Ця якість, що є провідною, передбачає розуміння учнями більшої частини слів у тексті, вжитих як у прямому, так і в переносному значеннях, змісту речень, смислових зв’язків між ними і частинами тексту, його фактичного змісту і основного смислу.
Під час навчання школярі оволодівають двома видами читання – вголос і мовчки. Читання вголос – це чітке, плавне, безпомилкове, достатньо виразне читання цілими словами у відповідному темпі. Читання мовчки – читання “очима”, без зовнішніх мовленнєвих рухів, характеризується активізацією процесів розуміння, запам’ятовування і засвоєння прочитаного, а також зростанням темпу, порівняно з читанням уголос [link]
