Тема. Літературні казки. Особливості літературної казки, її відмінність від народної. Іван Франко-казкар (збірка «Коли ще звірі говорили»)
Мета: ознайомити учнів із дитячими роками Івана Франка, його творами про дітей і для дітей, збіркою казок «Коли ще звірі говорили», поняттям «літературна казка»; розвивати вміння відрізняти народні казки від літературних, удосконалювати навички виразного читання й аналізу змісту твору; виховувати любов до природи, повагу до творчості Івана Франка.
Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.
Обладнання: підручник, портрет І. Франка, збірка казок «Коли ще звірі говорили»
Хід уроку
І.Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань
1.Аналіз контрольної роботи
2.Бесіда:
o Навіщо люди складають казки?
o Чого казки повинні навчати дітей?
o Чи знайшлося б місце казковим героям у реальному світі? Обґрунтуйте свою думку.
o Що називається казкою?
o Яка казка називається народною?
o На які три великі групи поділяються казки?
o Як ви вважаєте, чи варто вірити в реальність змісту казки? З якою метою народ їх складав?
o Чим приваблюють читача казкові герої?
ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів
IV. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу
1.Розповідь про життя письменника (матеріал для вчителя)
Іванові Яковичу Франку судилася незвичайна доля: син сільського коваля завдяки таланту і титанічній праці сягнув вершин світового письменства. (Вчитель демонструє портрет письменника.)
Мальовниче підгірське село Нагуєвичі на Львівщині (показує сучасні фотографії). Тут 27 серпня 1856 року в сім’ї сільського коваля Якова Франка народився син Іван, якому судилося стати гордістю України. Першим світлим і ніжним джерельцем поезії стали для майбутнього письменника материні пісні, які назавжди запали в дитячу душу. Марія Кульчицька, мати Івана Франка, поетично обдарована натура, знала багато пісень, любила співати. Малий Ясьо (так вона звала старшого сина) вслухався в її спів і запам’ятовував багато задушевних ліричних пісень, коломийок, співанок.
У своїх спогадах та оповіданнях Іван Франко часто підкреслював, що саме в батьківській оселі, у кузні засіялися ті зерна допитливості, які пізніше дали рясні сходи знань. (Учитель читає епіграф; демонструє малюнки батьківського обійстя, кузні, які нині функціонують як меморіальні приміщення.)
Неписьменні батьки мріяли дати освіту своїй дитині. На шостому році Івася віддають до школи в сусіднє село Ясеницю Сільну. Галичина тоді була під владою Австро-Угорської імперії. Обдарований хлопчина швидко навчився читати й писати українською, польською та німецькою мовами. Після двох років навчання батьки віддали Івана до так званої «нормальної» неповної середньої німецької школи при монастирі.
Навесні 1865 року Франка спіткало тяжке горе й перше велике випробування — смерть батька. Залишившись з чотирма малими дітьми, мати вийшла заміж за Гриня Гаврилика. Іван Франко глибоко поважав вітчима.
З осені 1867 року Франко навчається в Дрогобицькій гімназії (учитель демонструє сучасне фото закладу), яку закінчив із відзнакою. 1872 року, коли закінчував 5-й клас, друге велике горе впало сумною тінню на його юність: не стало найдорожчої людини — матері. Тогорічна субота перед Зеленими святам закарбувалася навіки в серці юнака. Іван Франко пізніше писав: «Рано в суботу я сидів у школі, і на мене напала страшна, ненатуральна, шалена веселість... Прийшовши на квартиру, я почув, ну, що я почув, не знаю. Знаю тільки те, що був дощ, я був голоден, не їв обіду, не озирався, тільки почувши, що мама вмирає, як стій побіг піхотою до Нагуєвич. Я прибіг пополудні, мокрий до нитки, і застав маму конаючу. Я став коло постелі, не говорячи й слова,— я тільки дрижав. Сльозинки не капнуло з моїх очей. Мама не могли говорити, але дивилися пильно на мене. Як виглядало тоді моє лице,— не знаю. На другій день рано мама вмерли».
16-річний учень гімназії з Дрогобича залишився круглим сиротою. Вітчим бачив гарячий потяг юнака до навчання, допомагав йому як міг. І до хати свого вітчима та його сім’ї приїжджатиме він, як до рідної. Зрештою, сам Франко переживе його лише на кілька днів.
З 5-го класу гімназії Іван Франко розпочав збирати власну бібліотеку, книги з якої читали й інші учні. Він був найбільшим книголюбом серед українських письменників-класиків. Говорив, що коли йому захочеться вночі знайти книгу в темряві, він зробить це безпомилково. До кінця життя його рідко можна було зустріти без книжки в руках, бо, за його словами,
Книги — морська глибина:
Хто в них пірне аж до дна,
Той, хоч і труду мав досить,
Дивнії перли виносить.
Товариш гімназійних років Іполит Погорецький згадував: «У гімназії Франко був дуже скромний і несміливий. Ходив у полотняній блузі, носив багато книжок і дуже багато читав... При нужденній лампі читав він нам то свої поезії, то «Кобзар» Шевченка, то дещо зі Словацького та Міцкевича».
На час закінчення гімназії в бібліотеці Івана Франка було близько 500 книг, серед них — зібрання творів Шекспіра, Гейне, Гете, Діккенса, Гюго, Гомера, Софокла, Сервантеса, Скотта, Дюма, Міцкевича, біблійна поезія.
В гімназії виявилося неабияке обдарування Франка, особливо любив писати твори. 1974 року на сторінках львівського студентського журналу «Друг» з’явилася перша поезія Франка — «Народна пісня».
Іван Франко написав чимало творів для дітей і про дітей: «Олівець», «Отець-гуморист», «Малий Мирон», «Грицева шкільна наука», «Мій злочин». Особливий інтерес викликає в дітей збірка казок «Коли ще звірі говорили», до якої увійшли такі знамениті прозові та віршовані казки письменника, як «Фарбований Лис», «Лис Микита», «Вовк війтом», «Осел і Лев», «Заєць і їжачок» та інші. (Учитель демонструє збірку казок, видання оповідань для дітей.)
2.Теорія літератури
Літературна казка — це художній твір про вигадані та фантастичні події, написаний конкретним автором.
Особливості літературної казки.
• Творець — конкретна особа, авторство особисте.
• Має писемну форму.
• Текст канонічний (не можуть бути внесені довільні зміни).
• Образ героя максимально індивідуалізований.
• Число варіантів будь-яких мотивів сюжету нічим не обмежене. _
• Час і місце створення казки відомі або визначаються досить точно за ознаками, прикметами часу в тексті.
• Письменник — автор, творець, який відображає життя в художніх образах за допомогою своєї уяви, власти-вими лише йому засобами і на відповідному матеріалі.
3. Іван Франко-казкар (збірка «Коли ще звірі говорили»)
Збірка казок Івана Франка під назвою «Коли ще звірі говорили» перший раз вийшла ще 1899 р., друге видання з’явилось 1903 року. До цієї збірки Франко додає передмову, у якій писав: «Оці байки, що зібрані в тій книжечці, то старе народне добро... Вони найбільше відповідають смакові дітей від 6 до 12 літ, заставляють їх сміятися і думати, розбуджують їх цікавість та увагу до явищ природи».
У своїй збірці «Коли ще звірі говорили» Іван Франко вдало використовує художні засоби, вживані в народних казках про тварин, зокрема традиційне змалювання рис тварин: зажерливості вовка, хитрості лиса, незграбності ведмедя, впертості осла тощо. Письменник ще більше підкреслив ці характерні особливості тварин, майстерно розкриваючи їх через вчинки або розмови персонажів.
Не применшуючи важливості інших жанрів дитячої літератури, Франко надає великого значення казці, у якій найбільш повно враховано особливості дитячого сприймання. Адже фантазія і вигадка, наявні в казці, сприяють розвитку і збагаченню дитячої уяви, вражають дітей своєю незвичайністю, бентежать і збуджують їх. Разом із тим, незважаючи на елементи фантазії, казка повинна поглиблювати в дітей знання про навколишній світ, ознайомлювати їх із природою і суспільством, навчати їх розуміти людські характери і сприяти формуванню кращих рис характеру дитини.
IV. Узагальнення знань
1. Інтерактив «Прес-конференція з письменником»
Після ознайомлення з біографією письменника вчитель розподіляє учнів на дві команди, кожна з яких обирає свого представника на роль «письменника». Потім учитель ставить питання обом командам за фактами біографії автора, а обрані учні відповідають, порадившись з командою.
Перемагає та команда, яка швидше надасть більшу кількість правильних відповідей.
Перелік питань:
▼ Як звали батька І. Франка? (Яків) т Ким працював батько письменника? (Ковалем)
▼ Де знаходиться село, у якому народився І. Франко? (На Львівщині)
▼ Що стало для маленького Івана першим джерелом поезії? (Материнські пісні)
▼ Яких мов навчався І. Франко? (Українська, польська, німецька)
▼ Скільки братів та сестер було у Франка? (Троє)
▼ Які стосунки були у І. Франка з вітчимом? (Він його поважав)
▼ Коли І. Франко залишився круглим сиротою? (У 16 років)
▼ Скільки книг було у І. Франка на час закінчення гімназії? (Близько 500)
▼ Як називалась перша поезія І. Франка, яка з’явилась у друці? («Народна пісня»)
▼ Що казав про І. Франка його товариш Іполит Погорецький? («У гімназії Франко був дуже скромний і несміливий. Ходив у полотняній блузі, носив багато книжок і дуже багато читав... При нужденній лампі читав він нам то свої поезії, то «Кобзар» Шевченка, то дещо зі Словацького та Міцкевича».)
▼ Як називається збірка І. Франка, присвячена казкам про тварин? («Коли ще звірі говорили»)
V. Підсумок уроку
VI. Домашнє завдання
Ознайомитися з біографією І.Франка. Прочитати казку «Фарбований лис».
Образ Лиса, риси його характеру
Мета: опрацювати ідейно-художній зміст казки, охарактеризувати образ Лиса Микити, визначити основні риси його вдачі; розвивати увагу, пам'ять, культуру зв'язного мовлення, вміння логічно мислити, наводити переконливі приклади ; виховувати почуття відповідальності, порядності, чесності, людяності.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник, портрет письменника.
Хід уроку
І. Організаційний момент. З’ясування емоційного настрою учнів.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
*Яка казка називається літературною?
*Назвіть літературні казки.
*Для чого служить інтонація читання?
*Що називається мовою автора?
*Що називається мовою персонажів?
*За допомогою чого досягається виразність читання?
Гра «Вгадай персонажа»
За наведеними рядками з казки І. Франка «Фарбований Лис» визначити, кого з героїв вони стосуються або характеризують.
• «Фарбував будинки, паркани та садові лави. Завтра він мав фарбувати якийсь великий паркан і відразу роз-вів собі півдіжі фарби та й поставив її в кутку на подвір'ї, щоб мати на завтра готову». (Маляр)
• «Серце в бідолахи билося сильно, голод крутив кишки, запах олії душив його, але що було робити!» (Лис Микита)
• «Ще вчора він був добрим знайомим нашого Микити, але тепер, побачивши нечуваного синього звіра... аж завив з переляку, а отямившись, почав утікати — ледве хлипає» (Вовк)
• «Вистригла йому три жменьки волосся між очей і пустила на вітер, щоб так і його переполох розвіявся». (Мавпа Фрузя)
• «В народних вбраннях задзявкотіли тоненькими тенорами, то цар не міг втриматися». (Молоді лисички)
• «Ревли басом, аж дуби тряслися». (Ведмеді)
• «Витягали соло, аж вуха в'янули». (Вовки)
ІІІ. Оголошення теми, мети, завдань уроку. Мотивація навчання.
ІV. Основний зміст уроку.
Характеристика образу Лиса Микити.
*Скласти асоціативний кущ щодо характеристики образу.
ЛИС
ХИТРИЙ БРЕХЛИВИЙ ХВАСТЛИВИЙ БОЯЗЛИВИЙ ПИХАТИЙ
* Робота над образом героя. Бесіда за питаннями:
• Яким зображений Лис Микита на початку твору?
• Зазначте рису, притаманну героєві?
• У чому виявлялася хитрість Лиса?
• Про що свідчить вправність полювання героя навіть у денний час?
• Яким чином Микита вирішив скористатися тим, що звірі не впізнали його?
• Чим герой довів мешканцям лісу, що він — створіння святе?
• Які риси характеру виявилися в Лиса під час його царювання?
• Як необережність героя зашкодила йому?
• Чи співчуваєте ви Лису? За що він отримав страшну кару від лісових тварин?
* Визначте, які риси характеру Лиса Микити є негативними, які — позитивними. (Робота в парах.) Відповідь надати за допомогою прийому «Доміно».
*Рубрика «Мікрофон»: якби мені було запропоновано написати казку, то в ній ішлося б про...
* Міні-дискусія. Обговорення питань:
• Чому Микита не кинувся в розпач від своєї страшної зовнішності, а скористався нею для власного блага?
• Чи легко жити таким Лисам серед людей зараз? Відповідь умотивуйте.
• Про що свідчить мова казки?
V. Закріплення вивченого.
1. Літературними називаються казки:
а) надруковані в книжках; б) створені письменниками; в) створені народом.
2. «Фарбований Лис» належить до казок:
а) фантастичних; б) побутових; в) про тварин.
3. «Фарбований Лис» — це:
а) легенда; б) переказ; в) казка.
4. Народне оповідання про незвичайні, часом фантастичні події називається:
а) легендою; б) казкою; в) переказом.
5. Фарбований Лис назвався перед звірами:
а) царем Остромислом; б) царем Левом; в) Лисом Микитою.
6. Лис Микита видав себе перед звірами:
а) затанцювавши; б) заспівавши по-лисячому; в) змивши синю фарбу.
7. Куди сховався Лис від собак:
а) у хату; в) у діжу з фарбою. б) у бур'яни;
8. Слово кпити означає:
а) нахвалятися; б) насміхатися; в) прораховуватися.
9. Розмова між персонажами називається:
а) монологом; в) п'єсою. б) діалогом;
10. Лис Микита зробився:
а) богатирем; б) слугою; в) царем.
11. Із якого твору цей уривок: «Знов радість, знов оклики зачудування і подяки. От цар! От добродій! От пре-мудрий Соломон! Та за таким царем ми проживемо віки вічності, мов у бога за дверима»?
а) «Про правду і кривду»; б) «Фарбований Лис»; в) «Мудра дівчина».
12. Дійовими особами можуть бути:
а) тільки люди; б) тільки тварини і рослини; в) не лише люди, а й тварини, рослини, предмети.
VІ. Підсумок уроку.
VІІ. Оцінювання навчальних досягнень учнів.
VІІІ. Домашнє завдання. Прочитати казку «Хуха – Моховинка»
Тема: Василь Королів-Старий. «Хуха-Моховинка». Добро і зло в казці. Світлий, життєствердний погляд на світ. Аналіз зовнішності (портрета) казкових істот. Наскрізний гуманізм казок
Мета: заохочувати учнів до творчості, навчити отримувати задоволення від роботи, що виконується, оцінювати вчинки казкових героїв з позицій гуманізму, розрізняти добро і зло як у казках, так і в сучасному житті, формувати навички знаходити описи зовнішності фантастичних істот, аналізувати їх, допомогти зрозуміти повчальність казок, пишатися досягнутими результатами; виховувати любов до рідної мови, бажання бути добрим, щирим, служити людям. Прищеплювати любов і повагу до свого народу – творця невичерпного джерела мудрості. Виховувати в учнів позитивні риси характеру, любов і повагу до природи рідного краю, не залишатися байдужими до біди інших людей, прищеплювати бажання робити добро.
Учні повинні знати:
Учні повинні вміти:
знаходити описи зовнішності фантастичних істот, аналізувати ї;
- оцінювати вчинки персонажів із позицій гуманізму;
розрізняти персонажів — носіїв добра і зла. Коментувати прояви добра і зла, зображені в цій казці, і в сучасному житті.
Тип уроку: комбінований.
Методи й форми роботи: робота в парах, «Незакінчене речення», «Літературна дуель», рольова гра «Я – головний герой. Чому я зробив саме так», «Давайте похвалимось!».
Обладнання: учнівські малюнки, мультимедійна презентація з теми, тлумачні словники, ілюстрації до казки.
Хід уроку
Не будь переможений злом, але перемагай зло добром.
(Біблія, Апостол Павло)
І. Мотивація навчальної діяльності.
1. Визначення емоційної готовності учнів
Уже дзвінок нам дав сигнал:
Працювати час настав.
Тож і ми часу не гаймо .
Роботу швидше починаймо.
Вступне слово вчителя.
Споконвіку триває протистояння добра і зла — двох категорій, таких само протилежних, як життя і смерть, кохання і ненависть, світло і темрява, християнство і язичництво. Здавалося б, ці поняття несумісні і можуть існувати лише як протиставлення одне іншому. Але це не так. І добро, і зло співіснують у людській душі, розриваючи її на шматки. Що ж потрібно для того, щоб добро перемагало зло?
- Як ви розумієте поняття добра?
- А чи знаєте ви прислів'я та приказки про добро?
(учні говорять відомі їм прислів'я та приказки про добро)
- Скажіть, будь ласка, що ж є протилежністю добра? (відповіді учнів)
- Ще дуже-дуже давно мудреці говорили:
«Для того, щоб зрозуміти, що таке добро, треба відчути на собі зло».
- А зараз послухайте вірш про добро ї зло.
Микитин В.
Живуть в душі у кожної людини
Дві протилежні половини:
Одна з них - добра, світла, чудотворна,
А друга -чорна,зла, потворна.
Та перша сум нам проганяє,
Надію й віру в нас вселяє!
А друга в морок погружає,
Нічними жахами лякає.
Ти світло ангельске впусти –
З душі диявола жени!
Нехай зникають сумнів, сум і зло!
Нехай живе в тобі добро!
Любов – могутній щит від бід,
Весь біль розтопить наче лід!
- Питання добра і зла було і є актуальним для багатьох письменників.
- А в якому з жанрів усної народної творчості добро завжди перемагає зло? (У казці.)
- Так, адже найпоширенішим видом усної народної творчості є казка. З нею ми зустрічаємося на кожному кроці, починаючи з раннього дитинства. Казки увібрали в себе народну мудрість і життєвий досвід. У казці завжди добро перемагає зло, здійснюються найвибагливіші бажання.
У казках народ завжди цінує людину!
ІІ. Оголошення теми уроку. Цілевизначення та планування
Перед учнями пам’ятка
Я вчуся ставити мету
Сьогодні на уроці я хочу:
(Очікувані відповіді)
На сьогоднішньому уроці ми продовжимо знайомство з творчістю
В. Короліва-Старого. Розглядаючи казку «Хуха-Моховинка», спробуємо оцінити вчинки героїв з позицій добра і зла, дати відповідь на запитання: чому люди повинні вибирати між добром і злом?
В. Сухомлинський казав: «Казки, прочитані в дитинстві, назавжди відкладають у серці зернятка людяності, з яких складається совість»
III. Актуалізація опорних знань
Учні зачитують складені вдома плани та листи, адресовані письменнику
2. «Літературна дуель» (робота в парах).
Літературна дуель
- Як ви гадаєте, чому саме у казці добро завжди перемагає зло?
- Ми уже перегорнули чимало казкових сторінок, які відкрили нам світ фантазії й мудрості нашого народу. Героями цих казок були звірі, люди і «нечиста сила».
Пригадайте, чому В. Королів-Старий вирішив зобразити «нечисту силу» доброю?
У якій казці Королів-Старий показав традиційно злі та лихі персонажі добрими, такими, які приносять людям користь?
В. Королів-Старий був не першим, хто зобразив «нечисту силу» доброю.
Повідомлення. Учениця отримала випереджувальне завдання – дослідити хто ще із українських письменників змальовував «нечисту силу» у своїй творчості.
(Розповідь про Лесю Українку та образи міфічних лісових істот у її творчості)
- Тепер нам відомо, що українські письменники наділяли «нечисту силу» позитивними рисами характеру, змальовували її доброю,чуйною, не байдужою до біди інших. Назвіть основну рису характеру Хухи, адже на домашнє завдання вам потрібно було ознайомитися зі змістом казки
В. Короліва-Старого «Хуха-Моховинка»
4. Прийом «Спільна радісь». Мене дуже порадували успіхи …, а вас?
ІV. Ідейно-художній аналіз казки.
Бесіда за змістом казки:
- Хто є головною дійовою особою?
- Якою ж ви уявляєте Хуху-Моховинку?
На сьогоднішній урок ви мали випереджувальне завдання: за бажанням намалювати Хуху-Моховинку з власної уяви. Зараз ви зі словами:
«Я уявляю Хуху саме такою…» прикріплюватимете власні малюнки на дошку, разом з тим, записуватимете одну з рис характеру, притаманну героїні казки.
А зараз знайдіть, зачитайте як автор змальовує Хуху-Моховинку .
Що ви зараз прочитали? (опис зовнішності героїні)
Як називається опис зовнішності дійової особи у художньому творі? (портрет)
Для чого автор уводить у текст портрет?
(за допомогою портрета ми уявляємо зовнішній вигляд персонажа, розуміємо, хто він є та як до нього ставиться автор, портрет дає уявлення про характер героя)
Знайдіть у казці слова, які підтверджують, що Хуха була дружелюбною. Куди вона подалася? З ким подружилась у хліві?
Скажіть, чим пояснюється ця дружба?
Знайдіть і зачитайте з тексту відповідь на запитання: Чи показувались Хухи людям?
А чому Моховинка показалась дітям?
У хліві Хуха жила, як ми знаємо, безтурботно. Хто чи що знову стає причиною її поневірянь?
Чому вона знову відмовляється від допомоги своїх рідних? Відповідь на це запитання даватимете, уявляючи себе головним героєм казки.
2. Хвилинка емоційного розвантаження.
Багато вже зробили добрих справ, але попереду ще достатньо роботи. Тому зараз підніміться,
Землі нашій поклоніться,
Що дає вам силу.
І до сонця потягніться,
Йому щиро посміхніться,
Щоб були щасливі.
Вліво, вправо нахиліться,
Веретенцем покрутіться,
І з’являться сили.
Ну, вперед, пора працювати далі.
Рольова гра «Я – головний герой. Чому я зробив саме так.»
Порівняйте вчинки Моховинки із вчинками діда.
Хто вам більше симпатизує? Хто є носієм добра, а хто — зла?
- Однак, не зважаючи на те, що дід завдав стільки лиха цим маленьким міфічним істотам і, зокрема, нашій героїні, вони прийшли на допомогу дідові, коли тому загрожувала небезпека. Допомогли відразу, ні на хвильку не завагавшись. Чому?
Поясніть слова: «Хухи не потребують подяки. Вони роблять добро з повинності».
Скажіть, а люди, зображені у казці, готові допомогти?
- Діти, запам'ятайте, будь ласка, давно відомий вислів:
«Стався до людей так, як хочеш, щоб вони ставились до тебе». Саме це, на мою думку, є відповіддю на запитання, як вибирати між добром і злом. Думаю ви зрозуміли і переконалися в тому, що основною моральною проблемою казки є проблема добра і зла.
- Кожна людина повинна пам’ятати, що, які б перешкоди не ставали на життєвому шляху, звинувачувати обставини та інших людей у своїх проблемах — це не вихід. Потрібно, перш за все, розібратися у собі і визначити, якою дорогою йти — дорогою добра чи дорогою зла. Вибір завжди за людиною.
4. «Хвилинка творчості»
А зараз уявіть, що ви можете поспілкуватися з героями казки. Що б ви у них запитали? І у кого? Що б ви порадили комусь із них?
V. Підсумки уроку.
Вивчаючи казки В. Короліва-Старого, сьогодні ми замислювались над питанням: що таке добро і зло, чи така вже й страшна «нечиста сила». Намагались дати відповіді на ці запитання. Без сумніву, що письменнику вдалося прихилити нас до своїх героїв, навчити справедливо оцінювати дії головних і другорядних осіб, розрізняти добро і зло як у казках, так і в житті.
Нехай у ваших юних серцях панує тільки добро, даруйте людям радість, робіть так, щоб не образити нікого в житті, нехай ваші добрі вчинки стануть для вас звичкою.
І хай девізом вашого життя послужать слова з Бібілії Апостола Павла, взяті епіграфом до сьогоднішнього уроку:
Не будь переможений злом, але перемагай зло добром.
- На майбутнє хочеться побажати, щоб у ваших серцях панували лише добро і любов, щоб життя кожного з вас було схоже на казку, де зустрічатимуться тільки добрі герої, які завжди будуть готові прийти вам на допомогу.
VI. Рефлексія
- Чи справдились ваші очікування?
Сьогодні на уроці.
«Незакінчене речення»
Я дізнався…
Я навчився…
Мені сподобалося…
Мене схвилювало…
Здійснилися мої очікування щодо …(результатів уроку, емоційного стану, отриманої інформації, роботи в групі)
Я розумію, що мені треба:
Вивчити…
Повторити…
Усвідомити…
Час похвали «Давайте похвалимось!»
VII. Домашнє завдання.
І-ІІ р. Характеристика образу Хухи;
ІІІ-ІУ р. Написати продовження казки;
Іінтерв’ю з автором (за бажанням)
Тема. Василь Королів-Старий. «Хуха-Моховинка». Короткі відомості про письменника і його фантастичні казки. Образи фантастичних істот, створені уявою автора на основі українського фольклору.
Мета уроку: розповісти учням про життя Василя Королева-Старого, його фантастичні казки, розкрити зміст казки «Хуха-Моховинка», формувати вміння вдумливо та виразно читати казку, знаходити зовнішність фантастичних істот, оцінювати вчинки персонажів з позиції гуманізму, розрізняти героїв – носіїв добра і зла, розвивати мовлення учнів, критичне мислення, уяву, виховувати доброту, порядність, чуйність, уважне ставлення до ближнього, прищеплювати бажання робити добро як спонуку до позитивної життєдіяльності.
Учні повинні знати: біографічні дані Василя Королева-Старого, зміст казки
«Хуха-Моховинка», трактування нечистої сили у фольклорі та авторське тлумачення.
Учні повинні вміти:виразно читати казку та переказувати її, називати риси
зовнішності героїв, давати оцінку описуваним подіям, коментувати вияви добра і зла у вчинках казкових героїв, складати простий план літературної казки.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань, урок-відкриття.
Міжпредметні зв’язки: українознавство, образотворче мистецтво, світова література.
Методи і форми роботи: вправа «Спіймай промінчик сонця», «Мікрофон», робота в парах, робота в групах, міні-дискусія, метод «Прес», «Незакінчене речення».
Обладнання: портрет письменника, збірка Василя Королева-Старого «Нечиста сила», ілюстрації до твору, опорні картки, дидактичний матеріал.
Перебіг уроку
І. Мотиваційний етап.
1.Вправа «Спіймай промінчик сонця».
Спіймайте у долоньку промінчик сонця. Відчуйте, як він зігріває вас своїм теплом. Подаруйте його сусідові. Нехай тепло, доброта, щедрість вашої душі зігріють всіх, хто поруч.
2. З’ясування емоційної готовності учнів до уроку.
– Недавно пролунав дзвінок, який повідомив про початок уроку. З яким настроєм ви прийшли на урок? Продемонструйте смайликом. (Відповідно до настрою учні піднімають смайлики, що символізують «Радість», «Байдужість», «Сум». Настрій учнів визначається протягом усього уроку і в кінці).
ІІ. Актуалізація суб’єктивного досвіду.
Бліц-опитування.
Як називається твір про незвичайні, часом фантастичні, але повчальні події?
Що характерне для народної казки як жанру?
Чим народна казка відрізняється від літературної?
Чому добро в казках завжди перемагає зло?
З якою метою у казках поруч з реальними подіями значна увага приділяється фантастиці?
«Мікрофон».
ІІІ. Цілевизначення та планування.
Слово вчителя.
Сьогодні ми спробуємо відкрити для себе дивовижний світ творчості Василя Королева-Старого, відчути її серцем і осягнути розумом, переконатися у великій гуманності його творів.
Колективне планування діяльності.
ІV. Опрацювання навчального матеріалу.
Вступне слово вчителя.
Можливо, вам, шановні друзі, вже відоме ім’я Василя Королева-Старого. Не так давно у видавництві «Веселка» побачила світ його книжечка під таємничою назвою «Нечиста сила». Що ж, загадкового, фантастичного, захоплююче неймовірного в збірничку й справді вдосталь. Твори написані майстерно, вигадливо, доступно, невимушено. Автор вільно і нестримно фантазує, змушуючи читача знову і знову повертатися до книжки. Хто ж цей великий фантазер?
Виступи учнів з повідомленнями.
Учень 1.Народився Василь Костянтинович Королів-Старий (справжнє прізвище – Королів) 4 лютого 1879 року в селі Ладан Прилуцького повітуна Полтавщині. Освіту здобував спочатку в духовній семінарії, проте кар’єра священика мало приваблювала молодого допитливого юнака, закоханого в життя і літературу. Тому він переїжджає з Полтави до Харкова, щоб продовжити навчання у ветеринарному інституті.
Учень 2.Одержавши диплом, Василь Королів-Старий працює за спеціальністю і навіть видає популярний посібник з ветеринарії, а також проводить велику просвітницьку роботу серед селянства. Займався укладанням народних календарів та листівок, які були дуже потрібними у повсякденному житті та побуті.
Учень 3. У 1919 році Василь Королів-Старий виїхав у країну, яка тоді називалася Чехословаччина. В Україні в той час відбувалися пореволюційні події. Працював в Українській сільськогосподарській академії в Подєбрадах (Чехословаччина), активно продовжував видавничу, перекладацьку, наукову і письменницьку діяльність.
Робота в парах.
Поспілкуйтеся з автором підручника, який теж розповідає про Василя Королева-Старого. Випишіть у зошити назви творів, які письменник написав для дітей. Поставте один одному запитання на основі прочитаного.
Словникова робота.
Демонологія – це людські уявлення про злих духів, що дійшли до нас з давніх часів.
Демони – фантастичні істоти, найпопулярнішими серед яких є мавки, домовики, хухи і потерчата.
Домовик – найдавніший демонічний образ у багатьох народів, хатній бог, охоронець домашнього вогнища.
Потерчата – душі дітей, які померли нехрещеними і стали болотяними вогниками.
Хуха –міфічна істота, пухка, як мох.
«Довідкове бюро».
Робота з підручником.
Якими показані хухи у слов’янській міфології?
Первинне читання казки з настановою.
Робота зі змістом казки.
Яке враження справила на вас казка?
Образи яких фантастичних істот згадуються у казці?
Чому Хух по-різному називали? Від чого це залежало?
Якою Хухою є Моховинка? Знайдіть, як про це сказано у тексті.
Через що Хух не може побачити людина?
Чому Моховинка, яка залишилася без домівки. Не могла жити з батьками або сестричками, хоча вони запрошували її до себе?
Як Моховинка стала хлібною хухою?
Які стосунки склалися між Моховинкою і дітьми? У чому це виявилося?
Вибіркове виразне читання.
Зачитайте уривки казки, що свідчать про добре серце Моховинки, її чуйність, щирість.
Коли люди почали вірити в існування Хух?
Зачитайте уривок, де сказано, як Хухи допомогли вижити злому діду.
Чим дід віддячив Хусі за допомогу?
Міні-дискусія.
Чи не здається вам, що Василь Королів-Старий розчарувався в людях?
Чи поділяєте ви такі його думки: «Люди дуже рідко помічають та розуміють чужі сльози», «Люди взагалі дуже неуважні, і вони мало дечого помічають навколо себе»?
Робота в групах.
І група – записати два вчинки Хухи, які підтверджують думку, що вона була доброю істотою.
ІІ група – зачитати опис Хухи, розповісти, якою ви собі уявляєте Хуху.
Екскурсія в картинну галерею.
Розгляд та коментування ілюстрацій до казки.
V. Рефлексивно-оцінювальний етап.
1.Метод «Прес».
Хто з героїв казки «Хуха-Моховинка» втілює добро, а хто – зло?
Порівняйте казку «Хуха-Моховинка» з казкою Г.Х.Андерсена «Снігова королева» та казкою Ш.Перро «Попелюшка». Хто в цих казках втілює добро, а хто – зло?
«Незакінчене речення».
Після прочитання казки «Хуха-Моховинка» я зрозумів…
Казка Василя Королева-Старого вчить…
На уроці мені було цікаво, тому що…
З’ясування емоційного стану школярів.
Чи змінився ваш настрій в кінці уроку?
Продемонструйте смайликом.
VІ. Домашнє завдання.
І-ІІ р. Скласти простий план казки «Хуха-Моховинка».
ІІІ-ІУ. Написати листа письменнику «Про що б хотілося розпитати в автора казки».
На вибір: скласти загадки про персонажів твору, усна розповідь «Нові пригоди Хухи-Моховинк
