7 клас
Фізика
Відбивання світла. Закони відбивання світла. Плоске дзеркало.
МЕТА УРОКУ: навчальна: ознайомити учнів із поняттям відбивання світла, встановити закони відбивання світла, навчити учнів відрізняти повне та неповне, дзеркальне та розсіяне відбивання;
розвивальна: зацікавити учнів до вивчення даної теми та фізики в цілому на реалістичних прикладах, зокрема розвинути інтерес до застосування законів відбивання світла у дзеркалах та інших видимих предметах;
виховна: виховати в учнів відчуття цілеспрямованості, культуру поведінки з фізичними та побутовими приладами.
ОБЛАДНАННЯ: підручники, зошити, великий екран або телевізор, дзеркало, дві свічки, сірники, довга лінійка, транспортир для вимірювання кутів, калейдоскоп.
Хід уроку
І. Організаційним момент уроку (2-3 хв)
Вчитель налаштовує учнів на роботу, проводить перевірку присутності учнів на уроці та їх готовності до роботи, забезпечує тишу і порядок в класі.
ІІ. Перевірка домашнього завдання (6-10 хв)
Перевірку домашнього завдання проводимо у вигляді фронтального опитування учнів щодо матеріалу, вивченого на попередніх уроках. Нагадуємо основні поняття світлових явищ, фізичні величини, які характеризують світло.
На минулому уроці ми робили Лабораторну роботу «Виготовлення найпростішого оптичного приладу», на якій зі звичайної коробки утворили так звану камеру-обскуру.
Що таке камера-оскуру, який принцип її дії?
К [pic] [pic]
Зображення збільшене, перевернуте, нечітке
амера-обскуру — в перекладі з латинської означає «темна кімната». Принцип її дії ґрунтується на законі прямолінійного поширення світла. [pic] [pic] [pic] [pic] [pic] [pic] [pic] [pic]
[pic]
Сформулюйте будь-ласка закон прямолінійного поширення світла та наведіть приклади: де у коли він підтверджується на практиці?
Закон прямолінійного поширення світла: у прозорому однорідному середовищі світло поширюється прямолінійно і рівномірно. Прикладом його дії може бути утворення тіні й напівтіні.
Що називають тінню? А що таке напівтінь? Яка між ними різниця?
Повна тінь — це область простору (площини), в яку не потрапляє світло від джерела.
Півтінь — область простору (площини), освітлена деякими з кількох наявних точкових джерел світла або частиною протяжного джерела.
Прикладом утворення повної і півтіні є Сонячні та Місячні затемнення.
Які джерела світла називають точковими, а які протяжними? Які є характеристики мають джерела світла?
Джерело світла вважають точковим, якщо його розмір є відносно невеликим порівняно з відстанню від нього до приймача світла.
Джерело світла, розміри якого є великими і знехтувати ними не можна, називається протяжним джерелом.
Крім того усі джерела світла поділяють на природні та штучні, гарячі та холодні.
Як світло поширюється від джерела до приймача?
Світло від джерела до приймача (користувача) світла поширюється вздовж прямої, променями. Промінь — пряма, яка має початок, але не має кінця.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу (20-25 хв)
Ми з вами вже вияснили, що світло нам дають тіла, які ми називаємо джерелами світла. Але, більшість об’єктів, які нас оточують, — будинки, дерева, люди, підручники тощо, — не є джерелами світла. Проте ми їх бачимо. Виникає питання: Чому так? Саме відповідь на це запитання ми з вами сьогодні на уроці маємо знайти.
Ви вже знаєте, що за законом прямолінійного поширення світла, промені в однорідному середовищ поширюються прямолінійно доти, допоки на їх шляху не зустрічається яке-небудь тіло (перешкода). Залежно від того, яке це тіло, то світло частково проходить крізь нього (наприклад, скло), або пройти скрізь тіло світловий пучок променів не може і тому від даного тіла вони відбиваються і частково потрапляють нам з вами в очі. Тому ці тіла ми і бачимо. Для прикладу: двоє дверей,одні скляні, інші — дерев’яні. Які з них ми помічаємо одразу? (Дерев’яні) Так, а от зі скляними дверима є чимало прикрих історій, коли не помітивши їх людина просто вдаряється об них лобом. (Скло про попускає крізь себе більше 90% світлових променів, і лише 10% відбивається від скла і ще менше з них потрапляють людині в очі). Давайте спробуємо це зобразити схематично.
Дерево Скло
[pic] [pic] [pic] [pic] [pic] [pic] А В А В
[pic] [pic] [pic] [pic] [pic] [pic] [pic] α β α β
n О n О
АО — падаючий промінь С
ОВ — відбитий промінь
О [pic] С — промінь, що пройшов крізь поверхню
α — кут падіння β — кут відбивання перпендикуляр до площини, поставлений
у точку падіння променя
Учні разом з учитель креслять і записують пояснення у зошити. Далі вчитель на великому екрані демонструє аналогічний дослід.
[pic] [pic]
Учні працюють з підручником на ст137, записують в зошити два закони відбивання світла:
Падаючий промінь, відбитий промінь і перпендикуляр до поверхні, поставлений в точку падіння променя, лежать в одній площині
Кут падіння світла дорівнює куту відбивання <α = <β
Далі ми розглянемо принцип утворення зображень у дзеркалі. Я думаю, що кожен з вас пам’ятає мультфільм про «Крихітку Єнота», який побачивши себе у ставку чомусь дуже злякався. Давайте пригадаємо себе, коли ми дивимося у дзеркало. Що ми там бачимо? (учні відповідають). А давайте проведемо простий експеримент.
(вчитель проводить дослід з двома свічками і плоским дзеркалом, де одну свічку підпалює, а інша, та що поза дзеркалом не горить)
[pic] [pic] [pic]
Другий дослід аналогічний, але із лінійкою. Відображена частина лінійки чомусь не продовжує відлік числовий, а показує їх у зворотному напрямку.
Із проведених нами дослідів випливає висновок: плоске дзеркало дає не справжнє зображення, а уявне і симетричне. Але це стосується лише плоского дзеркала, а от якщо говорити про інші дзеркала, то тут є свої нюанси. Ось наприклад, кімната міху з вгнутими та випуклими дзеркалами (круглі новорічні іграшки, шари).
Загальні характеристики плоских дзеркал:
А) Плоске дзеркало дає уявне зображення предмета;
Б) Зображення предмета в плоскому дзеркалі таке ж саме за розмірами і знаходиться на тій же відстані від дзеркала, що й сам предмет.
В) Пряма, що сполучає точку на предметі і відповідну точку на зображенні цього предмета, є перпендикулярною до поверхні дзеркала.
Ввечері, коли в кімнаті горить світло, ми бачимо своє відображення у віконному склі. Коли закриваємо вікно шторами, то вже не бачимо свого відображення. Чому? Відповідь на це питання можна пояснити з точки зору відбитих і поглинутих променів. Тому звідси і випливає, що відбивання буває дзеркальним та розсіяним. Яскравим прикладом відбивання і поглинання променів є дитяча іграшка — калейдоскоп, при найменшому повороті якої одразу бачимо різні візерунки, що утворюються за рахунок відбивання світлових променів від маленьких дзеркалець, захованих всередині. (показуємо калейдоскоп)
ІV. Підведення підсумків уроку (2-4 хв)
Давайте узагальнимо весь вивчений сьогодні матеріал.
Відкрийте в підручнику ст..147 і розв’яжемо Впр. 1, на ст. 139 розв’яжемо впр. 3 та 4.
Молодці! На уроці попрацювали добре.
(вчитель оголошує учням їх отримані за урок оцінки)
V. Домашнє завдання (1-2 хв)
§ 21, 22 Вправа 3, 4, 6 на сторінці 147
Експериментальне завдання на ст. 139
[pic] [pic]
