Урок фізики у 8 класі: Фізичні властивості твердих тіл, рідин і газів. Агрегатні стани речовини.

Часовоярська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 15

Артемівської міської ради Донецької області

Я іду на урок фізики у 8 клас

Фізичні властивості твердих тіл, рідин і газів. Агрегатні стани речовини.

РОЗРОБИЛА УЧИТЕЛЬ ФІЗИКИ

Морозова Рімма Сергіївна

[pic]

2016 рік

Тема уроку: Фізичні властивості твердих тіл, рідин і газів.Агрегатні стани речовини.

Мета уроку:

навчальна: продовжити формувати вміння установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, явищами і причинами, що їх визвали, висувати гіпотези, їх обгрунтовувати і перевіряти достовірність;

розвиваюча: розвивати знання про фізичні властивості твердих тіл, рідин і газів на основі уявлень про молекулярну будову речовини; розвивати інформаційну, комунікативну, пізнавальну компетентності.

виховна: виховувати любов до рідної землі, необхідність зберігати її природні ресурси.

Завдання уроку:

визначити, від яких чинників залежать властивості речовин на прикладі води; експериментально підтвердити, що речовина може перебувати у 3-х агрегатних станах.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, мультимедійна презентація, карта України, кристали, вирощені дітьми із солі та цукру, сірники, спиртівка, штатив, лід, моделі кришталевих граток, вода в пляшці, колба, стакан; річковий пісок, крейда, сіль, питна сода, олія, чайна ложка, п'ять прозорих склянок, вода кімнатної температури, скляна паличка.

Очікування: після вивчення даної теми учні будуть знати фізичні властивості твердих тіл, рідин та газів, уміти розрізняти їх кришталеві гратки.

Хід уроку:

Мінімодуль №1 – Змістовно-пошуковий

2. Актуалізація опорних знань

8 хв. |

Слово вчителя.

Я і хмара, і туман,
І струмок, і океан,
Я літаю і біжу,
І скляною бути можу.

Відгадали, про що йде мова? Звичайно, про воду. А чому вода-це незвичайна речовина, яка є на нашій планеті? (Відповіді дітей). ВПРАВА «Асоціативний кущ». (Учням пропонується розповісти, з чим асоціюється у них слово «вода»).

А тепер, я б хотіла ознайомити вас з дуже цікавими фактами про воду (Презентація «Цікаві факти про воду»):

46 % всієї води Землі знаходиться в Тихому океані , в Атлантичному - 23,9 , в Індійському - 20,3 , а в Північному Льодовитому - 3,7%.
85 % всіх захворювань у світі передається за допомогою води.
У природі існує близько 1330 видів води. Вони розрізняються за походженням (дощова , грунтова , зі свіжого або довго лежачого снігу тощо ) , за кількістю і характером розчинених у ній речовин.
У середньому наш організм потребує 1,5 - 2 літри рідини в день.
Одним з найбільш водянистих продуктів є кавун , він складається на 93 % з води. Якщо говорити про найбільш водянистих тварин , то п'єдестал очолюватиме медуза , так як вона на 99 % складається з води.
Людина за своє життя випиває в середньому 35 тонн води.
За даними ЮНЕСКО , найчистіша вода знаходиться у Фінляндії.

А яка ж ситуація в Україні ? (Повідомлення учнів. Діти показують на карті джерела води на Україні ):

Основні джерела прісної води території України - стоки річок Дніпра, Дністра, Південного Бугу, Сіверського Дінця, Дунаю з притоками, і навіть малих річок північного узбережжя Чорного і Азовського морів. Порушення норм якостей води досягло рівнів, які ведуть до деградації водних екосистем, зниження продуктивності водойм. Велика частина населення України використовує на свої життєвих потреб недоброякісну воду, що загрожує здоров'ю нації.
Проблема забезпечення населення України якісною питною водою з кожним роком ускладнюється, стає більш гострою. Практично всі поверхневі джерела водопостачання України впродовж останніх десятиліть інтенсивно забруднювались. У майже 1200 населених пунктів України воду привозять, проте є й такі, де її взагалі немає.
Мотивація навчальної діяльності: (1 хвл)

І сьогодні на уроці я пропоную вам познайомимося з фактами, які допоможуть більш детально зрозуміти властивості речовин, що нас оточують, в тому числі й води.

Протягом уроку ви будете заповнювати таблиці, які знаходяться у вас на столах:

Таб.1

Агрегатний стан

Властивості

Форма

Об’єм

Стиснення

твердий

рідкий

газоподібний

Таб.2

Агрегатний стан

Властивості

Розташування

молекул

Рух молекул

Взаємодія молекул

твердий

рідкий

газоподібний

4) Вивчення нового матеріалу: (20 хвл)

Демонстрація №1 (Проводить учень після повторення правил техніки безпеки). Беремо лід у пробірці. Як охарактеризувати його стан ? (Твердий, має форму та об’єм). А чи можна його стиснути? (Майже неможливо). Що відбудеться якщо лід почати повільно нагрівати на спиртівці? (Відповідь учня: він почне плавитися, тобто переходити до іншого агрегатного стану-рідкого).

Проблемне запитання вчителя: Яка фізична величина впливає на зміну агрегатного стану речовини?Чому?

Внаслідок збільшення температури речовина може переходити з твердого агрегатного стану в рідкий, а потім у газоподібний.

Демонстрація №2 (Проводить учень). А що ви спостерігаєте, коли стискаємо пляшку з водою ? Стискати її дуже важко. Починаючи переливати воду в стакан і колбу ви помічаєте, що вона приймає форму посудини, в яку налита, при цьому її об’єм залишається.

Демонстрація №3. (Проводить учень). Спробуйте стиснути несильно надуту повітряну кульку. Це вдається дуже легко. Тобто газ, який знаходиться в кульці досить легко стискається.

Вчитель: І, звичайно, якщо ми продовжимо нагрівати воду на спиртівці, то вона закипить і почне випаровуватися. А тепер заповніть таблицю 1.

Проблемне запитання вчителя:

Чому ж так відрізняються властивості речовини у різних станах?

Відповіді учнів: причина в молекулярній будові речовини.

Але ж і рідка вода, і лід, і водяна пара складаються з одних і тих самих молекул.

Відповіді учнів: Відмінності обумовлені характером розташування, руху та взаємодії молекул.

У твердих тілах молекули нагадують парадну військову шеренгу (таке розташування називають кристалічною граткою). Рух молекул зводиться до коливань поблизу «свого місця в шерензі».

-Коли гімнасти в цирку показують різні фігури, який зв’язок має бути між ними? Такий зв’язок існує між молекулами в твердому тілі, тобто сильний. Сили притяжіння набагато більше сил відштовхування.

Молекули рідини розташовані досить щільно, відстані між ними невеликі. Характер руху такий: майже весь час молекули коливаються (немовби дрижать), і лише інколи протискуються між найближчими сусідами та трохи змінюють своє місце. Певного порядку в розташуванні немає. Це дуже нагадує розташування та рух людей у густому натовпі під час якихось видовищ. Сили притяжіння майже дорівнюють силам відштовхування.

У газах відстані між молекулами значно більші, ніж розміри молекул. Молекули хаотично рухаються, відносно рідко зазнають зіткнень одна з одною. Отже, вони слабо взаємодіють одна з одною. Сили відштовхування набагато більше сил притяжіння. (При розповіді зверталася увага на моделі кришталевих граток).

Заповніть таблицю №2.

Мінімодуль №2-Адаптивно-перетворюючий (15 хвл)

А зараз спробуємо на практиці розрізнити агрегатні стани речовини та назвати фізичні явища, пов’язані з ними. Для цього ви об’єднаєтеся в групи по 5 учнів. Уміння працювати у групі дуже важливе, тому, що це виховує в вас не тільки активну позицію, а й толерантне відношення один до одного, що дуже притаманне нашому українському народові.

Група 1:

1. Що за невидимка:
в будинок не проситься,
а двері відкриєш, - перш людей біжить? (Повітря, газ, пар)

2. Він увійшов - ніхто не бачив,

Він сказав - ніхто не чув.

Дмухнув у вікно і зник,

А на вікнах виріс ліс. (Мороз)

3. Що в гору не вкатишь? (Вода)

Група 2:
1. Над річкою, над долиною повисла біла холстина. (Туман)

2. Без рук, без ніг,

А вікно вибиває (Град)

3. У морях і річках мешкає,
Але часто по небу літає.
А як набридне їй літати
На землю падає знову. (Вода)

Група 3:
1. З неба прийшов в землю пішов. (Дощ)

2. Молоко над річкою пливло -

Нічого не видно було.

Розчинилося молоко -

Стало видно далеко (Туман)

3. Розсипався горох на сімдесят доріг, ніхто його не підбере: ні цар, ні цариця, ні красна дівиця. (Град)

Група 4:
1. На всіх сідає, нікого не боїться. (Сніг)

2. Хто не плаче,

А сльози течуть? (Дощ)

3. Біла морква

Взимку зростає. (Бурулька)

Фізкультхвилинка-3 хвл

Інтерактивна вправа «Кроссенс» (12 хвл)
А тепер представники кожної із груп підходять отримувати своє завдання: за допомогою кроссенсу розкрийте властивості агрегатних станів речовини

Властивості води у залежності від розташування молекул

[pic]

[pic] t

P= 900 кг/м3

прозорий,

кригкий,

безбарвний

[pic]

Прородні явища, пов’язані з агрегатними станами речовини

[pic]

Застосування води та його наслідки (кросенс розкриває екологічний аспект)

1 Існує гіпотеза, що життя на Землі…

[pic]

Агрегатні стани речовини та значення води у природі

[pic]

4 сублімація

[pic]

Т замерзання води=?

Т танення льоду=?

Е к>>Еп

Ек<<Е п

Ек=Еп

коли пара в повітрі, замерзаючи, осідає на склі і утворює химерні візерунки-десублімація

Мінімодуль №3- Адаптивно- перетворюючий

(Вчитель-8 хвл). На попередніх мінімодулях ми дуже багато дізналися про речовину, яка є самою необхідною для всіх живих істот на Землі. Які ж властивості води описує автор у слідуючих рядках? Вона і лід, вона і пара. Вона розчинить сіль і цукор, Бува рухлива і рідка. Втамує спрагу, заспокоїть, або, як кажуть, зніме стрес... Вона потрібна всім навколо, Не дивлячись на наш прогрес... Відома всім уже давно її Величність Аш два О.

Вода – розчинник. З рядків вірша ми дізналися про унікальну властивість води – розчиняти речовини. Вона утворює з багатьма твердими, рідкими, газоподібними речовинами однорідні суміші. 1) Що називають сумішами? 2) Які види сумішей вам відомі? 3) Яку суміш називають однорідною? Суміш води з різними речовинами називають розчинами. Вода – розчинник, інші речовини суміші – розчинені речовини. У розчині частинки розчиненої речовини рівномірно розподіляються між молекулами води. Розчини можуть складатись із двох чи більше розчинених речовин. Вода + розчинена речовина = розчин. Вода найкращий розчинник. Вона здатна розчиняти багато твердих, рідких, газоподібних речовин.

Чи впливають на розчинення у воді різні фактори?

Виконаємо практичну роботу.

Тема. Визначення розчинності речовин у воді.

Мета : визначити розчинні і нерозчинні у воді речовини.

Обладнання : річковий пісок, крейда, сіль, питна сода, олія, чайна ложка, п'ять прозорих склянок, вода кімнатної температури, скляна паличка.

ХІД РОБОТИ:

У п'ять склянок налийте по 100 мл води. У кожну склянку додайте: склянка 1- 1 чайну ложку річкового піску; склянка 2- 1 чайну ложку крейди; склянка 3- 1 чайну ложку солі; склянка 4- 1 чайну ложку

питної соди; склянка 5- 1 чайну ложку олії.

2. Перемішайте суміші в кожній склянці за допомогою скляної палички.

3. Проведіть спостереження за виготовленими сумішами. Дайте відповіді на запитання: Яка з речовин розчиниться швидше цукор, чи подрібнений цукор? У якому випадку швидше розчиняться речовини у гарячий воді чи у воді кімнатної температури? Чи зміниться розчинність солі при перемішуванні? Як саме?

4. Зробіть висновок.

(7 хвл) Відомий фізик Е.Роджерс говорив: „Фізика – це наука розуміти природу”. І це дійсно так. Наші далекі предки не знали слова „фізика”, але їм треба було виживати серед небезпечних звірів, боротися з силами природи, підкорювати нове, часто незрозуміле, просто треба було жити – „розуміти природу”, тобто те середовище, в якому вони перебували.

Сьогодні ми звернемося до скарбів усної творчості народу, малих жанрів українського фольклору, які визначають спостережливість людини, її здатність до споглядання й узагальнення.

Протягом багатьох століть прислів’я та приказки виявляли здатність народу відбирати й осмислювати найхарактерніші, найтиповіші сторони явищ життя, природи, побуту і в результаті ставали конденсатором багатовікового життєвого досвіду, взаємин між людиною та навколишньою дійсністю.

Багато явищ природи залишалися для людини нез’ясованими, таємничими. Але багато що люди навчилися пояснювати, спостерігаючи, співставляючи.

Прислів’я та приказки є енциклопедією народного життя. У них народ знаходив відповіді на всі випадки буття. Так утворився народний календар. Народний календар та народна метеорологія були нерозривно пов’язані з працею людини і впливали на неї. Не втратили вони свого пізнавального значення й тепер. Багато народних прогнозів, спостережень підтверджено даними наук. Поясніть, будь ласка, такі приказки:

Час, як вода, все йде вперед.
Тиха вода греблю рве.
З глибокої криниці студена вода.
Вогонь з водою в одній хаті не живуть.

Робота з підручником.(10 хвл)

Підведення підсумків, рефлексія. (Презентація №2, «Агрегатні стани речовини»)

Що нового дізналися на уроці?

Що сподобалося на уроці?

Що викликало певні труднощі?

Оцінювання за результатами правильних відповідей у групах та практичної роботи.

Домашнє завдання. (Див. додаток)

ЛІТЕРАТУРА:

1. Гончаренко С.У. Книга для читання з фізики: Теплові явища. – К.: 1985.

2. Народ скаже – як зав’яже. Українські народні прислів’я, приказки, загадки. – К.: Веселка, 1991.

3. Сафронов В. По той бік нуля. – К.: Веселка, 1980

4. Смородинский А.Я. Температура. – М.: Наука, 1981

Додаток 1

Досліди зі льдом

1.«Яка вода замерзне швидше?»

В 2 однкові ємкості налити звичайну воду. У ІІ ємкість додати 1 столову ложку солі та розмішати. Ємкості поставити на 3 години до холодильника. Опишить свої спостереження. ( Вода у ІІ ємкості вільно виливалася і по ній плавав льод). Діти пояснюють експеримент.

[pic]

2.Підраховуємо час за який розтане льод.

В 2 однакові ємкості налили воду температурою 10 градусів Цельсія та 40 градусів Цельсія. В ємкості помістили по 2 шматочки льоду. Через скільки часу розтане льод у ємкостях ? Чому?

3.В однакові ємкості налили воду, оцет (9%), молоко, рослинне масло. Залишити рідини на ніч у морозильнику. Які речовини замерзнуть, а які ні, чому?