Урок №1 Тип уроку: вивчення нового матеріалу 3 клас 02.09.2016р.
Тема. Інструктаж з БЖД № ___ Символи, ритуали і церемонії Олімпійських ігор.
Мета:
Ознайомити учнів з символами, ритуалами і церемонією Олімпійських ігор.
Визначити поняття «руховий режим молодшого школяра».
Ознайомити учнів з впливом рухового режиму на формування правильної постави.
Хід уроку
1.Організаційний момент
2.Ознайомлення з новим матеріалом.
І. Інструктаж з БЖД учнів.
ІІ. Символи, ритуали і церемонії Олімпійських ігор.
Розповідь вчителя.
Олімпійський девіз
Олімпіади проводяться під гаслом «Citius, altius, fortius», що в перекладі з латини означає «Швидше, вище, сильніше», запропонованим католицьким ченцем Анрі Дідоном. Іншим популярним гаслом олімпіад є вираз «Головне не перемога, а участь».
Олімпійська символіка
Олімпійські кільця
Емблемою олімпіад є п'ять переплетених кілець різного кольору, які символізують єдність п'яти різних частин світу (Європа - блакитний, Азія - жовтий, Африка - чорний, Австралія й Океанія – зелений, а Америка - червоний).
Олімпійський прапор— полотнище із зображенням олімпійської емблеми на білому тлі. Підіймається на відкритті Олімпійських ігор, опускається під час церемонії закриття.
Під час Олімпіад горить олімпійський вогонь, який запалюють в Олімпії та приносять до місця проведення олімпіади.
Починаючи з 1968 року, кожна олімпіада має свій олімпійський талісман.
Церемонії
Найважливішими церемоніями Олімпійських ігор є церемонія відкриття, церемонія нагородження олімпійських чемпіонів та призерів, церемонія закриття.
Церемонія відкриття Олімпійських ігор - масове театралізоване шоу, яке приваблює до себе найбільшу телевізійну аудиторію. Кожна країна-організатор намагається в цьому шоу показати світу свою культуру. Церемонія відкриття проводиться зазвичай на Олімпійському стадіоні. Окрім яскравої театралізованої вистави, вона включає в себе парад олімпійців. За традицією парад відкривають олімпійці Греції, а замикають олімпійці країни-організатора. Ігри урочисто відкривають високоповажні урядовці країни-організатора. Представники олімпійців та суддів приносять олімпійську присягу. Підіймається олімпійський прапор. На знак відкриття ігор в чаші над Олімпійським стадіоном запалюється олімпійський вогонь, принесений олімпійською естафетою.
На церемонії закриття ігор замість впорядкованого параду, олімпійці різних країн виходять на стадіон єдиним натовпом. Така традиція започаткована на Мельбурнській Олімпіаді 1956 року. Церемонія закриття Олімпіади включає передачу олімпійського прапора делегації країни - організатора наступних Ігор.
Присяга
На церемонії відкриття олімпійських ігор вибрані представники атлетів та суддів складають олімпійську присягу.
Олімпійська присяга для спортсменів: Від імені всіх спортсменів я обіцяю, що ми братимемо участь у цих Олімпійських іграх, поважаючи і керуючись правилами, за якими вони проводяться, в істинно спортивнім дусі, на славу спорту і в ім'я честі своїх команд.
Олімпійська присяга для суддів: Від імені всіх суддів і офіційних осіб я обіцяю, що ми будемо виконувати наші обов'язки на цих Олімпійських іграх із повною безпристрасністю, поважаючи і дбаючи про правила, за якими вони проводяться, в істинно спортивному дусі.
Споруди:
Упродовж Ігор атлети проживають в Олімпійському селищі.
Основною спортивною спорудою ігор є Олімпійський стадіон. Крім головного Олімпійського стадіону змагання проводяться в інших спорудах: на стадіонах, у басейнах, стрільбищах тощо, які отримують право називатися «олімпійськими».
Опитування учнів:
1.Як лунає Олімпійське гасло?
2.Які символи Олімпійських ігор вам відомі?
3.Що зображено на Олімпійському прапорі?
4.Що означає це зображення?
5.У якому році введено Олімпійський талісман?
Висновок: Олімпійські ігри – це свято, яке завжди проходить з дотриманням певних правил, що склалися на протязі понад 100 років.
ІІІ. Руховий режим дня молодшого школяра та його вплив на формування правильної постави.
Розповідь вчителя.
Режим дня для молодшого школяра є надзвичайно важливий. Його недотримання вимагає більше часу на виконання домашніх завдань. При підготовці до уроків можна значно заощадити час, якщо почати підготовку завдань з більш легкого предмета, і лише потім, через півгодини перейти до більш складного. Якщо заняття тривають тривалий час, то через годину зазвичай настає спад працездатності дитини, для відновлення працездатності потрібні паузи, наприклад ті ж фізкультхвилинки. Такі паузи організуються і на шкільних заняттях, тому діти вміють виконувати їх самостійно. На кінець виконання домашніх завдань краще всього залишати завдання з улюбленого шкільного предмету, оскільки інтерес до нього допоможе успішно впоратися із завданням, незважаючи на певне стомлення. Після занять відновленню працездатності найкраще сприятиме зміна діяльності: відмінно для цієї ролі підійдуть прогулянки на свіжому повітрі, робота по дому, рухливі ігри.
Вкрай важливе значення для розумової працездатності молодшого школяра має режим його живлення і режим пасивного відпочинку - сну. Наприклад, заняття, що проводяться відразу після обіду, так само, як на голодний шлунок є малопродуктивними. А ось помірна рухова активність після прийому їжі або сну, навпаки, забезпечує надалі хорошу розумову працездатність. Для відновлення роботи серцево-судинної, нервової, дихальної та м'язової систем організму молодшого школяра потрібно правильно організований нічний сон тривалістю 9-10 годин. Якщо ви швидко засинає, спите спокійно і глибоко, легко прокидаєтеся вранці, то це свідчить про правильно підібраний режим дня. Неспокійний сон позначиться на поведінці школяра протягом наступного дня. Це проявиться млявістю, дратівливістю і зниженням працездатності.
Молодшим школярам потрібно якомога більше часу бувати на свіжому повітрі. Прагніть організовувати прогулянки, активні ігри на повітрі не менше трьох годин щоденно. Добре, якщо половина від цього часу буде припадати на перерву між шкільними заняттями і виконанням заданої домашньої роботи. У той же час не рекомендується надто підвищена рухова активність. Не варто зловживати активними іграми: катання на ковзанах або на лижах не повинно тривати більше двох годин, гра в футбол більше години.
День потрібно починати з ранкової гімнастики, комплекс вправ для якої підбирається з урахуванням здоров'я. Її тривалість зазвичай не перевищує 10 хвилин, зміст - п'ять-сім вправ. Гімнастика допомагає остаточно прокинутися, і це сприяє легшому включенню у подальший навчальний процес. Під час шкільних занять передбачені короткі фізкультхвилинки, спеціальна гімнастика для очей.
Режим школяра, який переніс захворювання, повинен сприяти його поступовому входженню в навчальний процес. У цьому віці діти ще тиждень після одужання мають знижену працездатність, і додаткові заняття приведуть до перевтоми або навіть новому захворюванню. Набагато важливіше в цей час буде інтенсивне відновлення сил, а потім акцент можна зробити на додаткові заняття щодо надолуження згаянного. Крім того руховий режим молодшого школяра дієво впливає на формування правильної постави. Фізичні вправи сприяють зміцненню хребта, що покращує поставу кожної дитини.
Пам'ятайте: закладене в цьому віці ставлення до навчання ви пронесе через все шкільне життя, і в цьому вам допоможе дотримання рухового режиму.
Опитування. А ви дотримуєтеся рухового режиму? Розкажить.
Висновок.
Щоб бути здоровим і щасливим потрібно дотримуватися рухового режиму школяра, більше рухатися і пам’ятати про поставу.
Урок №2 Тип уроку: вивчення нового матеріалу 3 клас 05.09.2016р.
Тема. Фізичні навантаження та реакція на них серцевих скорочень. Дихання під час виконання фізичних вправ.
Мета:
Показати учням взаємозв’язок фізичного навантаження і роботи серця.
Пояснити учням, як слід дихати під час виконання фізичних вправ.
Хід уроку
1.Організаційний момент
2.Ознайомлення з новим матеріалом.
І. Фізичні навантаження та реакція на них серцевих скорочень.
Розповідь вчителя.
Реакція дитячого організму на фізичне навантаження змінюється в міру росту і розвитку організму. На динамічне фізичне навантаження діти і підлітки реагують підвищенням частоти серцевих скорочень, максимального артеріального тиску. Чим менший вік дітей, тим більшою мірою вони реагують навіть на невелике фізичне навантаження.
Діти і підлітки, які займаються фізичною культурою і працею за строго нормованими навантаженнями, тренують серцево-судинну систему, підвищують її функціональні і резервні можливості. В них зростає працездатність, витривалість організму порівняно з нетренованими однолітками. У відповідь на фізичне навантаження збільшується об’єм крові, який прокачується серцем за хвилину (хвилинний об’єм крові). У тренованих дітей це відбувається за рахунок скоріше збільшення систолічного об’єму ніж частоти серцевих скорочень. Під час максимальних фізичних навантажень у тренованих підлітків, на відміну від нетренованих, хвилинного об’єму крові достатньо для забезпечення усіх органів киснем. У школярів-спортсменів після дозованого фізичного навантаження (20 присідань за 30 сек. ) частота серцевих скорочень збільшується на 60-70% (у нетренованих на 100%), максимальний артеріальний тиск підвищується на 25-30%, мінімальний знижується на 20-25% (у нетренованих відповідно на 40% і 5-10%). У підлітків із прихованою недостатністю серцево-судинної системи ці показники ще гірші: максимальний артеріальний тиск знижується, мінімальний — підвищується, час на відновлення сил триває більше 3 хв. , з’являється задишка, головокружіння. Якщо такі ж ознаки з’являються у спортсменів, це є свідченням перетренування організму внаслідок неправильно нормованих фізичних навантажень. Під час статичного фізичного навантаження (тривале сидіння, стояння тощо) зростає і максимальний і мінімальний артеріальний тиск у тренованих і нетренованих дітей і підлітків. Така реакція відбувається навіть на легке статичне навантаження (30% від сили стискання ручного динамометра) і реєструється протягом 5 хв. після припинення навантаження. На початку навчального року ці показники менші ніж наприкінці. Тривале статичне навантаження може викликати у школярів спазми артеріол (загальний кров’яний тиск при цьому підвищується) , може сприяти виникненню органічних змін серцевих м’язів, клапанів.
Однією з мір профілактики серцево-судинних захворювань є збільшення рухової активності школярів під час навчального процесу в межах вікових меж допустимих фізичних навантажень.
Висновок. Серце людини реагує на будь – яке підвищення фізичного навантаження.
ІІ. Дихання під час виконання фізичних вправ.
Розповідь вчителя.
Вдихаємо через ніс, видихаємо через рот - правильно? Правильно, але не завжди. Дихання відіграє важливу роль у заняттях спортом, тому що якщо ви дихаєте неправильно, ви втрачаєте кисень, а значить і сили.
Виконуючи фізичні вправи, вчись правильно дихати.
Нахилившись уперед чи, присівши, зроби повний видих, випрямляючись - глибокий вдих.
Вдихай і видихай повітря ротом.
Виконуючи різні рухи, не затримуй дихання! Це шкідливо для організму!
Закінчивши зарядку, обітри тіло вологими губкою чи рушником.
А краще прийми душ.
Дихання під час бігу.
Недавні дослідження показали, що правильна техніка дихання позитивно впливає на швидкість і продуктивність. Так що шанси прийти до фінішу першим збільшуються, якщо правильно дихати.
"Золотого правила", яке ідеально підходило б для всіх бігунів, не існує. Елісон Макконнел говорить, що багато хто воліє варіант "два удари ногою - одне дихання". Тобто один вдих на два кроки і один вихід на два кроки - ритм 2: 2.
Також Макконнел рекомендує дихати через рот, так як дихання через ніс під час бігового тренування важко. Деякі не згодні з нею і наводять свої аргументи на користь дихання через ніс. Доктор Рой Шугерман вважає, що дихання через ніс збільшує концентрацію в крові CO2, що створює заспокійливої ефект. Крім цього, дихання через ніс в холодну погоду зігріває холодне повітря і зменшує ймовірність захворювання застудою, а також зменшує кількість алергенів, які потрапляють в організм разом з вдихом.
Футбол, баскетбол та інші командні ігри
Ритм дихання під час активних командних ігор, таких як футбол чи баскетбол, сильно відрізняється від розміреного ритму під час бігу, який ви обираєте для себе самі. Під час цих ігор ви не тільки рухаєтеся ривками, але ще й отримуєте пристойну дозу адреналіну, який змушує ваше серце шалено калатати, що, в свою чергу, впливає на дихання.
Макконел каже, що м'язи, за допомогою яких ми робимо вдих і видих, є невід'ємною частиною основної стабілізуючої і постуральної системи контролю. Це означає, що ви інтуїтивно робите глибокий вдих і напружуєте корпус, коли очікуєте удар або велике навантаження. Це не тільки допомагає встояти, але ще й захищає хребет.
Висновок. Вчися правильно дихати під час виконання фізичних вправ.
