Активізація пізнавальної діяльності учнів при вивченні Загальної географії у шостому класі.
У вірші «Місто моєї долі» поет Дмитро Луценко писав:
Ще хлопчиком у школі
Любив я вивчать географію,
Міклухо-Маклаєм не раз
Мандрував по планеті…
Географії належить важлива роль у шкільній освіті. Вона серед тих дисциплін, які найбільш повно формують цілісну картину світу, планетарне мислення дитини. Саме вона забезпечить, при правильній виховній діяльності вчителя географії, культуру особистості дитини духовність і творчі здібності з урахуванням інших надбань учня, які він одержує в сім’ї та школі.
Кожен учитель хоче, щоб учні любили його предмет. А як зробити так, щоб зацікавити дітей ним?
Курс «Загальна географія» є найважливішим у системі шкільної географічної освіти. Його основні цілі познайомити учнів із географією як наукою, дати уявлення про оболонки Землі, населення нашої планети, про взаємозв’язки і закономірності в природі, познайомитися з географічними процесами і явищами.
У шостому класі закладаються основні знання і формуються вміння, від яких залежить результат географічної освіти в наступних класах.
Дослідження психологів свідчать про великий інтерес школярів до курсу «Загальної географії». Цей інтерес необхідно закріпити і підсилити захоплюючим викладанням нового матеріалу, цікавими форматами роботи, позитивним емоційним фоном.
Курс «Загальної Географії» шостого класу сам по собі досить цікавий. Проте, вчитель може на цьому курсі відбити всю зацікавленість учнів предметом. Багато є такого матеріалу, який треба зрозуміти або просто запам’ятати. Немало географічної номенклатури, яку не кожен школяр учить з великим бажанням. Для того, щоб цього не сталося, потрібно намагатися мотивувати вивчення як географії взагалі, так і конкретної теми зокрема. Навіть при цьому дітям ще важко уявити, як пізніше, в майбутньому вони будуть використовувати ці знання на практиці. Результат їх роботи вони відчувають вже сьогодні.
Тому на уроках географії використовую різні ігри, в яких діти можуть реалізувати свої знання, побачити результати своєї діяльності, оцінити одне одного. Адже гра і світ цікавого допомагають активізувати навчальний процес, розвивають спостережливість дітей, увагу, пам'ять, мислення, збуджують інтерес до навчання, розширюють кругозір. Урізноманітнення видів роботи із застосуванням гри знімає втому, загострює пам'ять. Так розвивається логічне мислення, мова, фантазія, уява, формується душа учня.
Головну увагу дитини, як писав В.О.Сухомлинський, потрібно приділити дослідженню нею живих фактів і явищ навколишнього світу. На основі того, що вона бачить своїми очима, дитина опанує складні поняття.
Особливе значення я приділяю колективним формам роботи. Вони дозволяють не тільки більш ефективно вирішувати навчальні завдання, але і формують уміння працювати в групі. Адже вміння працювати і спілкуватися в одній «команді» допоможе учням у майбутньому.
Сучасна школа велике значення приділяє самостійній роботі учнів. Вона повинна бути осмисленою, спрямованою не тільки на отримання учням певних знань, але і на розвиток його здібностей. Поєднання практичної й інтелектуальної діяльності сприяє розумовому розвитку учнів. Тому я проводжу і нестандартні уроки – уроки диспути, конференції, суди, прес-конференції тощо. Такі уроки складні в підготовці, але необхідні для поглиблення знань, для розвитку інтересу до предмета.
Зупинюся на кількох найбільш цікавих формах роботи, які я використовую в своїй практиці на уроках географії.
Застосування гри.
Після вивчення теми «План місцевості та умовні знаки» дуже добре сприймається гра на місцевості для закріплення умінь та навичок орієнтуватися за компасом, та вимірювати відстані на місцевості. Про умови гри потрібно розповісти учням на перших же уроках з цієї теми. У них з’являється інтерес добре вивчити тему. Гру можна провести у дворі школи, використовуючи його план для загального орієнтування. Клас розбивається на декілька команд, в залежності від кількості учнів у класі. Кожна команда прикріплює на рукав чи на спину паперовий квадрат відповідного кольору. Команди знаходять на плані пункт, звідки вони почнуть свій шлях. У цих пунктах знаходять пакет з першим завданням, в якому визначається напрям руху за азимутом та відстань до наступного пункту. Загальними зусиллями, міняючись у виконанні відповідних вимірів, команда долає пункт за пунктом. В останньому пакеті вказується, яку команду (з квадратом якого кольору) діти повинні наздогнати та взяти в полон. Команда, яка першою дізнається про завдання, звичайно, знаходиться в кращому становищі, адже інші ще не знають хто їх суперники, кого вони мають ловити і хто ловитиме їх. Тому, діти намагаються якнайшвидше і як найточніше виконати всі попередні завдання, щоб досягти останнього пункту. Цю гру з деякими варіантами можна провести навесні з метою повторення та закріплення відповідних знань та навичок.
Після вивчення головних топографічних знаків можна запропонувати учням самостійно скласти в зошиті маршрут своєї «експедиції» чи «походу» за азимутами, вимірами відстаней, використовуючи відповідні топографічні знаки. Крім цього вони описують маршрут, свої враження і відчуття від навколишньої природи.
Мета цієї роботи – спів ставляти намальовані знаки з їх виглядом на місцевості. Дивлячись на топографічну карту, бачити природні об’єкти та почувати себе ніби на луці, в полі, в лісі. Таким чином вони міцно запам’ятовують навчальний матеріал.
Діти люблять «подорожувати по карті», особливо це стосується тем «Літосфера», «Гідросфера». При «подорожах» добре запам’ятовують їх географічне положення. За картою описують зовнішній вигляд об’єктів так, як вони їх уявляють, за спостереженнями у природі, в кіно, на фото і т.п.
Описують подорожі з найменшими подробицями. В морях-океанах уявляють шторми і напади акул, зустрічі з іншими живими організмами. Тут зустрічаються і катастрофи, і нові знайомства з населенням далеких земель… «Піднімаються» на високі гори та описують своє відчуття при цьому, красу навколишніх краєвидів. Не кожен може описати образно і красиво, інколи просто перераховують, об’єкти, які «бачать». Проте це уміння залежить від розвитку мовлення учнів взагалі, яке формується найчастіше на уроках мови. Але після описів товаришів, намагаються докласти більше фантазії, уяви і досягають успіху. Така робота, манера опису, дає можливість учителю визначити індивідуальні особливості характеру учнів та розвивати у них кращі риси. Для якіснішого виконання роботи учнями при вивченні відповідної теми якнайповніше ілюструю уроки, звертаю увагу дітей на деталі та пояснюю те, що дітям невідомо.
Для вивчення номенклатури карти можна використовувати «географічне доміно».
Виготовлення цієї гри, звичайно забирає час, але її можна використовувати на багатьох уроках, особливо на уроках узагальнюючого повторення. Та й самі учні беруть активну участь у її виготовленні.
«Географічне доміно».
Для цього беремо паперові картки досить великих розмірів, щоб на них можна було замалювати чи наклеїти вирізки з контурної карти із зображенням відповідних об’єктів. Якщо гра проводиться з метою повторення кількох тем, використовуємо комплексне доміно з малюнками різних об’єктів. Прикладаємо гори до гір, річки до річок, море до моря тощо. Коли ж вивчаємо окрему тему, то гра більш детальна. Наприклад, картки підбираються так: низькі гори до низьких, високі до високих, западини до западин, моря окраїнні до окраїнних, внутрішні до внутрішніх і т.д. Можна диференціювати об’єкти ще й за географічним положенням на тому чи іншому материкові. На уроці це займає небагато часу, але ефект великий. Діти швидко і міцно запам’ятовують географічні об’єкти, їх особливості та географічне положення. Окрім того, що їм цікаво грати, вони, знаючи на перед, яку роботу виконуватимуть, з більшою цікавістю вивчають ці об’єкти, за карто, підручником, наносять на контурні карти, придивляються до зовнішнього виду об’єкту. Так без особливих зусиль домагаюся кращого вивчення учнем карти та особливостей географічних об’єктів.
На уроках географії також використовую запитання «Географічної вікторини» та пропоную дітям пошукати, придумати відповідні запитання самостійно. В процесі опитування учнів їм пропонуються запитання вікторини, які підготовлені школярами. При відборі запитань до вікторини учні детально вивчають навчальний матеріал. Інколи проводимо змагання між командами на кращі запитання та відповіді вікторини. Також діти люблять розв’язувати кросворди, чайнворди. Ці ігри в розгадування слів добре підходять для вивчення точного визначення явища чи об’єкту. А щоб скласти найпростіші кросворди, чайнворди, потрібно добре опрацювати розділ підручника.
Готуючись до майбутнього тестування та з метою кращого запам’ятовування матеріалу практикуємо складання своїх тестів при вивченні визначення об’єктів та явищ. Діти підбирають декілька варіантів визначення, звертають увагу, яку помилку можна зробити. При вивченні і намагаються її вже не допускати.
Дуже школярам подобається складання казок при вивченні деяких тем, особливо при вивченні природних комплексів та взаємозв’язків у них. Спочатку пропоную учням зразки казок, а потім вони читають свої. Фантазуємо про живе Болото з його особливим життям, яке висушує господар, добиваючись негативного результату, про Ліс, який зник на Землі. Як залишаються сиротами всі живі організми, що жили під його захистом. Про Краплю Води, що подорожує по Землі, про її почуття, коли вона потрапляє в різні умови і т.п.
Взагалі, власне казкового у наших казках небагато, ми говоримо чисту правду, але у нас оживає, одухотворяється те, що ми вважаємо часто неживим, невартим уваги. Радіють і страждають Піщинки, Листочки, Краплинки, радіють і страждають з ними діти.
Ставлення до природи в такому випадку не може сформуватися негативним. Практика показала, що чим більше душі вкладають діти у вивчення тієї чи іншої теми, чим більшу роботу проведуть, чим цікавіше для них буде знайомство з природою рідної Землі, тим глибші будуть знання, тим ріднішою вона буде.
Іванченко Надія Петрівна
учитель-методист, учитель географії
та економіки БСШ І-ІІІ ступенів №1
з поглибленим вивченням
слов’янських мов
~ 6 ~
