Статья Моя самообразовательная Работа

Автор публикации:

Дата публикации:

Краткое описание: ...


Самоосвітня робота за темою « Використання ігрових технологій на уроках Іноземної мови».


«А хто не хоче відставати, мусить рухатися вперед, і не зупинятися, досягнувши вершини, а підійматися вище. У цьому й полягає основна місія сучасного учителя» – В.О. Сухомлинський.

Вже не достатньо бути на уроці та поза ним актором, режисером, діловодом, диригентом, дипломатом, психологом, новатором і компетентним фахівцем. Модель сучасного вчителя передбачає готовність до застосування нових освітянських ідей, здатність постійно навчатися, бути у постійному творчому пошуку. Ці якості не видаються додатком до диплома про педагогічну освіту, а формуються у щоденний учительській праці.

За словами Сухомлинського "...немає людей більш допитливих, невгамовних, більш одержимих думками про творчість, як  учителі". Оскільки творчість – "це діяльність, результатом якої є щось якісно нове, неповторне, оригінальне і навіть суспільно-унікальне", кожного вчителя турбує думка, як зробити свій урок унікальним,неповторним. На поміч в такий ситуації приходить таке поняття, як «самоосвіта», тобто кропітлива праця педагога над собою, я навіть можу зазначити пошукова діяльність педагога, розглядання конкретної проблеми. Я, як молодий спеціаліст, протягом своєї професійної діяльності, спостерігала за роботою вже більш досвідчених педагогів. Під час відвідування уроків, я побачила,що кожен педагог має свою «родзинку», а резельтатом таких методично вірних уроків є самоосвітня діяльність. Саме самоосвітньої діяльності і присвячений мій виступ. Сьогодня, я спробую пояснити, що таке самоосвітня робота вчителя взагалі і проаналізувати свою самоосвітню роботу.

Отже, перш за все треба зясувати, в чому полягає сутність самоосвіти.

Перш за все, педагог здобуває знання з різноманітних джерел, використовує ці знання в професійній діяльності, розвитку особистості та власній життєдіяльності.

Метою роботи над темами самоосвіти є систематичне підвищення педагогами свого професійного рівня. Основні завдання:

  • вдосконалення теоретичних знань, професійної компетентності вчителя, вихователя;

  • оволодівання новими формами, методами, прийомами навчання і виховання дітей;

  • вивчення та впровадження в практику перспективного педагогічного досвіду, новітніх досягнень педагогічної, психологічної наук, нових педагогічних технологій;

  • розвиток у школі інноваційних процесів.

Тема самоосвіти визначається, виходячи з методичної теми навчального закладу, утруднень самого педагога, специфіки його індивідуальних інтересів.

Свою тему самоосвіти я вибирала опираючись на те, що саме я хочу отримати від свого уроку, яких результатів досягти. Як відомо, завтрашній день – це запальна комп’ютерна освіченість та міжнародні зв’язки. Щоб діти почувалися впевнено в цьому середовищі, їм потрібно забезпечити відповідну підготовку. На сьогоднішній день учнів не задовольняє сума знань, їм потрібні практичні навички володіння іноземною мовою в різноманітних ситуаціях, наближених до реальних. Суспільству не потрібні роботи з механічними знаннями, воно потребує критично і творчо мислячих громадян. Тому проаналізувавши свою роботу, роботу досвідченних педагогів, я визначела свою подальшу тему самоосвітньої роботи. Головним пріоритетом для мене було створити сприятливу атмосферу на уроці, зробити урок цікавим та зохоплюючим. Я обрала для себе тему: «Використання ігрових технологій на уроках іноземної мови».

Психологи називають гру «серйозним заняттям». Адже вона має велику значущість. В процесі гри учень формується як суб’єкт діяльності. Працюючи в школі, я дійшла висновку, що гра, як організована дія, викликає наругу емоцій і розумових зусиль учня і передбачає прийняття швидкого рішення і реакції: що сказати і як зробити? Пошук відповіді на це запитання загострює розумову діяльність учня, розвиває кмітливість. А знання, набуті в результаті розумових та фізичних зусиль, більш міцні ніж одержані в готовому вигляді, тому я вважаю гру актуальною. Важливе місце в навчальному процесі посідають ігрові технології.

В.О. Сухомлинський писав: «Без гри немає і не може бути повноцінного розумового розвитку. Гра – це величезне світле вікно, через яке в духовний світ дитини вливається живлющий потік уявлень, понять про навколишній світ. Гра – це іскра, що запалює вогник допитливості». Для вивчення іноземної мови гра є важливим елементом у виконанні основного завдання вчителя – підвищення мотивації в учнів до вивчення предмета.

В своїй роботі я хочу показати роль ігрових технологій для оптимізації процесу навчання іноземної мови, для активізації навчальної діяльності учнів, як засобу емоційної розрядки на уроці, тренування для контролю знань і навичок учнів. Використовуючи ігрові технології на уроках і спостерігаючи за дітьми, я діяшла висновку, що гра допомагає учням створити сприятливі умови для навчання, зникає втома, з’являється жага до знань. На своїх уроках я застосовую усні ігри, письмові ігри, настільни ігри, рухливі ігри. Треба зазначити, що ігри позитивно впливають на формування пізнавальних інтересів школярів, сприяють усвідомленому засвоєнню іноземної мови. Вони сприяють розвитку таких якостей, як самостійність, ініціативність, вихованню відчуття колективізму. Учні активно, захоплено працюють, допомагають одне одному, уважно слухають своїх товаришів; учитель лише керує навчальною діяльністю. Гра – це могутній фактор психологічної адаптації дитини в новому мовному просторі, що може розв’язати проблему природного ненасильницького вивчення іноземної мови.

Обираючи тему своєї самоосвітньої діяльності, я думала перш за все за дітей,як створити саме їм сприятливі умови. Вважаю,що моя самоосвітня робота допомогла мені в досягнені поставленної мети. Мої уроки стали цікавими,різноманітними, а головне ефективними. Я побачила, що діти стали більш зацікавленими в вивченні іноземної мови. Я тепер стала спостерегачем, а так приємно спостерігати за дітьми і розуміти, що твоя робота недаремна. Я творча особистість, гра –це творчий процес. Мої діти і я, як єдина команда. Немає головних та другорядних–всі ми на равних умовах. Запорука кожної гри–це обдумані дії кожного іграка. Урок –це життева ситуація, а гра–це вирішення цієї ситуації простим шляхом. По–суті створилась ситуація успіху. Азначить моя самоосвітня діяльність–це моя формула успіху. І в моїй грі не буде поразки, а буде тільки перемога, а результатом цієї перемоги є міцні знання моїх учнів.