[pic]
Прісич Н.М., учитель художньої культури,
учитель-методист
Шевченківської спеціалізованої школи-інтернату
з поглибленим вивченням предметів
гуманітарно-естетичного профілю
Черкаської обласної ради
Формування національної свідомості учнів
засобами художньої культури
Національно-патріотичне виховання є складовою загального виховного процесу підростаючого покоління, головною метою якого є набуття молодими громадянами соціального досвіду, готовності до виконання громадянських і конституційних обов'язків, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої культури взаємин, формування особистісних рис громадянина Української держави, фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної, інтелектуальної, правової, трудової, екологічної культури.
Серед виховних напрямів сьогодні найбільш актуальними виступають патріотичне, громадянське, національне виховання як стрижневі, основоположні, що відповідають нагальним вимогам і викликам сучасності, формують свідомість та самосвідомість.
Одним із найважливіших завдань сучасної освіти є духовний розвиток особистості. Вирішенню цього завдання покликані сприяти предмети художньо-естетичного циклу в системі загальної середньої освіти. Зміст цих предметів розкриває перед учнями розмаїття жанрів і стилів українського та світового мистецтва, своєрідність вітчизняної художньої культури в контексті світових культуротворчих процесів, особливості культурних регіонів світу, основи естетичних знань. Через предмети художньо-естетичного циклу активізується внутрішній духовний світ учнів, їхні почуття та думки, що сприяє розвитку моральних, естетичних, світоглядних ідеалів та формуванню соціальних компетенцій учня.
Урок художньої культури – це справжній театр емоцій, вражень, захоплень. Щоб зацікавити, переконати, посилити відчуття значимості збагачення емоційно - естетичного досвіду учнів, я, як учитель художньої культури, прагну довести дітям щодо таких найбільш життєвих цінностей, як людина, її життя і здоров'я, Батьківщина, патріотизм. Суспільство, позбавлене здорових цінностей, не зможе існувати. Нова система цінностей формується болісно і суперечливо. Ось чому становлення ціннісної свідомості особистості в сучасній ситуації є однією з найбільш важливих і актуальних завдань, які спроможний виконати предмет художня культура, він надає можливість на уроках виховувати такі риси, як: толерантність, розуміння, прийняття різних культур. На уроках художньої культури, під час знайомства з культурою інших народів, даю можливість учням формувати власні судження, критичне мислення, виявляти терпимість, адже вони знають, що люди несхожі за інтересами, соціальним станом, зовнішністю, володіють правом жити у світі та зберігати свою індивідуальність.
Наприклад, така тема з художньої культури як «Європейський культурний регіон» (11 клас). [pic]
Урок 1. Значення художньої культури європейського культурного регіону.
Виховання толерантності – це складний процес. Причина в тому, що фундаментом усякої спільноти є родова свідомість. Ми об’єднуємося з тими, хто поділяє наші переконання, або ж з тими, хто розмовляє тією ж мовою, або має таку саму культуру, що й ми, належить до однієї етнічної групи. Водночас ми схильні ворожо чи з острахом ставитися до «інших» - тих, хто від нас відрізняється. Я, перш за все, доводжу учням, що в культурному відношенні такі різні країни, як Німеччина, Франція, Греція, Україна, Бельгія, Румунія, Росія, Іспанія, Англія, мають дуже важливу спільність – їхнє минуле. Антична культура Стародавніх Греції та Риму належить усім європейцям рівною мірою на рівних підставах. Доводжу дітям, що у всіх європейських націй були одні вчителі й одні й ті ж культурні джерела, які беруть витоки з глибини віків.
Орієнтовне завдання для обговорення: уявіть собі, що одного дня у великому промисловому місті з’явились плакати такого змісту:
ТВІЙ ХРИСТОС – ЄВРЕЙ
ТВОЄ АВТО – ЯПОНСЬКЕ
ТВОЯ ПІЦА – ІТАЛІЙСЬКА
ТВОЯ ДЕМОКРАТІЯ – ГРЕЦЬКА
ТВОЯ КАВА – БРАЗИЛЬСЬКА
ТВОЯ ВІДПУСТКА – У ТУРЕЧЧИНІ
ТВОЇ ЦИФРИ – АРАБСЬКІ
ТВІЙ АЛФАВІТ – ЛАТИНСЬКИЙ
ТАК ХТО ТУТ ІНОЗЕМЕЦЬ: ТВІЙ СУСІД ЧИ ТИ САМ?
Подумайте: де, в якій країні міг з’явитися такий плакат? До чого цей плакат закликає?
Насправді цей плакат з’явився в німецькому місті Кельні на замовлення місцевої влади, щоб запобігти наростанню негативних ставлень німців до емігрантів.
Приклад 2. 11-й клас. Розділ 7. Північноамериканський культурний регіон. Тема: Музична культура.
Історія виникнення джазу – найвиразніший приклад творчої толерантності, поєднання двох великих музичних культур – європейської та африканської. І багато інших прикладів.
Приклади синтезу, взаємодії культур ми показуємо учням при проведенні (з участю учнів школи) тижнів культури різних народів: російського, польського, грецького, єврейського… Це веде до позитивних взаємовідносин між етносами, соціальними групами, людьми іншого культурного, національного, релігійного середовища, сприяє формуванню неконфліктного світогляду.
На уроках художньої культури ми знайомимось із образами богатирів в історії, літературі, візуальному та музичному мистецтві. Наприклад, при знайомстві з репродукціями картин В.М. Васнєцова «Богатирі», «Боян», ілюстраціями «Золоті ворота» (Київська Русь ІХ-ХІІІ ст..), «Богатирською симфонією №2» О.Бородіна, п’єсою М.Мусоргського «Богатирські ворота в Києві» із сюїти «Картинки з виставки», ми пізнаємо героїчні образи та їхні героїчні вчинки. Коли вивчаємо творчість М. Глінки – образ Івана Сусаніна; І.Рєпіна та В.Сурикова – полотна «Запорожці пишуть листа турецькому султану», «Ранок стрілецької страти», «Взяття Сибіру Єрмаком». Ці та інші твори надихають на патріотизм, виховують повагу до культурних надбань українського та російського народів.
Київська Русь (ІХ-ХІІ ст..) – це перша держава східних слов’ян. Чим відзначалась ця держава? Які мала характерні риси? Це – волелюбність, непохитна мужність, військова майстерність, працелюбність. На території Київської Русі будувались гради-поселення-фортеці. Найдавніші міста вражають своїми могутніми укріпленнями: валами, ровами, баштами й воротами. Демонструючи ілюстрації, слухаємо «Богатирську симфонію» О.Бородіна. Учні визначають, що в музиці можна відчути силу, міць, тріумфальність. І постають перед очима вільні й могутні люди – такі, як богатирі з картини В. Васнєцова. Звертаю увагу на статури, емоції та характери героїв, безкраї простори степів, зображені на полотнах великих художників. Підтверджуємо свої враження, думки щодо героїзму, сили волі, міцності, витривалості, патріотизму переглядами фрагментів анімаційних фільмів «Ілля Муромець» та «Добриня Никитич», порівнюємо образи. [pic]
Вивчаючи творчість Ф.Шопена, Ф.Ліста, Л.Бетховена, Т.Шевченка, Д.Бортнянського, Березовського, А.Веделя, звертаю увагу учнів на такі риси композиторів, як: вболівання за долю своєї Батьківщини, безмірну любов до неї, відданість, прагнення покращити життя її людей. Таких прикладів можна наводити безліч.
Російська приказка «Без труда не вытянешь и рыбку из пруда» гласить, що без прищепленої з дитинства працелюбності тяжко прожити в світі. Трудова діяльність повинна бути джерелом насолоди, радості для дитини. Одним із насущних завдань педагога, я вважаю, є виховання в учнів любові, інтересу до роботи. Праця завжди повинна бути не лише радісною, а й розумною. Зразками витривалої, наполегливої праці є творча робота художників, композиторів, які роками створюють свої твори, в різних умовах, але з яким бажанням та любов’ю! Так І.Рєпін свою картину «Бурлаки на Волзі» створював три роки, а «Христос в пустелі» І.Крамськой писав дев’ять років.
Дуже важливо виховувати потрібне відношення до мистецтва, до занять ним. Важливо, щоб учні навчились оцінювати його за те чудове, що воно несе людям, за радість творчої праці.
Я активно реагую на красу творів, що вивчаються, пробуджую естетичні почуття в учнів. Намагаюсь формувати художній смак учнів не лише емоційним реагуванням на прекрасне в мистецтві, а й пояснювати, чому воно є прекрасним, звертаю увагу учнів на красу образу літературного твору, картини чи скульптури, на естетичну цінність творів мистецтва. Недаремно Ф.Ліст говорив, що Рафаель та Мікеланджело допомогли йому зрозуміти Моцарта і Бетховена.
Візьмемо, наприклад, картину О.Саврасова «Граки прилетіли». Вдивляючись в полотно, учні не лише бачать написане, але й чують музику в дзюрчанні перших струмків, в співові метушливих граків, в ритмічному рипінні скривленої берези, чують дзвін із дзвіниці, що сповіщає людям про церковну службу. [pic]
При вивченні музичного мистецтва ми звертаємо увагу на користь від слухання класичної музики, яка сприяє інтелектуальній роботі мозку людини, знижує тиск і активізує імунну систему організму. Я пояснюю, що музика може змінювати пульс і дихання, підвищувати секрецію ендокринних залоз і, в тому числі, слизової залози, яка регулює життєві процеси в організмі. Пояснюю шкідливість занадто гучного звучання сучасної музики, яка при підсиленні інтенсивності звуку понад 90 дБ музика стає руйнівною для всього організму. А під час рок-концертів цей рівень становить 116-118 дБ і майже 120 дБ біля оркестру… Наводжу приклад із водою, як вона змінює свою структуру під час звучання різної музики (фрагмент із наукового фільму «Вода»). Всілякими методами, прикладами намагаюсь виховувати в дітей негативне ставлення до поганих, неякісних (безглуздих) творів. Пробудженню інтересу до хорошої музики сприяє перегляд кінофільмів про життя та творчість великих композиторів, виконавців (Й.Баха, Л.Бетховена, Ф.Шопена, концерти І.Завадського, Лондонського Королівського симфонічного оркестру, оркестру Янніса Хрисомалліса (віртуози світу) та ін.)
Важливе місце в системі шкільного виховання посідає утвердження принципів загальнолюдської моралі: доброти, правди, справедливості, патріотизму, працелюбності. Теоретичні основи морального виховання учнівської молоді заклали видатні педагоги К.Ушинський, В.Сухомлинський та ін. На основі надбань національної педагогіки, християнського вчення розроблені методичні матеріали, присвячені образу Пресвятої Богородиці. Їх мета - на традиціях українського народу виховувати учнів у дусі пошани до національних звичаїв, духовної скарбниці свого народу, розвивати духовну культуру, релігійну свідомість: донести до учнів щире слово віри, надії й любові. При вивченні хорових концертів Бортнянського, Березовського, Веделя я звертаю увагу на духовну цінність цих творів, на прекрасне гармонічне благозвучне їх звуковедення. Вивчаючи іконопис, звертаю увагу на особливість їх написання, пояснюю відмінність ікон від звичайних картин, в чому полягає їх духовність, цінність. З цієї метою я підготувала позакласний виховний захід «На мене зглянься, Діво Чиста, будь вірним захистом мені». Тут розкривається Образ Богородиці в різних творах мистецтва: літературі, живопису, скульптурі, музиці, а саме в зображенні Мадонн Леонардо да Вінчі, С.Рафаеля, в «П’єті» Мікеланджело, в «Ave Maria» Ф.Шуберта, Д.Каччині, В.Єльчанінова, в поезії М.Гоголя («Молитва»), О.Пушкіна та ін.
При нагоді вітаю дітей із релігійними світами. Богородичні свята мають нагадувати людям про вищі духовні цінності, вічні істини, неодмінні моральні закони, дотримання яких веде до добра. Недарма шанувателі таких свят сповнюються почуттям злагоди, взаємної любові й поваги одне до одного.
Духовні пісні й вірші виховують любов до прекрасного й вічного, дають справжню втіху, закликають до моральної чистоти й святості, підтримують світлий настрій, виступають виразником радості й щастя.
Художня культура і позакласна робота з цього предмета відіграють неоціненну роль у формуванні особистості, людини. [pic]
Національне виховання ґрунтується на засадах родинного виховання, на ідеях і засобах народної педагогіки, наукової педагогічної думки, що уособлюють вищі зразки виховної мудрості українського народу — любов до рідної землі, до свого народу, його традицій, звичаїв, готовність до мирної та ратної праці в ім'я України, почуття гордості за Батьківщину, вірністьїй, власну відповідальність за її долю.
Також важливе місце у системі засобів формування національної свідомості учнів посідає українська художня культура. Українська художня культура – це культурна спадщина українського народу у багатобарвній палітрі культур народів світу. Вона розкриває цінності українського мистецтва, а також явища, пов’язанні з їх творенням, зберіганням і поширенням. [pic] [pic]
На уроках предмету "Художня культура України" я знайомлю учнів з історичним шляхом, який пройшла українська художня культура, відповідно хронологічним межам. Головним завданням своєї роботи по вивченню культури рідного краю вбачаю - відродити замулені криниці духовності рідного краю. На уроки та виховні заходи запрошую місцевих поетів, художників, композиторів. За допомогою мистецтва розкриваю національні уявлення про красу, тісно пов’язані з історією народу, його побутом, умовами життя та характером. З цією метою разом з учнями середніх класів провела виховний захід на тему "Роль музики в українській анімації", де розкривались національні риси героїв-козаків (В.Дахно "Як козаки...") за допомогою музики українських композиторів, що побудована на мотивах народної пісні, костюмів українського народу, звичаїв ("Як жінки чоловіків продавали" та ін.). [pic] [pic] [pic] [pic]
З метою формування почуття духовного відродження, підвищення культурно – освітнього процесу практикую віртуальні подорожі відомими музеями України. В процесі роботи знайомлю з цінними експозиціями предметів побуту, витворами декоративно – ужиткового мистецтва, національним одягом. Разом з учнівським та батьківським колективами створили в школі музейну кімнату «Світлиця», де часто проводяться виховні заходи та окремі уроки художньої культури . [pic]
Без збереження історичної і культурної пам’яті народу не може бути сучасної культури, виховання по-справжньому інтелігентної особистості.
Сучасна цивілізація, на жаль, надто невідворотно відтісняє традиційну народну культуру (як засіб соціальної корекції), а іноді безжально знищує її (провели пошукову роботу "Сакральна дерев'яна архітектура України та її збереження").
Виховний потенціал уроків художньої культури я реалізую, насамперед, через культурно – мистецьку спадщину рідного краю, опанування національними культурними цінностями, глибинним осягненням вікових художніх традицій українського народу, спадкоємцями яких учні стануть у майбутньому (провели пошукову роботу "Ритуальна обрядовість як основа сучасного весілля" на матеріалах села Шевченкове). Поряд з національною художньою спадщиною використовую художнє краєзнавство, як чинник, що формує національну свідомість, самосвідомість та патріотичні почуття учнів.
Як бачимо, культурна спадщина виконує роль середовища, в якому, через прилучення до вічних цінностей культури формується людина. Виховання національної свідомості, самосвідомості та патріотичних почуттів на уроках художньої культури сприяє збагаченню духовного світогляду школярів, формує усвідомлення особистістю себе як часточки українського народу з власною національною гідністю.
Використана література:
1. «Мистецтво та освіта» №4 2009р. – науково-методичний журнал.
2. «Класному керівникові» №10 2010р – науково-методичний журнал.
3. «Мистецтво в школі» №10 2010р - науково-методичний журнал.
4. Концепція національно – патріотичного виховання [Електронний ресурс] : наказ М-ва освіти і науки України від 16.06.2015 р. № 641 // Міністерство освіти і науки України : офіц. веб-сайт. – Текст. дані. – Київ, 2015.
5. Масол Л. - Загальна мистецька освіта:теорія і практика. - К. : Промінь, 2006. - 432.3.
[pic]
Шевченківська спеціалізована школа-інтернат з поглибленим вивченням предметів гуманітарно-естетичного профілю
Черкаської обласної ради
Формування національної свідомості учнів
засобами художньої культури
(Інтернет-конференція)
Підготувала: Прісич Н.М.,
учитель художньої культури
2016 р.
