Професійне самовизначення учнів
Виїзд за кордон
Засідання клубу старшокласників
Мета. Дати поради тим, хто збирається за кордон. Спонукати до роздумів тих, хто мріє виїхати за кордон. Виховувати повагу до думки оточуючих.
Хід заходу
Гра „Те, чого я не бачу “.
Є декілька предметів ( кожен можна вмістити в долоні : іграшки, канцелярські предмети). Бажано, щоб були схожі за формою. Ведучий викликає учня. Він заплющує очі. Ведучий дає предмет, задає питання: „Якого кольору предмет, якої форми, з чого виготовлений, для чого потрібний?”
Висновок: Що треба для того, щоб вказати дя чого потрібен предмет, назвати предмет? ( Знати про цей предмет все).
Тому робимо висновок : якщо ми не знаємо напевно, що являє собою предмет, можна про нього багато говорити, по – різному використовувати. Так і відбувається і в різних ситуаціях : не знати їх, ми можемо розуміти все по – своєму, і , навіть, можна натворити дурниць.
Як же відповісти правильно на питання : поїздка за кордон це „добре” чи „погано” ?
Наше засідання присвячене вирішенню цього питання. Ми спробуємо поговорити про це, висловити свої думки. А для цього треба знати більше інформації для прийняття правильного рішення. Ми маємо надію, що наші поради знадобляться вам в житті, що наші поради спонукатимуть до роздумів, тих, хто мріє поїхати за кордон.
Вийдіть по два учня з 9, 10, 11 класу. (2 столики, по три стільці – папери. ручки).
1 конкурс. На столі десять відповідей. Ви повинні розкласти на дві купки. Нагадуємо: ви повинні сказати „Працевлаштування за кордоном це „добре” чи „погано”?
Перша команда. Вибирає відповіді які вказують, що “ добре”.
Друга команда вибирає відповіді “погано”.
Можливі варіанти:
1). Працевлаштування за кордоном
За : Проти:
- висока заробітна плата, - небезпека захворіти за кордоном,
- високий рівень життя, - порушення умов контракту- до кого
звернутися?
- повага до прав людини, - зневажливе ставлення до
робітників- мігрантів,
- вивчення культури та мови, - незнання культури та мови країни,
- можливість подивитися світ. - важка праця.
2 конкурс. Ви повинні вказати нам або допомогти зрозуміти, які є переваги та недоліки життя за кордоном. На столі у купі складено відповіді починаємо з першого учасника : він підходе до столу, бере картку і кладе її до відповідної назви або до „Переваги” або до „Недоліки”.
Переваги та недоліки життя за кордоном :
переваги: недоліки:
- високий рівень життя, - зневажливе ставлення до мігрантів,
- гарні побутові умови, - важко пристосуватись до культури,
- можливість отримати гарну - проблеми з візами і поїздками додому,
роботу,
чи вступити до - необхідність отримання дозволу на
престижного/навчального закладу, проживання,
- можливість проявити себе.
- проблеми з нелегальним становищем.
Перша команда, прочитайте, які є переваги виїзду за кордон. Друга команда читає про недоліки.
- А тепер скажіть, будь ласка, чи згодні ви з цими висловами?
- З якою метою люди їдуть за кордон? (Учні відповідають). ( Відповіді знаходяться на дошці. Прикріпленні кнопками).
- А тепер розвернемо відповіді до нас лицьовою стороною. Так чому ж люди їдуть за кордон ? ( Читає учень).
Мета, з якою люди їдуть за кордон:
Прочитайте відповіді.
Я думаю, що люди вашого віку можуть поїхати за кордон навчатися. І ми хочемо дати поради тим, хто збирається навчатися за кордоном.
Якщо ви збираєтесь навчатись за кордоном…
Для того щоб отримати дозвіл на навчання за кордоном ( зі студентською візою), вам необхідно підготувати ряд документів. Як правило, до посольства обраної вами країни подаються:
свідоцтво про закінчення середньої школи (оригінал і переклад, завірений у нотаріуса та затверджений Міністерством юстиції та Міністерством закордонних справ України).
Документ про складання іспитів до ВНЗ України.
Довідка про те, що ви не були засуджені .
Підтвердження того, що обраний навчальний заклад за кордоном зацікавився вами.
Знання мови країни - є основною умовою для отримання дозволу для навчання. Часто навчальні заклади вимагають посвідчення про складання іспитів з мови.
Запам’ятайте, туристична віза не дає права на отримання статусу студента за кордоном!
Більш докладну інформацію про можливість навчатись за кордоном ви можете отримати в посольстві обраної вами країни, а також у культурному центрі чи товаристві посольства.
Дуже часто молоді люди, які мають комп’ютер, виходять в Інтернет. Ми хочемо вам прочитати
Правила безпечної поведінки в Інтернеті.
Не надавати ніякої особистої інформації ( Ім’я, вік, адресу, номер телефону, номер школи, місце роботи батьків).
Правила:
Якщо я отримаю інформацію, яка примусить мене почуватися не комфортно, я одразу розповім батькам або вчителям. Мої батьки знають усіх, з ким я спілкуюсь в Інтернеті.
Я ніколи не погоджусь зустрітись з тим, з ким я познайомилася в Інтернеті, без попередньої згоди батьків. Якщо я буду зустрічатися, то це буде людне місце, і я запрошу кого – небудь з батьків.
Я ніколи не вишлю свої фото людині, з якою я познайомилась в Інтернеті, без попередньої згоди батьків.
Я не буду відповідати на листи чи прохання , які викликають почуття дискомфорту або сорому.
Ми встановимо з батьками правила роботи в Інтернеті:
А якщо ви налаштувались їхати за кордон, то повинні ознайомитись з правилами безпеки.
Мої правила безпеки...
- Мою адресу, номер телефону та імена батьків я знаю напам’ять. А ще знаю номери телефонів служб допомоги: 01- пожежна, 02- міліція, 03- швидка допомога.
Я завжди спілкуюсь зі своїми родичами. Коли мені необхідно відлучитися, я скажу, куди йду і коли збираюсь повернутись. У випадку запізнення я потелефоную.
Якщо мені необхідно кудись піти, я піду не одна, а з товаришкою. У такому випадку ми зможемо допомогти одна одній не потрапити у біду.
Я нікуди не йду з незнайомими людьми та нічого у них не беру.
Я ніколи не сідаю у автомобіль до незнайомих людей .
Я нікому не дозволяю доторкнутися до мене. Якщо ж хтось спробує доторкнутися до мене, я голосно і твердо скажу „НІ !” . Покличу на допомогу.
Якщо зі мною трапиться щось недобре, я негайно розкажу тим людям, яким я довіряю, хто піклується про мене, і хоче, щоб я була в безпеці.
Якщо у мене є питання, я зателефоную на Національну „гарячу лінію” – 8 800 500 22 50 або звернусь по Інтернету – [link] . Kiev. Ua
Я завжди буду слідувати цим правилам. Я хочу завжди бути щасливою і здоровою! Я на це заслуговую!
Загальні поради, які будуть корисними перед поїздкою за кордон
Нікому не довіряйте ваш паспорт. Документи, що засвідчують вашу особу, завжди повинні знаходитись тільки у вас.
Якщо ви збираєтесь працювати чи навчатися за кордоном, вам необхідно підписати контракт. Контракт повинен бути написаний зрозумілою вам мовою, а також містити інформацію про умови (оплату у вихідні дні, роботу у святкові дні, медичне страхування, місце та час вашої майбутньої праці чи навчання).
Пам’ятайте! Легко працювати за кордоном можна лише за наявності робочої візи. Ніякий інший вид візи не дає права на працевлаштування за кордоном.
Залиште вдома детальну інформацію про майбутнє місце перебування за кордоном з адресою та контрактними телефонами, а також копію свого паспорта та контракту. Ми також рекомендувємо залишити своє фото та адреси ваших іноземних друзів.
Дізнайтесь номер телефонів українських посольств та консульських представництв за кордоном та візьміть їх з собою. Якщо ви опинились у скрутній ситуації або вам хтось загрожує, звертайтесь до представників своєї країни, які допоможуть вам якщо у країні вашого перебування немає посольства України - телефонуйте у посольство України сусідній державі.
У зарубіжних країнах активно працюють неурядові організації та служби, котрі надають допомогу особам, які опинились у скрутному становищі. Звертайтесь до них у разі необхідності.
Термін перебування на території іноземної держави вказаний у вашій візі. Порушення візового режиму унеможливить ваш наступний виїзд за кордон. Дотримуйтесь правил вільного режиму!
Пам’ятайте, що знання хоча б елементарних слів іноземної мови значно полегшить ваше перебування за кордоном!!!
В Україні багато агенцій, а також фіктивних ( тобто несправжніх), які працевлаштовують не по-справжньому за системою au- pair: в Німеччину, Голландію, Францію, Норвегію, Швецію та інші країни.
Прослухайте:
Права особи , яка їде по системі au- pair:
Ви маєте право на окрему кімнату.
Вам повинні надавати кишенькові гроші.
Вам повинні покривати проїзд у громадському транспорті ( Тільки в Німеччині).
Ви маєте право на вихідний раз на тиждень.
Ви маєте право на канікули ( 2-4 тижні), якщо ви перебуваєте в країні протягом цілого року .
Ви маєте право на відвідування курсів іноземної мови.
Ви маєте право поміняти сім’ю, якщо виникли конфлікти.
Ви маєте право на страхування здоров’я від нещасних випадків ( Тільки в Німеччині).
Дуже багато інформації ви почули сьогодні, яка обов’язково вам знадобиться в житті. А багато людей поїхали за кордон не знаючи зовсім жодних правил, тому вони опинились в скрутному становищі. Послухайте розповіді людей, які потрапили за кордон.
Історія перша. Після смерті батьків у мене не було грошей на оплату боргу за квартиру, і я вирішив ризикнути – поїхати на роботу за кордон. В одній з газет прочитав оголошення, що фірма на вигідних умовах працевлаштовує за кордом. Вирішив зателефонувати, щоб довідатися, яку роботу мені запропонують. Як повідомила секретарка, для працевлаштування в Ізраїлі мені знадобиться закордонний паспорт та час на оформлення робочої візи. У той момент я думав, що мені пощастило.
Наступного дня я пішов у фірму на прийом до директора. Директор фірми виявився респектабельним чоловіком 45 років. Він пояснив, що працювати я буду в шпиталі, мене чекають гарні умови проживання, висока зарплатня, але потрібно буде пройти медичне обстеження про всяк випадок, тому що пацієнти – люди із серйозними порушеннями імунної системи. Я сказав, що погоджуюсь, та віддав паспорт на оформлення візи.
Через три місяця я летів в Ізраїль. В аеропорту мене зустрів представник фірми і відвіз на машинні в шпиталь, що знаходився в двоповерховому будинку на околиці. Останнє, що я запам’ятав, це обличчя, що схилилося наді мною зі шприцом у руці. Прокинувся я в напівпідвальному приміщенні без вікон, захотів підвестися, але не зміг через відчуття різкого болю в правому підребер’ї. Відкинувши ковдру, я побачив що живіт забинтований. За час перебування в шпиталі я втратив відчуття часу. Щодня до мене приходила жінка і робила якісь ін’єкції. Вона не знала російської мови, тому я не зміг уточнити інформацію щодо місцезнаходження. Коли я зміг самостійно ходити, то побачив шов, що зарубцювався. Жінка видала мені квиток на літак і три тисячі доларів. Так я повернувся додому з грошима але без правої нирки…
Історія друга. Після закінчення технічного вузу роботу за фахом мені знайти не вдалося. Мій колишній однокурсник запропонував поїхати разом із ним до Франції, щоб стати там найманцем. Він повідомив, що знайшов фірму, на якій пропонують зарплатню від 1.5 до 5 тисяч франків, включаючи амуніцію, страхування, харчування і проживання на військовій базі. Це здалося мені прекрасною нагодою подивитися світ та заробити гроші. Я оформив закордонний паспорт. У фірмі ми підписали контракт французькою мовою. Фірма оформила візи та в кредит купила квитки. Коли прилетіли на місце призначення, нас розмістили в казармі. Від хлопців з Росії ми довідалися, що будуть посилати в гарячі точки по всьому світові…
Історія третя. Я народилася в селі під Києвом у родині вчителів. Після закінчення школи не склала вступні іспити в університет. Працювала в радгоспі, але зарплатня була не велика. Знайома мами кілька разів їздила в Італію на заробітки. Вона запропонувала мені поїхати разом з нею і працевлаштуватися гувернанткою.
Мої господарі виявилися літньою парою, що проживає у великому двоповерховому будинку. Працювати мені доводилося з п’яти ранку до ночі без вихідних. Щоранку починалося з того, що я мила туалети і ванни. Для досягнення відбілюю чого ефекту доводилося користуватися миючими речовинами з високим умістом хлору. Рукавички мені не купували, тому що вважали це зайвим. Потім я прибирала кімнати, готувала сніданок, мила посуд і прала. Господиня наказала мені покрити лаком паркет в усіх кімнатах. Після цього в мене зявилися яскраво- червоні висипання на шкірі, я почала втрачати вагу, зявилося запаморочення. Мені здавалося, що це мене, але всякий раз, коли я використовувала миючі засоби, у мене починався кашель.
Я просила господиню видати мені розрахунок. Вона відповіла, що через мій передчасний виїзд із заробітку віднімуть частину грошей. Повернувшись в Україну, я кілька місяців пролежала в лікарні та витратила майже половину зароблених грошей на лікування. Я не можу користуватися миючими засобами у зв’язку з моїм станом здоровя до теперішнього часу.
Анкетування
Анкета, що може використовуватися для визначення рівня обізнаності аудиторії з проблемою. Можна використовувати під час вхідного та вихідного анкетування з метою порівняння отриманих даних та зіставлення тенденцій.
АНКЕТА
Звертаємось до Вас з проханням відповісти на запитання цієї анкети. Ваші відповіді допоможуть зробити заняття більш цікавими та корисними.
1. Чи бажали б Ви виїхати за кордон?
• так • ні • не можу визначитись
2. Чи поїхали б Ви за кордон на нелегальну роботу?
• так • ні • не можу визначитись
3. Ким би Ви бажали працювати за кордоном?
• офіціанткою/ом • хатньою господаркою • нянею • танцівницею
• вчителем • лікарем • менеджером • на виробництві
• на будівництві • у сільському господарстві • інше
4. Хто, на Вашу думку, сприяв виїзду українських громадян за кардан?
• туристичні фірми • шлюбні агенції
• агенції з працевлаштування • програми аи-раіг
• благодійні організації - релігійні організації
• посередники • знайомі • родичі
5. Чи довірились би Ви Їх послугам?
• так, повністю • частково • ні
6. Ваше ставлення до шлюбу з іноземними громадянами?
• довіряю повністю
• частково довіряю
• не довіряю
• не можу визначитись
7. Чи бажали б Ви вийти заміж за іноземня/одружитись з іноземкою?
• так - ні • не можу визначитись
8. Чи достатньо інформації Ви маєте про права українських громадян за кордоном?
• так • ні • не можу визначитись
8. З ким би Ви порадились перед поїздкою за кордон?
• з родичами, з друзями, зі знайомими
• з тим, хто вже відвідав зарубіжні країни
• з фахівцями Міністерства закордонних справ
• інше
10. Куди б Ви звернулись у разі небезпеки за кордоном?
• поліція
• Міжнародна організація з міграції
• неурядові організації (жіночі, молодіжні)
• церква, релігійні організації
• Червоний Хрест
• посольство України
• знайомі • друзі
• інше
ДЯКУЄМО!
Висновки учнів.
Підсумкова бесіда.
Заключне слово вчителя.
