Природознавство дата ____
Тема. Сезонні зміни в житті тварин
Мета. Познайомити учнів із сезонними змінами тварин показати зв'язок змін у житті тварин восени зі змінами в неживій природі й у світі рослин. Продовжувати формувати вміння аналізувати, порівнювати і робити висновки. Розвивати зв’язне мовлення, увагу , спостережливість. Виховувати бережне ставлення до тварин
Обладнання: предметні малюнки
Хід уроку
І. Організація класу до роботи
ІІ. Актуалізація опорних знань
Бесіда
Хто такі тварини?
На які групи поділяються тварини?
ІІІ. Повідомлення теми і завдань уроку
ІV. Вивчення нового матеріалу
Пояснення вчителя
СЕЗОННІ ЯВИЩА В ЖИТТІ ТВАРИН
Сплячка - пристосування деяких тварин до несприятливих умов життя взимку (зменшення дня, зниження зовнішньої температури, відсутність їжі).
При цьому у тварин знижується температура тіла до +5,+9 градусів, зменшується частота дихання, скорочується споживання кисню у 40 - 60 разів. У зимову
сплячку впадають борсук, їжак, кажан, жаба, гадюка, деякі риби, комахи, дощові черви. Бурий ведмідь не впадає в сплячку. Його зимовий сон не такий
глибокий, як в інших звірів. Навіть малята у нього народжуються взимку.
По-різному пристосувалися до несприятливих умов і птахи. Більшість із них відлітають у вирій, інші залишаються, а деякі кочують у пошуках їжі на сотні
кілометрів з північних областей Росії до України.
Перелітні птахи - птахи, які відлітають на зиму у вирій. Наприклад, ластівки, серпокрильці, зозулі, дрозди, шпаки, зяблики, лелеки, журавлі, перепели,
жайворонки польові, гуси, лебеді, качки.
Осілі птахи (зимуючі) ніколи не відлітають у вирій. Наприклад, горобці, голуби, кільчасті горлиці, сойки, галки, ворони, сороки, повзики, синиці великі,
щигли, вівсянки, жайворонки чубаті (посмітюхи), дятли великі строкаті.
Кочуючі птахи (зимові гості) у пошуках їжі прилітають у нашу область з півночі. Наприклад, граки, снігурі, омелюхи, дрозди-горобинники, чижі, синиці
чубаті, гаєчки. Деякі перелітні птахи, такі, як гуси, лебеді, качки, можуть відлітати у вирій, і залишатися зимувати у своїх рідних місцях.
Це трапляється тоді, коли не замерзають водойми і для птахів достатньо корму.
Фізкультхвилинка
Застосування набутих знань.
Робота з підручником.
Розгляд малюнків
Аналіз малюнків
Тести до уроку:
1.Перелітним птахом є:
А. Ластівка
Б. Сорока
В. Горобець
2. Кочовим птахом є:
А. Соловей
Б. Снігур
В. Лелека
3. Осілим птахом є:
А. Горобець
Б. Лелека
В. Беркут
4. Для охорони птахів створюються:
А. Заповідники
Б. Заказники
В. Спеціальні притулки для зникаючих птахів
5. Птахи, які не здійснюють регулярних перельотів, але залежно від зимових умов у пошуках їжі перелітають на певну відстань називаються…
А. Перелітні
Б. Кочуючи
В. Осілі
Урок 20. Осінні явища в житті тварин.
Ключові компетентності:
вміння вчитися:
навчально-організаційні:
- своєчасно готується до уроку;
- співпрацює в групі;
загальномовленнєві:
- зосереджено слухає вчителя і товаришів, говорить не поспішаючи, чітко, вільно в процесі діалогічного і монологічного мовлення;
загальнопізнавальні:
- виконує творчі завдання в контексті навчальних завдань;
інформаційно-комунікативна:
- знаходить у повідомленні інформацію: конкретні відомості;
- висловлює свою думку щодо певної проблеми;
- створює висловлювання з опорою на власний досвід та почуту інформацію;
загальнокультурна:
- діє згідно з прийнятими правилами поведінки на уроці;
громадянська:
- прагне охороняти природу рідного краю;
здоров’язбережувальна:
- дотримується санітарно-гігієнічних норм під час уроку.
Предметні компетентності
(конкретизовані навчальні цілі, очікувані результати):
Початковий рівень:
- називає тварин своєї місцевості;
- відгадує загадку з метою визначення теми уроку;
Середній рівень:
- розпізнає тварин за їх зовнішнім виглядом.
Достатній рівень:
- спостерігає за тваринами восени в групі та індивідуально;
- знаходить необхідну інформацію (за завданням вчителя)
у підручнику або інших джерелах (енциклопедіях, довідниках,
науково-популярних виданнях) про осінні явища в житті
тварин, обговорює знайдену інформацію;
- виконує тестове завдання з метою перевірки вивченого.
Високий рівень:
- встановлює відповідність між назвами тварин і описом
їхньої поведінки восени;
- описує поведінку тварин своєї місцевості восени;
- обговорює в групі власні спостереження за життям тварин
восени, правила поведінки в природі, спрямовані на її збереження ;
- презентує творче завдання.
План уроку:
Відгадування учнями загадки з метою визначення теми уроку (Додаток 1).
Слухання оповідання про поведінку тварин своєї місцевості восени. Бесіда за змістом почутого. (Додаток 2).
Називання учнями зображених на фотографіях тварин своєї місцевості і опис їхньої поведінки восени (усно) (Додаток 3).
Доповнення вчителем знань учнів. Розповідь про поведінку тварин восени. (Додаток 4).
Самостійне читання учнями статті про поведінку тварин восени. Обговорення здобутої інформації. Робота в групах. (Додаток 5).
Презентація учнями отриманої інформації.
Виконання завдання з метою перевірки розуміння змісту прочитаного: встановлення відповідності між назвами тварин і описом їхньої поведінки восени. Робота в групах. (Додаток 6).
Обговорення в групах власних спостережень за життям тварин восени і правил поведінки в природі, спрямованих на її збереження. Оформлення результатів обговорення у вигляді коротких тез. Представлення спостережень.
Виконання тестового завдання з метою перевірки вивченого. ( Додаток 7).
Висловлення оцінних суджень про власну роботу та роботу, виконану однокласниками.
Підведення підсумків уроку
Додаток 1.
Відгадайте загадку і дізнайтеся, яка тема сьогоднішнього уроку.
Якщо на деревах листки пожовтіли,
У вирій далекий птахи відлетіли,
Якщо небо сиве, якщо дощик ллється,—
То ця пора року ... зветься.
(Осінню)
Додаток 2.
Послухайте оповідання про поведінку тварин своєї місцевості восени.
Г. Скребицький, В. Чапліна
Хто як до зими готується
Ліс улітку був увесь зелений, а тепер берізки та клени жовті, осики червоні, а поміж ними ялиночки зеленіють.
Налетить вітер, зірве з дерев листочки, і закружляють вони в повітрі, наче метелики. Потім тихо-тихо додолу спускаються, землю ніби килимом укривають. А на гілках дерев з кожним днем все менше стає листочків. Далеко видно все навколо крізь облетілі, голі віти.
Дерева ронять листя, трава й квіти в’януть, сохнуть, а насіння їхнє на землю осипається. щоб на той рік навесні прорости й знову зазеленіти, зацвісти.
Тварини також до зими готуються: мандрівні птахи збираються у великі зграї, щоб летіти у вирій, маленькі звірятка запасають у своїх коморах їжу, лагодять і утеплюють свої житла та самі зодягаються в теплу зимову шубку. А комахи під кору дерев у різні щілинки ховаються.
Так усе живе — і рослини, і тварини—готується до довгої та холодної зими.
Продовжіть речення .(Усно).
Мандрівні птахи (що роблять?) __________________ .
Звірята (що роблять?) __________________________ .
Комахи (що роблять?) __________________________
Додаток 3.
Назвіть зображених на фотографіях тварин своєї місцевості і опишіть (усно) їхню поведінку восени.
[pic] [pic]
[pic] [pic]
[pic] [pic]
[pic]
Додаток 4.
Інформація для вчителя
У кінці вересня–жовтня завершуються чарівні дні бабиного літа. Готується до відльоту птаство, бо вже зникли комахи, отже для пернатих стало значно менше їжі, а незабаром, ще одне лихо – холоди. Наближається час відльоту в теплі краї.
Птахи восени відлітають по-різному: дрібні – великими зграями, качки – прямою шеренгою, гуси – вервечкою, а журавлі – довжелезним кутом, або “ключем”, як це часто називають у народі.
А до наших країв прилетять красуні омелюшки. Вони холоду не бояться, харчуватимуться улюбленою стравою – горобиною. З’являться і гарненькі маленькі чечітки з далекої Півночі. З лісу ближче до людей наблизяться червоногруді снігурі і чубата синиця, яку прозвали гренадеркою. В ялинниках з’являться шишкарі.
Готуються до зими й трударі-бобри. Звалять дерево, перегризуть своїми міцними зубами на шматки, сплавлять їх річкою у свої хатки. Нерідко трапляється, що їхні сусіди – лосі й зайці – об’їдають кору підготовлених до зими дерев. Тоді бобрам знову доводиться братися до роботи.
У букових і дубових лісах стадами збираються кабани, щоб перед зимою нагуляти собі для тепла трохи жиру. У жовтні-листопаді линяють куниці, лисиці, тхори, змінюючи своє хутро на зимове – пухнастіше й тепліше.
Борсук восени теж запасається жиром, споживаючи для цього жуків, ящірок, ягоди й плоди. Потім згребе до себе в нору опале листя, зробить теплу постіль і ляже на зиму спати.
Жовтогруді лісові миші наповнюють свої нірки насінням кленів, бруслини, жолудями, горіхами. Підземний звірок – сліпень заносить у спеціальні комори цибулини трав, корінці дерев. А якщо поблизу є город то поспішає поповнити свої запаси картоплею. Немало її наховає у своєму кублі і водяний щур. Безперестанку з поля до нірки бігає з роздутими щоками хом’як. Зернини він носить в особливих защічних мішках. Цей гризун глибоко під землею, зберігає іноді близько півпуда добірного зерна.
Чималі запаси жолудів заготовляють сойки – адже у вирій вони не відлітають. Про чорний день їжу іноді ховають також і хижі звірі та птахи. Сорокопуд, скажімо, наколює на голки чагарників комах, мишенят, ящірок. Сови, коли випаде вдале полювання, ховають у дуплах пійманих мишей, полівок. Горностаї витягують на берег про всяк випадок жаб. Напіввисохлі жаби, буває, лежать під снігом усю зиму. А в голодний передвесняний день горностай розшукує і ласує ними.
Білки, сойки, горіховки заносять жолуді, горіхи далеко від плодоносних дерев. Частину своїх запасів вони не знаходять. А наступної весни за сотні метрів, а той за кілька кілометрів, на місцях забутих “комор” виростуть молоденькі дубки чи кедри.
Так мимоволі тварини розводять на нових земля ліси.
http://www.br.com.ua/referats/Biology/110162-1.html
Додаток 5.
1 група
Прочитайте текст.
Комах восени стає менше, Що холодніше, то менше їх можна побачити довкола. Невдовзі всі вони заховаються в щілини в корі дерев, залізуть у глиб ґрунту, під пеньки й каміння, в опале листя.
А ось павуків зустрічається дуже багато. У ясні дні можна спостерігати літаючу павутину, на якій сидить маленький павучок. Він перед тим залазить на кінчик гілки, жердини і починає випускати павутину, яка стає все довшою й довшою, потім павучок перекушує павутину, вітер її підхоплює і заносить далеко. Так молоді павуки розселяються на нові території.
Знайдіть інформацію про поведінку восени комах. Обговоріть інформацію в групі. Допишіть речення.
Комах восени стає менше, бо вони ________________.
2 група
Прочитайте текст.
В холодній воді риби стають менш рухливими, тому риба восени клює погано. Але не втрачають активності хижаки – щука й окунь.
З охолодженням водойм до місць своїх зимівель починають збиратися риби. Короп, лящ. сом залягають спати в глибокі зимувальні ями на дні водойм, зарившись у мул. І тільки минь радіє зимі. Він стає дуже рухливим, піднімається до верхів'їв річок і серед гальки й піску відкладає ікру.
Знайдіть інформацію про поведінку риб. Обговоріть інформацію в групі. Допишіть речення.
Риби починають збиратися до ________________.
3 група
Прочитайте текст.
Деякі тварини роблять запаси корму. Під вітроломом, серед каміння і в розколинах ховають частину здобичі хижаки. Багато мишовидних гризунів можна знайти у сховищах горностая, ласки. Лісовий тхір запасає часом жаб. Норка може наскладати в пустотах під кригою при берегах водойм до двадцяти кілограмів риби. Бобри роблять під водою запаси гілок, у заможної бобрової родини може бути їх запасено до п’ятдесяти кубометрів. Білка збирає горіхи, жолуді, сушить гриби. В норах жовтогорлих мишей знаходили до восьми кілограмів насіння, а одного разу навіть 47 кілограмів.
Знайдіть інформацію про поведінку звірів. Обговоріть інформацію в групі. Допишіть речення.
Деякі тварини роблять ______________________ на зиму.
4 група
Прочитайте текст.
Восени, рятуючись від голоду, птахи летять туди, де немає зими,- на південь, у вирій. А ось горобчик, синичка,сорока, ворона – це ті пташки, які зможуть прохарчуватися взимку, і вони залишаються з нами.
Деякі птахи не відстають від тварин . Вони також запасаються на зиму. Горішки ліщини, бука в тріщинах кори ховають повзики. Жолуді й горіхи запасають на зиму сойки.
Знайдіть інформацію про поведінку птахів. Обговоріть інформацію в групі. Допишіть речення.
Рятуючись від голоду, птахи летять на південь, у_________. Ті пташки, які зможуть прохарчуватися взимку, залишаються __________.
Додаток 6.
Встановіть відповідність між назвами тварин і описом їхньої поведінки восени.
А Звірі 1.
Б Риби 2.
В Комахи, павуки 3.
Г Жаби, змії 4.
Ґ Птахи 5.
1. Роблять запаси корму на зиму .
2. Летять туди, де немає зими,- на південь, у вирій .
3. Ховаються в щілини в корі дерев, лізуть у глиб ґрунту, під пеньки й каміння, в опале листя.
4. Залягають спати в глибокі зимувальні ями на дні водойм. 5. Опускаються на дно водойм і, зарившись у мул, перезимовують .
Додаток 7.
Вилучіть із записаних тверджень ОДНЕ - НЕПРАВИЛЬНЕ
А восени мандрівні птахи збираються у великі зграї, щоб летіти у вирій,
Б восени маленькі звірятка запасають у своїх коморах їжу,
лагодять і утеплюють свої житла та самі зодягаються в теплу
зимову шубку.
В восени комахи під кору дерев у різні щілинки ховаються.
Г восени тварини, на відміну від рослин, не готуються до зими .
Урок 21. Комахи восени. Міні-проект:
Як готуються до зими бджоли?
Ключові компетентності:
вміння вчитися:
навчально-організаційні:
- співпрацює в групі;
загальномовленнєві:
- зосереджено слухає вчителя й товаришів, говорить не поспішаючи, чітко, вільно в процесі діалогічного і монологічного мовлення;
загальнопізнавальні:
- виконує творчі завдання в контексті навчальних завдань і проектів;
контрольно-оцінні:
- перевіряє результати праці, своєї і товаришів, за
орієнтирами , поданими вчителем;
інформаційно-комунікативна:
загальнокультурна:
- поводиться згідно з прийнятими у суспільстві правилами поведінки у природі;
громадянська:
- прагне охороняти природу рідного краю;
здоров’язбережувальна:
- дотримується санітарно-гігієнічних норм під час уроку.
Предметні компетентності
( конкретизовані навчальні цілі, очікувані результати):
:
Початковий рівень:
- знає назви деяких представників тваринного світу (звірів і комах);
- відгадує загадку і ребус про комах з метою визначення теми уроку;
Середній рівень:
Достатній рівень:
- спостерігає в групі за об’єктами живої та природи;
- знаходить необхідну інформацію (за завданням вчителя) у енциклопедіях, довідниках, Інтернеті про осінні явища в житті комах, обговорює знайдену інформацію.
- обговорює в групі власні спостереження за комахами восени,;
Високий рівень:
- описує поведінку комах своєї місцевості восени.
- узагальнює результати дослідження у вигляді певного освітнього продукту;
- презентує творче завдання;
- висловлює оцінні судження про власну роботу та роботу, виконану однокласниками.
План уроку:
Перевірка учителем готовності до уроку.
Відгадування загадки і ребуса про комах з метою визначення теми уроку. (Додаток 1).
Наведення учнями прикладів тварин, які по-різному готуються до зими. (Додаток 2).
Розпізнавання за фотографіями комах своєї місцевості і описування їхньої поведінки восени. ( Додаток 3)
Встановлення відповідності між зображенням комахи і способом, в який вона готується до зими. (Додаток 4).
Обговорення в групах власних спостережень за поведінкою комах восени. Оформлення результатів у вигляді коротких тез на аркуші чистого паперу.
Доповнення вчителем знань учнів про поведінку комах восени. (Додаток 5).
Читання акровірша «бджола» ( Додаток 6).
Презентація учнями творчого завдання міні – проекту «Як готуються до зими бджоли?» Робота в групах.
група 1- репортери – розповідь пасічника; демонстрування
відеофільму «Як бджоли готуються до зими»; ( Додаток 7).
група 2 - фотокореспонденти – представлення фото колажу;
група 3 - науковці – наукова доповідь з теми міні-проекту;
група 4 - літератори – інсценізація твору відомого дитячого письменника .
( Додаток 8).
Висловлення учнями оцінних суджень щодо міні – проектів, виконаних однокласниками ( Додаток 9).
Додаток 1.
Відгадайте , яку групу тварин я описую, і дізнайтеся, про що ми сьогодні будемо говорити на уроці.
Найчисленніша група тварин. Вони стрибають, бігають, повзають, літають, плавають. Їхня істотна ознака – це шість ніг. Їх тіло поділено на три частини: голова, груди, черевце. На голові є очі, вусики і рот. За допомогою вусиків вони відчувають запах. Добрий нюх допомагає їм у пошуках їжі.
Як називається ця група тварин?
Відгадка.
[pic] 5 = Х
[pic]
(Комахи)
Додаток 2.
Пригадайте, як тварини готуються до зими і продовжте усно речення.
Осінь на порозі
Мешканці лісу!- закричав одного разу влітку мудрий Ворон. – осінь біля лісного порогу. Чи всі готові до його приходу?
Готові, готові, готові…
А ми зараз перевіримо!- каркнув Ворон.
Спочатку осінь холоду напустить. Що робити будете?
Ми, _____, ________, _______, у зимові шуби переодягнемося.
Ми, ______, ________, ______, міцно заснемо!
Ми, ____________________, у теплі країни полетимо.
Ми, осілі, пухові кожушки одягнемо!
Потім, - Ворон гукнув, - осінь листя з дерев позриває!
Хай зриває! – відповіли звірі. –Тихіше в лісі стане!
Хай зриває! – відповіли птахи. –Ягоди краще будуть помітні…
(За М. Сладковим)
Додаток 3.
Назвіть комах, зображених на фотографіях. Опишіть усно поведінку комах своєї місцевості восени.
1. 2.
[pic] [pic]
3. 4.
[pic] [pic]
5. 6.
[pic] [pic]
Додаток 4.
Встановіть відповідність між зображеною комахою і способом, в який вона готується до зими.
А Зимують під корою дерев .
Б Залазить глибоко в землю.
В З настанням холодів збираються на стільниках у вулику.
Г Переживають холодні часи на глибині понад метр у зимувальній камері.
Додаток 5.
Як готуються до зими комахи?
Інформація для вчителя
Уявіть собі спекотний день влітку. Ви бачите живий килим різноманітних рослин. А над ним і в ньому не менш різноманітний світ комах: метелики, бджоли, джмелі, жуки. Увесь цей світ живе, радіє, тому що тепло і достатньо їжі. В цю теплу пору комахи розмножуються. Вони відкладають яйця, з яєць розвиваються личинки (гусінь). Через деякий час вони перетворюються на нерухомі лялечки, з них з’являються комахи, схожі на своїх батьків.
Восени, коли стає холодно, зникають рослини, якими харчуються рослиноїдні комахи; зникають комашки – їжа для хижих комах. В цей час одні комахи ховаються під кору дерев, у щілини, ґрунт і там зимують. Інші гинуть, а зимують їхні яйця, личинки чи лялечки.
Зимують під корою дерев сонечко, метелик кропив’янка.
Колорадський жук залазить глибоко в землю.
Джмелі розміщують гніздо глибоко у землі. Восени вся джмелина сім’я вимирає. Живими залишаються тільки молоді джмелі, які перезимувавши, весною створюють нове гніздо.
З настанням холодів бджоли збираються на стільниках у вулику. Люди утеплюють вулики, годують бджіл сиропом, який варять із цукру і води. Завдяки тому, що бджоли їдять, у них виділяється тепло. У вулику температура піднімається до + 20 градусів.
Мурахи переживають холодні часи на глибині понад метр у зимувальній камері. Там вони збираються у великий клубок. Коли виглядає сонце, комахи виповзають погрітися. Мурашки не замерзають навіть тоді, коли мороз сягає – 30 градусів. Ще з осені вони у своєму тілі накопичують в’язку рідину – гліцерин. ця рідина рятує їх від морозів.
З приходом весни комахи прокидаються і знову починають турбуватися про потомство. Так змінюється життя комах протягом року.
Додаток 6.
Прочитайте акровірш
Біля гаю хатку маю
День у день, я вилітаю.
Жде на мене праця влітку,
Оглядаю кожну квітку.
Легко лину над лужком
А частую всіх медком.
Додаток 7.
Відеофільм «Як бджоли готуються до зими»;
[link]
Додаток 8.
К. Ушинський
Бджоли й мухи
Пізньою осінню видався гарний день, які й навесні бувають дуже рідко: свинцеві хмари розсіялися, вітер улігся, виглянуло сонце й дивилося так ласкаво, немов прощалося з побляклими рослинами. Викликані з вулика світлом і теплом, мохнаті бджілки, які весело дзижчали, перелітали з травки на травку не за медом (його вже було ніде взяти), а так собі, щоб повеселитися й порозправляти свої крильця.
— Які ви дурні зі своїми веселощами,— сказала їм муха, яка сиділа тут же на траві, засмутившись і опустивши носа.— Хіба ви не знаєте, що це сонечко тільки на хвилинку і що, мабуть, сьогодні ж почнуться вітер, дощ, холод, і нам усім доведеться загинути?
— Зум-зум-зум! Навіщо ж гинути? — відповіли мусі веселі бджілки.— Ми повеселимося, поки світить сонечко; а як почнеться непогода, заховаємося у свій теплий вулик, де в нас за літо багато припасено меду.
Додаток 9.
Оцінювання проектної діяльності однокласників
У вчителя в наявності стільки фішок, скільки учнів - учасників проекту. Після завершення презентації кожен учасник проекту підходить до учителя, отримує одну фішку і дарує її тій групі, яка найоригінальніше презентувала свій проект (крім своєї).
На допомогу вчителеві
Планування роботи учнів над створенням міні-проекту: «Як готуються до зими бджоли?» (випереджуюча діяльність)
Вид проекту за домінуючою діяльністю: дослідницько-інформаційний.
Мета проекту: спостереження за комахами восени та збір інформації про поведінку бджіл на стадії їх підготовки до зими.
Очікувані результати:
- вміє презентувати власні спостереження за комахами восени за змістом створеного ним (ними) певного освітнього продукту (фото колаж, інтерв’ю, твір тощо);
- оцінює власну діяльність та діяльність однокласників
Навчальні предмети: природознавство
Тривалість: 10 днів.
ЕТАПИ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЕКТУ
І етап. Організація проекту.
На цьому етапі треба визначити тему, мету проекту, навчальні предмети, зміст яких задіяно, вид проекту та його тривалість.
ІІ етап. Планування проектної діяльності.
Ознайомлення учнів із загальною темою і провідною проблемою.
Бесіда:
-- Упродовж 10 днів ви будете збирати інформацію про те, як готуються до зими бджоли. Ваше завдання - ознайомити згодом на уроці однокласників з отриманою інформацією про поведінку бджіл восени та підготовку до зими.
Формування груп для проведення дослідження.
Учні класу об’єднуються в групи за бажанням.
Форми представлення продукту проектної діяльності:
група 1 - репортери (беруть інтерв’ю у пасічника);
група 2 - фотокореспонденти (спостерігають за поведінкою бджіл на домашній пасіці і фотографують побачене для створення фотоколажу);
група 3 - науковці (знаходять інформацію про поведінку бджіл восени в Інтернеті, енциклопедіях, довідниках );
група 4- літератори (знаходять необхідну інформацію у дитячій художній літературі і оформляють у вигляді книжечки)
ІІІ етап. Реалізація проекту.
Складання учнями плану роботи над проектом.
- Обговоріть у групі, що саме ви повинні зробити для реалізації поставлених перед вами завдань.
- Озвучте пропозиції, аргументи, судження щодо кінцевого вигляду освітнього продукту, який ви створите.
- Обговоріть у групі, що саме необхідно вам зробити для того, щоб освітній продукт був якісний та оригінальний.
2 . Розподіл обов’язків між членами групи.
3. Самостійна творча робота учнів.
4. Виготовлення освітнього продукту.
І Vетап. Презентація проекту; оцінювання проекту і власної діяльності у ньому (самооцінка).
Оформлення результатів.
Підготовка до презентації.
Захист проектів.
Форми презентації:
група 1 - репортери – розповідь пасічника; демонстрування
відеофільму «Як бджоли готуються до зими» (з Інтернету);
група 2 - фотокореспонденти – представлення фото колажу;
група 3 - науковці – наукова доповідь з теми проекту;
група 4 - літератори – інсценізація твору про бджіл відомого дитячого письменника .
4. Оцінювання проектної діяльності за визначеними критеріями.
Аналіз успіхів і невдач. Висновки.
Урок 22. Птахи восени. Перелітні та осілі птахи
Ключові компетентності:
вміння вчитися:
знає і дотримується режиму навчальної діяльності;
починає виконувати самостійну роботу після її обдумування;
реалізує плани у самостійній діяльності та діяльності, підтримуваній учителем;
інформаційно- комунікативна:
загальнокультурна компетентність:
здоров’язбережувальна:
соціальна:
Предметні компетентності
( конкретизовані навчальні цілі, очікувані результати):
Початковий рівень:
Середній рівень:
наводить приклади перелітних та осілих птахів нашої місцевості;
розрізняє ознаки перелітних та осілих птахів;
розпізнає перелітних та осілих птахів у довкіллі тварин, виконуючи умови гри;
Достатній рівень:
Високий рівень:
встановлює відповідність між назвами птахів та їхньою поживою;
встановлює відповідність між назвами птахів та їх приналежністю до групи за переміщенням відповідно до пір року;
пояснює залежність відльоту птахів від чинників природи , користуючись поданою схемою;
складає та інсценізує діалог осілого птаха з перелітним про переваги свого життя;
обговорює в групі власні спостереження за поведінкою птахів восени
План уроку
Зачитування вчителем «Легенди про вирій» з метою визначення теми уроку. (Додаток 1)
Пригадування учнями груп птахів за способом живлення. (Додаток 2)
Встановлення учнями відповідності між назвами птахів та їхньою поживою. (Додаток 3)
Самостійне читання учнями статті про сезонні зміни в поведінці птахів восени. Виконання тестових завдань з метою перевірки змісту прочитаного. (Додаток 4)
Доповнення вчителем знань учнів: розповідь з елементами бесіди.
Наведення учнями прикладів перелітних та осілих птахів нашої місцевості.
Встановлення учнями відповідності між назвами птахів та їх групою за переміщенням відносно пір року. (Додаток 5)
Розпізнавання учнями перелітних та осілих птахів у довкіллі тварин. Гра «Який це птах?» (Додаток 6)
Розгадування кросворда про птахів восени. Пояснення значення ключового слова. (Додаток 7)
Пояснення учнями залежності відльоту птахів у теплі краї від чинників живої і неживої природи за поданою схемою (Додаток 8)
Складання та інсценізація діалогу осілого птаха з перелітним про переваги свого життя (робота в парах).
Презентація діалогів (за бажанням).
Обговорення учнями в групах власних спостережень за поведінкою птахів восени. Оформлення результатів обговорення у вигляді коротких тез, «кадрів діафільму» (на вибір) на аркуші чистого паперу.
Презентація та оцінювання робіт.
Підведення підсумків уроку.
Додаток 1
Легенда про вирій
Колись давно, коли птахи ще вміли говорити, трапилася ця історія.
Одного разу. коли в ліс прийшов Холод і став лякати мешканців, що заморозить їх, зібрались птахи на раду. Сіли вони на кремезному дубі, що ріс над берегом, і заговорили. В озері плавали Лебеді. А вода була така холодна, що вони аж похворіли. Стали птахи скаржитись на Холод, що весь час дошкуляє їм, і на Голод, який сказав, що поморить їх незабаром.
Що його робити?- запитав Соловейко. – Я боюся, що помру.
Я вже хриплю. горло в мене болить, - підтримав його жайворонок, - а без пісні я жити не можу.
Сумно стало птахам, страшно. Лебідь аж заплакав:
Подивились на Сороку здивовані пташки.
Та ось підлетіла до них Зозуля і сміливо заявила:
Я чула, що є така країна пташина-Вирій. Там тепло. Тож, хто хоче, летимо! Ми. Зозулі, летимо першими.
Страшно пташкам залишати рідні місця, та робити нічого. Стали вони збиратись зграйками і готуватись до подорожі. Але не всі птахи повірили Зозулі. Вони придбали собі теплі шубки і полетіли за Сорокою.
Відтоді кожної осені птахи відлітають у Вирій. А найсміливіші залишаються зимувати в наших краях.
Додаток 2
Оберіть рядок, у якому правильно вказано групи птахів за способом живлення:
А перелітні та осілі
Б рослиноїдні, хижі, всеїдні
В рослиноїдні, комахоїдні
Додаток 3
Встановіть відповідність між назвами птахів та та їхньою поживою:
А сова 1. жаба
Б снігур 2. миша
В лелека 3. насіння
Г голуб 4. горобина
-
Додаток 4
Прочитайте статтю:
З наближенням осені змінюється поведінка птахів. Холод змушує комах ховатись у шпаринки, під кору дерев, зариватись у землю. Ховаються жаби, плазуни. Навіть мишу знайти стає все важче. З кожним днем годі відшукати й насіння різних рослин.
Тому більшість птахів збираються у зграї і відлітають у теплі краї. Першими вирушають птахи, які живляться комахами: ластівки, стрижі, солов’ї, зозулі, а пізніше- ті, що живуть на водоймах: дикі качки, гуси.
Птахів, які восени відлітають, а навесні знову повертаються до свого краю, називають перелітними.
Птахів, які на зиму не відлітають, називають осілими.
Коли настають холоди, осілі птахи – сороки, синиці, ворони, галки залишають ліси, поля і наближаються до людських осель, фермерських господарств, де можна знайти собі поживу.
Виконайте тестові завдання:
1. Оберіть рядок, в якому правильно вказано групи птахів за переміщенням відносно пір року:
А дикі і свійські
Б рослиноїдні, хижі, всеїдні
В перелітні та осілі
2. Оберіть правильну відповідь:
Перелітні птахи – це..
А птахи, які збираються у великі зграї і відлітають у теплі краї
Б птахи, які збираються у невеликі зграї і перелітають з місця на місце у пошуках їжі
3. Оберіть правильну відповідь:
Осілі птахи – це…
А птахи, які знаходять корм узимку і не відлітають у теплі краї
Б птахи, які перелітають з лісу на водойми
4. Оберіть рядок, у якому вірно вказані причини відльоту птахів у вирій:
А тому, що бояться снігу
Б тому, що рятуються від голоду і холоду
В тому, що їх приваблює краса теплих країв
Додаток 5
Встановіть відповідність між назвами птахів і назвами груп за переміщенням відносно пір року. Запишіть у стовпчики відповідні номери:
Ластівка 2) зозуля 3) дятел 4) сорока 5) соловей 6) чапля 7) синиця 8) лелека 9) сойка 10) ворона
-
перелітні
осілі
Додаток 6
Розпізнайте перелітних та осілих птахів у довкіллі тварин. Я називатиму тварин. Якщо це перелітний птах, ви встаєте і махаєте руками. Якщо осілий – сідаєте за парти. А якщо це не птах – присідаєте.
Зозуля, горобець, муха, жайворонок, бджола, снігур, ворона, лелека, дятел, шпак, метелик, синиця,соловей, сорока.
Додаток 7
Розгадайте кросворд. У виділеному стовпчику прочитайте ключове слово. Поясніть, що воно означає:
1.Головною причиною відльоту птахів є відсутність …(поживи)
2. Синонім до слова осілі - … (перелітні).
3. Перед відльотом перелітні птахи збираються у великі …(зграї) .
4. Одними із перших у вирій відлітають … ( зозулі).
5. Пташка, яка ховає про запас поживу, проте швидко забуває про схованку - … ( сойка).
Додаток 8
Користуючись поданою схемою, поясніть залежність відльоту птахів від чинників неживої і живої природи:
[pic]
Зменшення кількості їжі та її відсутність
[pic]
Відліт у вирій
Урок 23. Звірі восени. Підготовка звірів до зими.
Ключові компетентності:
вміння вчитися:
навчально-організаційні:
- своєчасно готується до уроку;
- співпрацює в групі;
загальномовленнєві:
- зосереджено слухає вчителя і товаришів, говорить не поспішаючи, чітко, вільно в процесі діалогічного і монологічного мовлення;
загальнопізнавальні:
- виконує творчі завдання в контексті навчальних завдань;
інформаційно-комунікативна:
- знаходить у повідомленні інформацію: конкретні відомості; висловлює свою думку щодо певної проблеми;
- створює висловлювання з опорою на власний досвід та почуту інформацію;
загальнокультурна:
- діє згідно з прийнятими правилами поведінки на уроці;
громадянська:
- прагне охороняти природу рідного краю;
здоров’язбережувальна:
- дотримується санітарно-гігієнічних норм під час уроку.
Предметні компетентності
(конкретизовані навчальні цілі, очікувані результати):
Початковий рівень:
- називає звірів своєї місцевості;
Середній рівень:
- наводить приклади тварин, які змінюють забарвлення хутра,
які готують запаси кормів, які готуються до зимової сплячки;
- розпізнає звірів за їх зовнішнім виглядом.
Достатній рівень:
- розгадує кросворд з метою визначення теми уроку;
- спостерігає за звірами восени в групі та індивідуально;
- знаходить необхідну інформацію (за завданням вчителя)
у підручнику або інших джерелах (енциклопедіях, довідниках,
науково-популярних виданнях) про підготовку звірів до зими,
обговорює здобуту інформацію;
. - обговорює в групі власні спостереження за життям звірів
восени;
Високий рівень:
- описує поведінку звірів своєї місцевості восени;
- встановлює відповідність між зображеною твариною і способом
підготовки її до зими;
- пояснює залежність поведінки тварин взимку від
чинників природи;
- складає казку про осінні турботи звірів;
- презентує творче завдання.
План уроку:
Розгадування учнями кросворду про звірів з метою визначення теми уроку (Додаток 1).
Опис учнями за малюнком поведінки звірів своєї місцевості восени і пояснення залежності її від змін в неживій природі. (Додаток 2).
Самостійне читання учнями статті про поведінку звірів восени. Обговорення здобутої інформації. Робота в групах. (Додаток 3).
Презентація учнями отриманої інформації.
Називання учнями зображених на фотографіях звірів. Встановлення відповідності між зображеною твариною і способом підготовки її до зими (Додаток 4).
Наведення учнями прикладів тварин, які:
Встановлення відповідності між описом способу підготовки тварини до зими і її назвою.
Обговорення в групах власних спостережень за життям звірів . Оформлення результатів обговорення у вигляді коротких тез. Представлення спостережень.
Виконання тестового завдання з метою перевірки вивченого. ( Додаток 6).
Складання казки про осінні турботи білченят. (Додаток 7).
Презентування виконаного творчого завдання ( за бажанням).
Висловлення оцінних суджень про власну роботу та роботу, виконану однокласниками.
Підведення підсумків уроку.
Додаток 1.
Розгадайте кросворд і дізнайтеся, яка тема сьогоднішнього уроку.
1. З А Є Ц Ь
2. В О В К
3. Б І Л К А
4. К Р І Т
5. В Е Д М І Д Ь
1. Хвіст куценький, довгі вуха,
Має в шафі два кожухи.
Влітку одягає сірий,
Ну а взимку –теплий білий.
2. Вдалині посеред ночі
Засвітились хижо очі.
Від його пісень у звірів
Морозець біжить по шкірі.
3.Рудий м’ячик вправно скаче
З гілочки на гілку.
- То не м’ячик, - кажуть діти, -
Ми впізнали …
4. Зробив дірку, вирив нору.
Сонце сяє, а він не знає .
5. Клишоногий, волохатий,
Влітку спритний та завзятий,
Ну а взимку, лежебока,
У барлозі гріє боки.
Додаток 2.
Опишіть за малюнком поведінку звірів своєї місцевості восени і поясніть залежність її від змін в неживій природі.
[pic]
Додаток 3.
1 група
Прочитайте текст.
Пізно восени, коли промерзає ґрунт і зменшується кількість кормів, їжаки зариваються в опале листя і згортаються у неміцний клубок, впадаючи у глибоку сплячку аж до березня. До речі, запасів на зиму він не робить і яблук на голках не носить, як це малюють у дитячих книжках. Тваринка взимку спить, і їжа їй не потрібна. Сплять зимою ведмідь і борсук, але, на відміну від інших, їхній сон чутливий, вони можуть прокидатися.
Для того, щоб проспати цілу зиму, восени тварини мусять добре запастися жиром. І витрачають його потім дуже економно: у тварини, яка спить, знижується температура тіла, кров’яний тиск, значно уповільнюється дихання й серцебиття, загалом витрати необхідних для життєдіяльності речовин зменшуються майже в 100 разів.
Знайдіть інформацію про поведінку звірів восени. Обговоріть інформацію в групі. Допишіть речення.
Восени готуються до зимової сплячки такі тварини: ______________________________________ .
Обговоріть в групі власні спостереження за поведінкою звірів восени.
2 група
Прочитайте текст.
Деякі тварини роблять запаси корму. У гризунів, які живляться зерном, знаходили в норах до 6 кг зерна Багато мишовидних гризунів можна знайти у сховищах ласки. Бобри роблять під водою запаси гілок, у заможної бобрової родини може бути їх запасено до п’ятдесяти кубометрів.
Білка збирає горіхи, жолуді, сушить гриби. Іноді в білчиних запасах буває до трьох і більше кілограмів горіхів. У зимову сплячку білки не залягають, хоч у дуже люті морози і в хуртовину кілька днів сплять, особливо коли не вистачає їжі для підтримання нормальної життєдіяльності.
У норах жовтогорлих мишей знаходили до восьми кілограмів насіння, а одного разу навіть 47 кілограмів.
Знайдіть інформацію про поведінку звірів восени. Обговоріть інформацію в групі. Допишіть речення.
Готують запаси корму на зиму такі тварини: __________________________________________ .
Обговоріть в групі власні спостереження за поведінкою звірів восени.
3 група
Прочитайте текст.
Зима для тварин найважча пора року. З-під снігу вони не можуть добути вдосталь корму, мерзнуть, застуджуються.
Готуючись до зими, звірі міняють своє літнє хутро на зимове — густіше й пухнастіше. Ласка, горностай, заєць-біляк «переодягаються» в білу шубу, в ній вони майже непомітні на білому снігу.
Знайдіть інформацію про поведінку звірів восени. Обговоріть інформацію в групі. Допишіть речення.
Змінюють забарвлення хутра на зимове такі тварини:__________________ .
Обговоріть в групі власні спостереження за поведінкою звірів восени.
Додаток 4.
Впізнайте і назвіть тварин, про яких говорилося в тексті, на фотографіях.
Встановіть відповідність між зображеною твариною і способом підготовки її до зими.
А Залягають у сплячку
Б Роблять собі на зиму запаси
В Змінюють літнє хутро на зимове
А Б
В
1. 2.
[pic] [pic]
3. 4.
[pic] [pic]
5. 6.
[pic] [pic]
7.
[pic]
Додаток 5.
Встановіть відповідність між описом способу підготовки тварини до зими та її назвою.
А 1. їжак
Б 2. заєць
В 3. кріт
А У нього немає ні нори, ні гнізда. Він ховається то під кущем, то в ярочку виспиться. Шуба у нього на зиму стає тепла і біла. Їсть молоді гілочки дерев, кущів. Інколи в село завітає до копиці сіна.
Б Місце, де мешкає…. , легко знайти за купками землі на луках, городах, пасовищах. Живиться комахами та їхніми личинками, які живуть під землею. Активний протягом усього року. В зимову сплячку не впадає.
В Пізно восени, коли промерзає ґрунт і зменшується кількість кормів, заривається в опале листя і згортається у неміцний клубок та спить аж до березня. Запасів на зиму не робить.
А Б
В
Додаток 6.
Обери правильну відповідь.
Хто із звірів залягає в зимову сплячку?
А білка
Б їжак
В вовк
Який звір у сплячку не впадає і веде активний спосіб життя ?
А миша
Б борсук
В ведмідь
Хто робить собі на зиму запаси?
А білка
Б заєць
В кабан
Хто змінює літнє хутро на зимове?
А ласка
Б олень
В тхір
Додаток 7.
Складіть казку про осінні турботи білченят
[pic]
