І ведучий. Добрий день шановні батьки, діти, вчителі і гості!
ІІ ведучий. Сьогодні у нашій Веселковій країні родинне свято.
І ведучий. Нехай слова і пісні милозвучні
Для вас лунають знов і знов,
Хай будуть в серці нерозлучні
Добро, надія, віра і любов.
ІІ ведучий. Хай вам сміється доля журавлина,
Поля розлогі колосом цвітуть.
Нехай червоні ягоди калини
Щасливу вашу осявають путь.
І ведучий. Здоров'я — від води джерельної,
Багатства — від землі святої,
А ще любові, ласки Божої!
Родино, ми бажаємо сьогодні.
ІІ ведучий Спасибі вам за те, що вирішили взяти участь у нашому родинному святі. Серед усіх геніальних винаходів людства одне з головних винаходів людства одне з головних місць займає сім’я.
І ведучий. Сім'я — святиня людського духу, благородних людських почуттів: кохання, любові, вірності, піклування.
ІІ ведучий. Сім'я — це невсипуща хранительниця національних звичаїв і традицій, пам'яті предків. Людина є смертною. Але рід, родина, народ — безсмертні.
І ведучий. А зараз ми хотіли б ближче познайомитися – відрекомендувати вам наших сьогоднішніх гостей.
Загін «Сонячних зайчиків» представляють:
Хохлова Лілія Іванівна зі своєю донькою Оринкою
Гура Наталя із своїм сином Олександром
Загін «Росинки» представляють:
Жукова Олеся Олександрівна зі своєю донькою Маринкою
Пономарьова Світлана Іванівна зі своєю донькою
Пашкова Валентина Василівна зі своєю внучкою Маринкою
Загін __________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Загін «Промінці» представляють
Мамедова Тетяна Анатоліївна зі своїм сином Едиком
Міснянкіна Юлія Сергіївна зі своїм сином Романом
Мороз Юлія Станіславівна зі своїм сином Ігорем
ІІ ведучий. За конкурсом буде слідкувати і оцінювати «експертна» комісія у складі:
______________________________________________
______________________________________________
______________________________________________
Презентація родин
І ведучий. А зараз послухаємо виступи родин
ІІ ведучий. Слово надається представникам 3 класу
Давним-давно, коли земля мала тільки сіре та зелене вбрання, веселка піднялася високо до Сонця і почала танути. Її кольорові крапельки пролилися вниз – так з’явилися на Землі квіти і кущі. І скільки змішалося барвистих відтінків веселки, скільки втілилося їх у забарвленні рослин. Так з’явилися на Землі квіти.
Мабуть саме з того часу у нашому дворі з ранньої весни і до пізньої осені квітнуть різнобарвні квіти. Дуже любимо ми з а ними доглядати: садити, полоти, поливати. А квіти віддячують нам своєю неповторною красою та духмяним ароматом. Зараз середина осені, а на нашому подвір’ї буяють айстри, хризантеми, троянди, гладіолуси, нагідки, жоржини. Подивіться, хіба може комусь не сподобатися така чарівна краса. (показує букет)
2. А в нас, скільки я себе пам’ятаю, у дворі, на городі квітнуть чорнобривці. Їх садила моя прабабуся, потім бабуся, мати, а тепер і я. недавно я прочитала, що чорнобривців кілька століть не було не тільки в Україні, ай у Європі. А примандрували вони до нас з своїх божеств. Образ цих квітів, як погляд матері, промовляє до самого серця.
Мами виконують пісню «Чорнобривці»)
3. Не знайдеться в Україні такого міста чи села, де б не ріс барвінок. На жаль, у нас, у Подолах його зустрінеш не часто. А от у селі, де жили мої дідусь та бабуся, барвінок ріс всюди: в лісі, в гаю, в кожному садку, біля ставу. Ще малою я викопала кілька корінців і посадила в своєму дворі. Тепер ця вічнозелена рослина звеселяє двір з ранньої весни до пізньої осені. Цікаву легенду я знаю про барвінок. Послухайте і ви.
Жили колись чоловік та жінка і був у них син, якого звали Бар. От він виріс і став дуже гарним парубком. Полюбив він дівчинку на ім’я Вінка. А Бара покохала ще одна дівчинка, у якої мати була відьмою. Хотіла вона причарувати хлопця та ніякі чари не допомагали їй. Бар та Вінку мали одружитися. І ось у день весілля з’явилася зла відьма, окропила їх якимось відваром зілля і виголосила прокляття. За мить на місці, де стояли молодята, нікого не стало. Заплакала Барова мати, окропила землю сльозами, і сталося диво: зазеленіли голубі листочки, заквітчані голубим цвітом. І назвали рослину Барвінком. Посадіть і ви барвінок у своєму саду, нехай радує вас своїм цвітом.
Наші мами люблять вирощувати квіти, а ми - плести з них віночки. А чи знаєте ви, що віночок - не просто краса, а й оберіг, цілитель душі, бо в ньому є така сила, що біль знімає і волосся береже.
Вплітають у віночок 12 квітів: ружу, калину, безсмертники, деревій, чорнобривці, волошку, ромашку.
Найпочесніше місце належить деревію. Його дрібненькі квіточки нагадують велику квітку. Де б не виріс деревій - він завжди цвіте. Тому його вплітають до віночка як символ нескореності.
Безсмертник дарує здоров'я роду людському, гоїть ранки, тому й співають славу цьому цвітові, вплітають у віночок.
Барвінок у дівочому вінку... Взимку відвар барвінку п'ють від застуди, влітку барвінком прикрашають святковий хліб, хату, плетуть з нього весільні букети. Цілий рік його шанують, бо вважають символом життя.
Ромашка приносить не лише здоров'я, а й доброту та ніжність. Вплітають її разом з гронами калини, цвітом яблуні, переплітають вусиками хмелю, символом гнучкості та розуму.
Вперше в житті голову дитини квітчали лише в 3 роки.
І ведучий. Слово надається представникам 2 класу
Подивіться, будь ласка, як наші родини прикрасили цей зал. Ви, мабуть, помітили ці чудові вишивки. У народі говорили:»Хата без рушників, що родина без дітей».
Велика наша Україна і рушники в різних куточках вишивають по-різному. Наша родина з Прикарпаття. Там рушники вишивають червоним і чорним хрестиком. Ось так.
А наша прабабуся з Полтавщини. У них рушники вишивають гладдю червоними, зеленими, голубими нитками.
Ми живемо на Слобожанщині. У нас вишивають і гладдю і хрестиком.
Сьогодні вишивка дуже ціниться. Майстрині вишивають ікони, картини, серветки. Ці речі дорого коштують, їх купують із задоволенням іноземці.
Голку вліво, голку вправо, -
вишиваєм квіти вправно.
маки наче жар горять,
всіх навколо веселять
А волошки в жовтім жит
наче тільки – по умиті,
ожили на полотні
й освітили наші дні.
8. Шануйте, друзі, рушники,
Квітчайте ними свою хату –
То обереги від біди
Шануйте ті, що дала мати.
Мами виконують пісню
ІІ ведучий. Слово надається представникам 4 класу
ГОНЧАРСТВО
Тетяна Анатоліївна Сьогодні ми вам розповімо про одне з найдавніших ремесел, якими займалися українці. Про яке саме, ви дізнаєтеся, якщо відгадаєте загадку.
Глина в кого ожива?
Творить з неї хто дива?
В кого посуд, ніби жар?
Ну, звичайно ж, це ... ( гончар)
Так, дійсно, це гончар. Гончар - це майстер, який виробляв вироби з глини: посуд, іграшки, скульптури із зображенням людей, тварин, птахів, декоративні вази та прикраси. Вироби з глини ще називаються керамічними.
Юлія Сергіївна Діти, я розкажу вам казочку про маленький шматочок глини, а ви послухайте.
Жив собі гончар. Узяв він маленький шматочок темно-сірої глини. Поплескав його, подавив пальцями та й став м'яти руками.
Легенько розкрутив гончарний круг, змочив середину його водою і коротким махом вліпив у центр круга наш шматочок глини. Постукав по ньому кулаком. Потім погнав круг і потягнув круг вгору.
Круг все швидше і швидше, а на ньому вслід за руками майстра витягувався горщик.
Круг вертівся, а гончар роздивлявся горщик - чи гарний він, чи рівний? Потім круг пішов все тихіше і, нарешті, зупинився.
Рома Старається гончарний круг,
І глина тягнеться до рук,
Стає вона горнятком
-Малятком-товстенятком
Гончар горня оте зніма
-І глина в руки йде сама,
І знов же тим порядком,
Кружля, щоб стать горнятком
Юлія Сергіївна -Діти, а скажіть мені, чи готові вже ці вироби до використання ( Ні)
- А що потім з ними роблять? ( Просушують)
Так, три доби вони стоять на стелажах. Волога з низ випаровується, вони світлішають. І що ж роблять з ними далі? ( Обпалюють у печах)
Для чого це роблять? ( Щоб вироби були міцними, стійкими)
А що роблять для того, щоб ці вироби були такими гарними, привабливими, як на цьому столі? ( їх розписують)
А хто їх розписує ? ( Художники)
Тетяна Анатоліївна Як бачимо, гончарна справа дуже нелегка. Вона потребувала багато терпіння і вміння. Треба було викопати глину, і неабияку, а найкращу. Потім глину ретельно перетирали, пересівали, щоб не було жодного камінця або шматочків коріння. Потім її розмішували водою. Свої вироби гончарі виробляли на гончарних кругах. Потім обжигали у печах, розписували. У різних куточках України свої традиції розпису кераміки. І від назв населених пунктів, де жили знамениті майстри, пішли види назв кераміки ( Косівська, Київська, Опішнянська). Гончарство годувало багато людей. Існує навіть прислів'я - Гончаря глина годує. А які ще прислів'я про працю ви знаєте? ( діти називають прислів'я)
Ігор Відгадайте загадку
Із землі родився,
На кружалі вертівся,
На вогні пікся,
На базарі бував,
Людей годував,
Як упав, то й пропав,
Ніхто не поховав ( горщик)
Юлія Станіславівна Горщик - глиняний посуд, у якому господиня варила їжу -борщ, кашу. Горщики накривали покришкою і ставили у гарячу піч.
- Пригадайте українську народну казку « Лисичка та Журавель». З чого пригощала Журавля Лисичка? ( з тарілки) Чому Журавель пішов додому голодний? {діти відповідають)
З чого пригощав Журавель Лисичку? ( з глечика). А чому Лисичка пішла не солоно хлібавши? ( діти відповідають)
Глечик - глиняний посуд, у якому зберігали молоко, сметану, узвар. А хто з вас може назвати як називається оцей посуд (показує куманець)
Куманець - традиційний український святковий посуд для напоїв у вигляді великого бублика з носиком і ручкою на основі - підставці
Так після випалювання вироби потрапляють до рук художників. Оздоблюючи їх, художники дарують людям радість. Колись давно, коли ще ваші бабусі та дідусі були маленькі, славилися вироби, розписані руками талановитих малювальниць - Мотрі Назарчук, Зінаїди Линник, Марії Кришталь.
І ведучий. Слово надається представникам 1 класу
Наша родина любить смачно готувати. Та які б смачні страви не були б на столі, але без хліба жодна людина не сідає за стіл.
Хліб. Яке коротке слово. Всього 4 літери, а скільки в ньому тепла. А як приємно пахне хлібом у нашій оселі, коли ми його випікаємо.
Перед тим, як спекти хліб, потрібно причепурити світлицю, чистим рушником витерти руки і із словами «Бог на поміч» готувати тісто. Вчиняти тісто потрібно в четвер, а пекти у жіночий день – п’ятницю.
Вдома мене вчить бабуся, що коли хліб впаде на землю, то його треба швиденько підняти і поцілувати, щоб він не образився.
А мені бабуся розповідала, що хліб раніше пекли тільки круглої форми, як сонце. Бо хліб і сонце – то є два найголовніших крила, на яких тримається людське життя.
А я бачив, як несуть хрестити дитину, то кумам дають зїсти по шматку хліба, а до церкви несуть цілу хлібину, щоб доля дитини була не безхлібною.
А мені часто мама розповідає про те, що ми їмо хліб песика і котика. Тому в нас вдома ніхто перший не сідає їсти, поки не нагодує песика і котика.
А коли одружувалась моя тітка, то весілля прикрашали красивим духмяним короваєм з шишками, а потім частували гостей.
Але не тільки хлібом єдиним живе людина. Багато чого вирощуємо у саду та на город. З цих продуктів готуємо різні страви.
Га городі урожай –
Що захочеш – вибирай!
Огірки і помідори,
І морквицю, і буряк,
Цибулини, і перчини
І капусти цілий ряд.
Пісня-гра «На городі»
На городі ми картопельку копали,
А дівчата ту картоплю вибирали.
Приспів:
Ота-отак вибирали – 2 р.
На городі бурячки ми всі копали,
А дівчатка бурячки ті вибирали.
Приспів
На городі жовту моркву ми копали,
А дівчатка тую моркву вибирали.
Приспів
На городі ми цибуленьку копали,
А дівчатка ту цибульку вибирали.
Приспів
Так старанно працювали
Усі овочі до купи поскладали.
Приспів
Отак-отак поскладали. -2 р
- Що можна приготували із цих овочів?
- Борщ.
Так. Це найулюбленіша страва українських людей. Такого борщу немає ніде в світі. Рецепти борщу існують багато століть. У давнину ця страва мала назву «Варило із зілля», тобто із зеленню. Зараз існує понад 30 способів приготування борщу.
3 мама.
Я не можу представити свою кухню без вареників, хоча з’явилися вони на Україні завдяки впливу турків. Східне блюдо «дюш-вара» стало «варениками», а потім варениками. У нашій сім’ї полюблять вареники із вишнями, яблуками та іншими ягодами, а також із картоплею, сиром, капустою
Мами виконують пісню «А мій милий вареників хоче»
2 конкурс «Знавці народної творчості»
Завдання для мам.
Частини прислів’я з’єднати стрілочками
Шануй батька й неньку, а не примітливий.
Який кущ, така й хворостинка, які батьки, такі й діти
Яке дерево, такі його квіти, буде тобі скрізь гладенько
Коли дитини не навчиш у пелюшках, який батько, така й дитина
У чужому домі будь привітливий, то не навчиш у подушках.
Завдання для дітей
У якій казці, через непослух дітей сталася біда? « Вовк і семеро козенят»
Героя, якої казки з’їли, бо він втік від своєї родини ?«Колобок»
В якій казці життя тварин залежало від якості стану їх будинків? «Троє поросят»
Хто прилетів до дідуся і бабусі на крилах гусеняти? «Телесик».
У якій казці герой не знав, як поводитися з незнайомцями? «Котик і Півник»
3 конкурс «Скажи, яка твоя мама»
І ведучий.
Мама! Чи є на світі слово прекрасніше й ніжне!
ІІ ведучий. Мама – берегиня сімейного вогнища. На ній тримається дім.
І ведучий. Давайте скажемо, які наші мами
І ведучий. Ці сім’ї дуже люблять варенички.
ІІ ведучий. Взимові вечори вишивають рушнички.
І ведучий. Деякі родини збирають старовинні гончарні вироби.
ІІ ведучий. Серед улюблених квітів, є й такі, які вплітають у вінок.
Пісня «Цьом-цьом»
4 конкурс «Знавці українських пісень»
Хто найбільше заспіває пісень.
І ведучий Слово надається членам журі.
Номінації:
І ведучий. Хай Бог оберігає вас від злого,
Хай світить сонце і колосяться жита!
Будьте завжди щасливі і здорові
На многії і многії літа!
7
