Розробки уроків по природознавству

Природознавство

Тема. Явища природи. Вплив Сонця на сезонні явища у природі

Мета: ознайомити учнів з поняттям «явища природи», «сезонні явища»; розвивати спостережливість, допитливість, увагу; прищеплювати  бажання працювати  в групі.

Хід уроку

I.      ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.    АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1.    Ознайомлення з підручником «Природознавство»*

—  Розгляньте підручник. Що зображено ня обкладинці? Хто автори підручника? Де видано підручник?

—  Чим ви займалися на уроках природознавства у 1-му класі?

—  Які твярини допомагали вам навчатися?

—  Розгляньте умовні позначення на с. 2.

—  Прочитайте звернення вятого друга-підручника на с. 3. Що вас чекає у 2-му класі?

—  Чому корисна знати всі секрети природи? Для чого ми вивчаємо природознавство?

2.Розповідь учителя

—  Вивчаючи природознавство у 1-му класі, ви ознайомилися з тілами неживої природи та організмами. Дізналися про зв'язок між живою і неживою природою, про те, як людина може впливати на природу- Ви вже знаєте, що життя природи різноманітне, цікаве, у ньому є свої таємниці. Деякі з них вам уже відомі, а відкриття інших — ще попереду.

Вивчаючи природознавство у 2-му класі, ви зрозумієте, чому змінюються пори року, ознайомитеся з явищами неживої і живої природи у різні пори року, з тим, як змінюється рослинний і тваринний світ у різні пори року. Підручник допоможе вам поринути в дивовижний світ явищ природи і живих істот та зрозуміти найголовніше — у природі все взаємопов'язане. Природу треба охороняти!

III.   ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

—  Сформулювати тему уроку вам допоможуть загадки. 

-   Червоне коромисло — через річку повисло. (веселка)

-   Спершу — блиск, за блиском — тріск, за тріском — плеск. (Блискавка, грім, дощ)

-   Щось на небі гуркотить. Наче звір страшний, летить. Сильний дощ на землю ллється, Зні р у руки не дасться. Очі світяться яскраво — Всі у дім тікайте жвавої (Гріле та блискавка)

—  Отже, про що ми з вами говоритимемо на уроці? (Про веселку, блискавку, дощ.)

—  Як назвати це одним словом? (Явища природи.)

—  Тема нашого уроку «Явища природи».

IV.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1 -    Робота за підручником (с 5-7)

—  Чому давні люди повинні були добре знати природу? Що природа дає для людини? Чому природу з повагою називають Матінка-Природа?

—  Що таке природа?

—  Доведіть, що природа мінлива.

—  Пригадайте! Що називають явищами природи? Наведіть приклади явищ природи. Чи можна їх заборонити чи відмінити?

—  Чого не буває взимку? влітку? восени? навесні?

—  Уважно прочитайте і роздивіться зміст підручника (с. 4). З яких розділів він складається?

—  Які умовні позначення є на його сторінках, що вони означають (с. 5)?

—  Відгадайте загадку.

■    Чотири кольори маніть,

Раз у три місяці барви міняють. (Порироку)

—  Розгляньте фотографії на с. 4. Скільки є пір року? Скільки місяців триває кожна пора року?

—  Назвіть, які ви знаєте пори року,

—  У якому місяці ви святкуєте свій день народження?

—  Яка це пора року?

—  Чи є у вас улюблена пора року? Яка? Поясніть чому.

—  Розгляньте фотографії природних явищ. Які явища природи зображені на малюнку? Для якої пори року вони характерні?

2.    Фіякультхвилинка (пантоміма)

Учні зображують дією текст, який читає вчитель.

—  Ви — сніжинки. Вас крутить вітер, він то підкидає вас угору, то знову опускає на землю. Удень ви блищите від сонечка, а вночі, коли крутить заметіль, вам хочеться танцювати сніговий вальс.

V.    УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ (дим. Додаток на с 17)

VI.  Підсумок уроку. 

—  Що нового дізналися на уроці? (Про явища природи.)

—  Що таке явища природи? (Явища природи — це зміни, що відбуваються в природі.)

—  З чим пов'язані явища природи? (Із сезонними змінами.)

—  Наведіть приклади осінніх змін.  (Дощ, дні коротші, птахи відлітають.)

—  Які явища природи бувають узимку? навесні? влітку?

—  Яке найулюбленіше і яскравіше явище зимової природи ви знаєте?

—  Розкажіть про сезонні явища в житті дерев, за якими вам удалося спостерігати минулого навчального року.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С. 4-7.

—  Поясніть назви деяких місяців (за вибором). Які явища природи для них характерні?

—  Доберіть загадки, у яких ідеться про сезонні зміни в природі. Відгадайте їх.

Природознавство

Тема. Земля , її форма. Глобус - модель Землі

Мета: допомогти дітям усвідомити, що Земля має форму кулі; пояснити, як утворюється тінь, від чого залежить довжина тіні; навчити оцінювати роль науки у пізнанні світу.

Хід уроку

I.     ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.    АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перевірка домашнього завдання

—  Як називаються аміни, що відбуваються в природі?

—  З чим пов'язані ці зміни?

—  Які явища природи бувають узимку? навесні? влітку? восени?

—  Поясніть назви осінніх (зимових, весняних, літніх) місяців.

—  Які явища природи для них характерні?

—  Розкажіть загадки, у яких ідеться про сезонні зміни в природі.

III.   ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

—  Сьогодні на уроці ми подорожуватимемо нашою планетою.

Ви дізнаєтеся, що глобус це модель земної кулі, що сонячне проміння приносить на Землю світло й тепло та про те, як утворюється тінь.

IV.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.    Робота за підручникам (с 8-9)

—  Розгляньте малюнок на с. 8. Що ви бачите?

—  Пригадайтеї Наше Сонце — зоря, величезна розпечена куля. Сонце є джерелом світла і тепла на Землі. Яку форму має Земля? На що схожа форма Землі: на тарілку чи на м'яч?

—  Запитання, яку форму має нагла Земля — плоску чи кулясту,— нікого не здивує, бо всі знають, що Земля має форму кулі. її так і називають — «земна куля».

Побачив нашу планету зі значної висоти 12 квітня 1961 р. перший космонавт Землі — Юрій Гагарін. Він здійснив перший в історії людства космічний політ, за 108 хвилин зробивши один оберт навколо Землі на кораблі «Восток-1».

А як нам побачити велетенські рівнини, гори, океани і моря, що знаходяться на п поверхні? Що в моделлю нашої планети Землі? — Відгадайте загадку.

•   Тут міста, країни, скелі. 

Океани і пустелі. 

Гори, ріки і моря — 

Мандрувати буду яі

Щоб по світу мандрувати, 

Не виходжу я із хати, 

Не сідято у автобус, 

А беру у руки... (глобус).

Тлумачний словничок

Слово «глобус» перекладається як «куля». Модель — зменшене відтворення якогось об'єкта.

Дослідницька лабораторія. Утворення тіні за допомогою джерела світла і глобуса

—  Розгляньте малюнки на с. 9. Непрозорі предмети на шляху світла утворюють тінь. Розгляньте, яка частина глобуса освітлена, а яка — затемнена? Де утворилася тінь?

—  Поміркуйте! Де тепліше: на світлі, чи в тіні?

—  Відгадайте загадки.

■   Хто поруч іде, а сліду не залишає. (Тінь)

•   У полудень маленька, а ввечері — довгенька. (Тінь)

—  Що таке тінь7

Робота в парі

—  Роздивіться малюнки та скажіть, від чого залежить довжина тіні? Чому в полудень тіні найкоротші?

—  Чому в затінку завжди буває прохолодніше?

2.    Фізкультхіилинка

V.    УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1.    Бліцопитування

•   Джерелом світла і тепла на Землі є... (Сонце).

•   Зменшене відтворення якогось об'єкта — це... (модель).

•   Модель нашої планети Землі називається... (глобусом).

■   Відбиток будь-якого непрозорого предмета, освітленого з протилежного боку,— це... (тінь).

2.    Для допитливих

—  Учені припускають, що наша планета утворилася багато років тому з величезної космічної хмари з газу і пилу, яка оберталася навколо Сонця. Поступово великі частинки пилу, рухаючись в одному напрямку, приєднали до себе дрібніші, і з них сформувалася планета Земля.

VI.   Підсумок уроку. 

—  Яку форму має Земля?

—  Хто здійснив першу навколосвітню подорож у космос?

—  Від чого залежить довжина тіні?

VII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С. 8-9.

—  Використовуючи різні джерела інформації, підготуйте розповідь про першого космонавта України — Леоніда Каденюка.

—  Виміряйте своїми кроками довжину тіні від дерева опівдні та ввечері. Порівняйте довжину тіні. Поясніть, чому довжина тіні змінюється.

Природознавство

Тема. Горизонт. Основні сторони горизонту

Мета: ознайомити учнів з основними сторонами горизонту; навчити знаходити основні сторони горизонту за Сонцем; розвивати мислення, допитливість; виховувати пізнавальний інтерес.

Хід уроку

I.      ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.    АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1.     Перевірка домашнього завдання

—  Яку форму має планета Земля? Що є цьому підтвердженням?

—  Порівняйте, якою була довжина тіні від дерева опівдні та ввечері. Поясніть, чому довжина тіні змінюється.

2.     Слухання розповідей учнів про першого космонавта України — Леоніда Каденюка

III.   ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

—  Сьогодні на уроці ми подорожуватимемо нашою планетою.

Ви дізнаєтеся, що таке горизонт (обрій), лінія горизонту та основні чотири сторони горизонту: північ, південь, схід і захід.

IV.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.    Розповідь учителя

—  Як же знаходили дорогу додому древні мореплавці, мандрівники? (Міркування дітей.)

—  Як ви знаходите шлях від будинку до школи? (За певними орієнти рами.)

—  З давніх пір люди вміли орієнтуватися на місцевості, використовуючи помітні предмети і положення небесних тіл. Вони, наприклад, говорили: «Від великої гори підеіп у бік заходу і вийдеш до річки». Розрізняли чотири основні напрями, які називали «сторонами світу». Зараз ми називаємо їх сторонами горизонту.

Той напрям, де Сонце піднімається найвище і сильніше гріє, вони назвали півднем. Звідти вітер частіше приносить тепле повітря. Протилежний напрям, де Сонце ніколи не з'являється і звідки дмуть холодні вітри, назвали північчю. Уночі на нього вказує Полярна зірка.

—  Де сходить Сонце, хто знає? (На сході.)

—  А сідає? (На заході.)

2.    Робота за підручником (с. 10-11)

—  Розгляньте малюнок на с. 10. Чи вам доводилося бути у полі, на відкритій місцевості? Який простір постав перед вашими очимаї Довкола було видно поверхню Землі. Це — горизонт, або обрій. Він має форму круга.

—  Що називають горизонтом? Що називають лінією горизонту? Які основні сторони горизонту? Як скорочено їх записують?

—  Розгляньте малюнок. Розкажіть, як знаходити основні сторони горизонту аа Сонцем.

Тлумачний словничок

Слово «горизонт» перекладається як «обмежую» — встановлюю межу.

—  З давніх часів мореплавці, вирушаючи у відкрите море, спостерігали, як берег зникав за горизонтом. Коли люди дізналися, що Земля кругла, таємницю горизонту було розкрито.

—  Поміркуйте! На яку сторону горизонту виходять вікна класу, коли опівдні в них світить сонце?

3.    Фізкультхвилинка

—  Уявіть, що ви стоїте обличчям на північ (до вчителя).

—  Які сторони горизонту розташовуються навколо вас? (Ззаду — південь, ліворуч      захід, праворуч — схід.)

—  Оберніться обличчям на захід (до вікна), південь (до шаф), схід (до дверей), північ (обличчям до дошки).

—  Підніміть праву руку, назвіть сторону горизонту (аналогічно — ліву).

V.    УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Бліцопитування

■   Земля має форму... (кулі).

■   Модель Землі — ... (глобус).

•   Земна поверхня, яку ми бачимо навкруги, називається — ... (горизонт).

•   Уявна межа, де небо нібито сходиться із землею, називається... (лінією го ризонту).

•   Основні сторони горизонту називаються... (північ, південь, захід, схід).

VI.   Підсумок уроку.

—  Що називається горизонтом? (Земна поверхня, яку ми бачимо навколо себе.)

—  Що таке лінія горизонту? (Межа горизонту, де небо нібито сходиться із землею.)

VII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С. 10   11.

—  Визначте, з якого боку знаходиться гніздо наглої знайомої Синьокрилої Сойки, якщо на нього ніколи не світить сонце?

Природознавство

Тема. Обертання Землі навколо осі. Доба

Демонстрування. Зміни довжини тіні предметів залежно від висоти джерела світла.

Мета: ознайомити учнів з обертанням Землі навколо своєї вісі як причиною зміни дня і ночі; допомогти з'ясувати послідовність подій протягом доби; актуалізувати знання про явища природи; розвивати вміння аналізувати І знаходити шляхи розв'язання проблеми, що розглядається; прищеплювати інтерес до пізнання світу.

Хід уроку

I.      ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.     АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1.     Перевірка домашнього завдання

—  Що називається горизонтом?

—  Як називається межа горизонту, де небо нібито сходиться із землею?

—  Чи можна доїхати або дійти до лінії горизонту?

—  Як визначити сторони горизонту?

—  З якого боку знаходиться гніздо нашої знайомої Синьокрилої Сойки, якщо на нього ніколи не світить сонце?

2.     Робота над загадками

•   До вечора помирає, зранку оживає. (День)

•   Підходити до будинку стала, З неба сонце вкрала. (Ніч)

—  Діти! Чим день відрізняється від ночі? (Удень світить сонце, співають птахи, а вночі на небі місяць, зірки, природа завмирає.)

—  Чому вдень ясно? (Тому, що на небі сонце.)

—  Чому вночі темно7 (На небі немає сонця.)

III.   ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

—  Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, що Земля обертається навколо своєї вісі, чому буває день і ніч, шо таке доба.

IV.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.    Робота аа підручникам (с. 12-13)

—  Яку форму має планета Земля? Як називається зменшена модель земної кулі?

—  Про що можна дізнатися завдяки глобусу?

—  Як називається уявна лінія, навколо якої обертається Земля?

—  Розгляньте малюнок на с. 13. 

З чого виготовив модель Землі їжачок Хитрячок?

—  Що пін розказав про обертання Землі? Чому бувають день і ніч? Що таке доба? Скільки годин вона триває?

Дослідницька лабораторія

Освітлення Землі впродовж, доби: за допомогою глобуса та джерела світла {лампочки) демонструється обертання Землі навколо своєї вісі та зміна освітлення впродовж доби.

—  Відгадайте загадки.

•   Що то за гість, що темряву їсть? (Дрмь)

•   Чорна корова все на світі поборола. (Ніч)

—  Розгляньте малюнки на с. 13. Які пори доби зображені на малюнках? Опишіть шлях, який проходить Сонце небосхилом упродовж дня.

—  Як ви вважаєте, що більше Земля чи Сонце?

—  Наші предки не могли зняти, велике Сонце чи маленьке. Виявляється, якщо намалювати Сонце розміром з великий апельсин, то Земля виявиться розміром з макове зернятко. І маса Сонця теж величезна. Для того, щоб урівноважити уявні ваги, на одну тальку потрібно покласти Сонце, а на іншу чяпіу тальку — 330 тисяч таких планет, як Земля.

2.    Фізкультхвилинка

V.     УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1.     Самостійна робота

—  Підкресліть те, що відбувається вдень, синім кольором, уночі — коричневим, якщо події не мають відношення до часу доби       не підкреслювати.

Жара, зірки, політ кажанів, снігопад, спів птахів, місяць на небі, комарі, гроза, дощ. Полярна зірка на небі, туман, високе сонце, прохолода.

2.     Робота в групах

—  Уявіть, як змінився б наш світ, якби обертання Землі припинилося? Можливі висновки роботи груп

—  На тій частині Землі, яка освітлюватиметься Сонцем,— буде дуже спе-котно, можлива нестача питної води.

—  На тій частині Землі, яка не буде освітлена Сонцем, буде дуже холодно, не ростимуть рослини, буде довга ніч.

3.     Робота над прислів'ям

—  Зберіть прислін'я зі слів. Доба, день, пріч, і, ніч.

Учитель вивішує слова на магнітній дошці, один учень розставляє їх. Читання прислів'я хором. День і ніч — доба пріч.

—  У народі говорять: «День і ніч — доба пріч». Як ви розумієте зміст прислів'я? (День і ніч складають 24 години, або добу.)

—  Скільки повних обертів навколо своєї вісі зробить наша Земля за тиждень? (7 обертів)

—  Чому? (7днів тижня.)

—  А якби Земля не оберталася або перестала б обертатися навколо своєї осі, що б сталося? (Одна сторона ввесь час була б повернена до Сонця, а інша      ні.)

VI.  Підсумок уроку.

—  Навколо якої вісі обертається Земля: г.ттрятчжнкої чи уявної?

—  Скільки обертів робить Земля за добу? (ї)

—  Коли буває тепліше — вдень чи вночі, а чим це пов'язано? (Світить Сонце.)

—  Чи змогли б існувати живі організми, якби круглий рік була тільки ніч або день? (Ні)

—  З чим пов'язана зміна дня і ночі7 (З обертанням Землі навколо своєї уявної аісі.)

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С. 12-13.

—  З'ясуйте, які явища природи повторюються щодоби. Дослідіть, чи змінюється тривалість дня і ночі в різні пори року.

Природознавство

Тема. Рух Землі навколо Сонця. Рік. Уявлення про причини зміни пір року на Землі. Демонстрування. Зміна пір року на Землі за допомогою глобуса і джерела світла

Мета: ознайомити учнів з обертанням Землі навколо Сонця як причини зміни пір року на Землі; розвивати увагу, мовлення; виховувати дбайливе ставлення до природи.

Хід уроку

I.      ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.     АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перевірка домашнього завдання

—  З чим пов'язана зміна дня і ночі на нашій планеті?

—  Навколо якої вісі обертається Земля: справжньої чи уявної?

—  Скільки обертів робить Земля за добу?

—  Які явища природи повторюються щодоби?

—  Чи змінюється тривалість дня і ночі в різні пори року?

III.   ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

—  Виберіть висновок, якого ми дійшли на минулому уроці.

1) Ніч настає, оскільки на небі з'являється Місяць.

2) Планети обертаються навколо Сонця.

3) День і ніч настають через те, що Земля обертається навколо своєї вісі і по-різному освітлюється Сонцем. (Останній висновок стосується минулого уроку.)

—  Які рухи Землі вам відомі? (Рух навколо своєї вісі, рух навколо Сонця.)

—  До чого призводить рух навколо своєї вісі? (До зміни дня і ночі.)

—  До чого призводить рух Землі навколо Сонця? (Ми поки не знаємо.)

—  Як ви вважаєте, чому буде присвячений урок?

—  Ви дізнаєтеся про обертання Землі навколо Сонця, причини зміни пір року, скільки триває рік.

IV.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.    Робота з підручником (с. 14-15)

—  Пригадайте, що вам відомо про рух Землі навколо своєї вісі. Які бувають пори року?

Якою є послідовність зміни пір року?

Уважно роздивіться малюнки на с. 14 та розкажіть друзям, як змінюється розташування Сонця опівдні влітку та взимку? Коли тіні опівдні бувають короткими, а коли — довгими?

—  Поміркуйте! Чому вдень тепліше, ніж уночі? Чому влітку тепло, а взимку      холодно?

Робота а парі

—  Роздивіться пейзаж у різні пори року. Розкажіть, як змінюється полудневе розташування {яисота.) Сонця в різні пори року?

—  Чому розташування Сонця на небосхилі в різні пори року змінюється? Що є причиною настання весни, літа, осені та зими на нашій планеті? Скільки триває один оберт Землі навколо Сонця?

— Уважно роздивіться малюнок-схему «Рух Землі навколо Сонця» (с. 15). Зверніть увагу, що вісь Землі завжди нахилена в один бік. Тому поверхня Землі освітлюється Сонцем у різні пори року по-різному.

Для допитливих

Шлях, яким Земля обертається навколо Сонця, називають орбітою.

Підсумок. Зміна пір року — вічне і незмінне явище природи. Його причиною є рух Землі навколо Сонця, який триває 365 днів, або рік.

2.    Фізкультхнилинка

V.     УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Демонстрування зміни пір року на Землі за допомогою телурія

—  Діти! Подивіться на цей прилад.

—  Хто з вас знає, як він називається? (Телурій)

—  Промовте слово хором.

—  Ви сьогодні маєте розкрити таємницю, чому на цей урок я принесла саме цей прилад. (Учитель умикає телурій.)

—  Я хочу вислухати ваші думки.

—  Які припущення? (Модель Землі і Сонця, телурій зображує, як обертається Земля відносно Сонця.)

—  Яку роль гратиме лампа? (Лампа гратиме роль Сонця.)

—  Уявіть спочатку, що поверхня Землі — це ваша рука. Увімкнемо лампу (спостереження за вчителем, дотримання правил безпеки з електричними приладами), піднесемо руку на такій відстані від лампи, щоб рука і лампа були на однаковій висоті від столу. Що ви відчуваєте? (Руці дуже тепло.)

—  Тепер, залишаючи руку на такій самій відсталі від лампи, повільно підніміть її вгору. Що ви відчуваєте? (Руці вже не так тепло.)

—  Поверніть руку у вихідне положення. Що відчуваєте тепер? (Руці знову тепло.)

—  Опустіть униз. Чи тепло руці? (Руці не так тепло.)

—  Чому? (Діти, висловлюють свої думки.)

—  Зробіть висновок.

—  Розкажіть про те, як падають промені на руку в першому, другому і третьому випадках. (У першому випадку промені падають прямо на руку, а в другому і третьому       навскоси.)

—  Так чому в першому положенні руці було тепліше? (Тому що промені були прямі, а рука знаходилася ближче до джерела тепла.)

—  Виконаємо такий самий дослід з глобусом — моделлю Землі. У глобуса є уявна вісь, навколо якої обертається Земля.

—  Простежимо за обертанням глобуса.

—  Куди дивиться вісь Землі: на Сонце чи у напрямку від нього? (Від Сонця.)

—  Як ви вважаєте, що несуть сонячні промені: світло, тепло або те і інше? (і світло, і тепло.)

— Давайте визначимо, де тепліше при такому положенні Землі: в Києві чи в Австралії. (В Австралії більше тепла.)

—  Як ви вважаєте, яка пора року в Києві? (У Києві зима, а в Австралії — літо.)

—  Продовжуємо спостерігати за обертанням глобуса навколо Сонця.

—  Вісь Землі дивиться на Сонце чи у напрямку від Сонця? (До Сонця.)

—  Давайте визначимо, де тепліше при такому положенні Землі — в Києві чи в Австралії? (Тепер тепліше в Києві.)

—  Яка пора року в Києві? (Тепер в Києві літо, а в Австралії — зима.)

—  Спробуємо зробити висновок. Чому так сталося? (Версії дітей.)

—  Поки наша півкуля повернена до Сонця, дні у нас довгі, промені прямі, пора року — літо. Поки наша півкуля повернена від Сонця, дні у нас короткі, промені косі, пора року — зима.

—  Як ви вважаєте, що станеться, коли Земля зробить повний оберт навколо Сонця? (У Києві знову настане зима, а в Австралії — літо.)

—  За який період це станеться? (Зарік.)

—  Скільки триває рік? (12 місяців.)

—  Отже, що відбувається при обертанні Землі навколо Сонця? (Зміна пір року.)

—  Яка головна причина зміни пір року? (Нахил земної вісі і рух Землі навколо Сонця.)

—  Чому влітку день триває довше? (Сонце піднімається високо над горизонтом.)

—  Чому взимку холодно? (Сонце низька над горизонтом.)

VI.   Підсумок уроку. 

—  Які рухи здійснює наша Земля?

—  Скільки днів триває рік?

—  Розкажіть одне одному в парах, в чому ж причина зміни пір року?

VII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С. 13-14.

—  Порівняйте, як змінюється розташування Сонця на небосхилі опівдні в різні пори року.

—  Складіть кал кону розповідь про пригоди Сонця на небосхилі.

—  Дізнайтеся, чи є місце на наглій планеті, де буває тільки ніч або день, зима або літо.

Природознавство

Тема. Екскурсія. Як спостерігати за полудневим розташуванням Сонця?

Мета: розширити уявлення учнів про висоту Сонця на небосхилі, про значення світла і тепла в природі; навчити встановлювати залежність між висотою Сонця на небосхилі і довжиною тіні від гномона, між висотою Сонця і кількістю тепла, яке воно посилає на землю; вчити у сонячну погоду визначати сторони горизонту; формувати вміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки в природі; виховувати бажання бачити красу природи.

Хід уроку

I.     ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.    АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перевірка домашнього завдання

—  Порівняйте, як змінюється розташування Сонця на небосхилі опівдні в різні пори року.

—  Складіть казкову розповідь про пригоди Сонця на небосхилі.

—  Дізнайтеся, чи є місце на нашій планеті, де буває тільки ніч або день, зима або літо.

—  Відгадайте загадку.

•   Красиве, хороше, на всіх людей дивиться, а людям на себе дивитися не дозволяє. (Сонце)

—  Що відбувається при обертанні Землі навколо Сонця?

—  Скільки триває рік?

—  Чому влітку день триває довше?

—  Чому взимку холодно?

III.   ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

—  Сьогодні на уроці ми поговоримо, як спостерігати за видимим рухом Сонця на небі. Ви дізнаєтеся, як спостерігати за амінами полудневої висоти Сонця та як встановити гномон, навчитеся у сонячну погоду визначати основні сторони горизонту.

IV.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.    Робота за підручником (с 16-17)

—  Що таке полуднева висота Сонця? За допомогою чого визначають розташування Сонця на небосхилі? Що таке гномон?

—  Розгляньте малюнок на с. 16. Одним з найдавніших винаходів людства є гномон. Це вертикально встановлена жердина. За допомогою гномона у давнину визначали висоту Сонця над горизонтом.

У ясний сонячний день жердина відкидає тінь, довжина якої від сходу Сонця до полудня (12 год) зменшується, а від полудня до заходу Сонця — збільшується.

Для точності вимірювання важливе значення має висота гномона — чим він вищий, тим довша тінь. Нині гномон як астрономічний інструмент уже не використовують.

Не переплутайте гномона із гномом]

Практична робота. Вимірювання довжини тіні від гномона та планування регулярних 0-2 рази на місяць) спостережень за висотою Сонця опівдні. Установи жердину заввишки 1 м на шкільному подвір'ї чи біля свого будинку. Вимірюй довжину тіні в різний час доби.

Що ти помітив? Як змінюється довжина тіні впродовж дня?

Записуй свої спостереження у зошит.

Вимірюй довжину тіні від гномона впродовж навчального року:

•    20—23 вересня, коли тривалість дня дорівнює тривалості ночі;

•   20—23 грудня, коли няйкоротпіі дні в році;

■    20-23 березня, коли тривалість дня дорівнює тривалості ночі;

■    20-23 червня (під час канікул), коли найдовші дні в році.

Для допитливих

Сонячний годинник — прилад для визначення часу за напрямком тіні від гномона та її руху по циферблату.

Недоліком сонячних годинників було те, що нони працювали тільки за ясної погоди й зовсім не працювали вночі.

В Україні у багатьох містах є сонячні годинники. У столиці держави — місті Києві — є декілька сонячних годинників.

2.    Фізкультхвилинка

V.    УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Дослідницький практикум. Як виникає тінь?Як можна виміряти висоту дерева за допомогою власної тіні?

•   Як виникає тінь?

Промені світла поширюються по прямій лінії і не можуть огинати предмети. Тому, коли промені зустрічають на своєму шляху перешкоду, крізь яку не можуть пройти, зі зворотного боку перешкоди утворюється тінь. Більшість тіл не пропускає світло: наприклад, стіни, меблі, твоє тіло. Такі тіла називають світлонепроникними.

■   Як можна виміряти висоту дерева за допомогою власної тіні?

Разом з дорослим виміряйте висоту вибраного вами дерева. Для цього потрібні вимірювальна стрічка та сонячний день. Світло Сонця дасть і твою чітку тінь, і тінь дерева. Крім того, ви маєте знати свій зріст. Припустимо, він становить 1 м 30 см.

Станьте так, щоб тінь від вашої маківки падала на який-небудь камінчик. Позначте місце, на якому стоять ваті п'яти. Виміряйте відстань від нього до камінчика. Тепер виміряйте тінь дерева, вверніть увагу: поверхня, на яку падає тінь, повинна бути рівною. Інакше у вимірюваннях буде помилка. Ваші розрахунки будуть правильними, якщо ви виміряєте свою тінь і тінь дерева якомога швидше, адже Сонце постійна рухається по небосхилу.

Попросіть дорослого помножити довжину тіні дерева на значення вашого зросту і розділити отриманий результат на довжину вашої тіні. Якщо ви міряли свою тінь, стоячи у взутті, додайте до зросту два сантиметри підборів.

VI.  Підсумок уроку. 

—  Що таке гномон?

—  Які спостереження можна проводити за допомогою гномона?

—  Як змінюється висота Сонця над горизонтом упродовж дня?

—  У який час ви спостерігали найбільш довгу і коротку тінь свою і від різних предметів?

—  Коли сонце гріє сильніше: уранці, вдень або ввечері?

VII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 

С. 16-17.

—  Доведіть, що від розташування Сонпя залежить зміна пір року.

—  Знайдіть інформацію про те, які спостереження за природою допомогли людині створити календар.

Природознавство

Тема. Як вимірювати температуру повітря?

Мета: навчити учнів користуватися різними видами термометрів, вимірювати та записувати температуру повітря; розвивати спостережливість; виховувати інтерес до вивчення природи.

Хід уроку

I.     ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.    АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1.     Перевірка домашнього завдання

—  Доведіть, що від розташування Сонця залежить зміна пір року.

2.    Робота над і а гадкою

•   Червоненька рідина, У скляній сорочці вона. Як тепло, то вгору стрибає, А в холод — швидко вниз спадає. (Термометр)

III.   ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

—  Сьогодні на уроді ви дізнаєтеся, як визначати температуру за показниками термометра.

IV.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.    Робота аа підручником (с. 18-19)

Тлумачний словничок

Слово  «термометр»  складається із двох слів, які перекладаються, як «тепло» і «вимірюю».

—  Який прилад допомагає встановлювати, холодно чи тепло на вулиці? Або визначає температуру тіла, коли хтось захворів?

—  Розгляньте малюнки на с. 18. Які бувають термометри? У чому вимірюють температуру?

Розкажіть будову термометра. Чому відповідає одна поділка на шкалі термометра?

Що показують цифри вище від нуля? Нижче від нуля? Як дізнаються число градусів тепла чи холоду? Що позначають знаком плюс (+)? Знаком мінус (—)?

Дослідницька лабораторія

—  Розгляньте малюнки на с. 19. Яку температуру показують термометри?

—  Як правильно розмістити термометр для вимірювання температури повітря?

— Для отримання точних даних про температуру повітря термометр повинен вільно обдуватися повітрям. У будинках, квартирах термометри слід укріплювати біля того вікна, яке влродояж дня найменше нагрівається сонцем.

—  Прочитайте показники термометра: -16"; +21'; —7'; 0".

Для допитливих

Температура тіла тварини (як і людини) може повідомити про її стан. Якщо ваш улюбленець почав дивно поводитися і у вас виникла підозра на якусь хворобу, поміряйте йому температуру. Найкраще це робити разом з дорослим за допомогою електронного термометра.

2.    Фіікультхаилника

V.    УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1.    Практична робота

—  Користуючись термометром, визначте температуру повітря (в класі, коридорі, на вулиці), свого тіла і води (в акваріумі).

Наберіть а крана холодної води та виміряйте її температуру. Результати спостережень один з учнів записує на дотпцї, а решта — в зошитах.

—  Медичним термометром виміряй температуру свого тіла. Якщо температура піднімається вище +37', це означає, що людина захворіла.

2.    Робота а моделями термометрів — покаа І запис різних температур

•   9 градусів тепла;

■   5 градусів нижче (вище) нуля;

•   4 градуси морозу;

•   10" тепла;

•   +11".

VI.Підсумок уроку. Природознавство 2 кл. Як вимірювати температуру повітря?

—  Що нового ви дізналися на уроці?

—  Які бувають термометри?

—  Що означають позначки біля чисел: 0"; +16"; —4"?

—  При якій температурі буде тепліше: +12" чи —12"?

—  Розкажіть, як правильно розміщувати термометр для вимірювання температури повітря.

VII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

—  Скільки різних термометрів є у вас удома Порівняйте їх. Виміряйте температуру повітря у кімнаті й дізнайтеся, яка температура на вулиці.

Природознавство

Тема. Водойми, їх різноманіття. Водойми свого краю восени

Мета: розповісти учням, де в природі міститься вода; дати уявлення про стан водойми восени; розвивати спостережливість, мовлення, мислення; виховувати любов до природи, бережливе ставлення до її багатств.

Хід уроку

I.      ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.     АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1.     Перевірка домашнього завдання

—  Що таке термометр?

—  Як улаштований цей прилад?

—  Які бувають термометри?

—  Скільки різних термометрів є у вас удома? Порівняйте їх. Яка температура понітря у вас у кімнаті, а яка температура — на вулиці?

2.     Робота над загадками

•   Що тече, не зупиняється? {Вода)

•   Що шумить без вітру? (Вода)

•   У чому дірки не вивертиш? (Уводі)

III.   ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

—  Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, що найбільше води у вигляді рідини міститься у різноманітних водоймах, що вода входить до складу ґрунту, рослин, тіла тварин і людини.

IV.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.     Робота за підручникам (с. 20 - 21)

—  Пригадайте, які властивості має вода? Використовуючи допоміжні слова, складіть розповідь про властивості води: рідка вода, безбарвна, прозора, не має запаху та смаку, приймає форму посудини, тече.

—  Розгляньте малюнки на с. 20. Пригадайте, де в природі зустрічається вода.

—  Як ви вважаєте, чому Землю називають «голубою планетою»?

—  Як на глобусі позначають йодні простори океанів і морів? Яка в них вода? Де міститься прісна вода?

—  Пригадайте, які моря омивають територію України. Покажіть їх на малі (глобусі).

—  Назвіть і покажіть на фізичній малі України найбільшу річку,

—  У високому синьому небі пливуть білі пухкі хмаринки. Вони також складаються із води. Бо, як насупляться й почорніють хмари, то а них випаде на землю дощ або сніг. Отже, є вода і у ґрунті. Під поверхнею землі ховаються підземні води. Рослини, тварини і люди також мають у своєму складі воду.

—  Відгадайте загадку.

•   Білий камінь у воді тоне. (Сіль, цукор)

Дослідницька лабораторія

—  Розгляньте малюнки на с. 21. Які властивості води вони демонструють?

—  Поміркуйте! Як довести, що у складі тіла людини є вода?

—  Розгляньте малюнки. Синьокрила Сойка запитує: «З чого складається березовий сік? ».

2.    Фіакультхаилинка

V.    УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1.     Гра «Уяви» [див. Додаток на с 17]

2.     Розігрування сценки «Біля ставка восени»

У вчителя в руках м'яка іграшка — жабка. На дошці — фотографія ставка восени.

Учитель. Розкажи, будь ласка, жабко, що відбувається з твоїм ставком восени?

Жабка. Він змінюється!!! Улітку я такого не спостерігала.

Учитель. Що так сильно тебе дивує?

Жабка. Вода стала холодною, водні рослини опускаються на дно, і доведеться всім жабам ховатися в мул до весни.

Учитель. Ось у чому справа! Ми з учнями спробуємо в усьому розібратися.

—  Як ви вважаєте, чому вода в ставку стала холодною? (Настала осінь, по холоднішало, і вода стала холодною.)

—  А чому жаби ховаються в мул? (Щоб їх не з'їли хижі риби.)

—  А хто окрім жаб ще живе в ставку? (Різні риби, різні жучки, равлики.)

—  Як ви вважаєте, чому водні рослини опускаються на дно? (Щоб не за мерзнути.)

—  А чому вони можуть замерзнути на поверхні ставка? (Сонце світить не так сильно, вода погано прогрівається,рослинам бракує сонячного тепла.)

—  Правильно. Незабаром настане зима, і вода в ставку замерзне — перетвориться на лід. Але на лід перетвориться тільки поверхня ставка, а на самій глибині вода не замерзне, і саме це допоможе водним рослинам перезимувати і не загинути. Якщо ж рослини залишаться на поверхні ставка, то вони замерзнуть і загинуть.

—  Діти, подивіться на фотографію, якою прозорою стала вода в ставку! По її поверхні пливе листя, опале а дерев. Подивіться уважно, що відбивається у воді ставка? (Небо, хмари.)

—  Згадайте, яким ставок буває влітку? Вода в нім така сама холодна, як восени? Чому тепла?

—  На березі ставка — пісок. Як ви вважаєте, який він на дотик? (Холодний, вологий)

—  Чому? (Иосени на вулиці холодно. Сонечко гріє не так жарко, пісок не нагрівається. Часто йдуть дощі, і тому пісок вологий.)

Жабка. Тепер я зрозуміла, чому вода в ставку холодна і чому водні рослини зникли, і навіщо жаби в мул ховаються — настала осінь.

—  Мила жабко, не сумуй. Осінь — теж чудова пора! Подивися, яким сумним, але дуже красивим став твій ставок! Як красиво відбиваються в ньому хмари, а опале листя пливе, немов маленькі кораблики.

—  Чому так змінився ставок?

—  Чим осінній ставок відрізняється від літнього ставка?

VI. Підсумок уроку. 

—  Що нового дізналися на уроці?

—  Де в природі міститься вода?

—  Які водойми існують у місцевості, де ви живете?

—  Чи повинні люди піклуватися про водойми?

—  Як ми можемо це зробити? (Не забруднювати воду і береги.)

VII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С. 20-21.

—  Складіть розповідь про те, як змінився став вашої улюбленої водойми (річки, озера, ставка тощо) восени.

Природознавство

Тема Як змінюється стан води при нагріванні й охолодженні?

Мета: ознайомити учнів із властивостями рідин, що здатні розширюватися при нагріванні та стискуватися при охолодженні; виховувати інтерес до вивчення природи.

Хід уроку

I.     ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.    АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перевірка домашнього завдання

—  Де в природі міститься вода?

—  Чому Землю називають «голубою планетою»?

—  Які ви знаєте водойми?

—  Розкажіть, які водойми є у вашій місцевості. Чому вони мають таку назву?

Слухання розповідей учнів про те, як змінився стан улюбленої водойми [річки, озера, ставка тощо) восени.

III.   ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

—  Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, що стан води при нагріванні та охолодженні змінюється.

IV.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.    Робота аа підручникам (с 22-21)

—  Розгляньте малюнки на с. 22. У яких трьох станах існує вода?

—  Від чого залежить стан води?

Дослідницька лабораторія

—  Розгляньте малюнки. Які властивості води при нагріванні та охолодженні ви спостерігаєте?

—  Роздивіться фотографії нас. 23 і розкажіть, з чого виготовлені ці скульптури. Де ще міститься вода в природі?

—  Запам'ятайте приказки. 

-   Мороз кріпне — лід товстіє.

-   Без хмари дощ не приходить.

—  їжачок Хитрячок запитує: Коли можна воду в решеті носити?».

2.    Фіікультхвилинка

V.    УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Слухання розповіді "Подорож краплинки"

..-Була зима. Блищав сніг. Маленький хлопчик гуляв морозного ранку на вулиці і побачив на розі будинку бурульку. Вона була дуже гарна. А може, вона солодка, подумав хлопчик, і йому дуже захотілося її посмоктати. Він узяв палку і влучив у бурульку. Бурулька впала, хлопчик зрадів, схопив бурульку і хотів посмоктати, але бурулька заговорила до нього.

—  Не бери мене до рота, не треба, я розкажу тобі багато цікавого.

—  Ти, мабуть, чарівна бурулька?

—  Так, я зачарована, я заморожена, і дуже дякую, що ти врятував мене. Т я пропіу тебе: не губи мене, я надзвичайно люблю стрибати, як ти, скрізь бігати і ніколи не сидіти на місці.

Я була веселою краплинкою води і плавала зі своїми сестричками по річках і морях. Усі звали мене невгамовною, вітер не давав мені ані хвилинки спокою. Чого він хотів від мене — не знаю. Він здіймав страшні хвилі. Я, маленька краплинка, тікала від нього. Якось тихого літнього дня вітер виплеснув мене на берег на гаряче каміння. Я обернулася парою і полинула в небо.

Високо над землею я літала в білій хмарі, мені було весело. Коли ж раптово знову налетів вітер, я швидко падала на землю дощем і напувала її. Я не боялася потрапити на землю, адже я там рухалася, жила і знову виринала на світ веселим джерелом.

Потім а сестричками потрапила у довгі, темні труби. Там дуже багато води.

—  Нічого страшного, нічого страшного,— говорили старші сестрички,— це звичайний водопровід, і незабаром ми виллємося на білий світ.

Там я здружилася з багатьма сестричками, ми багато говорили між собою і розповідали про себе. Одні розповідали, як їх наливали у паровози, підігрівали, і як вони, обернувшись на пару, рухали потяги. Інші розповідали, що вже не раз їх узимку закривали в труби, щоб опалювати будинки. Т якби не вони, то люди померзли б.

Але ось раптом відкрили кран, мене налили в чайник, у звичайний великий чайник, і поставили на електричну плиту.

—  Що зі мною буде? Що зі мною буде7 Так гаряче! Так гаряче! — заплакала я разом із сестричками. Та я швиденько-швиденько підібралася до кінчика чайникового носа, легкою парою знялася вгору і вилетіла з іншими подругами крізь кватирку.

Ой, литпенько, та надворі знову був вітер, і який сердитий, холодний! Він тепер служив у білої Зими. Вона йому тільки слово мовила — підхопив мене і вже білою сніжинкою я упала на дах будинку. Я дивилася на своїх подружок сніжинок, які кружляли в повітрі, заздрила їм, плакала, і сльозинки мої замерзли. Я стала знов холодною крижаною бурулькою.

Бурулька замовкла і хлопчик почув, як вона тане в його руках.

—  Трішечки тепла — і я знову оживаю, знов іду далі. Дякую за тепло твоїх рученят.

Згадай мене, коли плаватимеш у річці, коли побачиш росу і золотий дощик.

Ось така історія трапилася з краплинкою.

М. Остапчук

—  Про що бурулька розповіла хлопчику?

—  Які історії трапилися а бурулькою?

Під час розповіді вчитель відкриває малюнки хмари, крапельок, струмочка, моря, сонця, пари. Виходить схема «Кругообіг води в природі».

—  Розкажіть про подорож крапельки води, користуючись схемою.

VI.  Підсумок уроку.

—  Що нового ви дізналися на уроці?

—  Як довести, що стан води при нагріванні та охолодженні змінюється?

VII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С.22-23.

—  Доведіть, що вода у природі існує у вигляді льоду, криги, снігу та пари. Розкажіть природознавчу казку про пригоди Крапельки води. А який стан води вам подобається найбільше?

Природознавство

Тема. Що таке колообіг води в природі?

Мета: сформувати в учнів уявлення про колообіг вади в природі; ознайомити з тепловими процесами — випаровуванням і конденсацією; закріпити знання учнів про різні стани води і ЇЇ властивості; розвивати спостережливість і допитливість; вчити робити висновки з дослідів та практичних робіт; виховувати бережливе ставлення до природи.

Хід уроку

I.      ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.     АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1.     Перевірка домашнього завдання

—  Доведіть, що вода у природі існує у вигляді льоду, криги, снігу та пари.

—  Розкажіть природознавчу казку про пригоди Крапельки води.

—  Який стан води вам подобається найбільше?

2.     Робота над загадками

■   Йшов допгов'яз,

Я сиру землю зав'яз. (Дощ)

■   Білі овечки па небу блукали,

Впали додолу, п річку попали. (Хмари)

—  Діти, а ви знаєте, звідки береться дощ? (Він ллє з хмари.)

—  А як дощик потрапляє в хмару?

III.   ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

—  Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, як виникає колообіг води в природі.

IV.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.    Робота за підручникам (с. 24-25)

—  Що випадає з хмар? Що утворюється у приземному шарі повітря?

—  Роздивіться фотографії на с. 24. Як виглядають різні види опадів? Чи доводилося вам їх спостерігати?

Робота в парі

—  Складіть розповідь, які опади переважають у різні пори року.

—  Карасик Золотенко запитує: «Чому висохла калюжа? Чому мокра білизна стала сухою? Чому міліє ставок7 Куди зникає роса?».

—  Яку здатність води це демонструє?

—  Чи було 6 без води життя на планеті Земля? Використовуючи малюнок-схему на с. 25, доведіть, що вода вічно знаходиться в русі і рухається вона по колу.

—  Відгадайте загадки.

•   Як живе, то лежить, як помре, то біжить. (Сніг, лід)

•   Білі ягнички збіглися до річки. (Хмари)

—  Пригадайте, чи доводилося вам спостерігати за хмаринками на небі.

—  Поясніть, чому на небі не знайдеш двох схожих хмаринок.

2.    ФІікультхвилинка

V.    УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1.    Демонстрація. Модель хмари

—  Діти, подивіться, як утворюються хмари й опади.

Учитель проводить дослід.

Щільно стиснути суху грудочку яяти. Потім опустити ЇЇ у блюдце з водою. Грудочка вати розгортатиметься і набрякатиме від води. Обережно підвести вату (пінцетом) за верхню частину над блюдцем. Якщо води вистачає, то краплі почнуть падати у блюдце.

Учитель пояснює дітям усі дії:

—  Діти, уявіть, що в руках у мене маленька хмарка, вона насичується водою. Води набралося дуже багато. Напіа хмарка перетворилася на хмару, крапельки не можуть утриматися в ній і починають падати. Йде дощ.

2.    Розв'язування природничих задач

—  Ви вимили в класі дошку. Вона мокра. Куди поділася вода?

—  Давайте поміркуємо, чи є кругообіг води взимку. (Відповіді учнів.)

—  Чи може вода випаровуватися при низьких температурах? (Ні)

—  Для чого хазяйки взимку вивішують випрану білизну на вулицю? (Су шити)

—  Підніміть руки, чиї батьки сушать узимку білизну на вулиці.

—  Чи висихає вона? (Так)

—  Отже, вода випаровується і в мороз.

—  У природі в газоподібний стан вода може переходити не лише з рідкого, але і з твердого: зі снігу і льоду.

—  Узимку у вигляді чого повертається вода на землю? (У вигляді снігу.)

—  А сніг — це вода. Кругообіг води нескінченний.

VI.  Підсумок уроку. 

—  З яким дивом природи ми сьогодні ознайомилися?

—  Так звідки ж береться вода, яка ллється з неба? (Нода випаровується із ґрунту, в небі остигає, випадає у вигляді опадів.)

—  Чому море ніколи не переповнюється? (Постійно відбувається колообіг води.)

—  Що допомагає кругообігу води в природі? (Сонце, рух повітря допомагають колообігу води в природі?)

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С. 24-26.

— Пригадайте мультфільм про Капітошку й створіть власну казку, в якій головна героїня Крапелька мандруватиме ніби по колу між небом і землею.

Природознавство

Тема. Якими бувають погода і хмарність?

Мета: дати учням поняття про погоду І хмарність; вчити спостерігати за погодою свого краю восени; розвивати кмітливість; виховувати розуміння важливості для людей знань про погоду та ЇЇ зміни.

Хід уроку

I.     ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.    АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1.     Перевірка домашнього завдання

—  Поясніть, звідки береться дощ.

—  Як утворюються хмари?

—  Куди діваються калюжі після дощу?

—  Розкажіть власну казку, в якій головна героїня Крапелька мандрує ніби по колу між небом і землею.

2.     Робота над загадками

•   Гуляє в полі, та не кінь.

Літає по хвилям, та не птах. (Вітер)

•   По синьому морі

Білі гуси пливуть. (Хмари)

•   Тонкий, високий,

Сам не вийшов Діток вивів. (Дощ)

•   Зимою гріє. Весною тліє. Літом умирає, Осінню оживає. (Сніг)

•   Сиві гуси все поле вкрили. (Туман)

Учитель повідомляє, що всі слова-відгадки характеризують погоду.

III.   ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

—  Сьогодні ви дізнаєтеся, що таке погода і хмарність, якими бувають хмари та опади і стан неба восени.

IV.    ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.     Розповідь учителя

—  Як ви розумієте народну мудрість: «Трапляється такий год, що на день по сім погод? »

—  Люди давно помітили, що погода дуже мінлива. Ранком світить сонечко, по обіді може зірватися сильний вітер, а на вечір — випасти густий дощ.

Для кожної пори року характерна своя погода.

Погода — це стан нижнього шару повітря у даній місцевості та у даний час.

Людей, які вивчають погоду, називають синоптиками. Вони спостерігають за температурою повітря, напрямком і силою вітру, наявністю чи відсутністю опадів, хмарністю неба.

2.     Робота аа підручником (с 26-27)

—  Пригадайте! Чи доводилося вам улітку спостерігати за білими пухнастими хмаринками? Вони розкидалися по синьому небі, як вівці на зеленій полонині. На що вони схожі? Як утворилися? Цікаво спостерігати, як змінюється форма та вигляд хмар!

—  Розгляньте репродукції картин з хмарним небом (с. 26).

—  Що таке хмари7

—  Розкажіть, про які види хмар ви прочитали.

—  Чому кажуть, що хмари — це дзеркало погоди? Що таке хмарність?

—  Розгляньте малюнки й умовні позначення на с. 27. Коли буває похмуро? Коли буває хмарно? Коли буває ясно?

—  Синьокрила Сойка запитує, чи ви знаєте, що погода — це стан природи?

—  Що є показниками погоди7

—  Які показники погоди ви вже знаєте?

3.    Фізкультхвилинка

V.    УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Розповідь учителя про складання прогнозу погоди

—  Щоб планувати польові роботи, відпочинок, забезпечити нормальну роботу літаків, кораблів, людям потрібно було навчитися завбачати погоду — складати прогноз.

Протягом багатьох століть люди спостерігали за навколишнім світом: подіями, тваринами, рослинами і природними явищами. Народ помічав і запам'ятовував усе, що вказувало на зміну погоди. Так з'явилися народні прикмети.

На будь-який час року існують свої народні прикмети щодо погоди. Знаючи їх, можна визначити, якою буде зима, весна, літо й осінь.

Послухайте осінні народні прикмети. Які а них вам доводилося чути від бабусі, дідуся, батьків? Можливо, деякі з них ви самі спостерігали. Назвіть їх.

—  Які ще народні прикмети осені ви знаєте? Розкажіть про них.

•   Багато павутиння на бабине літо — на ясну осінь та холодну зиму.

•   З'явилися комарі пізньою осінню — на м'яку зиму. 

•   Грім у вересні віщує теплу осінь.

•   Тепла осінь — на довгу зиму.

—  Тепер для прогнозу погоди використовують сучасну техніку, комп'ютери, спеціально обладнані кораблі в морі, запускають супутники в космос.

VI.  Підсумок уроку. 

—  Що таке погода? Назвіть її складові.

—  Для чого людям потрібно передбачати погоду7 Що називають прогнозом погоди?

—  Чи користуються прогнозом погоди члени вашої родини? З якою метою?

VII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С. 26-27.

—  Дослідіть, чи справджуються народні прикмети про погоду?

■   Що вищі хмари, то краща погода.

•   Збіглись хмарки докупки — на негоду — погану погоду.

■   Зранку хмари у вигляді гір, увечері — дощ, як із відра.

—  Доведіть, що хмяри — це накопичувачі вологи. Сфотографуйте або намалюйте небо з хмарами. Роздивляючись різні види хмар, пограйте з товаришами у гру «Яку погоду хмарка принесе?».

Природознавство

Тема. Як виникає вітер?

Мета: пояснити учням, що холодне повітря стискається, тепле — розширюється, унаслідок чого утворюється рух повітря — вітер; дослідити властивості повітря; навчити оцінювати роль науки в пізнанні світу.

Хід уроку

I.      ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.    АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Перевірка домашнього завдання

—  Чи справджуються народні прикмети про погоду? 

•   Що нищі хмари, то крящя погода.

•   Збіглись хмарки докупки — на негоду — погану погоду.

•   Зранку хмари у вигляді гір, увечері — дощ, як із відра.

—  Доведіть, що хмари — це накопичувані вологи.

Учні демонструють фотографії або малюнки неба з хмарами.

III.   ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

—  Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, що холодне повітря стискається, тепле — розширюється, унаслідок чого утворюється рух повітря — вітер.

IV.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.     Робота за підручникам (с.28-29)

—  Пригадайте, які властивості має повітря. Використовуючи допоміжні слова, складіть розповідь про властивості повітря: прозоре, не має запаху та смаку, безбарвне, займає увесь простір, має газоподібний стан.

Тлумачний словничок

Слово «газ» означає безформний стан на відміну від твердого стану речовин. Повітря та водяна пара знаходяться в газоподібному стані.

Робота в парі

—  Запропонуйте, як донести, що навколо нас є повітря.

Дослідницька лабораторія

—  Розгляньте малюнки нас. 28. Розкажіть, які властивості повітря продемонстровано .

—  Розгляньте малюнок-схему. Розкажіть, як виникає вітер.

—  Що називається вітром?

—  Відгадайте загадки.

-   Рукавом махнув — дерево зігнув.

-   Крил не має, скрізь літає та ще й куряву здіймає. (Вітер)

—  їжачок Хитрячок запитує: «Як люди використовують силу вітру?». Розкажіть про це, використовуючи малюнки на с. 29.

—  Зверніться у «Довідкове бюро Матінки Природи» на с. 25, щоб дізнатися, яку силу має вітер, змальований у вірші.

Якщо не можна вітер змалювати, прозорий вітер на ясному тлі, — змалюй дуби, могутні і крислаті, які од вітру гнуться до землі.

Ліна Костенко

2.    Фізкультхіилинка

V.    УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Слуханняй обговорення казок

ЛАСКАВИЙ ВІТЕР І ХОЛОДНИЙ ВІТРЮГАН (Казка)

У темному лісі, в глибокому яру спали два вітри. Ласкавий Вітер — хлопець з синіми очима. А холодний Вітрюган — дід з колючою бородою.

Настала зима. Сонечко не могло піднятися високо над землею. Білі сніги вкрили поле. Зашуміли тривожно верховіття дерев. Прокинувся в глибокому яру холодний Вітрюган. Встав, вийптов я лісу. Застогнала хуртовина. Йде по землі холодний Вітрюган, замерзають річки, гуде хуртовина.

Та ось піднялося сонечко вище над землею. Заболіла спина у холодного Вітрюгана. Поплентав він у темний ліс, заліз у глибокий яр.

Прокинувся ласкавий Вітер, вийшов з лісу.

Засміялося сонечко, потекли струмки, зацвіли квіти, зашуміли трави.

В. Сухомлинський

ПРО СОНЦЕ, МОРОЗ І ВІТЕР (Українська народна казка)

Ішли сонце, мороз і вітер стовповою дорогою всі три і зустріли чоловіка. «Здрастуй!» — «Здрастуйте!» Привіталися і пішли,— ті собі, а той — собі.

І пройшли вони з гони і роздумались тоді: на кого той чоловік казав «здрастуйте», чи на всіх, чи, може, одному?

Вернулися, нагоняють того чоловіка: «Обожди, чогось іспросимось». Той обождав. Підходять вони до нього: «Кому, чоловіче, ти казав "здрастуйте", чи одному, чи на усіх?» — «Ні,— каже,— одному я каяав».— «Котрому ж ти казав?» — «Оцьому,— камеє,— губатому я казав "здрастуйте"».

Обернулись і йдуть собі назад. І сонце каже: «Я його попечу!» А мороз каже: «Я його ізморожу!» А вітер каже: «Ти не спечеш, а ти не зморозиш, бо як ти будеш пекти, а я буду холодний вітер віять; а як ти, морозе, будеш морозить, то я притихну, і він не змерзне».

VI.  Підсумок уроку. 

—  Що таке вітер?

—  Який буває вітер?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

—  Розкажіть,   яку   користь   та   яку   шкоду   приносить   вітер  людям. Пригадайте, чи знаєте ви казки чи пісні про вітер

Природознавство

Тема. Як народні прикмети допомагають передбачати погоду?

Мета: навчати учнів спостерігати за погодою свого краю, перевіряти народні прикмети передбачення погоди; розвивати спостережливість; виховувати розуміння важливості для людей знань про погоду та її зміни.

Хід уроку

I.      ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.     АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перевірка домашнього завдання

—  Розкажіть, яку користь та яку шкоду приносить вітер людям.

—  Які ви знаєте казки чи пісні про вітер?

III.   ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

—  Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, за яким планом проводять спостереження за погодою та неживою природою рідного краю.

IV.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.    Робота за підручникам [с 10 11}

—  Пригадайте, що належить до неживої природи.

—  Розгляньте малюнки на с. ЗО. З яких показників складається погода?

Робота в групі

—  Роздивіться малюнки і розкажіть, як Сонце впливає на:

•   тривалість дня і ночі в різні пори року;

•   температуру повітря вдень і вночі;

•    хмарність, опади і вітер;

•   стан водойм та ґрунту в різні пори року?

—  Народ споконвіку спостерігав за амінами погоди в різні пори року. Це було вкрай необхідно, ба від погоди залежав не тільки врожай рослин, а й життя людей у давнину. Тому кожна прикмета перевірялася впродовж тривалого часу і нарешті дійшла до нас. Тепер ви спробуєте перевірити, чи справджуються народні прикмети про погоду, чи ні.

—  Розгляньте фотографії на с. 31. Дослідіть народні прикмети.

•   Про Сонце. Захід сонця червоний і незахмарений — буде ясно і вітряно.

•   Про температури повітря. Температура повітря у Другій половині дня різко падає — будуть заморозки.

•   Про хмарність. Дрібні «баранці» вкрили все небо — буде дощ.

•   Про опади. Якщо від крапель дощу на ноді утворюються бульбашки — на довгу негоду.

•   Про вітер. Вітер посилився — погода погіршиться.

2.    ФІікультхвилинка

V.    УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1.    Для допитливих

Зміну пагоди можна визначити і за поведінкою акваріумних рибок. Якщо вони плавають біля самої поверхні вади, очікується негода. А якщо вони риються на дні в піску — буде гарна погода.

Пасічники знають: бджоли не летять у поле на негоду. Адже багато квіток перед дощем закриваються, тож нектару бджолі не набрати.

2.    Розгадування кросворда «Прогноз погоди»

1)    Летить коник, басує, полем-долом пустує.

Ніхто його не впіймає, ніхто його не загнуздає. (Вітер)

2)    У річці купалася, у хмарі ховалася, Від блискавки-грому полинула додолу.

На землю спустилася — на сто крапель розбилася. (Гроза)

3)    Сидить дід аа подушками

І стріляє галушками. (Град)

4)    Не сніг, не лід, а взимку дерева прикрашає. (Іній) й)    Хто мялтнки на вікні уночі зробив мені? (Мороз)

6)    Що сходить без насіння? (Сонце)

7)    Я падаю на ваші хати.

Я білий-білий, волохатий.

Я прилітаю вам до ніг,

А називаюсь просто — ... (сніг).

8)    Вранці хтось в саду бродив і намисто загубив. Потім сонечко гуляло, намистинки позбирало. (Роса)

9)    Мене просять і чекають,

А як прийду — утікають. (Дощ)

10)    То чорні, то сині по небу ходили,

А як набив їх вітер — сльози розпустили. (Хмари).

[link]

Природознавство

Тема. Що ти знаєш про рослини - символи України?

Мета: розповісти учням про рослини, які є символами України; розвивати мовлення; розширювати кругозір; виховувати дбайливе ставлення до рослин. 

Хід уроку

I.     ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.    АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перевірка домашнього завдання

—  Чому багато рослин і тварин стають рідкісними?

—  Які правила повинні застосовувати у своєму житті дорослі й діти, щоб зберегти природу?

III.   ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

—  Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, які рослини приносять особливу радість людям у містах і селах, допомагають визначати час і передбачати погоду.

IV.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1 •    Робота за підручником (с. 148-149)

—  Розгляньте фотографії нас. 148.

—  Пригадайте! Які рослини є найулюбленішими в Україні?

—  Народи світу різняться між собою національним одягом, звичаями, традиціями. У кожного народу є свої національні святині, улюблені речі, дерева, тварини. У кожного народу є улюблені рослини — рослини-символи: у канадців — клен, у росіян — берізка. В Україні це: верба, тополя, калина, барвінок, чорнобривці та мальви.

—  Де ви бачили ці рослини у місті і селі?

—  Як ці рослини розмножують? Які з них саджають, а які — висівають?

Робота в парі

—  Обговоріть, де саме можна посадити рослини — символи України: біля школи чи поблизу будинків, у яких ви живете.

—  «Без верби і калини — нема України»,— говориться у народній приказці. Важко уявити нашу землю без верби. Кажуть: «Де вода, там і верба». Коли копали криницю, то кидали шматок вербової колоди для очищення води. У відро з водою клали вербову дощечку, а на неї ставили кухлик для пиття води. Це була своєрідна народна гігієна.

Завжди любили люди цілющу красуню калину, яка є символом дівочої краси, ніжності. Вона росла біля кожної хати. Калиною прикрашали весільний коровай.

Робота в групі. Конкурс загадок, приказок, легенд і віршів про рослини — символи України

—  Роздивіться фотографію на с. 149 і пофантазуйте: якими можуть бути квіткові годинники?

—  Розгляньте малюнки рослин, дикорослих і культурних рослин. Зверніть увагу, коли відкриваються та закриваються їх квітки. Складіть з них квітковий годинник.

2.    Фізкультхвилинка

V.    УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1.     Робота над прислів'ями та приказками про вербу та калину 

*   Про вербу

Без верби і калини нема України. 

Де срібліє вербиця, там здорова водиця. 

*  Про калину

Любуйся калиною, поки цвіте, а дитиною, поки росте.

Який куш така й калина, яка мати така й дитина.

Запишалася калина, наче красная дівчина.

Дівчина пишна та красива, мов червона калина.

Весною калина білим цвітом квітує, а восени червоні ягоди дарує.

2.     Слухання пісні «Чорнобривці»

—  Про яку квітку ця пісня?

ЛЕГЕНДА ПРО ЧОРНОБРИВЦІ

Назва чорнобривців пов'язана зі старовинною легендою про майстрів-чоботарів, які виготовляли особливо гарні, святкові жіночі чобітки, що мали яскраво-червоні халяви та чорні голівки — чорнобривці.

У народі чорнобривці ще називають оксамитками або бархатками, бо яскраві їх суцвіття виграють у променях сонця.

—  Палахкотять біля вікон українських осель вогнем мальви і жоржини, чорнобривці й маки, буяють різнобарв'ям нагідки, рожі, ромашки, калина, любисток, м'ята — обереги нашого народу. Усім, хто вирушав у далеку дорогу, хто волею долі опинявся далеко від батьківського порогу, вони нагадували: «Там земля мила, де мати народила».

3.     Робота над загадками

■    У вінку зеленолистім, 

У червоному намисті 

Видивляється у воду

Ня свою хорошу вроду. (Калина)

■    Гарні квіти біля хати 

Навесні садила мати. 

Чорнобриві-чорноброві

Квітнуть в тиші вечоровій. (Чорнобривці)

■    Зяйлукяля в верболозі,

Дні і ночі ронить сльози. (Верба)

4.    Гра «Четвертий "зайвий"»

—  У кожній групі підкресліть «зайве» слона, поясніть свій вибір. 

■   Вербя, липа, вигпня, мальви.

•   Чорнобривці, барвінок, калина, мак.

VI. Підсумок уроку. 

—  Що запам'яталося?

—  Що найбільше сподобалося?

—  Які рослини є символами України?

VII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С. 148-149.

—  Перевірте, коли відкриваються і закриваються квітки, із яких у давнину складали квітковий годинник.

Природознавство

Тема. Екскурсія. Які зміни відбуваються в природі влітку?

Мете: навчати учнів спостерігати за змінами у природі протягом літа, узагальнювати спостереження за природою; розвивати спостережливість; виховувати інтерес, захоплення, любов до рідної природи.

Хід уроку

I.     ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.    АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перевірка домашнього завдання.

—  Як змінилася природя влітку?

III.   ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

—  Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, як самостійна спостерігати за природою

влітку.

IV.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.     Робота за підручником (с 150-151)

—  Пригадайте! Як потрібно поводитися серед природи, щоб не нашкодити їй?

—  За таблицею на с. 150 розкажіть, як спостерігати за природою.

—  Що треба виготовити, щоб спостерігати за полудневим розташуванням сонця? Коли найдовші, найкоротші тіні? Як змінюється тривалість дня і ночі? Чому?

—  Як дізнаватися про температуру повітря? Якого кольору найчастіше небо влітку? Як визначати хмарність? Які дні, сонячні чи хмарні, переважають улітку?

—  Які опади випадають улітку? Як чясто? Чи схожі літні дощі на весняні чи осінні? (Влітку дощ теплий, великий.) Як визначати силу вітру (с. 159)? За чим ще треба спостерігати?

—  Навчіться милуватися красою природи!

2.    Спостереження за працею людей улітку

—  Для людей літо також є дуже важливою порою, вони мають чимало роботи ня полях, у гядну, ня городях.

—  Яку роботу виконують люди на полях улітку?

—  За допомогою яких машин люди збирають урожай на полях?

—  Яку роботу виконують на городах?

—  Які роботи ведуться в садах?

—  У кінці червня достигають трави і починається сінокіс.

—  Для чого косять траву і заготовляють сіно?

3.    Фізкультхвилинка

V.    УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1.    Робота над літніми прикметами

—  Спробуйте перевірити влітку такі народні прикмети про літню погоду. Птахи в'ють гнізда з сонячного боку — на холодне літо.

Трава в червні починає сохнути — на дощовите літо. Густо цвіте гречка — на спекотне літо.

Які метелики навесні вилетіли першими — білі або червоні? Якщо червоні,

літо буде багате на мед і сухе, а білі      мокре і щедре на молоко.

Опеньки з'явились — літо скінчилось.

Ластівки низько літають — на дощ.

Рясна роса зранку — на ясний день.

Мурахи ховаються серед білого дня — на негоду.

Горобці купаються в пилюці — на дощ.

Весело співає зяблик — дощу не буде.

Риби вискакують з води — до дощу або негоди.

2.     Гра «Що не так?»

НЕБИЛИЦЯ

Що у зими тіп порозі Цвітуть маки на морозі, А у літа на печі Замерзають калачі. А у весни в кінці поля Листя скинула тополя. А в осені коло стежки Вбрались верби у сережки. А ми стали коло тати. Та й не мажем розібрати,— Кому іти рибу пасти. Кому ваду в копи класти, Кому пічки молотити, Кому сніги волочити.

Вишні ростуть на землі, суниця — на дереві. Яблука вирощують на землі поряд із картоплею. Кавуни достигають у січні. Огірок — це ягода.

3.     Робота над загадками

•   Тільки дощик прошумів Над лужком, над лісом — Хтось у небі рушничок Вишитий повісив. (Веселка)

■   Ходить тур по горах, а турниця по долах.

Як турниця мигне, тур загуде. (Блискавка і грім)

■   Стукотить, гуркотить, як сто коней біжить. (Грім)

•   Вночі спить, а вранці тікає. (Роса)

•   Кольорова дуга через річку пролягла. (Веселка)

■   Довго нема мене — все в'яне, а як прийду — знов оживає. (Дощ)

VI. Підсумок уроку. 

—  Чому літо — найтепліша пора року?

—  Які дні й ночі влітку?

—  Коли найдовший день? Чому?

—  Як залежить довжина тіні від предмета від висоти сонця?

VII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С.150-151.

—  Придивіться і розкажіть, як поводяться рослини, наприклад кульбаба, та інші за вашим вибором, у сонячну та дощову погоду.

Природознавство

Тема. Як змінюється впродовж року розташування сонця?

Мета: узагальнити знання учнів про зміну висоти Сонця над горизонтом упродовж дня і в різні пори року; розширити й уточнити уявлення дітей про добу, пори року, про причини зміни доби, пір року, про залежність світла і тепла на Землі від висоти Сонця; пояснити принцип дії сонячного годинника; сприяти розвитку мовлення, пам'яті, уваги; продовжити формування інтересу до уроків природознавства.

Хід уроку

I.     ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.    АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1.     Перевірка домашнього завдання

—  Розкажіть, як поводяться рослини, наприклад кульбаба, та інші за вашим вибором, у сонячну та дощову погоду.

2.     Робота над загадками

■   Хто без дров і без вогня, Світить, гріє нас щодня? (Сонце)

—  Доберіть до відгадки слова, що означають її ознаки. (Сонце (яке?) — кругле, жовте.)

—  Доберіть слова, що означають дії. (Сонце (щоробить?) — світить, гріє.)

—  Від чого на Землі залежить життя, світло і тепло? (Усе життя на Землі пов'язане з Сонцем.)

■   Ніг немає, а ходжу, 

Рота немає, а скажу: 

Коли тобі спати,

А коли вставати. (Годинник)

—  Які бувають годинники?

III.   ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

—  Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, як користуватися сонячним годинником.

IV.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.     Пояснення вчителя

— Люди, спостерігаючи за природою, навчилися дізнаватися час доби за Сонцем. Той час, коли сонце піднімалося найвище, називали полудень. Опівдні тіні від предметів найкоротші. Ось тоді люди і винайшли перший годинник. Це був сонячний годинник. Розкреслили люди круглий майданчик просто неба і поставили посередині кілочок. Йде по небу сонечко — йде по майданчику тінь від кілочка. Вона і показує час (години). Але такими годинниками можна було користуватися тільки вдень і тільки в гарну сонячну погоду.

2.     Робота за підручником (с. 152-153)

—  Розгляньте малюнки-схеми на с. 162. Пригадайте! Як розташування Сонця впливає на зміну пір року? Як змінювалася тривалість дня і ночі впродовж року?

—  За допомогою чого ви спостерігали, як змінювалося розташування Сонця впродовж всього навчального року?

—  Що винайшли наші давні предки, спостерігаючи за рухом Сонця на небі?

—  Розгляньте фотографії. Сонячний годинник — перший прилад для вимірювання часу.

—  Прочитайте, як виготовити сонячний годинник. Розгляньте фотографії різних сонячних годинників (с. 153). В яку погоду ними молена користуватися?

—  Пригадайте і розкажіть:

•   Як упродовж року проводилися спостереження за погодою та природою?

•   Які висновки ви можете зробити?

•   Чи вмієте вимірювати температуру повітря?

•   Дізнаватися про стан неба, хмарність, опади та вітер?

—  Які народні прикмети допомогли вам передбачати погоду?

—  З життям яких рослин і тварин вам довелося познайомитися?

3.    Фізкультхвилинка

V.    УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Гра «Так чи ні?»

•   Висока вертикальна жердина в сонячному годиннику називається гномон. (Я)

•   У сонячному годиннику стрілкою є маятник. (Мі)

•   Стрілкою в сонячному годиннику є тінь від кілочка. (Так)

•   Опівдні сонячний годинник показує 12 годин. (Так)

•   Сонячним годинником молена користуватися тільки вдень. (Так)

•   Сонячним годинником можна користуватися в будь-яку погоду. (Ні)

VI.  Підсумок уроку.

—  Пригадайте і розкажіть:

•   Як упродовж року проводилися спостереження за погодою та природою?

•   Які висновки ви можете зробити?

•   Чи вмієте вимірювати температуру повітря?

•   Дізнаватися про стан неба, хмарність, опади та вітер?

•   Які народні прикмети допомогли вам передбачати погоду?

•   3 життям яких рослин і тварин вам довелося ознайомитися?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ С. 152-153.

Природознавство

Тема. Як досліджувати природу влітку?

Мета: обговорити з учнями, як потрібно досліджувати природу влітку; розвивати спостережливість; вчити берегти і примножувати природні багатства, охороняти навколишнє середовище від забруднення і винищення.

Хід уроку

I.      ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.    АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перевірка домашнього завдання

—  Розкажіть, чи є у вашому місті чи селі сонячний годинник.

—  Чи потрібно охороняти природні багатства?

—  Від чого слід охороняти природні багатства?

—  Як люди забруднюють воду? повітря? ґрунти?

III.   ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

—  Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, як можна влітку дізнатися більше про природу рідного краю.

IV.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.     Робота за підручником (с 154-155)

—  Пригадайте! Які правила поведінки серед природи ви вже знаєте?

—  Роздивіться малюнки нас. 154. Поміркуйте і зробіть висновки.

—  Уявіть собі: ваш клас на початку літа вирушив на екскурсію на квітучу луку. Скільки тут усяких квітів! Цвіте калина і шипшина. Квітує різнотрав'я. Скільки пурхає різнобарвних метеликів! Що ви будете робити? В які ігри гратиметеся? Певно, й наступного року ви з класом захочете відвідати цей чудовий лужок.

—  Минуло кілька років. І ви знову — на тій самій луці. Але, чому вона так змінилася?

—  Вивчіть пам'ятку друга природи (с. 155). Вивчайте, любіть і бережіть природу рідного краю! Намагайтеся протягом літа дізнатися якомога більше про природу рідного краю.

2.     Фізкультхвнлинка

V.    УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Поетична хвилинка. Слухання віршів про природу та її захист

ПТИЦЯ

Тріпоче серце спійманої птиці, 

В руках моїх не чує доброти.

— Я дам тобі водиці і пшениці, 

Моя пташино, тільки не тремтиі

—  Хіба потоки загубили воду, 

Хіба в полях уже зерна нема?! 

Пусти мене, мій хлопчик, на свободу, 

І все, що треба, я знайду сама.

— Я ж лагідно тебе тримаю, пташко, 

В своїх руках, легеньких, як вітрець. 

Хіба неволя це? Хіба це важко — 

Від мене взятії кілька зеренець?

— Пусти мене! Мені, дитино мила, 

Дорожча воля, ніж зерно твоє!

Страшна, хоч навіть лагідна та сила. 

Яка розкрити крилець не даєі — Лети) 

Співай у небі гомінкому; 

Хоч і маленький, зрозумів я все. 

Моя рука ніколи і нікому 

Ні кривди, ні біди не принесе! 

І. Франко

VI.  Підсумок уроку.

—  Що ж таке охорона природи?

—  Що роблять люди для збереження природи?

—  Що робите ви для збереження природи?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ С. 154-155.

—  Складіть пам'ятку на тему: «Як я допомагаю природі».

—  Створіть малюнки-плакати, присвячені захисту природи.

[pic]

Природознавство

Тема. Перевір себе: що я знаю про сезонні зміни в природі

Мета: підсумувати знання учнів про природу; розвивати навички самостійної роботи; виховувати дбайливе ставлення до природи.

Хід уроку Природознавство 2 кл. Сезонні зміни в природі

I.      ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.    АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перевірка домашнього завдання

—  Прочитайте пам'ятку на тему: «Як я допомагаю природі!». Учні презентують малюнки-плакати, присвячені захисту природи.

III.    ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

—  Сьогодні на уроці ви перевірите себе: що ви знаєте про сезонні зміни в природі. Якщо ви правильно відповісте на всі запитання, то вас можна буде зарахувати до справжніх друзів і захисників рідної природи, бо ви знаєте і розумієте її закони, правила, секрети та таємниці.

IV.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.     Робота за підручником (с. 156-157)

1)Що довкола вашого будинку належить до неживої природи, а що — до живої природи?

2) Назвіть складові погоди.

3) Яке значення для людей, тварин і рослин має температура повітря?

4) Що означають ці умовні знаки? (Не зривати квіти для букетів, не витоптувати рослини, не чіпати гнізда, не ловити тварин, не вирубувати лісів, не забруднювати повітря.)

5) Для чого створили Червону книгу України?

6) Що трапиться, якщо із лісів, садів і парків зникнуть птахи?

2.     Фізкультхвилинка

V.    УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1. Гра «Чи правильно, що...?»

Учні використовують сигнальні картки: якщо висловлювання правильне — зелену, якщо неправильне — червону.

•   У добі 24 години.

•   Висота Сонця над землею завжди однакова.

•   Висота Сонця міняється тільки впродовж дня.

•   Висота Сонця міняється не лише впродовж дня, але і впродовж усього року.

•   На землі світло і тепло залежать від Сонця.

•   День і ніч не завжди бувають однакової тривалості.

•   Влітку дні коротші, а ночі довші.

•   Влітку дні стають довгими, а ночі — короткими.

•   Від висоти Сонця залежать світло і тепло на землі.

•   Сонце — джерело життя на землі

•   Без сонячного світла і тепла можуть жити люди, рослини, тварини.

•   Сонце нагріває земну поверхню.

•   Без сонячного тепла на землі усе замерзнуло б.

2.    Хвилинка милування природою

—  Розгляньте пейзажі літньої природи (с. 157).

—  Зупиніться на хвилинку, помилуйтеся пейзажами та пригадайте нашу мандрівку в гості до літа.

—  Що вам запам'яталося, сподобалося найбільше?

—  Про що захотілося розповісти своїм друзям?

—  Що вас вразило?

—  Які знання ти зможеш використати незабаром — на літніх канікулах?

—  Успіхів у подальшому пізнанні природи і веселого літнього відпочинку вам бажають друзі — казкові герої: Сонечко Семикрапочка, Карасик Золо-тенко. Сойка Синьокрила, їжачок Хитрячок та авторка підручника Ірина Василівна Грущинська.

VI.  Підсумок уроку. Природознавство 2 кл. Сезонні зміни в природі

—  Що нового ви дізналися на уроці?

VII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С. 156-157.

ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ

Природознавство

Тема. . Які спостереження за природою допомогли людині створити календар?

Мета: навчати учнів знаходити в додаткових джерелах знань відповіді на запитання до природи, готувати розповіді та обговорювати їх; розширювати світогляд учнів; розвивати мовлення, мислення; виховувати пізнавальний інтерес.

Хід уроку Природознавство 2 кл. Календар природи

I.     ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.    АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1.    Перевірка домашнього завдання

—  Що падає від предметів, які освітлює сонце?

—  Що таке гномон?

—  Як виникає тінь?

—  У який час доби найдовша тінь від різних предметів?

2.    Робота над загадкою

•   Є в квартирі молодець, 

Математик і мудрець. 

Він тебе не підведе. 

Бо точний рахунок дням веде. (Календар)

III.   ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

—  Сьогодні на уроці ми поговоримо про дивний винахід, яким користується кожна людина, про винахід, який є в кожному будинку. Ми так звикли до нього, що дуже часто здається: він був завжди. Але це не так. Тільки завдяки цьому пам'ятнику культури і науки ми з вами можемо по-справжньому вивчати історію, саме цей винахід пов'язує нас з історією усього людства.

Наш урок буде присвячений календарю. Ми з'ясуємо, які спостереження за природою допомогли людині створити календар.

IV.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.    Розповідь учителя

—  Висить на стіні календар. Одним календар нагадує, що незабаром канікули, іншим — що настає футбольний сезон.

Наші предки багато тисячоліть тому навчилися вимірювати проміжки часу, зіставляти їх із явищами, які повторювалися періодично (зміна дня і ночі, пір року).

Коли людина почала вирощувати хліб і збирати врожай, вона помітила, що час посіву щорічно припадав на один і той самий час. Люди почали рахувати, скільки часу проходить між посівами. Це була перша спроба людини визначити число днів у році!

Стародавні єгиптяни першими визначили тривалість року з високою точністю. Вони знали, що кращим часом для посівів був час після щорічних розливів річки Нілу. Єгиптяни помітили, що між розливами проходить 12 повних місяців по ЗО днів.

Щорічно, майже одночасно з початком розливу Нілу, перед сходом Сонця на небосхилі з'являлася яскрава зірка. Між цими подіями виявилося 365 днів. Це було 6000 років тому. Саме єгиптяни розділили рік на 12 місяців по 30 днів, у кінці року додавали 5 додаткових днів. Так з'явився перший календар.

— Що помітила людина, коли почала вирощувати хліб і збирати врожай?

— Хто першими визначили тривалість року з високою точністю? Як вони до цього додумалися? Скільки років тому це було?

2.    Фізкультхвилинка

V.     УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1.     Слухання розповідей учнів про те, які спостереження за природою допомогли людині створити календар

2.     Робота над загадками

—  Про які місяці йдеться?

*    Пухнастий сніг усе вкриває, Різдвяна зірка в небі сяє. Повсюди радість, щастя, сміх — Цей місяць перший із усіх. (Січень)

*    Другий він в календарі, Холодно о цій порі. Снігопади, завірюха.

Псі ховають в тпяпки вуха. (Лютий)

*    Промінчик лагідно всміхнувся, У лісі пролісок проснувся.

Все прокидається від сну, Стрічає дівчину-Весну. (Березень)

*    Квітнуть вишні, абрикоси, Зеленіють верби коси...

...І зайчик сонячний сміється. Бо теплий дощик з неба ллється. (Квітень)

*    П'ятим в році він приходить, Із лепехою заходить.

У весни — останній він,

Далі — літа чути дзвіні (Травень)

*    Полуничку у сметанці Приготуємо ми вранці. Літо бавиться в дворі.

Знов кусають комарі) (Червень)

*    Лип? квіточками вбрались, Віддавати цвіт зібрались. Покупатись кличе річка,

Тепла в ній уже водичка! (Липень)

*    Дині, гарбузи, томати: Смакувати, смакувати... От і літечка кінець.

Осінь іїдр вже навпростець. (Серпень)

*     Н школах дзвоник продзвенів. Школярів дім знань зустрів. В лісі виросли грибочки,

У опеньках всі пеньочки... (Вересень)

*    Мов вогонь, палає світ, Полетіло листя з віт... Пташки в вирій відлітають, Хмарки дощик розсипають... (Жовтень)

*     Вправо, вліво, вниз, назад — Всюди справжній листопад. Тріпіки ще і вже зима,

От і осені нема... (Листопад)

*    Під подушкою пакунки — Миколайчикадарунки. Трішки ще й почне свій лік,

Не старий, а Новий рік! (Грудень)

3.    Тестування

—  Виберіть правильну відповідь. Календар потрібний людям для...:

•   прикрашання домівки;

•   відліку часу;

•   тренування в математиці і астрономії.

4.    Запитання для допитливих

•   Березень — місяць, коли на березах з'являються сережки. Квітень — це місяць цвітіння квітів. Як ви вважаєте, чому травень був так назнаний нашими далекими предками?

" Червень — червовий, красивий. Липень — час цвітіння липи. Здогадайтеся, чому серпень так назвали?

V.  Підсумок уроку. 

—  Що нового вивчили на уроці?

—  Які спостереження за природою допомогли людині створити календар?

—  Назвіть зимові місяці, весняні, літні, осінні.

—  Які з цих назв ви можете пояснити?

Природознавство

Тема. Проект. Квіти в моєму житті

Мета: навчати дітей спостерігати за квітами найближчого оточення; пояснити значення квітів у житті людини; виховувати любов до квітів.

Хід уроку Природознавство 2 кл. Проект. Квіти в моєму житті

I.      ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.    АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1.     Перевірка домашнього завдання

Учні в парах розповідають про рослини, що є символами України.

2.     Слухання вірша Г. Черінь «Українські квіти»

УКРАЇНСЬКІ КВІТИ

Вийшли зрання не гуляння

Українські діти, їх стрічали і вітали

Українські квіти.

Ось волошки, сонні трошки.

Синім шовком шиті.

Ясноокі, чисто вмиті,

Розбрелись по житі.

Ось рожева конюшина,

А на ній і комашина,

Що, не дивлячись на ранок,

їсть солодке на сніданок.

На горбочку мак,

В шапці, як козак.

Він яскравий, як вогонь!

А бундючний — Бог баронь!

Вміє, задаватись так Тільки ще будяк! 

Там росте холодна м'ята (Добре пахне, як пом'ята). 

Там шовковая трава Щось шепоче, як жива. 

А з травички — ніжні личка: 

То вже «Братик і Сестричка» У тих самих кольорах, 

Що на наших прапорах. Розбрелись по полю діти — 

Більші, менші і малі — Молоді яскраві квіти 

Української землі.

Г. Черінь

—  Про які квіти говорить автор у вірші?

—  Що цікавого про квіти ви дізналися?

III.   ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

—  Сьогодні на уроці ми поговоримо про значення квітів у нашому житті.

IV.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.    Розповідь учителя

—  Без квітів не можна уявити нашого життя. Ми милуємося їхньої красою, вони прикрашають житло. З давніх часів деякі квіти вважають оберегами. Обереги — це те, що береже людину.

Чорнобривці разом з іншими травами клали до першої купелі немовляти, щоб дитина була людям мила, як та квітка.

Рослиною-оберегом вважали мак. Його вплітали у віночки дівчата, вишивали на сорочках та рушниках. Насінням маку, освяченим на свято Маковея, обсипали садибу, людей і худобу.

Чи не найбільш поширеною й улюбленою в Україні здавна вважали рожу рожеву, або мальву. Безліч відтінків — від білого, рожевого до червоного й багряного — створює дивовижну веселку навколо оселі.

Дізнайтеся про квіти, які ростуть у вашому будинку або квартирі, в класі. Чим вони особливі? Запишіть відомості самостійно або разом з дорослими. Доповніть їх фотографіями.

Обговоріть у класі зібрані матеріали. Можна їх зібрати в одну спільну книгу «Квіти в нашому житті».

Проведіть презентацію роботи. Оцініть результати.

2.    Фізкультхиилинка

V.    УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Міні-проект. Квіти в моєму житті Зразки робіт учнів

ЯКА КВІТКА НАЙКРАЩА (Каяка) У лісі на галявині росли квіти: дзвіночок, ромашка, фіалка, мальва. Вони були дуже красині і пахучі.

Одного разу квіти засперечалися, яка з них найкраща. Ромашка мовила:

—  Я найгарніпга. В мене красиві білі пелюсточки. А дзвіночок продзеленчав:

—  Ні, я найкрасивіший. У мене, крім вроди, є сріблястий голосок. Тут мальва відповіла:

—  Ні, найвродливіша — я. В мене гарні квіти. Я висока і гнучка. А маленька фіалка посміхнулася і сказала:

—  Не сваріться. Ми всі красиві, особливі, вродливі і неповторні. І квіточки помирилися.

Наталіл Дубинка

МОЯ УЛЮБЛЕНА КВІТКА

Тюльпан — моя улюблена квітка. Якого б кольору він не був, здається, що тримаєш на долонях маленький глечик.

Тюльпан викликає добрі та щирі почуття. Він нагадує мені чарівну казку про алу квіточку, яка принесла дівчинці щастя.

На жіноче свято я завжди намагаюся подарувати мамі цю чарівну квітку — як символ свого серця.

Станіслав Проценко

ТРОЯНДА

Моя улюблена квітка — троянда. Трояндовий кущ приваблює моє око.

Троянда — тендітна, пахуча і красива квітка. На стеблі в неї є маленькі, але гострі колючки. Квіти бувають різного кольору, мені ж до вподоби червоні троянди. Бо вони — квіти любові.

Владислав Бондар

VI. Підсумок уроку. 

—  Що нового ви дізналися на уроці?

VII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

—  Підготуйте розповіді про квіти, які вам найбільше подобаються, або улюблені квіти ваших родин.

Природознавство

Тема. Проект. «Книга скарг» природи

Мета: навчати учнів оцінювати власний вклад у збереження природи; розвивати пізнавальну активність; виховувати у дітей бережливе ставлення до природи.

Хід уроку

I.     ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.    АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перевірка домашнього завдання

Учні у парах презентують розповіді про квіти, які їм найбільше подобаються, або улюблені квіти їхніх родин.

СПАСИБІ ЛЮДЯМ, ЩО ЗРОСТИЛИ ЛІС

Спасибі лвідям, що зростили ліс: 

За всі дуби, ялини в пишнім гіллі 

І за красу отих зелених кіс, 

В яких стоять гнучкі берізки білі. 

Коли б не ліс, не знали б ми про те. 

Що є фіалка й пролісок на світі. 

Як у маю конвалія цвіте — 

Найкраща, найніжнігаа поміж квітів. 

Від суховіїв сохнула б земля. 

Була б вона подібна до пустелі. 

А ліс накличе хмари на поля — 

Дощі проллються врсняні, веселі... 

Спасибі лтдям, що зростили ліс.

М. Познанська

—  Чому ми дякуємо людям, що зростили ліс?

—  Що попросила б людей природа, якби вміла розмовляти?

III.   ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

—  Сьогодні на уроці ми розглянемо можливі скарги від природи.

IV.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.    Розповідь учителя

—  Послухайте оповідання про сумні пригоди коника.

Сидів у траві коник. Розглядав усе довкола. Сонце світило, і так приємно, тепло було конику в соковитій траві, що він зіпнувся на ніжки і засюрчав. Раптом зашуміло, і на коника упала тінь. Зверху щось звалилося і притиснуло його до землі...

—  Я коника спіймав — промовив один хлопчик до іншого.

—  Покажи! — попросив інший.

Перший протиснув пальці під долоню, якою накривав коника, боляче здушив його, а потім узяв за складені крильця. Коник намагався вирватися, почав розгинати свої ніжки, які завжди рятували його, однак нічого не виходила.

—  Ого,— промовив другий хлопчик, дивись, які у нього довгі вуса. І ніжки смикаються.

Він схопив ніжки коника. Але перпіий хлопчик був не такий злий і легковажний, як другий. Пін розумів, що коник живий, що він також бачить навколишній світ — сонце, небо, траву...

—  Не чіпай його,— сказав перший хлопчик. Ми його відпустимо. Нехай собі стрибає.

І кинув коника далеко у траву. Упав коник у траву і пострибав чим далі від небезпечного місця.

За Ю. Аракчеєвим

—  Розкажіть, чи доводилося вам спостерігати за схожою поведінкою дітей чи дорослих.

—  Часто природу руйнує бездумна, безвідповідальна поведінка людей. Добрі й розумні вчинки допомагають захищати природу.

Пройдіться вулицями свого населеного пункту. Зверніть увагу на тіла живої і неживої природи. Напишіть розповідь-скаргу від імені рослини, тварини, ґрунту тощо. Зобразіть скаргу за допомогою малюнка.

Поміркуйте, що можна зробити, щоб виправити ситуацію.

Після закінчення роботи проведіть презентацію. Запросіть на неї дітей з інших класів, батьків.

Оцініть результати роботи.

2.    Фізкультхвилинка

V.    УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Робота в групах

—  Уявіть, що квіти, дерева і птахи вирішили написати побажання людям. Запишіть їх побажання. Потім з кращих побажань можна зробити красиві плакати і розвісити їх у парку або в лісі.

—  Кожна група отримує запитання, яке необхідно обговорити вголос, висловити свої міркування, дійти спільної думки та зробити висновок.

а) Що запише нежива природа в книгу скарг?

б) Що запишуть рослини в книгу скарг?

в) Що запишуть птахи і тварини у книгу скарг?

Учні разом з учителем читають скарги і на кожну з них дають відповіді. Зразок скарг від природи

1) «Не рвіть нас з коренем, а зрізуйте ножем.» Чия це скарга? Чому потрібно зрізати ножем?

2) «Ми поспішали, прилетіли до своєї шпаківні, а вона розбита. Як нам жити? Де?» Чия це скарга? Як учинити?

3) «Ми — солдатики і жучки-сонечка. Тільки сонечко пригріло, ми вилізли погрітись, а діти швидко нас зловили і стиснули у долоньках. Не беріть нас до рук! Благаємо!» Хто звертається по допомогу?

4) «Я — річка. Мені важко нести у воді каміння, сміття, непотрібні речі. Незабаром пропаде вся риба». Що ми повинні зробити, щоб допомогти річці?

5) «Просять дерева — не рвіть наші гілки, листя. Нам дуже боляче!» Як ми можемо відповісти на цю скаргу?

VI.  Підсумок уроку. Природознавство 2 кл. Проект. «Книга скарг» природи

—  Про що йшлося на уроці?

—  Що вас зацікавило?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

—  Напишіть розповідь-скаргу від імені рослини, тварини, ґрунту тощо. Зобразіть скаргу за допомогою малюнка.