Тема. Поширення отруєння грибами, рослинами та їх насінням. Профілактика
харчових отруєнь.
Мета. Вчити дітей основних правил харчування і приготування їжі. Вчити дітей вибирати корисну, здорову і придатну для власного споживання їжу. Застерегти від отруєння грибами, рослинами та їх насінням. Вчити запобігати харчовим отруєнням. Виховувати навички гігієни і культури, турботу про здоров’я .
Обладнання. Таблиці «Їстівні і отруйні гриби», «Ядовиті рослини»
Хід бесіди
І.Організація класу до роботи
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Загадка.
В теплий дощик народився,
Парасолькою накрився.
Може б з лісу пострибав,
Як би другу ногу мав. (Гриб)
Що ви знаєте про гриби?
Які бувають гриби?
Які ви знаєте гриби?
ІІІ. Повідомлення теми і завдань бесіди.
ІУ. Опрацювання матеріалу.
Розповідь вчителя з елементами бесіди.
Щоб бути спритним і витривалим, добре вчитися, щоб добре працювати і відпочивати – потрібно їсти.
Не можна обійтися без їжі. Вона дає енергію для життя, допомагає рости.
Але вживаючи гриби, людина не задумується над тим, що може трапитися після вживання цього продукту. Навіть їстівні гриби стають отруйними, коли ростуть у місцях, забруднених отруйними речовинами. Всмоктуючи грибницею отруту, гриби накопичують її в ніжці і в шапці. Отже, збираючи гриби, треба дотримуватися таких правил:
збирати гриби тільки ті, про які добре знаєте, що вони їстівні;
не збирайте і не їжте свинушок – вони отруйні
не їжте гриби сирими, а також не збирайте перезрівши, ослизні та зіпсовані гриби;
не вірте розповсюдженій думці, що отруйні гриби викликають потемніння цибулинки або срібних предметів, якщо їх опустити в посуд, де варяться гриби. Це хибне уявлення.
Не збирайте гриби, навіть їстівні, у міських парках, скверах, а також вздовж автомобільних доріг та залізниць, де вони накопичують отруйні речовини;
В день збору або не пізніше наступного ранку гриби слід піддати кулінарній обробці.
Запобігання отруєнню рослинами та їх насінням.
- Чи можна отруїтися рослинами та їх насінням.
Отже, щоб не виникло отруєння рослинами, не вживайте їх. Після того як вирвали якусь рослини, обов’язково помийте з милом руки, щоб отрута не попала до шлунку.
Запобігання отруєнню консервами, кисломолочними та м’ясними продуктами.
1.Щоб запобігти отруєнню вказаними продуктами, слід уникати вживання несвіжих продуктів і страв з них. Вони, як правило, мають непривабливий вигляд, колір, запах та ознаки гниття або бродіння. Та інколи зіпсований продукт харчування можуть зберігати звичайний для них вигляд і смак, проте їх не можна вживати тому на консервах, кисломолочних продуктах вказують дату приготування і термін зберігання. І якщо вказаний термін прострочений, то їсти такий продукт не можна.
Ніколи не вживайте сире молоко, та не миті овочі.
2.Визначення дати приготування на упаковці та терміна зберігання. Визначення якості продукту. Порівняння свіжих продуктів і вже прострочених.
4. Ознаки харчового отруєння.
Виникають болі у животі, пронос, нудота, блювота, сухість в роті. Дія токсину на головний мозок має наслідком незвичайну поведінку – агресивну або, навпаки, пригнічену, головний біль, сонливість або збудженість. Іноді змінюється походка – людина хитається; в особливо важких випадках може спостерігатися судома, знепритомлення, симптоми ураження серцево-судинної системи: серцебиття, уповільнення пульсу, аритмія, низький артеріальний тиск. Ця картина доповнюється ознобом, задишкою або уповільненням дихання.
Перша допомога при харчових отруєння.
Терміново викликати лікаря, швидку допомогу.
Щоб видалити токсини із шлунку, треба дати випити велику кількість теплої води, а потім знову викликати блювоту. Таке промивання шлунку треба повторити декілька разів.
Після промивання шлунку дають проносне в поєднанні з активованим вугіллям.
Якщо отруєння призвело до послаблення дихання, слід застосувати штучне дихання.
Складання правил безпечного приготування їжі.
Ретельно готуйте їжу відразу.
Їжу для дітей зберігати не рекомендовано.
Не слід поміщати у холодильник велику кількість гарячої їжі, оскільки вона не встигне достатньо швидко охолонути.
Перед вживання їжу, яка якийсь час зберігалася, треба знову підігріти до температури не нижче 700 С.
Не допускайте контакту між сирою і приготовленою їжею.
Мийте руки: їх треба ретельно вимити перед приготуванням їжі і після кожної перерви.
Кухонні поверхні слід утримувати в абсолютній чистоті.
Захищайте продукти від комах, гризунів.
Вживайте тільки кип’ячену воду.
Робота з таблицею.
Розгляньте схему і поясніть її.
Так Ні
Вжити до 10.10.07. Дата виготовлення продукту Вжити до 02.02.07.
Цілісність кришки бляшанки
Прозорість вмісту скляної банки
Неприємний запах.
Наявність цвілі, ознак гниття
Порушення цілісності упаковки
Гра «Доповни речення»
Приготовану їжу краще вживати_____________.
Перед приготуванням їжі ______________ руки.
Посуд слід тримати в ___________.
Треба захищати їжу від ________.
Не збирати гриби __________.
V. Підсумок занять.
Тема. Правила експлуатації побутових нагрівальних, електричних та
приладів.
Мета. Ознайомити учнів з основними правилами безпеки при експлуатації
побутових нагрівальних, електричних приладів. Виховувати
бережність до народного майна, організованість, прагнення не допус-
тити пожежі.
Обладнання. Ілюстрації-плакати до теми «Обережно – вогонь!»,
Хід занять
І. Організація класу до роботи.
ІІ. Актуалізація опорних знань
Загадка.
Є в мене помічник, справжнє диво, чарівник.
Тільки кнопку натискаю, і говорить він, і грає.
Де що робиться, все знає і мене повідомляє.
І розкаже, і покаже.. як він зветься, хто нам скаже? (Телевізор)
2. За дверима білими – холодище, лід.
Там живе, ховається морозище-дід. (Холодильник)
3.Носом пар я пускаю, всіх запрошую до чаю. (Чайник).
- Як одним словом можна назвати ці предмети?
- А які у вас є електроприлади вдома?
- Як ви ними користуєтесь?
ІІІ. Повідомлення теми і завдань занять.
ІV. Вивчення нового матеріалу.
Розповідь вчителя про значення електрики, електроенергії в нашому житті.
Електроенергія… Ми настільки звикли до неї, що навіть не задумуємося над її значенням.
Електрика варить сталь, пече хліб, шиє одяг. З кожним роком праці в неї більше і більше.
І з великим подивом слухаємо ми розповідь бабусі про освітлювальні прилади недалекого минулого – скібка чи гасову лампу.
З кожним роком зростає споживання електроенергії. Теплову дію струму використовують у різних електронагрівальних приладах.
У домашніх умовах широко використовують електричні плити, праски, чайники, кип’ятильники. Сотні різноманітних електричних приладів обслуговують наш побут, полегшують наше життя. Це – електролампи, телефони, холодильники, пилососи, телевізори, пральні машинки, комп’ютери. У разі порушення елементарних правил безпеки ці помічники можуть перетворитися у грізних ворогів, привести до виникнення пожеж та травмування людей.
Окрім пожежі, порушення правил користування електричними приладами може викликати коротке замикання, пошкодження електроприладів.
Коротке замикання може статися через пошкодження ізоляційного матеріалу.
2. Правила поводження з електроприладами.
Перш ніж увімкнути електричний прилад, пильно огляньте його. Переконайтеся, що він справний.
Не можна одночасно вмикати багато електроприладів в одну розетку. Проводи, підведені до розетки, швидко нагріваються і може виникнути небезпека загорання ізоляційного матеріалу.
Якщо праску або електроплиту вчасно не вимкнути, вони нагріються і від них можуть загорітися предмети і приміщення. Щоб запобігти цьому, праску потрібно ставити на вогнетривку підставку, а після закінчення прасування вимикати її з розетки.
Ніколи не користуйся електричними приладами без дозволу дорослих.
3. Дії при загоранні електроприладів.
Якщо ти в оселі відчув запах диму, побачив іскри, полум’я – негайно повідом про це дорослих. Треба обезструмити електропроводку.
Якщо ж удома нікого немає, негайно телефонуй за номером 01, клич на допомогу сусідів.
Не лякайся, не панікуй!
Ніколи не гаси електричні прилади водою. Тебе може вдарити електричним струмом!
Не вставляй у розетку цвяхи та інші металеві предмети!
Без дорослих не вмикайте газову плиту. А якщо відчули запах гагу, перекрийте плиту, відкрийте кватирку і негайно зателефонуйте за номером 04.
4. Робота з таблицею «Обережно - вогонь»
Настанови пожежних.
На роботі мама й тато,
Сірники знайшли малята,
І не знає дітвора,
Чим скінчитись може гра.
Наказали мама й тато:
«Діти, часто не вмикайте
Праску та магнітофон,
Телевізор «Електрон».
Бо нагріється розетка,
Спалахне вогнем умить,
А від нього й дім згорить».
Електропраска – кожен знає –
У побуті допомагає.
Та пам’ятати має кожний,
Що з вогнем бавитися не можна.
Чайник без води нагрівся,
Перегрівся, загорівся.
Загорілася плита –
В нас пожежа – в нас біда.
- Яких правил треба дотримуватися при користуванні електроприладами?
V. Підсумок занять
Електроприлади – не іграшка. Ними гратися не можна.
Тема. Правила поводження з побутовими електроприладами: праскою, холодиль
ником, пральною машиною, електроплитою.
Мета. Ознайомити учнів з основними правилами безпеки при експлуатації побуто
вих електроприладів. Виховувати бережність до народного майна, організованість, прагнення не допустити пожежі.
Обладнання. Ілюстрації-плакати до теми «Обережно – вогонь!»,
Хід занять
І. Організація класу до роботи.
ІІ. Актуалізація опорних знань
Загадка.
1. За дверима білими – холодище, лід.
Там живе, ховається морозище-дід. (Холодильник)
2.Носом пар я пускаю, всіх запрошую до чаю. (Чайник).
- Як одним словом можна назвати ці предмети?
- А які у вас є електроприлади вдома?
- Як ви ними користуєтесь?
ІІІ. Повідомлення теми і завдань занять.
ІV. Вивчення нового матеріалу.
Розповідь вчителя про значення електрики, електроенергії в нашому житті.
Електроенергія… Ми настільки звикли до неї, що навіть не задумуємося над її значенням.
Електрика варить сталь, пече хліб, шиє одяг. З кожним роком праці в неї більше і більше.
І з великим подивом слухаємо ми розповідь бабусі про освітлювальні прилади недалекого минулого – скібка чи гасову лампу.
З кожним роком зростає споживання електроенергії. Теплову дію струму використовують у різних електронагрівальних приладах.
У домашніх умовах широко використовують електричні плити, праски, чайники, кип’ятильники. Сотні різноманітних електричних приладів обслуговують наш побут, полегшують наше життя. У разі порушення елементарних правил безпеки ці помічники можуть перетворитися у грізних ворогів, привести до виникнення пожеж та травмування людей.
Окрім пожежі, порушення правил користування електричними приладами може викликати коротке замикання, пошкодження електроприладів.
Коротке замикання може статися через пошкодження ізоляційного матеріалу.
2. Правила поводження з електроприладами.
Перш ніж увімкнути електричний прилад, пильно огляньте його. Переконайтеся, що він справний.
Не можна одночасно вмикати багато електроприладів в одну розетку. Проводи, підведені до розетки, швидко нагріваються і може виникнути небезпека загорання ізоляційного матеріалу.
Якщо праску або електроплиту вчасно не вимкнути, вони нагріються і від них можуть загорітися предмети і приміщення. Щоб запобігти цьому, праску потрібно ставити на вогнетривку підставку, а після закінчення прасування вимикати її з розетки.
Ніколи не користуйся електричними приладами без дозволу дорослих.
3. Дії при загоранні електроприладів.
Якщо ти в оселі відчув запах диму, побачив іскри, полум’я – негайно повідом про це дорослих. Треба обезструмити електропроводку.
Якщо ж удома нікого немає, негайно телефонуй за номером 01, клич на допомогу сусідів.
Не лякайся, не панікуй!
Ніколи не гаси електричні прилади водою. Тебе може вдарити електричним струмом!
Не вставляй у розетку цвяхи та інші металеві предмети!
4. Робота з таблицею «Обережно - вогонь»
Настанови пожежних.
На роботі мама й тато,
Сірники знайшли малята,
І не знає дітвора,
Чим скінчитись може гра.
Наказали мама й тато:
«Діти, часто не вмикайте
Праску та магнітофон,
Телевізор «Електрон».
Бо нагріється розетка,
Спалахне вогнем умить,
А від нього й дім згорить».
Електропраска – кожен знає –
У побуті допомагає.
Та пам’ятати має кожний,
Що з вогнем бавитися не можна.
Чайник без води нагрівся,
Перегрівся, загорівся.
Загорілася плита –
В нас пожежа – в нас біда.
- Яких правил треба дотримуватися при користуванні електроприладами?
V. Підсумок занять
Тема. Дії під час виникнення пожеж у багатоповерхових будинках, власному будинку. Способи захисту органів дихання від чадного газу.
Мета. Ознайомити з правилами протипожежної безпеки, правилами евакуації з приміщення. Виховувати повагу до професії пожежника.
Обладнання. Малюнки до теми уроку.
Хід занять
І. Організація класу до роботи.
ІІ. Повідомлення теми і завдань
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
Бесіда.
Ми з вами вже знаємо, що вогонь може бути корисним і шкідливим.
Яку користь може приносити вогонь.
Але вогонь може бути і небезпечним. Коли це буває?
Створення проблемної ситуації.
Вчора мені розповіли про страшний випадок, про маленького хлопчика, який ледве не згорів у власному будинку.
А знаєте чому? Хлопчик не дотримався маминих наказів. Він дістав сірники і став ними гратися. А далі можете собі уявити, що сталося?
Хлопчик не знав , що треба було робити. Замість того, щоб викликати пожежних, він заховався під ліжко. Врятували його сусіди, які почули запах диму.
Порядок дій у надзвичайних ситуаціях.
Відразу кликати дорослих на допомогу.
Якщо будинок охоплений полум’ям, то для виходу з нього треба накритися з головою мокрою ковдрою, тканиною.
У приміщенні, де багато диму, треба рухатись пригнувшись або повзком. Для захисту від чадного газу дихати треба через зволожену тканину.
Якщо одяг спалахнув, лягайте і перекочуйтесь, збийте з себе полум’я. ні в якому разі не можна бігти.
побачивши людину, на якій горить одяг, накиньте і щільно притисніть до неї покривало чи іншу щільну тканину.
Під час гасіння пожежі використовуйте вогнегасники, воду, пісок, землю.
Коли прийдуть пожежники, робіть все за їхнім наказом. Нічого не бійтеся.
Практична робота «Пожежа».
Складання діалогу між «потерпілим» та «оператором» служби «01».
Вчимося діяти, коли в приміщені багато диму, чадного газу, загорівся одяг.
Підсумок занять.
Тема. Дорожні знаки
Мета. Вивчати з учнями правила дорожнього руху, дорожні знаки, які цими правилами керують, вчити дітей розрізняти дозволяючи та запобігаючи знаки. Виховувати уважність, спостережливість, допитливість, дисциплінованість.
Обладнання. Дорожні знаки(таблиці).
Хід занять
І.Організація класу до роботи.
ІІ. Актуалізація опорних знань
Є доріг багато всюди,
Мчать авто там, ходять люди.
А у місті на дорогах
Є відмітка пішоходів.
Й щоб дорогу перейти,
Мусиш добре знати ти:
Жовте світло загориться
Всередині світлофора –
Ти з увагою зберися,
Бо блисне світло на табло
І промовить чітко скло:
- йди вперед, май силу духу,
Шлях звільнився вже від руху,
Вільно можеш перейти,
Не барись лиш довго ти.
Жовте світло нас готує,
Жовте світло пропонує,
Попередити спішить:
На підході дії мить.
Як червоне загориться,
Мусиш ти враз зупиниться,
Бо тривожно шлях гуде,
Він машини вдаль веде.
З світлофором подружись,
Всім сигналам покорись.
Й завжди, й вчасно скрізь пройдеш,
І в біду не попадеш.
Хто регулює вулиці?
ІІІ. Повідомлення теми і завдань
ІV. Вичення нового матеріалу.
Розповідь вчителя.
Коли вулицями побігли трамваї, помчались автомобілі, тролейбуси, автобуси, вулицям потрібно було дати мову. На цій дорожній мові з водіями, пішоходами розмовляють вулиці всіх країн світу.
Коли людина вчиться читати, то їй показують букви. З букв складають слова. Зі слів – речення. У дорожньої мови теж є букви-знаки. Та їх не потрібно складати в слова. Один знак, одна дорожна буква означає цілу фразу – дорожній сигнал.
Ці сигнали – це кружечки, трикутники, прямокутники, квадрати. Голубі, жовті з червоною окантовкою..
І не випадково вони такої форми і такого кольору.
Одну групу знаків розмістили на трикутниках з червоною окантовкою. Світлофор сигналив би їх жовтим світлом: «Обережно – залізничний переїзд без шлагбаума», «Обережно – слизька дорога», «Обережно – діти»
«Обережно» - попереджають усі ці знаки і називаються вони попереджувальними.
Другу групу знаків не випадково розмістили в крузі з червоним обрамленням чи червоним фоном. Світлофор сигналив би ці знаки червоним світлом: «В’їзд заборонено», «Рух заборонений», «Вантажний рух заборонено!», «Пішохідний перехід заборонено!».
Все заборонено та заборонено. Ці знаки так і називаються – забороняючи.
А ось знаки на крузі голубого кольору. Вони дозволяють, наказують чи пропонують рух у вказаному напрямку, рух легковим автомобілям, вказують велосипедну доріжку для пішоходів.
Ці знаки наказуючі.
І ще одна група знаків – голубі прямокутники з малюнками, то ложка з виделкою, то червоний хрест, то палатка, то ліжко…
Неважко здогадатися, що ці знаки вказують: поруч – їдальня, недалеко – медичний пункт, хочете відпочити – ось він, готель…
Називають ці знаки – вказівні.
Закріплення знань про знаки.
Вчитель показує знак і запитує, що він означає
Гра «Назви знак»
Вчитель називає знак, а учні показують їх зображення.
Бесіда
Навіщо потрібні дорожні знаки?
Які дорожні знаки ви запам’ятали?
Які дорожні знаки ви коли-небудь бачили?
Підсумок занять.
Тема. Типи перехресть (регульовані, нерегульовані). Правила переходу дороги на перехресті.
Мета. Формувати уявлення про пішоходів, знати види перехресть і способи їх переходу. Виховувати уважність, спостережливість, дисциплінованість, привчати до свідомих дій. Розширювати знання дітей про правила дорожнього руху.
Обладнання. Ілюстрації до теми.
Хід заняття
І.Організація класу до роботи. Нервово-психологічна підготовка дитячого колективу.
ІІ. Підготовка до вивчення нового матеріалу.
Загадка
На дорогу я лягаю,
Завжди білий колір маю
Про біду попереджаю,
Хоч сама не розмовляю. Дорожня розмітка
ІІІ Повідомлення теми і завдань занять.
ІV. Вивчення нового матеріалу.
Бесіда.
Хто малює дороги?
А що означають різні лінії на дорогах?
А чому вони білі?
Так от. Основний колір ліній, які наносяться на дороги. Білий. Цей колір прийнятий у багатьох іграх: баскетболі, волейболі, футболі, теніс, дитячі класики.. хто наступив на білу лінію, той вибуває з гри. Значення білого кольору в дорожньому русі приблизно таке ж – він вимагає обов’язкового виконання правил. Дорожня розмітка допомагає регулювати рух. Інформація, яку вона передає водіям, добре сприймається всіма учасниками дорожнього руху.
Сама головна розмітка для пішохода – широкі поперечні лінії, типу «зебра». Вони наносяться паралельно осі проїжджої частини. Ця розмітка застосовується для позначення місць організованого переходу людей через дорогу, це ще один вид позначення пішохідного переходу. Розмітка переходів типу «зебра» наноситься на нерегульованих переходах; на регульованих перехрестях місце переходу може бути позначено двома паралельними пунктирними лініями.
А що з таке перехрестя?
Перехрестя – це перетин двох доріг. Перехрестям ще називають місце, де до головної дороги прилягає другорядна дорога.
Перехрестя бувають регульованими та нерегульованими.
На регульованому перехресті треба переходити дорогу на зелене світло світлофора.
На нерегульованому перехресті переходити дорогу треба тільки пішохідними переходами. Якщо перехід не позначено, то переходити можна між лінями тротуарів.
На переходах через широкі дороги можна зупинитися на острівці безпеки і пропустити машини.
Складання правил переходу нерегульованого перехрестя.
1.Перед тим як ступити на проїжджу частину, переконайся, що на дорозі немає машин, вони зупинилися чи далеко від тебе.
Якщо не встиг перейти дорогу, то зупинись на розділювальній лінії чи на острівці безпеки. Зачекай, доки проїдуть машини, і спокійно переходь дорогу далі.
Розгляд ілюстрацій, аналіз їх.
Гра «Хто правильно перейде перехрестя»
Підсумок занять
Що таке перехрестя?
Які бувають перехрестя?
Які перехрестя є там, де ви живете?
Тема. Правила переходу вулиці після висадки з транспорту.
Мета. Закріплювати знання і вміння переходити вулиці після висадки з транспорту. Закріплювати знання учнями правил вуличного руху. Розширювати і поглиблювати знання окремих моментів і ситуацій, та теоретично-практичного виходу з них. Виховувати дисциплінованість, увагу, повагу до правил руху.
Обладнання. Ілюстрації до теми.
Хід заняття.
І.Організація класу до роботи.
ІІ. Підготовка до вивчення матеріалу.
Загадка
Дім по вулиці повзе,
На роботу всіх везе,
Не на курячих ногах,
А у гумових чобітках. Автобус.
Загадка
Я не їм вівса і сіна,
Дайте випити бензину.
Всіх коней я обжену,
Куди хочеш відвезу. Машина
ІІІ. Повідомлення теми і завдань
ІV. Вивчення нового матеріалу.
Бесіда.
Яке призначення цих машин?
У наш час ми не можемо уявити місто, село без автобусів, машин. Це вид транспорту, за допомогою якого ми можемо відправитися куди нам потрібно. Досить прийти на зупинку, дочекатися поки прийде автобус, сісти і він доставить нас до заданого місця.
Яких правил треба дотримуватися при очікування громадського транспорту?
Правила очікування громадського транспорту.
Чекати автобус необхідно на зупинці.
Не можна виходити на проїжджу частину дороги.
Не можна гратися та бігати на зупинці, слід вести себе спокійно.
Необхідно дбайливо ставитися на зупинці до обладнання, яке там є.
-Яких правил треба дотримуватись, коли прийшов на зупинку автобус?
- Яких правил треба дотримуватися у салоні громадського транспорту?
1. Сидіти або стояти (якщо це дозволено) в призначених для цього місцях, тримаючись за поручень або інше пристосування.
2. Під час пересування на транспортному засобі, обладнаному ременями безпеки, бути пристебнутими.
3. Не штовхатися, не стояти на передньому місці салону, а проходити по салону.
4. Поступатися місцем старшим, з жінкам з маленькими дітьми.
5. В автобусі не кричати, голосно не розмовляти, не висовуватись з вікон, не спиратися на двері.
Пасажирам забороняється:
під час руху відвертати увагу водія від керування транспортним засобом та заважати йому у цьому;
відчиняти двері транспортного засобу, не переконавшись, що він зупинився біля тротуару, посадочного майданчика, край проїзної частини чи узбіччя;
перешкоджати зачиненню дверей та використовувати для їзди підніжки і виступи транспортних засобів.
Правила висадки:
не можна самовільно відчиняти двері.
Виходити обережно, не штовхатись, за чергою, через передні двері.
Після виходу з автобуса слід швидше покинути проїзну частину дороги.
Правила переходу вулиці (дороги) після висадки з транспорту.
Недопустимість обходу транспорту відразу після висадки з нього.
Найчастіше зупинки автобуса знаходяться за перехрестям. Тому необхідно після висадки дійти до пішохідного переходу або перехрестя і тільки там перейти дорогу.
Якщо ж переходу чи перехрестя немає, то слід дочекатись, поки від’їде автобус і, впевнитись, що проїзна частина дороги вільна, можна перейти дорогу. Обходити автобус або трамвай зразу після висадки з них досить небезпечно, можна потрапити під автомобіль, якщо ви не можете бачити через те, що він закритий від вас автобусом.
Після виходу з трамвая, якщо рейки покладені посередині проїзної частини пішоходи повинні оцінити дорожню обстановку і тільки потім іти до тротуару. Не можна раптом вибігати на проїзну частину, бо це може призвести до ДТП. Якщо пішоходам, які вийшли з трамваю, необхідно перейти на протилежну сторону дороги, їм слід вийти на ближній тротуар, визначити, де розташована ділянка дороги з дозволеним переходом, і перейти там проїзну частину дороги.
Практичні заняття
Розгляд ілюстрацій, аналіз різних ситуацій.
Гра «Перейди дорогу»
Гра «Я іду в місто»
Підсумок занять
Тема. Дорожня розмітка
Мета. Ознайомити учнів з дорожньою розміткою, її значенням, вчити вірно розуміти її. Виховувати уважність, спостережливість, дисциплінованість, привчати до свідомих дій.
Обладнання: ілюстрації, малюнки, схеми.
Хід занять.
І. Організація класу до роботи.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Загадка.
На дорогу я лягаю,
Завжди білий колір маю.
Про біду попереджаю,
Хоч сама й не розмовляю. (Дорожня розмітка)
Бесіда.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
Розповідь вчителя.
Основний колір ліній, які наносять на дороги, білий. Ви запитаєте: чому? А тому, що білий колір загальноприйнятий у багатьох іграх.
Назвати ігри (волейбол, баскетбол, теніс, дитячі класики…)
Пам’ятаєте правила гри? Хто наступив на білу лінію, той вибуває з гри. Значення білого кольору в дорожньому русі приблизно таке ж – він вимагає обов’язкового виконання певних умов. Дорожня розмітка допомагає регулювати рух. Інформація, яку вона передає водіям, добре сприймається всіма учасниками дорожнього руху. Розмітка дороги суцільними чи пунктирними лініями організовує транспортний потік, підвищує пропускну спроможність дороги.
У нашій країні застосовується розмітка доріг у відповідності до рекомендацій Конвенції про дорожні знаки і сигнали ( 1968р.) і Протоколу про розмітку доріг (1973р.) до європейської угоди, що доповнює цю Конвенцію. Порядок застосування розмітки, її форма, колір. Вигляд визначені Державними стандартами.
Розмітка ділиться на два види: горизонтальну, яка наноситься безпосередньо на проїжджу частину, ніби лежить на дорозі, і вертикальну, коли позначення наносяться не на проїжджу частину, а на елементи дорожніх споруд – мостові опори, бордюри. Горизонтальна розмітка виконується в основному білими лініями. Вона має біля тридцяти значень.
Вузька суцільна біла лінія. Найчастіше її можна побачити на середині проїжджої частини вулиці. Вона розділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає кордони смуг для руху в небезпечних місцях. Суцільна біла лінія позначає частини, на які в’їзд заборонено (острівки безпеки, посадочні площадки) Показуються малюнки. Суцільна біла лінія позначає також кордони місць зупинок транспортних засобів і край проїжджої частини на дорогах, не віднесених за умовами руху до автомагістралей. Перетинати таку лінію. А також заїжджати на суцільну білу лінію заборонено. Пішохід також повинен знати це. У випадку необхідності він може зупинитися на такій лінії, якщо вона проходить по середині дороги.
Пунктирні білі лінії. Вони допомагають формувати транспортні потоки, але в той же час дозволяють водіям перетинати їх з любого боку. На таких лініях пішохід не повинен зупинятись, так, як водій може збити його. Якщо на дорозі нанесена суцільна лінія, а поруч з нею – пунктирна, це значить, що з боку пунктирної транспорт може заїжджати за суцільну лінію. В такому місці пішоходу небезпечно зупинятись.
Широкі поперечні лінії, типу «зебра». Вони наносяться паралельно осі проїжджої частини. Ця розмітка застосовується для позначення місць організованого переходу людей через дорогу, це ще один вид позначення пішохідного переходу. Дорожня розмітка типу «зебра» рівнозначна дорожньому знаку «Пішохідний перехід». Розмітка переходів типу «зебра» наноситься на нерегульованих переходах; на регульованих перехрестях місце переходу може бути позначено двома паралельними пунктирними лініями. На пішохідних переходах люди повинні рухатись організовано, дотримуючись правої сторони, щоб не заважати один одному.
Гра «Нанеси розмітку»
Змагають три команди. Кожен учень по черзі креслить тільки один елемент розмітки під диктовку вчителя. Виграє та команда, яка правильно виконає всі вказівки.
Край проїжджої частини.
Суцільна осьова лінія, яка розділяє зустрічні потоки транспорту.
Нерегульований перехід.
Острівець безпеки.
Регульований перехід.
Місце зупинки автобусів.
Напрямок руху пішоходів.
Переривчасті лінії, що розділяють потоки машин, які рухаються в одному напрямку.
Напрямок руху по смугах.
Підсумок занять.
Тема. Рух за сигналами регулювальника.
Мета.Ознайомити учнів з правилами регулювання вулиць регулювальником, з основними жестами, виробляти в учнів уміння переходити перехрестя, вулиці на сигнал регулювальника. Виховувати уважність, спостережливість, обережність, дисциплінованість.
Обладнання: ілюстрації, жезл, різноколірні кружечки, папір, кольорові олівці.
Хід занять.
І. Організація класу до роботи.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Загадка.
Подивіться, постовий
Став на нашій мостовій.
Швидко руку простягнув,
Паличкою враз махнув.
І за мить усе змінилось:
Всі машини зупинились,
Три ряди завмерли враз
І чекають на наказ.
Люди ж – лиш звільнилась путь –
Через вулицю ідуть.
І стоїть на мостовій
Чародієм постовий.
Всі машини одному
Підкоряються йому.
Бесіда.
ІІІ. Повідомлення теми і завдань занять.
ІV. Вивчення нового матеріалу.
Створення проблемної ситуації.
Одного разу веселі чоловічки сміливо рухались до школи пішохідних наук.
І раптом – така несподіванка. Там, де стояв світлофор, вони побачили…. Регулювальника. В руках він тримав смугасту паличку.
- Не дивуйтеся, друзі, - підійшов до них Світлофорчик. – Буває й так. Регулювальник керує рухом так само, як і я. йому підкоряються і водії і пішоходи. Він вказує кому стояти, а кому їхати чи йти. Тому вони повинні знати, що означають його таємничі жести.
(Малюнок на якому зображено інспектора ДАІ).
2. Розповідь вчителя про жести регулювальника
Всі люди повинні знати вірно розуміти основні положення регулювальника. Їх три.
Регулювальник стоїть до вас боком, спиною, підняв руку догори.
Коли регулювальник стоїть боком, то в такому випадку він ніби не звертає уваги на пішохода, не дивиться на них. Значить. Небезпеки на дорозі немає. Намалювати уявну лінію через плечі інспектора і продовжіть її. Зараз вона співпадає з напрямком вашого руху, не перегороджує шлях. Йдіть сміливо.
Регулювальник підняв руку вверх.
Його й так добре видно, адже він один стоїть на перехресті. Це він попереджає, що зараз він буде змінювати положення, і учасники руху повинні бути до цього готові.
Якщо пішоходів цей жест застав на проїжджій частині дороги, то вони повинні закінчити перехід, якщо знаходились недалеко від краю проїжджої частини, або зупинитись на граничній лінії.
Регулювальник повернувся до вас грудьми (спиною).
Таке положення відповідає червоному сигналу світлофора. Інспектор прямо дивиться на вас, грудьми захищає вас від небезпеки, яка загрожує вам в цей момент на дорозі. Не ризикуйте своїм життям.
Гра. «Хто краще знає жести регулювальника?»
Вчитель показує жести регулювальника, а діти піднімають кружечок того кольору, якому відповідатиме цей жест.
Гра «На перехресті»
Діти – пішоходи, яка стоять на перехресті. Вчитель показує жести, а діти відповідно до них рухаються, або стоять.
5. Гра «Хто краще?»
Діти виходять по черзі і показують жести регулювальника.
V. Підсумок занять
