Свердловский лицей №1 Луганской Народной Республики
УТВЕРЖДАЮ Директор Свердловского лицея №1 Клещенко Владимир Анатольевич
______________________________
РАБОЧАЯ ПРОГРАММА
для изучения предмета на базовом уровне
по украинскому языку
для 1 класса
на 2015/2016 учебный год
Составители рабочей программы:
Воронина Елизавета Ивановна
Лагунова Наталья Васильевна
Ткаченко Марина Николаевна
Гринькова Рита Викторовна
РАССМОТРЕНО: СОГЛАСОВАНО:
МО учителей /Л.П.Петренко/ Заместитель директора
___________________________ по учебно-воспитательной работе
Протокол № 1__от 04.09.2015_ / И.П.Подласенко/______________
2015 года
Свердловск-2015
Рабочая программа базируется на примерную программу, подготовленную авторским коллективом в составе:
Чорная Е.В. – методист по начальному образованию отдела методики преподавания учебных дисциплин ГУ ЛНР «Научно-методический центр развития образования Луганской Народной Республики ».
Каражова Н. Н.- учитель высшей категории, звание «старший учитель» КУ «Луганский учебно-воспитательный комплекс специализированная школа І ступени - гимназия № 42»
Плотникова С.В. – учитель начальных классов КУ «Луганский учебно- воспитательный комплекс специализированная школа І ступени - гимназия № 42»
Мягкая И.Н. – учитель начальных классов КУ «Луганская средняя общеобразовательная школа І-ІІІ ступеней № 23»
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
На етапі сьогодення в ЛНР відбувається становлення нової системи освіти, орієнтованої на входження до євроазійського освітнього простору. Цей процес супроводжується суттєвими змінами у педагогічній теорії та практиці навчально – виховного процесу, що вимагають орієнтацію освіти не лише на засвоєння певної сукупності знань, але й на розвиток особистості учня, його когнітивних та творчих здібностей. Початкова школа має формувати цілісну систему універсальних знань, умінь і навичок, а також самостійної навчальної діяльності й особистої відповідальності школярів.
Приблизна адаптована програма з української мови для освітніх установ з російською мовою навчання спрямована на реалізацію провідних принципів освіти, закладених у Федеральному державному освітньому стандарті початкової загальної освіти, Концепції духовно-етичного розвитку і виховання особи громадянина. Вона розроблена з метою конкретизації змісту освітнього стандарту в цій освітній галузі з урахуванням міжпредметних і внутрішньопредметних зв'язків, логіки навчального процесу і вікових особливостей молодших школярів.
Адаптована програма зберігає кращі здобутки, методики навчання української мови, до її основи покладені наукові розробки визнаних знавців української мови, лінгвістів та дидактів («Українська мова»: Програма для 1- 4 класів загальноосвітніх навчальних закладів з російською мовою навчання / Н.В. Гавриш, Т. С. Маркотенко. – Київ: Видавничий дім «Генеза», 2012), та є орієнтиром для розробників авторських навчальних програм. У адаптованій програмі враховано статус української мови як другої державної (стаття 9 Конституції ЛНР), її суспільні функції, взято до уваги специфіку навчального предмета, що має виразні інтегративні функції, здатність справляти різнобічний навчальний, розвивальний і виховний впливи на учнів, сприяти формуванню особистості, готової до активної, творчої діяльності у всіх сферах життя демократичного суспільства, сучасні організаційні форми, методи і технології навчання української мови; визначено стратегічні напрями, підходи та основоположні дидактичні принципи.
Загальна характеристика навчального предмета
Навчання українській мові в початковій школі з російською мовою навчання покликане формувати рівень володіння, необхідний і достатній для спілкування переважно в навчальній і побутовій сферах з урахуванням віку учнів, оволодіння ними механізму читання і письма українською мовою. Основними принципами навчання українській мові в початковій школі є принципи, викладання української мови, що характеризують усю систему, у школі - комунікативність і системність.
Принцип комунікативності забезпечує реалізацію головної мети навчання мові - формування умінь і навичок мовного спілкування. Комунікативність припускає мовну спрямованість навчального процесу, максимальне наближення його до умов природного спілкування. Уся система роботи повинна викликати необхідність спілкування і потребу в нім.
Відповідно до принципу свідомості мовний матеріал розглядається як органічна і системно організована частина навчального матеріалу, на основі якої формується мовна діяльність учнів. Засвоєння мовних явищ, фактів, правил розглядається як обов'язкова умова досягнення вільного володіння українською мовою.
Важливий принцип початкового навчання українській мові - знання російської мови учнів. Він припускає, з одного боку, опору на знання, уміння і навички учнів, отримані на уроках російської мови, з іншої - попередження інтерференції.
Цей принцип реалізований в програмі при відборі і описі відомостей про систему мови, які здійснені на основі обліку типологічних труднощів української мови. Ці труднощі обумовлені розбіжностями в системах української і російської мов, відсутністю деяких граматичних категорій в українській мові , розбіжностями в способах вираження тих або інших значень.
У приблизній програмі реалізований культурознавчий підхід: навчання забезпечує залучення учнів до культури українського народу.
Основні змістовні лінії
Зміст навчання української мови визначається за такими лініями: мовленнєвою, мовною, соціокультурною. Зазначені лінії є взаємозалежними, взаємопов’язаними і спрямованими на формування планованих результатів протягом всього періоду навчання. Провідна лінія – мовленнєва. Вся діяльність в межах ліній спрямована на розвиток та удосконалення навичок спілкування в усній і писемній формах.
Усна форма мовлення передбачає розвиток умінь слухати – розуміти співбесідника та тексти, прочитані чи розказані українською мовою, збагачення українського словникового запасу, оволодіння орфоепічними і граматичними вміннями й навичками, а також умінням запитувати й відповідати, вести діалог і монолог. Мовна лінія змісту навчання спрямована на опанування учнями елементарних знань з української мови та правопису, усвідомлення спільного в український і російських мовах та відмінностей. Основним принципом, який обумовлює визначення змісту мовної лінії, є принцип урахування спільного і відмінностей у мовному матеріалі української і російської мов та особливостей української мови.
Соціокультурна лінія направлена на знайомство учнів з національною українською культурою, творчістю українських письменників та поетів, етикетною лексикою, сталими народними висловами, прислів’ями і приказками. Соціокультурна лінія змісту навчання передбачає ознайомлення учнів із нормами, які регулюють соціальні стосунки в суспільстві, формування умінь дотримуватися їх у процесі спілкування українською мовою за спеціально створеними ситуаціями: різноманітні соціальні ролі у школі, вдома, на вулиці, у магазині. Соціокультурна лінія є важливою в досягненні поставленою перед школою метою і підсилює практичну спрямованість навчального процесу, його зв’язку з життям.
Мета навчання
В процесі вивчення української мови в освітніх установах з російською мовою навчання реалізується наступна мета:
розвиток мовних здібностей учнів, їх готовності до спілкування українською мовою; розвиток монологічного і діалогічного мовлення;
освоєння елементарних відомостей про лексику, фонетику, граматику української мови;
оволодіння уміннями слухання, говоріння, читання, письма, необхідними для спілкування в сімейно-побутовій і навчальній сферах;
виховання шанобливого відношення і інтересу до української мови, залучення до культури і літератури українського народу.
Між українською та російською мовами є багато спільного, але існує і суттєва різниця. На уроках діти отримують уявлення про українську мову, усвідомлюють її спільне слов’янське коріння з російською. При вивченні української мови необхідно враховувати спільні та відмінні особливості двох мов. Мовні різниці потребують особливої уваги та ретельного відпрацювання матеріалу щодо попередження помилок в писемному мовленні учнів українською мовою. Доцільно приділяти увагу практичній спрямованості
уроків: розвиток словникового запасу, побудова граматичних конструкцій, робота з реченням .
Ціннісні орієнтири змісту навчального предмета
Вивчення предмета відкриває безпосередній доступ до величезного духовного багатства українського народу, збільшує рівень гуманітарної освіти дитини , формує базові цінності сучасного суспільства, закладає основи духовно – морального розвитку, національної самосвідомості, культури міжетнічних відносин .
Результати вивчення навчального предмета
Особистісні результати учнів:
- оволодіння знаннями про українську культуру, релігію, формування шанобливого ставлення до мови, історії та культури;
- доброзичливе ставлення до інших учасників навчальної діяльності на основі етичних норм;
- мотивація до самореалізації в пізнавальній та навчальній діяльності;
- розвиток етичних почуттів, доброзичливості і емоційно-моральної чуйності;
- розвиток позитивної мотивації та сталого навчально-пізнавального інтересу до предмету.
Предметні результати учнів:
- формування умінь використовувати українську мову з метою пошуку різної інформації, уміння складати діалог на задану тему, здатності орієнтуватися в засобах та умовах спілкування;
- оволодіння логічними діями порівняння, аналізу, синтезу, узагальнення, класифікації, встановлення аналогій і причинно-наслідкових зв'язків, побудови міркувань і
висловлювань;
- формування умінь працювати в інформаційному середовищі у відповідності з змістом навчального предмета;
- розвиток комунікативних здібностей школяра, уміння вибирати адекватні мовні та мовленнєві засоби для успішного вирішення елементарної комунікативної задачі;
- формування позитивного ставлення до правильної мови як показників загальної культури.
Метапредметні результати учнів:
Українська мова в 1 класі складає тільки усний курс.
Повноцінна реалізація усного курсу забезпечується організацією роботи на уроці на основі великого багаторівневого сюжетного малюнку та підбору до кожного уроку системи різноманітних вправ, завдань, текстів.
Для оптимізації роботи вчителя з підготовки та проведення уроку або дій батьків (в умовах домашнього виконання завдань)такі рубрики: «Запамꞌятай», «Поміркуй», «Відгадай загадку», «Розрізняй», «Вивчи напамꞌять», «Продовж речення» та інш.
Загальнонавчальні уміння, навички і способи діяльності
Вивчення української мови дозволяє формувати уміння і навички, які потрібні для вивчення будь-якого навчального предмета. Сюди відносяться уміння працювати з текстами різних видів (усвідомлено їх читати, визначати тему, головну думку, використовувати при читанні засоби виразності). До загальнонавчальних відносяться уміння будувати діалогічні і монологічні висловлювання, переказувати тексти і складати оповідання по заданій темі.
Школярі оволодівають різними способами пошуку і перетворення інформації (у тому числі з використанням комп'ютера), вчаться працювати із словниками і довідковою літературою.
Результати навчання представлені у Вимогах до рівня підготовки випускників початкової школи і містять три компоненти: знати/розуміти - перелік необхідних для засвоєння кожним учнем знань; уміти - володіння конкретними уміннями і навичками; виділена також група умінь, якими учень може користуватися у позанавчальній діяльності, - використовувати отримані знання і уміння в практичній діяльності і повсякденному житті.
Сводная таблиця
Період роботи
Кількість годин
Фактично
виконано
Примітка
I семестр
48
I I семестр
51
Год
99
Тематичне планування
п/п
Тема уроку
Дата
Школа вітає нас (3 год)
1
Мій клас
2
Моя школа
3
Правила шкільного життя
Луганщина – моя маленька Вітчизна (3 год)
4
Я живу на Луганщині
5
Луганськ – велике місто
6
Міста і села Луганщини
Родина (3 год)
7
Я – частинка своєї родини
8
Сім’я – рідня – родичі
9
Клас – моя сім’я
Свої – чужі (3 год)
10
Знайомство
11
Стосунки між своїми і чужими
12
Чарівні слова
Дім. Житло. (3 год)
13
Хто де живе
14
Будинки. Споруди.
15
Мій дім. Квартира
Пори року. Осінь. (3 год)
16
Золота осінь
17
Щедра осінь
18
Готуємося до зими
Ярмарок (3 год)
19
Овочі, фрукти
20
Народні промисли (гончарство, вишиванки, різьбярство)
21
Веселий ярмарок (ігри, музики, забави)
Рух (3 год)
22
Рух на вулиці. Транспорт
23
Рух у природі
24
Рухатися, щоб жити
Часові відношення (3 год)
25
Тиждень
26
Доба
27
Година, хвилина, секунда
Світ навколо (3 год)
28
схоже і відмінне за фориою
29
Схоже і відмінне в кольорах
30
Схоже і відмінне за розміром
Подорожуємо (3 год)
31
У гості до друзів з Росії
32
Подорожуємо до Білорусі
33
Збираємося в дорогу
Казка-казочка (3 год)
34
Казки про тварин
35
Казкові герої
36
Казковий сюжет
Таємниці природи (3 год)
37
Що нам зошит розповів
38
Паперові «секрети»: властивості
39
Папір у нашому житті
Пори року. Зима (3 год)
40
Життя у зимовому лісі
41
Зима в селі та місті
42
Зимовий одяг людини і природи
Сміх і жарти (3 год)
43
Сміх і жарти
44
Веселі історії
45
Нісенітниці
Зимові свята (3 год)
46
Свято Миколая
47
Щедрий вечір. Різдво
48
Свято Василя
Перечень учбово-методичного обладнання
Учбова програма для загальноосвітніх закладів з навчанням російською мовою. 1-4 класи.-К.:Видавничий дім «Освіта», 2012 р.
Учбова література
Усний курс: підручник для 1 класу загальноосвітніх закладів з навчанням російською мовою/ Н.В. Гавриш, Т.С. Маркотенко.- К.: Генеза, 2012 р.
Додаткова література
Навчання грамоти. Конспекти уроків. К.: Генеза, 2012 р.
Обладнання
Конструктори уроків за підручником
Свердловский лицей №1 Луганской Народной Республики
УТВЕРЖДАЮ Директор Свердловского лицея №1 Клещенко Владимир Анатольевич
_______________________________
РАБОЧАЯ ПРОГРАММА
для изучения предмета на базовом уровне
по изобразительному искусству
для 1 класса
на 2015/2016 учебный год
Составители рабочей программы:
Воронина Елизавета Ивановна
Лагунова Наталья Васильевна
Ткаченко Марина Николаевна
Гринькова Рита Викторовна
РАССМОТРЕНО: СОГЛАСОВАНО:
МО учителей /Л.П.Петренко/ Заместитель директора
___________________________ по учебно-воспитательной работе
Протокол № 1__от 04.09.2015_ / И.П.Подласенко/______________
2015 года
Свердловск-2015
Пояснительная записка
Рабочая программа учебного предмета «Изобразительное искусство» составлена в соответствии с требованиями Федерального государственного общеобразовательного стандарта начального общего образования, Концепцией духовно-нравственного развития и воспитания личности гражданина России, примерной программы по изобразительному искусству и на основе авторской программы «Изобразительное искусство» Б. М. Неменского, В.Г. Горяева, Г.Е. Гуровой и др.
Срок реализации программы 2015-2016 учебный год.
Данная программа предназначена для учащихся 1 класса общеобразовательной школы обучающихся по традиционной системе обучения.
Рабочая программа составлена на основе следующих нормативных документов и методических рекомендаций:
Приказ МОНЛНР от 26.12.2014г. №72 «Об утверждении и поэтапном переходе образовательных учреждений ЛНР на временный государственный образовательный стандарт (ФГОС)»;
Методическими рекомендациями по переходу на новые образовательные стандарты начального общего образования, утверждёнными на заседании Научно-методического совета НМЦРОЛНР(протокол № 2 от 23.12.2014 г.).
Основное содержание учебного предмета
Рабочая программа реализует следующие цели обучения:
• развитие способности к эмоционально-ценностному восприятию произведения изобразительного искусства, выражению в творческих работах своего отношения к окружающему миру;
• освоение первичных знаний о мире пластических искусств: изобразительном, декоративно-прикладном, архитектуре, дизайне; о формах их бытования в повседневном окружении ребенка;
• овладение элементарными умениями, навыками, способами художественной деятельности;
• воспитание эмоциональной отзывчивости и культуры восприятия произведений профессионального и народного изобразительного искусства; нравственных и эстетических чувств: любви к родной природе, своему народу, Родине, уважения к ее традициям, героическому прошлому, многонациональной культуре.
Ценностные ориентиры содержания курса
Приоритетная цель художественного образования в школе —духовно-нравственное развитие ребенка, т. е. формирование у него качеств, отвечающих представлениям об истинной человечности, о доброте и культурной полноценности в восприятии мира.
Культуросозидающая роль программы состоит также в воспитании гражданственности и патриотизма. Прежде всего ребенок постигает искусство своей Родины, а потом знакомиться с искусством других народов.
В основу программы положен принцип «от родного порога в мир общечеловеческой культуры». Россия — часть многообразного и целостного мира. Ребенок шаг за шагом открывает многообразие культур разных народов и ценностные связи, объединяющие всех людей планеты. Природа и жизнь являются базисом формируемого мироотношения.
Связи искусства с жизнью человека, роль искусства в повседневном его бытии, в жизни общества, значение искусства в развитии каждого ребенка — главный смысловой стержень курса.
Одна из главных задач курса — развитие у ребенка интереса к внутреннему миру человека, способности углубления в себя, осознания своих внутренних переживаний. Это является залогом развития способности сопереживания.
Любая тема по искусству должна быть не просто изучена, а прожита, т.е. пропущена через чувства ученика, а это возможно лишь в деятельностной форме, в форме личного творческого опыта. Только тогда, знания и умения по искусству становятся личностно значимыми, связываются с реальной жизнью и эмоционально окрашиваются, происходит развитие личности ребенка, формируется его ценностное отношение к миру.
Особый характер художественной информации нельзя адекватно передать словами. Эмоционально-ценностный, чувственный опыт, выраженный в искусстве, можно постичь только через собственное переживание — проживание художественного образа в форме художественных действий. Для этого необходимо освоение художественно-образного языка, средств художественной выразительности. Развитая способность к эмоциональному уподоблению — основа эстетической отзывчивости.
Место курса в учебном плане
Учебная программа «Изобразительное искусство» разработана для 1 — 4 класса начальной школы.
На изучение предмета отводится 1 ч в неделю, всего на курс — 135 ч.
Предмет изучается: в 1 классе — 33 ч в год, во 2—4 классах — 34 ч в год (при 1 ч в неделю).
Общая характеристика учебного предмета
Цель учебного предмета «Изобразительное искусство» в общеобразовательной школе — формирование художественной культуры учащихся как неотъемлемой части культуры духовной, т. е. культуры мироотношений, выработанных поколениями. Эти ценности как высшие ценности человеческой цивилизации, накапливаемые искусством, должны быть средством очеловечения, формирования нравственно-эстетической отзывчивости на прекрасное и безобразное в жизни и искусстве, т. е. зоркости души ребенка.
В основу программы положены идеи и положения Федерального государственного образовательного стандарта начального общего образования и Концепции духовно-нравственного развития и воспитания личности гражданина России.
Курс разработан как целостная система введения в художественную культуру и включает в себя на единой основе изучение всех основных видов пространственных (пластических) искусств: изобразительных — живопись, графика, скульптура; конструктивных — архитектура, дизайн; различных видов декоративно-прикладного искусства, народного искусства — традиционного крестьянского и народных промыслов, а также постижение роли художника в синтетических (экранных) искусствах — искусстве книги, театре, кино и т.д. Они изучаются в контексте взаимодействия с другими искусствами, а также в контексте конкретных связей с жизнью общества и человека.
Методические особенности тем
Систематизирующим методом является выделение трех основных видов художественной деятельности для визуальных пространственных искусств — изобразительная, декоративная, конструктивная художественная деятельность.
Три способа художественного освоения действительности выступают для детей в качестве хорошо им понятных, интересных и доступных видов художественной деятельности: изображение, украшение, постройка. Постоянное практическое участие школьников в этих трех видах деятельности позволяет систематически приобщать их к миру искусства.
Эти три вида художественной деятельности и являются основанием для деления визуально-пространственных искусств на виды: изобразительные искусства, конструктивные искусства, декоративно-прикладные искусства. Одновременно каждый из трех видов деятельности присутствует при создании любого произведения искусства и поэтому является основой для интеграции всего многообразия видов искусства в единую систему, членимую не по принципу перечисления видов искусства, а по принципу выделения того и иного вида художественной деятельности.
Необходимо иметь в виду, что в начальной школе три вида художественной деятельности представлены в игровой форме как Братья-Мастера Изображения, Украшения и Постройки. Они помогают вначале структурно членить, а значит, и понимать деятельность искусств в окружающей жизни, более глубоко осознавать искусство.
Практическая художественно-творческая деятельность (ребенок выступает в роли художника) и деятельность по восприятию искусства (ребенок выступает в роли зрителя, осваивая опыт художественной культуры) имеют творческий характер. Учащиеся осваивают различные художественные материалы (гуашь и акварель, карандаши, мелки, уголь, пастель, пластилин, глина, различные виды бумаги, ткани, природные материалы), инструменты (кисти, стеки, ножницы и т. д.), а также художественные техники (аппликация, коллаж, монотипия, лепка, бумажная пластика и др.).
Одна из задач — постоянная смена художественных материалов, овладение их выразительными возможностями. Многообразие видов деятельности стимулирует интерес учеников к предмету, изучению искусства и является необходимым условием формирования личности каждого.
Восприятие произведений искусства предполагает развитие специальных навыков, развитие чувств, а также овладение образным языком искусства. Только в единстве восприятия произведений искусства и собственной творческой практической работы происходит формирование образного художественного мышления детей.
Особым видом деятельности учащихся является выполнение творческих проектов и презентаций. Для этого необходима работа со словарями, поиск разнообразной художественной информации в Интернете.
Развитие художественно-образного мышления учащихся строится на единстве двух его основ: развитие наблюдательности, т.е. умения вглядываться в явления жизни, и развитие фантазии, т. е. способности на основе развитой наблюдательности строить художественный образ, выражая свое отношение к реальности.
Наблюдение и переживание окружающей реальности, а также способность к осознанию своих собственных переживаний, своего внутреннего мира являются важными условиями освоения детьми материала курса. Конечная цель — духовное развитие личности, т. е. формирование у ребенка способности самостоятельного видения мира, размышления о нем, выражения своего отношения на основе освоения опыта художественной культуры.
Программа «Изобразительное искусство» предусматривает чередование уроков индивидуального практического творчества учащихся и уроков коллективной творческой деятельности.
Коллективные формы работы могут быть разными: работа по группам; индивидуально-коллективная работ, когда каждый выполняет свою часть для общего панно или постройки. Совместная творческая деятельность учит детей договариваться, ставить и решать общие задачи, понимать друг друга, с уважением и интересом относиться к работе товарища, а общий положительный результат дает стимул для дальнейшего творчества и уверенность в своих силах. Чаще всего такая работа — это подведение итога какой-то большой темы и возможность более полного и многогранного ее раскрытия, когда усилия каждого, сложенные вместе, дают яркую и целостную картину.
Художественная деятельность школьников на уроках находит разнообразные формы выражения: изображение на плоскости и в объеме (с натуры, по памяти, по представлению); декоративная и конструктивная работа; восприятие явлений действительности и произведений искусства; обсуждение работ товарищей, результатов коллективного творчества и индивидуальной работы на уроках; изучение художественного наследия; подбор иллюстративного материала к изучаемым темам; прослушивание музыкальных и литературных произведений (народных, классических, современных).
На уроках вводится игровая драматургия по изучаемой теме, прослеживаются связи с музыкой, литературой, историей, трудом.
Систематическое освоение художественного наследия помогает осознавать искусство как духовную летопись человечества, как выражение отношения человека к природе, обществу, поиску истины. На протяжении всего курса обучения школьники знакомятся с выдающимися произведениями архитектуры, скульптуры, живописи, графики, декоративно-прикладного искусства, изучают классическое и народное искусство разных стран и эпох. Огромное значение имеет познание художественной культуры своего народа.
Обсуждение детских работ с точки зрения их содержания, выразительности, оригинальности активизирует внимание детей, формирует опыт творческого общения.
Периодическая организация выставок дает детям возможность заново увидеть и оценить свои работы, ощутить радость успеха. Выполненные на уроках работы учащихся могут быть использованы как подарки для родных и друзей, могут применяться в оформлении школы.
Результаты изучения курса
Предметные результаты:
знание видов художественной деятельности: изобразительной (живопись, графика, скульптура), конструктивной (дизайн и архитектура), декоративной (народные и прикладные виды искусства);
знание основных видов и жанров пространственно-визуальных искусств;
понимание образной природы искусства;
эстетическая оценка явлений природы, событий окружающего мира;
применение художественных умений, знаний и представлений в процессе выполнения художественно-творческих работ;
способность узнавать, воспринимать, описывать и эмоционально оценивать несколько великих произведений русского и мирового искусства;
умение обсуждать и анализировать произведения искусства, выражая суждения о содержании, сюжетах и выразительных средствах;
усвоение названий ведущих художественных музеев России и художественных музеев своего региона;
умение видеть проявления визуально-пространственных искусств в окружающей жизни: в доме, на улице, в театре, на празднике;
способность использовать в художественно-творческой деятельности различные художественные материалы и художественные техники;
способность передавать в художественно-творческой деятельности характер, эмоциональные состояния и свое отношение к природе, человеку, обществу;
умение компоновать на плоскости листа и в объеме задуманный художественный образ;
освоение умений применять в художественно—творческой деятельности основ цветоведения, основ графической грамоты;
овладение навыками моделирования из бумаги, лепки из пластилина, навыками изображения средствами аппликации и коллажа;
умение характеризовать и эстетически оценивать разнообразие и красоту природы различных регионов нашей страны;
умение рассуждать о многообразии представлений о красоте у народов мира, способности человека в самых разных природных условиях создавать свою самобытную художественную культуру;
изображение в творческих работах особенностей художественной культуры разных (знакомых по урокам) народов, передача особенностей понимания ими красоты природы, человека, народных традиций;
умение узнавать и называть, к каким художественным культурам относятся предлагаемые (знакомые по урокам) произведения изобразительного искусства и традиционной культуры;
способность эстетически, эмоционально воспринимать красоту городов, сохранивших исторический облик, — свидетелей нашей истории;
умение объяснять значение памятников и архитектурной среды древнего зодчества для современного общества;
выражение в изобразительной деятельности своего отношения к архитектурным и историческим ансамблям древнерусских городов;
умение приводить примеры произведений искусства, выражающих красоту мудрости и богатой духовной жизни, красоту внутреннего мира человека.
Личностные результаты:
чувство гордости за культуру и искусство Родины, своего народа;
уважительное отношение к культуре и искусству других народов нашей страны и мира в целом;
понимание особой роли культуры и искусства в жизни общества и каждого отдельного человека;
сформированность эстетических чувств, художественно-творческого мышления, наблюдательности и фантазии;
сформированность эстетических потребностей — потребностей в общении с искусством, природой, потребностей в творческом отношении к окружающему миру, потребностей в самостоятельной практической творческой деятельности;
овладение навыками коллективной деятельности в процессе совместной творческой работы в команде одноклассников под руководством учителя;
умение сотрудничать с товарищами в процессе совместной деятельности, соотносить свою часть работы с общим замыслом;
умение обсуждать и анализировать собственную художественную деятельность и работу одноклассников с позиций творческих задач данной темы, с точки зрения содержания и средств его выражения.
Метапредметные результаты:
овладение умением творческого видения с позиций художника, т.е. умением сравнивать, анализировать, выделять главное, обобщать;
овладение умением вести диалог, распределять функции и роли в процессе выполнения коллективной творческой работы;
использование средств информационных технологий для решения различных учебно-творческих задач в процессе поиска дополнительного изобразительного материала, выполнение творческих проектов отдельных упражнений по живописи, графике, моделированию и т.д.;
умение планировать и грамотно осуществлять учебные действия в соответствии с поставленной задачей, находить варианты решения различных художественно-творческих задач;
умение рационально строить самостоятельную творческую деятельность, умение организовать место занятий;
осознанное стремление к освоению новых знаний и умений, к достижению более высоких и оригинальных творческих результатов.
Сводная таблица
Период работы
Кол-во
часов
Фактически
выполнено
Примечание
I семестр
16
I I семестр
17
Год
33
Тематическое планирование
п/п
Тема урока
Дата
1
ТЫ ИЗОБРАЖАЕШЬ. ЗНАКОМСТВО С МАСТЕРОМ ИЗОБРАЖЕНИЯ.
Изображения всюду вокруг нас. Изображения в жизни человека.
Придумывание и изображение того, что каждый хочет, умеет, любит.
2
Мастер Изображения
учит видеть. Красота и разнообразие окружающего мира природы.
Знакомство с понятием «форма». (Сказочный лес, где все деревья похожи на разные по форме листья).
3
Изображать можно пятном. Пятно как способ изображения на плоскости.
Образ на плоскости. (Создание образов зверей, птиц, рыб способом «превращения», т.е. дорисовывания пятна (кляксы).
4
Изображать можно в объеме. Работа с пластилином.
Превращения комка пластилина способами вытягивания и вдавливания.
Лепка птиц и зверей. Объемные изображения.
5
Изображать можно линией. Знакомство с понятиями «линия» и «плоскость».
Сочинять и рассказывать с помощью линейных изображений.Маленькие сюжеты из своей жизни.
6
Разноцветные краски. Знакомство с цветом. Краски гуашь. Цвет. Проба красок. Ритмическое заполнение листа (создание красочного коврика).
7
Изображать можно и то, что невидимо (настроение) Выражение настроения в изображении.
Изображение радости или грусти (работа гуашью).
8
Художники и зрители
(обобщение темы). Итоговая выставка детских работ по теме. Знакомство с понят. «произведение искусства».Картина.Скульптура
9
ТЫ УКРАШАЕШЬ. ЗНАКОМСТВО С МАСТЕРОМ УКРАШЕНИЯ.
Мир полон украшений. Украшения в окружающей действительности.
Роспись цветов-заготовок, вырезанных из цветной бумаги (работа гуашью).
Составление из готовых цветов коллективной работы (поместив цветы в нарисованную на большом листе корзину или вазу).
10
Красоту надо уметь замечать.
Симметрия, повтор, ритм, свободный фантазийный узор. Соотношение пятна и линии. Изображение бабочек (декоративно), передавая характер их узоров, расцветки, форму украшающих их деталей, узорчатую красоту фактуры.
«Узоры на крыльях бабочек».
11
Изображение (декоративно) рыб, передавая характер их узоров, расцветки, форму украшающих их деталей, узорчатую красоту фактуры.
«Красивые рыбы»
12
Изображение птиц (декоративно), передавая характер их узоров, расцветки, форму украшающих их деталей, узорчатую красоту фактуры. «Украшения птиц»
13
Узоры, которые создали люди Красота узоров (орнаментов), создан. человеком. Придумывание своего орнамента: образно, свободно написать красками и кистью декоративный эскиз на листе бумаги.
14
Как украшает себя человек.
Украшения человека рассказывают о своем хозяине.
Изображение сказочных героев, опираясь на изображения характерных для них украшений (шляпа Незнайки и Красной Шапочки, Кот в сапогах и т. д.).
15
Мастер Украшения помогает сделать праздник (обобщение темы) Подготовка к Нов. году.Новые навыки работы с бумагой и обобщение материала всей темы. Новогод. гирлянды, елочные игрушки.
16
Украшения для новогоднего карнавала.
Перечень учебно-методического обеспечения
Название, автор, издательство, год издательства
Программы
Школа России. Концепция и программы для начальной школы. А.А.Плешаков. В 2ч, Ч.2, 2010г., Москва, « Просвещение»
Изобразительное искусство. 1-4 классы: рабочие программы по учебникам под редакцией Б.М.Неменского. Л.В.Шампарова 2011 г., Москва, «Просвещение»
Учебная литература
Изобразительное искусство. Ты изображаешь, украшаешь и строишь. 1 класс: учебник для общеобразовательных учреждений. Неменская Л.А. 2011 г., Москва, «Просвещение»
Дополнительная литература
Методическое пособие к учебникам по изобразительному искусству. 1-4 классы: пособие для учителя. Б.М.Неменский. 2008 г., Москва, «Просвещение»
Оборудование
Конструкторы уроков
