ГОСУДАРСТВЕННОЕ БЮДЖЕТНОЕ ОБРАЗОВАТЕЛЬНОЕ УЧРЕЖДЕНИЕ
СРЕДНЕГО ОБЩЕГО ОБРАЗОВАНИЯ
ЛУГАНСКОЙ НАРОДНОЙ РЕСПУБЛИКИ
«СВЕРДЛОВСКАЯ ОБЩЕОБРАЗОВАТЕЛЬНАЯ ШКОЛА №8»
УТВЕРЖДАЮ:
Директор ГБОУ СОО ЛНР
………………… А.З. Исаева
I семестр 01.09.2016 г.
УТВЕРЖДАЮ:
Директор ГБОУ СОО ЛНР
………………… А.З. Исаева
II семестр …………………
РАБОЧАЯ ПРОГРАММА
по украинскому языку
УМК «Школа России»
3 – А класс
Составитель рабочей программы:
учитель начальных классов
Игнатенко Людмила Николаевна
2016-2017 уч. г
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
На етапі сьогодення в ЛНР відбувається становлення нової системи освіти, орієнтованої на входження до євроазійського освітнього простору. Цей процес супроводжується суттєвими змінами у педагогічній теорії та практиці навчально – виховного процесу, що вимагають орієнтацію освіти не лише на засвоєння певної сукупності знань, але й на розвиток особистості учня, його когнітивних та творчих здібностей. Початкова школа має формувати цілісну систему універсальних знань, умінь і навичок, а також самостійної навчальної діяльності й особистої відповідальності школярів.
Приблизна адаптована програма з української мови для освітніх установ з російською мовою навчання спрямована на реалізацію провідних принципів освіти, закладених у Федеральному державному освітньому стандарті початкової загальної освіти, Концепції духовно-етичного розвитку і виховання особи громадянина.Вона розроблена з метою конкретизації змісту освітнього стандарту в цій освітній галузі з урахуванням міжпредметних і внутрішньопредметних зв'язків, логіки навчального процесу і вікових особливостей молодших школярів.
Адаптована програма зберігає кращі здобутки, методики навчання української мови, до її основи покладені наукові розробки визнаних знавців української мови, лінгвістів та дидактів («Українська мова»: Програма для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів з російською мовою навчання / О.Н.Хорошковська. – Київ: Видавничий дім «Освіта», 2012), та є орієнтиром для розробників авторських навчальних програм.
У адаптованій програмі враховано статус української мови як другої державної (стаття 9 Конституції ЛНР), її суспільні функції, взято до уваги специфіку навчального предмета, що має виразні інтегративні функції, здатність справляти різнобічний навчальний, розвивальний і виховний впливи на учнів, сприяти формуванню особистості, готової до активної, творчої діяльності у всіх сферах життя демократичного суспільства, сучасні організаційні форми, методи і технології навчання української мови; визначено стратегічні напрями, підходи та основоположні дидактичні принципи.
Навчання українській мові в початковій школі з російською мовою навчання покликане формувати рівень володіння, необхідний і достатній для спілкування переважно в навчальній і побутовій сферах з урахуванням віку учнів, оволодіння ними механізму читання і письма українською мовою.
Основними принципами навчання українській мові впочатковій школі є принципи, викладання української мови, що характеризують усю систему, у школі - комунікативність і системність.
Принцип комунікативності забезпечує реалізацію головної мети навчання мові - формування умінь і навичок мовного спілкування. Комунікативність припускає мовну спрямованість навчального процесу, максимальне наближення його до умов природного спілкування. Уся система роботи повинна викликати необхідність спілкування і потребу в нім.
Відповідно до принципу свідомості мовний матеріал розглядається як органічна і системно організована частина навчального матеріалу, на основі якої формується мовна діяльність учнів. Засвоєння мовних явищ, фактів, правил розглядається як обов'язкова умова досягнення вільного володіння українською мовою.
Важливий принцип початкового навчання українській мові - знання російської мови учнів. Він припускає, з одного боку, опору на знання, уміння і навички учнів, отримані на уроках російської мови, з іншої - попередження інтерференції.
Цей принцип реалізований в програмі при відборі і описі відомостей про систему мови, які здійснені на основі обліку типологічних труднощів української мови. Ці труднощі обумовлені розбіжностями в системах української і російської мов, відсутністю деяких граматичних категорій в українській мові , розбіжностями в способах вираження тих або інших значень.
У приблизній програмі реалізований культурознавчий підхід: навчання забезпечує залучення учнів до культури українського народу.
Мета навчання
В процесі вивчення української мови в освітніх установах з російською мовою навчання реалізується наступна мета:
розвиток мовних здібностей учнів, їх готовності до спілкування українською мовою розвиток монологічного і діалогічного мовлення;
освоєння елементарних відомостей про лексику, фонетику, граматику української мови;
оволодіння уміннями слухання, говоріння, читання, письма, необхідними для спілкування в сімейно-побутовій і навчальній сферах;
виховання шанобливого відношення і інтересу до української мови, залучення до культури і літератури українського народу.
Між українською та російською мовами є багато спільного, але існує і суттєва різниця. На уроках діти отримують уявлення про українську мову, усвідомлюють її спільне слов’янське коріння з російською. При вивченні української мови необхідно враховувати спільні та відмінні особливості двох мов. Мовні різниці потребують особливої уваги та ретельного відпрацювання матеріалу щодо попередження помилок в писемному мовленні учнів українською мовою. Доцільно приділяти увагу практичній спрямованості уроків: розвиток словникового запасу, побудова граматичних конструкцій, робота з речення
Ціннісні орієнтири змісту навчального предмета
Вивчення предмета відкриває безпосередній доступ до величезного духовного багатства українського народу, збільшує рівень гуманітарної освіти дитини , формує базові цінності сучасного суспільства, закладає основи духовно – морального розвитку, національної самосвідомості, культури міжетнічних відносин
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
У початкових класах визначено такі розділи навчання української мови:
I.Усний курс української мови.
II.Початкове навчання читання й письма.
III.Відомості з мови та правопису.
І. Усний курс української мови
Формування умінь усного мовлення — одне з основних завдань
навчання української мови.
розвивати аудіативні уміння;
формувати в учнів орфоепічні уміння і навички;
збагачувати словниковий запас;
формувати граматичні уміння.
Зазначені уміння є базовими. На їх основі формуються уміння
комунікативного мовлення, а саме:
вступати в діалог та вести його українською мовою;
відтворювати сприйняте на слух за малюнком, аналогією; переказувати,
розповідати напам'ять; створювати розповіді за серією малюнків чи
нескладними за змістом сюжетними.
1. Розвиток аудіативних умінь. Аудіативні уміння є складовою комунікативних, адже без розуміння співрозмовника неможлива комунікація.Тому розвиток умінь слухати-розуміти мовлення — одне з найважливіших завдань уроків української мови у початкових класах, що пов'язано не лише з формуванням усного й писемного мовлення, а й із загальнонавчальними уміннями, зокрема умінням зосереджуватись, вникати у зміст повідомлюваного, стежити за розвитком сюжету, розуміти зміст завдань учителя тощо.
2. Розвиток умінь говоріння. Говоріння може відбуватися на репродуктивному рівні, коли учні відтворюють зразок, який дає вчитель, переказують, розповідають напам'ять тощо, і на продуктив-ному, коли учні вчаться самостійно будувати фразу, запитувати, розповідати про когось,
щось (монологічне мовлення), вести діалог (діалогічне мовлення).
Продуктивне мовлення є кінцевим результатом навчання. Воно пов'язане з комунікацією, тобто спілкуванням, і передбачає мотив (бажання щось повідомити, про щось довідатись), орієнтацію у ситуації мовлення, співбесідника (за діалогічного мовлення) або слухачів (за монологічного) і
результат, якого мовець хотів досягнути. Формування комунікативного мовлення потребує засво-єння етикетної лексики, сталих мовленнєвих висловів (формул) належної мовленнєвої поведінки тощо.
Зміст роботи з розвитку усного мовлення обумовлюється такимиТсферами спілкування: особистісна, навчальна, соціально-побутова, публічна, професійна та сферою природа. Кожна із цих сфер охоплює відповідну тематику й ситуації спілкування, які мають забезпечуватися відповідним
словником. Розвиток умінь розмовляти українською мовою відбувається як на готових зразках мовлення — діалогічних і монологічних текстах, — так і за допомогою дидактичних матеріалів у вигляді ситуативних і нескладних за змістом сюжетних малюнків, опорних слів, запитань, уявних ситуацій, створених учителем на уроці тощо. Важливою умовою розвитку комунікативного мовлення є забезпечення мотиву й потреби у спілкуванні українською мовою. Із цією метою рекомендується організовувати позакласну роботу, під час якої проводяться рольові ігри, інсцені-зація казок, пальчиковий театр; розігрування дитячих ігор. Добре, якщо учні беруть участь у підготовці та проведенні народних свят, розучують колядки й щедрівки, веснянки й гаївки та демонструють свої уміння глядачам.
Оскільки навичка вживання українських букв на письмі формується повільно з причин інтер-ференції, робота над її удосконаленням триває і в 3-4 класах. Тому рекомендується замість калі-графічних хвилинок проводити вправи, спрямовані на розвиток зорової пам'яті та формування умінь вживати українські букви у словах, подібних за звучанням, але різних за буквеним позна-ченням звуків {син, лінія, поет, солов'ї, льон). Після засвоєння букв української мови триває робота (II семестр) над розвитком читацьких умінь з адресатом на слухача: береться до уваги не лише правильність вимови, а й сила голосу, темп читання, інтонація, зокрема інтонування початку й кінця
речень, а також розуміння прочитаного, проводиться робота над змістом прочитаного тексту.
Техніка письма. Вимоги до техніки письма такі самі, як і до письма російською мовою. При цьому треба ураховувати вміння, вже сформовані на уроках російської, зокрема каліграфічні й ті, що стосуються культури оформлення записів у зошитах. На уроках української мови вони підтри-муються, а не формуються як нові, тому каліграфічні хвилинки не проводяться, однак за потреби організовується індивідуальна робота. Робота над розвитком усіх видів мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання і письма) триває у 3-4 класах на уроках мови й читання і безпо-середньо пов'язується з тематикою цих уроків і їх навчальними й виховними завданнями.
Відомості з мови і правопису
Відомості з мови. У початкових класах учні одержують уявлення проукраїнську мову як спорід-нену із російською. Український мовний матеріал, що вивчається у 3-4 класах, має як спільне, так і відмінності з відповідним матеріалом російської. Урахування спільного в обох мовах дає змогу
здійснювати міжпредметні зв'язки й уникати зайвого дублювання. Спільні в обох мовах знання й уміння з мови активізуються у навчальному процесі, а не вивчаються як нові. Засвоєнню підлягають лише терміни й опорні слова, які використовуються під час відповідей на запитання, що дає можливість вільно оперувати знаннями.
Оскільки розходжень у мовному матеріалі обох мов не так уже й багато (однаковими є майже всі граматичні поняття), врахування цього факту в обох мовах вивільняє багато часу, який за інших умов витрачався б на пояснення нових знань і формування відповідних умінь. Це дає можливість надати урокам української мови практичного спрямування. Відпрацьовуються навички правильного користування словом з точки зору орфоепії та граматики, проводиться робота над збагаченням словникового запасу як окремими словами, так і граматичними конструкціями, усталеними вира-зами, прислів'ями, приказками та їх доречним вживанням у мовленні.
Особлива увага має надаватися лексичній і граматичній сполучуваності слів, зокрема, у випадках розбіжностей у російській та українській мовах (открыть дверь — відчинити двері, благодарю тебя — дякую тобі), вживанню прийменників, займенників, якісних прикметників вищого й найвищого
ступенів, прислівників (без уживання термінів, практично).
Відпрацьовуються уміння будувати речення різних типів, поширювати їх, уживати в мовленні, складати тексти різних видів з орієнтацією на слухача або читача. Факти мовних розбіжностей потребують особливої уваги, оскільки засвоєння такого матеріалу супроводжується інтерференцій-ним впливом умінь і навичок, які вже сформувалися на уроках російської, що призводить до помилок. Такі знання й уміння та навички потребують корекції (поправки) відповідно до закономір-ностей української мови. Зазначений підхід до організації навчального процесу на уроках україн-ської мови зобов'язує вчителя домагатися міцності знань з російської і забезпечення певної відстані
в часі (2-3 уроки) між опрацюванням ідентичних тем на уроках російської й української мов.
Практична спрямованість початкового навчання української мови зумовлює те, що контролю підлягають не так знання з мови, як уміння практично застосовувати ці знання у процесі усного й писемного мовлення.
Правопис. У 3-4 класах учні опановують елементарні правила української орфографії, у них формуються відповідні уміння й навички. Більшість орфографічних правил української мови мають фонетичну основу, тому їх засвоєння має відбуватися з опорою на знання з фонетики (в україн-ській мові звук [ц'] м'який, тому після нього вживається м'який знак) та уміння літературної вимови.
Порівняльний аналіз змісту орфографічних правил в обох мовах дав можливість визначити правила, зміст яких повністю збігається в обох мовах; правила, зміст яких збігається частково (найбільша група, яка має різні варіанти збігу й розбіжностей), і правила (невелика кількість), що регулюють написання, властиві тільки українській мові. Методика засвоєння кожної групи таких правил різна. Найскладнішими з них є правила другої групи, оскільки процес формування право-писних умінь у цих випадках зазнає інтерференційного впливу навичок з російської мови, що призводить до численних помилок. Тому орфографічні уміння мають постійно підтримуватися шляхом систематичного повторення і вправляння у письмі (словникові пояснювальні й попере-джувальні диктанти, вправи на класифікацію слів за правилами орфографії тощо). Для запобігання інтерференції на етапі пояснення рекомендується використовувати прийом відкритого міжмовного зіставлення типу: у російській мові — в українській мові. Під час формування орфографічних умінь продовжується робота над удосконаленням навички вживати українські букви і, и, е, є, ї, ґ. Важливо
формувати графічну й орфографічну пильність учнів, використовуючи відповідні віршовані тексти для зорових і зорово-слухових диктантів, а також уміння самоперевірки й самоконтролю записаного.
Правила, які мають складну алгоритмічну структуру (ненаголошені е, и, позначення одзвінчених приголосних у середині слів (боро[д']ба)), збігаються за змістом в обох мовах, тому основна увага має зосереджуватись на умінні діяти за правилом та на збагаченні словникового запасу.
У 3-4 класах учні мають засвоїти слова, вимова і написання яких не збігається в українській і російській мовах, однак в українській мові не регулюється певними правилами. Такі слова потре-бують систематичного введення у вправи, які виконуються на уроці. Крім того, з метою перевірки
якості засвоєння їх вводять у перевірні й контрольні роботи. Пунктуаційні уміння (вживання розділових знаків у кінці речення та всередині перед а, але (рос. но), а також у реченнях з однорідними членами)
Місце курсу в навчальному плані
У навчальному планІ на вивчення української мови в 3 класі відводиться 2 години на тиждень
( 66 годин)
Основний зміст програми з української мови
п/п
Зміст навчального матеріалу
(розділи, теми програми)
Кількість
годин
1
Повторення вивченого в попередніх класах
4 години
2
Звуки і букви
21 година
3
Слово
6 годин
4
Будова слова
17 годин
5
Речення
13 годин
6
Текст
5 годин
ВИМОГИ ДО РІВНЯ ПІДГОТОВКИ
В результаті вивчення української мови учень повинен
знати/розуміти
особливості української графіки;
значущі частини слова;
ознаки вивчених частин мови;
типи речень за метою висловлювання і структурою.
уміти
розуміти на слух українську мову;
розрізняти на слух і правильно вимовляти звуки, поєднання звуків української мови, правильно вимовляти слова, словосполучення і речення;
розрізняти і дотримувати інтонацію основних типів р;
правильно утворювати форми змінюваних частин мови;
використовувати отримані знання і уміння в практичній діяльності і повсякденному житті для:
ведення діалогу, побудови монологічних висловлювань в умовах
побутового спілкування;
дотримання основних норм української вимови звуків, слів,
словосполучень і речень;
збагачення запасу слів, необхідного для навчального і побутового
спілкування;
дотримання основних правил орфографії і пунктуації в самостійних
зв'язних письмових висловлюваннях;
Календарне-тематичне планування
Тема уроку
.
Дата
план
Дата за фактом
Прим
ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО В ПОПЕРЕДНІХ КЛАСАХ (4г.)
1
1
Українська мова — державна мова України
2
2
Усне й писемне мовлення
3
3
Повторення вивченого про речення
4
4
Звертання
Тема
ЗВУКИ І БУКВИ ( 21 г.)
5
1
Звуки мовлення і позначення їх на письмі буквами . Правила української літературної вимови
6
2
Алфавіт
7
3
Велика та мала літера
8
4
Голосні звуки, позначення їх буквами.
9
5
Склад. Правила переносу слів
10
6
Наголос . Контрольний словниковий диктант
11
7
Приголосні звуки, позначення їх буквами
12
8
Тверді та м’які приголосні звуки
13
9
Уживання знака м’якшення після букви ц
14
10
Позначення м’якості приголосних перед о
15
11
Буквосполучення йо
16
12
Подовження м’яких приголосних звуків і позначення їх на письмі
17
13
Повторення вивченого. Словниковий диктант
18
14
Контрольне списування
Тема
19
15
Пом’якшення приголосних перед і
20
16
Уживання и, і після г, к, х та ж, ч, ш, щ
21
17
Відсутність знака м’якшення після букв, що позначають тверді приголосні звуки
22
18
Відсутність знака м’якшення після р у кінці слова
23
19
Апостроф
24
20
Перевірка мовних знань за темою «Звуки і букви»
25
21
Контрольний диктант за темою «Звуки і букви»
Тема
СЛОВО (6 г.)
26
1
Лексичне значення слова
27
2
Лексичне значення слова
28
3
Слова, близькі за значенням (синоніми)
29
4
Слова, протилежні за значенням (антоніми)
30
5
Слова, які звучать і пишуться однаково (омоніми). Багатозначність слів. пряме та переносне значення слів
31
6
Перевірка мовних знань за темою «Слово»
Тема
БУДОВА СЛОВА (17 г.)
32
1
Основа слова. Закінчення
33
2
Корінь слова. Споріднені слова
34
3
Чергування голосних звуків у корені слова
35
4
Чергування приголосних звуків у корені слова
36
5
Ненаголошені голосні в корені слова
37
6
Дзвінкі і глухі приголосні в корені слова
38
7
Дзвінкі і глухі приголосні в корені слова
39
8
Суфікс
40
9
Вимова і правопис суфіксів
41
10
Префікс . Контрольний словниковий диктант
42
11
Правопис префіксів. префікси роз-, без-
43
12
Префікс з-(с-)
44
13
Апостроф після префіксів
45
14
Префікси і прийменники
46
15
Написання слів типу серце, сонце, чесний
47
16
Відсутність подвоєння в словах типу клас, група, колектив
48
17
Перевірка мовних знань за темою «Будова слова»
Тема
РЕЧЕННЯ (13 годин)
49
1
Речення.
50
2
Види речень за метою висловлювання
51
3
Розділові знаки в кінці речень
52
4
Звертання. Розділові знаки при звертанні
53
5
Головні та другорядні члени речення.
54
6
Зв’язок слів у реченні
55
7
Зв’язок слів у реченні (продовження)
56
8
Контрольне списування
57
9
Аналіз списування. Зв’язок слів у реченні (продовження)
58
10
Складне речення
59
11
Складне речення
60
12
Контрольний диктант за темою «Речення»
61
13
Аналіз диктанту. Повторення вивченого
Тема
Текст ( 5 години)
62
1
Текст. Структура тексту . Типии текстів
63
2
Зв’язок між реченнями. Абзац
64
3
План тексту
65
4
Повторення вивченого
66
5
Підсумковий урок за рік
Тема
Рассмотрено.
Протокол заседания МО
учителей начальных классов
от 31.08.2016г. № 2
Руководитель МО учителей 3-4 классов
______________ С.В.Каречковская
Согласовано.
Зам. директора по УВР
__________ Л.Д. Гончарова
1 семестр 01.09.2016г.
Согласовано.
Зам. директора по УВР
___________ Л.Д. Гончарова
2 семестр .01.2017г.
