ЧАСОВОЯРСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА [pic]
І – ІІІ СТУПЕНІВ №17
АРЕТЕМІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ
Карпенко Тетяна Олександрівна
2.
Спеціальність за дипломом
Організатор початкової освіти. Вчитель початкової школи, українознавство.
3.
Педагогічний стаж
7 років (загальний)
2 роки (вчитель початкової школи)
4.
Кваліфікаційна категорія
Спеціаліст
5.
Педагогічне звання
Не маю
6.
Нагороди, відзнаки
Диплом І ступеня за участь у фотоконкурс «Щаслива мить у професії педагог» за номінацією «Моя перша вчителька»;
Сертифікат учасника авторського семінару Ш.А.Амонашвілі та П.Ш.Амонашвілі «Гуманно-особистісний підхід до дітей в освітньому процесі»;
Подяка за участь у міжнародному україно-австралійському проекті «Галявина мрій: етика В.Сухомлинського у дитячих малюнках»;
Грамота за зайняте ІІІ місце у обласному конкурсі моделей органів самоврядування дітей та учнівської молоді за номінацією «Модель самоврядування в загальноосвітньому навчальному закладі» (міський рівень).
Грамота відділу освіти Артемівської міської ради Донецької області за зайняте ІІ місце у міському конкурсі «Кращий класовод» в рамках проведення тижня початкової школи.
АНОТАЦІЯ
В узагальненому досвіді роботи розкрито шляхи формування й удосконалення читацької компетентності учнів через використання ефективних форм роботи. Зазначається, що виховання потреби у систематичному читанні як засобі пізнання світу, самопізнання та загальнокультурного розвитку є необхідною умовою для розвитку гармонійної особистості з широким колом компетентностей, здатної реалізовувати себе в майбутньому.
Приклади, які наводяться в досвіді свідчать про ефективність їх використання на різних етапах уроку.
Обґрунтування актуальності досвіду, його практична значущість
Читання - це віконце в світ,
найважливіший інструмент навчання,
воно має бути вільним, швидким –
лише тоді цей інструмент буде готовий до дії.
В. О. Сухомлинський
Сьогодні в умовах величезних змін у соціальному, економічному та політичному житті України постала проблема радикальної перебудови у сфері освіти та виховання, мета якої – формувати конкурентно здібну, творчу особистість, яка спроможна до самовизначення, до самореалізації та самовдосконалення.
Усім, напевне, відома сентенція: «Хто володіє інформацією, той володіє світом». У нашому насиченому й бурхливому житті вона, безумовно, актуальна. Розвиток новітніх технологій потребує набагато кращого вміння читати, ніж раніше. Це пов’язано з тим, що в останні десятиріччя стрімко зростає обсяг інформації, яку необхідно засвоїти для успішної подальшої життєдіяльності. А це, в свою чергу, потребує збільшення темпу читання, швидкості розуміння і прийняття рішення.
По закінченню школи людина продовжує здобувати знання самостійно. На перше місце уже виходить якість сформованості комунікативних вмінь, серед яких не останнє місце посідає вміння працювати з книгою, узагальнювати, систематизувати, аналізувати певну інформацію. Читання є основою освіти і самоосвіти, навичкою «уміння вчитися» протягом усього життя.
Читання - невичерпне джерело знань духовного, емоційного, розумового розвитку людини. Тому навчання дітей читати, формування в них стійкого інтересу до цього виду діяльності було і залишається важливим завданням початкової школи.
У Державному стандарті початкової загальної освіти підкреслюється, що у процесі навчання відбувається становлення читача, що здатний до самостійної читацької, творчої діяльності, здійснюється його мовленнєвий, літературний, інтелектуальний розвиток, формуються морально-естетичні уявлення і поняття, збагачуються почуття, виховується потреба у систематичному читанні.
Даний досвід є цілком актуальним, оскільки передбачає реалізацію компетентнісного підходу до навчання учнів читанню в початковій школі, зокрема формування вмінь і навичок швидкісного та виразного читання, розуміння тексту, розвиток пізнавального інтересу, мотивації до навчання, виховання любові до книги в молодшому шкільному віці.
Вирішення цієї проблеми неможливе без майстерності, якою має володіти педагог, щоб не тільки підтримувати інтерес дитини до читання, але й розвивати його на кожному уроці. Провідна ідея мого досвіду полягає в технологізації досвіду з проблеми розвитку навички читання учнів молодшого шкільного віку на основі інноваційних технологій, методик, педагогічного досвіду вчителів-новаторів.
Свою діяльність спрямовую на створення системи сприятливо-стимулюючих умов щодо формування навички швидкого читання молодших школярів. Вона охоплює роботу на уроках читання, самоосвіту учнів та залучення батьків до навчально-виховного процесу. Об’єктом мого дослідження є процес формування навичок читання, а предметом дослідження – процес удосконалення навички швидкочитання.
Метою моєї педагогічної діяльності є формування навички швидкого читання молодших школярів як виду мовленнєвої діяльності.
Реалізація провідної ідеї мого педагогічного досвіду сприятиме вихованню потреби у систематичному читанні як засобі пізнання світу, самопізнання та загальнокультурного розвитку.
Інноваційна значущість мого педагогічного досвіду полягає у формуванні й розвитку читацької компетентності учнів через використання ефективних способів швидкості читанняю. Питання, як навчити читати дітей швидко і правильно, виразно і свідомо, як зробити так, щоб сам процес читання був приємним, а не приносив розчарування, цікавило мене з перших днів моєї педагогічної діяльності.
Опрацювавши літературу з означеної проблеми, я прийшла висновку, що ідея сформованості навички читання молодших школярів завжди хвилювала науковців і педагогів.
Так, однією з найважливіших педагогічних проблем для В.О.Сухомлинського була проблема читання. Про яку б сферу діяльності школяра не йшлося (розумову чи естетичну, моральну чи трудову), В.О.Сухомлинський завжди апелював до книжки, яку вважав найвпливовішим засобом виховання гармонійної особистості дитини.
І. Т. Федоренко розробив систему вправ (додаток 1) для вдосконалення навички читання школярів, використовуючи яку вчитель зможе навчити дітей швидко читати.
За технологією Б.В.Динги (народного вчителя Криулянської школи Молдови) (додаток 2 ) діти навчаються читати за допомогою серії таблиць, спрямованих на доведення до автоматизму певних навичок – складових техніки читання.
Підвищення якості навчання учнів, формування у школярів прийомів і способів самоосвіти, самостійного здобуття знань – найважливіші завдання сучасної школи. На виконання саме цих завдань націлюють педагогічних працівників нормативні документи про перебудову шкільної освіти в Україні: закон України "Про освіту", Державна Національна програма "Освіта" (Україна XXI століття), Національна програма "Діти України", Національна Доктрина розвитку освіти України в XXI столітті, Державний стандарт початкової загальної освіти.
Розкриття технологій реалізації провідної педагогічної ідеї та її складових
Формуючи навички читання, не варто надавати перевагу якійсь одній із них, необхідний тісний взаємозв’язок. Усвідомленість залежить від правильності й виразності читання; правильність – від темпу і усвідомленості; виразність – від усвідомленості, правильності, темпу. Навчити читати дитину швидко й усвідомлено дуже важливо, адже читання є основою всіх наук.
Основою роботи над удосконаленням навичок читання вважаю:
1.Напівголосне читання. (Саме воно було основним елементом навчання читання вголос у школі В.О.Сухомлинського. Учні класу читають упівголоса, але кожен - зі своєю швидкістю).
2.Не довготривалість, а частота тренувальних вправ.(Людська пам’ять краще пам’ятає те, що з’являється періодично, а не постійно перед очима. Тобто тренуватися читати краще часто, ніж читати 1-2 години без відпочинку).
3.Проведення самозамірів читання.
Свою роботу з формування навички швидкочитання починаю з формування звуковимови. Працюю за такими напрямками:
засвоєння учнями основних норм української та російської літературної вимови;
постійне збагачення й активізація словникового запасу учнів;
формування граматичних умінь (на практичних вправах);
розвиток діалогічного і монологічного мовлення.
На першому етапі, коли словниковий запас дітей незначний, пропоную їм для слухання народні казки, невеликі оповідання, сюжетні вірші. Задаю декілька питань за змістом, розглядаю малюнки до прочитаного, звертаю увагу на вимову тих чи інших звуків.
Активізую слова у мовленні на основі малюнків та запитань до них. Пояснюю граматичну форму слова, виконую з учнями вправи на дії з предметами.
Для засвоєння вимови того чи іншого звука вдаюсь до кількаразового вимовляння самого звука і складів з ним, використовую слухові вправи на розпізнавання. Вони формують мовне чуття, сприяють чіткій міжмовній диференціації.
Вміння будувати зв’язну розповідь формую на основі складання розповідей за аналогією, переказування того чи іншого уривка та малюнків-ілюстрацій до текстів.
Наступний крок – знайомство з буквами. Тут автоматизується дія ідентифікації звука і букви. Вправа проводиться у вигляді гри "Впізнай букву". Наприклад, на картці дається тільки верхня або нижня частина букви. Таким чином учні краще запам’ятовують конфігурацію букв і не витрачають часу при читанні складів, слів, речень на їх впізнавання.
Весь буквений матеріал надаю дітям через кубики з алфавітом, ігри з буквами, пізнання букв, знаходження звуків у назвах предметів, складання слів із букв тощо.
Далі переходжу до злиття букв і складів. Але тут одночасне пред'явлення графічного і фонетичного матеріалу грає більш значущу роль у зв'язку з його ускладненням. Єдиною довільною дією учнів у процесі роботи є ідентифікація графічного і фонетичного матеріалу, котрий я пред'являю одночасно в доступному темпі. Супроводжуючи рух вказівки за текстом власним голосним читанням, поступово підводжу дітей до того, що вони спроможні супроводжувати моє читання пальчиком по рядочку самостійно.
За технологією Б.В.Динги вчу дітей читати за допомогою таблиць, спрямованих на доведення до автоматизму певних навичок – складових техніки читання. За основним положенням цієї методики першокласники не називають літер – « бе», « ве», «ге», - а тільки звуки. Завдяки цьому їм значно легше зливати букви в склади та слова. Особливістю цієї роботи є те, що спочатку діти засвоюють голосні, що дає змогу читати з першим же вивченим приголосним всі існуючі у мові склади. Техніка навички відпрацьовується за таблицями доти, поки дитина не навчиться автоматично зливати голосні та приголосні звуки.
Згодом на основі цієї таблиці організовую ігри, наприклад:
1. «Склади слово з двох, трьох, чотирьох літер»( ми, рік, миша, тиша) або складів ( ро-са, ко-ле-со, за-пи-та-ли).
2.« Хто перший?» змагання для двох учнів, що одночасно почали читати рядок чи стовпчик: хто швидше закінчить.
Завдяки ігровим ситуаціям навчальний процес пожвавлюється, стає невимушеним, підвищується активність дітей, а це допомагає формувати позитивне ставлення до уроків читання.
Робота по вдосконаленню навичок читання продовжую в 2 класі. Важливу роль тут відіграє вдосконалення техніки мовлення: володіння мовним апаратом, мовою та мовленням. Тому на кожному уроці пропоную учням вправи дихальної гімнастики («Погаси свічку», «Здуй сніжинку з долоні», «Дмухни на кульбабку»), вправи з імітаційними рухами на розвиток артикуляційного апарату («Цокіт копит конячки», «Рись», «Непереможний»,
вправи на розвиток фонетичного сприймання («Заміни звук у словах» : мак-рак, лук-бук, сили-пила), «Назви спільний звук» (шина, машина, душ, ішов, шуба, душа, шапка – [ ш ].
Для розширення поля читання використовую в своїй роботі буквені та числові таблиці, променеві схеми, які розширюють кутовий зір. В основі таких вправ – завдання: дивитись, не зводячи очей, на певну точку, намагаючись побачити те, що поруч з точкою (букви, цифри тощо) (додаток 3):
- таблиці Шульте;
- прочитай слова, ставлячи крапки;
- скласти всі можливі слова, дивлячись на крапку в центрі;
- піраміди споріднених слів.
Формуючи навички читання, не варто надавати перевагу якійсь одній із них, необхідний тісний взаємозв’язок. Усвідомленість залежить від правильності й виразності читання; правильність – від темпу і усвідомленості; виразність – від усвідомленості, правильності, темпу. Навчити читати дитину швидко й усвідомлено дуже важливо, адже читання є основою всіх наук. Тому кожен учитель намагається створити всі умови, щоб клас читав швидко і вдумливо.
У процесі опанування техніки читання постає проблема розвитку в учнів навичок свідомого розуміння тексту. Спочатку цю роботу повністю здійснюю сама, а згодом виробляю в учнів навички контролю і самоконтролю і застосовую їх в різних ситуаціях під час ознайомлення з текстом. Цю роботу проводжу планомірно і систематично. Для формування навичок свідомого читання застосовую його різновиди: читання - слухання з послідовним аналізом, читання – передбачення, читання слідкуючи, читання – аналіз, читання – порівняння, пошукове читання.
Догадка є однією з основних умов швидкого читання. Вона активізує мислення читаючого, дозволяє значно швидше досягнути мети, інтенсифікувати мислення, зробити його більш продуктивним і творчим. Для цього використовую передбачення (антиципацію). Практикую читання слів, текстів з пропущеними буквами, потім – речення з пропущеними словами (Кн_зь _ж_ н_ зн_в, _к й_м_ д_к_в_т_).
Неабиякий вплив на вдосконалення читацьких навичок мають такі види роботи, як читання в особах, інсценування творів, добір слів, що римуються, відгадування загадок у риму, доповнення рими у віршах, дописування віршів, казок .
Діяльність учнів організовую таким чином, щоб діти завжди із зацікавленістю чекали наступний урок, на якому б вони знайомилися з новими видами роботи зі швидкочитання.
Актуальними формами роботи на моїх уроках читання є драматизація, інсценізація. Це глибоке, емоційне і логічне осмислення тексту. Зазначені форми роботи можливі лише тоді, коли текст учні прочитали неодноразово, усвідомлений ідейний зміст, дана характеристика героїв, проаналізовані мовні засоби.
Для розвитку навички читання, я пропоную три групи вправ (додаток 4)
Перша група вправ спрямована на вдосконалення правильного читання.
1. Читання рядків навпаки словами.
2. Читання рядків навпаки буквами.
3. Читання лише другої половини слів.
Друга група вправ розвиває в учнів швидкість читання.
1. Читання з підрахуванням слів(рядків).
2. Пошук у тексті заданих слів.
3. Читання із смужками( над і під рядком).
4. Читання рядків із закритою нижньою або верхньою половиною букв (пропоную проводити такі вправи в парах: один учень читає – інший перевіряє).
Третя група вправ спрямована на формування вміння свідомого, чіткого, безпомилкового читання.
1. Читання тексу, закриваючи останні три букви всіх рядків аркушем паперу, а згодом і початкові три букви;
2. Читання тексту з додаванням складу слова, якого не вистачає.
Основними шляхами удосконалення техніки читання вважаю:
- збільшення кута зору;
- вироблення навиків антиципації (передбачення наступного слова);
- ліквідацію регресії при читанні;
- збагачення словникового запасу учнів;
- розвиток артикуляційного апарату дитини.
Таким чином, запроваджена технологія реалізації ідеї формування читацької компетентності молодших школярів, дозволила мені реалізувати завдання. Ці види робіт з удосконалення техніки читання я активно впроваджую на своїх уроках.
[link]
Я ей ежедневно сполна отдаюсь.
И пусть нелегка педагога работа
Я, правда, профессией нашей горжусь.
У каждой работы свое начинанье,
У каждой профессии важность своя.
Скажу вам сегодня о ней, что когда-то
Для всей своей жизни выбрала я.
Училась я в маленькой старенькой школе,
Окончив в то время успешно ее,
Потом уж другая, побольше встречала
Меня, утолив любопытство мое.
Затем институт, а потом и работа…
Кем быть? Какой глупый, конечно, вопрос.
Учителем! В школу!
В мою дорогую, родную и близкую даже до слез.
Мне мама (учитель она по призванью)
Дала очень умный в то время наказ:
«Учись доброте, пониманью, терпенью
И будешь вести за собой целый класс!»
Я с честью несу это званье – учитель
И верю я в то, что дорогой открытий
Меня уведет сегодня мой класс!
