Інтегрований урок Я і Україна. Громадянська освіта, образотворчого мистецтва, музики в 3-Г класі

Автор публикации:

Дата публикации:

Краткое описание: ...


Інтегрований урок

Я і Україна. Громадянська освіта, образотворчого мистецтва, музики в 3-Г класі.


Тема: Зима щедра святами. Свято Миколая.


Мета: - ознайомити дітей зі звичаями, обрядами, святами зимового циклу;

- вчити бачити і розуміти прекрасне, відчувати гармонію поетичних творів та музики, поповнювати словниковий запас;

- розповісти легенду про святого Миколая;

- розвивати мовлення дітей, спостережливість, фантазію, мислення, творчі здібності та естетичний смак учнів, артистизм, пошукові здібності;

- підвищувати згуртованість шляхом залучення учнів до співпраці;

- вчити учнів передавати веселий настрій за допомогою кольору;

- розвивати уміння самостійно працювати і користуватися кольоровими олівцями;

- виховувати захопленість красою природи, народними святами, шановливе ставлення до традицій і народних звичаїв українського народу;

- виховувати любов та повагу до звичаїв українського народу;

- виховувати чемність, чуйність, доброту до своїх друзів, повагу до дорослих;

- виховувати інтерес до традицій українського народу у відзначанні свят.


Обладнання: музичний супровід, пам'ятки, ікона “Святий Миколай”, святкові плакати.


І. Духовно-естетичний

- Діти, до нас на урок прийшли гості, давайте їх привітаємо.

- Посміхніться один одному й побажаємо своєю доброю усмішкою гарного настрою.


ІІ. Установчо-мотиваційний

1. - Сьогодні чекає на нас зустріч з прекрасним, чарівним. Будьте пильні і спостережливі. Постарайтесь душею відчути те, що вас хвилює.

- Діти, що ви очікуєте від уроку?(Мікрофон)


2. Загадка:

Білі сани прилетіли

Скакуни в тих санях білі,

В санях тих сидить цариця

Білоока, білолиця

Сріблом все кругом вкриває ... (Зима)


3. “Мозкова атака”

- Які асоціації у вас виникають, коли ви чуєте слово “Зима”?

МОРОЗ СНІГ

НОВИЙ РІК ЗИМА ЛІД

СВЯТА ХУРТОВИНА


4. Повідомлення теми уроку

Природа перейшла на зимовий розклад, сьогодні ми з вами будемо говорити про зиму, її чарівність, красу, загадковість.

З'ясуємо основні обряди та звичаї українського народу під час святкування зимових свят.

Зробимо певні висновки як потрібно святкувати зимові свята, зберігаючи всі обряди та звичаї нашого народу, навчимося поважати, любити зимові свята та взагалі пору року — зиму.

ІІІ. Змістовно – пошуковий

  1. Отже, Зима чарівна, прекрасна, щедра на свята. І кожен з вас має своє улюблене свято зими. Давайте з'ясуємо ваші улюблені свята.

Для цього ми об'єднаємось в три групи за малюнками свят. Ланцюжок веселих зимових свят називають святками. Святки – це Різдво, Новий рік, Водохреща.

  1. Робота в групах

а) Новий рік (ялинка, Дід мороз);

б) Різдво Христове (кутя);

в) Водохреща (відро і вода).

Виступи учнів.


Закінчувались різдвяні свята і наставав Новий рік. Наші предки святкували його весною, коли у природі розпочиналось нове життя. З поширенням християнства Новий рік стали відзначати першого вересня. І нарешті затвердилася традиція святкування новоріччя взимку.

Переддень Нового року називають у народі Щедрим вечором, Щедриком, «меланками». Столи у цей день ломилися від щедрого смачного пригощання. Під час вечері могли влаштувати таку гру:

А де наш батько?— гукали діти.

А хіба ви мене не бачите?— запитував батько, ховаючись за горою пирогів.

Ні, не бачимо! — кричали діти.

Дай боже, щоб завжди так не бачили,— говорив батько.

Надвечір перед Новим роком діти щедрували. Під вікнами сусідів вони співали віншувальні пісеньки — щедрівки.

У церковному календарі Новий рік — це день Святого Василя Великого. Зранку тільки хлопчики «посівали» — прямо з порога розкидали по хаті зерно. При цьому примовляли: «На щастя, на здоров’я, на Новий рік, на нове літо сій, Боже, роди, Боже, жито, і всяку пашницю».


Церковне свято народження Ісуса Христа злилося, з язичницьким святом сонячного божества Коляди, яке знаменувало відродження сили світила після найкоротшого дня у році. Святкування Різдва починалося напередодні — у Свят - вечір. У цей день намагалися не їсти до появи першої зірки на небі, яка колись сповістила про народження Христа.

Перед вечерею господар розсипав по долівці сіно, ставив у покуті сніп — «дідух», а господиня готувала дванадцять пісних страв, не рахуючи хліба. На столі стояла в склянці із зерном свічка, посередині столу — калач. Найважливіші обрядові страви — кутя (пшенична каша з медом) і узвар (густий солодкий компот із сушених фруктів).

Перед вечерею діти залазили під стіл і кричали: «Кво, кво, кво! Завтра в нас Різдво». Хто-небудь із дорослих сіпав їх за губи, щоб кури неслись і були хохлатими.


Кутю батько ставив у красний кут (на почесне місце), а потім відкривав двері і запрошував: «Морозе, морозе, ходи до нас куті їсти, а коли не йдеш, то не йди на жито, пшеницю і всяку пашницю!» Так задобрювали природу і просили багатого врожаю.

Після святої вечері і протягом наступного дня діти бігали селом і вітали з Різдвом хрещених батьків, родичів, односельців, співали величальні пісні — колядки. Тому саме поздоровляння (віншування) називалось колядуванням.

Рано-вранці колядники ходили дворами з великою зіркою (дерев’яний каркас, обклеєний кольоровим папером; всередині горіла свічка). Ця зірка могла обертатися на вістрі під час руху колядників. Зірку носив ватажок, якого звали «береза». Під час колядування також «водили козу». «Козу» вистругували з дерева, накривали вивернутим кожухом, прив’язували солом’яні роги, хвіст, вішали дзвіночок. Із козою, як правило, ходили «лікар», «смерть з косою», які розігрували жартівливі сценки. «Міхоноша» носив торбу для подарунків.

«Береза» стукає у вікно, гукаючи:

Пане господарю, благословіть Христа славити!

Просимо,— відмовляють господарі.

Малеча співала колядки:

Я маленький хлопчик,

Сів собі на стовпчик,

В сопілочку гукаю,

Діток забавляю.

А ви, люди, чуйте,

Коляду готуйте,

Яблучка, горішки,

Це мої потішки.

Горішків хоч жменьку

Сипніть у кишеньку.

А коли не дасте — то для мене пусте.

Христос народився — світ розвеселився.


Святки закінчувалися Водохрещем 19 січня (Водосвяттям, Богоявлениям). Це свято символізує зародження християнства. Напередодні Водохреща — «голодна кутя». «Голодною» вона називалася тому, що добрих і злих духів, які під час свят гостювали з родинах, припиняли пригощати за святковими столами. Перед вечерею на горнятках із кутею і узваром малювали хрести. Хто це робив, одночасно кусав пиріг, примовляючи: «Хрест писну і пиріг кусну*. Після вечері «проводжали кутю» — стріляли з рушниць або били дрючком по рогу хати. Від такої стрілянини розбігаються вовки. А коли «кутю проженуть» — батько присмалює дітям чуби — «щоб вовка не боялися». Із цим звичаєм і пов’язана приповідка «Не бачив ти смаленого вовка». (Чогось поганого, страшного, небезпечного.)


Уранці всі йшли на річку. Там прорубували в кризі хрест і прикрашали його стрічками. «Іордань» — так називали те місце, де святили воду. Йдучи по свячену воду, люди квітчали посуд безсмертником або сухими волошками, щоб «Бог милував від злої напасті». Справа в тому, що Водохреща (Богоявления) було встановлено як пам’ять хрещення Христа у річці Іордань. Деякі сміливці після освячення води «для здоров’я» купалися в ополонці. Воду, зібрану на це свято, зберігали для лікування різних хвороб.

Після Водохреща люди думали вже про кінець зими, хоча ще лютували морози, тому казали:, «Тріщи, не тріщи, а минули Водохрещі».

  • Добре, отже ми з вами з'ясували, які ж існують зимові свята?!

Відповіді учнів.

  • Але, діти, ми з вами не розповіли ще про одне зимове свято.


IV. Адаптивно – перетворюючий

  1. Розповідь про свято Миколая.

Існує багато різноманітних свят. Але серед них є свята, які прийшли до нас з давніх – давніх часів, коли люди вірили, що існують богиня землі, бог лісів, бог Сонця, бог Місяця.

Минали століття, змінювалося життя й віра людей. Настав час, коли люди увірували в єдиного і всемогутнього Бога Ісуса Христа. З тих часів й прийшло до нас свято Святого Миколая.


2. Виступ учнів


На дворі зима.

Наближається різдвяні свята.


Але є ще одне зимове свято,

яке з нетерпінням чекають усі діти.

З давніх – давин про нього згадують

у піснях, легендах.


До вікон діти припадають

Їм нині зовсім не до сну,

І Миколая виглядають,

Щоб їхній двір не обминув.


І зазивають в хату свято,

Яке миліше над усе,

І дуже хочеться їм знати,

Що Миколай їм принесе.


Діточок всіх він згадає,

Їм дарунки посилає,

Він вже близько, вже іде,

Наша пісня хай гуде!


Пісня «Ой, хто, хто Миколая любить»

(всі учні, дзвіночки)

4. Словникова робота

  • Діти, погляньте, будь ласка, на дошку. Ви бачите ікону Святого Миколая.

Ікона – живописне, мозаїчне або рельєфне зображення Бога або Святого, якому поклоняються віруючі.


5. Легенда про Святого Миколая.

Кожної зими напередодні 19 грудня Святий Миколай сходить по срібних сходинках з неба на землю. Сивобородий друг і захисник усіх дітей перед Новим роком обдаровує малечу подарунками. Напередодні свята діти пишуть листи, в яких висловлюють, що б вони хотіли одержати в подарунок від Святого Миколая.


Він заходить до кожної хати й розкладає дітям у черевики чи під подушку свої пречудові небесні гостинці: цукерки, іграшки, цікаві книжки. Святий Миколай протягом року спостерігає за вчинками дітей і знає про них усе.


Якщо хлопчики й дівчатка старанно вчаться, поважають батьків і вчителів, гарно поводяться, то Святий Миколай дарує їм найкращі подарунки. Коли ж дитина неслухняна, несумлінна, то їй він приносить ... різочку. Отже, Святий Миколай приносить подарунки тільки слухняним і чемним.

- А зараз ми з вами трішечки відпочинемо і проведемо нашу фізкультхвилинку.

Пада, пада, пада сніг

І лягає біла ніг

Вітерець легкий літає

І сніжинки піднімає

Ось вони усі гуртом

Закружили за вікном

Ми також часу не гаєм,

Разом з ними покружляєм

Підіймемось в гору всі

І присядем до землі

Потім знову покружляємо

І за парти посідаємо


V. Оцінно-смисловий

1. Виготовлення листівок за зразками

- Перепочили, а зараз ми з вами будемо малювати вітальну листівку. А потім ви привітаєте ними своїх рідних та близьких.

- На уроці ми розпочнемо, а вдома ви продовжите.

- Давайте розглянемо наші листівки:

Що на них зображено?

А якими кольорами ви будете користуватися під час виконання?

- Існують дві групи кольорів: теплі і холодні.

До теплих відносять такі кольори: жовті, зелені, червоні, блакитні.

До холодних — сні, фіолетові, темно-зелені, темно-червоні.

- Отже, Свято Миколая дуже радісне, тому використовують і теплі і холодні кольори.

- Але, перед тим як почати працювати, ми давайте згадаємо правила безпеки під час малювання.

По-перше — перегляньте наявність предметів. Це: простій олівець, гумка, кольорові олівці.

По-друге — пам'ятайте про небезпечне користування олівцями (не можна робити швидких рухів, щоб не пошкоджити товариша). Будьте обережними!

По-третє, враховуйте охайність у виконанні роботи.


Щоб святий Миколай прийшов до нас не з різочками, а з подарунками, треба йому показати, які ми виховані, уважні до старших.

Тому зробимо гарні вітальні листівки і подаруємо їх рідним.



* Практична діяльність учнів

- Все! Розпочали працювати.

- Лунає мелодія

* Перегляд і демонстрування дитячих робіт.

- Закінчуємо роботу, зробимо підсумки

- Покажіть, які ж листівки ви намалювали?

- Добре, молодці!

- А тепер ви за свою роботу отримаєте щось цікаве...


VI. Системно - узагальнюючий.

За вашу старанність, уважність, гарну роботу Святий Миколай приготував вам подаруночки з побажанням, щоб ви, діти, були чемними, добрими, чуйними; допомагали один одному, підтримували своїх друзів у будь -яку хвилину.

Подарунки дітям й гостям.


VII. Контрольно-рефлексивний

1. Підсумок уроку

- Чим займалися на уроці ми?

- Що сподобалося вам на уроці?

- Які свята виявилися найцікавішими?

- Для чого нам потрібно знати про свята?

- Вам було на уроці комфортно?

2. Домашнє завдання

Скласти невеличку розповідь на тему: “Сни зимового лісу в ніч на свято Миколая” (запис на дошці)

3. Оцінювання учнів


VIII. Духовно-естетичний

Емоційний стан учнів .....