Автор. Ніч таємна, повна чарів, Заглядає поміж хмар.
У цю ніч без лиха й чвар
Прийде Святий Миколай.
Бо Святого Миколая Цілий рік жде дітвора, Тож йому зима-красуня Шлях сріблястий простеля. Світить місяць, сяють зорі, Повіває вітерець, А сніжинки, мов пушинки, Подалися у танець.
Ой, як тішаться сніжинки,
Ой, як гостя виглядають!
Шляхом стелять пух біленький,
Ніжно пісеньку співають. ,
(З 'являються сніжинки.)
Сніжинки
Ми в небі народилися,
Сніжиночки малі,
А нині ми спустилися
До рідної землі.
Веселії, грайливії
Літаєм навкруги,
І стелем білі килими
На поле, на луги.
Хай живиться водицею
Вся матінка-земля,
І буйною пшеницею
Прославляться поля.
(Танцюють.)
Перша сніжинка. Ось ми вже й на землі!
Друга сніжинка. Так, ми вже дома!
Третя сніжинка. А де ж наша Матінка-Зима?
Четверта сніжинка. Чи не забарилась?
П'ята сніжинка. Давайте покличемо її.
Усі : Давайте!
Зимонько-Снігуронько,
Наша Білогрудонько,
Поспіши до нас!
Ми тебе гукаємо,
Вже давно чекаємо
В цей святковий час!
Перши сніжинка. Поки прийде наша Матінка, давайте зліпимо бабу снігову
та пограємо у сніжки.
( грають у сніжки і виносять макет снігової баби за якою заховалася Зима)
Усі. Зимонько-Снігуронько, де ти? Прийди до нас!
Зима (виходить із-за Баби). А я вже давно тут.
Сніжинки, Зима прийшла! Зима прийшла!
(Плещуть у долоні, підстрибуючи.)
Зима. Я давно уже прийшла
І всім радість принесла!
Бо в цю нічку чудотворну,
Через білий-білий гай,
На санках приїде в гості
До нас Святий Миколай!
Сніжинки, Миколай приїде! Яка радість! Як добре!
Зима. Мої донечки-сніжинки!
Довго вам було летіти,
Тому вам, мої маленькі,
Треба трішки відпочити.
Ляжте тихо ви на землю
На дорогах, біля гаю,
На дахи в містах і селах,
Ну а я вам заспіваю...
(Співає.)
Ой, ходить Сон коло вікон,
А Дрімота коло плота,
Питає Сон у Дрімоти:
А де ж ми будем ночувати?
Ой, там, де нічка темнесенька.
Там, де матуся ріднесенька.
(Сніжинки засинають. Зима оглядає землю.)
Автор. Ліс дрімає... сплять сніжинки,
Все затихло... тиша з тиш.
Наша зимова Царівна не лягає спати лиш.
Кругом лісу ходить-бродить,
Заглядає в усі кутки...
Снігу бачить, небагато -
Не проїдуть тут санки.
Зима. Та і сніг лежать не буде,
Земля тепла і м'яка,
Навкруги ані льодини,
Не замерзле ще ріках
Слухай мій наказ, Природо!
Де ти, військо льодове?
Побудуйте мости з льоду!
Час покрити льодом все!
Автор. І у лісі задудніло, чути кроки - аж гудуть!
Ніби військо у поході - це льодовики ідуть.
(З'являються хлопчики-льодовики.)
Льодовики. Ми хлопчики-льодовики,
Гей, попрацюєм залюбки!
Гей, заморозим
Землю всю, стежки й дороги,
Щоб було людям добре йти.
Гей, побудуємо мости,
Льодом покриємо річки.
Гей, заморозим землю всю,
Стежки й дороги, щоб було
Людям добре йти!
Скоро приїде Миколай,
Гарно доріжки промітай!
Гей, буде свято!
Буде там людей багато,
(Танцюють.)
Автор. Знов затихло... Сяють зорі,
Місяць човником пливе...
Але ліс не спить, дрімає,
І нових подій він жде...
Тільки Зимова Царівна
Чогось спати не ляга...
Зима. Де ж ви, мої морозенки?
Чому вас іще нема?
Швидше розмалюйте землю,
Кличе вас сама Зима!
Морозенки-маляри.
Ми дівчатка-маляри (тричі),
Маєм пензлі чарівні (двічі).
Приспів.
Нумо всі почнемо дружно працювати!
До приходу Зими
Землю прикрашать!
Розмалюємо річки, і ставки, і хатки,
Заіскряться хай зірки, з інею зірки.
Приспів.
Ми даруєм дітворі, що живе на Землі,
Візерунки чарівні, квіти чарівні (зимові).
Приспів.
Ось сніжинки малі навкруги летять...
Дружно будемо ми Землю прикрашать!
Автор. Вітер виє... вітер свище,
Розгулялась Зима,
Закрутились завірюхи,
Закрутилась голова.
Поміж ними і Царівна
Баляндраси вигина!
Жодна їй в танку не рівна,
Це ж бо-краля зимова!
Ой танцюють завірюхи -
Закрутився білий світ,
А у лісі ще біліше,
Іще більше сипле сніг.
(Зима і сніжинки танцюють швидкий танок.)
Автор. Тихо-тихо в лісі стало,
Все заснуло, що жило.
Раптом гомоном озвалось,
Раптом гомоном пішло.
(Чути дзвін дзвіночків.)
Чуєте? Це-янголята
Заблудили до нас в гай.
Ой, дивіться-несуть книжку!
Мабуть з ними, й Миколай!
Перший ангел. Як тут холодно!
Як страшно!
Ми замучені у край,
Болять у нас уже крилята...
А де ж Святий Миколай?
Другий ангел. Перестаньте нарікати,
Скоро прийде Миколай!
Він сказав нам не зівати,
Пильнуй книжку! Пам'ятай!
Перший ангел. Ми трудились цілий рік,
Добрі вчинки підглядали
І найкращих лиш дітей
У цій книжці записали!
Другий ангел. Чи ми когось не забули?
Краще ще раз подивитись,
Щоб для кожної дитини
В світі кривди не зробити.
Перший ангел. Чи є Леся і Оксана?
Чи є Ірця та Іванко?
Діна, Юрій і Марійка,
Вітя, Саня і Надійка?
Другий ангел. А Танюшка, Олексійко,
А Павлусик і Сергійко?
Усі. Є! Є! Є!
Перший ангел. Наша праця вже скінчилась. Треба трошки погуляти.
Подивіться, як тут гарно! Біжим швидше на санчата!
Усі, Біжімо! Швидше!
(Вибігають.)
Автор. І помчались янголята
По стежках у лісі вдаль,
Та й забули вони книжку,
Що довірив Миколай!
Тихо в лісі... Тихо...
Цить! Але лихо й тут не спить.
Бо набігли чортенята,
Щоб всім свято зіпсувати!
(Чути крики, свист, вереск.)
Чортенята. Ми чортики, ми чортики,
Справжнісінькі чорти!
Швидкії ми, мов хортики,
Прибігли ми сюди!
Усюди ми встигаємо,
Ми плутаєм людей,
На шкоду підбиваємо гарнесеньких дітей.
Приніс слухняним діточкам
Гостинці Миколай,
А ми їм встромим різочки,
Не буде свята й-край!
Ми чортики, ми чортики,
Справжнісінькі чорти,
Швидкії ми, мов хортики,
А злючки-хоч куди!
(Танцюють.)
Пертий чортик. Я-чортик Антипко! А це-мої помічники.
Усі Ми сюди прийшли до вас,
Бо є грішники у вас!
Перший чортик. Ми їх любимо, бо вони наші!
Другий чортик. Вони не вчать уроки, не показують щоденник татові й мамі.
Третій чортик. Забувають підручники вдома, грубіянять дорослим.
Четвертий чортик. Обманюють вчителів.
Перший чортик. У цій книзі вони всі записані, ось вони: Іван - подер жупан,
Петро - розбив вікно.
Другий чортик. А ось Тарас чужі груші тряс.
Третій чортик. А Таня не вмивається зрання.
Четвертий чортик. А от Женя мучив тварин.
Перший чортик. А Микола крутився у школі довкола!
Другий чортик. А оцей Лесь ліз на стілець, а Славко за ним танець - побили
лоби об стілець.
Третій чортик. А Женя бив Таню, а Таня - Андрія, ще й Вітю...
Усі. Схаменіться всі, щоб не горіли ви в пеклі, а треба на них різочку в руки.
(Різочками лякають дітей.)
Ангели. Досить! Дітей не можна бити!
Вони маленькі, - їх треба вчити!
Ви нечемні чортенята, як зайшли ви у цей гай?
Забирайтесь звідси швидше!
Книжку дав нам Миколай!
(Відбувається боротьба за книжку між ангелами і чортенятами)
Зима. Що тут сталося?
Що за галас?
Ангели. Поможи нам, зимо красна!
Лютих бісів побороти!
Льодовиків, морозенків
Ти на поміч нам пришли!
( Зима тричі плеще в долоні. З'являються сніжинки, льодовики, морозенки і
проганяють чортів)
Зима. Згиньте, нечисті!
Діти виправлять всі помилки
І стануть хорошими і чесними.
Правильно, діти?
(Прислухаючись)
Але...Що це?
Дзвенить небо,
Дзвонять зорі,
Мерехтить біленький шлях :
Довгожданий гість із неба
їде до нас на санках?
Ви чекали дуже довго, мої любі, любі діти!
Ангели. Час вітати гостя з неба.
Заспівати йому треба.
Усі співають.
Ішов Миколай лужком - бережком,
Святий Миколай лужком - бережком,
Від хати до хати зі своїм мішком.
Ішов Миколай із червоним мішком.
Відчиняйте "двері - іде Миколай, Він благословить весь рідний наш край. Пропаде руїна, а наша Україна Буде процвітати із краю в край.
Вже у вашій хаті Святий Миколай!
Поклоном, господар, його зустрічай!
В біді він розрадить і кожному порадить,
До смаку дарунки собі вибирай!
(Заходить святий Миколай)
Миколай. Мир сьому дому!
Перший ангел. Подивись, Миколаю, як тут дітей багато!
Другий ангел. Усі вони тебе чекають й нетерпляче виглядають!
Миколай. Так, багато діточок, багато!
Що ви добрі, любі, чемні,
Про це все я добре знаю,
І тому я, любі діти,
Про вас завжди пам'ятаю.
Цілий рік я ждав години
І хвилини тої в небі,
Щоб мерщій до вас прилинуть
І потішить у потребі. Я приніс для вас дарунки Пречудові, пребагаті, Хай радіють чемні діти В українській кожній хаті.
Ану, діточки, ходіть, Та про свої вчинки розкажіть! Чи ви чемні, чи правдиві, Чи брехливі, пустотливі, Не знаєте що й казати... А чи вмієте ви співати
Діти. Так, уміємо.
Ой хто, хто Миколая любить?
Ой хто, хто Миколаю служить?
Тому святий Миколай на всякий час помагай!
Подивися ми всі чемні діти, Не забуть нас розвеселити! Про гостинці не забуть, Охороною нам буть, Миколаю.
Ой проси долі для Вкраїнр,
Ой нехай постане із руїни,
Доля й щастя най витує
В славі й волі хай засяє!Миколаю.
Діти танцюють , співають , розказують вірші. Миколай загадує загадки.
Миколай. А тепер, мої дорогі діти,
Вчителі, тата й мами, прощавайте!
Та мене не забувайте!
Бо мене чекає довга дорога,
Іду по всій Україні!
Ангели. Бувайте здорові,
Живіте богато,
А ми ще вернемося до вашої хати,
За рік знову будем на нашій Вкраїні,
І ви всі приходьте на нашу гостину.
Свято
«До нас прийшов
Миколайчик»
Кириленко Ольга Петрівна,
вчитель початкових класів
Подолянської ЗОШ І-ІІІ ст
