1. Назва планети Сонячної системи. ( Марс )
2. Що вкриває більшу частину поверхні Землі. ( Вода )
3. Модель Землі. ( Глобус )
4. Планета, яка є другою за відстанню від Сонця. ( Венера )
5. Найвідданіша від Сонця планета. ( Плутон )
6. Меркурій, Венера, Земля, Марс тощо . Загальна назва. ( Планета)
7. Шлях, який рухається навколо Сонця всі планети. ( Орбіта )
8. Передостання планета Сонячної системи. ( Нептун )
( Слово по вертикалі – Магеллан ).
ІV. Повідомлення теми і мети уроку.
- Яка ж все - таки форма Землі? Які докази того, що наша планета має форму кулі? Чи велика наша Земля?
- Що таке глобус? Що таке екватор?
- Які подорожі здійснювали вчені протягом багатьох років?
Про все це ви дізнаєтеся на сьогоднішньому уроці.
Тема уроку – «Земля – планета Сонячної системи».
V. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.
1. Розповідь учителя.
- Ви уже неодноразово чули, що Земля – це планета.
- Чи велика наша планета? Як ви думаєте?
- Щоб уявити її , давайте подумки прокопаємо колодязь зі шкільного двору до центра Земної кулі. Глибина такого колодязя буде близько 6380 км. Людина може подолати таку відстань протягом двох місяців, рухаючись без відпочинку.
- Як називається природний супутник Землі? (Місяць.)
- Багато фантазій породжують спостереження за Місяцем. Коли ми дивимося на нього , то бачимо якість зображення, уявляємо, що там є життя.
У телескоп можна роздивитися його поверхню – це гори, западини.
На місяці немає повітря, тому немає і життя. Відстань від нього до Землі – 384 тис. км.
Нам здається, що Місяць такого ж розміру , що й Сонце. Але насправді це не так. Він набагато меншій не тільки від Сонця, а й від Землі.
- Подумайте. Чому ми не помічаємо такої великої різниці у розмірах Сонця і Місяця?
- Місяць – природний супутник Землі. Але людина створила і штучні супутники. Вони рухаються своїми орбітами на різних відстанях від Землі і передають різні відомості про погоду, транслюють телевізійні програми на великі відстані, з їх допомогою створюють точні географічні та інші карти.
2.Робота з глобусом.
- Послухайте, що побачив із космічного корабля перший у світі космонавт Юрій Гагарін: « Опинившись у космосі, я побачив планети, зірки, сліпучо – яскравий диск Сонця на вугільно- чорному небі та випуклий бік Землі, вкритий рунами хмар. Темна куля була поряд зі мною, поверталася на очах, ніби звичайний глобус…»
- Звичайно, ми не можемо з вами теж полетіти в космос, вивчати звідти Землю. А допоможе нам уявити Землю модель, яку зробили вчені, набагато
зменшивши її справжній розмір. Цю модель назвали глобусом. Слово «глобус» в перекладі з латинської мови означає куля. Отже, глобус – це модель Землі. На ньому добре видно розташування та розміри материків, океанів, морів, як вони розміщені на карті, на Землі.
На глобусі воду позначено блакитним кольором, а сушу – зеленим, жовтим і коричневим.
- Отже, що таке глобус? Що означає слово «глобус»?
- Що зображено на глобусі?
- Які кольори переважають на глобусі?
3. Хвилинка – цікавинка.
- Перший згаданий у літературі земний глобус був створений ще у ІІ столітті до нашої ери Кратером із Пергами. Однак ні цей глобус, ні його зображення до нас не дійшли.
Унікальною пам’яткою науки і техніки ХVІІІ століття є великий глобус Михайла Ломоносова, діаметр якого становить 3,1 м. На зовнішньому боці зображена карта Землі, на внутрішньому – зоряне небо, а в середині вмонтовано стіл і лавку для 10-12 чоловік. Глобус міг навіть обертатися навколо своєї осі, і глядачі спостерігали за рухом зоряного неба.
Нині є глобуси, котрі називають політичними . Вони показують, які у світі є країни і де вони розташовані. Інші глобуси, фізичні, зображують поверхню Землі – на них нанесено гори і низини, річки, моря і океани. Тому деякі з таких глобусів бувають з нерівною поверхнею: всі гори і підвищення на них випуклі, ніби справжні. Є астрономічні глобуси – на них нанесено карту зоряного неба, і навіть місячні – із сухими морями і западинами. Дивишся на ці блискучі симпатичні кулі й захоплюєшся: справжнє диво.
Фізкультхвилинка.
Встаньте ,діти, посміхніться
Землі нашій поклоніться
За щасливий день вчорашній.
Ви до сонця потягніться,
Веретеном обкрутиться.
Раз присядьте, два присядьте
І за парти тихо сядьте.
4. Практична робота.
Вчитель протикає тонкою металевою спицею яблуко так, щоб спиця пройшла через центр. Тепер спиця стала віссю яблука: його можна крутити навколо неї. При цьому сама вісь нерухома.
- Точки, де вісь виходить з яблука, назвемо полюсами, там де хвостик – північний, протилежний – південь. Посередині яблука, на однаковій відстані
від полюсів, проводжу лінію. Це екватор. Екватор поділяє нашу Землю на дві частини: північну і південну півкулі. Півкуля, на якій знаходиться північний полюс, називається північною, а протилежна – південною.
Також нашу Землю на дві рівні частини – Західну і Східну – ділить нульовий меридіан або Гринвіцький.
Наша Земля рухається із заходу на схід. Прикріпимо квіточку там, де ми живемо. Повертаємо глобус.
5.Робота в групах з глобусами.
- Знайдіть на глобусі Північний і Південний полюси, екватор, північну і південну півкулю.
6. Робота клубу «Пізнайка».
* Чи завжди Земля мала вигляд такий , як зараз?
Ні. Тверді зовнішні шари Землі розколоті на велетенські куски, або плити. Ці плити знаходяться в постійному русі, хоча і дуже повільному, і за багато мільйонів років не раз змінювали форму і взаємо розташування континентів.
* Що знаходиться під земною поверхнею?
Земля складається з 4 основних шарів: земної кори (тверді гірські породи), мантії ( зверху твердої, а в глибині рідкої розплавленої гірської породи), зовнішнього ядра (розплавленого рідкого металу), та внутрішнього ядра, яке знаходиться в центрі Землі і складається з твердого металу.
*Чи можна прокопати наскрізь Землю?
Ні. Земне ядро для цього надто гаряче.
* Чому бувають землетруси?
Землетруси виникають внаслідок переміщення масивів гірських порід. Понад розломами, або тріщинами, в зовнішніх шарах Землі.
* Чи можемо ми побачити планети із Землі неозброєним оком, без телескопу?
Ми можемо бачити п’ять найближчих до Землі планет: Меркурій, Венеру, Марс, Юпітер, Сатурн. Вони і були першими помічені в доісторичні часи.
* Чи впливає Місяць на Землю?
Так. Місяць має своє власне тяжіння. Котре впливає на рівень води в Світовому океані, га приливи та відливи в морях, на висоту і балльність хвиль.
* Чому Земля не покрита кратерами, як інші планети та Місяць?
Земля також колись була покрита кратерами, але більшість з них зникло, дякуючи дії дощу, вітру і рухові земної кори.
* Як відбувається затемнення Місяця?
Це відбувається, коли Земля знаходиться точно між Місяцем і Сонцем, адже Місяць видно із –за того, що він віддзеркалює сонячне світло. Коли Земля проходить між Сонцем і Місяцем, сонячне світло перестає освітлювати місячну поверхню, і тоді нам здається, що Місяць зник.
* Який вік Землі?
Земля така стара, що важко навіть уявити. На думку вчених, вік Землі – 4600 млн. років. Якщо припустити, що нашій планеті лише один рік, то людство встигло проіснувати близько п’яти годин.
VІ. Осмислення учнями знань.
1.Робота з підручником.
Читання тексту « Земля – планета Сонячної системи».
2. Відповіді на запитання.
- Яку форму має Земля? Як можна довести, що Земля має форму кулі? Хто з відомих мандрівників довів це? Хто першим побачив, що Земля – куля?
- Уявіть, що ви стоїте на березі моря. На горизонті з’явився корабель. Спочатку ви бачите його щогли, трохи згодом – корпус. Чому?
- Як називається природний супутник Землі? Що називають орбітою місяця?
- Що таке глобус? Що означає слово «глобус»?
- Що зображено на глобусі? Скільки полюсів має Земля? Назвіть їх.
- Покажіть на глобусі Північний полюс, Південний полюс. Що таке екватор?
- Покажіть на глобусі північну і південну півкулі.
- Яке значення має глобус для людей?
VІІ. Узагальнення та систематизація знань учнів.
Робота у зошиті з друкованою основою.
VІІІ. Домашнє завдання.
Прочитай статтю «Земля – планета Сонячної системи».
Дати відповіді на запитання до цього тексту.
