[pic]
Свято Букваря Підсумковий урок з навчання грамоти
Веселе свято за участю казкових героїв та самого Дідуся Мороза
Вчитель початкових класів Рудюк О. А.
[pic] [pic] [pic]
Ведуча.
Добридень! Раді вас вітати на нашім урочистім святі! Ну що, усі зібрались у залі?
Ведучий.
Та ні, когось не вистачає.
Ведуча.
Кого? Самі ж бо відгадайте, а потім — радо привітайте.
(Звучить пісня__________________
. Ведучі (співають).
До школи радо хто спішить?
Хто старанно уроки вчить?
Хто хоче все на світі знать,
Уміє і читати, і писать?
Усі їх завжди пізнають,
Скажіть-но, як цих діток звуть?
Усі. Шко-ля-рі!
Ведучі (співають).
Хто радує і тат, і мам?
Хто кожну справу робить сам?
Хто дружно й весело співа,
Родину щастям зігріва?
Усі їх завжди пізнають.
Скажіть-но, як цих діток звуть?
Усі. Школярі!
Ведучий. Що ж, вітайте! Ось він — наш веселий, дружний перший клас!
(Під спів пісні «Вчать у школі» заходять учні 1-го класу).
Діти.
Усі зібрались в цьому залі,
Бо нині — свято Букваря.
Нам трішки сумно, трішки шкода, —
Прощання надійшла пора.
Букварик — розумна книга,
Друг і порадник школяра.
Його шанує й дуже любить
Уся весела дітвора.
(Діти виконують «Пісенька про букварі»,
Зелено. Зелено в нашому дворі
Яснеє сонечко світить угорі.
Яснеє сонечко дивиться в віконечко,
Узяли у руки ми наші Букварі -2р.
Весело , весело завжди нам бува. Кожен Букварика радо відкрива.
Ми їх вивчаємо, літери складаємо
І вчимось читати ми першії слова -2р.
Вересень, вересень стане напорі,
Підем до школи ми – юні школярі.
Яснеє сонечко гляне у віконечко,
В класі ми розкриємо наші Букварі -2р.
Діти.
Ми Букварика чекаєм,
А його усе немає.
Де ж так довго забарився?
Може, в лісі заблудився?
(Забігають2 сороки).
1-а сорока.
Скре-ке-ке! Скре-ке-ке!
Чи ви чули отаке:
Нині свято Букваря, а Букварика нема!
Не прийшов до діток вчасно,
Може, трапилось нещастя?!
2-а сорока.
Так, я чула — в нашім лісі диво коїться якесь.
Усі подівались десь, ще й казки забунтували:
Свої назви поміняли, і сюжети, і героїв...
Лихо хто таке накоїв?
Сороки (одна до одної). Ой, не знаю! Ой, не знаю!
(МУЗИКА_________________ )
Незнайко (заходить, ).
Хто це тут мене гукає?
Діти.
Ось хто лиха нам накоїв,
Хто читати не хотів,
Хто не вчився гарно в школі й Букварика загубив!
Незнайко.
Це все наклеп і брехня!
Доведіть, що винен я!
(Заходять казкові герої, плачуть).
Казкар.
Була Шапочка Червона —
Стала Синя Борода,
Це — був Карлсон, а віднині —
Цибуляна голова.
А Дюймовочка маленька
Стала вище Гуллівера.
Дядя Стьопа — Бармалеєм
Став із міліціонера.
В Буратіно ніс відпав,
А Мальвіну смерч забрав.
Колобок Лисичку з'їв,
В невід діду вовк заплив,
Щуку в небі кінь впіймав,
А Лисицю глечик вкрав.
Кіт Базиліо на плоті
Кукурікає щодуху,
А Іван-Царевич скаче,
Щоб впіймати білу муху.
Ще продовжувать, чи досить?
Разом: Порятунку усі просять!
Що, хлопча ледачкувате,
Скажеш, що не винуватий?
Незнайко.
Це якась страшна облуда!
Більш чинити так не буду!
Гарно я навчусь читати,
Зможу все переказати.
Але як тепер нам бути?
Як казки всі повернути?
Казкар.
Це завдання не просте!
Допоможу вам, проте.
Зможе казки врятувати
Той, хто дружбою багатий,
Хто веселий і сміливий,
Хто в роботі не лінивий.
Той Букварика врятує,
Хто в науці силу чує.
Чесний хто, і хто завзятий —
Зможе друзів виручати.
Тож перевірю, для початку,
Чи дружні ви, мої малятка.
(Пісня про дружбу)
Дружба віддана не розірветься,
Не розклеїться ні від злив ні хуг,
Друг тебе не лише, друг в біді найближчий.
оце і означає – справжній друг.
Ми посваримось і помиримось.
Не розлий води – кажуть всі навкруг
Вдень і серед ночі, прийде друг на поміч
Ось оце і означає справжній друг.
Від проваль стрімких порятує нас
Дружби відданой дорогий ланцюг.
У хвилину скрути, руку простягнути
Ось оце і означає – справжній друг.
Казкар.
Бачу — вправні ви, малята,
Дружні, віддані, завзяті.
Час настав вам вирушати,
Пісню дружби нам співати!
(Пісня «Усмішка»- фізкультхвилинка – Якщо добрий ти)
ПІСНЯ ПРО ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКУ
(на мелодію пісні «Ульібка»,)
Ця хвилинка дуже дорога
І легенька , і гарненька як пір’їнка
Наша праця цього вимага
Тож звучи для всіх дітей,
Фізкультхвилинко.
(всі разом )
Щира пісенька у нас
Про веселий перший клас
І звучить вона так виразно і дзвінко!
Щоб бадьорість була в нас
Посміхаймось у цей час
Посміхнись і ти до нас,
Фізкультхвилинко!
Ведуча. Тихо, щоб не сполохати казки, діти вирушили на пошуки Букварика та визволення зачарованих казок. А тим часом у лісі..
( Музика______________)
(Заходить Баба Яга з букварем)
Баба Яга.
Книгу я знайшла чарівну,
В господарстві так потрібну.
По ній буду чаклувати,
Ягняточок навчати.
Яглику! Ти де сховався?!
Подивись-но. в мами цяця!
(Шукає Яглика і не знаходить).
Ото капосний малюк!
Геть відбився вже від рук!
Зараз мамця почаклує,
Вітерцем тебе придує.
(Чаклує, з 'являється Яглик і помічає Буквар).
Яглик.
Що ж це, матінко моя,
Невже Чорна магія!
Якісь знаки та карлючки.
Мабуть, це Кощія штучки.
А це що?
Баба Яга. Це буква «о».
Яглик.
«О»? Отрута! Не бери!
Мерщій викинь, поклади!
Баба Яга.
Яглику, ти не турбуйся,
Заспокойся, угамуйся!
Справді, книга чари має,
Бо дітей читать навчає.
Будь-який малий школяр
Зна, що книга ця — Буквар.
Ось і ти навчись читати,
Досить вже байдикувати.
600 років лише й знаєш,
Що гуляєш та гасаєш.
Яглик. Я читати?! Ти жартуєш!
Баба Яга. Ти мене погано чуєш?
(Ганяється за Ягликом, хоче посадити його за стіл учитись читати. Яглик утікає),
Я тебе наздожену і за книгу усаджу! (Усаджує).
Букви вчи, не йди нікуди,
А то гірше тобі буде.
Ось тобі секундомір —
Потім себе перевір.
А прийде Кощій, наш тато.
Будеш йому звітувати!
Я ж лечу в ліс на нараду
І даю тобі пораду:
Швидше справою займися,
Часу не марнуй, учися!
(Яглик бере Буквар, сумно зітхає. Баба Яга виходить. Яглик сідає, підпирає голову руками, раптом чує голос Букваря, лякається).
Букварик.
Я — Букварик чарівний,
Швидше ти мене відкрий.
Сам тобі допоможу,
Вмить читати научу!
Лиш мене не ображай,
А люби і поважай!
Коли дуже ти захочеш,
Все на світі знати зможеш!
Яглик.
Хочу, хочу, ну, давай,
Мене вчити починай.
(Розглядає букви, починає їх називати. Захоплюється роботою, виходить, промовляючи звуки. Діти співають Пісню про голосні,).
А
Абрикосів кіт не хоче.
Не для нього апельсин
Апетитно він муркоче
Над шматочком ковбаси.
Е
Наш великий кіт мартин
Перелазив через тин.
Горобці, що там сиділи,
Геть на дах перелетіли.
И
Кіт Мартин любив щоранку
Молока хильнути склянку.
Як іти мишей ловити,
Хіба можна скільки пити?
І
По траві ішов індик.
До індика кіт не звик.
Він шипить і завиває,
Так індика він лякає.
О
Олексій кота годує,
Оселедцями частує.
От наївся кіт досхочу,
а тепер водиці хоче.
У
Чуткі вушка у кота,
Дуже довгі вуса.
Він уранці так як слід
Розчесати мусить.
Пісенька про букви
О-о-о-яєчко одно
Знесла курочка чорненька
Знайшла дівчинка маленька
О-о-о-яєчко одно
А-а-а- а яблучка два
Два яблучка червоненьких
Несе донечка для неньки
А-а-а-а яблучка два
И-и-и-а хлопчика три
В калабаню троє впали
І голосно закричали –
И-и-и-плакали всі три!
І-і-і-лошачки малі.
Є у них 4 ніжки.
Коло воза біжать пішки.
І-і-і-лошачки малі.
У-у-у-песик на шнурку.
Цуценяток 5 кудлатих.
Полягало коло хати.
У-у-у-песик на шнурку.
Е-е-е-де - то мати, де?
Мама квіти поливає.
Та й до діток поглядає.
Е-е-е-ось вже мати йде.
(Виходять приголосні)
Б
Білий котик не боявся
Босим по снігу ходив.
Він ніколи не взувався,
Бо немає кіт чобіт.
В
Виє вітер-вітровій,
Стогне завиває.
Кіт не спить уже давно –
Вітер заважає.
Г
Ґелкотів старий гусак,
За котом погнався.
Кіт подряпався на грушу,
В гілках заховався.
Г
Прилетіла чорна ґава
І на ганок сіла.
Котик ґаву ту побачив -
Дременув щосили.
Д
Добирався довго кіт
Вранці до сметанки.
І попався, ще й дістав
Добру прочуханку.
Ж
Ох і лежень рудий кіт,
Відлежав собі живіт.
Ліньки з печі злізти.
З
Злющий-злющий кіт-злодюга,
З'їв усе, що вкрав у нас.
Дуже ласа ця звірюга
До м’ясця і до ковбас.
Й
Йосип купив йогурт свіжий,
Кота пригощає,
Не його це , хлопче, їжа
Він м’ясця чекає.
К
Кіт –Воркіт біля воріт
Під кущем дрімає,
Коли мишка пробіжить,
Він її спіймає.
Л
Ластівка у хлів летіла,
Щоб малят нагодувати.
Кіт уверх стрибав щосили,
Та кубельця не дістать.
М
Мишка Мурчика злякалась,
Мерщій в нірку заховалась.
А маленькі мишенята
Бігли маму зустрічати.
Н
Ніч настала темна – темна.
Ну а котику приємно.
Добре бачить він щоночі,
Бо зелені має очі.
П
По полиці ходить кіт,
Певно там ходить не слід.
Петрик палицю узяв
І кота з полиці гнав.
Р
Рибку Мурчик дуже любить,
Разом з нами її вудить.
Роман вудку витягає –
Рибку кіт ураз хапає.
С
Снігу, снігу намело,
Село снігом занесло.
На печі сховався кіт,
По снігу ходить не слід.
Т
Тихо, тепло надворі,
Світить сонечко вгорі,
Кіт на сонці гріється,
Без водички миється.
Ф
Ось на фото кіт Філько,
П’є із блюдця молоко.
Фото Федір наш зробив,
До фанери причепив.
Пісня «Засмутилось Кошеня
Засмутилось Кошеня
Треба в школу йти щодня.
І прикинулося вмить.
Що у нього хвіст болить.
О-О-Ой!
Що у нього хвіст болить.
Довго думав баранець
І промовив як мудрець:
- Це хвороба не проста,
Треба різати хвоста!
О-О-Ой!
Треба різати хвоста!
Кошеня кричить:
Краще я піду до школи!
О-О-Ой!
Краще я піду до школи!
( Забігає Незнайко і Яглик, сваряться, тягнуть Букварик кожний до себе).
Яглик. Це мій Буквар, моя мама його перша знайшла!
Незнайко. А от і ні! Це мій Буквар, бо я його перший загубив!
Киця.
Мур-мур-няв!
Хто це галас в лісі зняв?!
Знову діти!
От морока!
Треба вам оті уроки?
Краще грайтесь, розважайтесь
І нічим не переймайтесь.
Літери! Це просто дивно!
І кому вони потрібні?
У — горбате,
А — нерівне.
Цю не треба і вивчати.
(Показує на «ж»).
А цією — у футбол грати.
(Показує на букву «о»).
Я без них не знаю лиха
І гуляю у дворі!
Краще б літери сиділи
У своєму букварі!
З мене приклад всі беріть
І уроків не учіть!
(Співає пісню)
Безтурботно пісні я співаю,
І гуляю сама по собі,
Ваших клопотів, люди, не знаю,
І спокійно на серці мені.
Я — красива, струнка і весела,
Я подобаюсь друзям своїм,
Серед кішок усіх — королева,
І, крім «Віскас», нічого не їм.
Ну що сказать? Ну що сказать?
Жила б і не тужила.
Якби ж от дітям розум дать.
Щоби уроки не учили.
Ну що сказать, іще сказать?
Хай добре знають всюди:
Кому потрібні Букварі?!
Та викиньте їх, люди!
( До Яглика і Незнайки)
От, знайшли, за що сваритись, —
Зі сміху можна подавитись!
Ой, дивіться, що то там?
(Яглик і Незнайко озираються, а Киця тим часом забирає Буквар).
Обдурила! Не віддам!
(Дражнить Яглика і не віддає Буквар, потім ображає Незнайка. Яглик і Незнайко починають плакати. Заходять діти з казкарем).
Діти.
Не сваріться, не дражніться,
Витріть сльози, помиріться,
Бо сьогодні свято гарне,
І сумуєте ви марно!
Киця
Свято буде? «Віскас»! Няв!
Я Букварика віддам.
(Миряться усі).
Діти.
На веселе свято щиро
Ми запрошуємо вас.
За Буквариком прийшли ми,
Поспішаймо, бо вже час.
Ми змогли Буквар знайти,
Казки врятувати,
А тепер рушаймо в путь
Будем танцювати.
(Виконують танок___________).
Ведуча.
Ось і повернулись діти.
Як за них нам не радіти!
Стежечка їм шлях вказала,
Дружба їм допомагала
Й пісня радісна, дзвінка.
Молодці, малята, дружні!
Хай не буде вам сутужно.
Казочки ви відшукали
І Букварик врятували.
Що ж, настав вже свята час.
Йди, Букварику, до нас!
(Заходить учень-Букварик, співає)
Пісня Букварика
Я – веселий Букварик,
Весело співаю,
Бо веселе свято в школі
Я сьогодні маю
Так-так-так-так-так
Весело співаю ___2 р.
Я – щасливий Букварик
Я тому радію,
Що всі діти в першім класі
Вже читати вміють.
Так-так-так-так-так
Вже читати вміють___2 р.
Я – святковий Букварик,
Прошу всіх на свято.
Кожну літеру всі разом
Будемо вітати.
Так-так-так-так-так
Будемо вітати. ___2 р.
Буквар.
Я — Букварик, вам відомий,
Дуже гарний, малюнковий,
Залюбки всіх вчу читати —
Нема часу спочивати!
Діти.
Рідний наш Букварику,
Ми тебе любили.
Ми з тобою весело
Й радісно дружили.
Та прийшла пора прощатись.
Час з тобою розлучатись.
Букварику, найперший друже!
Ми не забудемо тебе,
Не зможем ставитись байдуже
До тебе, любий, відтепер.
Віднині будеш серед книг
На місці першому стояти.
Ти — найдорожчий від усіх*
Бо навчив усіх читати.
Буквар.
Дякую за слово гарне,
Та сумуєте ви марно.
Вам дарую, першачки,
Ці чудові книжечки.
Вони — друзі ваші нові,
Різнобарвні, кольорові.
їх шануйте і вивчайте,
А мене — не забувайте.
(Заходять підручники).
Читанка:
Я – читанка нечитана,
Навчатиму ваш клас.
Я з вами говоритиму
Про наш прекрасний час.
Рідна мова:
Я не з лісу, я не з поля.
Нелегка у мене доля.
Через радість та біду
Я з віків до вас іду.
Я дитину колисала,
Батьківщину захищала.
І від роду і до роду
Зберігала свою вроду.
Всі народи мову мають,
Всі пісень своїх співають,
Бо хто мову має рідну,
Той багатий, а не бідний!
Математика:
1,2,3,4,5,
Вміють діти рахувать,
Але хто мене не знає,
Хай даремно не гуляє.
Щоби весело гулять,
Всі уроки треба знать.
Дуже точна я наука,
Вчить мене завжди без муки.
Світ навколо мене:
А де лягає сонце спати,
І звідки вітер, звідки тінь,
І сніг чому такий лапатий.
І заєць чому такий вухатий,
Чого бджолі дрімати лінь,
Чи справді гірша стала глина,
Від чого запашна малина,
Куди повзе рогатий жук –
Про все , малята, розкажу.
Музика:
До, ре, мі, фа, соль, ля, сі
Мусять вивчити усі.
Ну , а потім заспіваєм
Ще не співані пісні.
Щоби світом цим радіти
І любити світлі дні,
Ви повинні розуміти,
Як складаються пісні.
На Буквариковім святі
Заспіваємо усі.
(Пісня Якщо добрий ти)
Казкар.
Бачу, всі засумували.
Як підняти настрій ваш?
Хочете, будь-які бажання
Виконаю я враз?
( Підходить 1 учень, щось шепоче на вухо).
Ви бажаєте, щоб зараз
Тут з'явився Дід Мороз,
Той, що взимку був у гостях!..
Що ж, малечо, зустрічай!
(Заходить Дід Мороз).
Ведучий
Ось він, любий всім малятам,
Щирий, добрий Миколай.
Подарунки вам приносить,
В Білу книгу він заносить
Справи добрі, вчинки гідні,
Думки чесні, вірогідні.
Миколаю, ми чекаєм,
Слово дітям ти скажи,
Чи розумні, чи кмітливі
Наші учні, розкажи.
( Д.Мороз розповідає про досягнення дітей. Відзначає ти хто гарно читає, пише, добре знає математику. Нагороджує їх ).
Д. Мороз
Здрастуйте, здрастуйте,здрастуйте!
Із нашої школи батьки.
Здрастуйте, здрастуйте, здрастуйте!
Любі мої малюки.
Цілий рік ви працювали,
Вчилися читать, писать,
Дуже гарно рахували,
Навчились товаришувать.
А тепер важливий крок.
Підсумуємо урок.
За успіхи в навчанні,
За вміння працювати,
за вдачу веселу,
За посмішку щиру.
Оголошую подяку учням 1 –Б класу…
----------------------------------------------
Андреєву Данилу
Берзіной Катерині
Білозору Нікітін
Бєлоусовій Катерині
Бєляєвой Софії
Броді Ангеліні
Гокунь Вікторії
Гузєєвой Діані
Дуб Аліні
Заступенко Єгору
Колесник Яні
Король Альоні
Маричу Костянтину
Марковій Яні
Мусіяці Федору
Орєхову Давіду
Рудюку Артему
Савченко Дарині
Сухо верховій Дарині
Терещенко Дмитру
Хорошилову Сергію
Чмільову Владиславу
Шелепі Валентину
Щекочихіній Поліні
Вчіться, діти, не лінуйтесь,
Бо знання — велика сила.
Мудра книга — ваш Букварик —
Двері в світ складний відкрила.
З вами нині я прощаюсь,
Ненадовго, — до зими.
Дуже, дуже постараюсь,
Щоб зустрілись знову ми.
Діти.
За слова привітні, добрі
Дуже вдячні нині вам.
Щиросердні побажання
Знадобляться школярам.
Учитись в школі ми готові,
Уміємо уже читати.
І мамі, й тату дали слово — Відмінниками в школі стати.
Ми відпочинемо за літо.
Воно, як ластівка, промчить.
А в вересні для нас привітно
Шкільний дзвіночок продзвенить.
Нам школа простягнула руки,
Гостинно закликає нас,
Ідіть, вивчайте всі науки,
Відкриті двері в другий клас!
Вчитель:
Скільки всього траплялося з нашими першокласниками, скільки всього вони дізналися! Деяким з них здавалося, що в школі є лише довгі нескінченні уроки та маленькі перерви.
(Діти виконують частівки)
Сергій твердить, що перерва –
Втричі більша від уроку.
Бо встига Сергій за неї
Купу справ зробить нівроку.
За перерву Сергій встиг
Насмішити в класі всіх.
Й на портфель Руденко Лізи
Причепить якусь мармизу.
Ще Сергій – герой зумів
Поплювати в горобців.
В двір помчав – аж тут дзвінок:
Знову треба на урок!
У Сергія спокійні нерви,
Бо урок мине за мить,
Ну а потім знов перерва:
Встигне купу справ зробить!
Як сльозинки каплі з криші
В ясний день закапали.
Через те , що Федя пише
В зошиті каракулі.
Мій щоденник, як товариш,
Для мене старався.
Я не вивчив урок -
Дома він зостався!
Ми трішечки пошуміли,
Що аж вікна задзвеніли.
Ми сказали – «тиша» -
В школі впала криша.
Гойдає вітер ніжні квіти весняні,
їх аромат розносить по землі.
В дарунок їх зірвали вдячні діти
Вам, найлюбиміші на світі.
За вашу працю віддану й любов
«Спасибі» кажемо вам знов і знов.
Бажаєм радості багато і даруєм
Танок завзятий.
(Виконується танок «Одна калина»).
Танок вкраїнський вам подарували.
Його навмисно ми підготували:
Ми — діти українського народу
І роду нашому немає переводу.
Бо наша мати — славна Україна,
Пісенна сторона і подвигів країна.
Душа народу вічна — не вмирає,
Як пісня горда, що в віках лунає.
Вчитель:
Пропонуємо змагання:
1 команда – діти.
2 команда – батьки.
Хто ж знає українські пісні?
Ми обіцяємо, що будем гідні
Ім'я носити горде — українці.
Нові звитяги ми запишем в книзі
На чистій незаплямованій сторінці.
Та головне, щоб всі у щасті жили,
Щоб мирні весни розквітали всюди,
Усміхнені, привітні, добрі, щирі
по всій планеті проживали люди.
Перший раз в перший клас.
Рік тому зустрів він нас.
Потім підем в клас наступний.
Вітер хай нам дме попутний.
І ця дошка, крейда. Парти,
Разом з нами перейдуть.
Трішки вище стануть парти -
Разом з нами підростуть.
Один одного ми любим.
Станем всі за одного.
Вчитись в другім класі будем,
Всі ми хочемо цього.
ну, а вчителька як буде?
Що покине усіх нас?
Ні. Вона разом із нами
Переходить в другий клас.
Вчитель:
Від 1 Вересня і до сьогоднішнього дня з вами були поруч ваші батьки, вони допомагали вам вчитися. Вони будуть поруч з вами ще 11 років і все життя. Побажаймо їм сили та наснаги.
І вам, шановнії батьки,
Спасибі хочу я сказати
Із щирим вчительським теплом
За ночі ті, що недоспали,
Коли задачі ви рішали.
За вірність прикладів і вправ.
І за малюнки з малювання –
Тут кожен батько участь брав.
Це перший крок,
Попереду ще 11років.
Отож, навчайтеся ,батьки
І кожен день робіть уроки.
Віка
Урочисте наше свято
Вже надходить до кінця.
Нехай вальс прощання
Зігріва ваші серця!
(Вальс прощання)
