Слайд 1
Добрий день, шановні колеги!
Хочу запропонувати вашій увазі досвід своєї роботи з теми “ Формування мовленнєвої компетенції учнів молодших класів допоміжної школи ” .
Слайд 2
У Державній національній програмі „Освіта” (Україна ХХІ століття) наголошується на необхідності вдосконалення освіти дітей з особливостями психофізичного розвитку в системі закладів суспільного виховання, забезпечення їхньої повноцінної життєдіяльності та соціальної адаптації, розвитку адаптаційних можливостей.
Слайд 3
Діти яких ми навчаємо мають, як відомо, сталу соціальну дезадаптацію, яка обмежує можливості їх інтеграції в соціум. З огляду на це необхідно впроваджувати заходи щодо поліпшення стану соціальної адаптації, особливо вмінь та навичок в усіх видах мовленнєвої діяльності.
Слайд 4
Сучасні дослідження в області дефектології ( Р.Є. Левіна, Г.А. Каше, Н.А. Нікашина, Є.Ф. Соботович і інш.) дозволяють встановити, що структура недорозвитку мовлення розумово відсталих учнів залежить від порушення інтелекту. Вирішенню проблеми розвитку й адаптації дітей із психофізичними порушеннями приділяють увагу вітчизняні вчені (В. Бондар, Л. Вавіна, Т. Вісковатова, В. Масенко, Т. Сак, О. Хохліна та ін.) У своїх працях вони переважно наголошують на труднощах адаптації до процесу навчання цієї категорії дітей.
Проте поза увагою залишається така важлива складова соціальної адаптації як формування мовленнєвої компетенції учнів початкових класів допоміжної школи.
Слайд 5
В межах роботи над проблемною темою я, сумісно з психологом і логопедом школи, обстежили стан формування мовленнєвої компетентності учнів 1, а у цьому році 2 класу за оціночною шкалою, яка містила в собі такі показники: уміння сприймати текст на слух, розвиток діалогічної та монологічної мови, володіння уміннями створювати усні ( за допомогою вчителя), культура мовлення.
Слайд 6
Показники стану мовленнєвої діяльності обстежених учнів дали змогу зробити слідуючи висновки:
у 80% учнів 2 класу наявні порушення усного мовлення (діти – логопати);
60% учнів неправильно структурують усні висловлювання ,;
54% дітей відповідають на питання після прослуховування тексту, але відповіді короткі, часто односложні;
28% учнів можуть самостійно розповісти 2-3 речення (монолог), але тільки за зразком;
40% обстежених дітей не хотіли вести діалог з дорослими, замикалися в собі.
У розумово відсталих молодших школярів відмічається несформованість багатьох інших функцій: зорового аналізу; синтезу; просторових уявлень; слухової і мовної диференціації звуків мовлення; порушення уваги, пам’яті, емоційно-вольової сфери. це призводить в свою чергу до затримки формування і розвитку діяльності учнів. Що вимагає удосконалення корекційно–педагогічної роботи, враховуючи наступні положення:
1) вікові та психологічні особливості дітей;
2) розвиток пізнавальної діяльності розумово відсталих молодших школярів.
Слайд 7 Тому протягом 4 років мною ведеться робота з формування і розвитку мовленнєвої компетентності учнів молодших класів за наступними напрямками.
Набуття учнями знань про мову і мовлення.
Формування в учнів уміння визначити наступний складник мовленнєвого ланцюга (ймовірне прогнозування).
Корекція і розвиток емоційної сфери дітей, який сприяє формуванню позитивної самооцінки у дітей.
Корекція і розвиток вербальних дій та знакових операцій мовленнєвої діяльності молодших школярів, які сприяють засвоєнню знань та підвищують рівень мовленнєвої підготовки розумово відсталих дітей до подальшого навчання .
Слайд 8
Має зміст постійний моніторинг рівня навчальних досягнень учнів. В межах цієї роботи на кінець першого семестру було проведено чергове обстеження мовленнєвої компетентності учнів 2- 4-х класів, яке показало наступні результати: в учнів які навчаються до 4 класу значно підвищується якість українського читання - на 12%(4 кл), на 19% (3 кл.)
Слайд9. Система формування мовленнєвої компетенції учнів початкових класів містить в собі взаємозв’язок всіх сфер життя школяра в школі-інтернаті.
Метою своєї роботи визначаю: створення мовного середовища як головної умови розвитку і корекції мовленнєвої діяльності дітей із психофізичними вадами. Хоча діти мого класу навчаються вже 2 рік на укр. мові але неохоче спілкуються українською поміж уроків. Побороти такий мовний негативізм, спонукати до активної мови, мені допомагають вправи на добір, редагування або доповнення, які я пропоную дитині у вільний час. дітлахи з більшим бажанням і натхненням граються у слова, працюють над вимовою окремих складних слів, навчаються говорити додержуючись логічних пауз і потрібної інтонації. Працюючи над формуванням мовленнєвих умінь, звертаю увагу дітей на виразність. Невід'ємною частиною роботи над виразністю є робота з чистомовками, скоромовками які пропоную промовляти з різною силою голосу та в різному темпі.
Проблема набуття особистістю життєвих навичок і необхідних компетентностей є провідною у навчанні. У моєму класі навчається 11 дітей і всі 11 мають загальне недорозвинення мови різних ступенів. Для вдосконалення мовленнєвої діяльності учнів використовую різні методи, прийоми і форми роботи
Слайд 10
програвання проблемних ситуацій;
рольові ігри;
ймовірне прогнозування;
складання діалогів та монологів за життєвою ситуацією, картиною, опорними словами;
складання загадок до лексичної теми („Весна”, „Зима”, „Дикі тварини”),
казкотерапія;
інтерактивні методики: «Сніжний ком”, „ Шлях до мрії”, „Карусель”, „Асоціативний кущ”, « Мікрофон» та інші.
Водночас використовую різні ігрові прийоми та вправи, спрямовані на виховання в дітей швидкої реакції-відповіді. Пропонуючи ситуативні завдання, які звертають увагу учнів безпосередньо на ситуацію спілкування, вчать аналізувати її, орієнтуватися в ній. З метою формування грамотного письма проводжу різноманітні види робіт: диктанти - словарні, лексичні, буквені, розподільні, вибіркові, творчі, а також вправи з елементами гри. Багато уваги на уроках приділяю розвитку зв’язного мовлення учнів та навичок читання. Цьому сприяє тісний зв’язок та співпраця з логопедом школи, яка рекомендує комплексні артикуляційні вправи, вправи для розвитку дихання та голосу, які вживаю у поєднанні з вправами на розвиток дрібної моторики, вправами з логоритміки.
Процес оволодіння мовою будую так, щоб він відповідав вимогам сучасності: пропаганда української мови як рідноі мови; збагачення і активізація словникового запасу учнів; формування у дітей чіткої та правильної звуковимови; Монологічну форму мовної діяльності стимулюю під час фізпауз, які доповнюю мовнимиі паузами, де пропоную дитині уявити себе в ролі різних предметів пов’язаних зі зміною пори року:” Я осінній листочок”, Я зимуючий птах”, Я сонечко”.... .
Слайд 11
Використання казкотерапії, як одного з чинників психокорекції.
Концепція казкотерапії заснована на ідеї цінності метафори як носія інформації:
Про життєво важливі явища;
Про життєві цінності;
Про внутрішній світ автора(у випадку авторської казки)
Види робіт з психокорекційною казкою.
Психокорекційну казку можна просто прочитати дитині, не обговорюючи. Таким чином ми даємо їй можливість побути на одинці з самим собою та розмислити, можна обговорити з нею казку, сформулювати «казковий урок», програти її за допомогою ляльок малюнків та мініатюрних фігурок.
Працюючи з даним видом казок, дійшла висновку, що для цієї роботи дуже доречні казки та оповідання В.О. Сухомлинського.
Слайд 12
Деякі учні дуже агресивні до оточуючих дітей, навчаю встановлювати контакт з товаришами та педагогами - за допомогою залучання до колективної форми роботи де діти дуже близько знаходяться один до одного, наприклад колективний малюнок на дошці після опрацювання вірша, або колективна робота- аплікація за власним задумом дітей, також робота за проектом.
Слайд 13 Під час позакласних заходів дітлахи з більшим бажанням і натхненням готуються, працюють над вимовою окремих складних слів, навчаються говорити додержуючись логічних пауз і потрібної інтонації.
Слайд 14Такі дії учнів свідчать про ефективність роботи щодо корекції мовного та мовленнєвого розвитку учнів з вадами розумового розвитку.
Слайд 15 (2 раза)
Висновок
Мова - невичерпне джерело розумового розвитку дитини, скарбниця всіх знань. Слово виховує, навчає і розвиває дитину . Під впливом мови вдосконалюються її почуття, сприймання, збагачуються знання про оточуючий світ. Працюючи з дітьми з особливими потребами, треба повсякчас створювати умови для самостійних мовних спостережень, для саморозвитку мовлення, здійснення контролю та самоконтролю над висловлюваннями. Отже, я вважаю, що цілеспрямована робота з розвитку зв’язного мовлення дітей з вадами мови має вестися на більш високому рівні , спрямовуватися на розвиток мовного чуття, та розвиток індивідуальних мовних здібностей дітей.
