План-конспект занятия по дисциплине Основы философских знаний. Тема: Современная ситуация развития человека и общества

Автор публикации:

Дата публикации:

Краткое описание: ...


Тема: Сучасна ситуація у розвитку людини і людства


План викладу матеріалу


План викладу матеріалу

  1. Глобальні проблеми людства, їх класифікація.

  2. Філософія техніки.

  3. Система "людина - культура" у світі філософських проблем

  4. Система "людина - природа" у світі філософських проблем


Мета.

навчальна - сформувати поняття «глобальні проблеми», поповнити словник студентів новими категоріями, вчити формувати висновки;

розвиваюча - розвивати філософське мислення, пам’ять, діалектичний підхід до розуміння проблеми;

виховна – виховувати почуття бережного ставлення до природи, формувати відповідальне ставлення до свого життя.

Практична мета – озброїти студентів знаннями, які допоможуть їм у розв’язанні сучасних проблем людства.

Методи: розповідь, бесіда, диспут, методи наукового пізнання – аналіз та синтез, індукція та дедукція, узагальнення, умовиводів.


Література.

Основна:

  1. Петрусенко В.Л. Основи філософських знань: Курс лекцій.: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти І-ІІ рівнів акредитації. 2-ге вид., стереотип. –Львів: Новий Світ – 2000, 2003.- 296с.

  2. Практикум з філософії: Методичний посібник для викладачів та студентів ВНЗ. Під редакцією В.Л.Петрушенка. Львів: „Новий світ - 2000”, „Магнолія плюс”2003.- 256с.

  3. Саух П.Ю. Філософія: навчальний посібник.- К.: Цент навчальної літератури, 2003.- 256с.

  4. Григор’єв В.Й. Філософія: Навчальний посібник. - Київ: Центр навчальної літератури, 2004.- 248с.

Додаткова:

  1. Філософія. Курс лекцій. (І.В.Бичко та інш.). Київ, 1993.

  2. Вступ до філософії. Навчально-методичний посібник. Під загальною ред. Г.І.Волинки. Київ, 1993.

  3. ЧанышевА.И. Курс лекций по древней и средневековой философии. М., 1991.

Тип заняття. Активна лекція.

Нові поняття. Глобалістика, науково-технічний прогрес, субкультура.

Завдання додому. Опрацювати завдання з Практикум з філософії: Методичний посібник для викладачів та студентів ВНЗ. Під редакцією В.Л.Петрушенка. Львів: „Новий світ - 2000”, „Магнолія плюс”2003.- 256с.

с. 213-215

І. Організаційний етап

Етичний заряд

На початку заняття використовується методика «етичного заряду», яка полягає в позитивних установках, у формуванні позитивної Я-концепції студентів.

Кожен день дійсно може стати добрим, якщо ми його наповнимо доб­ром. Усе залежить від нас самих, наскільки ми спроможні не відповіда­ти злом на зло, передбачати наслідки своїх негативних вчинків, у будь-якій події бачити не тільки негативне, але й позитивне. І я сподіваюсь, що сьогоднішній день для кожного з вас стане добрим. Кожний з вас зро­бить щось корисне, гарне, добре, і день пройде не даремно, бо комусь ви подаруєте своє добере серце.

ІІ. Актуалізація опорних знань

І. Початок діалогу. Занурення студентів у філософську проблему

Проводимо діагностику потреб студентів. Кожен студент отримує аркуш, на якому йому пропонується написати, що для нього найдорожче в цьому світі. Після того, як студенти написали, їм пропонується поділити все написане у два стовпчики: до першого треба віднести все те, що стосується задово­лення нашого тіла, а до другого — душі.

Потім учитель просить бажаючих прочитати те, що студенти записали до першого, потім — до другого стовпчиків. Студенти в основному до першого стовпчика віднесли речі: комп'ютер, телефон, одяг тощо. До другого — батьків, вчителів, сестер, братиків, улюблену справу тощо.

Робимо висновок, що іноді розібратися, що ж найцінніше, дуже складно.

II. Логічний ланцюжок розвитку проблеми

Починаємо бесіду. Оскільки до другого стовпчика студенти можуть також віднести комп'ютерні ігри, модні записи, мобільні телефони, завдання вчителя — зробити корекцію уявлень студентів про матеріальні та духовні цінності. Діти такий вибір мотивують тим, що у них душа радіє, коли батьки купують телефон, модний одяг тощо.

Скажіть, будь ласка, скільки триває радість від того, що купили, наприклад, мобільний телефон?

Студентів потрібно підвести до висновку, що така радість недовготривала, вона доти, поки не побачиш у когось іншу, більш «круту» модель. Адже хочеться завжди кращого.

А чому ж так буває? Чому при придбанні чогось ма­теріального ми радіємо недовго, а потім настає розчарування? А ми хоче­мо більше і краще?

Студенти роблять висновок, що матеріальне — це не головне в нашому житті, та й радість від нього якась неповна.

А чому ви більше зрадієте: придбаному комп'ютеру чи одужанню близької людини?

Студенти кажуть, що за близьку людину завжди переживаєш, і душа болить. За комп'ютер, коли він поламається, душа боліти не буде. Тому радість за одужання людини зовсім інша. Різних речей у світі багато, кожного дня з'являються інші, нові, модифіковані, а людина — одна, неповторна.

Чи правильно я зрозуміла, що до матеріального світу у нас інше ставлення, ніж до духовного?

Так вводиться поняття «матеріального» і «духовного» світу людини.

Кожен із вас для себе визначив те, що найбільш приємне для його душі, що його душу наповнює змістом. Деякі ще для себе не ви­значилися, нічого страшного. Це визначення відбудеться пізніше, прийде з досвідом. А щоб допомогти вам у ваших міркуваннях, що ж для вас най­важливіше у цьому житті, я вам прочитаю уривок із поеми Є. Євтушенка «Мама та нейтронна бомба». Ви всі розумієте російську мову, тому я буду читати російською. Поет описує наслідки ядерної війни.

А если взорвется нейтронная бомба,

Тогда вообще не будет детей.

Останутся только детские сады,

Где взвоют игрушечные мишки,

Плюшевую грудь

Раздирая пластмассовыми когтями

До опилок,

И затрубят надувные слоны

Запоздалую тревогу...

Взрослых не будет,

На целехоньких улицах

Будут лежать целехонькие часы

С застегнутыми браслетами и ремешками,

Еще сохраняющими форму исчезнувших рук,

Осыпавшиеся с пальцев обручальные кольца,

Опавшие с женских мочек

Бирюзовые и другие сережки,

И только целехонькие пустые перчатки будут ежи

Целехонькие баранки целехоньких автомобилей.

И я представил миллионы магазинов мира,

Набитых обоями,

Норковыми манто,

Бриллиантами,

Итальянскими сапогами,

Японскими проигрывателями,

Датским баночным пивом,

Где будет все, но исчезнет одно —

Покупатель.

Подушки начнут воровать из музеев

Неандертальские черепа.

Рубашки сами себя напялят

На статуи и скелеты.

Детские коляски будут качать

Заспиртованных младенцев из мединститутов.

Бритвенные лезвия захотят Зарезаться от одиночества.

Состоится массовое повешение Галстуков на деревьях.

Книги устроят самосожжение, Тоскуя по глазам и пальцам.

Вещи, возможно, адаптируются.

Вещи сами начнут ходить в магазины

И, наверно, устроят всемирную свалку,

Когда пройдет непроверенный слух,

Что в каком-нибудь магазине на окраине «Выбросили» человека...

IІ. Кульмінація філософського діалогу

Скажіть, будь ласка, чи є сенс в житті «речей», коли не­має людини? Коли речі самі ходять до магазину, самі себе приміряють, і їм ніхто не заважає?

Студенти відповідають, що речі самі по собі нічого не варті. Вони мають цінність, оскільки потрібні людині. Без людей весь матеріальний світ не має ніякого сенсу.

ІІІ. Повідомлення теми заняття

І якщо ви згодні з таким висновком, давайте запишемо тему заняття.

Сучасна ситуація у розвитку людини і людства

План викладу матеріалу

  1. Глобальні проблеми людства, їх класифікація.

  2. Філософія техніки.

  3. Система "людина - культура" у світі філософських проблем

  4. Система "людина - природа" у світі філософських проблем

ІV. Виклад нового матеріалу

Розповідь вчителя.

Наша епоха - це епоха техніки, різної за призначенням, складністю, впливом на оточуюче середовище. Людство настільки звикло до світу сучасних машин і механізмів, що не задається питанням, що нового внесли машини в наше життя. Однак зростання кількості проблем, пов'язаних з появою машинного світу, примусило його замислитись над перспективою розвитку машинної "цивілізації", її впливам на людську спільноту планети. Перша машина з'явилася 11 серпня 1807 року. Це був пароплав Фултона "Клермонт", що плив по річці Гудзон в Нью-Йорку. З появою машин заявляються і противники їх розповсюдження. Руссо був першим, хто передбачив їх майбутній не тільки позитивний, а й негативний вплив на таку складну систему, як людина-природа. Однак, весь наступний розвиток людства виявився розвитком соціотехносфери - особливого симбіозу людини і машини.

Кінець XX - початок XXI ст. у порівнянні з попередніми періодами характеризується небаченим прискоренням розвитку усіх сфер суспільного життя. Насамперед це стосується сучасного машинного виробництва і самої людини. За останні 100 років усі соціально-економічні показники в декілька разів перевищили досягнення людства за всю його попередню історію. Зокрема, чисельність населення зросла більш як у тричі з 1,4 млрд. до понад 5 млрд. Тільки у одному Китаї щорічно народжується біля 15 млн. людей. Зазначимо, що за попередні 19 століть цей приріст склав лише 1,2 млрд. У XX ст. світове промислове виробництво зросло майже у 20 разів. Тут відбувся не просто кількісний ріст. Принципово змінилася його якість. За цей період людство оволоділо електричною та атомною енергією, принципово іншими стали предмети праці і умови виробництва, набагато зросли можливості передачі інформації. В кінці XX ст. народи усвідомили свою залежність один від одного і від загального розвитку людської спільноти.

Сукупність означених вище причин призвела до виникнення невідомих досі проблем, що зачіпають життєві інтереси всього людства. Вони отримали назву глобальних.

Термін "глобальні проблеми " був уведений у наукову літературу і отримав широке розповсюдження завдяки діяльності Римського клубу.

Повідомлення студента 1.

Римський клуб” (РК) - міжнародна неурядова суспільна організація, створена з метою «поглиблювати розуміння особливостей розвитку людства в епоху науково-технічної революції». РК заснований у 1968 р. З ініціативи італійського громадського діяча економіста Ауреліо Печчеї. Включає біля ста вчених, суспільств, діячів, бізнесменів з більш ніж 30 країн, переважно розвитих капіталістичних держав. Основні напрямки діяльності: обговорення і стимулювання досліджень глобальних проблем, сприяння формуванню світової суспільної думки у відношенні цих проблем, діалог з керівниками держав. Основні форми роботи — заохочення спеціальних дослідницьких проектів, збори, на яких обговорюються проекти відповідних наукових досліджень, приймаються рішення про публікації їхніх результатів тощо. РК не фінансує проекти, а лише рекомендує їх урядовим установам, а також корпораціям Заходу, для яких такі асигнування служать рекламою.

З 1968 р. за підтримки РК були проведені дослідження: «Межі росту» під кер. Д. Медоуса (США); «Людство на поворотному пункті» під кер. М. Месаровича (США) і Е. Пестеля (Німеччина); «Перегляд міжнародного порядку» під кер. Я. Тинбергена (Нідерланди); «Цілі людства» під кер. Э. Ласло (США) та багато інших. Члени РК провели також кілька зустрічей з державними діячами ряду країн. У 1989 р. створена радянська національна асоціація сприяння РК.

Доповіді РК, особливо перший, викликали сенсацію, тому що автори робили висновок: при збереженні існуючих тенденцій науково-технічного прогресу і глобального економічного розвитку протягом 1-ї половини 21 століття очікується глобальна катастрофа.

Дослідження РК привернули увагу до гострих проблем сучасності, у них поставлені назрілі питання глобального економічного й екологічного характеру. Представники РК виступають проти гонки озброєнь, за розрядку міжнародної напруженості, за подолання хижацьких рис неоколоніалізму, посилення допомоги країнам, що розвиваються тощо. В останніх доповідях РК робиться акцент уже не на «зовнішні» фактори проблем людства, а на «внутрішні» (соціальні, психологічні, культурні, політичні й ін.).

Продовження розповідь вчителя.

Глобальні проблеми сучасності - це ціла низка проблем, які зачіпають життя всього людства, а їх розв’язання можливе лише зусиллями всіх народів, які населяють Землю. Причому, глибина проникнення глобальних проблем у суспільне життя зростає з часом у геометричній прогресії. В процесі історичної еволюції людство уже підійшло до межі, коли його існування у науково-технічному, соціокультурному і природному середовищах без фундаментальних перетворень вихідних принципів співжиття може призвести до загибелі людської цивілізації.

Глобальність нових проблем, що постали перед світом, не лише в тому, що вони повсюдні чи пов'язані з особливою "біосоціальною" природою людини, а ще і в тому, що інтернаціоналізація суспільного життя створила такі якісно нові форми взаємодії, які суттєво вплинули на взаємозалежність прогресивного розвитку кожної країни зокрема.

Запис повідомленого у зошити.

Весь комплекс глобальних проблем можна згрупувати навколо трьох фундаментальних напрямків розвитку, що описують спосіб існування індивідів у світі. (на дошці вивішуються ці три проблеми)

Це взаємозв'язки:

1. "людина - техніка",

2. "людина -культура",

3. "людина - природа".

В кожній із цих систем по-своєму проявляється загроза людству.

Дві групи глобальні проблеми сучасності

Перша група - Проблеми, що загрожують існуванню всього людства:

1. Запобігання термоядерній війні;

2. Запобігання забрудненню оточуючого середовища;

3. Запобігання виникненню нових епідеміологічна небезпечних хвороб.

Друга група - Проблеми, вирішення яких забезпечує прогресивний розвиток людства:

1. Непоновлюваність сировинних запасів;

2. Демографічний вибух;

3. Голод;

4. Використання ресурсів світового океану;

5. Подолання економічної відсталості країн;

6. Використання альтернативних джерел;

7. Освоєння космосу;

8. Перебудова міжнародних відносин.

Ділова гра «Мозковий штурм».

Назвіть з якими проблеми сьогодні стикнулося людство?

Потім під кожним записом групи проблем записуються пропозиції студентів.

Продовження розповіді.

Давайте їх зараз розглянемо.

Повідомлення студента 2.

В системі "людина - техніка" загроза виникає з боку "людина - техніка", використання таких видів енергії, як атомна, термоядерна тощо. Зовсім невідомі для людини наслідки роботи машин, що працюють на принципах самовдосконалення і самонавчання.

Теоретичні та філософські проблеми техніки завжди привертали до себе увагу мислителів. Адже саме на праці та техніці височить уся будівля економічного життя суспільства. Під технікою (від грец. —- мистецтво, майстерність, вміння) розуміється система створених засобів і знарядь виробництва, а також прийоми і операції, вміння та мистецтво здійснення трудового процесу. У формах і функціях технічних засобів своєрідно відобразилися форми і способи впливу людини на природу. Розвиток техніки можна розглядати як об'єктивну передумову вдосконалення людської діяльності. Традиційна кам'яна індустрія первісної епохи, ремісницька майстерність багатьох тисячоліть та сучасне високотехнологічне виробництво є ніщо інше як різні смуги у бутті техніки та її ролі у історичному житті людства. Тому історія становлення сучасної людини пов'язана з ускладненням і розвитком феномена техніки. Однак, незважаючи на те, що техніка завжди була однією з форм активності людини і появилася разом з нею, об'єктом ретельного вивчення вона стала досить пізно, десь на зламі ХУІІ-ХУШ ст.

Проблема осмислення природи техніки, її впливу на суспільство помітно актуалізувалася у XIX ст., коли був проголошений принцип визначальної ролі техніки в соціальному процесі. Саме цей принцип стає вихідною методологічною засадою філософії техніки.

Вплив техніки у сучасному світі стає всеохоплюючим. Визначальний вплив техніки відчувають такі соціальні сфери та інститути, як економіка, екологія, наука, політика тощо. Це принциповим чином змінює соціальний статус техніки, перетворюючи її у чинник, що значною мірою визначає майбутнє суспільства. Утворена як засіб та знаряддя перетворення людиною світу для власних потреб, техніка на сьогодні трансформувалась у самодостатню сутність, відірвалась від свого творця, нерідко загрожуючи самій людині. Саме тому актуалізується проблема адекватного філософського аналізу результатів технічної діяльності, можливих перспектив її розвитку.

Сучасна філософія техніки передусім порушує такі питання: що таке техніка, що вона може дати людині, і чого вона позбавляє її? Будучи необхідною частиною людського існування протягом всієї історії, техніка не є метою сама по собі. Вона має цінність тільки як засіб. Вона (техніка) є тільки засіб, знаряддя, підпорядковане розуму та волі людині. Непродуманий розвиток техніки призводить до того, що успіхи технічного прогресу обертаються складними соціальними проблемами. Це вимагає замислитись про мету і перспективи технічного розвитку, про заходи його можливого обмеження. Іншими словами, філософія техніки, яка розуміється як філософія людини, наполягає на тому, що скоріше техніка має бути підпорядкована людині, ніж людина підпорядкована техніці.

Сучасна філософія техніки звертає увагу на те, що небезпека полягає не тільки в необоротних змінах природного середовища, а й у тому, що прямим наслідком цих процесів є зміна самої людини, її свідомості, життєво-ціннісних орієнтацій, картини світу в цілому.

Розповідь вчителя.

Серед проблем відносин «людина-техніка» найголовнішою є комп’ютерна залежність.

Повідомлення 3.

У цей час однією з актуальних проблем сучасності є комп'ютерна залежність. В умовах поширеності й доступності комп'ютерів і Інтернету відбувся різкий стрибок числа осіб з неконтрольованим потягом до них. Від 5% до 14% осіб, які користуються Інтернетом страждають комп'ютерною залежністю. Найчастіше це підлітки й люди молодого віку.

У структурі комп'ютерної залежності виділяють 5 типів: нав'язливий серфінг (подорож у мережі, пошук інформації з баз даних і пошукових сайтів);

пристрасть до онлайнових біржових торгів;

віртуальні знайомства без прагнення перевести їх у реальність;

комп'ютерні ігри.

Виділяють ряд психологічних і фізичних симптомів, характерних для комп'ютерної залежності:

а) психологічні симптоми: гарне самопочуття або ейфорія за комп'ютером; неможливість зупинитися, збільшення кількості часу, проведеного за комп'ютером; неповага до батьків і друзів; відчуття порожнечі, депресії, дратівливості в період скорочення або припинення використання Інтернету; надання неправдивих даних роботодавцям або членам родини про свою діяльність; проблема з роботою або навчанням, використання Інтернету як шлях втечі від проблем або полегшення важких емоцій (почуття безпорадності, люті, тривожності, депресії);

б) фізичні симптоми: синдром карпального каналу (тунельна поразка нервових стовбурів руки, пов'язане із тривалою перенапругою м'язів); сухість в очах; головний біль по типу мігрені; біль у спині; нерегулярне харчування; зневага особистою гігієною; порушення сну, зміна режиму сну.

Формування комп'ютерної залежності проходить три етапи:

І-й — етап ризику розвитку комп'ютерної залежності. Основними характеристиками є збільшення часу, проведеного для досягнення поставленої мети й роботи за комп'ютером, втрата відчуття часу, одержання емоційного задоволення за комп'ютером, витрата більшої кількості грошей на комп'ютерну діяльність, перші ознаки соціальної дезадаптації.

ІІ-й – етап сформованої комп'ютерної залежності. Основні ознаки: емоційно-вольові порушення й психічна залежність. Відзначається зростання толерантності до комп'ютера, нав'язливі думки про нього й фантазування. Спостерігається дезактуалізація основних проблем - сну, відпочинку, вживання їжі, особистої гігієни. Порушуються режими "сон-пильнування" і "відпочинок-навантаження", час роботи за комп'ютером - не тільки денний, але й нічний. Діяльність за комп'ютером проводиться за рахунок навчання, роботи, соціальних і особистих стосунків. З одного боку, пацієнти повністю орієнтовані в комп'ютерних технологіях, з іншого боку - має місце своєрідна форма інфантилізму, практично повна безпорадність у світі соціальних норм і відносин.

III-й – етап тотальної комп'ютерної залежності. Спостерігаються ознаки як психічної, так і фізичної залежності. Залишаються безуспішними спроби контролювати роботу за комп'ютером. У структурі синдрому актуалізації компульсивного потяга переважають агресивність, злісність, психомоторне порушення, депресивні феномени, розсіяна увага, мимовольні “друкуючі рухи” пальців рук. Можливо демонстративно-шантажне суїцидальне поводження при спробі навколишніх перешкодити комп'ютерної діяльності. На даному етапі присутні фізичні симптоми: головний біль по типу мігрені, біль у хребті, сухість в очах, оніміння й біль у пальцях кисті (синдром карпального каналу). Виражено соціальна й сімейна дезадаптація.

Повідомлення 4

Для профілактики комп'ютерної залежності у дітей батьки можуть керуватися психолого-педагогічними рекомендаціями:

1.Привчайте дитину правильно ставитися до комп'ютера: як до технічного пристрою, за допомогою якого можливо отримати знання і навички, а не як до засобу отримання емоцій.

2.Не дозволяйте дитині у віці 3—5 років грати у комп'ютерні ігри.

3.Розробляйте з дитиною правила роботи за комп'ютером: 20 хв комп'ютерної гри, 30 хв заняття іншими видами діяльності.

4.Не дозволяйте дитині їсти і пити біля комп'ютера.

5.Не дозволяйте дитині грати в комп'ютерні ігри перед сном.

6.Домовляйтеся з дитиною виконувати ці правила.

7.Обговорюйте з дитиною покарання у разі, якщо дитина порушить домовленість.

8.Помічайте, коли дитина дотримується ваших вимог, обов'язково скажіть їй про свої почуття радості та задоволення. Таким чином закріплюється бажана поведінка.

9. Не використовуйте комп'ютер як засіб для заохочення дитини. Під час хвороби і вимушеного перебування вдома комп'ютер не повинен стати компенсацією.

10. Допомагайте дитині долати негативні емоції, які завжди присутні в житті кожної людини (розчарування, сум, образа, агресія тощо) і які можуть підштовхнути дитину отримати полегшення за комп'ютерною грою.

Якщо ви помітили ознаки залежної комп'ютерної поведінки у дитини, дотримуйтесь рекомендацій:

1.Спостерігайте за поведінкою дитини під час її спілкування з друзями, якщо вони ще залишилися. Не залишайте без уваги телефонні розмови дитини, диски з іграми, які вона приносить від знайомих.

2.Звертайте увагу на ігри, в які грає ваша дитина, тому що деякі з них можуть стати причиною її безсоння, роздратованості, агресії, специфічних страхів.

3.Обмежуйте час роботи за комп'ютером. Різко забороняти працювати на комп'ютері не можна. Якщо дитина схильна до комп'ютерної залежності, вона може проводити за ним дві години в будні дні і три у вихідні. Обов'язково з перервами.

4.Запропонуйте інші можливості проведення часу. Спробуйте скласти список справ, якими можливо зайнятися у вільний час. Бажано, щоб у списку були сумісні заходи (походи в кіно, на природу, настільні ігри тощо).

5.Не дозволяйте дитині розважатися в комп'ютерному клубі вночі.

6.Навчайте дитину критично ставитися до комп'ютерних ігор, показуючи, що це мала частина доступних розваг, що життя різно­манітне, а гра не замінить спілкування.

7.У випадку, якщо ви не можете самостійно вирішити цю проблему, звертайтесь до психолога і в спеціалізовані психологічні центри.

Комп'ютерний світ схожий зі світом, у якому ми живемо. Він може бути різноманітним: і добрим, і жорстоким. Дитині та підлітку рости в цьому світі, з комп'ютерним бумом. Обмежити дитину у роботі з комп'ютером означає викликати в неї неадекватну реакцію.

Якщо батько замість спілкуватися з дружиною сидить перед дисплеєм комп'ютера, якщо матері легше поринути у переживання «мильної опери», ніж поговорити з донькою або сином, то не слід очікувати від дитини іншої реакції на комп'ютер або телевізор. Біда не в тому, що в нашому житті є електронні засоби інформації та комунікації. Біда в тому, що самим дорослим зручно замінити ними спілкування з дитиною.

Рецепт від будь-якої деструктивної залежності (комп'ютер, телевізор, алкоголь або наркотики) — повноцінне і гармонійне спілку­вання всіх членів сім'ї, їхня взаємна любов.




3. Питання Система "людина - культура"

Система "людина - культура" зачіпає сутнісні риси людського буття. Як зазначають культурологи, скорочення культурного поля людини загрожує всім. Зокрема, Річард Пек, американський письменник, вважає, що існує тенденція втрати національних культур. Гвінейський поет Елдор Проенс стверджує, що припинилось наслідування культур. Більш однозначно з цього приводу висловився А.Вознесенський: "Рівній небезпеці піддається як зовнішня, так і внутрішня духовність: із крахом однієї з них загине і друга".

Під культурного глобалізацією мається на увазі процес виникнення і поширення т.ів. "світової культури". Варто звернути увагу на те, що в поняття "світова культура" часом вкладається різний зміст. Одна група західних фахівців вбачає в ній таку культуру, яка вбирає в себе й інтегрує найкращі надбання всіх культур світу, котрі колись існували й існують сьогодні. Інша група вчених під "світовою культурою" має на увазі т.зв. "масову культуру", "культуру масового вжитку", ''споживацьку культуру" тощо. Більше того, на їх думку, "світова культура" - це виключно західна культура, а її поширення - це глобалізація західної культури або "вестернізація" /від англ. слова "western" - західний /. На підтвердження цієї' точки зору наводяться такі незаперечні факти, як те, що сьогодні молодь всього світу дивиться американські фільми, вивчає англійську мову, захоплюється рок-музикою і т. ін.

Тут варто зазначити, що деякі західні вчені, зокрема, американський політолог Девід Гелд, вважають "вестернізацією" не лише культурну, а й всі інші форми глобалізації, тобто глобалізацію взагалі.7 Ця точка зору заслуговує на увагу, адже сьогодні світ заполонили ідеї, культура, політичні цінності і т. ін. переважно європейського походження. Хоча слід зауважити, що до них додалось чимало й такого, що є північноамериканського та/чи японського походження.

Згідно із західними концепціями, політична глобалізація забезпечила і забезпечує поширення по всьому світу таких політичних цінностей як розподіл влади, парламентаризм, політичний плюралізм, багатопартійність, пошанування міжнародного права, пріоритет прав людини, захист національних меншин та багатьох інших.

Повідомлення 5

Емо (скорочення від «емоційний») — стиль музики, що виник в середині 80-х років із Хардкор-панку. Під час існування дуже змінився і урізноманітнився, розділившись, в свою чергу, на піджанри. Характерними ознаками емо-стилю є надривний вокал від крику до плачу і стогону.

В залежності від напрямку, музика може бути мелодійною і повільною з вклиненням жорстких гітарних рифів або жорсткою і динамічною, аж до «стіни шуму». Майже всі пісні носять глибокий лірично-романтичний характер. Також цей термін використовується для опису слухачів цієї музики. Термін з'явився у середині 1980-х рр.

Сьогодні ця субкультура набула широкого поширення. Головна риса емо — це вираження та нестримання своїх емоцій, найважливіше — бути собою і не заганяти себе у якісь певні рамки. У емо свої погляди на життя, яке складається з двох основних кольорів: чорного (символізує несправедливість, жорстокість світу) та яскравих кольорів (щасливі емоції, кохання, приємне переживання). Часто це відображається у зовнішньому вигляді послідовників цієї субкультури, але справжні емо ніколи не ставлять зовнішній вигляд вище, ніж саму суть, ідеологію, переконання цього напрямку. Тих, кого цікавлять лише стиль та мода, називають «позерами» (від англ. poseur — вдавати), їх легко визначити при звичайній бесіді.

Загалом, прихильники цього стилю виглядають так: депресивні хлопці і дівчата з довгим волоссям, яке часто закриває очі, підмальовані чорним олівцем; носять одяг чорного, пурпурового та рожевого кольорів. Невід'ємною частиною образу є штани із заниженою талією та широким шкіряним паском із залізними шпорами. Зазвичай прихильники емо носять обвішану різноманітними значками сумку через плече. Хоча зовнішній вигляд кожного індивідуальний, обраний ним самим. Зовнішність для справжніх емо не так важлива, як переконання та душа.

Повідомлення 6

Вони лякають пенсіонерів і дивують маленьких дітей. Вони носять чорний одяг і гуляють по старих цвинтарях, захоплюючись вишуканою архітектурою. Вони можуть бути схожими на ангелів, демонів, привидів, вампірів, але тільки не на звичайних людей. Вони не потенційні клієнти психіатричних клінік і не актори, що забули перевдягнутись. Вони називають себе "готами".

Перший поштовх до утворення готичної субкультури відбувся в Англії у 70-х роках. Тоді виник постпанк, музична декадентська течія, що сформувалася на основі панку. Першими гуртами, які грали в такому стилі, були Siouxsie & the Banshees, Bauhaus, Sex Gang Children, Joy Division, Southern Death Cult, Specimen та інші. Звучання такої музики, порівняно з панком, стало більш депресивним, а імідж виконавців почав дуже відрізнятися від іміджу класичних панків

Постпанки вдягалися в чорний одяг, наносили на обличчя білий грим, а очі й губи фарбували чорним. Постпанки фарбували у чорний колір і свої ірокези.

Цей стиль одразу ж набув поширення. Але на кінець 80-х років цікавість до нього різко впала. Тоді ж пішла нова хвиля готики: The Shroud, Rosetta Stone, London After Midnight, Mephisto Walz, Corpus Delicti. Тоді ж з’явилися "перші люди", котрі самі називали себе готами, цікавилися готичним стилем у мистецтві. Тоді ж сформувались основні принципи готичного світосприйняття та ознаки власне субкультури. 80-ті роки дали світові такі гурти, як The Sisters of Mercy, Bauhaus, Fields of The Nephilim, The Cure. Саме в їхніх текстах дедалі частіше звучали моторошні й філософські нотки. Тому термін "готика" для характеристики їхнього стилю є вже цілком умотивованим. Тоді ж з’явився готик-рок, повністю самостійний жанр.

До середини 90-х готика активно формувалася, визначилися культові письменники й музиканти, культові фільми й актори.

З середини 90-х субкультура вийшла на новий рівень. У неї з’явилася власна ізольована інфраструктура: готичні компанії звукозапису, спеціалізовані магазини, клуби, радіо, журнали, сайти. Найактивніше розвивалася готична сцена в Німеччині, Америці й Англії.

Тексти готики — сумні, депресивні, задумливі. Готи співають про нещасливе кохання, про розчарування у смерті, про любов і ненависть, про жорстокість і сльози, про приреченість, про красу ночі, вечора, сутінків, про танці тіней і шепіт темної води у таємничих озерах… Хоча, звісно ж, не тільки про це.

Зовнішній вигляд гота залежить від його музичних уподобань і від того, яким готичним стилям від надає перевагу. Як на мене, ділити готів на "види" й "підвиди" — смішно, але класифікація все ж таки існує, і багато готів її застосовують.

Отже, існують дві основні категорії: мупі-готи (готи "старої школи", депресивні, самотні, замкнуті, й не для показухи, а начебто насправді) і перкі-готи (для них головне — це імідж, замкнутість і депресії їх не турбують).

Незважаючи на те, що зародилася готична субкультура в Англії, розвивалася в Англії, Німеччині й Америці, — України вона не обминула. Сьогодні маємо свою, хоча, можливо, й несформовану, готичну сцену та її прихильників: сайти, навіть готичні журнали (наприклад, Goth).

Окрім того, вже три роки поспіль проходить Всеукраїнський готичний фестиваль "Діти Ночі", а також періодично, по кілька разів на рік, влаштовуються готичні вечірки у різних містах України.

Найбільше у нас, на жаль, того, що називається "готичні ді-джеї". Більшість їх просто ставлять на вечірках пісні зарубіжних готичних гуртів, навіть не оброблені електронно. Хоча є й такі, що створюють свою музику, але їх дуже мало.



Питання 4. Система "людина - природа"

Система "людина - природа" складалась тисячоліттями. На початку людської історії в ній діяли табу, ритуали, культи, що досить адекватно часу забезпечували єдність природного і штучно створеного. Людина мислила синкретично, не виділяючи себе із природного середовища. Матеріалістичний погляд на світ не тільки сприяв появі нових машин і механізмів, а й відділив людину від першооснов буття. Екологічна проблема віддзеркалює обмеженість сучасної стадії прогресу людства і реалізується в процесах, що загрожують глибинним засадам людського буття. Протягом всього історичного розвитку людства індивід вбачав у природі, навіть у прояві її всемогутності, невід'ємний елемент свого існування. На сучасному етапі, внаслідок нерозумного втручання людини в природу, остання все більше починає проявляти себе як могутня "кимось керована" сила, що зможе знищити все людство.

Повідомлення 7

Стан екології в різних регіонах країни спонукає небайдужих до долі нинішнього і майбутніх поколінь вимагати вживання екстрених заходів від центральних і місцевих властей.

Партія зелених України склала всеукраїнський реєстр екологічних проблем.

У Одеській області - це низька якість питної води, забруднення повітря, наявність несанкціонованих звалищ і непридатних до експлуатації полігонів для зберігання хімічних відходів. Крим "славиться" проблемами з питною водою, утилізацією твердих побутових відходів, будівництвом вугільного терміналу в Севастополі, що з екологічних і соціальних причин є недоцільним.

У Донецькій області металургійний комбінат "Азовсталь" зливає стічні води зі шлаком прямо в Азовське море. У Харкові масово вирубуються зелені насадження, а комплекси біологічного очищення "Безлюдовській" і "Диканівській" є екологічно небезпечними об'єктами.

Ще один приклад. Третина перевірених епідеміологами колодязів в Житомирській області наповнені водою, непридатною до вживання. Основна причина - вміст в питній воді нітратів, які практично не виводяться за допомогою сучасних очисних установок. Додамо до цього, що більше 20 % водопроводів Житомирської області не відповідають санітарним нормам, а 502 кілометри водопровідних мереж знаходяться в аварійному стані. Більшість річок і водосховищ області, які є основними джерелами питної води, замулені, маловодні, дрібні, сильно забруднені, особливо поблизу Житомира, Бердичева і Коростишева. Основними причинами забруднення водних об'єктів є скидання недостатньо очищених стічних вод через системи каналізації, а також надходження в річки забруднюючих речовин із зливової каналізації.

Щодо Житомирської області, то основними причинами забруднення водних об’єктів є:

скид недостатньо очищених стічних вод через системи каналізацій;

надходження у річки забруднюючих речовин з мереж зливової каналізації.

Також забруднювачами поверхневих вод області є очисні споруди підприємств комунального господарства, частка стічних вод яких становить біля 88% від загальної кількості забруднених стоків.

Зменшення скиду забруднюючих речовин планується здійснювати за рахунок поліпшення ефективності роботи очисних споруд, шляхом проведення їх реконструкції, заміни насосного та технологічного обладнання, що використало свої технічні можливості.

Зменшення надходження забруднюючих речовин до поверхневих водойм зі стічними водами передбачається шляхом упорядкування та підвищення технічного та технологічного рівня водопровідно-каналізаційних систем, запровадженням водозберігаючих форм водоспоживання, встановленням водомірних приладів на мережах водопостачання.

Відходи. Не менш болюче питання регіону – поводження з побутовими відходами. На 850 полігонах і звалищах твердих побутових відходів, що займають площу 508 га, заскладовано 10,5 млн. тон побутових та промислових відходів. Станом на 01.01.07р. на них накопичено близько 10,93 млн. т відходів, щорічно їх утворюється близько 400 тис. т.

Полігон побутових відходів у самому Житомирі експлуатується понад 30 років і є найбільшим в області за об’ємом накопичення. Щорічно на ньому накопичується близько 300 тис. куб. м побутових відходів. На сьогодні можливості полігону вичерпані. Тож доцільним є вирішення питання будівництва заводу з сортування та переробки відходів.

Надзвичайно гострою проблемою для області є питання безпечного зберігання та утилізації непридатних хімічних засобів захисту рослин. За даними інвентаризації станом на 01.01.2007 в області налічується 551,71 т хімічних засобів захисту рослин.

Бесіда про шляхи зменшення екологічного лиха.

ІV. Підсумок заняття.

Слід зазначити, що усі глобальні проблеми взаємозалежні, взаємообумовлені. їх розв'язання не може бути ізольованим одне від одного і розподіленим в якійсь хронологічній послідовності. Однак це не означає, що принцип "ієрархії"", певної їх послідовності за своєю значущістю не діє. Він визначає пріоритети. Зокрема, збереження миру становить не тільки вищу соціальну цінність, а й попередню умову успішного розв'язання інших глобальних проблем. Припинення накопичення озброєнь вивільнило б величезні економічні ресурси, науково-технічний потенціал для практичного розв'язання інших проблем.

Розв'язання глобальних проблем у кожному конкретному випадку має свою специфіку. Однак означені проблеми містять прикметник глобальні, а отже і причинно-наслідкові зв'язки, що дозволяють виробити певні узагальнені підходи, проекти, програми, зробити прогнози на майбутнє.

На сьогодні немає дефіциту у футурологічних моделях розвитку людства, їх систематизація дозволяє звести останні до чотирьох найбільш розроблених і теоретично обґрунтованих прогнозів:

1. реалістично-пошукового,

2. аналітичного,

3. нормативного,

4. прогнозу-застереження.