Теліус Євгенія Альбертівна
Практичний психолог
Краснолиманська загальноосвітня школа № 2
м. Красний Лиман, Донецька область
[email protected]
Профілактика стресових станів під час підготовки до ЗНО
Заняття з елементами тренінгу
Мета заняття: формувати у школярів емоційно-позитивне ставлення до складання тестів, навички саморегуляції в напружених ситуаціях, розвивати вміння організувати самоосвітню діяльність у період підготовки до тестування.
Завдання: навчання випускників способам релаксації й зняття емоційного й фізичного напруження; підвищення опору стресу; навчання способам вольової мобілізації й підтримки робочого самопочуття в ході підготовки до іспитів; навчання прийомам активного запам’ятовування.
Час проведення: 1 година.
Категорія учасників: учні 11-х класів.
Методи: дискусія, мозковий штурм, тренінгові вправи, обговорення.
Оснащення: мультимедійна презентація, папір, авторучки, дошка (флетчарт).
Місце проведення: учбовий клас.
1. Привітання-знайомство. Вступ. Вироблення і прийняття правил.
Тренер представляє себе та вітає учасників. Повідомляє про мету заняття. Учні отримують бейджі, на яких записують свої імена.
- Під час заняття ми закріпимо навички конструктивного спілкування, проаналізуємо такі психічні стани, як стрес, фрустрація, розглянемо причини та наслідки стресу, будемо вчитися запобігати фрустрованій поведінці, розвиватимемо навички саморегуляції в напружених ситуаціях, вміння організувати самоосвітню діяльність у період підготовки до тестування.
Правила, які допомагають забезпечити успішну взаємодію:
Бути позитивними.
Бути активними.
Говорити тільки за темою.
Говорити від свого імені.
Не критикувати: кожний має право на власну думку.
Говорити відверто те, що думаєш.
Говорити коротко і по черзі. Дотримуватися регламенту
До уваги тренера. Динаміка групи на тренінгу залежатиме від настрою учасників, тому треба намагатися створити позитивну атмосферу.
Вправа - побажання «Очікування»
Хочеться почути думки кожного з приводу важливості сьогоднішньої зустрічі. Сформулюйте по черзі свою мету або причину участі в цьому тренінгу.
- Чи важлива запропонована тема для вас?
- Якщо так, то чим саме?
2. Вправа «Асоціації»
Мета: активізувати спілкування та взаємодію між учасниками групи та підготувати групи до подальшого спілкування на тему стресового та фрустраційного стану.
Хід вправи:
Кожний учасник отримує стікери різного кольору. Тренер пропонує учасникам на кожному окремо написати власні асоціації, які виникають в учасників, коли вони чують слово «стрес». Учасники пишуть будь-яку кількість асоціацій, але по одній на кожному папірці. Учасники озвучують свої асоціації та приклеюють їх на аркуш фліп-чарту.
Аналіз та оцінка
Чому саме такі асоціації виникли в учасників до слів «стрес»?
Які відтінки мають асоціації негативні чи позитивні? Яких відтінків більше?
Чи часто ви стикаєтесь із цими асоціаціями у своєму повсякденному житті?
Інформаційне повідомлення.
Стрес – неспецифічна реакція організму у відповідь на дуже сильну дію (подразник) зовні, яка перевищує норму, а також відповідна реакція нервової системи.
Страх - внутрішній стан, що обумовлений загрозою реального або передбачуваного лиха. З точки зору психології вважається негативно забарвленим емоційним процесом.
Тривога - негативно забарвлена емоція, що виражає відчуття невизначеності, очікування негативних подій, важко визначені передчуття.
3. Підходи до подолання стресів та уникнення негативних наслідків стресу.
Способи боротьби зі стресом
Давайте поекспериментуємо в плані пошуку оптимальних методів подолання стресів. Напишіть будь-які методи зняття стресів, якими ви зазвичай користуєтесь у своєму житті (не менше 10):
1. Вилити душу подрузі або другу.
2. Сприйняти з гумором.
3. Порада компетентної людини.
4. Поїсти.
5. Поспати.
6. Почитати цікаву книгу.
7. Погуляти в парку.
8. Потанцювати.
9. …
10. …
Навички емоційної саморегуляції, інформація з оптимальної поведінки під час підготовки до іспитів та під час тестування зможуть допомогти уникнути або полегшити тягар ударів тестування по вашій нервовій системі та допомогти досягти успіху.
«Схема подолання стресу перед іспитом»
Складові успіху на іспиті:
вміння володіти собою,
знання матеріалу,
логіка відповіді.
Питання
— Чи можливо досягти успіху, якщо якийсь компонент відібрати?
— Який компонент для вас особливий? Чому?
— Який компонент ви поставили б на перше місце? Чому?
Оволодіння прийомами і техніками запобігання стресовим станам
Вміння швидко зняти м’язову напругу.
Дихальні вправи
Позитивне мислення
Вправа «Релаксація»
Мета: навчити учнів послаблювати м’язи перед стресами.
Хід вправи. Тренер пропонує учням зайняти зручні місця та проекспериментувати з м’язами.
1. Сядьте зручніше у крісло.
2. Витягніть пальці ніг уперед, напружуючи м’язи литок.
3. Через 10 секунд послабте м’язи, поверніться до попереднього стану.
4. Підніміть ноги на 10 сантиметрів від долівки, напружуючи пальці ніг.
5. Послабте ноги, відпочиньте.
6. Посміхніться широко і зостаньтесь у такому положенні 10 секунд, потім розслабтеся.
Ці вправи роблять у парах, потім пари міняються і виконується вправа вдруге.
Вправа «Обтруси»
Мета: навчити позбуватися від заважаючих і неприємних емоцій.
Ведучий. Часом ми носимо в собі більші й маленькі тягарі, що забирає в нас багато сил. Наприклад, кому-небудь із вас може спасти на думку: «Знову в мене не вийшло. Я не зможу добре підготуватися до іспиту». Хтось спрямує себе на те, що не складе іспит, наробить купу помилок і обов’язково отримує двійку. А хтось може сказати собі: «Я не такий розумний, як інші. Нащо мені намагатися?»
Я хочу показати вам, як можна легко позбутися від неприємних відчуттів.
Станьте так, щоб навколо вас було досить місця, і почніть обтрушувати долоні, лікті й плечі. Одночасно уявляючи, як все неприємне — погані відчуття, турботи й погані думки про самих себе — злітає з вас, як з гусака вода.
Потім обтрусіть свої ноги — з носків до стегон. А потім потрясіть головою.
Буде ще корисніше, якщо ви будете видавати якісь звуки... Тепер потрясіть обличчя й прислухайтеся, як смішно змінюється ваш голос, коли трясеться рот.
Уявіть, що весь неприємний тягар з вас спадає й ви стаєте дедалі бодріше й веселіше.
Обговорення. Як змінилося ваше самопочуття після виконання завдання?
Вправа «Позитивне мислення»
Для того щоб змінити своє самопочуття на тестуванні від тривоги до впевненості спробуйте створити у своїй підсвідомості образ успіху: чітко уявляйте його. Намагайтеся попередити події, уявіть собі всі події. Уявіть події, обличчя, контекст і як ви одягнуті. Скажіть собі: «Я готовий відповісти на будь-які питання, готовий до будь-якої реакції педагога на іспиті». Уявіть себе спокійним, таким, що повністю володіє ситуацією, з легкістю відповідаючи на питання, впевнено захищаючи свою точку зору. Позитивне мислення приведе вас до успіху.
Якщо ваші хвилювання заважають вам, уявіть, що вам потрібно переконати вашого друга, що тестування — це лише іспит, знайдіть слова для аргументованої критики панічних думок. Позитивному мисленню треба вчитися і тоді воно принесе користь.
Спробуйте переконати себе за такою схемою:
Я успішно складу всі тести тому, що...
Я успішно складу всі тести навіть якщо...
Я успішно складу всі тести не зважаючи на...
Я успішно складу всі тести так, що...
Я успішно складу всі тести завдяки...
Я успішно складу всі тести так само, як і...
Я успішно складу всі тести разом з...
Я успішно складу всі тести спираючись на...
Я успішно складу всі тести бо прагну...
Можливо, ці висловлювання стануть дієвою формулою вашого оптимістичного конструктивного настрою у підготовці до тестування.
4. Підготовка до іспитів. Прийоми запам’ятовування матеріалу.
«Магічна сімка»
Ви ніколи не замислювалися, чому в давнину число «сім» було популярним і оточеним таємничим ореолом? Чому, скажімо, перш ніж відрізати, треба «сім разів відміряти» і чому саме «семеро одного не чекають». А ще було сім давньогрецьких мудреців, сім чудес світу. Та й семиденний тиждень навряд чи випадковий...
Психологи розкрили секрет «магічної сімки». Виявляється, такий у середньому обсяг нашої пам’яті. За умови одночасного сприймання вона здатна утримати і потім відтворити в середньому сім об’єктів. Причому сім літер запам’ятовується не легше, ніж сім слів і навіть сім фраз. Тому, якщо обсяг матеріалу, котрий треба запам’ятати, дуже великий, краще поділити його на змістові уривки, прагнучи, щоб їх було не більше семи.
Ще один висновок з цього правила: змістовні частини матеріалу треба збільшувати і узагальнювати, передаючи головну думку однією фразою. Адже для запам’ятовування одного речення, однієї думки, в яких міститься зміст двосторінкового тексту та для запам’ятовування саме такого тексту потрібні порівняно однакові обсяги пам’яті. Ось що писав з цього приводу американський психолог Міллер, який відкрив це явище: «Це схоже на те, коли б вам довелося носити ваші гроші в гаманці, який може вмістити тільки сім монет. Гаманцеві байдуже, чи будуть ці монети пенсами чи срібними доларами».
Шукайте зв’язки
Любителі детективів знають, що досвідчений сищик не поспішає одягати наручники на рядового члена банди. Значно важливіше виявити зв’язки злочинця, виявити ватажків. Іншими словами, серед другорядного треба виявити найголовніше. Через те не слід поспішати щоб там не було запам’ятати складний текст, не розібравшись у його внутрішніх зв’язках, не зрозумівши ходу міркувань автора.
У матеріалі можуть бути такі зв’язки:
а) змістові: текст, у якому одна думка логічно визначає іншу, що йде за нею, запам’ятовується порівняно легко. Через це із самого початку постарайтеся зрозуміти зміст тексту, побачити логічні зв’язки між абзацами, параграфами та розділами; схематизуйте матеріал;
б) структурні: психологічні експерименти показали, що під час запам’ятовування логічно не пов’язаних між собою слів (термінів, іноземних слів) важливе значення має їх розміщення на аркуші, об’єднання в групи (наприклад цифру у номері телефону) і навіть у якісь фігури. Підкреслюйте, обводьте потрібне, робіть скорочення, групуйте слова, які починаються з однієї літери.
Рекомендації «Як повторювати навчальний матеріал»
Що краще — ще раз прочитати текст чи спробувати переказати його своїми словами?
В одному експерименті, присвяченому вивченню пам’яті, студентів поділити на чотири групи. У першій уривок тексту читали двічі і двічі переказували, у четвертій — тільки раз і тричі переказали.
Зміст тексту найкраще запам’ятали студенти четвертої групи, найгірше — першої. Отже, переказ тексту своїми словами сприяє кращому його запам’ятовуванню, ніж багаторазове читання, оскільки це активна організована робота.
Узагалі будь-яка аналітична робота з текстом сприяє кращому його запам’ятовуванню. Це може бути перекомпонування матеріалу, знаходження парадоксальних формулювань для нього, залучення контрастного фону чи матеріалу тощо.
5. Підведення підсумків.
Вправа «Валіза, кошик для сміття, м’ясорубка»
Хід вправи. Заготовлені заздалегідь тренером малюнки кошика, валізи, м’ясорубки розміщені на дошці, фліп-чарті. Тренер пропонує учасникам тренінгу помістити у конверти під малюнками записки, де вони б написали, що з тих знань і навичок, отриманих сьогодні, візьмуть із собою в дорогу життям, що викинуть у смітник, а що ще треба перебрати.
Використана література
Бойко В.В.Психологическое содержание экзаменационной ситуации. — М.: Прогресс,1997. — 124 с.
Мартиненко З.М. Підготовка до ЗНО , або як запобігти стресу перед тестуванням // Шкільному психологу .Усе для роботи. – 2009. - №3
Микляева А. В. , Румянцева П. В. Школьная тревожность: диагностика, профилактика, коррекция. — СПб.: Речь, 2007. — 248 с.
Настольная книга практического психолога: Учебное пособие: В 2 кн. / Е. И. Рогов.— М.: Владос, 2006.
Одинцова В.М. Програма занять з підготовки учнів до іспитів. // Шкільному психологу .Усе для роботи. – 2010. - №3
Пасынкова Н. Б.. Связь уровня тревожности подростков с эффективностью их интеллектуальной деятельности. — М. — 1996.
Психологический словарь / Под ред. В. В. Давыдова.— М.: Педагогика, 1983.
5
