| Автор | Псевдонім | Назва | Жанр | Напрям, метод, стиль | Тема | Головна думка | Місце | Час | Герої | Присвята, епіграф | Історична основа, прототип |
| Маруся Чурай |
| Віють вітри, віють буйні | Лірична пісня | Фольклор | Розлука з коханим | Страждання самотньої дівчини | Полтава | Козаччина (Хмельниччина) | Милий, чорнобривий, дівчина |
| Автобіографічні моменти з життя легендарної піснетворки |
| Маруся Чурай |
| Засвіт встали козаченьки | Лірична пісня | Фольклор | Діалог козака з матір’ю | Несприйнят тя родиною козака його коханої | Полтава | Козаччина (Хмельниччина | діалог матері та козака, що йде в похід та просить прийняти свою Марусю, як рідну дитину |
| Автобіографічні моменти з життя легендарної піснетворки, |
|
|
| Ой Морозе, Морозенку | Історична пісня | Фольклор | Загибель полковника Морозенка в бою з татарами | Уславлення героїчних козаків | Савур-могила | Боротьба з татарськими набігами (1649р) | Морозенко, Морозиха |
| Станіслав Морозенко – політичний діяч часів Хмельниччини |
|
|
| Чи не той то хміль | Історична пісня | Фольклор | Бій під Жовтими водами, перемога козаків | Уславлення Богдана Хмельницького як мудрого полководця | Жовті води (Золотий Брід) | Травень 1648 року | Хмельницький, вражі ляхи, орда, що допомагає Хмельниць кому |
| Перша збройна перемога козацького українського війська під керівництвом Богдана Хмельницького над поляками під Жовтими Водами
|
| Автор | Псевдонім | Назва | Жанр | Напрям, метод, стиль | Тема | Головна думка | Місце | Час | Герої | Присвята, епіграф | Історична основа, прототип |
|
|
| Дума про Марусю Богуславку | Дума | Фольклор | Визволення 700 козаків з турецької неволі після 30-річного ув’язнення | Співчуття українським полонянкам, що, незважаючи на любов до рідного краю, «потурчилися, побусурменились» | На Чорному морі, на камені біленькому, у темній темниці в турецького пана | Боротьба з ординцями (1600 - 1700) | Маруся Богуславка, козаки -невольники |
| Боротьба з ординцями (1 600 - 1700) |
|
|
| Бондарівна | Балада | Фольклор | Сваволя польської шляхти на українських землях | Уславлення гордої дівчини-українки, що відстоює власну гідність | У містечку Богуславі | Середи на 18 ст. | Бондарівна, старий Бондар, пан Каньовський, жовніри |
|
|
| Нестор -літописець, Сильвестр – монахи Києво-Печерської лаври |
| Повість минулих літ (Повість временних літ, Початковий літопис) | Літопис | Монументалізм | Становлення державності в Київській Русі | Прославлення князів та православ’я як запоруки сильної держави | Київська Русь | Від всесвітнього потопу, до початку ХІІ ст.. | Кий, Щек,Хорив,Либідь, Княгиня Ольга, Аскольд, Дір, Олег, народи, що населяли Русь, Святослав, хозари |
| Історія заснування Києва та становлення Київської Русі, біблійні оповіді, свідчення іноземних істориків, народні легенди й перекази. |
| Автор | Псевдонім | Назва | Жанр | Напрям, метод, стиль | Тема | Головна думка | Місце | Час | Герої | Присвята, епіграф | Історична основа, прототип |
|
|
| Слово про Ігорів похід | Героїчна поема (літописна повість) | Орнаменталізм | Невдалий похід князя Ігоря на половців | Заклик до об’єднання руських земель у боротьбі проти спільних зовнішніх ворогів | Новгород-Сіверський, Київ, поле половецьке, уся Руська земля | 1185р. | Руська земля,Ігор, Всеволод, Святослав, Гза, Кончак, Овлур |
| Невдалий похід князя Ігоря на половців |
| Григорій Савич Сковорода | Мандрівний філософ | «De libertate», | Ліричний вірш, патріотична лірика | Бароко | Воля-найбільше багатство | Уславлення Богдана Хмельницького як «батька» волі для України |
|
| Ліричний герой, Богдан Хмельницький |
| Бої за визволення від соціального й національного гніту |
| Григорій Савич Сковорода |
| Всякому місту звичай і права | Ліричний вірш, що став народна піснею, громад громад-філософська лірика | Бароко | «Автор ставить в один ряд і засуджує здирників, бюрократів, розпусників, пияків і ледарів» | Лише той, в кого «совість, як чистий кришталь», може зневажити смерть |
|
| Мужик, цар, Федір-купець, здирники, ледарі, бюрократи і т.ін. |
| Соціальна дійсність, сучасна авторові |
| Григорій Савич Сковорода |
| Бджола та Шершень | Байка | Бароко | Алегоричний діалог про працю | Уславлення ідеї «сродної праці» (природженого діла) |
|
| Бджола та Шершень |
|
|
| Автор | Псевдонім | Назва | Жанр | Напрям, метод, стиль | Тема | Головна думка | Місце | Час | Герої | Присвята, епіграф | Історична основа, прототип |
| Іван Петрович Котляревський (народився і жив у Полтаві) | (зачинательнової української літератури) | Енеїда | Бурлескно-травестійна поема | Класи цизм | Глузливе зображення панівного класу України | Утвердження безсмертя українського народу, засудження жорстокості та морального звиродніння панів | Троя, Карфаген, пекло, Олімп, Латинія, острів Цирцеї | Після Троянської війни | Еней, Дідона, Латин, Лавінія, Амата, Турн, Низ, Евріал, Ацест, АнхізСивілла Кумська, Зевс, Юнона, Геба, Нептун, Еол, Зефір, Нот, Борей, Паріс, Венера | Українська дійсність 18 сторіччя, з її побутом, звичаями, традиціями, зруйнування Запорозької Січі, заснування Задунайської Січі, поема давньоримського поета Вергілія «Енеїда» |
| Іван Петрович Котляревський |
| Наталка Полтавка («прабабуся українського театру», «пишна квітка української літератури | Соціально-побутова драма (п’єса) (малоросійська опера) | Синтез класицизму та сентименталізму | Життя і побут українських селян на початку ХІХ сторіччя | Духовна велич людей «з народу» | Село під Полтавою | Початок 19 ст. | Горпина Терпилиха, Наталка, возний Тетерваковський, виборний Макогоненко, Микола, Петро |
| Життя і побут українських селян на початку ХІХ сторіччя, реальний життєвий факт, відомий Котляревсь кому |
| Григорій Федорович Квітка(батько української повісті, «творець людової повісті») (м. Харків) | Квітка-Основ’яненко батько української прози | Маруся | Соціально-побутова, сентиментально-реалістична повість
| Сентимента лізм | Життя українського селянства | Високі морально-етичні якості простої людини | Село під Харковом | Середи на 19 ст. | Наум Дрот, Настя Дрот, Маруся Дрот, Василь, Олена, Денис |
| Народні звичаї та обряди |
| Автор | Псевдонім | Назва | Жанр | Напрям, метод, стиль | Тема | Головна думка | Місце | Час | Герої | Присвята, епіграф | Історична основа, прототип |
| Тарас Григорович Шевченко (С. Моринці, потім Кирилівка на Черкащині | Основоположник нової української літератури | До Основ’яненка | послання | Роман тизм | Історичне минуле України, роль уроків історії для сучасності | Захоплення героїчним минулим, прославлення Основ’яненка , який популяризує історію та мову | Береги Дніпра |
| Україна-сиротина, високі могили, слава козацька, наша дума, наша пісня |
| Відгук на публікацію нарису Г.Ф.Квітки – Основ’яненка «Головатий (Нарис до історії Малоросії)» |
| Тарас Григорович Шевченко | Великий Кобзар | Катерина | Соціально-побутова поема | Роман тизм | Трагічна доля жінки-покритки | Викриття життєвих реалій, що призводять до трагедії матері-покритки та дитини-байстрюка |
|
|
| Василю Андрійовичу Жуковському на згадку про 22 квітня 1838р. | Доля подруги дитинства Шевченка -Оксани Коваленко, яка стала покриткою |
| Тарас Григорович Шевченко | Титан | Гайдамаки | Революційно-романтична, історико-героїчна поема | Роман тизм | Боротьба українського народу проти польської шляхти, повстання Коліївщина | Необхідність по-сучасному осмислити минуле, заклик до примирення народів | Вільшана, Лисянка, Чигирин,Лебедин, Умань | 1768р. | Іван Гонта, максим Залізняк, Ярема Галайда, Оксана, титар, Лейба, конфедерати | Григоровичу | Повстання Коліївщина у народному переосмисленні , а не як історичний факт |
| Тарас Григорович Шевченко | Прометей | Сон (у всякого своя доля) | Сатирична поема | реалізм | Російський імперський режим | Засудження самодержавства, кріпосництва, землячків-перевертнів | Україна, Сибір, Петербург |
| Ліричний герой, цар волі, цар і цариця, землячок, чиновники, Петро І | Дух істини світ не може прийняти… |
|
| Автор | Псевдонім | Назва | Жанр | Напрям, метод, стиль | Тема | Головна думка | Місце | Час | Герої | Присвята, епіграф | Історична основа, прототип |
| Тарас Григорович Шевченко |
| Кавказ | Сатирична поема ()огниста інвектива проти темного царства | реалізм | Загарбницька політика самодержавства, прогнила дворянська мораль, монолог колонізатора | Заклик до об’єднання народів для боротьби проти царату | Кавказ | 1845 | Прометей, народи Кавказу, колонізатор, | Якову де Бальмену | Загарбницька війна на Кавказі, смерть Якова де Бальмена |
| Тарас Григорович Шевченко |
| «І мертвим, і живим, і ненарожденним… | послання | реалізм | Критика української еліти, що відірвана від народу | Заклик до соціального примирення задля відродження нації |
| 1845 | Моголи –слов’яни, народ, мудрий німець, Україна -сирота | Хто говорить, що любить Бога, а брата свого ненавидне, неправду мовить |
| Тарас Григорович Шевченко |
| Заповіт | Вірш, громад громад лірика | реалізм | Передчуття близької смерті | Заклик до повалення існуючого ладу та побудови «Сім’ї вольної, нової» |
| 1845 |
|
| Важка хвороба письменника |
| Тарас Григорович Шевчен |
| Мені однаково | Ліричний ріш – медитація , громадянська лірика | реалізм | Туга за рідним краєм, відчай через перебування у в’язниці | Патріотичне почуття відповідальності за Батьківщину |
| 1847 |
| Цикл «В казематі», перебування у Петро-Павловській фортеці в очікуванні вироку за участь у Кирило-Мефодіївському товаристві
|
| Автор | Псевдонім | Назва | Жанр | Напрям, метод, стиль | Тема | Головна думка | Місце | Час | Герої | Присвята, епіграф | Історична основа, прототип |
| Пантелеймон Олександрович Куліш |
| Чорна рада (Хроніка 1663 року) («найкраща історична повість в нашій літературі») | Історичний роман , роман-хроніка | Роман тизм | Зображення історичних подій у Ніжині 1663 року | Необхідність національної злагоди, діяльності національної еліти на благо суспільства | Ніжин, Київ, хутір Хмарище | 1663 р. | Полковник-піп Шрам, Петро Шраменко, Михайло Черевань, Мелашка Череваниха, Леся Череванівна, Яким Сомко Іван Брюховецький, Кирило Тур, Богдан Чорногор, Божий Чоловік, Василь Невольник, Тетеря, Гвинтовка |
| Козацький «Літопис Самовидця», доба Руїни, що почалася по смерті Богдана Хмельницького, козацька рада в Ніжині за участі низового козацтва, звичаї та традиції козаків, народні уявлення про козаків-характерників |
| Марія Олександрівна Вілінська («кроткий пророк», за висловом Шевченка) | Марко Вовчок (засновник української дитячої прози, ) | Максим Гримач | Родинно-побутове оповідання | Роман тизм | Життя вільних селян у закріпаченій Україні | Захист права на щастя без огляду на соціальне становище | Поблизу Домонтова недалеко від Черкас хутір на березі Дніпра | Середи на 19 ст. | Максим гримач, Катря і Тетяна Гримач, козак Семен |
|
|
| Автор | Псевдонім | Назва | Жанр | Напрям, метод, стиль | Тема | Головна думка | Місце | Час | Герої | Присвята, епіграф | Історична основа, прототип |
| Іван Семенович Левицький | Нечуй-Левицький (велике артист зору, всеобіймаюче око Правобережної України) | Кайдашева сім’я («найкраща оздоба українського письменства», «арена людських пристрастей») | Соціально-побутова повість | реалізм | Життя українського села у пореформену добу | Засудження «індивідуалізму егоїстичних натур» | Село Семигори на Черкащині | Друга половина 19 ст. | Омелько Кайдаш, Маруся Кайдашиха, Лаврін та Карпо Кайдаші, Мотря Довбиш , Мелашка Балаш, Баба Палажкка Солов’їха |
| Родина Мазурів, що мали вуличне прізвисько Кайдаші |
| Панас Якович Рудченко, Іван Рудченко | Панас Мирний та Іван Білик | «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» («Подоріжжя од Полтави до Гадячого»,»Чіпка», «Пропаща сила») | Соціально-психологічний роман («роман з народного життя») | реалізм | Столітня історія села піски, доля бунтаря-правдошукача | Засудження боротьби з несправедливістю шляхом злочину, викриття суспільства, що творить злочинців | С.Піски | 100-літня історія від покріпачення України до скаасування кріпацтва та його наслідків
| Чіпка (Нечипір)Варениченко, Мотря Жуківна, Іван Вареник (Остап Хрущ, Хрущов, Іван Притика), дід Улас, баба Оришка, Василь Семенович польський, Мирон Гудзь, Максим Гудзь, Галя Гудзь , Явдоха, Лушня, Матня, Пацюк, Чижик, Порох, Грицько Чупруненко, Христя, москаль Сидір, жителі Хоменкового хутора | Доля злочинця Василя Гнидки («скаліченого виводка свого часу») , що за одну ніч убив 8 людей |
| Автор | Псевдонім | Назва | Жанр | Напрям, метод, стиль | Тема | Головна думка | Місце | Час | Герої | Присвята, епіграф | Історична основа, прототип |
| Іван Карпович Тобілевич (Єлисаветградщина) | Карпенко-Карий | Мартин Боруля | Трагікомедія (драма, п’єса ) | реалізм | «дворянство як міф про краще життя», прагнення селянина стати дворянином | Викриття бюрократизму судової системи, засудження підміни цінностей особистих становою приналежністю |
|
| Мартин Боруля, Марися Боруля, Палажка Боруля, Степан Боруля, Трандалєв, Гервасій Гуляницький, Микола Гуляницький, Націєвський, Красовський, Омелько, Трохим |
| Автобіографічний епізод, коли батько письменника Карпо Адамович Тобілевич намагався довести свою належність до дворянства |
| Іван Якович Франко | Великий Каменяр, | Гімн | Гімн, ліричний вірш, громад громад лірика | романтизм | Боротьба народу за світле майбутнє | Віра в перемогу народу, здобуття кращого життя |
|
| Вічний революціонер, дух, що тіло рве до бою |
|
|
| Іван Якович Франко (народився в с. Нагуєвичі на Галичині) | Вічний революціонер | Чого являєшся мені у сні? | Ліричний вірш, інтимна лірика (вірш зі збірки «Зів’яле листя», лірична драма) | неоромантизм | Історія нерозділеного кохання | Вдячність за прекрасне почуття |
|
|
|
|
|
| Автор | Псевдонім | Назва | Жанр | Напрям, метод, стиль | Тема | Головна думка | Місце | Час | Герої | Присвята, епіграф | Історична основа, прототип |
| Іван Якович Франко |
| Мойсей | Філософська поема | неоромантизм | «смерть Мойсея як пророка, невизнаного своїм народом» | Заклик вірити у свій народ, боротися до кінця, позбутися рабської психології | Арабська пустеля на межі з Палестиною |
| Мойсей, Авірон, Датан, Азазель, Єгошуа, Єгова |
| Біблійна оповідь про Мойсея, скульптура Мікеланджело «Мойсей» |
| Михайло Михайлович Коцюбинський (Чернігів) |
| Тіні забутих предків | повість | неоромантизм | Життя гуцулів у Карпатах, їх звичаї, традиції, обряди, вірування, синтез язичництва і християнства | Оспівування краси кохання | Гуцульщина, невелике село в Карпатах | Межа 19 і 20 століть | Іван Палійчук, Марічка Гутенюк, Палагна, мольфар Юра, щезник, нявка, чугайстер, арідник |
| Перебування письменника у селі Криворівня |
| Михайло Михайлович Коцюбинський | Велике Сонцепоклонник | «Intermezzo» | новела | імпресіонізм | Стосунки митця і суспільства | Людина щаслива в гармонії з природою | С. Кононівка |
| Моя утома, Ниви у червні, Залізна рука міста, Сонце, Зозуля, жайворонки, Людське горе, Три білі вівчарки | Кононівським полям | Перебування автора у с. Кононівка в гостях у друга Євгена Чикаленка, автобіографіч ний твір
|
| Автор | Псевдонім | Назва | Жанр | Напрям, метод, стиль | Тема | Головна думка | Місце | Час | Герої | Присвята, епіграф | Історична основа, прототип |
| Ольга Юліанівна Кобилянська (Буковина) | Гірська орлиця | Земля | повість | символізм | Трагедія братовбивства в селянській родині | Першопричини зла у світі | С. .Димка поблизу річки Серету на Буковині | Кінець 19 ст. | Івоніка Федорчук, Сава, Михайло, Марійка Федорчуки, Анна, Рахіра, Теряна, Григорій, Докія Чоп’як, Парасинка, василь, Тодорика Жемчук, Онуфрій Лопата | Своєму батькові Юліанові Я. Кобилянськосу присвячу авторка. «Крагом нас знаходиться якась безодня…, але в наших серцях вона найглибша» | Біблійна оповідь по Каїна та Авеля, реальний факт братовбивства, що стався у знайомій авторці родині |
| Лариса Петрівна Косач -Квітка | Леся Українка | «Contra spem spero!» | Ліричний вірш, філософська лірика | неоромантизм | Боротьба з життєвими обставинами | Заперечення тужливих настроїв, оптимізм за будь-яких обставин |
|
|
|
| Міф про Сізіфа, що котить на гору камінь, тяжка хвороба авторки
|
| Автор | Псевдонім | Назва | Жанр | Напрям, метод, стиль | Тема | Головна думка | Місце | Час | Герої | Присвята, епіграф | Історична основа, прототип |
| Лариса Петрівна Косач -Квітка | Дочка Прометея, «чи не єдиний мужчина в сучасній українській літер літер» | Лісова пісня | Драма-феєрія | неоромантизм | Світ людей і світ природи у гармонійних стосунках | Звеличення краси людських взаємин, порив до щастя, усвідомлення свого покликання, свого місця у світобудові | Ліс на Волині |
| Мавка, Лісовик, Водяник, , Русалка, Потерчата, Перелесник, Куць, Злидні,Доля, Лукаш, дядько Лев, мати Лукаша, Килина, Діти Килини, Мара («Той, що в скалі сидить») |
| Спогади про дитинство в урочищі Нечимному. |
| Василь Стефаник (Галичина, Покуття) |
| Камінний хрест | Психологічна новела -студія | експресіонізм | Еміграція українських селян, прощання хлібороба з рідним селом | Утвердження єдності селянина з рідною землею |
| Межа 19 і 20 століть | Іван Дідух (Переломаний), Катерина, кум Михайло, сини Івана, сусіди |
| Еміграція українських селян в Америку та Канаду |
| Микола Кіндратович Вороний |
| Блакитна Панна | Ліричний вірш, пейзажне лірика | Символізм (звукосимволізм) | Прихід весни | Звеличення краси приподи її єдність з мистецтвом |
|
| Весна, мрія сна, камеї, фрески, арабески, гротески |
|
|
| Олександр Іванович Кандиба | Олександр Олесь | Чари ночі | романс | символізм | Краса життя і кожання | «Лови летючу мить життя… знов молодість не буде» |
|
| Соловї, життя-єдина мить, Фауст, боги скупі, глухі й нечулі
|
|
|
| Автор | Псевдонім | Назва | Жанр | Напрям, метод, стиль | Тема | Головна думка | Місце | Час | Герої | Присвята, епіграф | Історична основа, прототип |
| Олександр Іванович Кандиба | Олександр Олесь | О слово рідне, орле скутий! | Ліричний вірш, патріотична лірика | символізм | Рідне слово як зброя у боротьбі за національне визволення. | Захоплення рідним словом, заклик до боротьби проти національ ного гніту |
|
| Орел, меч, сонце |
|
|
| Володи мир КириловичВинничен ко |
| Момент (Із оповідань тюремної Шехере зади) | новела | Імпресіонізм | Історія короткого спалаху кохання між революціонером і панночкою | Оспівування кохання, усвідомлення скороминущості щастя | кордон | 10-ті роки 20-го сторіччя | Революціонер – оповідач (тюремна Шехерезада), панночка Муся, контрабандист Семен Пустун |
|
|
| Павло Григоро вич Тичина (Чернігів) |
| Арфами, арфами | Ліричний вірш, пейзажна лірика | Симво лізм (звукосимво лізм), імпресіонізм, кларнетизм | Прихід весни | Гімн весні як символу любові, життя, кохання |
|
| Арфами, думами, наче море кораблями, переповнилась блакить, любая, милая |
|
|
| Павло Григоро вич Тичина |
| Ви знаєте, як липа шелестить | Ліричний вірш, інтимнана лірика | Симво лізм (звукосимво лізм), імпресіонізм, кларнетизм | Почуття кохання, єдність людини з природою | Уславлення краси життя і кохання |
|
| Липа, старі гаї, солов’ї, кохана |
|
|
| Автор | Псевдонім | Назва | Жанр | Напрям, метод, стиль | Тема | Головна думка | Місце | Час | Герої | Присвята, епіграф | Історична основа, прототип |
| Павло Григоро вич Тичина |
| О, панно Інно | Ліричний вірш, інтимнана лірика | Симво лізм …
| Спогад про втрачене кохання | Туга за втраченим коханням, самотність |
|
| Панна Інна, сестра, весна, зима |
|
|
| Максим Тадейович Рильський |
| Молюсь і вірю | Ліричний вірш, філософська лірика | Неокласицизм | Пейзажна замальовка весняного дня | Молодечий оптимізм, відчуття польоту, хвала життю і «веселому світові» |
|
| Голуби, вітер, веселий світ, дитя |
|
|
| Микола Григоро вич Фітільов (Сумщина) | Микола Хвильовий | Я (Романтика) | новела | експресіонізм | Протистояння добра і зла, трагічна роздвоєність душі героя | Розвінчання й засудження революційно ре фанатизму | Місто Х | Громадянська війна 1918-1924 р.р. | Я, Андрюша, доктор Тагабат, Мати, Марія, загірна комуна, дегенерат, інсургенти, Ікс, Ігрек, Зет | «Цвітові яблуні» | Події Громадянської війни, безпосереднім учасником якої був автор |
| Юрій Іванович Яновський |
| «Подвійне коло» | Новела (частина роману у новелах «Вершники») | Експресіонізм,соцреалізм | Родина Половців у кривавих подіях Громадянської війни | Засудження братовбивства | Степ під Компаніївкою | 1919р. | Брати Половці: денікінець Андрій, петлюрівець Оверко, махновці Панас і Сашко, червоний Іван, Мусій Половець, стара Половчиха
|
| Події Громадянської війни, |
| Автор | Псевдонім | Назва | Жанр | Напрям, метод, стиль | Тема | Головна думка | Місце | Час | Герої | Присвята, епіграф | Історична основа, прототип |
| Юрій Іванович Яновський |
| «Шаланда в морі» | Новела (частина роману у новелах «Вершники») | Експресіонізм, соцреалізс | Шторм та люди у морі | Звеличення подружньої вірності та відданості, гуманістичних основ життя | Берег моря неподалік Одеси, Дофінівка | Період між революціями 1905 і 1917 р.р. | Рибалка Мусій Половець, стара Половчиха (його дружина), революціонер Чубенко |
|
|
| Володи мир Миколайович Сосюра |
| Любіть Україну | Ліричний вірш, патріотична лірика | неоромантизм | Любов до України | Заклик до служіння Україні «всім серцем своїм і всими своїми ділами» |
|
| Мова, вітер,трави, води, сонце, пісня, юнак, дівчина, неопалима купина, Дніпро |
|
|
| Валер’ян Петрович Підмогильний |
| Місто | Урбаністичний роман | Неореалізм, постмодерн | Підкорення міста людиною з села | Розкриття характеру людини у «маргінальному» (перехідному стані, перетворення селянина на жителя міста, підкорення міста) | Київ | 20-30 роки 20 сторіччя | Степан (Стефан) Радченко, Надійка, «мусінька» тамара Василівна, Гнідий, Максим, Зоська, Рита, Левко, Михайло Світозаров, поет Вигорський | Як ти можеш бути вільним, Евкріте, коли маєш тіло? : прикмет має людина, 3 подібна вона до тварини, а 3 до янгола…
| Історична ситуація 20-хроків в Україні, коли бурхливо починають розвиватися міста |
| Автор | Псевдонім | Назва | Жанр | Напрям, метод, стиль | Тема | Головна думка | Місце | Час | Герої | Присвята, епіграф | Історична основа, прототип |
| Павло Михайлович Губенко "Король українського тиражу" | Остап Вишня | Моя автобіо графія | гумореска | Реалізм, соцреалізм, неонародництво | Розповідь про становлення митця, його світогляду | У гумористичній формі висвітлити чинники формування особистості письменника | Хутір Чечва поблизум. Грунь на Полтавщині | Від 1889 до 1927 р.р. | Остап Вишня, його батьки, брати й сестри, вчитель Іван Максимович |
| Автобіографічний твір |
| Павло Михайлович Губенко "Остап Вишня - справжній мисливець і при тому поет полювання" - | Остап Вишня | Сом | Усмішка (лірична поезія в прозі) | Реалізм, соцреалізм,неонародництво | Розповідь про гігантського сома | Виховання любові до природи | Річка Оскіл на Харківщині поблизу Ізюма | 1953р. | Сом, дід Панько, рибалка, автор |
|
|
| Микола Гурович Куліш |
| Мина Мазайло | Сатирична комедія (філологічний воде віль), трагікомедія | модернізм | «Міщанство й українізація» | Засудження міщанства, національної упередженості та зверхності | М.Харків, Район Холодної Гори | 1929р. | Мина Мазайло, йогородина: КилИна (Лина), Рина (Мокрина), Мокій, Мотрона Розторгуєва з курська, Дядько Тарас Із Києва, Уля Розсоха, Баронова-Козино, комсомольці
|
| Українізація 20-х років |
| Автор | Псевдонім | Назва | Жанр | Напрям, метод, стиль | Тема | Головна думка | Місце | Час | Герої | Присвята, епіграф | Історична основа, прототип |
| Богдан-Ігор Васи льович Антонич (Лемківщина) |
| Різдво | Лірич ний вірш, філософська лірика | Сюрреалізм,неоромантизм | Таїнство різдвяного вечора | Єдність язичницьких іхристиянських звичаїв у потягу до божественного начала | Лемків ське містер ко Дукля | Різвяний вечір | Новонароджений Бог, лемки, місяць, Марія |
|
|
| Олександр Петрович Довженко |
| Україна в огні | кіноповість | неоромантизм | Початок війни, відступ радянських військ, доля родини Запорожців | Невмиру щість української нації, заклик до збереження історичної пам’яті та високий моральних якостей | С.Тополівка | 1941-1943р.р. | Лаврін Запорожець, його родина: Тетяна, Роман, Іван,Ю Савка, Григорій, Трохим, Олеся, Христя Хутірна, Василь Кравчина, Мина Товченик, Заброда,Еріх фон Крауз та його син Людвіг, Мотря Левчиха |
|
|
| Олександр Петрович Довженко |
| Зачарована Десна | кіноповість | неоромантизм | Дитинство митця | Оспівування краю дитинства, його людей з високими моральними якостями | С.Сосниця на березі Десни | 1894-1910р.р. | Сашко, Одарка Єрмолаївна (мати), Петро Семенович (батько), баба Марусина, дід Семен, Олександр Петрович |
| «автобіографічне кінооповідань ня» |
| Автор | Псевдонім | Назва | Жанр | Напрям, метод, стиль | Тема | Головна думка | Місце | Час | Герої | Присвята, епіграф | Історична основа, прототип |
| Андрій Самійло вич Малишко |
| Пісня про рушник | Пісня,особиста лірика | Відродження народницького, шевченківського стилю | Мати дарує синові рушник на згадку про рідний дім | Материнська любов і відданість, рушник як символ життєвого шляху та рідної землі |
|
| Мати, ліричний герой, доля, далека дорога, рушник вишиваний, дитинство, материнська ласкава усмішка, засмучені очі |
|
|
| Василь Андрійо вич Симонен ко |
| Лебеді материнства | Колискова, ліричний вірш, патріотична лірика | Відродження народницького, шевченківського стилю | Чарівна казка дитинства, материнська любов , з якої бере початок любов до рідної землі | «можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину» | Батьківська хата | Шістдесяті роки | Материнська добра ласка, лебеді рожеві, зорі сургучеві, білява хата, верби і тополі, мавки чорноброві, хлопців чорночубих диво-наречені |
|
|
| Олесь Терентійович Гончар |
| За мить щастя | новела | романтизм | Зображення кохання з першого погляду та розплати за нього | Оспівування краси і сили справжнього кохання | Угор ське село в Карпа тах | Кінець Другої світової війни | Артилерист Сашко Діденко, мадярка Лорі (Лариса), її чоловік, комбат Шадура, однополчани сашка, односельці Лариси
|
|
|
| Автор | Псевдонім | Назва | Жанр | Напрям, метод, стиль | Тема | Головна думка | Місце | Час | Герої | Присвята, епіграф | Історична основа, прототип |
| Григір (Григорій)Михайлович Тютюнник |
| Три зозулі з поклоном | новела | неоромантизм | Складність людських стосунків, історія кохання, що не могло щасливо завершитись за будь-яких умов | Звеличення любові як найвищої християнської цінності, що звеличує душу людини | Село в Україні, «Сибір неісходима» | Період Сталін ських репре сій | Оповідач, його батьки:Михай ло й Софія, Марфа і Карпо Яркові, листоноша дядько Левко | Любові всеви шній | Новела створена під враженням від пісні сліпого бандуриста |
| Василь Семено вич Стус |
| Як добре те, що смерті не боюсь я | Ліричний вірш, патріотична та філософська | сюрреалізм | Передчуття смерті | Незламність, віра у духовне воскресіння разом з народом | Колима | Період застою | Хрест, Леся Українка, Франко, Шевченко, Сковорода |
| Перебування в таборі в’язнів |
| Василь Семено вич Стус |
| О земле втрачена, явися! | Ліричний вірш, патріотична лірика | сюрреалізм | Теплий спогад про рідну землю | Рідний край здатен відродити душу людини навіть після найважчих випробувань | Сон поета |
| сонця, гуси, ниви, джмелі, кохана та її краса |
| Перебування в таборі в’язнів |
| Іван Федоро вич Драч |
| Балада про соняшник | балада | модернізм | Становлення митця, пізнання краси довколиш Нього, осягнення поезії | Утвердження поезії, що є духовним виміром реального буття, нерозривний зв'язок поета з поезією та життям |
|
| Сонце і Соняшник |
|
|
| Автор | Псевдонім | Назва | Жанр | Напрям, метод, стиль | Тема | Головна думка | Місце | Час | Герої | Присвята, епіграф | Історична основа, прототип |
| Ліна Василівна Костенко |
| Страшні слова, коли вони мовчать | Ліричний вірш, філософська лірика | модерн | Значення слова в житті людини | Усвідомлення поетом відповідальності за свою творчість |
|
| Слово, поезія як неповторність, «дотик до душі» |
|
|
| Ліна Василівна Костенко |
| Українське альфреско | Ліричний вірш, філософська лірика | модерн | Розрив зв’язку між поколіннями | Трагедія націїу зв’язку з розривом зв’язку поколінь | Село, подвір’я діда і баби | 1980-ті роки | Дід, баба, курочка ряба,вишні чорноокі, лелека, чуже дитя |
|
|
| Ліна Василівна Костенко |
| Маруся Чурай | Історичний роман у віршах | Модерн, неоромантизм | Нещасливе кохання марусі Чурай та Гриця Бобренка та життя України в 17 столітті | Незнищен ність українського народу, глибока віра в його духовну силу | Полтава, Київ | 17 сторіччя | Маруся Чурай, її мати , батько Гордій Чурай, Гриць Бобренко, його мати – Бобренчиха. Іван Іскра, Полковник Мартин Пушкар, війт Семен Горбань, Лесько Черкес, Галя Вишняківна, старий Вишняк. | Легенди про Марусю Чурай як піснетворку |
| Іван Павлович Лозов’ягін | Іван Багряний | Тигролови | Пригодницький роман | неоромантизм | Зображення трагічної долі людини за тоталітарного режиму | Перемога добра над злом, збереження людської гідності та моральних цінностей за будь-яких обставин | Сибір та Далекий Схід, територія Зеленого Клину | 30-ті роки 20 сторіччя | Григорій Многогрішний (інженер-авіатор), родина Сірків:Наталка, Грицько, Денис, стара Сірчиха, мисливець Петро Дядоров, його дружина Фійона, майор НКВС Медвин | Автобіографіч ні епізоди перебування у Бамлагу, втечі
|
| Автор | Псевдонім | Назва | Жанр | Напрям, метод, стиль | Тема | Головна думка | Місце | Час | Герої | Присвята, епіграф | Історична основа, прототип |
| Євген Филимонович Маланюк | Імпе ратор заліз них строф | Стилет чи стилос? | Ліричний вірш, філософська та громад громад лірика | неокласицизм | Вибір життєвого шляху митця, призначення поетичної творчості | Справжній вибір для патріота – служіння народові, боротьба за його кращу долю |
|
| Дивний ліс, гіпнотичні кобри, золото тілі діви, набряклий вітром обрій |
|
|
