Тема. Тире між підметом і присудком.
Мета: ознайомити восьмикласників з правилами вживання тире між підметом і присудком; формувати вміння знаходити вивчену пунктограму; розвивати вміння будувати речення з пропущеним дієсловом-зв’язкою, урізноманітнювати усне та писемне мовлення, виховувати людяність, гуманізм, повагу до оточуючих.
Обладнання: підручник, дидактичний матеріал, картки.
ХІД УРОКУ
I. Актуалізація опорних знань учнів
Завдання учням.
— Перепишіть афоризми, підкресліть граматичну основу, вкажіть види підметів та присудків та способи їх вираження.
Щастя дістається тим, хто багато працює. (Леонардо да Вінчі) Людина стає людиною тільки серед людей. (Й. Бехер) Двоє можуть врятувати одне одного там, де один гине. (О. Бальзак) Ніхто не може судити про інших, доки не навчиться судити про себе самого. (Й.-В. Ґете) Найважча професія — бути людиною. (Хосе Марші) Жити — це значить дихати, це значить діяти. (Ж.-Ж. Руссо) Поведінка — це дзеркало, у якому кожен показує своє обличчя. (Й.-В. Ґете)
II. Мотивація навчальної діяльності школярів
Завдання учням.
— Розгляньте будову останніх трьох речень. Чому, на вашу думку, в них є тире?
III. Оголошення теми й мети уроку
IV. Опрацювання нового матеріалу
1. Робота в групах. Ситуативні завдання.
Кожна група розглядає зразки речень. Проаналізувавши їх, учні намагаються встановити правила щодо того, коли вживається тире між підметом і присудком. Результати оформлюються у вигляді таблиці чи моделі.
Люди — браття, а природа — мати. (Б. Лепкиїї)
Неділя — день легкий.
Мир — для всіх народів щастя.
Тире ставиться, коли підмет і присудок виражені іменниками у Н. в.
Сім мінус три — чотири. Три рази по три — дев’ять
Якщо присудок виражений числівником
ІІ група
У нас кохати — полюбить сповна… (А. Малишко)
Лиш боротись — значить жить. (І. Франко)
Завдання молоді — вчитися. 0 щастя — жить і про життя усім співати. (В. Сосюра)
Якщо підмет і присудок (чи один із них) виражені інфінітивом
Поезія — це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі. (Л. Костенко)
Бо пісня — то не забавка пуста. (А. Малишко)
Якщо перед присудком є вказівні слова то, це, це є, значить, ось
III група
Я — небо. Я — полотнище віків. (А. Малишко)
При підметі, вираженому займенником для його смислового та інтонаційного виділення
Ніч — мов криниця без дна. (М. Рильський)
Вода — як скло.
Якщо перед присудком стоять сполучники як, мов, наче, ніби і под. і на цей присудок падає логічний наголос
Це — мій народ. (Б. Олійник) Це — день великого врожаю.
Якщо підмет виражений займенником це і логічно виділяється
2. Розповідь учителя.
(Учитель може запропонувати учням прочитати теоретичний матеріал підручника.)
Тире не ставиться в таких випадках: 1)якщо перед присудком, вираженим іменником, стоїть частка не (Бублик не хліб. Серце не камінь тощо);
2) якщо присудок стоїть перед підметом (Хороша-таки штука життя),
3) якщо присудок виражений іменником чи займенником у непрямих відмінках (Гордої вдачі, кришталевої чистоти людина);
4) якщо підмет або присудок виражений особовим займенником (Він рідний нашим городам і селам. (М. Рильський));
5) якщо присудок і підмет — стійкий фразеологічний вислів (Два чоботи пара).
V. Закріплення вивченого матеріалу
1. Робота з підручником.
(Учитель може запропонувати учням виконати вправи з підручника.)
2. Тренувальні вправи.
1) Перебудуйте подані речення так, щоб у них між підметом і присудком стояло тире. З’ясуйте відмінність у способах вираження присудка. Які з речень доцільніше вживати? Чому?
Зразок: Словосполучення є одиницею синтаксису. Словосполучення — це одиниця синтаксису.
1. Підмет і присудок є головними членами речення. 2. Синоніми вживаються як образні засоби мови. 3. Допоміжне дієслово є зв’язкою у складеному присудку. 4. Дієприслівник функціонує як особлива форма дієслова. 5. Другорядними членами речення є такі слова, за допомогою яких поширюються головні члени речення. 6. Речення являє собою єдину синтаксичну одиницю, яка може виражати думку.
2) Прочитайте і перепишіть прислів’я. Там, де треба, поставте тире між підметом і присудком.
1. Вірний приятель то найбільший скарб. 2. Розум скарб людини. 3. Одна мати вірна порада. 4. Вовка боятися в ліс не ходити. 5. Правда як олія: скрізь наверх спливає. 6. Щастя без розуму як торбина дирява. 7. Щастя біжить а нещастя лежить.
— Поясніть лексичні значення слів скарб і щастя.
— Побудуйте словотвірні ланцюжки від цих слів.
2. Індивідуальна робота з картками.
— Випишіть речення в такій послідовності:
а) з тире, яке поставлено згідно з правилами;
б) з авторським знаком.
Картка 1
1. Промені — як вії сонячних очей! (П. Тичина) 2. Ах, серце, пий! Повітря — мов прив’ялий трунок. (П. Тичина) 3. Цей цар — це я, палац — душа моя, бунт — сон, раби — мої померлі мрії. (Б.-І.Антонич) 4. Ми — ланцюга поодинокі звена, ми — відтинок малий зі стрічки часу. (Б.-І. Антонич) 5. Ти знаєш, що ти — людина. Ти знаєш про це чи ні? Усмішка твоя — єдина, мука твоя — єдина, очі твої — одні. (В. Симоненко)
Картка 2
1. Життя — така велика ковзаниця. Кому вдалось не падавши пройти? 2. В житті найперше — це притомність Духа, тоді і вихід знайдеться з нещасть. 3. Душа в словах — як море в перископі, і спомин той — як відсвіт на чолі. 4. Єдиний, хто не втомлюється — час. 5. Багатому і діти чорт колише, а бідному і янгол не рідня. (За Л. Костенко)
Картка З
1. Тікать — дієслово, що виключно стосується живих речей. (Ос man Вишня) 2. «Первоміст» — це своєрідна історія одної з найперших великих споруд давнини — першого мосту через Дніпро, збудованого Володимиром Мономахом. (За П. Загребельним) 3. Ми ж — вищим розумом озброєні створіння. (М. Рильський) 4. У майбутньому — наше обличчя. (Із журналу) 5. Діло це надзвичайно серйозне — збагачуватися набутим досвідом і переносити на свої поля.
VI. Підбиття підсумків уроку
Інтерактивна вправа «Мікрофон». — Закінчіть речення.
«Найскладнішим на уроці для мене було…»
VII. Домашнє завдання
1. Скласти план розповіді за темою «Головні члени речення. Тире між підметом і присудком».
2. Виконати вправу з підручника (за вибором учителя).
Тема. Розвиток зв’язного мовлення. Типи висловлювання: розповідь, опис,
роздум (повторення). Особливості побудови розповіді
Мета: поглибити знання учнів про типи мовлення, навчити розрізняти висловлювання різних типів мовлення й створювати тексти-розповіді, описи та роздуми; розвивати вміння співставляти й порівнювати; виховувати любов до природи рідного краю
Очікувані результати: учні визначають істотні ознаки тексту, його належність до певного типу (розповіді, опису, роздуму); аналізують і оцінюють текст.
Обладнання: підручник, дидактичний матеріал, картки, таблиці «Типи мовлення», «Будова висловлювання»
Тип уроку: застосування знань і формування вмінь.
1. Перевірка домашнього завдання.
2. Робота з картками.
Робота з текстом.
ІІІ. Основний зміст роботи
1. Слово вчителя.
1) Типи мовлення: розповідь, опис, роздум, оцінка предмета або явища.
Залежно від змісту висловлювання поділяються на такі типи: розповідь, опис, роздум, оцінка предмета або явища. Кожен тип характеризується певними ознаками.
2. Опрацювання таблиці «Типи мовлення».
3. Продовження слова вчителя.
2) Поєднання різних типів мовлення в тексті.
У текстах можуть поєднуватись різні типи мовлення. Наприклад:
Цього літа дуб був страшенно здивований: у гущавині його гілля з’явилася не бачена досі істота — дуже схожий на білочку звірок, тільки надто маленький. Мордочка гостренька, на щоках чорні плями, вуха великі, круглі. Хвіст довгий, ще й з китичкою на кінці. Звірок довго нишпорив по дубу в пошуках малого дупельця, але не знайшов його. Тоді спустився на землю, набрав сухої трави й звив собі на дубі кубельце. Перепочив і почав полювати на слимаків, гусінь, комах різних…
Пізніше всюдисуща сорока розповіла йому, що цього звірка сонею звуть.
(За А. Давидовим)
4. Робота з підручником.
1) Опрацювання теоретичного матеріалу
2) Виконання вправ і завдань
5. Опрацювання таблиці «Будова висловлювання».
6. Робота з текстом.
1) Прослухайте текст, визначте тему, головну думку, стиль і тип мовлення.
Ромашка
Проклюнулась на леваді маленька ромашка. Навколо високі трави стоять. І всім їм до ромашки байдуже.
Незатишно стало ромашці, й вона сумно похилила голову. Коли чує: хтось грає. Срібно так, солодко.
Ворухнувся на ромашчиному стеблі один листочок, другий. Розплющила ромашка очі — аж то бджілка кружляє. Її крильця бринять, і від того — музика.
Радіє зелена земля. Радіє синє небо. Ромашка підвела голову і розквітла: біла, біла, ще й з крапелькою жовтогарячого сонця.
І від того, що ромашка розквітла, літо стало ще краще.
(Б. Харчук)
2) Випишіть із тексту всі дієслова.
3) Визначте будову висловлювання, чи відповідає вона схемі розповідного тексту?
1) Вивчити теоретичний матеріал
2) Виконати вправи
Бліцопитування.
— Основні типи мовлення такі...
— Особливості побудови розповіді полягають у тому…
