Урок № 11 клас
Тема. Види і типи односкладних речень.
Мета: узагальнити знання учнів про односкладні прості речення; удосконалювати вміння визначати вид односкладного речення; розвивати зв’язне мовлення, логічне мислення; виховувати відповідальне ставлення до навчання.
Очікувані результати: учні систематизують знання про види односкладних речень, удосконалять уміння розпізнавати односкладні речення, поглиблять культуру мовлення.
Основні поняття: односкладні речення з головним членом у формі присудка, підмета.
Обладнання: підручник, дидактичний матеріал, схема.
Тип уроку: узагальнення та систематизація знань.
ХІД УРОКУ
Організаційний момент
Актуалізація опорних знань учнів
Перевірка домашнього завдання.
Бесіда.
Яке речення називається простим?
Якими бувають види речень за наявністю головних членів?
Як називаються речення, в яких наявні як головні, так і другорядні члени речення?
Чим можуть ускладнюватися прості речення?
Практична робота.
Завдання: зробити повний синтаксичний розбір речення.
Поволі, нога за ногою, пливе валка битим шляхом у безлюдній пустелі.
Мотивація навчальної діяльності школярів.
Оголошення теми та мети уроку
– Чи завжди для розуміння речення потрібні підмет і присудок?
Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
(Учитель може запропонувати учням ознайомитися з теоретичним матеріалом підручника.)
означено-особове – неозначено-особове
– узагальнено-особове
– безособове
Закріплення вивченого матеріалу
(Учитель пропонує учням виконати вправи з підручника.)
– Запишіть речення, визначте, чим виражений головний член речення, назвіть тип одно –
складного речення.
1.Смутку вчуся в колискових матері, впертості учуся у води. (Б. Чіп) 2. Запала, мій вогнику крилатий,полум’ям привітним і незлим. (А. Малишко).3. Посадили над козаком явір та калину. (Т. Шевченко) 4. Не пнись бути найвищим, а вчись бути корисним. (Нар. тв.) 5. Добро роби, скільки можеш, від того ніколи не знеможеш. (Нар. тв.) 6. З природою треба поводитись обережно, розумно, економно. (Ю. Збанацький) 7. І раптом десь угорі загуло, зарокотіло, заграло – величаво, могутньо. (Олесь Гончар) 8. Довгі, непомірно довгі зимові вечори. (Гр. Тютюнник)
1) Утворіть з поданих двоскладних речень односкладні, визначте їх тип, підкресліть голов –
ний член речення.
1.Снігова пороша покривала чорну, натруджену від роботи і клопотів землю. (І. Цюпа) 2. Вітер тихо обносить безсонне цвітіння черемух.(К. Герасименко ) 3. Я хотів би вітром бути наддніпрянським. (М. Рильський) 4. Пахне любисток і м’ята. (Д. Луценко)
2) Складіть і запишіть неозначено-особові речення, вживаючи дієслова-присудки в усіх можливих формах. Укажіть особу і час присудка.
Перемагати, вести, шанувати, читати.
– Запишіть речення у чотири колонки: I – означено-особове; II – неозначено-особове;
III – узагальнено-особові; IV – безособові.
1.Опадаємо листям, переходимо в землю, доростаємо до коріння.. 2. Пахне димом усе ненависне, пахне сонцем все любе мені. 3. За все відповідати треба нам: за світ у хаті і за світ без меж. 4. Вслухаюся ночами в дощ, в громів гортанні перегуки. (За тв. П. Осадчука)
5. За одного вченого дають десять невчених. (Нар. тв.) 6. Людей підняли по тривозі за кілька хвилин і вишикували вздовж огорожі. (В. Козаченко) 7. Не вчи орла літати, а соловейка співати. (Нар. тв.) 8. Навряд чи десь по інших країнах співають так гарно, як у нас на Україні. (О. Довженко)
VI. Підбиття підсумків уроку
– Як ви розумієте прислів’я «Учись не до старості, а до смерті»?
VII.Домашнє завдання
Повторити матеріал про складне речення та його види.
Скласти невелике оповідання «Учись не до старості, а до смерті», або виконати вправу з підручника (на вибір учителя).
