Міністерство освіти і науки
молоді і спорту Автономної Республіки Крим
Управління освіти та у справах дітей
Красноперекопської райдержадміністрації
Кримський республіканський конкурс
«Лист Шевченку»
Роботу виконала
Меметова Шасне,
учениця 9 класу
Воїнської загальноосвітньої
школи І-ІІІ ступенів
Красноперекопського району
Керівник:
Курдибайло Людмила Іванівна,
учитель української мови та
літератури
Воїнської загальноосвітньої
школи І-ІІІ ступенів
Красноперекопського району
Красноперекопський район, 2014 р
Добрий день, Тарасе Григоровичу !
Надворі ХХІ століття… Надходить знаменна дата – 200-річчя з Дня Вашого народження. Ця подія викликає у мене бажання пригадати минуле, поспілкуватися з Вами про сучасне нашої улюбленої України. У житті кожної держави, у важкі для неї часи, обов'язково з’являються непересічні особистості, які стають виразником незламного духу і непереможності свого народу на шляху до свободи, волі і незалежності. Безумовно, в Україні нею був і є мій улюблений поет – це Ви, вельмишановний Кобзарю! Тому до Вас моє звернення. Ваша величезна спадщина: поезія, проза, драматургія, щоденник, - усе насичене безмежною любов’ю до знедолених. Більшість українців була закріпачена й потрапила у повну залежність від російських, польських і українських панів. Душа у Вас боліла за народ, за державу. І Ви, Великий Тарасе, говорили про це у своїх віршах:
Я так її, я так люблю
Мою Україну убогу,
Що проклену святого Бога,
За неї душу погублю!
(«Гори мої високі…»)
Пов’язавши своє життя з долею України, своїм полум’яним словом Ви, Тарасе Григоровичу, звертались до українців:
Свою Україну любіть,
Любіть її. Во время люте,
В останню тяжкую минуту
За неї Господа моліть
(В казематі ХІІ «Чи ми ще зійдемося знову?»)
Найприкметнішою, на мій погляд, ознакою ваших творів є їх сучасність. Наскрізною лінією через кожен твір проходить обрис нового суспільного демократичного ладу. Український народ зумів вистояти, відновити свою незалежність. Я впевнена, що саме Ваша творчість, життєвий шлях і вічне гасло «Борітеся – поборете» стали одним із чинників вітчизняного державотворчого процесу, допомогли зберегти українську душу в українцях.
Зараз нема в Україні ні рабства, ні кріпосного права, офіційно ми живемо в демократичній європейській державі. Проте чомусь, Тарасе Григоровичу, ні рівень життя, ні загальний добробут, ні верховенство права не відповідає європейським нормам. Натомість - правове безмежжя, корупція, боротьба за владу. На превеликий жаль, уся ця підкилимна сварка ведеться не в ім’я України і українців, а з метою збагачення, отримання надприбутків і неконтрольованої влади. А до чого це може привести? І згадується мені Ваше попередження співвітчизників:
Схаменіться! будьте люди,
Бо лихо вам буде.
Розкуються незабаром
Заковані люди,
Настане суд, заговорять
І Дніпро, і гори!
І потече сторіками
Кров у синє море
Дітей ваших…
(«І мертвим, і живим, і ненародженим…»)
Мені хочеться почути від Вас, мій улюблений поете, відповіді на запитання: чому українці повторюють власні помилки, чому наша еліта така непрофесійна, зрадлива і продажна? Чому народні обранці у Верховній Раді дозволяють собі міняти фракції, як рукавички? Чому наше владне панство відстоює на всіх рівнях свої вузько особисті, приватні справи, а не національні інтереси України? Цих «Чому?» може бути десятки й сотні, і відповіді на них можуть бути різні. От чому утворюються у Києві «помаранчеві» та «євро» Майдани, і гинуть люди у пошуках правди, істини та справедливості.
Проте не варто, на мою думку, плакати і посипати голову попелом. Треба працювати фізично, інтелектуально, підіймаючи рівень національної свідомості як пересічного українця, так і представників політичної еліти у всіх куточках нашої держави. Я переконана, що саме освіта є одним із чинників, які можуть реально вплинути на формування в нашій Батьківщині європейської української нації й становлення в Україні цивілізованого громадянського суспільства.
Цікаво, чи згодні Ви, Тарасе Григоровичу, з моєю думкою і думкою більшості моїх ровесників? Ваша думка є для нас авторитетною.
На все добре, наш славний Кобзаре!
