Усний журнал
Олександр Довженко вчора й сьогодні
Мета: допомогти учням осягнути трагічний життєвий та творчий шлях письменника, його життєві принципи через спогади, листи, біографічні твори; формувати навички дослідницько-пошукової роботи з різними джерелами; розвивати самоосвітню компетенцію учнів; виховувати почуття національної гордості, спільного роду, родини, любові і поваги до людей; сприяти формуванню активної самостійної особистості.
Обладнання: портрет О.Довженка, виставка книг, ілюстрації до кіноповісті “Зачарована Десна”, фотокопії кадрів з його фільмів, портрети сім'ї Довженка (мати, батько, дід, перша дружина – Варвара Крилова, друга дружина – Юлія Солнцева).
Епіграф:
Він (О.Довженко) належить до художників, що вбирають
в себе цілу епоху і самі стають епохою в житті народу,
в історії і в культурі.
Т.Левчук
Учитель разом з учнями заздалегідь готує матеріл, додаткові відомості про життєвий і творчий шлях письменника.
( Кожна група отримує випереджальне завдання)
“ Дослідники” готують матеріал про дитячі та юнацькі роки, навчання і початок літературної творчості, аналізують умови формування світогляду.
- опрацьовують біографію поета:
- дату і місце народження, відомості про батьків і родину;
- навчання, початок літературної творчості;
- фомування світоглядних переконань;
- “Сповідь про трагічне кохання”. Жінки в житті Довженка.
“ Знавці кіномистецтва ”- Довженко і кінематограф.
“Літератори” – досліджують творчу спадщину .
Кіноповість “Зачарована Десна” – “свято босоногого дитинства”.
Ведучий
“Юнацький зір і сивина пророка, сльози і сонця незбагненний сплав. Як небеса, над лісом людських справ світилася його душа глибока”.
Олександр Петрович Довженко!
Кому невідоме це славне ім’я сьогодні, але чи знаєте ви, що в цій постаті поєдналися не тільки визначний письменник і талановитий кінорежисер, але разом з тим і мудрий далекоглядний політик, великий патріот свого народу і син свого часу. Нива, на якій працював О.Довженко, безмежна, і на ній Довженкові послалися аж три шляхи широкії: малярство, кіно і література.
Кажуть, що життя подібне до книги, у якій доля пише світлі й темні сторінки. Отож перегорнемо деякі сторінки життя О. П. Довженка.
Слово надається “Дослідникам”, які роблять повідомлення про дитячі та юнацькі роки письменника, а група “Літераторів” доповнюють виступи цитатами про членів родини з повісті “Зачарована Десна”.
1 сторінка біографії “ Дата і місце народження, відомості про батьків і родину”
“Дослідники”. 10 вересня 1894 року в селі Сосниці, на його околиці, що називалася В'юнище, на Черніговщині в родині неписьменних селян народився О.Довженко.Предки Олександра Петровича прибули в Сосницю з Полтавщини. Сталося це на початку ХVІІІ ст.
Семен – дід Довженка, колишній чумак, чесний і незлобивий. Незважаючи на велику працьовитість, зовні Семен Довженко, за спогадами сучасників, мав вигляд звичайнісінького сільського злидаря тих часів: “Латані чоботи, полотняні штани і сорочка, стара чумарка, подертий сіряк, картуз з діркою зверху і полатаним козирком”. Але під непривабливою бідняцькою одежиною крилася могутня духовна сила, велич і краса простої людини.
“Літератори”. “На погребні любив спати дід. У нас був дід дуже схожий на Бога.
…Звали нашого діда, як я вже потім довідась, Семеном. Він був високий і худий, і чоло в нього високе, хвилясте довге волосся сиве, а борода біла. Пахнув дід теплою землею і трохи млином. Він був письменним по-церковному і в неділю любив урочисто читати Псалтир. Мати ненавиділа діда і вважала його за чорнокнижника.
…Любив дід бесіду і гарне слово.
… Він був наш добрий дух лугу і риби. Гриби і ягоди збирав він у лісі краще за всіх і розмовляв з кіньми, з старою грушею і дубом – з усім живим, що жило і рухалось.
…Більш за все на світі любив він сонце. Він прожив під сонцем коло ста літ. Так під сонцем на погребні, коло яблуні, він і помер, коли прийшов час”.
“Дослідники”. Для малого Сашка дід Семен був світом народної мудрості й життєвого досвіду, оптимізму, доброзичливості, високої людської гідності і доброти.
Вчителем життя для Довженка був також батько – Петро Довженко. Мав славу в Сосниці працьовитої і доброї людини, хоча зовні був суворий.
“Літератори”. “ Багато я бачив гарних людей, але таких, як батько, не бачив. Голова в нього була темноволоса велика і великі розумні сірі очі. Тільки в очах чомусь завжди було повно смутку: тяжкі кайдани неписьменності і несвободи… Скільки він землі виорав, скільки хліба накосив. Тіло було без єдиної точечки, волосся блискуче, хвилясте, руки широкі, щедрі. Як гарно ложку ніс до рота, підтримуючи скоринкою хліба, щоб не покрапати рядно. Жарт любив, точене влучне слово. Такт розумів і шанобливість. Зневажав начальство і царя…
Одне, що в батька було некрасиве,- це одяг. Ну такий носив одяг негарний, такий безбарвний, убогий. Неначе нелюди зухвалі, аби зневажити образ людини, античну статую укрили брудом, лахміттям. Був красивий – скільки крилося в нього багатства. Косив він чи сіяв, гукав на матір чи діда, чи посміхався до дітей, чи бив коня, чи самого нещадно били поліцаї – однаково”.
“Дослідники”. Для Довженка батько – взірець високої народної моралі. Еталон духовної краси, вершина людяності і простоти, ідеал справжньої доброї людини – людини-трудівника, правдолюба, сім'янина, мрійника.
“Дослідники”. Мати Одарка Єрмолаївна, за дівочих літ Цигипа, пройшла тяжке життя. Мала 14 дітей, з яких залишилось тільки двоє (Сашко, Поліна). 21 травня 1895 року в один день від пошесті померли четверо синів: Лаврін, Сергій, Василь, Іван, яких мати називала соловейками (вони гарно співали).
“Літератори”. “Нічого в світі я не люблю, як саджати що-небудь у землю, щоб проростало. Коли вилізе із землі всяка рослиночка, ото мені радість…”
2 сторінка “Навчання, початок літературної творчоcті”
“Дослідники”. Вчився Довженко у Сосницькій початковій, а потім у вищій початковій школі. Навчання хлопчикові давалося легко — він був відмінником, хоча потім вважав, що це «вчителі самі щось зовсім не розуміють і тому їм здається, що я відмінник…». Загалом, Довженко зростав мрійливим, схильним до споглядальності: життя (тоді йому здавалось) йшло у двох вимірах — реальному і уявному. Пристрасті до чогось одного він не мав, натомість хотів вирізнятися, йому здавалося, що він може все, але «загалом мрії у виборі майбутньої професії літали у сфері архітектури, живопису, мореплавства далекого плавання, розведення риб і учителювання»
[link] ).
6 сторінка “Кіноповість “Зачарована Десна” – “свято босоногого дитинства”
“Літератори”
Ведучий
Кіноповість “Зачарована Десна” писалась “у стіл”, не для видавництва! Після всіх провалів, драм, трагедій, після злету і падіння, після страшних поневірянь від кордону на заході до кордону на південному сході Туркменії – хресна дорожка Довженка неодмінно мала повернути його до дитинства. Воно йому зявилось 5 квітня 1942 року. І відтоді впродовж 14 років О.Довженко усе поринав у нехитрі спогади дитинства.
1 учень
В українській літературі можна знайти чимало оповідань про “босоноге дитинство” – всі вони досить схожі між собою. А от “Зачарована Десна” і дотепер залишається єдиним унікальним у цьому жанрі твором. Це своєрідна енциклопедія сільського життя українців кінця ХІХ початку ХХ століття.
2 учень
9 листопада 1946 року в листі до матері й сестри Олесадр Петрович признавася:” …пишу одну повість про діда, батька, матір і про все ,одним словом, сосницьке життя,- ще коли я був маленьким, мамо, у вас і щасливим. Про всяке таке старовинне, що щезло вже, минуло давно і ніколи, нікому не вернеться, як не вертаються літа. Чомусь я часто, коли не щодня, згадую про Сосницю і про вас усіх, особливо про батька і про вас , моя рідна старенька мамо. Очевидно тому, що й сам уже сивий, і день мій вечоріє вже, і хоч не гнеться ще спина і хожу ще рівно я, як дід Семен, оглядуватися став назад, почав визирати в холодне чуже вікно – а чи не пливуть до мене в гості молоді літа деснянською водою на дубах. Ні, не пливуть”
3 учень
“Зачароана Десна” з'явилася як сповідь змученого митця, як найнадійніша моральна опора для власного духу. Малий Сашко уособлює душу письменника. Автор цим образом підсвідомо мовби хотів сказати: подивіться, люди, ось моя душа перед вами, чиста, безгрішна.
Гра “ Продовжіть речення”
Десна – це символ ….(дитинства).
Кіноповість – це…( повість, написана з урахуванням специфіки кіно).
Головна думка - …( “гімн людині”, поетизація праці, утвердження життєвого оптимізму, заклик любити, шанувати все те, що робить людину духовно багатою, щасливою, не забувати своїх коренів, щоб стати гідним сином своєї землі).
Особливості твору – наявність двох ліричних героїв ( малий Сашко і зрілий майстер).
Будова тексту –твір складається з …( новел-спогадів).
Ведучий
Світ “Зачарованої Десни” глибокий, невичерпний до дна, він також широкий та безмежний, як і людське пізнання. Скільки заховано в ньому думок, почуттів, переживань великого художника! У ньому – духовна опора кожного українця.
У кіномистецтві Довженко зробив найбільше, кіномитцем він був, так би мовити природженим… Все життя поєднував у собі і художника, і письменника, і мислителя і громадського діяча.
Олександр Петрович безперечно був непересічною особистістю. Усе життя поклав на олтар служіння українському народові, Україні та величному божеству – кіномистецтву. Ми маємо пам’ятати про величезний внесок письменника в світову та українську духовну скарбницю. Його душа є криницею, з якої питимуть цілющу воду не тільки слов’яни… Довженку було важко у житті. Але він ніколи не відступав перед труднощами. Горів сам і запалював інших.
Любі друзі! Бажаю вам завжди бачити зорі навіть у буденних калюжах на життєвих шляхах, як бачив їх Олександр Довженко.
