Урок розвитку зв’язного мовлення в 5 класi
Тема: Поняття про типи мовлення. Докладний усний переказ тексту наукового стилю.
Мета: дати учням загальне уявлення про типи мовлення, навчити їх визначати типи мовлення; навчити школярів складати зв’язне висловлювання (переказ) наукового стилю; поліпшувати зміст та мовленнєве оформлення свого переказу.
Обладнання: підручник, текст переказу, український віночок.
Перебіг уроку
І. Організація класу.
ІІ. Повідомлення теми та мети уроку.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
1.Практична робота
Прочитати подані тексти. Визначити, про що в них розповідається. Що саме говориться про зерно в кожному тексті, про які дії, ознаки, причини?
1) Всіяне в ґрунт зерно пшениці вбирає воду, бубнявіє і потім проростає. Через кілька днів з’являються сходи. Через деякий час у сходів утворюється третій листок. Далі від підземної частини пшениці відростають бічні пагони – пшениця кущиться.
2) Пшениця - найважливіша зернова культура. На земній кулі її налічується близько 15 видів. Кожен вид має багато сортів. Стебло пшениці пряме і порожнисте. Таке стебло називається соломиною.
Квітки зібрані в суцвіття – складний колос. Він складається з багатьох колосків.
3) У сільському господарстві все починається з зерна. Без зерна немає худоби, немає свійської птиці… Отже, немає й м’ясних та молочних продуктів харчування. А без них не може існувати і той, кому підкорені, ким створені всі галузі народного господарства. Без зерна немає хліба.
Зерно – найважливіше, основне в сільському господарстві.
(За Є. Перм’яком.)
2. Робота з учнями за таблицею «Типи мовлення»
Типи мовлення
Назви типів мовлення На яке питання дається відповідь у висловлюванні.
Про що говориться у висловлюванні.
Основні частини висловлювання.
Розповіді
Що робить особа або предмет?
Про дії, події.
Початок дії (події), її розвиток і завершення.
Опис
Яким є предмет або особа?
Про ознаки предмета, особи.
Загальне враження, окремі ознаки, оцінка.
Роздум
Чому предмет або особа такі?
Про причини ознак та дій
Теза ( думка, яка доводиться), аргументи (докази), висновок.
-Прочитати ще раз наведені тексти про пшеницю. Визначити, до якого типу мовлення належить кожен із них. Чи можна побачити одночасно дії предмета, про які йдеться в першому тексті? Ознаки предмета, які описуються в другому тексті? Довести свою думку на підставі таблиці «Типи мовлення». Який тип мовлення слід використати, даючи відповідь на ці питання?
Зразок відповіді: Я вважаю ( на мою думку, мені здається), що це висловлювання є описом, бо в ньому йдеться про ознаки предмета, які можна відразу побачити (стебло пряме і порожнисте всередині, квітки зібрані в суцвіття – колос; колос складається з багатьох колосків).
3.Пояснення вчителя.
Для визначення типу мовлення корисно застосовувати прийом «фотографування». Те, що можна показати на одному знімку, - опис, на кількох знімках – розповідь, те, чого не можна показати взагалі, - роздум.
IV. Закріплення матеріалу.
1.Виконай завдання.
Обрати тип мовлення, щоб розповісти товаришеві:
який вигляд має ваша улюблена тварина;
чому цю тварину ви любите найбільше;
про свої спостереження за поведінкою тварин.
2. Підготовка до переказу.
1)Відгадайте з яких квіток плівся український віночок.
(Хміль.)
(Калина.)
Хоч мороз усе побив – його не займає.
(Барвінок.)
Цілі дні і ночі
Дивляться у небеса
Темно – сині очі.
(Волошки.)
Із сонечком схожа –
Краї біленькі,
Серединка жовта.
(Ромашка.)
Факели вогнені.
Цілий день собі горять,
З сонечком лягають спать.
(Маки.)
2)Читання вчителем тексту переказу.
Віночок
Починали носити віночок дівчатка з трьох років. У віночок вплітали чорнобривці, незабудки, барвінок, ромашки. Кожна квіточка лікувала дитину. Чорнобривці - від головного болю, незабудки та барвінок – зір розвивали, а ромашка серце заспокоювала.
У чотири роки плівся інший віночок. Доплітався безсмертник. Листочки яблуні.
А для шестирічної доньки у віночок вплітали мак, що давав сон та беріг думку, вплітали й волошку.
Для семирічної дитини плели вінок з дев’яти квіточок. І вперше квіт яблуні вплітали. У центрі було гроно калини – символ краси дівочої. Всього в українському віночку дванадцять квіточок: ружа, калина, безсмертник, деревій, незабудки, любисток, волошки, ромашки, барвінок, хміль, квіти вишні і мак.
Плести віночки – то ціла наука.
3)Словникова робота
чорнобривці, незабудки, барвінок, ромашки;
безсмертник, листочки яблуні;
мак, волошка;
квіт яблуні, калина.
Ружа, деревій, любисток, хміль, квіти вишні.
(Підкреслені квіти у вінку для дорослих зникають)
4)Бесіда з учнями.
- До якого стилю і типу мовлення належить текст? ( Науковий стиль, розповідь.)
- З якого віку дівчатка починали носити віночок? Які квіти до нього входили? Які властивості вони мали?
- Чим відрізнявся вінок чотирирічної дівчинки від вінка трирічної?
- Які квіти допліталися у віночок шестирічної дівчинки? Яку властивість мав мак?
- Скільки квіточок було у вінку семирічної дівчинки? Які саме? Що символізувало гроно калини?
- Який віночок плівся для дорослої дівчини?
5)Скласти план переказу.
1.Віночок трирічної дитини.
2.Вінок у чотири роки.
3.Віночок шестирічної доньки.
4.Віночок для семирічної дівчинки.
5.Дванадцять квіточок.
6.Ціла наука.
3. Зробити докладний усний переказ.
( Оцінювання.)
V. Підсумок уроку.
Бесіда з учнями.
1) На яки три смислові типи поділяються тексти? (Розповідь, опис, роздум.)
2) Які стилі можуть використовуватися в описовому тексті? (Науковий, художній.)
3) Вказати особливості текстів – роздумів.
4) Які стилі застосовуються в розповідних текстах? (Розмовний, публіцистичний, художній.)
5) Яку композиційну будову має розповідний текст художнього стилю?
VI. Домашнє завдання.
Знайдіть науковий опис однієї з рослин, з яких плететься український віночок, і усно перекажіть його. Вивчіть таблицю «Типи мовлення».
