6
Тема. Звертання поширені і непоширені. Розділові знаки при звертанні. Уявна подорож країною Звертань.
Мета: поглибити й систематизувати знання учнів про поширенні й непоширенні звертання,розділові знаки при звертаннях; розкрити багатство та різноманітність українських форм звертання, виражальних можливостей звертань у мовленні;
розвивати мовленнєві уміння й навички, уміння спостерігати за власним мовленням, свідомо аналізувати своє мовлення й мовлення співрозмовників відповідно до літературних норм; формувати культуру поведінки і спілкування, знання мовного етикету;
виховувати пошану до співрозмовників; виявляти цікавість і любов до рідної мови.
Обладнання: таблиця «Звертання» , картки «Мовний етикет», тестові завдання
ПРЕБІГ УРОКУ
І. Організаційно-вступна частина
- Сьогодні друзі, ми з вами помандруємо країною Звертань. Але перш, ніж вирушити у подорож, я хочу , щоб у кожного з вас підвищився настрій.
Психологічна рефлексія « Наш настрій» . Робота в парі. Міні-діалог.
Зверніться до свого сусіда по парті, обов’язково, назвавши його (її) на ім’я, зробіть комплімент з приводу гарного вигляду, гарної оцінки за сьогоднішній день, або просто побажайте один одному успіхів та гарного настрою. Не забувайте, ніщо так не тішить вухо людини, як її власне ім'я..
- Сподіваюсь, що наш урок значно покращить настрій всім вам, адже працювати будемо зі словом, а мова наша так ж різнобарвна і тільки від нас самих залежить, чи будемо ми приємними й грамотними співрозмовниками, а для цього потрібно працювати в першу чергу над собою.
- Тож девізом нашого уроку нехай будуть такі слова:
ПРАЦЮВАТИ, ПРАЦЮВАТИ, БЕЗУМОВНО!
КОЖНІЙ ХВИЛІ НЕМА ВОРОТТЯ!
II. Повідомлення теми та завдань уроку.
III. Основна частина уроку.
- Поїзд наш уявно-символічний, але без квитків їхати не зможемо. Виникає питання; де ж узяти гроші? Ваші відповіді і будуть умовними грішми, за які ви зможете придбати квитки. ( Бесіда за таблицею «Звертання» 5 класу, та § 26 с.132-133 підручника)
-Що таке звертання?
-Яким відмінком в українській мові найчастіше виражається звертання? (Кличним).
- З якою інтонацією вимовляються звертання?
- Якими за будовою бувають звертання?
-Які звертання називаються непоширеними?
-Які звертання називаються поширеними?
-Де в реченні може стояти звертання?
-Чи являється звертання членом речення?
-Я рада вітати усіх присутніх на зустрічі з його величністю Словом. Зараз ми ввійдемо у його храм і насолоджуватимемося прекрасними миттєвостями перебування у ньому. Тож розпочнемо нашу уявну подорож.
1. Зупинка перша «Лірична»
Поезія Д.Білоуса «Слова покличні-прості і величні»
В джерелах слова - душі криниця,
А рідна мова - як чарівниця.
Звичайний приклад візьму навмисне,
Краса ж така в нім, що серце стисне.
Дивися - в кличнім простім відмінку:
«Ой не стелися, зелен барвінку...»
Одвертий кличний - немов дитинний,
музичний,зичний та ще й гостинний.
Вживеш ти усно чи на папері -
мов у світлицю відчиниш двері.
Звертання щире, душевне, щедре -
Василю, Павле, Іване, Петре,
І так сердечно, і так ласкаво -
Наталю, Лесю, а чи Любаво!
До зборів, сходки відкрито й радо -
Чи товариство, а чи громадо!
А найсвятіше душа приємне -
Моя Вкраїно, кохана земле,
ти, сивий Дніпре, і ти, Дунаю, -
миліших серцю звертань не знаю.
Інтелектуальна розминка («карусель» запитань і відповідей)
- Яке враження справила на вас ця поезія?
(Ця поезія незвична й оригінальна, відчувається піднесено-емоційний стан душі автора. Поет підкреслює, що краса мовлення, його мелодійне звучання, стилістична виразність досягаються за допомогою звертань ).
- У чому особливість цього поетичного твору?
(Автор наголошує, яку важливу роль відіграють звертання у мовленні, завдяки кличному відмінку, який “немов дитинний, музичний, звичний та ще й гостинний”).
- Яка роль звертань у розумінні автора?
(«Звертання щире, душевне, щедре»,–підкреслює поет. А ще найважливіше для душі те, що можна звернутися до найрідніших святинь: «моя Вкраїно», «кохана земле», «сивий Дніпре» саме засобами рідної мови).
Зупинка «Мовний етикет»
Виступ групи учнів.
- Мешканці країни Звертань повинні були виконати випереджальне завдання.
Послухаємо їх.
Однією з найважливіших форм привернення уваги, встановлення контакту зі співрозмовником є звертання. Українська мова протягом століть виробила цілий ряд звертань, які задовольняють потреби мовця в найрізноманітніших ситуаціях спілкування.
При звертанні до незнайомих осіб (особи) чи в офіційній обстановці використовують:
Дорогі друзі! (Дорогий друже!)
Панове! (Пане! – до чоловіка чи хлопця від 18 років; Пані! – до жінки; Панно! – до дівчини (до 25 років, якщо вона незаміжня) Вельмишановні пані та панове! Добродії! (Добродію! Добродійко!) Товариші! (Товаришу! Товаришко!) Громадяни! (Громадянине! Громадянко!) Товаришу капітане (капітан)! Пане капітане (капітан)! Шановна громадо! Шановна спільното! Шановне товариство! Шановні колеги! Добірне товариство! Люди добрі! Господарю! Господине! Юначе! (Молодче!) Дядьку! (Тітко!)
У сім’ї: Дочко! Сину! Мамо! Тату! (Батьку!) Бабо! Діду!, а ще краще з використанням суфіксів суб’єктивної оцінки: Донечко! Синочку! Мамочко! Мамусю! Татку! Таточку! Бабусю! Бабунечко!Дідусю! Андрійку! Васильку! (форми Андрюша! Вася! – російські).
У лікарні: Лікарю! Сестро! Професоре! {Ви говорите…. Ви сказали…). Треба завжди уважно ставитись до вибору форми висловлення, щоб не бути фамільярним, не образити людини, не принизити в ній почуття власної гідності.
Звертаннями користуються у всіх державах з сивої давнини. Наприклад, наше українське «пан» - дуже старе, що використовувалось ще за часів Київської Русі. Пан – це давньогрецький бог лісів та гаїв, взагалі благодійник природи, захисник усього живого. Але «пан» - це звертання не до багатої людини, а до кожного: «Добрий вечір, пане господарю, стережи, Боже, твого товару»,- щедрували під вікнами найбіднішого селянина. Останніми роками повертається до нас і такий засіб спілкування, як «добродій». Улюбленим зачином листів багатьох українських письменників було: «Вельмишановний добродію», «Великоповажна добродійко».
У різних державах користуються різними звертаннями: в Англії до не титулованого чоловіка звертаються зі словами «сер», «містер», а до одруженої не титулованої жінки – «місіс», хоча до жінки з аристократичних кіл звертаються «леді», чи «міледі», а до її чоловіка – «мілорд». До дівчат в англомовних країнах звертаються «міс», у Скандинавії «фрекен», в Німеччині – «фрейлін». А ось ввічливе згадування про заміжню жінку в німців «фрау», до чоловіків «гер».
В Іспанії та Італії чоловік – «дон», жінка – «донья» чи «дона». У Стародавньому Римі до вільно народженої жінки казали «матрона», що в широкому розумінні означає мати сімейства. У середньовічних італійців звертання до заміжньої жінки було «мадонна». У Франції жінкам кажуть «мадам», чоловікам «місьє», дівчатам «мадемуазель».
А у народів Сходу вживають такі звертання: до чоловіка – «ага», до жінки – «ханум». Причому, якщо звертання вживається після імені, цим наголошується вияв особливої пошани. Цікаві й звертання до чоловіків: «ходжа»- до знатної особи, «хаджі» - до особи, що здійснила паломництво до Мекки.
Слово учителя. Дякую учням, які ознайомили нас з цікавими фактами. Пропоную всім ще раз звернути увагу на українські форми звертання, перелік їх ви знайдете у своїх картках.
МОВНИЙ ЕТИКЕТ
Дорогі друзі!
Громадянине!
Панове!
Добродію!
Вельмишановний!
Господарю!
Господине!
Дорогий друже!
Громадяни!
Пані!
Люди добрі!
Шановне товариство!
Шановна громадо!
Хлопці і дівчата!
Зупинка третя. «Дослідницька»
Перевіримо, як ви засвоїли теоретичний матеріал. Будемо досдідниками!
Прочитайте уривок з вірша Г. Чубач.
"Дозвольте Вас,бабусю,
колись намалювати.
У Вас красиві очі
І руки вузлуваті".
"Авжеж, - бабуся мовить,-
Малюй, моя дитино!
Дивилась в небо довго -
Та й маю очі сині..."
Знайдіть і випишіть звертання. Які вони: поширені чи непоширені? У якому відмінку стоять слова, що називають того, до кого ми звертаємось?
Як дитина звертається до бабусі? (На Ви).
Як ви думаєте , чи змінюється з часом мовний етикет? (Так, бо раніше й до батьків діти звертались на Ви).
На яке ставлення до адресата мовлення вказує вживання займенника ти в ролі звертання? ( Зневажливе, панібратське ).
Дослідження-трансформація речення за схемою – моделлю. Записати речення, підкреслити головні члени речення.
* Мати не втрачала віри в себе і не піддавалася розпачу.
Записати речення так, щоб воно відповідало поданим схемам.
1)ЗВ.!....
2) …,ЗВ. , ….
3) …,ЗВ.
1. )Мамо!(Або мати) Не втрачай віри в себе і не піддавайся розпачу.
2. )Не втрачай віри в себе , мамо, і не піддавайся розпачу.
3. )Не втрачай віри в себе і не піддавайся розпачу, мамо.
- Що змінилося в реченні? (Підмет став звертанням).
- Чим відрізняється звертання від підмета?( Звертання не є членом речення.)
Зупинка четверта. «Музична»
Прослухайте пісню, яку співає ваш одноліток Андранік Алексанян, переможець конкурсу «Дитяча Нова хвиля» 2011 року. Завдання таке: відпочити й назвати звертання в цій пісні.
Які ці звертання за будовою? (Моя мамо-поширене, рідненька – непоширене)
Підсумок-доповнення: в ролі звертань виступають не тільки іменникия, а й інші частина мови, які вживаються в значенні іменників.
Зупинка п’ята. «Творча»
Творче конструювання (самостійна робота)
1 варіант: Марія Степанівна, Ігор, козак.
2 варіант: Сергій Петрович, Олег, друг.
1 в. Маріє Степанівно, Ігорю, козаче.
2в. Сергію Петровиче, Олеже, друже.
Пояснити орфограми.
Усно. Використовуючи формули мовного і мовленнєвого етикету шановний, вельмишановний, любий, дорогий, поважний, коханий, скласти речення, щоб звертання були на початку, в середині та в кінці речення. Визначити вид звертань за будовою.
В українській мові форму кличного відмінка мають:
-імена (Оксано, Маріє, Дмитрику);
-назви людей (батьку, брате, сусіде, козаче);
-назви тварин (вовчику, коню, лисичко);
-назви явищ природи (гаю, земле, зоре).
2) Хвилинка – цікавинка
Любі хлопчики, дівчатка, вам загадочка така:
Чи не знаєте ви слово, яке б мало 40 «а»?
(Сорока)
О, тренуйтесь, діти, в мові, щоб розумними росли.
А скажіте, що за слово має 100 сполучень «ли»?
(Столи)
3) Дод. Творчий диктант на розширення речень шляхом уведення в них слів – звертань.
Прочитати прислів’я і приказки. Записати, вставляючи в них слова – звертання.
* Стримуй себе у всьому, а найбільше – у словах.
* Слухай багато, а говори мало.
* Не все говори, часто треба й помовчати.
* Тримай слово за зубами.
* Якщо б ти помовчав, ти б залишився мудрим.
Зупинка шоста. «Контрольна»
Тестові завдання. Укажіть правильний варіант відповіді:
1. Укажіть речення із звертанням.
а) Швидше, коню, швидше, коню, поспішай додому! (Т.Шевченко).
б) Нам здавалося, що роки пройшли (Ю.Збанацький).
в) Диви, димок за пагорбом! (Л.Костенко).
г) Сонце гріє, вітер віє з поля на долину (Т.Шевченко).
2. Яке речення ускладнене звертанням?
а) Ходім до тата, будем умовлять (І.Карпенко-Карий).
б) Прилітайте, сизокрилі мої голуб’ята, із-за Дніпра широкого (Т.Шевченко).
в) Летіли орлята з далекого краю (Народна творчість).
г) Ви бились завзято, вас впало багато за волю і честь (Т.Масенко).
3. У якому реченні є більше, ніж одне звертання?
а) Ой краю, мій краю, чи я розберу оте, що ти робиш зі мною! (Т.Осьмачка).
б) Вечірнє сонце, дякую за день (Л.Костенко).
в) Боже, як багато у світі краси! (О.Довженко).
г) Яка ж ти красива, яка велична, земле моя! (О.Довженко).
4. Укажіть речення із непоширеним звертанням.
а) Скажи мені, мій братику, королевий цвіте! (Т.Шевченко).
б) Я сирота з Вільшаної, сирота, бабусю (Т.Шевченко).
в) Важке ярмо твоє, мій рідний краю, не легкий твій тягар! (І.Франко).
г) Сон, кажуть, Божа благодать (Леся Українка).
5. Визначте речення із поширеним звертанням.
а) Бач, Оксано, я жартую, а ти справді плачеш (Т.Шевченко).
б) І калина, і м’ята коло білої хати (М.Макух).
в) Припливайте до колиски, лебеді, як мрії (В.Симоненко).
г) Поклін тобі, моя зів’яла квітко, моя розкішна, невідступна мріє! (І.Франко).
6. За допомогою яких розділових знаків може виділятися звертання на письмі?
а) Двокрапки, тире і ком;
б) ком і знака оклику;
в) тире і знака оклику;
г) двокрапки, тире, ком і знака оклику.
ІV. Підсумок уроку.
Метод «Мікрофон»
- Сьогодні на уроці я дізнався …
- Сьогодні мене зацікавило …
Аргументація оцінок.
V. Домашнє завдання. § 26 с.132-133, вправа 229.
