16
Відкритий урок з української мови
Тема: Будова тексту.
Клас 11
Вчитель Шеремет В.В.
Тип уроку: Вивчення нового матеріалу.
Мета уроку:
Навчальна: визначити особливості тексту як основного поняття науки про мову.
Розвивальна: формувати вміння аналізувати текст.
Виховна: виховувати навички спілкування, розвивати творчу уяву.
Основні терміни і поняття: суб’єкт, предикат, контактний, дистантний, надфразова єдність, обрамлення, ретроспектива, перспектива.
Міжпредметні зв’язки: мова, література, ботаніка.
Наочність: дидактичний матеріал, таблиці,робота з мультимедійною дошкою, презентація до теми.
Додаткові джерела:
[link]
Форми роботи: індивідуальна, групова, фронтальне опитування.
Очікуваний результат:
Засвоєні знання : вільне володіння будовою тексту.
Вироблені уміння : конструювання, дослідження-спостереження.
Удосконалені навички: побудова логічних ліній, використання знань з інших предметів.
Структура уроку Діяльність учителя
Діяльність учнів
Організаційний момент
Повідомлення теми й мети уроку.
Мотивація вивчення даного матеріалу.
Погодження з учнями розуміння мети уроку:
– ключові завдання теми
– алгоритм досягнення мети
Участь у формуванні триєдиної мети уроку та визначення напрямів її досягнення.
2. Актуалізація опорних знань.
Коротка бесіда за попереднім навчальним матеріалом.
Консультування щодо виконання самостійного завдання на повторення основних правил, термінів.
Парне взаємонавчання.
Виконання завдань на повторення матеріалу.
Презентація виконаної роботи.
3.Мотивація навчально-пізнавальної діяльності.
1.Обгрунтування вивчення мовного явища із соціальних і практичних позицій.
2.Актуалізація суб’єктного досвіду учнів.
1. Відповіді на питання.
2. осмислення необхідності вивчення даної теми.
4.Вивчення нового матеріалу ( первинне засвоєння).
Електронна фізхвилинка.
1.Інструкція щодо виконання самостійної роботи.
2.Індивідуальна робота з учнями.
1. Робота з дидактичним матеріалом у статичних парах.
2.Аналіз первинного сприйняття матеріалу.
Динамічна пауза.
5.Осмислення нових знань, вироблення умінь і навичок.
1.Індивідуальна робота з учнями.
2.Окреслення спектра необхідних елементів знань.
3.Використання між предметних зв’язків.
1.Робота в групах.
2.Виконаня різнорівневих завдань.
3.Робота з довідниками.
Рухівка:
6. Закріплення, систематизація та узагальнення.
Управління самостійною роботою учнів. Спостереження, консультування, допомога, індивідуальна робота.
1.Робота в динамічних парах.
7.Контрольно-коригуючий етап.
1.Контроль за якістю засвоєння матеріалу, глибини його розуміння.
2.Оцінка якості виконання самостійної роботи.
1.Взаємоконтроль у статичній парі.
2.Презентація висновків та результатів діяльності.
8.Підсумок уроку, рефлексія.
1.Рефлексія ступеня реалізації поставлених цілей.
2.Оцінка відповідності визначеній меті уроку.
1.Відповіді на запитання.
2.Самооцінка діяльності.
9.Інструктаж щодо виконання домашнього завдання.
Проведення докладного інструктажу виконання диференційованих завдань.
1.Фрагментарні відповіді.
2.Запис диференційованих завдань у щоденниках.
Хід уроку:
Організаційний момент:
Сьогодні на уроці ми працюємо над новою темою, яка містить елементи відомого вам з попередніх класів – «Будова тексту».
Під час роботи використаємо підготовлені вами презентації, таблиці, дидактичний матеріал, посібники, підручники.
Формулювання триєдиної мети:
Спираючись на набуті раніше знання , визначити особливості тексту як основного поняття науки промову.
Формувати вміння аналізу тексту.
Виховувати навички спілкування у колективі, розвивати творчу уяву, естетичне сприйняття світу ( використання знань під час тестування , написання переказів, іспитів).
Погодження з учнями розуміння теми:
1.Ключове завдання: вільне володіння текстом.
2.Алгоритм досягнення: провести дослідження-спостереження, конструювання.
3.Роль учнів у досягненні мети: моделювання ситуацій, побудова логічних ліній, використання знань з інших предметів.
2.Актуалізація опорних знань:
Логічно-пошукове завдання:
1.Коли ми стикаємося з потребою працювати з текстом?
- в підручниках;
- в Інтернеті;
- на уроці …
2.Яким чином ми намагаємося зрозуміти іншомовні тексти?
3.Чи завжди розуміємо співрозмовників?
Робота з реченням на дошці.
Глока куздра штенно будланула бокра та кидлачить бокреня.
Цю фразу створив філолог Л.Щерба,вона стала крилатою для багатьох дослідників. Можливо, це нісенітниця?
Чи можемо щось зрозуміти? А якщо таким чином скласти текст? На що він буде схожий?
Якщо окреме слово на розуміємо, то можливо фраза щось означає?
Фіксуємо на дошці у два стовпчики висновки / відсутність лексичного змісту/.
А якщо уявимо, що перед нами звичайне речення, побудоване за всіма правилами синтаксису? Які дії можемо виконати? / робота біля дошки/.
Отже, можемо виконати синтаксичний розбір. Дійсно,це можливо: ось бачимо головні члени речення, другорядні, пов’язані сурядним зв’язком.
Даємо характеристику: речення розповідне, неокличне, просте, двоскладне, повне, поширене, неускладнене.
Моделюємо іншу фразу. Тепер використовуємо слова, які належать до значущих частин мови:
Багатокольорові втомлені звуки навмисно чекають.
Обмірковуємо ситуацію, які дії правомірні стосовно цього речення /біля дошки/.
Створюємо схему-правило.
Коментар вчителя: запишемо у перший стовпчик здобутих знань, що слова мають певне ЛЕКСИЧНЕ значення.
СКЛАДОВІ ТЕКСТУ
ВІДОМЕ
НОВЕ
1.
Лексичний зміст.
2.
Речення побудоване за правилами синтаксису. Але!!! Воно не несе ЗМІСТОВОГО навантаження.
Як розібратися? Ця думка суперечить логіці, хоча письменники у своїх творах можуть дозволити таке.
3.Мотивація навчально-пізнавальної діяльності.
Звернемося до робочого зошита з розвитку зв’язного мовлення для 9 класу ст.. 87 – 89. Які передумови впливають на створення тексту? / учні зачитують основні положення/
У зошитах і на дошці формулюємо вже відоме про текст:
ВІДОМЕ
НОВЕ
1.
Лексичний зміст
2.
Лексичне значення
3
Синтаксичне ціле
4
Граматичний зв’язок
5
Тема
6
Основна думка
7
Послідовність
У яких ситуаціях можемо використати набуті знання?
Робота з папками ст.2.
До кожного тексту можемо скласти ПЛАН простий, складний/.
- текст має підтеми
у простому плані
текст має мікротеми
у складному плані
1.
1.
2.
а)
3.
б)
в)
Текст має такі частини:
ВІДОМЕ/ дане
НОВЕ
тема – частина, яка містить відому інформацію, на якій ґрунтується наступна думка.
рема – нове повідомлення, основний зміст висловлення, особливості відомого, даного.
Розглянемо текст « Каштан», виконаємо в групах розподільну роботу:
ВІДОМЕ/ дане
НОВЕ
Каштан звичайний…
прикрашає…
Його батьківщина…
Балканський півострів…
Він…
прекрасно акліматизувався…
Тут…
на розкішному гіллі…
Тоді…
багатьма європейськими столицями..
Це дерево…
виконувало лише…
Нині деревину каштана…
використовують…
Згідно вивченого з синтаксису встановлюємо відповідність:
ТИПИ СХЕМ / будова тексту/
1.
послідовно П2
П3 паралельний
С1
П4 сурядний
підрядний
П5
Вивчення нового матеріалу.
Пояснення вчителя. Ознайомлення з текстом « Як ліс варення варить».
С1--------П1/С2--------П2/С3---------П3/С4---
Це ланцюговий зв’язок.
Увага на дошку! Словник-довідник. Нові терміни.
Слово може бути і суб’єктом і предикатом.
Слово може доповнити перше речення і утворити нове.
Робимо висновок / скласти схему/ :
ТЕКСТ
ВИСЛІВ З ПОСЛІДОВНІСТЮ ЄДНІСТЬ
Виконуємо розбір – аналіз, доповнюємо таблицю вивченого на уроці .
СКЛАДОВІ ТЕКСТУ
ВІДОМЕ
НОВЕ
1.
Лексичний зміст
Надфразова єдність
2.
Лексичне значення
Суб’єкт
3
Синтаксичне ціле
Предикат
4
Граматичний зв’язок
Послідовно
5
Тема
Паралельно
6
Основна думка
Ланцюговий
7
Послідовність
8
План
9
Дане /уже відоме/
10
Нове
11
Підтеми /у абзацах/
12
Мікротеми /інші думки/
13
Сурядний /підряд. зв’язок
Встановлюємо предикат: ростуть суниці /П1/, дозрівають /П2/, трава нанизує ягідки /П3/, духмяність розлита /П4/.
Звертаємо увагу на те, що заголовок і шосте речення подають одну думку.
Пояснення дають учні. Записуємо у 2 стовпчик нове поняття «Обрамлення».
Продовжуємо дослідження. Розглянемо папку №5 / друга частина тексту «Сосна»/.
Електронна фізхвилинка. Динамічна пауза.
1) повернення втомленому учневі працездатності та уваги;
2) позбавлення м’язового та розумового напруження;
3) попередження порушення постави.
Робота групи № 2 з мультимедійною дошкою.
Дати відповідь на питання: Чи йдеться тут про їжу для тварин? Яка нова думка?
/ роль сосни в екосистемі/. Розуміємо, що для повноти аналізу не вистачає знань. Робота в групах з довідниками і картками.
Починаємо з найпростішого – встановлення підмете/ суб’єкта/ та предиката / що говорить про суб’єкт/.
Учні в зошитах виписують підмети та присудки. Складаємо схему С1--------П1/С2--------П2/С3---------П3/С4--- пов’язані контактно та дистантно. Встановлюється ланцюговий зв’язок. Маємо декілька суб’єктів та предикатів.
Робота групи № 3 з мультимедійною дошкою.
Згідно правила в цьому тексті / надфразовій єдності / є тема – важливе значення сосни, встановлюється послідовний зв’язок, основна думка – користь сосни на піщаних грунтах, речення пов’язані граматично.
Звернемося до довідника, розглянемо тлумачення термінів.
Доповнимо другий стовпчик новими поняттями / сусідні речення поєднані контактним зв’язком, а речення на відстані – дистантним.
СКЛАДОВІ ТЕКСТУ
ВІДОМЕ
НОВЕ
1.
Лексичний зміст
Надфразова єдність
2.
Лексичне значення
Суб’єкт
3
Синтаксичне ціле
Предикат
4
Граматичний зв’язок
Послідовно
5
Тема
Паралельно
6
Основна думка
Ланцюговий
7
Послідовність
Контактний
8
План
Дистантний
9
Дане /уже відоме/
10
Нове
11
Підтеми /у абзацах/
12
Мікротеми /інші думки/
Контраст
13
Сурядний /підряд. зв’язок
Дилема
5.Осмислення нових знань, вироблення умінь і навичок.
Робота групи № 4 з мультимедійною дошкою.
Розглянемо 2 частину тексту «Як ліс варення варить».
Встановлення мікротеми /зв’язок людини , лісу, струмка/. Читання, встановлення частин за таблицею.
Учні доводять,що текст є синтаксичним цілим, має контекст – на фразову єдність.
Питання - пошук: Що пропущено в таблиці?
Робота групи № 5 з мультимедійною дошкою.
Папка № 6, правило «Плавність розгортання теми».
Відоме - суниці. Їх аромат – розширення сказаного – ретроспектива. Подальша дія – перспектива.
Зауваження: без ключових слів неможливо проаналізувати будову тексту.
Висновки учнів про актуальність отриманих знань.
СКЛАДОВІ ТЕКСТУ
ВІДОМЕ
НОВЕ
1.
Лексичний зміст
Надфразова єдність
2.
Лексичне значення
Суб’єкт
3
Синтаксичне ціле
Предикат
4
Граматичний зв’язок
Послідовно
5
Тема
Паралельно
6
Основна думка
Ланцюговий
7
Послідовність
Контактний
8
План
Дистантний
9
Дане /уже відоме/
Ретроспектива
10
Нове
Перспектива
11
Підтеми /у абзацах/
Ключові слова
12
Мікротеми /інші думки/
Контраст
13
Сурядний /підряд. зв’язок
Дилема
Закріплення, систематизація та узагальнення.
Обговорення фрагменту тексту за роботою художника Нила Хасевича.
7.Контрольно-коригуючий етап.
1.Контроль учителя за якістю засвоєння матеріалу, глибини його розуміння.
2.Оцінка якості виконання самостійної роботи.
3. Взаємоконтроль учнів у статичній парі.
4.Презентація висновків та результатів діяльності.
8.Підсумок уроку, рефлексія.
1.Відповіді на запитання.
2.Самооцінка діяльності.
9.Інструктаж щодо виконання домашнього завдання.
Фрагменти презентацій.
1.
СКЛАДОВІ ТЕКСТУ
ВІДОМЕ
НОВЕ
1.
Лексичний зміст
Надфразова єдність
2.
Лексичне значення
Суб’єкт
3
Синтаксичне ціле
Предикат
4
Граматичний зв’язок
Послідовно
5
Тема
Паралельно
6
Основна думка
Ланцюговий
7
Послідовність
Контактний
8
План
Дистантний
9
Дане /уже відоме/
Ретроспектива
10
Нове
Перспектива
11
Підтеми /у абзацах/
Ключові слова
12
Мікротеми /інші думки/
Контраст
13
Сурядний /підряд. зв’язок
Дилема
2.
ТИПИ СХЕМ
1.
послідовно П2
П3 паралельний
С1
П4 сурядний
підрядний
П5
3.
С1--------П1/С2--------П2/С3---------П3/С4---
Це ланцюговий зв’язок.
Слово може бути і суб’єктом і предикатом.
Слово може доповнити перше речення і утворити нове.
4.
ТЕКСТ
ВИСЛІВ З ПОСЛІДОВНІСТЮ ЄДНІСТЬ
ПРЕЗЕНТАЦІЯ
Текст "СОСНА"
Сосна щедро годує багатьох лісових мешканців. Майже протягом усього року її глицею живляться, глухарі. Найкращі ласощі для лося — молоді соснові пагони та кора дерев. Білки, бурундуки, шишкарі з великим задоволенням поїдають соснове насіння. Навіть рибний молодняк_охоче ласує сосновим пилком, який навесні тоненькою плівкою затягує усі плеса лісових озер та річок.
Сосна щедро годує багатьох лісових мешканців.
Підмет -"сосна"
Кількість речень.... вказує, що це складне синтаксичне ціле.
Є зміст ніби між рядками - контекст, отже це надфразова єдність
Сосна — Суб’єкт розповіді ---- підмет
ЩО відбувається з сосною ? Це предикати ( події у реченні).
Живляться глухарі / П1/ Ласощі для лося /П2/ Білки, бурундуки, шишкарі поїдають насіння/ П3/ Рибний молодняк ласує пилком/ П4
5.
ТЕКСТ " ЯК ЛІС ВАРЕННЯ ВАРИТЬ" Перша частина
Мабуть, ніхто не бачив ще, як ліс варення варить. На лісовій галявині зарожевіли суниці. Завтра вони дозріють. Глянеш,— за суницями ступити ніде. Кожна травинка понанизувала на себе суничок, мов намистинок. А на галявині така духмяність розлита, так пахне, аж серцю те лоскотно, то щемно. Наче ліс варення варить.
Суб’єкти -- ЛІС, ВАРЕННЯ
Предикати ( події у реченні ) -- РОСТУТЬ СУНИЦІ --П1, ДОЗРІВАЮТЬ --П2, ТРАВА НАНИЗУЄ ЯГІДКИ -- П3, ДУХМЯНІСТЬ РОЗЛИТА -- П4.
УВАГА! Заголовок тексту і останнє речення......./обрамлення/
6.
ТЕКСТ " СОСНА" 2 частина
Сосна росте на пісках, на скелях, на позбавлених рослинності та ґрунту кам'яних розсипах. Вона закріплює їх та захищає круті схили від обвалів і зсувів, зупиняє сипучі піски, оберігає від замулення річки. Завдяки сосні пощастило приборкати безкраї Олешківські піски, які протягом віків захоплювали все нові землі на півдні України. Колишня піщана пустеля перетворилася нині на зелений сосновий бір.
1. Чи йдеться про корм для лісових мешканців?
2. Яка нова думка?
3. Встановлюємо суб"єкт - підмет -...
предикат/ що говорять про сосну/...
4. Виписуємо підмети, присудки.
5. Складаємо схему -- думка йде ланцюгом.
7.
С1(сосна)---П1(закріплює грунт)С2(сипучі піски зупиняє)---П2(приборкані Олешківські піски)С3(південь України)---П3(піщана пустеля)П4(стає сосновим бором).
Маємо : 1.Тему. 2.Послідовний ланцюговий зв"язок.
3.Основна думка - користь сосни...
4.Речення пов’язані граматично / узгодження в роді, числі, відмінках, часі.../
8.
ТЕКСТ "ЯК ЛІС ВАРЕННЯ ВАРИТЬ" 2 частина
Сосна росте на пісках, на скелях, на позбавлених рослинності та ґрунту кам'яних розсипах. Вона закріплює їх та захищає круті схили від обвалів і зсувів, зупиняє сипучі піски, оберігає від замулення річки. Завдяки сосні пощастило приборкати безкраї Олешківські піски, які протягом віків захоплювали все нові землі на півдні України. Колишня піщана пустеля перетворилася нині на зелений сосновий бір.
1.Нова мікротема - думка про людину і струмок.
2.ВІДОМЕ - ліс, суниці, варення. НОВЕ -птахи, людина, джерело.
3.ПІДМЕТИ – СУБ’ЄКТИ : С!--птахи, С2--людина, С3--джерелою
4. СХЕМА С1--С2/П2--С3/П3--С4/П4--С5/П5.
5. Окремі мікротеми.
6. КОНТАКТНИЙ ЗВ’ЯЗОК у сусідніх реченнях.
7. ДИСТАНТНИЙ ЗВ’ЯЗОК у реченнях на відстані.
8. Текст має СИНТАКСИЧНУ ЄДНІСТЬ - речення поєднані логічно.
9.Наявний контекст / думка про суничне варення в лісі/.
ЦЕ – НАДФРАЗОВА ЄДНІСТЬ.
10.Запис у стовпчик №2 після прочитання правила .
ВІДОМЕ РЕТРОСПЕКТИВА ПЕРСПЕКТИВА
КЛЮЧОВІ СЛОВА
9.
СКЛАДАННЯ ВИСЛОВЛЮВАННЯ ПІД ЧАС ІСПИТІВ.
Критерії оцінювання
1. Власне висловлення оцінюється за критеріями змісту та мовленнєвого оформлення. Максимально можлива сума балів за власне висловлення (сума балів за всіма критеріями) - 24 бали.
2. Зміст власного висловлення оцінюється за шістьома критеріями, як показано в таблиці 1.
Таблиця 1 Оцінювання змісту власного висловлення
Теза Учасник чітко формулює тезу. Теза висловлення передує аргументам. Учасник використовує мовні конструкції на зразок «Я вважаю...», «На мою думку» тощо.
Учасник може подати дві тези й аргументувати кожну окремо
2
Учасник формулює тезу частково. Учасник не використовує мовні конструкції на зразок «Я вважаю», «На мою думку». Або: теза розташована після аргументів. Або: теза розірвана
аргументами чи прикладами_____________________
1
Учасник не формулює тезу. Учасник не вживає мовні конструкції на зразок «Я вважаю...», «На мою думку» тощо. Аргументам не передує висловлення, що свідчить про
розуміння теми______________________________________
0
2. Аргументи
Учасник наводить принаймні два доречних докази, підстави для обґрунтування, підтвердження висловленої тези. Аргументи передують прикладам, які їх ілюструють. Учасник може використовувати мовні конструкції на зразок «тому що», «це доводить», «підтвердженням цього є», «це засвідчує», «свідченням цього є», «доказом цього може бути»
тощо________________________________________________
Учасник наводить принаймні один доречний доказ для обгрунтування висловленої тези. Або: аргументи розташовані після прикладів. які їх ілюструють._______________________
Учасник не наводить жодного аргументу для обґрунтування тези. Або наведені аргументи не є доречними
За. Приклад
3
літератури чи мистецтва
Учасник наводить принаймні один доречний приклад з художньої літератури або інших видів мистецтва. Указана проблема, порушена автором художнього твору, назва твору, художній образ, через який проблема розкрита, наведена цитата з твору. Учасник може також посилатися на факти з життя митців, якщо ці факти стосуються їхньої творчості. Учасник може використовувати мовні конструкції на зразок «наприклад...», «прикладом може слугувати...», «яскравим прикладом цього може слугувати...», «не можна не згадати...»
2
Відсутня мотивація наведення цього прикладу або приклад містить фактичні помилки
1
Приклад з літератури чи інших видів мистецтва відсутній або недоречний.
0
36. Приклад з історії, суспільно-політичного
чи з
власного життя
Учасник наводить принаймні один доречний приклад з історії, суспільно-політичного життя чи власного життя. Учасник може використовувати мовні конструкції на зразок «наприклад...», «прикладом може слугувати...», «яскравим прикладом цього може слугувати...», «не можна не згадати...»
2
Приклад містить фактичні помилки
1
Приклад з історії, суспільно-політичного чи власного життя відсутній або недоречний
0
10.
САМОСТІЙНА РОБОТА / Мультимедійна дошка. Завдання за текстом "СПІТЬ, ХЛОПЦІ, СПІТЬ..."/
1.Складне синтаксичне ціле.
2.Основна думка.
3.Надфразова єдність має ТЕКСТОВИЙ СУБ’ЄКТ - робота художника, картина.
4. Що відбувалося навколо роботи - ЛОГІЧНИЙ ПРЕДИКАТ
П1-- "створена на мотив ..."
П2--" тому й заборонялася..."
П3-- " графікою милувалися..."
П4-- " високо поціновували..."
5.Упершому абзаці ПАРАЛЕЛЬНИЙ ЗВ’ЯЗОК між 1реч. та наступними.
6.Другий абзац -- НОВА МІКРОТЕМА -- ДОЛЯ ХУДОЖНИКА.
7.Перший абзац має ретроспективний зв’язок, бо говорить про один факт.
8. Другий абзац розповідає про подальшу долю автора - це ПЕРСПЕКТИВНИЙ зв’язок.
9.УВАГА! Текст має ОБРАМЛЕННЯ - заголовок і останнє речення " спіть, хлопці, спіть..."
10 Нове поняття для колонки №2 ПРОТИСТАВЛЕННЯ, ДИЛЕМА : "
ВІН МІГ БИ Й ДАЛІ ПРАЦЮВАТИ..." --- "АЛЕ ІНШІ ГЕРОЇ ВЖЕ КЛИКАЛИ ЗА СОБОЮ..."
