Тема: Вставні слова (словосполучення, речення). Розділові знаки при них.
Мета: поглибити знання учнів про вставні слова (словосполучення, речення);
розвивати вміння знаходити їх у тексті й доцільно вживати в мовленні; вчити правильно розставляти розділові знаки при вставних конструкціях; удосконалювати вміння правильно визначати речення із вставними словами та співзвучними словами, самостійно складати з ними речення; виховувати культуру мовлення, почуття шани та поваги до видатної української письменниці Лесі Українки.
Обладнання: роздатковий матеріал, портрет Лесі Українки.
Хід уроку:
Ι. Організаційний етап.
ΙΙ. Мотивація навчальної діяльності.
Проаналізуйте два уривки з віршів Лесі Українки. Чому слово «може» в одному випадку виділяється комами, а в іншому – ні?
Слово, моя ти єдиная зброє,
Ми не повинні загинуть обоє!
Може, в руках невідомих братів
Станеш ти кращим мечем на катів.
(Леся Українка « [link] »)
І та мелодія не може заніміти:
не раз, як тільки лист од вітру зашумить
чи блиснуть проти сонця ярі квіти,
вона зненацька в думці забринить.
(Леся Українка «Забуті слова»).
Протягом уроку ми спробуємо дати відповідь на це питання, навчимося доцільно й правильно використовувати вставні слова в своєму мовленні.
Для нашого уроку я недаремно обрала уривки з віршів саме Лесі Українки. Адже 25 лютого виповнюється 145 років з дня народження цієї видатної української письменниці, поетеси, яка відома в усьому світі. Тому вивчення нашої теми ми пов’яжемо з творчістю цієї письменниці.
ΙΙΙ. Актуалізація суб’єктивного досвіду учнів.
- Спочатку давайте пригадаємо, які слова ми називаємо вставними і для чого вони взагалі існують в українській мові.
Заслуховування лінгвістичної казки.
Вставне слово знало про все на світі. Хай найдрібніше що скоїться, а дізнається. Чи хто не з тієї ноги встав, чи хто на когось щось подумав — отримувало інформацію моментально. Тільки зайде в речення — новина готова. Таємниче всміхнеться і змовницьким шепотом розпочне:
— Між іншим, ви чули?
— Що? — кинуться всі до Вставного слова. Бо ж ніхто, ясна річ, не чув нічого.
— Не чули? Підмет учора дружину Додатка підвозив додому. Тільки це, між іншим, домовились?..
Або:
— Ой, що я знаю!
— А що?
— Звісно, то, між іншим, не для розголосу, але вчора Обставина мети свого благовірного лупцювала!..
Вставне слово не милувало нікого. Сьогодні про вас розкаже, завтра мене «ощасливить». Дружити з ним лячнувато було, а от слухати... Дня не могли без нього!
А найдужче відчулося це тоді, коли Вставне слово з роботи попросили. Не того попросили, що колектив захотів. Просто переборщило трохи Вставне слово, набалакавши, буцім Присудок у калюжі п'яним валявся. Присудок образи не стерпів і поставив питання руба.
Коротше, думка була одностайна: за підрив авторитету керівника, за розповсюдження наклепів і пліток Вставне слово з колективу виключити.
Так то й так. Але ж у реченні стало відразу, як у могилі. Усі принишкли, спохмурніли. Клацають безупинно на клавіатурах — словом не перемовляться. Що в світі робиться — ніхто не знає. Із Вставним словом таки веселіше жилося. А тепер... Що казати, не та атмосфера, зовсім не та.
Присудок, либонь, і сам це скоро відчув. Признатися, він теж полюбляв слухати Вставне слово, а що встиг уже пересердитись, то знову поставив питання руба: на роботі поновити. Підтриманий, безперечно, був одностайно.
Вставне слово з'явилось у реченні бліде, з синцями попід очима. Вочевидь, таки сильно виключення вплинуло. Аж стурбувалися усі: чи не перестане постачати новинами?
Нараз Вставне слово усміхнулось і по-змовницькому зашепотіло:
— Ви чули?
— Що? — зраділо кинулись до нього члени речення.
— Прикладка з Іменником розлучатися хоче. Тільки це, між іншим, гаразд?
Усі засвітились. У колективі знову запанував здоровий дух.
2. Тестові завдання:
1. Вставні слова, словосполучення і речення…
А) називають того, до кого звернене мовлення;
Б) виражають особисте ставлення мовця до висловлюваної думки;
В) називають виконавця дії або саму дію.
2. В усній мові вставні слова, словосполучення і речення…
А) завжди виділяються паузами;
Б) не завжди виділяються паузами, але на письмі – обовязково;
В) ніколи паузами не виділяються.
3. Вставні слова, словосполучення і речення можуть стояти…
А) лише на початку речення;
Б) лише в кінці речення;
В) на початку, в середині та кінці речення.
3. Бесіда:
Отже, зробимо висновок:
Добре. Молодці.
- А хто скаже, як виділяємо вставні слова на письмі?
ΙV. Закріплення й узагальнення матеріалу.
- У кожного з вас на парті є картка, за якою ми будемо працювати.
1. Перепишіть речення, розставте розділові знаки. Визначте вставні слова, поясніть, до якої групи вони належать (учні працюють біля дошки)
1. Кажуть мудрість приходить з роками. 2. Населення на диво зустріло нас привітно. 3. А вона уявіть зупинилась в ту мить. 4. Звідси до левади я біг мабуть швидше ніж до перелазу.
- Добре. Молодці. Наступне завдання складніше.
2. Замість крапок дібрати вставні слова із значенням, указаним у дужках.
Весна – це… найкраща пора року (упевненістьі). З цим погодяться всі…. (припущення). Весна …. днем красна (джерело вислову). Скоро зацвітуть сади, але …. вночі можливі приморозки (активізація уваги).
- Наступне завдання на ваших картках – гра «Зайве слово». В кожному з рядків є одне зайве слово. Вам необхідно з’ясувати, яке саме.
3. Гра «Зайве слово». Визначте групу вставних слів і знайдіть зайве слово.
А) Чого доброго, на жаль, здається, як на зло, на щастя.
Б) Безумовно, безперечно, без сумніву, сподіваюсь, по-перше.
В) По-моєму, як кажуть, на мою думку, за словами, либонь.
Г) Чуєте, отже, бачиш, уяви собі, зверніть увагу.
4. Наступне завдання для тих, хто дружить не тільки з українською мовою, але й з російською.
Гра «Перекладач». Перекладіть вставні слова українською мовою.
Обратите внимание (зверніть увагу), конечно (авжеж), несомненно (безумовно), представ себе (уяви собі), итак (отже), между прочим (між іншим), надеюсь (сподіваюсь), небось (либонь), вероятно (очевидно), как спеціально (як навмисне), наверное (мабуть).
Я подавала їй квітки, і листя, й трави
і з рук її не зводила очей.
Здавалося, вона плела не для забави,
а щоб зробить оправу для речей.
В її речах слова котились, наче хвилі,
мов сльози по її замучених братах,
в вінку, здавалось, блідли квіти білі,
і в'янули слова журливі на устах.
(«Забуті слова»).
5. Молодці. ви добре попрацювали. А тепер давайте трошки відпочинемо.
Пропоную вам розминку від Хвилинки-веселинки.
Прочитайте гумореску Павла Глазового. Запропонуйте свою назву.
Яким чином автор гуморески досягає комічного ефекту?
Вже ніч надворі. Не спить дитина.
Схилився батько над ліжком сина
І виявляє любов і ласку.
- Послухай, - каже, - синочку, казку.
Так, значить, дід жив і, значить, баба.
Була в них, значить, ще й курка ряба.
І сіла, значить, вона в гніздечко
І, так сказати, знесла яєчко.
Дід бив яєчко і баба била.
Ну, баба, значить, теж не розбила.
А, так сказати, пробігла мишка…-
І тут синочок схопився з ліжка –
Все значить, значить та так сказати…
Не треба казки! Я хочу спати!
Отже, нам треба вміти доцільно використовувати вставні слова, щоб не потрапляти в такі комічні ситуації, як герой гуморески.
6. Леся Українка дуже вміло використовувала в своїй творчості вставні слова. Як ви вважаєте, для чого?
Я пропоную вам зробити синтаксичний розбір двох речень з творів письменниці.
1) Мені осіння ніч короткою здається.
2) Здається, рукою подати до села.
Зробимо висновок. І повернемося до нашого епіграфу. Чи вирішили ми наше проблемне питання? Можемо відповісти на нього?
7. Скласти речення, щоб одне й те саме слово виступало в ролі члена речення і в ролі вставного слова.
V. Домашнє завдання.
Повторити правила с. 132-134, виконати вправу 251.
VI. Підсумки уроку.
Закінчіть думку:
- На сьогоднішньому уроці найцікавішим було те, що….