9 клас
Українська мова
Модуль № 1
Тема. ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО. Просте речення. Двоскладне й односкладне просте речення.
СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ. СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ. Складне речення, його ознаки. Види складних речень (сполучникові й безсполучникові).
СКЛАДНОСУРЯДНЕ РЕЧЕННЯ. Складносурядне речення, його будова і засоби зв'язку в ньому. Смислові зв'язки між компонентами складносурядного речення. Розділові знаки між частинами складносурядного речення. Інтонація складносурядного речення.
МЗЛ Повторення вивченого про мовлення і спілкування, про текст, стилі і типи мовлення.
Аудіювання.
Мета. Пояснити учням, що мова є основним засобом спілкування і пізнання навколишнього світу, ознайомити їх із висловлюваннями видатних діячів науки і культури про мову; повторити відомості про мовлення й спілкування, про текст, стилі й типи мовлення, особливості кожного стилю; сприяти виробленню в учнів умінь і навичок користуватися різними типами й стилями мовлення. Виховувати в учнів любов і пошану до рідного краю.
Обладнання: підручник Бондаренко Н.В. «Українська мова» 9 клас, таблиці міні-підручника «Типи мовлення», «Стилі мовлення».
Перебіг І 30 хв.
І. Добрий день, любі мої дев’ятикласники. Сонячний промінь сковзнув по щоці й нагадав, що час прокидатися. Начебто все, як і раніше. Але відчувається, що в школу ви ходитимете останній рік. Від вашого сумлінного ставлення до навчання залежатиме ваше майбутнє. Успіхів вам у навчанні.
ІІ. Ознайомлення з єдиним орфографічним режимом. Як і раніше, у вас для занять українською мовою мусить бути робочий зошит і зошит для контрольних робіт.
ІІІ. Повідомлення теми та мети модуля та міні-модуля.
ІV. Актуалізація опорних знань учнів. Дайте відповіді на запитання:
До якої мовної сім’ї належить українська мова?
Від якої мови вона утворилася?
Хто був зачинателем, а хто основоположником сучасної української літературної мови?
У чому виявляється багатство української мови?
У чому полягає милозвучність української мови?
Пригадати, що вам відомо про мову, для чого служить, як виникла?
Як впливає на мову мовленнєва ситуація, які її складові?
V. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.
1. Записати в зошиті висловлювання.
«Єдина справжня розкіш – це розкіш людського спілкування». (Антуан де Сент-Екзюпері).
2. Лекція учителя за планом.
Мова – невичерпний засіб спілкування людей.
Відображення в мові життєвого досвіду людей від давнини до сучасності.
Пізнання через мову рідного народу, його ментальності, культури, історичного досвіду.
Мова і мислення – нероздільні.
Мова така ж давня, як і наша свідомість.
Формування особистості людини за допомогою мови.
Володіння мовою – могутній засіб впливу на людей.
Основне призначення мови – служити засобом спілкування між людьми,
обміну думками, почуттями, знаннями.
Як засіб спілкування мова служить для передачі будь-якої складної думки чи почуття. Вона тісно пов’язана з мисленням, свідомістю.
Мова – певна система фонетичних, лексичних і граматичних засобів, що служать для вираження думок і почуттів.
Мислення – це практичне користування цими засобамив процесі мовленнєвої діяльності, яка може здійснюватися в усній або писемній формі.
3. Робота з підручником §§1 – 2.
VІ. Закріплення вивченого матеріалу.
1. Робота над текстом. Записати, пояснити орфограми.
Прислухайтесь, як океан співає –
Народ говорить. І любов. І гнів
У тому гомоні морськім. Немає
Мудріших, ніж народ, учителів;
У нього кожне слово – це перлина,
Це праця, це натхнення, це людина.
Не бійтесь заглядати у словник:
То пишний яр, а не сумне провалля. (М. Рильський.)
2 З’ясування основних вимог до мовлення. Вимоги до мовлення.
Змістовність. Відповідність висловлювання темі і основній думці, уникнення зайвого.
Послідовність. Суворий порядок викладу думок.
Багатство. Уживання різноманітних слів, речень, уникнення повторень.
Точність. Вживання найточніших слів.
Виразність. Добір слів і виразів, які найвиразніше передають основну думку.
Доречність. Врахування особистих рис співрозмовника та умов спілкування.
Правильність. Правильна вимова слів, побудова речень.
3. З’ясування ознак тексту. Ознаки тексту.
Текст – це кілька (або багато) речень, які розташовані в певній послідовності, залежно від змісту, і розкривають певну тему.
Речення в тексті об’єднані за змістом і граматично.
Межа речень у тексті позначається розділовими знаками.
Головні ознаки тексту: тема, основна думка, зв’язок речень, їх послідовність, завершеність викладу, підтекстова інформація.
4. Робота з таблицею «Типи мовлення».
5. Робота з таблицею «Стилі мовлення».
Кожен стиль має:
6. Коментоване письмо. Записати висловлювання видатних українських письменників про мову.
Мова – втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її! Борімося за красу мови, за правильність мови, за приступність мови, за багатство мови. (М.Рильський.)
Мову чудову, глибинне і пружне слово, немов гостру зброю, дав нам народ. Дав цю мову і наказав свято оберігати її чистоту, збагачувати і відшліфовувати до блиску, до гостроти разючої. (П.Тичина.)
VІІ. Підсумок І міні-модуля
Перебіг ІІ 30 хв.
І. Хвилинка-говоринка. Дібрати кінець прислів’їв із довідки.
Не знаєш початку,
Якщо на своєму язиці не втримаєш,
Добрі діла тихо ходять,
Кого не б’є слово,
Нащо тим журитися,
Один скаче,
Життя як стерня:
Ранні пташки росу п’ють,
Яке насіння
Любиш брати –
Не навчив батько,
Не журись,
Маленька праця краща
По гіркім труді
Під лежачий камінь
ДОВІДКА: … (що не може змінитися). …(вода не біжить). … ( то на чужому не втаїш). … (не гуди кінця). …(солодкий хліб). … (а за діло берись). …(а пізні – сльози ллють). …(не пройдеш, ноги не вколовши). … (другий плаче). …(а злі в усі дзвони дзвонять). …(тому й палиця не поможе). …(таке й коріння). … (люби і віддавати). …(не навчить і дядько). … (за велике безділля).
ІІ. Словникова робота. Повторення правопису м’якого знаку за допомогою міні-підручника. Вставити, де треба, м’який знак:
Янгол…с…кий, на сторін…ці, у долон…ці, павіл…йон, піч…, ходиш…, смієт…ся, знайомиш…ся, пол….с…кий, куз…ня, сяд…те, стан…те, ріж…те, Олен…чин, Ол…чин, у колис…ці, Вас…ці, Юл…чин, ін….ший, кін…чик, нян…чити, Богдан…чик, україн…с…кий, тон…ший, жен…шен…, Ман…чжурія.
ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
1. Бесіда за запитаннями.
Який розділ науки про мову називається «Синтаксис»?
Що таке пунктуація?
Що називається реченням?
Які бувають речення за будовою?
Яке речення називається складним?
ІV. Повідомлення теми та мети модуля та міні-модуля
V. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.
1. Аналіз речень. Установити залежність між частинами складних речень і види сполучників.
Скоро прийде весна, і у поле знов покличуть мене журавлі. Треба нахилитись, щоб з криниці води напитись. Журавлі бринять дзвінкоголосі, їх кличе даль прозоро-вітрова.
2. Робота з міні-підручником «Складне речення». (Стор.100-101)
3. Робота з міні-підручником «Складносурядне речення». Запис речень із подальшим синтаксичним розбором.
4. Робота з підручником. Опрацювання §§3 – 5.
VІ. Закріплення вивченого матеріалу.
1. Синтаксичний розбір речень.
Рости, моя дитино мила, красуйся, вранішня зоря, і хай тобі братерства сила у душу лине з букваря. Ніч, і вітер віти рве вербові. Чи то настане нічка темна, чи то веселий день шумить. Він слово, а Карпо йому – десятеро.
2. Коментоване письмо. Визначити смислові зв’язки в реченнях.
Починався день, і вітер гнав по небу хмари.
Тебе нема, і дні – як ночі, і сад хитається в журбі. (Причинно-наслідкова залежність між подіями.)
То вітерець дихне, то коник у житі засюрчить.
Або не сокіл я, або спалила мені неволя крила.
Довідка: ( Чергування явищ.) (Взаємовиключення явищ.) (Одночасність.)
VІІ. Підсумок ІІ міні-модуля.
VІІІ. Домашнє завдання. Вивчити §§3 – 5. Творча робота. Скласти й записати ССР із пар слів, що виступатимуть підметами.
Криниця, вода. Яблуня, сад. Сонце, степ. Сосна, дятел. Весна, птаство. Хмара, дощ. Грім, блискавка.
§§1,2 – повтор., впр.13,14
§§3,4 – вивч., впр. 32 – усно, 37 – письм.
§§4,5, 14- повторити, впр. 46, 147 – усно.
Перебіг ІІІ 30 хв.
І. Повідомлення теми та мети модуля та міні-модуля.
ІІ. Аудіювання.
ІІІ. Підсумок ІІІ міні-модуля і модуля.
Додатки
Завдання для самостійної роботи
Натиснув на кнопку – і пролунав дзвінок. А. Одночасність.
Він слово, а Карпо йому – десятеро. Б. Послідовність.
Починався день, і вітер гнав по небу хмари. В. Причинно-наслідкова залежність між подіями
Тебе нема, і дні – як ночі, і сад хитається в журбі. Г. Швидка зміна подій.
То вітерець дихне, то коник у житі засюрчить. Д. Зіставлення.
Або не сокіл я, або спалила мені неволя крила. Е. Протиставлення
Ж. Чергування явищ.
З. Взаємовиключення явищ.
Відповіді
Натиснув на кнопку – і пролунав дзвінок. (Швидка зміна подій.)
Він слово, а Карпо йому – десятеро. (Зіставлення.)
Починався день, і вітер гнав по небу хмари. (Одночасність.)
Тебе нема, і дні – як ночі, і сад хитається в журбі. (Причинно-наслідкова залежність між подіями.)
То вітерець дихне, то коник у житі засюрчить. ( Чергування явищ.)
Або не сокіл я, або спалила мені неволя крила. (Взаємовиключення явищ.)
Завдання
Бліц-опитування.
Синтаксис –це …
За будовою речення поділяються на …
За наявністю сполучників СР поділяються на …
Безсполучникове СР – це речення…
Сполучникове СР – це речення …
Сполучникові речення поділяються на …
Складнопідрядне речення – це…
Складносурядне речення – це…
Сполучники сурядності поділяються на …
Єднальні сполучники …
Протиставні сполучники …
Розділові сполучники …
Смислові зв’язки в ССР – це…
Кома в ССР ставиться …
Кома в ССР не ставиться …
Крапка з комою в ССР ставиться …
Тире в ССР ставиться …
Інтонація в ССР буває …
Таблиця «Типи мовлення».
Усне й писемне мовлення
має 3 основні типи:
розповідь, опис, роздум.
Розповідь –
тип мовлення,
який містить
послідовне повідомлення про певні події.
Схема розповіді.
Початок події.
Розгортання її, розвиток.
Кінець події.
Опис –
тип мовлення,
який дає
словесне зображення певних ознак предмета, особи, явища природи
в усній чи писемній формі.
Схема опису.
1. Загальне враження.
2. Змалювання окремих деталей.
3. Оцінка.
Роздум –
тип мовлення,
в якому
в логічній послідовності передаються (обґрунтовуються, пояснюються)
думки, міркування,
робляться висновки
на певну тему.
Схема роздуму.
1. Загальне положення.
2. Доведення
(докази, аргументи).
3. Висновки.
Таблиця «Стилі мовлення».
Стилі мовлення
Мета мовлення
Сфера
спілкування
Види творів, у яких стиль реалізується
Мовні особливості стилю
Розмовний
Обмін інформацією, думками, враженнями з близькими, прохання чи подання допомоги, виховний вплив, встановлення стосунків.
Побутові стосунки з родичами, друзями, знайомими
Бесіди, діалоги, записки, приватні листи.
Невимушеність, емоційність, необов’язковість строгої логічності, оцінний характер мовлення.
Мовні засоби
Широко використовується побутова лексика, фразеологізми, емоційно-забарвлені й просторічні слова, звертання, вставні слова, вигуки, неповні речення тощо.
Науковий
Повідомлення про результати наукових досліджень, досягнення науки і техніки, пояснення певних закономірностей.
Наука,
техніка,
освіта.
Дисертація, виступ, доповідь, диспут, монографія, стаття, підручник, лекція, відгук, анотація, рецензія.
Абстрактність, точність, логічність, доказовість, обґрунтованість викладу, деяка сухість мовлення.
Мовні засоби
Терміни, спеціальна фразеологія, складні синтаксичні конструкції, повні речення.
Офіційно-діловий
Регулювання офіційно-ділових стосунків.
Офіційно-ділові стосунки.
Закон, кодекс, статут, наказ, указ, договір, припис, ділові папери (розписка, доручення, протокол, акт, довідки, звіти, інструкція, лист)
Офіційність, строга точність.
Мовні засоби
Переважають стилістично-нейтральні мовні засоби: стандартна канцелярська лексика (кліше), складні речення, немає емоційно-забарвлених слів.
Публіцистичний
Обговорення, відстоювання та пропаганда важливих суспільно-політичних ідей, сприяння суспільному розвитку. Палке звернення до сучасників, вплив на аудиторію.
Суспільне та громадсько-політичне життя, політика.
Виступ, нарис, публіцистична стаття, памфлет, фейлетон, дискусія, доповідь, диспут, брошура.
Закличність, пристрасність, палке звернення до сучасників, оцінний характер мовлення – стиль газет і журналів.
Мовні засоби
Використовується суспільно-політична лексика, емоційно-забарвлені слова, риторичні запитання, вигуки, окличні речення, повтори, дієприкметникові і дієприслівникові звороти.
Художній
Вплив на думки й почуття людей за допомогою художніх образів (картин життя і характерів).
Мистецтво слова.
Оповідання, повість, роман, поема, вірш, п’єса (трагедія, комедія, драма, водевіль), байка
Образність, конкретність, емоційність, оцінний характер мовлення.
Мовні засоби
Застосовуються всі мовні засоби, особливо широко – слова в переносному значенні, тропи.
