МОДУЛЬ 1.
Тема. ЛЮДИНА ПОЧИНАЄТЬСЯ З ДОБРА. [pic]
(С. Черкасенко «Маленький горбань»)
Мета. Познайомити учнів із твором С. Черкасенка «Маленький горбань». Відпрацювати та вдосконалити навички переказу, уміння працювати самостійно та в групі. Учити толерантно вислуховувати думку однокласників та доводити власну, характеризуючи образи твору.
Розвивати усне образне мовлення, увагу, спостереження, фантазію, асоціативне та образне мислення.
Виховувати добросердечність, толерантне ставлення до оточуючих.
Тип уроку. Урок вивчення нового матеріалу.
Вид уроку.
Обладнання. Портрети С. Черкасенка та В. Сухомлинського, картки для групової роботи, кольорові олівці, 2 великі серця (синє та червоне) та маленькі (на кожного учня), тексти оповідань В. Сухомлинського «Горбатенька» та «Найкрасивіша та найпотворніша», склянка з водою, кислота, фенолфталеїн, хмаринка-веселинка, аркуші в формі «думки» на кожного учня, презентація до уроку, мультфільм «Жили-були думки».
Методи та прийоми.
Епіграф. Доброта – це те, що може почути глухий і побачити сліпий.
Марк Твен
Перебіг уроку.
І. Організаційний момент. (Слайд 1)
ІІ. Увідно-мотиваційний компонент уроку.
Привітання.
Встаньте, діти, підведіться,
Одне одному всміхніться.
До уроку підготуйтесь,
Працювати не лінуйтесь!
Разом ми девіз згадаймо
І урок вже починаймо!
Учні промовляють девіз (записаний на дошці) (Слайд 2):
Ми працюємо щоденно!
Ми працюємо натхненно!
А завдання сьогодні таке:
Віднайти у людині «людське»!
Створення емоційного настрою. Перегляд фрагменту мультфільму «Жили-були думки». (Слайд 3)
Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.
Чи дійсно людина починається з добра? Сьогодні ми з вами з’ясуємо це, познайомившись із оповіданням С. Черкасенка «Маленький горбань». На уроці відпрацюємо та вдосконалимо навички переказу, уміння працювати самостійно та в групах; вчитимемося толерантно вислуховувати думку однокласників та доводити власну.
Прогнозування очікуваних результатів. (Слайд 4)
напишіть, що очікуєте від уроку? Усі думки ми з вами
поселимо на «хмаринці-веселинці». (учні зачитують свої записи)
ІІІ. Операційно-пізнавальний компонент уроку.
Виступ підготовленого учня про С. Черкасенка. (Слайд 5)
«Родився мрійником – і мрійником сконаю!» – так написав у одному вірші про себе Спиридон Черкасенко. Він справді був мрійником, який хотів, аби люди жили, сповідуючи християнські закони любові до ближнього. Але був він не тільки мрійником – цей чудовий лірик, прозаїк, драматург, фейлетоніст був людиною чину, дії в ім’я любові до України, до свого народу, борцем, який «дівчину-бранку, що в замку закута марніла віки» (Україну), хотів бачити вільною.
Народився Спиридон Феодосійович Черкасенко 24 грудня 1876 р. у м. Новий Буг на Херсонщині. Закінчив двокласну школу, потім Новобузьку учительську семінарію. Спиридон Черкасенко за фахом – учитель, працював у шахтарському краї. Саме в тому середовищі людей праці почерпнув майбутній письменник великий запас життєвих спостережень, прототипів своїх творів. С. Черкасенко – один із тих письменників, із творчістю яких у переважно селянську за своєю тематикою українську літературу приходять нові теми і образи.
У 1910 р. він переїхав до Києва, працював у центральній пресі, писав статті, оповідання, фейлетони. З початком Першої світової війни працював у театрі М. Садовського. Черкасенко, як і його сучасники Олександр Олесь, В.Винниченко та інші, радісно зустрів утворення УНР. Сповнений ентузіазму, окрилений національним відродженням, письменник за дорученням української влади укладав читанки й букварі для шкіл. Згодом Міністерство освіти УНР відрядило його до Відня (у справі підготовки підручників для українських шкіл).
З приходом до влади більшовиків С. Черкасенко вже не повернувся в Україну. Як і багато інших українських емігрантів, переїхав до Чехословацької республіки, оселився в Ужгороді (Підкарпатська Русь після розвалу Австро-Угорщини увійшла до складу Чехословаччини). Тут письменник прожив до 1929 р. Останнє десятиліття свого безрадісного перебування на чужині Черкасенко прожив у с. Горні Черношице на околиці Праги. Тут знайшла його страшна звістка про загибель сина Віктора, котрий віддав своє життя в боротьбі за волю Карпатської України. Зболене батьківське серце не витримало. Черкасенко майже рік дуже хворів. Самотнього, нікому не потрібного на чужині письменника доглядали ченці. 8 лютого 1940 р. Спиридон Феодосійович помер. Поховали його на Ольшанському цвинтарі у Празі.
Одна з найцікавіших книжок С. Черкасенка – збірка оповідань і казок «Маленький горбань». Письменник створив також багато поетичних книжок, оповідань, п’єс.
Перевірка домашнього завдання: розташувати ілюстрації з тексту у правильному порядку. Переказати за ними зміст оповідання. Дати відповіді на питання: (Слайди 6 - 7)
- Які почуття викликало у вас оповідання? Які моменти найбільше вразили?
- Які риси характеру прищепили мама й дідусь Павликові змалечку?
- Що впливало на формування таких Павликових рис, як багата творча уява, ніжність і доброта, захист скривджених, справедливість? Підкріпіть свою відповідь словами з тексту.
- Знайдіть і прочитайте рядки, що свідчать про великий авторитет Захарка серед друзів. Чи заслужив такої поваги Захарко? Чи справді це повага? Може, це щось інше?
- Чи будуть і далі такі добрі стосунки між Захарком і Павликом, як у кінці оповідання?
- Як ви розумієте слова «…ласкаво сміялась крізь сльози»? Про кого вони?
- Які слова-паразити чи не на кожному кроці вживає дід Антип? Знайдіть інші лайливі й просторічні слова діда. Як вони характеризують його? Чи трапляються у вашій мові слова-паразити? Як ви з цією звичкою боретеся?
- Яким бачився вам степ, коли діти прийшли збирати катран (які рослини й барви виникли в уяві, пахощі яких трав було чути)?
- Чого навчає цей твір?
------------------------------------------------------------------------------------------------------
1. [pic] 2. [pic]
3. [pic] 4. [pic] 5. [pic]
Робота з оповіданням В. Сухомлинського «Горбатенька» (текст - на кожному столі). Учитель зачитує текст, перед цим пропонує учням подумати, що означає «витримати іспит на людяність». (відповіді учнів після прочитання оповідання) (Слайд 8)
Горбатенька дівчинка
Клас розв'язував задачу. Учні схилились над зошитами. Коли це у двері хтось тихо постукав.
— Відчини двері й подивись, хто там стукає,— мовив учитель.
Чорноокий хлопчик, що сидів за першою партою, живенько відчинив двері. До класу зайшов директор школи з маленькою дівчинкою. Тридцять п'ять пар очей впилися в незнайому дівчинку.
Вона була горбатенька.
Учитель затамував подих і повернувся до класу. Він дивився у вічі пустотливих школярів і мовчки благав: хай не побачить дівчинка у ваших очах ні подиву, ні насмішки.
У їхніх очах була тільки цікавість. Вони дивилися на незнайому дівчинку й лагідно всміхалися. [pic]
Учитель полегшено перевів дух.
— Цю дівчинку звуть Оля,— сказав директор. — Вона приїхала до нас здалеку. Хто поступиться їй місцем на першій парті? Бачите, яка вона маленька?
Усі шість хлопчиків і дівчаток, що сиділи за передніми партами, піднесли руки:
— Я....
Учитель був тепер спокійний: клас витримав іспит.
В. Сухомлинський
- Відповіді учнів на питання, що означає «витримати іспит на людяність».
Порівняння героїв двох оповідань «Маленький горбань» та «Горбатенька»: назвати риси характеру, притаманні героям творів. (Слайд 9)
Павлик Захарко учні класу з оповідання
Добродушність - Бездушність «Горбатенька»
Людяність - жорстокість - Толерантність
Мудрість - зло - Доброта, людяність
Асоціативна вправа «Людське серце». (Слайд 10)
Перед вами на дошці 2 серця – червоне та блакитне. Як ви гадаєте, кому з головних героїв оповідання «Маленький горбань» яке з сердець належить? (відповіді учнів) На ваших столах лежать маленькі серця. Напишіть на них асоціацію до образу, який вас найбільше вразив, та розташуйте на відповідному великому серці. Свою асоціацію стисло прокоментуйте. (коментарі учнів)
Виступ учителя хімії. (Слайд 11)
У склянці прозора рідина – луг. Уявіть собі, що це людська душа – чиста, незаплямована ні обманом, ні злими жорстокими вчинками. Та ось щось сталося з людиною – і вона скоїла злий вчинок (капає по крапельці фенолфталеїн, вода стає рожевого кольору, дедалі темнішого), потім – ще щось недобре, погане, поступово душ темніє, їй важко, вона страждає, болить, мучиться. І, не витримавши цих душевних мук, людина знову починає творити добро (у розчин по крапельці додається будь-яка кислота, і він знову стає безбарвним, прозорим). І сталося диво – душа знову поступово очистилася, стала красивою.
Робота з текстом оповідання «Маленький горбань». Знайти у тексті відповідні фрагменти, прочитати та прокоментувати.
Як оцінили вчинок Захарка інші хлопці?
Чи зрозумів Захарко свою провину перед Павликом?
Як ви гадаєте, чи стануть Павлик та Захарко друзями?
(учні зачитують фрагменти та коментують)
«Допиши речення…». Любі діти. Відкрийте зошити та допишіть речення: (Слайд 12)
Робота в групах: трансформація тексту. Прочитайте оповідання Василя Сухомлинського «Найкрасивіше та найпотворніше». (Слайд 13)
Найкрасивіше та найпотворніше
Марія Іванівна сказала нам:
Довго я думала, що ж найкрасивіше.
Найкрасивіше – це тендітні квіточки конвалії. Вони такі ніжні й ласкаві. Вони радіють, що на небі сонце. Коли дивишся на ці квітки, стає радісно. Хочеться зробити щось добре. І ще хочеться, щоб люди говорили про тебе, що ти гарна, слухняна дівчина, добра материна й батькова дочка.
Найкрасивіше – це коли люди роблять одне одному добро.
Раз було таке. Біля високого дерева на лавочці сидів старий дідусь. Він їхав автобусом і йому стало погано. Вийшов дідусь із автобуса та й сидить на лавочці. Мама запросила його додому, дала ліків, нагодувала. Дідусь відпочив, а наступного дня поїхав додому. Він їхав од сина.
А найпотворніше було ось що. У одного хлопчика померла бабуся. Стара-престара. Їй дев’яносто років. І він не пішов на похорон. Та й коли хворіла – він її не перевідував. Невже йому ото не боліло? Найпотворніше, коли людина стала зла, безсердечна.
Дайте відповіді на питання та виконайте завдання:
Що означає робити добро?
Про які добрі вчинки згадується в оповіданні?
Трансформуйте текст, ввівши в нього епізоди з оповідання С. Черкасенка «Маленький горбань».
(представники груп зачитують свої варіанти)
Приклад одного з дитячих варіантів:
Найкрасивіше та найпотворніше (перероблене)
Марія Іванівна сказала нам:
Довго я думала, що ж найкрасивіше.
Найкрасивіше – це тендітні квіточки конвалії. Вони такі ніжні й ласкаві. Вони радіють, що на небі сонце. Коли дивишся на ці квітки, стає радісно. Хочеться зробити щось добре. І ще хочеться, щоб люди говорили про тебе, що ти гарна, слухняна дівчина, добра материна й батькова дочка.
Найкрасивіше – це коли люди роблять одне одному добро.
Раз було таке. Біля високого дерева на лавочці сидів старий дідусь. Він їхав автобусом і йому стало погано. Вийшов дідусь із автобуса та й сидить на лавочці. Мама запросила його додому, дала ліків, нагодувала. Дідусь відпочив, а наступного дня поїхав додому. Він їхав од сина.
А найпотворніше було ось що. Край слобідки в халупці жив дід Антип з удовою-дочкою й онуком Павликом, який від народження був горбатеньким. Через горб товариші цурались хлопчика, й він звик бути здебільшого самотнім. Одного разу Захарко знайшов гніздо жайворонків і запропонував дітям, помітивши його палицею, дочекатися коли пташки виростуть та забрати їх. Павлику шкода стало жайворонків. Він підійшов до гнізда та прибрав палицю. Це помітив Захарко, підбіг до Павлика та огрів його кулаком по горбу, а коли Павлик упав, то він придавив його коліном і садив кулаками під ребра, під груди. Підбігли діти. Хлопці стягли Захарку з Павлика. Побачивши, що Павлик уже не кричить і не плаче, а лежить із заплющеними очима, розкинувши руки й ледве дихаючи, діти, як сполохані горобці, кинулися врозтіч. Невже їм ото не боліло? Найпотворніше, коли людина стає злою, безсердечною.
IV. Контрольно-оцінювальний етап.
Стислий аналіз роботи учнів на уроці та оцінювання з коментуванням.
Рефлексія:
Уявімо, що наші думки протягом уроку спустилися на землю з «хмаринки-веселинки» і проросли кольоровими квітами. У вас на столах лежать квіти. Напишіть на них, чи справдилися ваші сподівання від уроку. Квіти закріпіть на землі під хмаринкою. (учні зачитують свої записи) (Слайд 14)
Домашнє завдання та інструктаж щодо його виконання:
V. Підсумок уроку. (Слайд 15)
Учитель. А завершити наш урок я хочу поезію Любові Забашти.
Людина починається з добра,
Із ласки і великої любові,
Із батьківської хати і двора,
З поваги, що звучить у кожнім слові.
Людина починається з добра,
З уміння співчувати, захистити.
Це зрозуміти всім давно пора,
Бо ми прийшли у світ добро творити.
Людина починається з добра,
Із світла, що серця переповняє.
Ця істина, як світ, така стара,
А й досі на добро нас надихає.
