В. Підмогильний. Роман «Місто». Зображення «цільної» людини в єдності біологічного, духовного, соціального
Мета.
Дидактична:
допомогти учням усвідомити глибину проблем і характерів твору письменника, його індивідуальний стиль;
розкрити світоглядну й психологічну еволюцію характеру головного героя;
з’ясувати роль жіночих образів у романі;
формувати соціальні, комунікативні, полікультурні компетентності;
Розвиваюча:
розвивати навички аналізу прозового твору великої форми, характеристики героїв;
поглибити вміння висловлювати власні враження та думки, виділяти провідні риси й деталі, критично оцінювати події та вчинки героїв, робити висновки;
Виховна:
Обладнання: портрет В.Підмогильного, тексти твору, репродукції картин Пікассо, Сальвадора Далі.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу; урок-пошук.
Головна цінність роману в тому, що письменник
створив образ героя неоднозначний… - це образ діалектично
змінний , сповнений суперечностей, зовні начебто привабливий,
але… з темним нутром… Це людина з не зовсім розмитими
уявленнями про добро і зло, але не здатна рівноважити в собі
те добро чи зло, не здатна утверджувати щось одне з них, отже,
людина, схильна до безпринципності.
В. Шевчук
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. Актуалізація опорних знань
Літературний диктант.
1. Яким видом транспорту дістався Степан Радченко до Києва? (Пароплав.)
Навіщо головний герой їде в місто? (Навчатися у вищому навчальному закладі.)
Після якої події Степан вирішив стати письменником? (Після відвідування літвечірки.)
Як називалося перше оповідання С. Радченка? («Бритва».)
Яким іменем підписував свої твори С. Радченко? (Стефан».)
Прізвище літературного критика, до якого звернувся молодий письменник зі своїм першим оповіданням. (Світозаров.)
Як звали жінку, яку Степан називав Мусінькою? (Тамара Василівна.)
Який твір написав С.Радченко «з часів громадянської війни на шість частин з прологом»? (Кінодрама.)
Чим закінчилися стосунки Степана й Зоськи? (Зоська отруїлася.)
Яку посаду займав С. Радченко у видавництві? (Секретар журналу.)
Псевдонім поета, Степанового приятеля, чиє справжнє прізвище Ланський. (Вигорський.)
Де Степан познайомився з Ритою? (На вечірці.)
Стратегія «Знаємо – хочемо дізнатися – дізналися».
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів. Повідомлення теми та мети уроку.
Вступне слово вчителя.
Роман В. Підмогильного «Місто» - психологічний твір, історія людської душі. Письменник пильно вдивляється в головного героя, аналізує його «Я», переходить від конкретного образу до філософського узагальнення, таким чином у виразній метафоричній формі створюючи образи Людини, Міста, Світу. літературознавці говорять і про «україномовне втілення філософії екзистенціалізму, що полягає у відчутті щастя від буття як такого: «почував у собі дивну повінь існування», що дає радість сама з себе» (Л. Ставицька).
Постановка проблемного питання.
- Чи можна назвати Степана Радченка – головного героя твору «Місто»-«людиною цілісною»?
ІV. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу.
«Ґронування».
Як і кожна людина, Степан Радченко перебуває в певному суспільному оточенні, прагне реалізувати себе в різних сферах діяльності, має певні симпатії. зобразимо це за допомогою ґронування.
Сфери реалізації головного героя
[pic] [pic]
Пошуково-аналітична робота із картками в групах.
Група І. Освіта та літературне оточення.
Рівень освіченості (риси характеру).
Погляди Степана на літературний процес до того, як він потрапив на літературну вечірку.
Чому став писати - оцінка першого оповідання «Бритва».
Ключова проблема групи: Чого досяг Степан у літературній сфері? Коли виник задум написати «Повість про людей». Чи реалізує Степан його?
Група ІІ. Соціологи.
- умови та спосіб життя;
- плани та реалізація;
- кар’єрний ріст .
Ключова проблема групи: Чи сприяла соціалізація духовному розвиткові Степана?
Група ІІІ. Жінки-сходинки містом.
Ключова проблема групи: Чи випадково жінки з’являлися в такій послідовності в житті героя? З чим асоціювались жінки в Степана?
Розв’язання проблемного питання.
4. Характеристика жіночих образів( на кожну парту учитель роздає картки – розповіді жінок Степана)
Я – Надійка. Покохала тебе з першого погляду, коли разом їхали з села шукати щастя у місті. Вірила, що і ти, Степане, любиш мене. Так і було при перших наших зустрічах. Та згодом ти брутально повівся зі мною, не бачив мого болю, мої хсліз. Я зрозуміла, що стала тобі не потрібною.
Я – Тамара Василівна, твоя «мусінька», Степане. Життя моє, як ти знаєш, було сповнене болю, сліз, тривог. Тільки ти вніс у нього другу молодість. Заради нашої любові я знехтувала сім’єю. З тобою булла щаслива, обдарувала тебе не лише коханням, але й сімейним затишком. Думала, що так буде завжди. Та коли ти знайшов кращу квартиру, то покинув свою «мусіньку». Я зрозуміла, що ти використав мене.
Я – Зоська Голубовська. Коли побачила тебе, то відчула, що ти єдиний, неповторний, божественний. Спочатку намагалась вдавати з себе примхливе дівчисько, кокетку, та все більше закохувалась у тебе. Ти не повіриш, Степане, якою я була щасливою, коли почула, що ми одружимось, які надії плекала на наше сімейне життя! Та ти жорстоко і підло зрадив мене, відштовхнув. І серце моє не витримало цього болю. ..
Я – Маргарита, Рита, успішна актриса. Тебе привабив у мені яскравий вишуканий одяг, манери. Я загадкова, неповторна й інколи навіть зверхня. Я – маска. Спробуй відкрити мене. Чи зможеш?
- Чи правда те, що говорять про себе герої?
-Чи можна вважати героїнь аспектом характеристики головного героя?
Орієнтовні відповіді
- Так, можна.
Надійка – це символ села. Зустрічаючись з нею, Степан почував себе ще чужим у місті. Згодом Радченко зрозумів, щомісто треба підкорити, а не ненавидіти. Він – це нова сила, яка покликана змінити його. Герой впевнений, що повинен навчатись, здобути вищу освіту, щоб потімповернутися в село.
«Мусінька» (Тамара ВасилівнаГніда) – той період у життіРадченка, коли він не відчуває себе ще причетним ні до села, ні до міста, але знайомиться з усімтим, що символізує причетність до міста.
Зоська Голубоська – типовий міський персонаж. Вона символізуєутвердження Степана в місті. Подружився з нею, Радченко почав багаточитати, відвідувати музеї, театри, посилено працювати. Він перетворився на міщанина, відчув потребу рухатися далі, а Зоська уже заважала йому.
Маргарита – актриса, новий любовний об’єкт Радченка. У стосунках з нею герой відчуває себе вже частиною міста, прагне насолоджуватисявсіма перевагами міського життя. Однак Рита – тимчасова і фальшива, як усе у місті. Радченко тягнеться до неї, як до останньої своєї надії, але він не відчуває щастя, душевного спокою, гармонії.
Коментар вчителя.
В соціальному плані за рік перебування в Києві Степан Радченко здійснив велику еволюцію: став відомим письменником, обійняв престижну посаду, познайомився із впливовими людьми; досяг матеріального благополуччя, однак не досягнув головного – душевної рівноваги. Перебуваючи на високому щаблі соціальної драбини, Радченко дедалі частіше відчуває самотність. Степана «постійно мучитиме ця внутрішня роздвоєність душі: «продовжувати рухатися вперед і не мати сили відродити в собі первісне єство» (Р. Мовчан), тому назвати Степана Радченка цілісною особистістю без лапок неможливо.
Літературне дослідження.
Раціоналіст, розумний
Амбітний, аморальний
Дволикий, дисциплінований
Честолюбивий
Егоїстичний, ерудований
Неординарний
Корисливий
Організований, оптиміст
7. Робота над характеристикою героїнь.
Схарактеризуйте жіночі образи та їхню роль у долі головного героя
Жіночі образи у творі
Коментар вчителя.
Степан не знає справжнього почуття любові, кожну з жінок використовує для свого сходження на вершину слави, достатку. Разом із тим, він хапається за кожну нову жінку, як за свій порятунок від самотності, дисгармонії, душевної роздвоєності.
V. Закріплення знань, умінь і навичок.
«Мозковий штурм».
Людина може досягнути висот у суспільстві, але душевно деградувати, стати черствою та егоїстичною.
Людина не має права з будь-яких особистих причин нівечити чуже життя.
Людина має ставити перед собою таку мету, яка б принесла щастя їй і ближнім.
«Незакінчене речення».
Степан Радченко – тип екзистенційного героя, бо…
«Місто» - зразок інтелектуально - психологічної прози, оскільки…
В.Підмогильний не нав’язує читачам готових висновків, проте примушує задуматись над…
Робота з таблицею «Знаємо – хочемо дізнатися – дізналися».
4. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм».
- Поміркуйте, яка повість С. Радченка про людей?
Орієнтовна відповідь.
1. Психологічною, у ній замальовуватиметься стан душігероїв, бо Радченко здатний до філософських роздумів.
2. Це буде повість про біль душі. Письменник покаже у ній, як тяжко жити з роздвоєною душею.
3. Твір розповідатиме про звичайних людей, які мають свої злети і падіння, поразки і перемоги.
4. Це знову буде повість про класову боротьбу, бо Радченко штампує лише на замовлення.
5. Міні-диспут.
- Чи можна ототожнювати автора твору з його головним героєм?
VІ. Підсумки уроку.
1. Скласти сенкан В.Підмогильний, С.Радченко, жінки у романі (на вибір)
1.В.Підмогильний,
2.Інтелектуально заглиблений,душевно тонкий,інтелігентний.
3.Напружено працює,вивчає іноземні мови,цікавиться історією.
4.Митець глибоко відчував найболючіші катаклізми своєї
доби,які могли породити духовні проблеми.
5.Прозаїк 1930-х років.
VІІ. Домашнє завдання.
Визначити риси характеру Степана Радченка, узагальнити матеріал у формі таблиці.
Продумати питання «Степан Радченко – цинічний егоїст чи взірець сильної цілеспрямованої особистості?». Дібрати з тексту докази для доведення власної думки.
Скласти усний твір-роздум про способи самоствердження людини (за вивченим романом та власними спостереженнями).*
Написати твір на тему: «Чому роман «Місто» не втратив актуальності в ХХІ столітті?»
Скласти усний твір-роздум:
1.Я у сучасному світі .
2. Шляхи моєї реалізації.
ДОДАТОК
Стратегія «Знаємо – хочемо дізнатися – дізналися».
Сфери реалізації головного героя
[pic] [pic]
Група І. Освіта та літературне оточення.
Рівень освіченості (риси характеру).
Погляди Степана на літературний процес до того, як він потрапив на літературну вечірку.
Чому став писати - оцінка першого оповідання «Бритва».
Ключова проблема групи: Чого досяг Степан у літературній сфері? Коли виник задум написати «Повість про людей». Чи реалізує Степан його?
Я – Надійка. Покохала тебе з першого погляду, коли разом їхали з села шукати щастя у місті. Вірила, що і ти, Степане, любиш мене. Так і було при перших наших зустрічах. Та згодом ти брутально повівся зі мною, не бачив мого болю, мої хсліз. Я зрозуміла, що стала тобі не потрібною.
Я – Тамара Василівна, твоя «мусінька», Степане. Життя моє, як ти знаєш, було сповнене болю, сліз, тривог. Тільки ти вніс у нього другу молодість. Заради нашої любові я знехтувала сім’єю. З тобою булла щаслива, обдарувала тебе не лише коханням, але й сімейним затишком. Думала, що так буде завжди. Та коли ти знайшов кращу квартиру, то покинув свою «мусіньку». Я зрозуміла, що ти використав мене.
Скласти сенкан В.Підмогильний
ДОДАТОК
Стратегія «Знаємо – хочемо дізнатися – дізналися».
Сфери реалізації головного героя
[pic] [pic]
Група ІІ. Соціологи.
- умови та спосіб життя;
- плани та реалізація;
- кар’єрний ріст .
Ключова проблема групи: Чи сприяла соціалізація духовному розвиткові Степана?
Я – Зоська Голубовська. Коли побачила тебе, то відчула, що ти єдиний, неповторний, божественний. Спочатку намагалась вдавати з себе примхливе дівчисько, кокетку, та все більше закохувалась у тебе. Ти не повіриш, Степане, якою я була щасливою, коли почула, що ми одружимось, які надії плекала на наше сімейне життя! Та ти жорстоко і підло зрадив мене, відштовхнув. І серце моє не витримало цього болю. ..
1. Скласти сенкан С.Радченко
ДОДАТОК
Стратегія «Знаємо – хочемо дізнатися – дізналися».
Сфери реалізації головного героя
[pic] [pic]
Група ІІІ. Жінки-сходинки містом.
Ключова проблема групи: Чи випадково жінки з’являлися в такій послідовності в житті героя? З чим асоціювались жінки в Степана?
Я – Маргарита, Рита, успішна актриса. Тебе привабив у мені яскравий вишуканий одяг, манери. Я загадкова, неповторна й інколи навіть зверхня. Я – маска. Спробуй відкрити мене. Чи зможеш?
1. Скласти сенкан жінки у романі (на вибір)
