Урок № 1
Тема. Офіційно-ділова лексика.
Мета: - дати поняття про лексику нейтральну й емоційно забарвлену,
Формувати в учнів уміння доцільно вживати лексику у
відповідних стилях, дати поняття про офіційно-діловий стиль;
- розвивати логічне мислення, культуру усного й писемного
спілкування;
- виховувати мовне чуття, увагу до слововживання.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: таблиця «Лексика за стилістичними властивостями»,
тести,проектор.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
Є слова, що білі-білі,
Як конвалії квітки,
Лагідні, як усміх ранку,
Ніжно сяйні, як зірки.
Є слова, як жар, пекучі
І отруйні, наче чад…
Олександр Олесь
І. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Послухайте вірш Олександра Олеся і скажіть, про яку властивість українського слова вказує поет.
Є слова, що білі-білі,
Як конвалії квітки,
Лагідні, як усміх ранку,
Ніжно сяйні, як зірки.
Є слова, як жар, пекучі
І отруйні, наче чад…
Які емоції може відтворити рідне слово? Чи всі слова у цьому вірші передають емоції, оцінку? На ці та інші запитання, пов’язані з доцільним вживанням лексики в різних стилях, ми відповімо, опрацювавши матеріал сьогоднішнього уроку.
ІІ. Вивчення нового матеріалу.
1. Робота з таблицею «Лексика за стилістичними властивостями».
Ознаки груп слів
Назви груп слів
Приклади
За стилістичними властивостями
нейтральні (або між стильові)
день, вода, жито, багато, вгору, говорити, північ, там, рік, через
стилістично забарвлені
науковий: абстракція, тип, вплив, висновок, наслідок;
публіцистичний: ідея, свобода, влада, героїзм, демократія
За емоційним забарвленням
нейтральні
дуб, ячмінь, ніч, лелека, батько, вовк, великий, спати, п’ять, тут
емоційні
дубочок, ячмінець, величезний, ніченька, лелеченько, батенько, вовчище, п’ятірко, спатоньки, тутечки
2.Пояснення вчителя.
Офіційно-ділова лексика містить у своєму складі слова, що використовуються в ділових паперах і в різних видах усного ділового мовлення (в установах та організаціях, у публічних виступах тощо). Значна частина ділової лексики стала чи стає у наш час загальновживаною.
Наприклад: автобіографія, довідка, закон, доповідна записка, оголошення, наказ, конспект, характеристика, телеграма, план, квитанція тощо.
3. Вибірковий диктант.
Виписати з тексту емоційно забарвлені слова. Пояснити, які емоції вони передають. Чи можна за словниковим складом визначити стиль тексту?/
На лавочці в парку під розлогими кленами сидять двоє. Старий схилив похнюплену сиву голову на кийок. Його сусід, ще молодий чоловік з посрібленими скронями, з прихованою цікавістю поглядає на старого…
Згодом молодий лагідним голосом питає старого: «Ви уродженець Полісся, правда?» Старий весело кивнув головою: «Так! Як це ви здогадались?» - «По вашій сніжно-білій, гаптованій поліськими узорами, сорочці…» - «Ось воно що!... А ви часом не з Полісся?..» - «Так, з Каменя-Каширського. У Львові навчався в університеті, а от уже десять років учителюю». Дідусь потиснув руку вчителя: «То ви мій земляк. Я родом з Бродів… Весь вік прожив між синіми озерами, а на старості літ ось до Львова забрів… У сина мені добре. Маю все, чого душа забажає. І невісточка ласкава до мене… і від онучат відбою не маю… А все ж сумно мені за тими озерами, що в їхньому плесі в нічку погідну купаються зорі… Що то батьківська земля. Тягне… Восени поїду…»
По алеї зайчиком-стрибунцем підбігає маленьке, може п’ятирічне, дівчатко. Обіймає рученятами, дідуся, ластів’ятком щебече до нього.
4. Розподільний диктант.
/Розподілити слова у два стовпчики за стильовою належністю: нейтральні і стилістично забарвлені./
Безмежний, бланк, владолюбивий, внаслідок, гарний, гідроліз, діловий лист, дорогий, дослід, зарево, зірниця, значення, контракт, край, любісінько, майбутній, метелиця, обережно, одненьке, очікуваний, поцінувати, раптово, результат, рефлекси, розпорядження, сніжок, спектр, старанно, стратегія, талановитий, указ, формула, хлопчисько, чистий.
ІІІ. Закріплення вивченого матеріалу.
1. Самостійна робота (тестування).
І варіант
1. Лексикологія вивчає:
а) граматичне значення слів та слово-зміну;
б) лексичне значення і вживання слів;
в) слова як частини мови.
Пояснити лексичне і граматичне зна-чення будь-якого слова.
2. Діалектні слова – це:
а) слова, вживання яких обмежене певною місцевістю;
б) слова, які використовують люди певних професій;
в) слова, які розуміють і вживають всі.
Записати приклад діалектного слова та його літературний відповідник.
3. Застарілі слова – це:
а) слова, якими користуються люди певних професій;
б) слова, які вийшли з активного вжит-ку;
в) слова, які перейшли в українську мо-ву з інших мов.
Записати приклад застарілого слова та його сучасний відповідник.
4. Стійкі сполучення слів, які за змістом часто дорівнюються одному слову, - це:
а) діалектизми;
б) неологізми;
в) фразеологізми.
Розкрити значення виразу дивитися крізь пальці.
5. Власне українськими є такі слова:
а) батько, брат, мати, спільність;
б) душа, небо, річка, сонце;
в) лелека, мимохіть, мрія, плесо.
Записати речення із власне українсь-ким словом, підкреслити це слово.
6. Неологізмами є такі слова:
а) вештатись, чимчикувати, швендя-ти;
б) ді-джей, мобільник, факс, хіт;
в) інтернат, поштамт, ситро, хоро-вод.
Записати приклад неологізму і поясни-ти його значення.
ІІ варіант
1. Лексичне значення слова поясню-ється:
а) в орфографічних словниках;
б) в тлумачних словниках;
в) у фразеологічних словниках.
Пояснити лексичне і граматичне значення будь-якого слова.
2. Наукові поняття позначаються:
а) діалектизмами;
б) неологізмами;
в) термінами.
Записати термін, пояснити його значення.
3. Неологізми – це слова:
а) якими користуються жителі пев-ної місцевості;
б) які вийшли з активного вжитку;
в) які недавно з’явилися і з'явля-ються.
Ввести будь-який неологізм до са-мостійно складеного речення.
4. Фразеологія вивчає:
а) лексичне значення і вживання слів;
б) лексичне значення і вживання наукових слів;
в) лексичне значення і вживання стійких сполучень слів.
Розкрити значення виразу спати й уві сні бачити.
5. Запозиченими є такі слова:
а) валіза, клоун, обличчя, око;
б) віл, міст, село, телефон;
в) директор, портфель, портьє-ра, театр.
Записати приклад запозиченого слова і пояснити його лексичне значення.
6. Фразеологізмом є таке словоспо-лучення:
а) побити горшки;
б) побити носа;
в) побити тарілки.
Ввести будь-який фразеологізм до самостійно складеного речення, під-креслити його як члени речення.
2. Гра «Редактор»
Завдання: відредагувати подані сполучення слів, записати правильний варіант у зошит.
На мій адрес надійшов лист; виборна компанія; приймати участь; з відділку кадрів зникла особиста справа; покажчик можливостей; особовий підпис; вступний взнос; наличні гроші; канцелярські принадлежності; жила площа; заключати угоду.
ІV. Підведення підсумків уроку.
1. «Мікрофон».
1) Назвіть групи слів за стилістичними властивостями. Наведіть приклади.
2) На які групи поділяються слова за емоційним забарвленням? Наведіть приклади.
V. Домашнє завдання.
Скласти і записати 4 речення зі зворотами офіційно-ділового стилю.
