План-конспект відкритого уроку з української мови для 8 класу
Учитель Грудина В.Ю.
Тема. Узагальнення й систематизація вивченого про другорядні члени речення.
Мета.
систематизування та узагальнення знань учнів про головні та другорядні члени речення;
закріплювання умінь і навичок розпізнавати вивчені синтаксичні одиниці у тексті; використовування для побудови речень шляхом виконання комунікативних завдань;
удосконалення умінь зв’язно висловлювати власні думки, аргументувати, зіставляти, робити висновки;
розвиток ключових компітентностей;
виховування в учнів поваги до історичного минулого нашого народу.
Тип уроку: узагальнення й систематизація знань,умінь,навичок.
Методи: словесні і практичні.
Обладнання: набір кольорових ілюстрацій «Запорозька Січ»; історичні карти формування й утворення Січі; виставка книг «Розповіді про запорізьких козаків»; індивідуальні картки; магнітофонний запис пісні «Гей,ви, козаченьки» у виконанні Назарія Яримчука.
Випереджувальне завдання: розповідь про історію створення картини «Запорожці пишуть листа турецькому султану».
Перебіг уроку
« Дерево життя – це гілочка,
на якій ростуть три листочки.
Перший листочок – символ минулого ,
другий – сучасного,
а третій – майбутнього».
І. Вступне слово вчителя.(3 хвилини)- 1слайд.
З давніх-давен людям відомо: « Дерево життя – це гілочка,на якій ростуть три листочки. Перший листочок – символ минулого, другий – сучасного, а третій – майбутнього». Щоб правильно орієнтуватися у житті, щоб бути освіченою людиною, треба знати минуле свого народу, його історію.
У минулому українського народу було таке неповторне явище, як Запорізька Січ. Це про неї казав Микола Гоголь: «Так ось вона ,Січ! Ось те гніздо, звідки вилітають усі горді й дужі леви! Ось звідки розливається воля й козацтво на всю Україну!»
ІІ. Повідомлення теми, мети, завдань уроку - 2 слайд.
ІІІ. Актуалізація знань учнів.
1. Мовознавчий штурм. (5 хвилин)
- Пригадайте, який розділ мовознавства ми почали вивчати в цьому навчальному році?
- Який розділ мовознавства називається синтаксисом?
(Синтаксис розділ граматики,що вивчає будову речень та словосполучень,їхні значення та умови вживання у зв’язному мовленні).
- З якими розділами науки про мову пов'язаний синтаксис?
( Синтаксис пов'язаний з морфологією,адже він вивчає слова як компоненти речень та словосполучень. Кожна частина мови в реченні або виконує функцію якогось члена речення,або виражає відношення між словами чи частинами складного речення.)
- Я хочу нагадати вам,що в цьому році ми будемо вивчати лише синтаксис простого речення.
- Яке речення називається простим?
- Якими ще бувають речення за будовою?
- Що треба зробити,щоб визначити вид речення за будовою?
- Якими бувають види речень за наявністю головних членів речення?
- Яке речення називається односкладним?
- Яке речення називається двоскладним?
2. Робота в зошитах. (3-5 хвилин) – 3 слайд.
Погано жилося українському народові під пануванням чужих володарів. (Односкл.)
Скрізь на Україні заведено панщину.(Односкл.)
Але деякі свободолюбові люди утікали у степи за Дніпрові пороги. (Двоскл.)
Там не було ні міст, ні сіл, ні будь-якої влади. (Односкл.)
Пізніше згрупувалися козаки у великі військові загони.(Двоскл.)
Вибирали собі отаманів і жили на великих островах серед ріки Дніпра.(Односкл.)
Те місце називалося Січчю або Січовим Кошем. ( Двоскл .)
Запорозька Січ стала місцем формування воєнних талантів та сталевих характерів. (Двоскл.)
Кіш-місце перебування запорозьких козаків.
3. Узагальнення знань про другорядні члени речення. (5-7 хвилин)
Які другорядні члени речення вам відомі? (Додаток,означення, обставина)-4,5,6 слайди
Другорядні члени речення
Додаток Означення Обставина
Відповідає на питання Відповідає на питання Відповідає на питання
непрямих відмінків іменника. який? чий? котрий? скількох? де?куди? звідки? як?
Види за будовою і значенням: Види за будовою і значенням: Види за будовою і
прямий; узгоджені; значенням
непрямий. неузгоджені; часу;
прикладка. місця;
мети;
причини;
міри і ступеня;
способу дії;
умови;
допусту
ІV . Формування вмінь і навичок.
1.Робота з текстом. (5-7 хвилин)
Давно мріяв турецький султан знищити запорожців. Дуже вже дошкуляли вони йому своїми набігами. Думали султанові радники, гадали і вирішили напасти на Січ під час свята Різдва. Козаки тоді переп'ються і міцно спатимуть.
Султан викликав до себе татарського хана й наказав йому одібрати з орди найстрашніших зарізяк. Довго готувалися до походу татари і турки.
Третьої ночі Різдва вороги оточили Січ. Зайняли всі виходи і входи,а тоді позахоплювали гармати.
Серед ночі прокинувся козак Шевчик. Зиркнув у вікно і побачив,що між куренями розгулюють нападники. Розбудив Шевчик козаків. Ті тихесенько позаряджали рушниці,поставили біля вікон і почали палити у ворогів. Прокинулася Січ. Мало кому з нападників пощастило втекти від запорожців.
Козаки ж сіли гуртом й встругнули султанові глузливого листа. (За М. Слабошпицьким)
Глузливий – насмішливий.
(Пояснити правопис слів турецький,татарський,розгулюють,розбудив)
2. Робота біля дошки. Зробити синтаксичний розбір речення. (5 хвилин)
Султан викликав до себе татарського хана й наказав йому одібрати з орди
найстрашніших зарізяк.
(Розповідне,неокличне, просте,двоскладне,ускладнене однорідними присудками,повне).
3. Самостійна робота. Знайти в тексті та записати речення, які відповідають схемам. (схеми на дошці) (3 хвилини)
Давно мріяв турецький султан знищити запорожців.
Серед ночі прокинувся козак Шевчик.
-Що повторили виконуючи це завдання?
[pic]
Історія створення картини «Запорожці пишуть листа турецькому султану» (5 хвилин) - 7слайд
Задум картини належить до 1878 року. Влітку в Абрамцеві у Рєпіна гостював його товариш по Академії художеств М.В. Прахов. Він звернув увагу Рєпіна на лист запорожців, адресований турецькому султанові, як на чудовий сюжет для нової картини. Рєпін вже давно мрів написати велику історичну епопею, головним героєм якої було б запорозьке козацтво.
Над картиною Рєпін працював близько 13 років. Існує два варіанти твору. Перший, що був написаний у 1891 році, й зараз зберігається у Державному Російському музеї в СанктПетербурзі, другий — трохи не завершений (датується 1893 роком), нині перебуває у Харківському художньому музеї. Відомі прототипи окремих персонажів картини: для писаря позував історик Яворницький, для образу легендарного отамана Сірка — генерал Драгомиров. для козака, що випускає дим з ніздрів, — художник Кузнєцов, для товстого козака, що регоче, — професор Петербурзької консерваторії Рубець, для чоловіка в шапці — колекціонер Тарновський. А також допомогли ескізи портретів козаків, які художник зробив, подорожуючи Україною.
Коли у 1891 році картина експонувалася на ювілейній виставці Іллі Рєпіна, газети писали: “Вдивіться пильніше і зрозумійте, що перед вами не ескіз комедії, а історичний момент. Це право сміху над грізним і могутнім султаном куплене кров’ю, героїчною смертю запорожців. Потрібна велика відвага душі, велике і сміливе серце, аби так щиро сміятись у таку хвилину”.
Сам художник обурливо зауважив, що “Запорожці” — це не гуляки, а герої, захисники рідної землі і свободи. У цьому баченні минулого — його героїчна подія, яка зливається із образом вільного та нескореного народу”.
- Скажіть, які засоби використовував художник для створення картини.
Домашнє завдання.
- Використовуючи мовні засоби,напишіть вдома твір-мініатюру опису цієї картини.
4. Работа над прислів’ями – 8 слайд. (5-7 хвилин)
- Тема козацтва дуже поширена в українському фольклорі. Існує безліч пісень, легенд, переказів, прислів’їв ,у яких наш народ прагнув увічнити козацьку честь,хоробрість, військову справність.
Установіть відповідність між виділеними в прислів’ях другорядними членами та видами їх.
1 Козача потилиця панам-ляхам не хилиться.
А
Поширена обставина
2
Січ - Мати, а Великий Луг - Батько.
Б
Прямий додаток, виражений субстантивованим дієприкметником
3.
Кінь, шаблюка, вітер в полі- і ніхто не здолає козацької волі!
В
Означення-прикладка
4
Береженого Бог береже, а козака шабля.
Г
Узгоджене означення
5
Не хвались, ідучи в бій, а хвались, ідучи з бою.
Д
Неузгоджене означення,виражене іменником з прийменником
6
Козак з бідою як риба з водою.
Е
Прямий додаток,виражений іменником
7
Козак не боїться ні тучі,ні грому.
5.Взаємоперевірка (2 хвилини)
V. Підсумок уроку. (3-5 хвилин)
- З якої теми сьогодні на уроці ми узагальнювали знання?
-На які групи поділяються всі члени речення?
- Які члени речення називаються другорядними?
Узагальнюючи знання про другорядні члени речення,ми ще раз впевнилися в тому,що козаки були хоробрими,мужніми,сміливими людьми,які без сумніву та вагань захищали неньку Україну . Тому ми не повинні забувати славетних подвигів наших предків,бо ми - нащадки запорозького козацтва. Кожен з нас – праправнук ,якщо не кошового Сірка, то мужнього Голоти.
Недаремно прислів’я говорить: «Козацькому роду нема переводу».
.
