Тема уроку. Андрій Малишко – видатний український поет,автор
Відомих пісень,що стали народними. Всесвітньо відома
«Пісня про рушник».
Мета уроку: - ознайомити учнів з основними віхами життя і творчості
Андрія Малишка;
спадщини;
розвивати такі почуття як доброта,ніжність,благородство;
удосконалювати навички виразного читання творів;
на прикладі поета виховувати в учнів національну гідність та любов до матері;
виховувати зацікавленість до предмету української літератури.
Тип уроку: урок рольової гри, урок набуття нових знань, умінь,навичок.
Обладнання: презентація «Життя і творчість А.Малишка», записи пісень,
дидактичний матеріал.
Хід уроку
І.МОТИВАЦІЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ.
1.Організаційний момент.
2.Рефлексія.Підвищення емоційної готовності учнів до уроку.
(Звучить тиха музика)
3. «Мозковий штурм.»
Сонечко встає, і в росі трава
Біля школи в нас зацвітають квіти
Вчителько моя,зоре світова
Де тебе питать?
Де тебе зустріти?
ІІ.АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ.
Проблемне запитання.
ІІІ.ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ.
1.Оголошення теми.
Так,це слова видатного українського поета,чарівника слова,русявого Прометея та вічно юного душею Андрія Самійловича Малишка.
2.Самовизначення учнями мети уроку.
ІУ.СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ.
1.Слово вчителя.
Для розкриття мети нашого уроку всіх запрошую до віртуальної телевізійної студії,де ми зустрінемося з поетом А.Малишко,композитором Платоном Майбородою та іншими цікавими людьми.
2.Інтерв’ю з Андрієм Малишко.
Кореспондент: На землі,де швидко виростають діти, а саме в Обухові на Київщині в родині шевця,14 липня 1912 року народився Андрій Самійлович Малишко,творчість якого є вагомою сторінкою в історії української літератури.
Учень-Малишко: Я з тих країв, де в полум’ї зорі,
Високе небо вбирає цвіту
І люди там,немов богатирі,
Руками воду тиснуть із граніту…
Кореспондент: Доброго дня Вам,шановний Андрію Самійловичу!Сьогодні ми запросили Вас до студії,щоб дізнатися про життя і творчість. По-перше хотілося послухати про Вашу родину.
Учень-Малишко: Як живу бачу свою матір Ївгу Базилиху,ї ї сині задумливі й повні житейської мудрості очі. Вечорами, сидячи біля прядива,вона співала тихо й протяжливо,і її пісні запали в мою пам’ять на все життя. А пам’ять переросла у серці піснею - вдячністю,піснею-сповіддю.
Кореспондент: Ця пісня – «Пісня про рушник»?!
Учень-Малишко:Мій батько, на противагу від матері був людиною суворої вдачі. Високий на зріст,широкоплечий,з розкішними козацькими вусами,він чимось нагадував мені козака Мамая на старовинних картинах. Щоденна турбота про шматок хліба змушували батька працювати багато,наполегливо і бути нещадним у родині до тих,хто ухилявся від роботи.
Кореспондент:Ваших шанувальників цікавить де Ви отримали освіту?
Учень-Малишко:Закінчивши у своєму містечку семирічку,я поїхав навчатися до Києва. Спочатку було медичне училище. Проте серце прагнуло іншого,чув заклик Слова.
Кореспондент:І ось Ви – студент літературного факультету Київського інституту народної освіти. Саме тут розкрилося поетичне обдарування поета. Найкращі роки,звісно,студентські:молодість,мрії кохання.
У 1912 році А.Малишко закінчує інститут, деякий час працює учителем в Овручі,потім рік служить в Армії, невдовзі стає газетарем, друкує вірші, декларативно відгукуючись на зміни в країні своїми творами «Батьківщина»(1936), «З книги життя»(1938) та інші.
І ось війна…
Учень-Малишко: Під час війни я служив військовим кореспондентом у газетах «Красная Армия», «За радянську Україну», «За честь Батьківщини». Часто друкував статті,нариси,вірші,репортажі. У них звучить щирий біль за сплюндровану рідну землю і віра в перемогу над ворогом.
Кореспондент:Післявоєнна творчість(1949-1959) кількісно досить велика. Проте художня цінність неоднозначна через переслідування письменників. Тому поет «мовчав» майже десять років. Тільки після ХХ з’їзду поет самовиразився творами, позначеними душевністю та особливою щирістю.
Учень-Малишко:Пройшовши більшу частину своєї дороги,маючи власний життєвий досвід, я замислився над сенсом людського життя. Адже мудрість потрібна людині,щоб в усьому доходити правди,навчитись розрізнять її в суперечливому русі життя і сплетенні людських доль. Тому хочу побажати телеглядачам впевненості у власних силах щодо визначення своєї мети та її досягнення.
Кореспондент:Пішов…Пішов із життя Андрій Самійлович Малишко 17 лютого 1970 року.
А до нас завітала його донька Валентина Малишко.
3. «Чарівна скринька» від А.Малишка.
4.Спогади Валентини Малишко.
Учениця-Валентина: Я – Валентина Малишко. Народилася у 1937 році від першого шлюбу і дуже люблю свого батька,тому написала і видала у 2003 році книжку-сповідь «Тату,я люблю тебе!».Вона починається словами: «Був у мене батько…»Отже батько любив випити чарочку та пограти у дурня зі своїми товаришами.
Одного разу,коли вдома зібралося товариство,Платон Майборода награв мелодію,а татко, поки палив біля вікна, на коробці з папірос «Казбек» написав текст до мелодії. Так народилася пісня.
Кореспондент: Дякуємо Вам,пані Валентино!Ось і нам хотілося дізнатися про історію створення «Пісні про рушник»,тому ми запрошуємо до студії композитора Платона Майбороду.
5.Історія створення «Пісні про рушник».
Кореспондент:Доброго дня Вам!
Учень – П.Майборода:Доброго!Коли ми прибули до міста відпочинку поета в Конча Заспу,поет погано почувався,але ми вимагали негайно написати гарну пісню до кінофільму «Літа молодії».
Я зателефонував:
Андрій засміявся:
Крім того, вночі у поета склався перший рядок пісні «Рідна мати моя,ти ночей не доспала…»Це загальнолюдські слова,які стосувалися матерів усього світу. Коли я награв,у Малишка уже був другий рядок «І водила мене у поля край села…».І вже за кілька хвилин « І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала ,І рушник вишиваний на щастя ,на долю дала!»Слова виявилися такими гарними,що пісня у фільмі «Літа молодії » дублюється.
Кореспондент:Дякуємо за цікаву розповідь,а тепер послухаємо саму пісню.
(Звучить «Пісня про рушник» у виконанні Квітки Цісик.)
6. Слово вчителя.
Мабуть, в уяві А.Малишка ожили картини рідного села і те,як мати виряджала його до Києва і дала рушник,діставши його зі скрині,адже Андрій мандрував до міста в науку. А рушник – це символ уваги,доброї волі,символ любові матусі,оберіг родини,рідної землі. У чарівну силу рушника вірили як у доброго чудодія,що оберігає від всякого лиха. А сила рушника у його візерунках. Рушники можна читати так,як читають книжки.
7. Читання поезії «Пісня про рушник».
8.Бесіда з учнями.
- Який настрій поезії?
- Які почуття переважають?
- Чи помітили ви щось незвичайне,несподіване?
- Про що,на вашу думку,згадував поет,пишучи «Пісню про рушник?»
- Чому саме рушник дала мати синові в дорогу?
- Які символи зображені на рушнику?
- Яка форма побудови поезії?
(Розповідь-монолог,хоча звертання до матері створює ефект розмови двох)
- Які художні засоби використовує поет?
- Наведіть приклади.
9.Гронування «Мати».
10.Складання сенкану(сенкену).
У.ПІДСУМОК УРОКУ.
1.Бесіда «Квіти»
2.Оцінювання.
3.Малюнкове письмо.
У пісні мати вишивала побажання синові щасливої долі. Ваше завдання – намалювати побажання своїм матусям.(10 травня-Всесвітній день матері)
УІ.ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.
1.Вивчити «Пісню про рушник »А.Малишка напам’ять.
2. Вміти аналізувати поезію.
3.Написати твір «Лист до матері».
УІІІ.ЗАКЛЮЧНЕ СЛОВО ВЧИТЕЛЯ.
Рушник!Він пройшов крізь віки і нині символізує чистоту почуттів,глибину безмежної любові до дітей. Хай цей оберіг разом з іншими оберегами,оздоблює нашу хату. Бажаю:
Хай здоров’я ніколи не зраджує,
Будьте завжди рідні,ніжні,милі,
Щоб Вам радість, щастя і любов
Вишиваним цвіли рушником!
