Урок по украинскому языку Остап Вишня. Связь автора с Донбассом. Усмешка Доисторический инструмент

Автор публикации:

Дата публикации:

Краткое описание: Тема. Л Р К Остап Вишня. Зв`язок автора із Донбасом. Відображення в його усмішках шахтарської теми. Тематика усмішки «Доісторичний струмент». Ідея: залучити учнів до художньої творчості, розширити знання з літератури рідного краю; виявити зв’язок автора з Донбасом, зосеред...


Тема. Л Р К Остап Вишня. Зв`язок автора із Донбасом. Відображення в його усмішках шахтарської теми. Тематика усмішки «Доісторичний струмент».

Ідея: залучити учнів до художньої творчості, розширити знання з літератури рідного краю;

виявити зв’язок автора з Донбасом, зосередити увагу на відображенні в його усмішках шахтарської теми;

ознайомити зі змістом усмішки «Доісторичний струмент», продемонструвавши її цінність;

удосконалювати вміння учнів визначати жанр твору, працювати з текстом та аналізувати прочитане;

розвивати творчість учнів;

виховувати почуття гумору, повагу до людей праці, патріотизм;

заохочувати дітей до вивчення літератури рідного краю..

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Форма уроку: литературна вітальня.
Обладнання: портрет письменника, книжкова виставка, мультимедійний проектор, дидактичний матеріал.

Методи та прийоми: слово учителя, виступи підготовлених учнів, бесіда, виразне читання, самостійна робота, робота в парах.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент

[pic] [pic] [pic] 1. Учитель вітає дітей:

- Шановні діти! Нехай наше заняття принесе нам радість спілкування та сповнить серця прекрасними почуттями.

(Діти в свою чергу повідомляють про свій емоційний стан за допомогою стилізованих зображень – смайликів)

2. Учні записують дату проведення уроку в зошити.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

1. Епіграф до уроку (читає учитель чи підготовлена дитина)

А ми сміємося і будемо сміятися

разом із своїм дотепним,

талановитим народом

Остап Вишня

Діти пояснюють значення рядків, визначаючи ключові слова та асоціації, що виникають з ними (сміх)

2. Самостійна робота

Сміх: дотеп, показувати зуби, жартувати ….


3. Слово учителя

Рідна земля… Донецький край… Донецьк ….

Кожне місто має власну біографію. Яка ж творча біографія рідного Донецька? Хто з видатних людей жив, відвідував Донбасс, хто знаходив тут творче натхнення? Щоб відповісти на це запитання, достатньо звернутися до художніх творів. Донбас як промисловий край продемонстрований у творах багатьох письменників: Б. Гринченка, М. Чернявського, С. Черкасенка, І. Роздобудька, К. Паустовського. Майстрів художнього слова цікавила передусім доля робітників шахт, заводів, селян, історія цих земель. Сьогодні ми відкриваємо для себе ім’я Остапа Вишні. [pic]


ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

Отже, тема нашого уроку «Остап Вишня. Зв`язок автора із Донбасом. Відображення в його усмішках шахтарської теми. Тематика усмішки «Доісторичний струмент».

(Мету уроку учитель визначає разом з учнями.)


ІV. Актуализація опорных знань.

1. Бесіда. [pic]

1. Що ви знаєте про історію Донецького краю, про Донецьк?

2. Які підприємства працюють?

3. Людей яких професій, повязаних з нашим краєм, ви знаєте?

4. Хто з письменників у своїй творчості ділився враженнями про поїздку на Донбас?

5. Які види гумору ви знаєте?

6. Який твір ми називаємо усмішкою, а яке оповіданням?

7. Хто започаткував цей жанр в літературі?


(Щоб дати повну відповідь на це питання, дітям необхідно, використовуючи слова-підказки, охарактеризувати дані епічні жанри (робота в парах).

-різновид  [link] 2.1.

І група.

1. БІОГРАФІЯ (повідомлення учнів).

Матеріал для виступів.

Усмішка – різновид фейлетону та гуморески, введений в українську літературу Остапом Вишнею. Своєрідність усмішки – в поєднанні побутових замальовок із частими авторськими відступами, в лаконізмі й дотепності. Усмішка не набула значного поширення в літературі.

Остап Вишня (справжнє ім’я Павло Губенко) - письменник, який у 20-х рр. заохотив мільйонні маси до читання української літератури. Він був «королем українського тиражу». За життя побачило світ понад 100 збірок його творів, деякі з них неодноразово перевидавалися. Письменник Б. Гжицький згадує: «Слава Остапа Вишні росли з кожним днем. Люди сміялись, тільки-но побачивши його підпис під фейлетоном чи гуморескою, наперед смакуючи її зміст. Величезним успіхом користувались його "Усмішки сільські", "Мисливські", "Закордонні" та інші. У ті часи (двадцяті роки) Павло Михайлович писав дуже багато. Щодня було щось нове. Його фейлетони і гуморески робили тиражі газетам, у яких друкувались. Він скоро завоював село, його ім'я стало чи не найпопулярнішим після Т. Шевченка. Адже півмільйонний тираж книжки в ті далекі тепер часи, кінець 20-х років, щось-таки значив».

У 1951 році Остап Вишня був на Донбасі, після відвідування якого на сторінках його щоденника «Думи мої, думи мої…» з’явилися наступні рядки:

29 листопада, 1951 року

Був цього літа та осені на Донбасі. В Кадіївці. Ой, які хороші люди! Чудесні! А як їх написати? Не так, як N, а по – справжньому? Не знаю! Ще раз: не знаю! Було б непогано написати щось «вишневе» про Донбас. Хай би посміялися! Тільки не думайте, що я, Вишня, гадаю, що Донбас без мене не вміє сміятися! Ха – ха! І вміє сміятися, і знає, як сміятися, - ще краще від нас із вами.

А от – у літературі? Як? Анекдотиками? Не вийде! Вони, донбасівці, такі мудрі, такі чудесні, що нас із вами розсмішать… Ох і кріпкий орішок! Може, я й не розкушу, та знайдуться люди, що після мене так засміються, так загогочуть, що тільки квакнеш. Скільки єсть там людей, скільки єсть там явищ – чудесних, неповторних…

А як?! Поки ще я не втнув…

А можна… Ой як можна…

А головне – треба!

Щоб розлігся шахтарський сміх, радісний, веселий, а головне – творчий!

Він буде! Вірю!



3 грудня, 1951 року

Покидаючи Вас усіх, мої дорогі, кланяюся Вам земно за те, що бачив Вас, за те, що жив із Вами.

Хай буде Вам добре!

Ви бачитиме народ наш у всій його величі, в розквіті його таланту!

Дозвольте ж і мені бути присутнім на його торжестві!

Остап Вишня






ІІ група.

Боротьба народу в роки Великої Вітчизняної війни відбита в таких гуморесках, як «Прямою наводкою», «Хороша – хороша дівчина», «Доісторичний струмент» та багатьох інших. Тут автор не тільки у веселому стилі розповідав про мужність людей, а й нагадував про славні подвиги наших предків, викривав антилюдську суть фашизму, пророкував неминучий крах кожному, хто з недобрими намірами цікавиться нашими селами й містами, полями й ріками, лісами й горами…

ІІӀ група.

Усмішка «Доісторичний струмент»

Жанр: усмішка

Тема: Розповідь про роботу та дружбу шахтарів різних поколінь. Рятування Юрка Лози від фашистів за допомогою «доісторичного струменту».

Головна думка: Остап Вишня вчить поважати людей похилого віку, людей праці, ненавидіти ворогів, вміти захистити найближчих від неминучої біди.

Герої:

  • машиніст врубової машини, комсомолець Юрко Лоза;

  • пенсіонер Іван Федорович Вернигора, потомствений та почесний вибійник;

  • дружина Івана Федоровича Ганна Петрівна.

Усмішка «Доісторичний струмент» була вперше надрукована в газеті «Молодь України» 1 серпня 1944 року

2.2. Робота з текстом усмішки «Доісторичний струмент». Бесіда

1.Назвіть головних героїв твору. [pic] [pic]

2.Що об’єднує Юрка Лозу та Івана Вернигору?

3.Про який «доісторичний струмент» йдеться у творі?

4.Чому Юрко його так називає?

5.Доведіть, що перед Великою Вітчизняною війною у розвитку вугільної промисловості відбувся прогрес?

6.Як Іван Федорович ставився до Юрка? [pic]

7. З чого це видно?

8.Зачитайте рядки, в яких автор повідомляє про початок війни.

9.Як старий Вернигора врятував Юрка Лозу від гітлерівця?

10. Що змусило парубка змінити своє ставлення до обушка? [pic]

11. Як склалася доля героїв після війни?

12.Назвіть професійні слова з тексту твору. Спробуйте пояснити їх значення.

13. На чому заснований гумор Остапа Вишні: комізмі ситуації чи комізмі вислову?

14. Які почуття виникли у вас після прочитання?



VІ. Закріплення матеріалу.

1. Творче конструювання «Павутинка»

Знайдіть продовження до цитат:

  • Юрко Лоза …

  • Пенсіонер Іван Федорович Вернигора …

  • Доки ви своїм обушком тяп-ляп …

  • Тільки ви, молодь, щодо обушка – …

  • А треба вам по секрету сказати …

  • А як німці захопили шахту …

  • Фашист одіпхнув Івана Федоровича й …

  • І не в Дрездені, і не в Мюнхені …

  • Врубова, дєдушко, у забої машина дорога, а …

2. Заповніть таблицю (самостійна робота,учні заповнюють таблицю протягом уроку і закінчують вдома).

Тема


Ідея

Головні

герої

Професійні

слова

Географічні

назви

Барви почуттів

Комізм










VІІ. Підсумок уроку.

1. Слово учителя.

Перевірте свої досягнення [pic]

  1. Продовжіть речення «Усмішка – це …»

  2. Хто ввів у літературу жанр усмішки?

  3. Визначте тематику твору «Доісторичний струмент».

  4. Розкажіть про зв'язок Остапа Вишні з Донбасом. [pic]

  5. Доведіть, що автор добре був обізнаний із шахтарською працею.



*Кожна правильна відповідь оцінюється 1 балом.


2. Рефлексія (закінчити речення).

Сьогодні я дізнався...

Було важко

Я зрозумів, що

Я навчився

Я сміг…

Було цікаво дізнатися, що…

Мене здивувало

Мне захотілося ….


VІІІ. Оцінювання.

1. Діти в кінці уроку знову говорять про настрій, з яким вони підуть з уроку (використовують смайлики).

[pic] [pic] [pic]




2. Проголошення результатів діяльності на уроці .


ІХ. Домашнє завдання (різнорівневе).

1. Скласти план усмішки.

2. Закінчити заповнення таблиці.

3. Створити кросворд з шахтарської лексики твору.

4. Пояснити письмово, як ви розумієте вислови (вибрати 2 – 3):

1. Людського сміху боїться кожен, навіть той, хто вже нічого не боїться.(Микола Гоголь). 2. Усміхатися – це завжди трішки показувати зуби.(Народна мудрість). 3. Дотеп – сіль бесіди, але не їжа.(Вільям Гезмітт). 4. Любиш жарти над Хомою – люби й над собою.(Народна мудрість). 5. У дім, де сміються, приходить щастя (Японська приказка). 6.Де сміх, там і людина; худоба не сміється.(Максим Рильський) 7. Від гніву старієш, від сміху молодієш.(Китайське прислів’я)