Тема. Л Р К Остап Вишня. Зв`язок автора із Донбасом. Відображення в його усмішках шахтарської теми. Тематика усмішки «Доісторичний струмент».
Ідея: залучити учнів до художньої творчості, розширити знання з літератури рідного краю;
виявити зв’язок автора з Донбасом, зосередити увагу на відображенні в його усмішках шахтарської теми;
ознайомити зі змістом усмішки «Доісторичний струмент», продемонструвавши її цінність;
удосконалювати вміння учнів визначати жанр твору, працювати з текстом та аналізувати прочитане;
розвивати творчість учнів;
виховувати почуття гумору, повагу до людей праці, патріотизм;
заохочувати дітей до вивчення літератури рідного краю..
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Форма уроку: литературна вітальня.
Обладнання: портрет письменника, книжкова виставка, мультимедійний проектор, дидактичний матеріал.
Методи та прийоми: слово учителя, виступи підготовлених учнів, бесіда, виразне читання, самостійна робота, робота в парах.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. Організаційний момент
[pic] [pic] [pic] 1. Учитель вітає дітей:
- Шановні діти! Нехай наше заняття принесе нам радість спілкування та сповнить серця прекрасними почуттями.
(Діти в свою чергу повідомляють про свій емоційний стан за допомогою стилізованих зображень – смайликів)
2. Учні записують дату проведення уроку в зошити.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
1. Епіграф до уроку (читає учитель чи підготовлена дитина)
А ми сміємося і будемо сміятися
разом із своїм дотепним,
талановитим народом
Остап Вишня
Діти пояснюють значення рядків, визначаючи ключові слова та асоціації, що виникають з ними (сміх)
2. Самостійна робота
Сміх: дотеп, показувати зуби, жартувати ….
3. Слово учителя
Рідна земля… Донецький край… Донецьк ….
Кожне місто має власну біографію. Яка ж творча біографія рідного Донецька? Хто з видатних людей жив, відвідував Донбасс, хто знаходив тут творче натхнення? Щоб відповісти на це запитання, достатньо звернутися до художніх творів. Донбас як промисловий край продемонстрований у творах багатьох письменників: Б. Гринченка, М. Чернявського, С. Черкасенка, І. Роздобудька, К. Паустовського. Майстрів художнього слова цікавила передусім доля робітників шахт, заводів, селян, історія цих земель. Сьогодні ми відкриваємо для себе ім’я Остапа Вишні. [pic]
ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку.
Отже, тема нашого уроку – «Остап Вишня. Зв`язок автора із Донбасом. Відображення в його усмішках шахтарської теми. Тематика усмішки «Доісторичний струмент».
(Мету уроку учитель визначає разом з учнями.)
ІV. Актуализація опорных знань.
1. Бесіда. [pic]
1. Що ви знаєте про історію Донецького краю, про Донецьк?
2. Які підприємства працюють?
3. Людей яких професій, пов’язаних з нашим краєм, ви знаєте?
4. Хто з письменників у своїй творчості ділився враженнями про поїздку на Донбас?
5. Які види гумору ви знаєте?
6. Який твір ми називаємо усмішкою, а яке оповіданням?
7. Хто започаткував цей жанр в літературі?
(Щоб дати повну відповідь на це питання, дітям необхідно, використовуючи слова-підказки, охарактеризувати дані епічні жанри (робота в парах).
-різновид [link] 2.1. І група.
1. БІОГРАФІЯ (повідомлення учнів).
Матеріал для виступів.
Усмішка – різновид фейлетону та гуморески, введений в українську літературу Остапом Вишнею. Своєрідність усмішки – в поєднанні побутових замальовок із частими авторськими відступами, в лаконізмі й дотепності. Усмішка не набула значного поширення в літературі.
Остап Вишня (справжнє ім’я Павло Губенко) - письменник, який у 20-х рр. заохотив мільйонні маси до читання української літератури. Він був «королем українського тиражу». За життя побачило світ понад 100 збірок його творів, деякі з них неодноразово перевидавалися. Письменник Б. Гжицький згадує: «Слава Остапа Вишні росли з кожним днем. Люди сміялись, тільки-но побачивши його підпис під фейлетоном чи гуморескою, наперед смакуючи її зміст. Величезним успіхом користувались його "Усмішки сільські", "Мисливські", "Закордонні" та інші. У ті часи (двадцяті роки) Павло Михайлович писав дуже багато. Щодня було щось нове. Його фейлетони і гуморески робили тиражі газетам, у яких друкувались. Він скоро завоював село, його ім'я стало чи не найпопулярнішим після Т. Шевченка. Адже півмільйонний тираж книжки в ті далекі тепер часи, кінець 20-х років, щось-таки значив».
У 1951 році Остап Вишня був на Донбасі, після відвідування якого на сторінках його щоденника «Думи мої, думи мої…» з’явилися наступні рядки:
29 листопада, 1951 року
Був цього літа та осені на Донбасі. В Кадіївці. Ой, які хороші люди! Чудесні! А як їх написати? Не так, як N, а по – справжньому? Не знаю! Ще раз: не знаю! Було б непогано написати щось «вишневе» про Донбас. Хай би посміялися! Тільки не думайте, що я, Вишня, гадаю, що Донбас без мене не вміє сміятися! Ха – ха! І вміє сміятися, і знає, як сміятися, - ще краще від нас із вами.
А от – у літературі? Як? Анекдотиками? Не вийде! Вони, донбасівці, такі мудрі, такі чудесні, що нас із вами розсмішать… Ох і кріпкий орішок! Може, я й не розкушу, та знайдуться люди, що після мене так засміються, так загогочуть, що тільки квакнеш. Скільки єсть там людей, скільки єсть там явищ – чудесних, неповторних…
А як?! Поки ще я не втнув…
А можна… Ой як можна…
А головне – треба!
Щоб розлігся шахтарський сміх, радісний, веселий, а головне – творчий!
Він буде! Вірю!
3 грудня, 1951 року
Покидаючи Вас усіх, мої дорогі, кланяюся Вам земно за те, що бачив Вас, за те, що жив із Вами.
Хай буде Вам добре!
Ви бачитиме народ наш у всій його величі, в розквіті його таланту!
Дозвольте ж і мені бути присутнім на його торжестві!
Остап Вишня
ІІ група.
Боротьба народу в роки Великої Вітчизняної війни відбита в таких гуморесках, як «Прямою наводкою», «Хороша – хороша дівчина», «Доісторичний струмент» та багатьох інших. Тут автор не тільки у веселому стилі розповідав про мужність людей, а й нагадував про славні подвиги наших предків, викривав антилюдську суть фашизму, пророкував неминучий крах кожному, хто з недобрими намірами цікавиться нашими селами й містами, полями й ріками, лісами й горами…
ІІӀ група.
Усмішка «Доісторичний струмент»
Жанр: усмішка
Тема: Розповідь про роботу та дружбу шахтарів різних поколінь. Рятування Юрка Лози від фашистів за допомогою «доісторичного струменту».
Головна думка: Остап Вишня вчить поважати людей похилого віку, людей праці, ненавидіти ворогів, вміти захистити найближчих від неминучої біди.
Герої:
машиніст врубової машини, комсомолець Юрко Лоза;
пенсіонер Іван Федорович Вернигора, потомствений та почесний вибійник;
дружина Івана Федоровича Ганна Петрівна.
Усмішка «Доісторичний струмент» була вперше надрукована в газеті «Молодь України» 1 серпня 1944 року
2.2. Робота з текстом усмішки «Доісторичний струмент». Бесіда
1.Назвіть головних героїв твору. [pic] [pic]
2.Що об’єднує Юрка Лозу та Івана Вернигору?
3.Про який «доісторичний струмент» йдеться у творі?
4.Чому Юрко його так називає?
5.Доведіть, що перед Великою Вітчизняною війною у розвитку вугільної промисловості відбувся прогрес?
6.Як Іван Федорович ставився до Юрка? [pic]
7. З чого це видно?
8.Зачитайте рядки, в яких автор повідомляє про початок війни.
9.Як старий Вернигора врятував Юрка Лозу від гітлерівця?
10. Що змусило парубка змінити своє ставлення до обушка? [pic]
11. Як склалася доля героїв після війни?
12.Назвіть професійні слова з тексту твору. Спробуйте пояснити їх значення.
13. На чому заснований гумор Остапа Вишні: комізмі ситуації чи комізмі вислову?
14. Які почуття виникли у вас після прочитання?
VІ. Закріплення матеріалу.
1. Творче конструювання «Павутинка»
Знайдіть продовження до цитат:
Юрко Лоза …
Пенсіонер Іван Федорович Вернигора …
Доки ви своїм обушком тяп-ляп …
Тільки ви, молодь, щодо обушка – …
А треба вам по секрету сказати …
А як німці захопили шахту …
Фашист одіпхнув Івана Федоровича й …
І не в Дрездені, і не в Мюнхені …
Врубова, дєдушко, у забої машина дорога, а …
2. Заповніть таблицю (самостійна робота,учні заповнюють таблицю протягом уроку і закінчують вдома).
Тема
Ідея
Головні
герої
Професійні
слова
Географічні
назви
Барви почуттів
Комізм
VІІ. Підсумок уроку.
1. Слово учителя.
Перевірте свої досягнення [pic]
Продовжіть речення «Усмішка – це …»
Хто ввів у літературу жанр усмішки?
Визначте тематику твору «Доісторичний струмент».
Розкажіть про зв'язок Остапа Вишні з Донбасом. [pic]
Доведіть, що автор добре був обізнаний із шахтарською працею.
*Кожна правильна відповідь оцінюється 1 балом.
2. Рефлексія (закінчити речення).
Сьогодні я дізнався...
Було важко…
Я зрозумів, що…
Я навчився…
Я сміг…
Було цікаво дізнатися, що…
Мене здивувало…
Мне захотілося ….
VІІІ. Оцінювання.
1. Діти в кінці уроку знову говорять про настрій, з яким вони підуть з уроку (використовують смайлики).
[pic] [pic] [pic]
2. Проголошення результатів діяльності на уроці .
ІХ. Домашнє завдання (різнорівневе).
1. Скласти план усмішки.
2. Закінчити заповнення таблиці.
3. Створити кросворд з шахтарської лексики твору.
4. Пояснити письмово, як ви розумієте вислови (вибрати 2 – 3):
1. Людського сміху боїться кожен, навіть той, хто вже нічого не боїться.(Микола Гоголь). 2. Усміхатися – це завжди трішки показувати зуби.(Народна мудрість). 3. Дотеп – сіль бесіди, але не їжа.(Вільям Гезмітт). 4. Любиш жарти над Хомою – люби й над собою.(Народна мудрість). 5. У дім, де сміються, приходить щастя (Японська приказка). 6.Де сміх, там і людина; худоба не сміється.(Максим Рильський) 7. Від гніву старієш, від сміху молодієш.(Китайське прислів’я)
