«Марко Вовчок. „Інститутка”. Образи в повісті».
Мета: допомогти учням усвідомити ідейно-художній зміст твору, майстерність письменниці у змалюванні образів; розвивати навички характеристики образів; виховувати гуманізм, негативне ставлення до насильства над особистістю, життєстверджуюче світосприйняття, естетичний смак.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Оголошення теми та мети уроку.
ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
Перевірка домашнього завдання.
(Учні переказують основні епізоди або епізод, який їх найбільше вразив при читанні повісті Марка Вовчка «Інститутка».)
2. Складання «сюжетного ланцюжка».
Устина розповідає → Приїзд → Устина стає служницею інститутки, → Приїзд →
про себе панночки терпить знущання, її ледь не задушили гостей
Панночка закохується, → Молоді виїжджають → Панночка взялась хазяйнувати на →
одружується з полковим зі слугами на свій хутір хуторі по-своєму
лікарем
Устина знайомиться з Прокопом.
IV. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу.
Слово вчителя (267-269).
Колективна робота.
Складіть порівняльну характеристику Устини й панночки.
Спільне Спільне «•
Сироти, молоді дівчата, розумні, здатні кохати
Відмінне
Устина
Панночка
весела, життєрадісна, працьовита, добра, привітна, з повагою ставиться до людей, над усе цінує волю, покірно сприймає негаразди, навіть знущання; спостережлива й кмітлива
жорстока, груба, лицемірна, з погордою ставиться до простих людей, жадібна, примхлива.; любить чоловіка, але по-дивному
3. Робота в парах.
— Якщо взяти в цілому, то образ панночки можна вважати негативним, а образ кріпачки Устини — позитивним. Спробуйте визначити, а чи є щось позитивне у панночки, а негативне — в Устини.
(Панночка розумна, кмітлива, хазяйновита; Устина дуже покірна, несмілива і т. ін.)
4. Проблемні запитання до учнів.
— Чому дівчина-кріпачка має ім'я, а панночка — ні?
— Хто, враховуючи назву твору, є головною героїнею повісті — Устина чи інститутка?
— Чому панночка захотіла одружитися з небагатим полковим лікарем, хоча до неї залицялися, напевно, й багатші паничі?
5. Робота в групах.
Складіть характеристики другорядних персонажів, виписавши цитати, зібравши мовні
характеристики:
— пана;
— бабусі-служниці;
— Прокопа;
— Назара;
— Катрі;
— старої пані.
6. Слово вчителя.
Змальовуючи героїв, талановиті письменники намагаються показати не лише індивідуальні, притаманні певній людині риси, а й характерні для більшості людей даного часу й стану. Тому ці образи називають типовими, і діють такі герої за типових обставин.
Наприклад, дівчата із дворянських сімей училися в пансіонах або інститутах, цікавилися здебільшого танцями й музикою, мріяли про вигідних женихів; як поміщиці були жорстокими до кріпаків, пихатими, жадібними, вважаючи все, зроблене людьми, своєю беззаперечною власністю, даною Богом. Такою є й інститутка, недаремно ж у неї немає у творі навіть власного імені.
7. Міні-вікторина «Про кого це?»
1) «Високий парубок, ставний, поглядає, всміхається». (Прокіп.)
2) «Плечистий, вусатий, у високій шапці. То-то чорнявий... як єсть собі ворон». (Назар.)
3) «Любо на волі дихнути». (Устина.)
4) «І говорить, і діло робить, і дитину колише». (Катря.)
5) «Нехай недобрі плачуть, а ти перетривай усе, витерпи бідочку!» (Бабуся:служниця.)
6) «Стоока наче вона була, все бачила, всюди, як та ящірка, по хутору звивалась... тільки погляне, то наче за серце тебе рукою здавить». (Інститутка.)
7) «Не б'є, не-лає, та нічим і не дбає». (Пан.)
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Інтерактивна вправа «Мікрофон».
Продовжіть речення.
«Мене вразило…»
«Думаю, що Марко Вовчок була…»
«Вважаю, що художня майстерність письменниці у творі…»
VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Підручник, с 267-269.
