АНОТАЦІЯ
У роботі розкрито значення позаурочної роботи учнів як важливого компоненту навчально-виховного процесу у професійно-технічних навчальних закладах. Наголошено на тому, що позаурочна навчальна робота будується з урахуванням вимог навчальної програми ПТНЗ, інтересів і бажань учнів, рівня їх розвитку і спирається на самодіяльність, активність і добровільність вихованців. Проаналізовано особливості організації та проведення позаурочних заходів, що є необхідною умовою фундаментальної підготовки учнів як високваліфікованих робітників. Проаналізовано індивідуальну позаурочну роботу із обдарованими дітьми для підготовки їх до захисту науково – дослідницьких робіт Малої Академії Наук України.
ЗМІСТ
ВСТУП 3
Теоретична частина.
РОЗДІЛ 1 Позаурочні організаційні форми навчання: їх суть, значення, методика проведення.
Поняття позаурочної, позакласної та позаліцейної роботи 5
1.2 Характеристика основних форм позаурочної навчальної діяльності 5
1.2.1 Семінарські заняття 7
1.2.2. Факультативні заняття 9
1.2.3. Практикуми 10
1.2.4. Екскурсії 13
1.2.5. Предметні гуртки 18
Практична частина.
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ ВИХОВНИХ ПОЗАУРОЧНИХ ФОРМ 21
2.1 Масові, групові та індивідуальні форми виховної роботи 21
2.2 Досвід викладача предмету «Електротехніка з основами промислової електроніки» Люботинського професійного ліцею залізничного транспорту щодо позаурочної роботи із обдарованими дітьми 26
ВИСНОВКИ 32
ІНФОРМАЦІЙНІ ДЖЕРЕЛА 33
ДОДАТКИ 34
ВСТУП
У законі України «Про освіту» йдеться про позаурчне виховання як невід’ємну частину системи освіти й спрямовується воно на розвиток здібностей і талантів учнівської молоді, задоволення її інтересів і духовних запитів. Сутність позаурочної освіти та виховання як складової частини системи освіти України визначають специфічні умови її функціонування, а саме: диференційованість, динамічність, гнучкість, мобільність варіативність, доступність тощо.
Позаурочна освіта та виховання — процес безперервний. Він немає фіксованих термінів завершення і послідовно переходить із однієї стадії в другу від створення умов, сприятливих для творчої діяльності дітей і підлітків, до забезпечення їх співробітництва у творчому процесі та самостійній творчості, яка і формує потребу особистості в подальшому творчому сприйнятті світу. Актуальність. Становлення професійно – технічних навчальних закладів, як базової ланки у системі безперервної освіти пред'являє нові вимоги до знань, зокрема в забезпеченні їх узагальненості й системності. Важливо домогтися не стільки запам'ятовування конкретних відомостей, скільки досягти усвідомлення загальних закономірностей, виробити в учнів здатність вводити нові знання в систему раніше засвоєного, сформувати уміння пізнавальної діяльності на рівні їхнього вільного практичного застосування. Реалізація названих завдань вимагає значного розширення сфери, урізноманітнення видів та зміни характеру навчальної діяльності учнів, яка має стати більш творчою, самостійною, позбавленою постійної дріб'язкової опіки з боку викладача та майстра виробничого навчання. Тож у практику позаурочної роботи все ширше входять лекції, семінари, навчально-практичні заняття, інтегральні уроки, дидактичні ігри тощо. Всі ці заняття передбачають розширення змісту і зміну характеру навчально-пізнавальної діяльності учнів. Найголовнішою їх ознакою є вихід за межі лише стандартних ситуацій, спроба ввести учнів у сферу соціальних, виробничих відносин, сформувати в них не лише основи знань, а й навички соціальної поведінки.
З'явились і спеціальні заняття, присвячені формуванню загальних навчальних умінь, особливо вмінь організації навчальної діяльності, оскільки формування їх на уроках з різних предметів паралельно з вивченням програмового матеріалу не дає бажаних наслідків. Засвоєння таких знань на спеціальних міжпредметних заняттях з наступним відпрацюванням практичних дій під час вивчення різних навчальних предметів через систему доцільно дібраних завдань дає змогу уникнути дублювання в роботі педагогічного колективу та підвищує ефективність роботи.
Об`єктом дослідження являється основні форми позаурочної роботи в Люботинському професійному ліцеї залізного транспорту.
Предмет дослідження – можливості використання основних форм позаурочної роботи.
Мета дослідження полягає в тому, щоб з`ясувати в чому полягають особливості проведення основних форм позаурочної роботи в ПТНЗ навчального та виховного характеру.
Головна мета роботи вимагає виконання певних завдань:
1) дати характеристику основних позаурочних форм навчання, можливостей їх використання;
2) з`ясувати особливості використання різних форм позаурочних занять виховного характеру.
Практична значимість даного дослідження полягає в тому, що виникає необхідність переосмислити функції різних форм позаурочних занять щодо освіти, виховання й розвитку учнів ПТНЗ, шукати нові види позаурочних форм роботи, розробляти підходи до конструювання раціональної системи занять з метою повнішої реалізації їх педагогічних можливостей.
ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
РОЗДІЛ 1 Позаурочні організаційні форми навчання: їх суть, значення, методика проведення.
Поняття позаурочної, позакласної та позаліцейної роботи
Важлива роль у вихованні учнів, розширенні й поглибленні їх знань, розвиткові творчих здібностей належить спеціально організованій виховній роботі у поза навчальний час. Таку роботу називають позакласною та позаліцейною.
Позакласна робота — різноманітна освітня і виховна робота, спрямована на задоволення інтересів і запитів учнів, організована в позаурочний час педагогічним колективом навчального закладу.
Позаліцейна робота – освітньо - виховна діяльність різноманітних закладів для дітей та юнацтва (наприклад, учні Люботинського професійного ліцею залізничного транспорту відвідують заняття на Малій Південній залізниці).
Обидва види роботи мають спільні завдання і передбачають застосування переважно однакових засобів, форм і методів виховання.
Завдання позакласної та позаліцейної роботи — закріплення, збагачення та поглиблення знань, набутих у процесі навчання, застосування їх на практиці; розширення загальноосвітнього кругозору учнів, формування в них наукового світогляду, вироблення вмінь і навичок самоосвіти; формування інтересів до різних галузей науки, техніки, мистецтва, спорту, виявлення і розвиток індивідуальних творчих здібностей та нахилів; організація дозвілля учнів, культурного відпочинку та розумних розваг; поширення виховного впливу на учнів у різних напрямах виховання.
Її зміст визначається загальним змістом виховання учнівської молоді, який передбачає розумове, моральне, трудове, естетичне і фізичне виховання, що реалізуються певними напрямками позаурочної діяльності (малюнок 1.1).
[pic]
Малюнок 1.1. Основні напрямки позаурочної діяльності
Позакласна та позаурочна робота будується на класичних принципах виховання, проте вона має і свої специфічні принципи:
Добровільний характер участі в ній.
Сприяє тому, що учні можуть обирати профіль занять за інтересами. Педагоги за таких умов повинні ретельно продумувати зміст занять, використовуючи нові, ще не відомі учням факти, форми і методи, які б посилювали їх інтерес.
Суспільна спрямованість діяльності учнів. Цей принцип вимагає, щоб зміст роботи гуртків, клубів та інших форм діяльності, відповідав потребам розбудови української держави, відображав досягнення сучасної науки, техніки, культури і мистецтва.
Розвиток ініціативи і самодіяльності учнів. У позакласній діяльності слід ураховувати бажання учнів, їх пропозиції, щоб кожен з них виконував цікаву для себе роботу.
Розвиток винахідливості, дитячої технічної, юнацької та художньої творчості. Під час занять перед учнями слід ставити завдання пошукового характеру: створення нових приладів, удосконалення наявних; приділення особливої уваги творчому підходу до справи тощо.
Зв'язок з навчальною роботою. Позакласна та позаурочна робота повинна бути логічним продовженням навчально-виховної роботи, яка здійснюється на уроках. Так, знання з «Електротехніки з основами промислової електроніки» можуть бути поглиблені й розширені на тематичному вечорі, а з предмету «Будова та ремонт тепловоза» — під час обговорення екскурсії в депо.
Використання ігрових форм, цікавість, емоційність. Реалізація цього принципу потребує широкого використання пізнавальних ігор, ігор з комп'ютерами, демонстрування цікавих дослідів та ін.
1.2 Характеристика основних форм позаурочної навчальної діяльності
1.2.1 Семінарські заняття
Семінарські заняття поділяють на підготовчі (просемінарські), семінарські заняття в групі міжпредметні семінари-конференції (бінарні та інтегровані заняття). Просемінарське заняття — перехідна від уроку форма організації пізнавальної діяльності учнів через практичні й лабораторні заняття, в структурі яких є окремі компоненти семінарської роботи, до вищої форми — власне семінарів. Розрізняють такі види власне семінарських занять: розгорнута бесіда; доповідь (повідомлення) — обговорення доповідей і творчих робіт, коментоване читання, розв'язування задач; диспут.
Найскладніший вид семінару — міжпредметні семінари-конференції. їх практикують в Люботинському професійному ліцеї залізничного транспорту практикують для учнів старших курсів в якості предзахисту дипломної роботи. Викладач наперед визначає тему, мету і завдання семінару, формулює основні та додаткові питання з тем, розподіляє завдання між учнями з урахуванням їх індивідуальних можливостей, добирає літературу, проводить групові й індивідуальні консультації, перевіряє конспекти. Семінарська форма занять передбачає обговорення проблем, що стосуються раніше прочитаної лекції чи розділу курсу. Готуючись до семінару, учні можуть працювати над повідомленнями з окремих питань, проводити спостереження, збирати певний фактичний матеріал, відвідувати підприємства – соціальні партнери, читати додаткову літературу, знайомитися з технічною і нормативною документами.
Під час заняття окремі учні виступають з доповідями та повідомленнями, а інші доповнюють їх виступи, ставлять запитання, беруть участь у дискусії. Важлива вимога до учнівських доповідей і повідомлень — наявність невідомого іншим учням матеріалу, елементів власного дослідження. Учитель спрямовує обговорення доповідей, ставить проблемні запитання, які викликають обмін думками, дискусію. Семінарське заняття можна організувати й таким чином: всі учні готують усі питання і виступають з повідомленнями за бажанням або за викликом. Викладач також заохочує їх до пошуку додаткових матеріалів з теми, дослідницької роботи. Семінар-конференцію проводять після вивчення певного розділу програми. У підготовці до нього використовують більше джерел інформації: тривалі спостереження, матеріали екскурсії/результати дослідів тощо. Доцільно також запрошувати на такі заняття фахівців з обговорюваної проблеми (представників депо). На завершення викладач аналізує та оцінює зміст доповідей, стисло характеризує виступи, за потреби робить доповнення й виправляє помилки, радить учням, як працювати над проблемою надалі, якщо вона їх зацікавила.
1.2.2 Практикум
Передбачає самостійне виконання учнями практичних і лабораторних робіт, застосування знань, умінь і навичок.
Для зручності учнів поділяють на групи. На практикум відводиться 10—15 год. навчального часу протягом 2—3-х тижнів. Для його проведення складають графік, згідно з яким учні почергово виконують завдання, спостереження, експерименти з електротехніки, електроматеріалознавства або інших предметі в яких практикум передбачений навчальною документацією. Завдання можуть бути однаковими й різними для різних груп учнів. Практикумами завершують вивчення великих тем курсу тому їх проводять переважно наприкінці півріччя або року. Головна мета практикуму — практичне застосування сформованих раніше вмінь і навичок, узагальнення й систематизація теоретичних знань, засвоєння елементарних методів дослідницької роботи з предмету. Проводять його у такій послідовності:
повідомлення теми, мети і завдання;
актуалізація опорних знань, навичок і вмінь учнів;
мотивування їх навчальної діяльності; ознайомлення учнів з інструкцією;
добір необхідного обладнання та матеріалів;
виконання роботи під керівництвом викладача;
складання учнями звіту,
обговорення й теоретична інтерпретація отриманих результатів.
В Люботинському професійному ліцеї залізничного транспорту при виконання практикуму з предмета «Електротехніка з основами промислової електроніки» використовується віртуальна лабораторія «Основи електроніки». Цей електронний педагогічний засіб навчання дозволяє досліджувати більшість процесів, які відбуваються в колах постійного та змінного струму. Інтерфейс віртуальної лабораторії представлений на малюнку 1.2.
[pic]
Малюнок 1.2. Інтерфейс віртуальної лабораторії «Основи електроніки»
1.2.3 Факультативні заняття
Серед форм диференціації, які створюють передумови для активізації самостійної діяльності учнів ПТНЗ і сприяють реалізації творчого потенціалу особистості, чільне місце займають факультативи.
Аналіз теоретичних надбань з проблеми факультативів дає підстави для висновку, що не всі її аспекти досліджено достатньо вичерпно. Маю на увазі, зокрема, загальні дидактичні основи факультативного навчання, обґрунтування педагогічних функцій і завдань факультативів на різних рівнях професійної освіти. Не розроблено чіткої дидактичної класифікації й відповідної їй системи факультативів, які забезпечували б реалізацію цих функцій.
Факультативне навчання підпорядковано меті й завданням професійно-технічної освіти, тому його загальні функції збігаються з функціями обов'язкового навчання, розвивальною, освітньою і виховною метою. Щоб реалізувати першу й третю з цих функцій, факультативні заняття мають більше потенційних можливостей, ніж обов'язкові, що умовлено передусім їх організаційними особливостями (добровільність вибору, порівняно малий кількісний склад груп, психолого-педагогічні особливості учнів, широкий контингент керівників занять тощо).
Одна з істотних особливостей навчально-виховного процесу в підлітковий період має полягати в інтенсифікації інформаційної, загальнорозвивальної його функцій на основі широкого, різнобічного інформування підлітків Про довкілля і власну особистість та залучення їх до нових видів діяльності. Через обмеженість навчального часу не можна задовольнити цю вимогу на обов'язкових заняттях. Саме факультативне навчання має значні резерви. Співвіднесення загальної спрямованості доцільних впливів На особистість підлітків з визначеними функціями факультативів свідчить, що такі впливи можуть бути здійснені головно в процесі реалізації розвивальної функції факультативів. Ось чому саме ця функція має стати в системі професійно-технічної освіти провідною й позначитися як на змісті факультативів, так і на організації їх вивчення.
Передусім зміст факультативів має орієнтуватися на тих підлітків (а їх більшість), які мають різнобічні інтереси, але ще не визначилися з головним, а отже, повинен охоплювати різноманітність проблем, висвітлювати різні сторони навколишнього світу, показувати учням, чим потрібно цікавитися і що робити, задовольняти принцип науковості. Інформація має бути досить глибокою й вірогідною, відповідати сучасному науковому розумінню предмета розгляду, а обсяг і зміст знань такими, щоб, з одного боку, відобразити інформацію, достатню для розуміння сутності наукової картини світу, а з іншого — забезпечити доступність навчання, орієнтуватися на зону найближчого розвитку. Водночас зміст факультативного навчання повинен бути систематизованим відповідно до основних сфер довкілля, щоб учням легше було сприймати великий обсяг інформації, систематизувати її (тобто структурувати в певний спосіб відповідні наукові відомості). Перевагами невеликих факультативів в системі ПТНЗ є:
1) учні мають змогу задовольняти змінний інтерес, випробувати себе в різних галузях знання;
2) створюються умови для перегрупування учнів щоразу, коли розпочинається вивчення нового курсу (три-чотири рази впродовж навчального року), що значно розширює сферу спілкування учнів, покращує їх комунікативні, соціальні та інформаційні компетенції.
Такий підхід до педагогічних функцій та змісту факультативного навчання в системі ПТНЗ забезпечує їх раціональне узгодження зі змістом загальноосвітніх навчальних предметів і професійно – теоретичним навчанням, сприяє повноцінному розвиткові особистості. Дидактичні принципи факультативних занять представлені на малюнку 1.3.
У програмі факультативів обов'язково відображено сучасні досягнення в галузі науки, техніки культури. Тому вони є вагомим доповненням до змісту загальноосвітньої, політехнічної й трудової підготовки учнів, сприяють формуванню інтересу до теоретичних знань і практичної діяльності. На факультативних заняттях використовують різні методи навчання, але перевагу надають тим, що привчають учнів до роботи з науковою і довідковою літературою (підготовка рефератів з актуальних проблем науки, обговорення доповідей і повідомлень, проведення експериментів тощо). Рівень знань учнів оцінюють у процесі факультативних занять, а залік проводять в кінці курсу. Підсумкові оцінки вносять до атестату про середню освіту або у диплом кваліфікованого робітника.
[pic]
Малюнок 1.3. Дидактичні та управлінські принципи факультативних занять
Ефективність системи навчання значно зростає, якщо знання та вміння, набуті на факультативних заняттях, учні активно використовують на уроках, коли здійснюється взаємозв'язок завдань, змісту і методів навчання в усіх організаційних формах класно-урочної системи. Приклад журналу факультативних занять в Люботинському професійному ліцеї залізничного транспорту наведено у додатку 1.
1.2.4 Екскурсії
Відмінність екскурсії від уроку як форми організації навчання полягає в тому, що вона не може бути жорстко обмежена в часі, і головний її зміст — сприймання учнями предметів і явищ у природній обстановці. Залежно від місця в навчальному процесі екскурсії поділяють: за відношенням до навчальних програм — програмні та позапрограмні; за змістом - тематичні й комбіновані; за часом проведення щодо матеріалу, який вивчається, — вступні, поточні, підсумкові; щодо навчального предмета — ботанічні, зоологічні, хімічні, фізичні та ін. Класифікацію видів екскурсій наведено на малюнку 1.4.
[pic]
Малюнок 1.4. Класифікація видів екскурсій.
Підготовку до екскурсії розпочинають заздалегідь. Виходячи зі змісту навчального предмета, вчитель визначає природні, виробничі або культурні екскурсійні об'єкти. Безпосередньо перед екскурсією складають її план і проводять інструктаж. Учням пояснюють, як поводитися під час екскурсії, дають вказівки, які слід провести самостійні спостереження і яку виконати роботу (зібрати матеріал для колекції, зробити записи й замальовки та ін.). Викладач дає учням завдання повторити необхідний матеріал, почитати додаткову інформацію про об'єкт екскурсії.
Під час екскурсії викладач або людина, що проводить екскурсію, використовуючи різні методи (розповідь, пояснення, бесіду, спостереження), розкриває зміст теми екскурсії. Бажано активізувати пізнавальну діяльність учнів методами бесіди та спостереження, що сприяє цілеспрямованому сприйманню об'єкта вивчення. Для цього на початку екскурсії дають загальну характеристику цього об'єкта, а відтак організовують спостереження і виконання учнями практичних завдань.
Важливим є підсумковий етап екскурсії. Передусім це бесіда на самому об'єкті, під час якої учні отримують відповіді на запитання, уточнюють певні теоретичні й практичні знання навчальної програми з предмета. Проте основна робота проводиться на навчальних заняттях. За матеріалами екскурсії учні готують звіти у вигляді невеличких описів, колекцій, які згодом експонуються на виставці. Спостереження, зроблені під час екскурсії, вони використовують на наступних уроках теоретичного або виробничого навчання, вивчаючи відповідний матеріал.
Значення екскурсій полягає в тому, що: учні здобувають наочні знання в природних умовах; отримують багатий матеріал для спостережень; сприймають явища в цілісності; накопичують багатий матеріал для наступної роботи. Екскурсії також позитивно впливають на емоційну сферу учнів ПТНЗ.
Підготовка до екскурсії започатковується складанням перспективного тематичного плану й визначенням в ньому місця для цього виду занять. З урахуванням оточення (виробничого. культурного, економічного) викладач намічає об'єкт екскурсії. При цьому він виходить насамперед з того, щоб зміст екскурсії відповідав програмі і вимогам безпеки, був доступним для розуміння учнів. Обираючи об'єкт виробничої екскурсії, вчитель обов'язково має враховувати рівень технології й технічної оснащеності підприємства, його можливості для розв'язання. актуальних завдань школи (політехнізація змісту освіти, ознайомлення з майбутньою професією або місцем проходження виробничої практики тощо).
Об'єкт екскурсії попередньо вивчається викладачем або майстром виробничого навчання. Це допомагає йому правильно визначити обсяг і зміст інформації, яку треба довести до свідомості учнів під час екскурсії, опрацювати методику її організації і проведення.
Під час попереднього ознайомлення з об'єктом намічається маршрут екскурсії, виявляються джерела можливої небезпеки (залізничні переїзди, підйомні крани, небезпечні місця). Якщо екскурсія проводитиметься спеціалістом, заздалегідь обмежується обсяг і рівень пояснень, щоб запобігти перевантаженню свідомості учнів спеціальною термінологією, деталями, другорядним матеріалом. На етапі підготовки деталізується мета і складається розширений план проведення екскурсії, В ньому відмічаються питання, з яких будуть організовані спостереження в процесі Проведення екскурсії, опрацьовуються проблемні завдання для учнів, відбираються основні й додаткові джерела інформації, готуються наочні посібники (схеми, таблиці, фотографії) й необхідне обладнання (вимірювальні інструменти, олівці, блокноти, фотоапарат, компас і т. ін.). План екскурсії включає види роботи учнів, перелік об'єктів спостереження, способи й форми наступного опрацювання зібраного матеріалу, розрахунок часу. В плані зазначаються також форми організації навчальної діяльності учнів — будуть всі вони виконувати одну і ту саму роботу, об'єднаються в невеликі групи чи виконуватимуть індивідуальні завдання. При цьому враховуються вікові та індивідуальні можливості учнів, їхній попередній досвід екскурсійної роботи.
Перед екскурсією викладач проводить бесіду з учнями, під час якої повідомляє їм дату, місце, мету, завдання й маршрут екскурсії, пояснює правила безпеки й поведінки на екскурсії, стисло характеризує екскурсійний об'єкт, радить, за чим і як треба буде спостерігати, як і що записувати, фотографувати, як рухатись за маршрутом. Завдання для учнів формулюються з розрахунку стимуляції їхньої активної діяльності під час спостережень. Слід чітко, відповідно до вікових та індивідуальних особливостей учнів розподілити обов'язки між ними. Якщо потрібно за планом поділити учнів на ланки, то необхідно призначити ланкових і довести завдання кожній ланці, виділити відповідальних за наочний посібник і обладнання, старших на маршруті. Викладач повідомляє учням запитання, відповіді на які вони мають одержати в ході екскурсії, й рекомендує їм спеціальну додаткову літературу. План екскурсії за етапами її проведення, вказівки щодо спостережень за об'єктами пізнання, та питання, які треба з'ясувати, учні записують у робочі зошити, залишаючи під кожним пунктом місце для фіксації вражень. Перед початком екскурсії необхідно також проінструктувати учнів щодо способу опрацювання здобутої на цих заняттях інформації, складання? письмових звітів, підведення підсумків.
Організація навчальної роботи учнів на місці проведення екскурсії започатковується вступною бесідою в якій дається стисла характеристика об'єкта пізнання.. Під час вступної бесіди на екскурсії до промислового виробництва (локомотивного, мотор-вагонного або ремонтного депо) учні одержують необхідну інформацію про сировину, з якої виготовляється продукція, технологічні стадії її переробки, фізичні й хімічні процеси, що відбуваються при цьому, про обладнання, апаратуру, машини й механізми, які полегшують працю людини або замінюють її фізичні функції.
Акцентується увага екскурсантів на функціях робітників, психологічних вимогах до них у зв'язку з умовами праці на даному об'єкті (кваліфікаційна характеристика професії). Нагадуються правила техніки безпеки.
На промисловому виробництві, щоб не відволікати уваги учнів, вступну бесіду краще проводити в музеї підприємства, технічному кабінеті, в клубі, навчальній аудиторії, попередньо обладнавши ці приміщення відповідними ілюстраціями, схемами, моделями та іншими наочними посібниками.
На виробничих екскурсіях доцільно спочатку оглянути діючий об'єкт в цілому, а потім проаналізувати окремі його складові. Під час демонстрації агрегату, бажано звернути увагу учнів на прийоми його праці, підготовку робочого місця, пояснити сутність запроваджених ним раціоналізаторських пропозицій. Ще краще заздалегідь домовитися з одним із передових робітників, щоб він розповів учням про свою роботу, підкресливши важливість знань, одержаних ними в ПТНЗ для оволодіння даною професією.
Бесіду по ходу екскурсії слід вести з таким розрахунком, щоб звернути увагу учнів на основне, водночас не докучаючи довгими поясненнями, що втомлює учнів. Рекомендується розкривати перед учнями міжпредметні зв`язки.
Керівництво навчальною роботою учнів на екскурсіях, як правило, здійснює спеціаліст даного об'єкта. Щоб забезпечити єдність вимог щодо характеру, змісту й порядку подання інформації про спостережувані об'єкти, викладач заздалегідь повинен домовитись з екскурсоводом, що й за чим демонструвати і як пояснювати учням демонстровані предмети, процеси і явища.
В кінці екскурсії, незалежно від того, на яких об'єкта вона проводилась, викладач має перевірити роботу учнів, чи все виконано за планом, чи зроблені записи, зарисовки, виміри, чи відібрано потрібні експонати. Потім проводиться заключна бесіда, на якій викладач відповідає на запитання учнів, з'ясовує їхні враження від екскурсії і ставить завдання щодо оформлення її матеріалів (у вигляді реферату, альбому, стенда і т. ін.).
Матеріали екскурсії доцільно використовувати на інших заняттях з предмета. Вони можуть лягти в основу учнівської конференції яка проводиться в кінці вивчення теми чи розділу курсу.
Використання матеріалів екскурсії в процесі наступної роботи в професійно-технічних навчальних закладах значно підвищує її ефективність, сприяє повнішій реалізації педагогічних можливостей екскурсії як навчального заняття.
Фотозвіт екскурсії учнів першого курсу Люботинського професійного ліцею залізничного транспорту до мотор-вагонного депо м. Люботин наведено у додатку 2.
1.2.5 Предметні гуртки
Предметні гуртки створюють з різних навчальних предметів як загальноосвітнього так і професійно – теоретичного циклу. Щоб зацікавити учнів їх діяльністю, гурткам нерідко дають інтригуючі назви (наприклад, у Люботинському професійному ліцеї залізничного транспорту діє гурток «КРАФТ» - кращі знавці фізики). Члени предметних гуртків беруть участь у масових виховних заходах, тематичних вечорах, конкурсах, олімпіадах, тижнях і місячниках знань, випускають стіннівки та альманахи. Це сприяє поглибленню знань і підвищує інтерес до навчальних предметів. Технічні гуртки допомагають учням оволодіти певними видами практичної діяльності, набути професійних знань та навичок. Важливо, щоб діяльність технічних гуртків мала суспільне спрямування. Наприклад, члени гуртка «Юний електротехнік» у Люботинському професійному ліцеї залізничного транспорту, крім поглибленого вивчення предметів «Електротехніка з основами промислової електроніки» та «Електроматеріалознавство» готують діючи макети та наочне обладнання для кабінетів, а також беруть участь у обласних виставках технічної творчості серед учнів ПТНЗ. На малюнку 1.5 представлений стенд «Залізниці України» виготовлений учнями Люботинського професійного ліцею з [pic] алізничного транспорту.
Малюнок 1.5 Стенд «Залізниці України»
Предметні, технічні й спортивні гуртки є позаурочними організаційними формами навчання. їх завдання — поглиблення набутих на уроках знань, розвиток інтересів і здібностей дітей. Організовуючи роботу гуртків, педагог не повинен забувати про моральне, трудове, естетичне й фізичне виховання школярів; має дбати про високу організованість і дисципліну під час занять; залучати до роботи гуртків якомога більше дітей; забезпечувати активність і самостійність учнів під час занять. В додатку 3 наведено план роботи гуртка «Юний електротехнік» на 180 годин.
ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ ВИХОВНИХ ПОЗАУРОЧНИХ ФОРМ
2.1 Масові, групові та індивідуальні форми виховної роботи
Масові форми виховної роботи.
До них відносять конференції, тематичні вечори, вечори запитань і відповідей, тижні з різних предметів, зустрічі з видатними людьми, огляди, конкурси, олімпіади, туризм, фестивалі, виставки стінної преси тощо (малюнок 2.1)
[pic]
Малюнок 2.1. Масові форми виховної роботи
Групові форми виховної роботи.
До цих форм належать політичні інформації, години класного керівника, гуртки художньої самодіяльності, робота з пресою, радіо- і телепередачами, екскурсії, походи та ін. (малюнок 2.2).
ГРУПОВІ ФОРМИ ВИХОВНОЇ РОБОТИ
[pic] [pic] [pic]
[pic] [pic] [pic]
[pic] [pic]
Малюнок 2.2. Групові форми виховної роботи
Година класного керівника (виховна година у групі) — дієвий засіб формування у учнів ПТНЗ наукового світогляду і моральної поведінки. Тематику таких годин розробляє класний керівник з урахуванням особливостей колективу учнів та відображає у плані виховної роботи за рік, що затверджується заступником директора ліцею з питань виховної роботи (додаток 4).
Їх проводять у формі етичної бесіди, лекції, диспуту, усного журналу, зустрічі з цікавими людьми, обговорення книг та ін.
Годину класного керівника на початку кожного місяця доцільно присвятити підведенню підсумків навчально-виховної роботи групи за попередній місяць та планів на наступний та складати відповідний протокол зборів групи. (додаток 5).
Орієнтовна структура і зміст години класного керівника:
1. Підготовчий етап. Передбачає повідомлення учням теми, основних її питань для попереднього обдумування, доручення окремим із них самостійно підібрати матеріал, залучення учнів до читання літературних творів, статей, журналів, газет, перегляду кінофільмів, спектаклів, телепередач, добору ілюстративних матеріалів, репродукцій картин, портретів, плакатів, виготовлення таблиць, схем, проведення анкетного опитування. Вся ця робота стисло фіксується в конспекті.
2. Зміст години класного керівника
а) вступна частина — повідомляється тема, мотивується її актуальність і необхідність, вказуються основні питання, визначаються завдання, які треба вирішити, учнів у загальних рисах вводять у суть теми. Вступ розрахований на 3 — 7 хв.
б) основна частина — всебічно висвітлюють суть теми, ґрунтовно розкривають головні її питання, пояснюють зміст невідомих понять, наводять приклади, які б спонукали учнів до гуманних вчинків, пробуджували позитивні почуття і викликали осудливе ставлення до негативних дій. На цьому етапі переглядаються і аналізуються кіно- і діафільми, репродукції творів видатних художників, обговорюються прочитані твори, книги, журнальні чи газетні статті, прослуховуються фонозаписи, виступають запрошені, учні групи. Для виступів запрошених осіб, перегляду й аналізу кіно- та діафільмів, картин художників, обговорення книги, статті, дається лише план. Основна частина триває до 35 хв.;
в) підсумкова частина — короткі висновки й узагальнення на основі матеріалу, що розглядався стислий аналіз виступів, а за потреби — їх доповнення чи уточнення, підсумки сказаного, спонукання учнів до формування в собі позитивних якостей, про які йшлося, завдання для самостійної роботи над собою, рекомендування певної літератури для самостійного читання
г) підсумкове слово класного керівника (5—7 хв.). Класний керівник має подбати, щоб учні не були пасивними слухачами і спостерігачами, а брали активну участь у проведенні цього заходу.
Тему класної години доцільно дати учням заздалегідь, а також розподілити необхідну літературу, підготувати питання, які їх цікавлять, зібрати місцевий матеріал (цифри, факти, спогади тощо).
Індивідуальні форми виховної роботи.
Потреба індивідуального підходу зумовлена тим, що будь-який вплив на учня (підлітка) переломлюється через її індивідуальні особливості, через "внутрішні умови". Необхідною умовою успішної індивідуальної роботи є вивчення індивідуальних особливостей учнів. Щоб впливати на особистість, треба її знати. Передусім важливо встановити довірливі, доброзичливі стосунки між педагогами і вихованцями. Зробити це часом нелегко, оскільки учні, які найбільше потребують індивідуальної виховної роботи, нерідко підозріло ставляться до педагогів. Велике значення, при цьому має авторитет вихователя, знання ним вихованців, уміння швидко зорієнтуватися у ситуації, передбачити наслідки своїх дій.
Така робота повинна бути систематичною, спрямовуватися не лише на проведення бесід з конкретного приводу, а й наперед продуманих профілактичних розмов та інших заходів з вихованцями.
В індивідуальній виховній роботі осмислюють і визначають термін педагогічного впливу: розрахований він на отримання очікуваних результатів негайно чи внаслідок тривалого впливу на особистість. В одних випадках реагують на вчинок одразу, в інших — детально аналізують його і лише тоді вирішують, яких заходів виховного впливу вжити.
Методика індивідуального виховного впливу залежить від індивідуальних особливостей учня і його психологічного стану, темпераменту. В кожному конкретному випадку слід створити педагогічну ситуацію, яка б сприяла формуванню позитивних якостей чи усуненню негативних. Індивідуальний виховний вплив здійснюють через безпосередній вплив педагога на особистість учня або через колектив. Ці способи взаємопов'язані, взаємодоповнюють один одного. Безпосередній виховний вплив на вихованця педагог здійснює наодинці з ним або в присутності учнів, батьків, педагогів (що посилює виховний вплив, проте зловживати цим не слід, оскільки страждає почуття гідності підлітка). В опосередкованому впливі на вихованця між ним і педагогом з`являється нова ланка — колектив. Вплив колективу може бути відкритий (вихователь явно ставить перед ним завдання впливу на конкретного учня), або прихований (завдання ставиться з таким розрахунком, що його виконання колективом само по собі позитивно вплине на учня). У першому випадку вихованець знає, що виховний вплив спрямований на нього, у другому — і він, і колектив можуть лише здогадуватися про це.
В індивідуальній виховній роботі необхідно передбачити координування впливів на учня педагогів, батьків і колективу. Така координація здійснюється за умови щоденного аналізу результатів виховного впливу, обміну думками з питань життя і діяльності вихованців.
Для успішного ведення цієї роботи потрібне її планування, що враховує характеристики особистості й передбачувані результати виховного впливу (складання індивідуального плану виховної роботи із кожним учнем та психолого – педагогічних характеристик). Це дає змогу управляти процесом виховання, координувати всі виховні впливи, поглиблювати й розширювати цілі та завдання виховання. Наявність таких планів та характеристик на кожного учня робить індивідуальну роботу педагогічно доцільною, цілеспрямованою.
Досвід викладача предмету «Електротехніка з основами промислової електроніки» Люботинського професійного ліцею залізничного транспорту щодо позаурочної роботи із обдарованими дітьми.
В цьому розділі я хочу ознайомити із основними етапами роботи із обдарованими учнями Люботинського професійного ліцею залізничного транспорту при підготовці їх до конкурсу – захисту наукових робіт Малої Академії Наук України.
Наша держава має сьогодні безліч економічних та культурних проблем, розв’язувати які доведеться вчорашнім і сьогоднішнім учням. Тому професійно-технічна освіта покликана дати учням узагальнену систему знань про природу, суспільство, людину, сучасне виробництво, культуру. Але основний напрям навчання і виховання – це визнання учня головною фігурою всього навчально-виховного процесу. І в центрі уваги педагогів має бути не середній учень, а кожен підліток, як особистість у своїй унікальності, адже сучасна технологія визнає, що кожен учень – людина, обдарована в якійсь галузі життєтворчості.
Обдаровані діти – особливі. Вони незвичайні і за характером, і за сприйняттям оточуючого. Тому необхідно виробляти цілісний підхід до таких дітей. Лише розуміння особистої несхожості обдарованої дитини , дає підставу виявляти і розвивати її творчий та інтелектуальний потенціал. Отже, необхідно знати психологію дитини.
Обдарованість – це високий рівень творчого потенціалу, який виражається, перш за все, у високій пізнавальній та дослідницькій активності.
Завдання викладача – активізувати можливості обдарованих учнів розкрити природу та психологічний механізм творчої дитини.
Спілкуючись з такими дітьми, викладач має, в окремих випадках, перейти грань своєї особистої природи, мати великий досвід, спеціальні знання. Він повинен постійно знаходитись у пошуку ефективного механізму включення здібної дитини в структуру навчально-виховного процесу.
Для роботи із обдарованими учнями у Люботинському професійному ліцеї залізничного транспорту створено цілу систему, мета якої виявлення і розвиток здібностей кожного учня, формування духовно багатої, вільної, фізично здорової особистості, яка орієнтована на високі моральні цінності громадянина країни, володіє науковими засадами пошуково-дослідницької діяльності, системою наукових знань про людину і суспільство. І головною метою нашого педагогічного колективу є: організація такого життєвого простору учня, що невпинно розвивався б, щоразу пропонуючи їй нові творчі завдання. Щоденна робота колективу нашого навчального закладу присвячена пошукам шляхів розв’язання цієї проблеми . Актуальність її полягає в змісті організації роботи з обдарованими та здібними учнями, що містить низку завдань:
Сприяння розвитку кожної особистості.
Виявлення обдарованих та здібних підлітків.
Пошук нових форм роботи з обдарованими та здібними учнями під час навчальної та позаурочної діяльності.
Створення комфортних умов для розвитку обдарувань.
Визначення шляхів підвищення ефективності роботи педагогічного колективу з обдарованими учнями в закладі нового типу через активне впровадження в навчально-виховний процес інноваційних технологій та дослідницьких методів навчання.
Дослідження впливу застосування інноваційних технологій і дослідницько-пошукових методів на зростання успіхів і досягнень обдарованих дітей.
Розробка системи заохочень для обдарованих учнів і педагогів, що працюють з ними.
Для реалізації цієї мети нами впроваджується
1. Впровадження нового змісту освіти, сучасних технологій навчання, методик виявлення обдарованих учнів.
Забезпечення ефективної діяльності ліцею в напрямку створення сприятливих умов для розвитку особистості.
Залучення обдарованої молоді до науково-дослідницької, експериментальної, творчої діяльності.
Проведення ліцейних етапів Всеукраїнських олімпіад, конкурсів, конкурсів-захистів, турнірів та забезпечення участі обдарованих учнів у обласних та всеукраїнських етапах інтелектуальних та творчих змагань.
Сприяння наступності в системі роботи з обдарованими та здібними учнями в ліцеї .
Пошук альтернативних шляхів ефективної реалізації творчих здобутків обдарованої молоді в усіх сферах життя.
Популяризація здобутків обдарованої молоді, поширення досвіду роботи педагогічного колективу по роботі з обдарованою молоддю через навчальні семінари для педагогічних працівників області, або через публікації на сайті ліцею, педагогічній пресі, сайтах для освятян
Використання передового досвіду підтримки і роботи з обдарованою молоддю.
Нами очикується, що саме ці заходи здатні сприяти:
зміцненню знань учнів, отримання вищих результатів у рівні досягнень учнів та формування різноманітних компетенцій;
- посилення мотивації навчально-пізнавальної діяльності;
- розвиток художньо-естетичних, духовних, морально-етичних, фізичних здібностей учнів;
- створення системи моніторингу результативності здібностей учнів;
- створення ефективної системи виявлення, відбору та підтримки обдарованої молоді;
- підвищення рівня науково-методичного та інформаційного забезпечення роботи із обдарованими та здібними підлітками.
На жаль в систему ПТНЗ на навчання приходять учні, що не зацікавлені у навчанні, для більшості з яких навчання та отримання освіти не є престижним. Тому мною, на факультативних та позаурочних заняттях з «Електротехніки» для залучення учнів у пошуково-творчу діяльність мною використовуються наступні методи
1. Найважчий перший крок.
Його суть полягає в тому, що учням дозволяється розв’язувати з усього переліку завдань декілька (три-чотири) найважчих. Якщо вправи виконано правильно, то виставляється найвища оцінка і дозволяється час, що залишився, витратити на задоволення своїх потреб (заняттю тим видом діяльності, який для учня є цікавим, захоплюючим). Насамперед це робота із комп’ютерними програмами – стимуляторами: «Основи електроніки», «РОСА» (для дослідження енергетичних комплексів на альтернативних джерелах енергії), програма для дослідження електричних кіл локомотивів, електрообладнання вагонів, тощо. А також пошук цікавої інформації з предмету.
2. Випереджувальне домашнє завдання.
Обдаровані учні здатні засвоїти зміст навчальної програми за короткий термін. З огляду на це, їм дозволяється скорочення часу на вивчення певних тем курсу за рахунок опанування певної частини програми наперед дома, самостійно. Викладач визначає цей термін спираючись на можливості учнів у здійсненні тих операцій, які необхідно навчитись виконувати для успішного засвоєння курсу. Час, що звільняється, може бути витрачений на поглиблене вивчення предмета або виконання творчих, дослідницьких проектів.
3. Навчальні контракти.
Більш досконалим прийомом організації ущільненого вивчення предмета є навчальні контракти. Їх технологія передбачає укладання угоди між учнем і викладачем про зобов’язання, які бере на себе учень, у зв’язку з індивідуальним підходом до опанування матеріалу, і вчитель. Вчитель передбачає форми звітності учня про виконану роботу, графік звітування і консультацій, обсяг робіт на той рівень, якого повинен досягти учень. Але перед переходом на таку форму роботи, учень має бути готовим працювати самостійно, отримати консультацію з приводу вимог, які висуваються перед ним, що звітуються на тому рівні, який обрано.
4. Таксономія мислення.
Одним з видів мислення, який повинні опанувати обдаровані діти, є критичне. Показником його сформованості є вміння оцінювати об’єкт чи дію. Досягти значних результатів у цьому напрямі допомагає система американського вченого Б.Блума. згідно його системи розвиток мислення має відбуватися в навчальній діяльності у певній послідовності: від простих рівнів засвоєння знань до більш складних.
Ієрархія рівнів мислення має вигляд:
розпізнання __ знання __ розуміння __ аналіз __ синтез __оцінка
Для того, щоб учні могли скористатися такою моделлю розумової діяльності, перед переходом на таку систему вчитель розтлумачує учневі зміст кожної операції та перелік тих дій, які він має виконати на кожному із зазначених рівнів.
5. Тренінг творчих здібностей.
Цей прийом має на меті навчити учнів виконувати ті дії, з яких може складатися творча діяльність. Засвоєння операцій дозволить учням компетентно підходити до розв’язання творчих задач.
На завершення свого виступу хочу сказати що робота із здібними та обдарованими дітьми дуже кропітка, але цікава. Варто учнів зробити співучасниками процесу вироблення цілей, задач, змісту і напрямків навчального процесу, зробити урок по-справжньому відкритим – і станеться диво: він перестане бути засобом технологічного огранювання підлітка, а стане простором її живого, самостійного творчого розвитку.
Здібні та обдаровані діти повинні стати предметом соціального зацікавлення науки. Такий цінний інтелектуальний капітал не може лежати не використаним чи розбазарюватись.
І ми вже маємо певні результати. У 2015-2015 н.р. учень нашого ліцею став переможцем І та ІІ етапів конкурсу-захисту науково - дослідницьких робіт учнів членів Малої Академії Наук із роботою на тему «Дослідження рівня електромагнітного випромінювання на рухомому складі Укрзалізниці» та розробивши модель найпростішого магнітоміра (додаток 6).
ВИСНОВки
1) Крім уроку — провідної організаційної форми навчання доцільно використовувати використовують також позаурочні форми: семінари, практикуми, факультативи, екскурсії, предметні гуртки, домашню навчальну роботу, консультації
2)Важлива роль у вихованні учнів, розширенні й поглибленні їхніх знань, розвитку творчих здібностей належить спеціально організованій виховній роботі у позанавчальний час. Таку роботу називають позакласною та позаліцейною. Форми організації виховання поділяють на масові, групові (гурткові), індивідуальні. Показниками ефективності масових форм позашкільної діяльності здебільшого вважають кількісне охоплення, активність самих учнів.
3) Використання різних форм позаурочних занять при вивчення різних тем предмету повинні мати логічне поєднання матеріалу з іншими предметами, тільки в цьому випадку можна досягти більш високих результатів роботи по підготовці висококваліфікованих робітників на залізничному транспорті.
ІНФОРМАЦІЙНІ ДЖЕРЕЛА
Андрощук І.В., Андрощук І.П. Методика виховної роботи: навчальний посібник/ І.В.Андрощук, І.П.Андрощук.-Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2014.-320 с.
Іваниця Г.А. Добродій. Комплексна виховна системи школи першого ступеня: посібник для вчителя/ Г.А.Іваниця.- Вінниця: ТОВ Віндрук, 2013.-206 с.
Кочанова Н.В. Організація виховної роботи/ Н.В.Кочанова.-Х.:Ранок, 2008.-256 с.
Олійник І.В. Щоденник класного керівника/ І.В.Олійник.-Т.: Навчальна книга – Богдан, 2007.-50 с.
Яременко Н.В. Дозвіллєзнавство: навчальний посібник/Н.В.Яременко. - Фастів:Поліфаст, 2007.-460 с.
Практична педагогіка виховання: посібник з теорії та методики виховання/ за ред. М.Ю.Красовицького; упоряд.: Г.І.Іванюк.-Івано-Франківськ:Плай, 2000.-218 с.
Довідник класного керівника: зб.документів/ ред..кл.: П.М. Щербань (гол.) [та ін.].-К.:ІЗМН,1996.-240 с.
ДОДАТОК 1.
Журнал факультативних занять
[pic]
ДОДАТОК 2
Ф [pic] [pic] отозвіт екскурсії учнів групи першого курсу до мотор – вагонного депо м. Люботин
[pic]
ДОДАТОК 3
Поурочно – тематичний план гуртка «Юний електротехнік»
ЗАТВЕРДЖЕНО
методичною радою лицею
директор ЛПЛЗТ
_______________Агеева О.О.
ПОУРОЧНО – ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
роботи гуртка «Юний електротехнік»
(180 годин)
викладач: Говор Катерина Володимирівна
п/п
Назва теми
Тема уроку
Кількість годин
Засоби наочності
Домашнє завдання
1
Вступ
(5 годин)
1. Мета та завдання гуртка. План роботи на семестр. Права та обов'язки учнів. Правила поведінки в лабораторії.
2
Статут ліцея. Інструкція з БЖД в електролабораторії.
2.Інструктаж з техніки безпеки.Правила пожежної безпеки та безпеки життєдіяльності. Правила внутрішньго розпорядку.
2
Інструкції з БЖД
3. Анкетування учнів зметою визначення рівня технічного мислення та технічної творчості.
1
Тест Беннета
2.
Графічне зображення електрорадіосхем
(12 годин)
4. Графічне зображення електрорадіосхем
4
Електричні схеми рухомого складу
Вивчити види електричних схем
5. Класифікація та позначення схем. Правила виконання та оформлення структурної, функціональноїтта принциповоїсхеми з'єднання
4
Електричні схеми рухомого складу
Вимоги ДСТУ на оформлення електричної схеми
6. Практична робота №1. Вивчення за допомогою довідника умовних графічних зображень елементів електросхеми. Зображення фрагменту електричної схеми локомотива.
4
Електричні схеми рухомого складу, трафарет електричних та конструкторських схем.
Оформлення роботи
3.
Комп'ютерне моделювання
(17 годин)
7. Ознайолення із роботою та призначенням програмдля складання креслень радіоелектронних схем
2
Програми ProtoLab, sPlan, QuickPic, нетбуки
конспект
8. Інтерфейс програм. Методика складання схем
9. Складання структурної схеми.
2
1
Програми ProtoLab, sPlan, QuickPic, нетбуки
Програми ProtoLab, sPlan, QuickPic, нетбуки
Конспект
конспект
10. Практична робота №2. Складання та друк електричної схеми за допомогою програми ProtoLab
4
Програми ProtoLab, sPlan, QuickPic, нетбуки
Конспект, оформлення роботи
11. Практична робота №2. Складання та друк електричної схеми за допомогою програми sPlan
4
Програми ProtoLab, sPlan, QuickPic, нетбуки
Конспект, оформлення роботи
12. Практична робота №2. Складання та друк електричної схеми за допомогою програми QuickPic
4
Програми ProtoLab, sPlan, QuickPic, нетбуки
Конспект, оформлення роботи
4.
Основи електротехніки
(18 годин)
13. Постійний струм та його отримання
3
А. М. Гуржій «Електротехніка з основами промислової електроніки», кодотранспоранти.
конспект
14. Змінний струм та його отримання.
3
А. М. Гуржій «Електротехніка з основами промислової електроніки», кодотранспоранти.
конспект
15. Параметри електричного струму. Їх визначення.
2
А. М. Гуржій «Електротехніка з основами промислової електроніки», кодотранспоранти.
конспект
16. Електричні машини постійногоструму. Їх типи
2
А. М. Гуржій «Електротехніка з основами промислової електроніки», кодотранспоранти., макет електричної машини постійного струму
конспект
17. Практична робота №3. Ознайомлення з механічними характеристиками електродвигуна постійногоструму.
2
А. М. Гуржій «Електротехніка з основами промислової електроніки», кодотранспоранти., макет електричної машини постійного струму
конспект
18. Практична робота №4. Створення найпростішого електродвигуна.
2
Постійний магніт, гальванічний елемет, мідний дріт.
Створення презентації «Найпростіший електродвигун»
19. Електричні машини змінного струму. Їх типи.
2
А. М. Гуржій «Електротехніка з основами промислової електроніки», кодотранспоранти, макет електричної машини змінного струму
конспект
20. Практична робота №5. Дослідження способів з'єднання електричних машин 3х фазного струму.
2
Викрутка-тестер, різнокольорова ізоляційна стрічка, лампочка – контролька, макет АД
Оформлення звіту до роботи.
5.
Основи електроніки
(14 годин)
21. Напівпровідникові прилади. Принцип дії, параметри, застосування.
2
Н.І. Зорохович «Електроніка для локомотивних бригад»
конспект
22. Напівпровідникові діоди. Класифікація, маркування.
2
Н.І. Зорохович «Електроніка для локомотивних бригад»
конспект
23. Практична робота №6. Виготовлення стенду «Класифікація та маркування напівпровідникових діодів»
2
Н.І. Зорохович «Електроніка для локомотивних бригад», діоди різних типів, основа стенду
конспект
24. Напівпровідникові інтегральні мікросхеми.
2
Н.І. Зорохович «Електроніка для локомотивних бригад»
конспект
25. Прилади сучасної мікроелектроніки та їх застосуванняна залізниці.
2
Н.І. Зорохович «Електроніка для локомотивних бригад»
конспект
26. Транзистори, фототранзистори.
2
Н.І. Зорохович «Електроніка для локомотивних бригад»
конспект
27. Тиристори, типи, призначення, будова
2
Н.І. Зорохович «Електроніка для локомотивних бригад»
конспект
6.
Електрорадіотехнічні вимірювання
(20 годин)
ВСЬОГО ЗА ПЕРШИЙ СЕМЕСТР 86 ГОДИН
28. Поняття про вимірювання. Класифікації вимірювальних приладів.
2
А. М. Гуржій «Електротехніка з основами промислової електроніки», кодотранспоранти
конспект
29. Вимірювання струму.
2
А. М. Гуржій «Електротехніка з основами промислової електроніки», кодотранспоранти
конспект
30. Вимірювання напруги.
2
А. М. Гуржій «Електротехніка з основами промислової електроніки», кодотранспоранти
конспект
31. Вимірювання опору.
2
А. М. Гуржій «Електротехніка з основами промислової електроніки», кодотранспоранти
конспект
32. Вимірювання потужності та роботи.
2
А. М. Гуржій «Електротехніка з основами промислової електроніки», кодотранспоранти
конспект
33. Вимірювання частоти.
2
А. М. Гуржій «Електротехніка з основами промислової електроніки», кодотранспоранти
конспект
34. Осцилограф.
2
А. М. Гуржій «Електротехніка з основами промислової електроніки», кодотранспоранти
конспект
35. Вимірювальні генератори.
2
А. М. Гуржій «Електротехніка з основами промислової електроніки», кодотранспоранти
конспект
36. Практична робота №7 «Вимірювальні прилади на рухомому складі»
2
А. М. Гуржій «Електротехніка з основами промислової електроніки», кодотранспоранти
конспект
37. Підсумковий урок за перший семестр
2
7.
Елетрорадіокомпоненти та матеріли
(14 годин)
38. Провідникові матеріали. Їх класифакація, застосування та маркування
6
Н.Г. Нікулін «Електроматеріалознавство»
конспект
39. Ізоляційні матеріали. Вимого до ізоляційних матеріалів. Класи нагрівостійкості.
4
Н.Г. Нікулін «Електроматеріалознавство»
конспект
40. Основні напіпровідникові матеріали
4
Н.Г. Нікулін «Електроматеріалознавство»
конспект
8.
Технологія паяння та монтажу
(25 годин)
41. Інструмент для здійснення електромонтажних робіт. Техніка безпеки при роботі із інструментом. Правила використання та експлотації.
5
Інструмент для здійснення електромонтажних робіт
конспект
42. Вимоги до монтажу елементів електричних схем, пристроїв,приладів, тощо.
5
Інструмент для здійснення електромонтажних робіт
конспект
43. Монтаж дротів.
5
Інструмент для здійснення електромонтажних робіт
конспект
44. Монтаж структурних елементів.
5
Інструмент для здійснення електромонтажних робіт
конспект
45.Практична робота №8 «Демонтаж вузлів та блоків електричного обладнання за вибором»
5
Інструмент для здійснення електромонтажних робіт
конспект
9.
Виготовлення електричних приладів та макетів
(40 годин)
46.Практична робота №9 «Виготовлення електричних макетів або приладів» за особистим бажанням учнів (робота в малих групах)
20
Інструмент для здійснення електромонтажних робіт
оформлення роботи
47. Практична робота №10. «Виконання дослідницької роботи» за особистим бажанням учнів (робота у малих групах)
20
Інструмент для здійснення електромонтажних робіт, вимірювальні прилади, довідникова література.
оформлення роботи
10.
Основи винахідництва та наукової діяльності
(10 годин)
48. Історія людства та винаходи
2
Навчальне відео
конспект
49. Розвиток методики технічної творчості.
2
Навчальне відео
конспект
50. Основні засади представлення наукової інформації.
2
Навчальне відео
конспект
51. Основи публічного виступу.
2
Навчальне відео
конспект
52.Основні вимоги до підготовки рефератів та доповідей. Оформлення та презентація науково-дослідницької роботи.
2
Навчальне відео
конспект, підготовка доповіді.
11.
Конкурси та тематичні заходи
(5 годин)
ВСЬОГО ЗА РІК 180 ГОДИН
53. Конкурс «Кращій електротехнік»
2
Індивідуальні завдання для учнів
54. Виставка робіт учнів
2
Макети та прилади виготовлені учнями
Доповідь-презентація власного виробу
55. Підсумкове заняття.
2
Д [pic] ОДАТОК 4
Планування виховної роботи у групі
ЗАТВЕРДЖУЮ
Заступник директора з
навчально – виховної роботи
Люботинського професійного ліцею
залізничного транспорту
____________ Н.Я. Дякунчак
[pic]
Майстер виробничого навчання
Яловенко Ю.К.
Кл. керівник групи ПМЕП – 2/9
Говор К.В.
[pic]
МЕТОДИЧНА МЕТА ЛІЦЕЮ:
«Підвищення якості навчально – виховного процесу – запорука успішної підготовки кваліфікованих робітників»
МЕТОДИЧНА МЕТА КОМІСІЇ МАЙСТРІВ ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ ТА КЛАСНИХ КЕРІВНИКІВ З ПИТАНЬ ВИХОВНОЇ РОБОТИ:
«Педагогічно правильно організована виховна робота з учнями – шлях до успішної підготовки всебічно розвинутого кваліфікованого робітника»
МЕТОДИЧНА МЕТА МАЙСТРА ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ ТА КЛАСНОГО КЕРІВНИКА:
«Індивідуальний підхід до формування у учнів професійної етики – шлях до успішної підготовки всебічно розвинутого кваліфікованого робітника»
За рекомендаціями Науково-методичного центру професійно-технічної освіти у Харківській області
І. Організаційна робота
Мета: формування учнівського колективу.
Проінформувати учнів навчальної групи про гуртки, що працюють у ліцеї та залучити учнів до роботи в них. вересень 2015
Кл. керівник, майстер в/н
4.
Проінформувати учнів про проведення загальноліцейного огляду - конкурсу «Група року», ознайомити з положенням та наказом.
вересень 2015
Кл. керівник, майстер в/н, староста групи
5.
Проінформувати учнів групи про проведення декади загальноосвітніх предметів, тижня професій, тижня Охорони праці та тижня вихованості, а також про проведення олімпіад з загальноосвітніх предметів і предметів професійно – технічного циклу.
вересень 2015
Кл. керівник, майстер в/н
6.
Скласти план проведення інформаційно-просвітницьких та виховних годин.
вересень 2015
Кл. керівник, майстер в/н
7.
Організувати роботу редколегії. Забезпечити відзначення ювілейних дат і випуск відповідних стіннівок.
вересень 2015
Кл. керівник, майстер в/н, редколегія
8.
Що місяця проводити збори групи для обговорення навчальних досягнень, причин пропусків занять, інформацію старости групи, фізорга, редколегії тощо. Проводити збори групи щодо підсумків навчальних досягнень учнів за семестр. Форма проведення – «Зустріч за чашкою кави»
Що місяця,
раз у семестр
Кл. керівник, майстер в/н,
актив групи
ІІ. Організація культурно-масової роботи за основними напрямками виховання
2.1 Громадянське та національно – патріотичне виховання
Мета: формувати національну та громадську свідомість і людську гідність
Організувати присутність групи при проведенні першого уроку на тему : «Україна – це ми!» 1.09.2015
майстер в/н,
кл. керівник групи
2.
Відкриту виховну годину до роковин чорнобильської трагедії «Вогонь Прометея»
20.04.2016
кл. керівник групи
3.
Провести виховну годину «7 чудес України» із демонстрацією документального фільму
23.09.2015
майстер в/н, кл. керівник групи,
4.
Організувати участь групи у конкурсі «Барви осені – 2015»
23.09.2015
майстер в/н, кл. керівник групи, актив групи, редколегія
6
Виховна бесіда «День народження ліцею» та віртуальне знайомство із видатними випускниками та викладачами закладу.
25.11.2015
майстер в/н, кл. керівник групи
7
Бесіда «Україна – європейський вибір. Історія створення ЄС».
9.12.2015
майстер в/н, кл. керівник групи
8.
Проведення фотовиставки «Моя маленька Батьківщина»
13.04.2016
майстер в/н, кл. керівник групи
9.
Сприяти організації волонтерського руху в групі: відвідування колишніх працівників ліцею та допомога їм по господарству, допомога воїнам АТО
1.10.2015 (до Дня людей похилого віку), протягом року.
майстер в/н, кл. керівник групи, учні групи
10.
Екскурсія на базове підприємство ВП «Локомотивне депо «Харків - Сортувальний» ДП «Південна Залізниця»та музей залізничного транспорту
січень 2016
майстер в/н ,кл. керівник групи
2.2. Військово – патріотичне виховання:
1.
Екскурсія до музею бойової слави ліцею
09.09.2015
майстер в/н, кл. керівник групи
2.
Забезпечити присутність учнів групи при проведенні загальноліцейного свята «День українського козацтва. День захисника України»
13.10.2015
майстер в/н, кл. керівник групи
3.
Забезпечити участь групи при проведенні спортивних змагань «Нумо, хлопці!»
2 – 3.12.2015
майстер в/н, кл. керівник групи, фізорг
4.
Екскурсія учнів на тренувальну базу спецпідрозділу міліції «Грифон».
лютий 2016
майстер в/н, кл. керівник групи
5.
Покладання квітів до пам׳ятника полеглим воїнам (річниця звільнення міста від нацистських загарбників, річниця звільнення України, День пам׳яті та День перемоги)
2.09. 2015;
28.10.2015;
8 та 9.05.2016
майстерв/н, кл. керівник групи, учні групи
6.
Зустріч з ветеранами Афганської війни та перегляд документального фільму «Королівська рота»
24.02.2016
майстерв/н, кл. керівник групи
7.
Проведення бесіди «Патріотизм чи націоналізм?»
16.03.2016
майстерв/н, кл. керівник групи
8.
Проведення «Лицарського турніру» присвяченого Дню Святого Валентина
17.02.2015
майстер в/н, кл. керівник групи
2.3.Морально-правове виховання
Мета: вчити учнів дотримуватися законів й готовити їх до самостійного життя.
Ознайомити учнів із наказами по ліцею «Про заборону тютюнопаління, Про заборону споживання алкогольних та слабоалкогольних напоїв» , правила користування мобільними телефонами 9.09.2015
майстер в/н
2.
Анкетування учнів з метою визначення рівня девіантної поведінки та агресивності.
16.09.2015
майстер в/н, кл. керівник групи
3.
Виховна година-круглий стіл на тему «Світові релігії» з переглядом документального фільму
2.12.2016
майстер в/н, кл. керівник
4.
Забезпечити участь групи у проведенні Тижня вихованості ліцеїстів
16 – 23. 12.2015
майстер в/н,
кл. керівник,
актив групи
5.
Виховна година у формі рольової гри «Права та обов׳язки»
11.11.2015
майстер в/н,
кл. керівник,
актив групи
2.4. Превентивне виховання
1.
Консультації психолога, засідання Штабу профілактики правопорушень.
за необхідністю
майстер в/н,
кл. керівник
2.
Ознайомлення учнів зі Статутом ліцею та правилами внутрішнього розпорядку, роботою структурних підрозділів ліцею.
за необхідністю
Ст. майстер, заступник директора з НВихР, керівник ФВ, інженер з охорони праці, бібліотекар
3.
Інформування учнів про відповідальність за негативні вчинки та порушення дисципліни
постійно
майстер в/н
4.
Організувати зустрічі із працівниками міліції, ДАІ, лікарями різних фахів, представниками фонду «Врятуємо дітей та підлітків України від наркотиків»
Згідно плану спільних заходів
майстер в/н, кл. керівник
5.
Ведення картотеки обліку учнів схильних до порушення дисципліни
протягом року
кл. керівник, майстер в/н
6.
Організація змістовного дозвілля учнів у позаурочний час та під час канікул.
протягом року
кл. керівник, майстер в/н
7.
Провести виховну годину «Кібербоулінг та його наслідки» із демонстрацією фрагментів документальних фільмів «Боулінг для Колумбіни» та «19 хвилин»
23.03.2016
кл. керівник, майстер в/н
2.5 Художньо-естетичне виховання
Мета: формувати власні світогляди в отримані знань про традиційні українські свята, звичаї, фольклор.
Проведення анкетування учнів з метою вивчення їх вподобань та захоплень; 30.09.2015
кл. керівник, майстер в/н
2.
Проведення анкетування учнів з метою визначення акцентуацій характеру;
10.02.2016
кл. керівник, майстер в/н
3.
Проведення виховної години – тренінгу «Стрес та дістрес»
6.04.2016
1.
Випуск стіннівок до свят, предметних тижнів та загальноліцейних заходів
згідно календаря знаменних та пам’ятних дат
редколегія
майстер в/н,
кл. керівник
2.
Забезпечення участі учнів групи в загальноліцейних заходах, відкриті та закриті «Декади загальноосвітніх предметів», «Тиждень професій ОС», «Тиждень професії провідник пасажирського вагона», «Тиждень професії помічник машиніста», «Тиждень вихованості», «Тиждень охорони праці»
День Знань;
День працівника освіти;
День козацтва та захисника України;
День Залізничника;
День першокурсника;
День пам’яті жертв голодоморів;
Новорічний бал;
8 березня;
Роковини Чорнобильської трагедії;
День Перемоги та День пам׳яті;
День матері;
Випускний
згідно плану загальноліцейних заходів
майстер в/н,
кл. керівник,
актив групи
3.
Розробка сценарію та проведення загальноліцейного свята «День першокурсника» разом з групами ППВ- 9, ППВ – 109, ПМЕ – 3 та ПМТЕ – 5/11
18.11.2015
майстер в/н,
кл. керівник, культурно – масовий сектор
4.
Розробка сценарію та проведення загальноліцейного свята «Новорічний бал»
25.12.2015
майстер в/н,
кл. керівник, культурно – масовий сектор
5.
Забезпечення участі учнів групи у обласному огляді художньої самодіяльності
березень 2016
кл. керівник, майстер в/н
2.6. Трудове виховання
Мета: формувати вміння та самостійно застосовувати власні здібності в системі виробництва, освіти, науки
Робота з групою щодо підписання трьохсторонніх договорів на проходження виробничої практики протягом року
майстер в/н
2.
Організація чергування групи в кабінеті, на закріпленій території та по ліцею
згідно окремих графіків протягом року
побутовий сектор
3.
Проведення бесід щодо збереження майна та обладнання ліцею
протягом року
майстер в/н
4.
Участь у всеукраїнських суботниках
протягом року
побутовий сектор
5.
Участь групи у відкритті та закритті Тижня професії «Помічник машиніста»
3.02 – 10.02.2016
кл. керівник, майстер в/н
6.
Забезпечення та підготовка учнів групи до участі у конкурсі «Кращий знавець предмета «Будова та ремонт тепловоза»
в рамках тижня професій
майстер в/н,
кл. керівник
7.
Забезпечення та підготовка учнів групи до участі у конкурсі «Кращий знавець предмета «Читання креслень»
в рамках тижня професій
майстер в/н,
кл. керівник
8.
Забезпечення та підготовка учнів групи до участі у конкурсі «Кращий знавець предмета «Електротехніка»
в рамках тижня професій
майстер в/н,
кл. керівник групи
9.
Зустріч із представниками професії або представниками Центру зайнятості з метою інформування про стан ринку праці та ознайомлення учнів з особливостями працевлаштування на залізницю
20.04.2016
майстер в/н,
кл. керівник групи
10.
Перегляд відео фрагментів «Руйначі міфів», які стосуються майбутньої професії учнів.
20.01.2016
майстер в/н, кл. керівник групи
2.7. Екологічне виховання
Мета: виховувати норми поведінки у природі та раціонально запобігати забрудненню навколишнього середовища
2.8. Статеве виховання
Мета: формувати культуру поведінки у стосунках з дівчатами
майстер в/н, кл. керівник
2.
Проведення бесіди на тему «Сім’я - як складова суспільства»
18.05.2016
майстер в/н,
кл. керівник
3. Індивідуальна робота з учнями
Мета : виявлення індивідуальних особливостей учнів
Вивчення індивідуальних особливостей учнів, проведення анкетування на тип темпераметру 30.09.2015
протягом року
майстер в/н,
практичний психолог
2
Систематичний контроль за відвідуванням занять учнями
протягом року
майстер в/н
3
Вивчення соціального оточення учнів, умов проживання в гуртожитку, мікроклімату в сім´ях.
протягом року
майстер в/н,
практичний психолог
4
Індивідуальна робота з учнями схильними до правопорушень
протягом року
майстер в/н
5.
Ведення щоденника педагогічних спостережень, складання психолого-педагогічних характеристик та індивідуальних планів роботи із учнями.
протягом року
майстер в/н, кл. керівник групи
4. Робота із батьками
Провести вибори батьківського комітету та забезпечити його участь у загальноліцейних батьківських зборах 1.09.2015,протягом року
майстер в/н,
2.
Проведення батьківських зборів
двічі на рік
кл. керівник
3.
Забезпечити консультації батьків з практичним психологом
за потребою
майстер в/н
4.
Листування та телефонні розмови з батьками
за потребою
майстер в/н, кл. керівник
5. Фізичне виховання
Мета: забезпечувати повноцінний фізичний розвиток
Залучити учнів до спортивних секцій, участь у змаганнях в ліцеї та області. протягом року
фізорг
майстер в/н
2.
Прийняти участь у роботі Школи сприяння здоров’ю
протягом року
фізорг
майстер в/н
3.
Формувати в учнів навички здорового способу життя, бесіди про шкідливий вплив алкоголю, паління, наркоманії, особистої гігієни та харчування
протягом року
фізорг
майстер в/н
4.
Забезпечити участь учнів групи у «Дні Здоров׳я»
вересень, червень
фізорг
майстер в/н
6. Позаурочна робота у гуртожитку та із учнями, що мешкають на приватних квартирах
Систематична перевірка санітарно – гігієнічного стану кімнат у гуртожитку що ранку
майстер в/н, кл. керівник групи
2
Проведення виховних бесід: «Особиста гігієна та режим дня» та «Азбука здорового харчування»
протягом вересня
майстер в/н, кл. керівник групи
3.
Контроль за самопідготовкою учнів до занять
протягом року
майстер в/н, кл. керівник групи
Х. Учнівське самоврядування
Мета : Виховання в учнів стійкої життєвої позиції та самостійного вдосконалення
Майстер в/н Яловенко Ю.К.
Кл. керівник. Говор К.В.
Додаток 5
Протокол зборів групи
Протокол №3
засідання групи ПМТЕ - 17
від 3 листопада 2015 - 2016 навчального року.
Чисельність групи 30 учнів
Присутні 20 учнів
Голова засідання:
староста гр. ПМТЕ – 17 - Адаменко Євгеній;
секретар: заступник старости – Довгопол Євгеній.
ПОРЯДОК ДЕННИЙ
Підведення підсумків за жовтень, план роботи на листопад місяць.
Проведення загальноліцейного свята «День Першокурсника»
Різне.
Слухали: Інформацію голови засідання Адаменко Є. про підсумки роботи групи за жовтень місяць (відвідування учнями занять, результати вхідного діагностування, поведінка учнів на уроках) та план роботи групи на листопад:
Присутність учнів на загальноліцейних заходах «Моя професія - залізничник», «Знайомтесь – мій рідний край», «Схилимо голови в скорботі» до річниці голодоморів в Україні;
Участь учнів у І етапі обласних олімпіад із загальноосвітніх предметів.
Знаменні дати листопада
Постановили :
2. Слухали: Інформацію кл. керівника про загальноліцейне свято «День Першокурсника»
Постановили - розробити сценарій свята, підібрати музичний матеріал – відповідальність покласти на учнів культурно – масового сектора. Учні групи Адаменко Є. та Гуров Артем висловили бажання стати ведучими концерту.
3.Різне слухали фізорга Калініченко О. групи про:
Постановили - інформацію щодо спортивних змагань прийняти до відома, призначити учнів у команду з футболу та баскетболу.
Голова засідання Адаменко Євген
Секретар Довгопол Євген
ДОДАТОК 6
У [pic] часть у роботі МАН
36
