СЦЕНАРІЙ СВЯТА
„ЗБИРАЙ УРОЖАЙ”
Мета. Поглибити знання учнів про прикмети осені, труд людей восени, народні звичаї та обрядовість, пов’язані із збиранням врожаю; розвивати пам'ять, ерудицію; виховувати повагу до людей праці.
Обладнання. Аудіозапис українських народних пісень, українські народні костюми, плакати з прислів’ями, декорації города.
Хід свята
Непомітно з’явилася осінь
Все коротшає день щодоби
Глянь, берізки уже злотокосі,
І в дубів багряніють чуби.
(На сцені озеро, дерева. З'являються 2 жабки).
1-а жабка. Привіт, сусідко!
2-а жабка. Здраа-астуй, сусіде!
1-а жабка. Чом не спиш, сусідко? Уже Здвиження пройшло, всі вужі і жаби у норах сплять, а ти?
2-а жабка. Ти що, Квакунчику, нічого не знаєш? Сьогодні у класі урок про осінь!
1-а жабка. Ква! Ну то й що? Осінь як осінь!
2-а жабка. Як це що? Восени — красота! Дощ ква-пає! Сиро! Мокро! Ква-люжі по кво-ліно!
1-а жабка. Пра-авда! Пра-авда!
2-а жабка. А на городі! Все, що хочеш є! Квасолька, квартопелька, квакурузка, квабачки, мор-ква і навіть брю-ква! Пішли зі мною на свято! Там весело діти співають! А ти любиш співати?
1-а жабка. А як же? Ти що — не чула?
(Починають співати пісню «Промайнуло літо»).
ВЕДУЧА 1. Добрий день гостям, малятам,
Починаєм наше свято.
А воно в нас не просте,
Знайте, діти, чарівне.
Непомітно з’явилася осінь,
Все коротшає день щодоби
Глянь, берізки уже злотокосі,
І в дубів багряніють чуби.
ВЕДУЧА 2. Ходить осінь по садах, ходить, усміхається,
Ніби в казці, швидко так, кольори міняються.
Мов господарка уміла, лиш пройшла лісочком –
Ген калина вже дозріла, виросли грибочки.
Ведучий 3. Коли вона загляне в сад,
Наллється соком виноград.
І пізні яблука ранет
Солодкі стануть наче мед.
Ведучий 4. Як помандрує по гаях
З чарівним пензликом в руках,
Все розмалює на путі,
Берізки стануть золоті.
І ми її уклінно просим:
— Заходь у гості, щедра осінь.
ДІТИ (разом). Осінь, осінь,
В гості тебе просим,
З щедрими хлібами,
З високими снопами,
З листопадом і дощем,
З перелітним журавлем!
ОСІНЬ. Добрий день, добрий час!
Рада, діти, бачить вас!
Я осінь славна, мила!
Я в лісі побувала, на городах
Все зібрала,
А тепер прийшла на свято,
Щоб порадувати вас.
ВЕДУЧА 5. Добре, осінь, що ти прийшла до нас. Будеш гостею на нашому святі.
ОСІНЬ. Але я не сама до вас прийшла – я синочків привела. (Заходять Вересень, Жовтень, Листопад). Відгадайте, як звуть моїх синів?
У південний край землі
Відлітають журавлі,
Знов лункий шкільний дзвінок
Нас покликав на урок.
Як цей місяць звати?
Прошу відгадати. (Вересень)
Кличуть нас ліси, поля, сади
Дозбирати осені плоди.
Із дерев спадає листя жовте,
То землею ходить місяць (Жовтень).
Крапле з неба, дахів, стріх
Дощ холодний, перший сніг.
Почорнів без листя сад.
Що за місяць? (Листопад)
ОСІНЬ. Молодці, відгадали!
Вересень місяць добре газдує,
Овоч смачненький дітям дарує.
(Віддає вересню кошик з осінніми ягодами).
А місяць Жовтень мряку розвіє,
В лісах, у садочках листя жовтіє.
(Одягає Жовтню на голову вінок з осіннього листя).
А листопад – той жалю не має.
З дерев останнє листя зриває.
(Віддає Листопаду кетяги горобини).
А тепер я надаю слово своїм синам. Нехай нам про себе розкажуть. А ви, діти, їм допомагайте.
ВЕРЕСЕНЬ. Добридень, дорогі друзі! Зачекались мене?
У серпанку павутини
Білі ниточки снуються,
Вже тумани по долині
У ранкову пору в’ються.
В лісі верес розкриває
Свої келишки бузкові,
І багрянець покриває
Пишні грона калинові.
1-й учень. Назва першого осіннього місяця пов’язана з вересом. В цей час починається цвітіння цієї чудової медоносної рослини.
Небеса прозорі,
Як глибінь ріки.
Падають, як зорі,
З явора листки.
А над полем нитка
Дзвенить, як струна.
Зажурилась квітка –
Чує сніг вона.
Д.Павличко.
2-й учень. Небо все частіше затягують хмари, і починає сіяти дощ. Недарма в народі вважають, що вересень „суміщає літо й осінь”, бо в цей час уперше тепло з холодом зустрічаються.
3-й учень. Та похолодання не настає зненацька. Під кінець місяця знову повертається тепла суха погода – бабине літо.
...Пливе туман сріблястий в лузі
над синім поглядом ріки.
Верба за літечком у тузі,
Скида червоні кісники.
Земля ще сонечком полита,
Осінні фарби зігріва,
Чита лелека в книзі літа
Про землю-матінку слова.
Перегорта крилом сторінку,
Холодні ночі в мандри звуть –
Йому озерце і домівку
Ніде у світі не забуть.
4-й учень. Здавна люди помічали. Багато павутиння на бабине літо – чекай теплу ясну осінь, але холодну зиму.
Павутиння стелиться по рослинах – на тривале осіннє тепло.
ВЕРЕСЕНЬ. Так, багато у мене роботи. Зараз ми перевіримо, чи знаєте ви, що роблять на полях та в садах в мою пору?
ДІТИ
На полях і городах збирають урожай овочів.
Оранжева морква вже викопана і підсихає на сонечку.
Викопали й буряки.
Тонким шаром розстелили для просушування цибулю.
На баштанах, як величні господарі, лежать зелено-смугасті кавуни.
У садках нерідко ще висять на гілках червонощокі яблука, пізні сорти груш.
На освітленій сонцем ділянці саду звисають великі грона винограду – золотистого й синього.
Та це ще далеко не всі дари садів і полів, які вирощують люди.
ВЕРЕСЕНЬ. Кипить робота на полях та в садах.
ОСІНЬ. Прийшла пора збирання урожаю,
Тому й погоду гарну я тримаю,
Аби устигли хлібороби славні
Із щедрих нив у цей погожий час
Позвозити весь урожай в комори –
Нехай собі лежить там про запас.
Пісня „Збирай урожай”
Ми корзиночки несем,
Дружно з піснею ідем.
Гей, збирай урожай
І на зиму запасай!
Гей, так! Ти збирай
І на зиму запасай!
Кукурудзу ми зберем,
Спілих соняхів нарвем,
І горох про запас –
Урожай хороший в нас.
Гей, так про запас –
Урожай хороший в нас.
Ти, пузатий кабачок,
Належав собі бочок.
Не лінуйсь, час не гай,
А в корзиночку стрибай!
Гей, так, час не гай,
А в корзиночку стрибай!
ВЕРЕСЕНЬ. А тепер я хочу перевірити, діти, які ви кмітливі і спостережливі. Відгадайте, які ж овочі збирають зараз на полях.
КАРТОПЛЯ. Мене смажать, мене варять,
Хоч отрутою і кроплять,
Всі мене їдять і хвалять,
Звати як мене? (Картопля).
ГАРБУЗ. Повз, мов танк, я на городі,
Повз на гудині й загруз.
Та чомусь мене в народі
Звуть не танк. А як? (Гарбуз).
ОГІРКИ. Ми зеленої всі масті,
Всі довгасті, всі смугасті.
Прив’язали нас в рядках
На зелених ланцюжках.
Гарбуза ми сини й дочки.
Звати як нас? (Огірочки).
МОРКВА. В темній я живу коморі,
А коса моя надворі.
Гарбузова я сестриця.
Мене звати? (Морковиця).
БУРЯКИ. Ми цукрові, ми кормові,
Є брати у нас столові.
Учні всі у вашій школі
Виривали нас у полі.
Ми зростали там рядками.
Люди звуть нас... (Буряками).
ДИНЯ. Я на грядці сонцем сяю,
Родичів багато маю.
Гарбузову господиню
Усі знають. Хто я? (Диня).
КАПУСТА. Стоїть пані чепуриста,
Бо вдягла сорочок триста (Капуста).
ГАРБУЗ. Ми – з гарбузової родини,
А виростаєм для людини!
За те нас люблять і шанують,
Що різні страви з нас готують!
ОГІРКИ. Який салат без огірка?
БУРЯК. А що за борщ без буряка?
МОРКВА. Чи то без моркви?
КАПУСТА. Без капусти?
РАЗОМ. Без нас в каструлі буде пусто!
Це правда, хлопчики й дівчатка,
Ми є – і всі живуть в достатку!
ВЕДУЧА 5. Ласкава осінь вже прийшла.
Дари нам щедрі принесла,
Щоб вся країна й кожна хата
Була щаслива і багата.
8-й учень Так із року в рік буває:
Настає осінній час —
Свято щедрого врожаю
Зустрічаємо в цей час.
ВЕРЕСЕНЬ. Молодці! І Це завдання ви виконали. Тепер я хочу запросити на город.
Інсценування пісні "ХОДИТЬ ГАРБУЗ ПО ГОРОДУ"
Ходить гарбуз по городу,
Питається свого роду:
— А чи живі, чи здорові,
Всі родичі гарбузові?
Обізвалась жовта диня,
Гарбузова господиня:
— Іще живі, ще здорові
Всі родичі гарбузові!
Обізвались огірочки,
Гарбузові сини й дочки:
— Іще живі, ще здорові,
Всі родичі гарбузові!
Обізвались бурячки,
Гарбузові своячки:
Іще живі, ще здорові
Всі родичі гарбузові!
Обізвалась бараболя,
А за нею ще й квасоля:
— Іще живі, ще здорові
Всі родичі гарбузові!
Обізвався старий біб:
— Я іздержав увесь рід,
Ой ти, гарбуз, ти перистий,
З чим тебе ми будем їсти?
— Миска пшона, шматок сала, —
От до мене вся приправа!
Завдання від Осені "Плутанина"
Осінь в села прийшла,
Чудеса принесла.
Подивіться на наші рослини!
На городі ростуть, нам здоров'я дають,
Та якісь вони трішечки дивні.
Як город нам цей назвать?
Де тут що — не розібрать.
Замість редьки — баклачки,
Картоперцеві стручки.
На великі помідині
Задивилась господиня.
Кукуріпа, цибуряк…
Угадайте, що не так ?
(На дошці назви рослин та малюнки до них)
ЖОВТЕНЬ. Ми вересневі вдячні за старанність.
Врожай добротний зібрано без втрат!
І ось прийшов сьогодні на світанні
У гості Жовтень – Вересня я брат.
В садах те листя, що було зелене,
Зробилося одразу золоте.
Принишкли і дерева, і кущі.
Уже осінні перші йдуть дощі.
ВЕДУЧА 3. Жовтень – другий місяць осені. Сучасна назва цього місяця пов’язана з кольором листя на деревах. Глянеш – і замилуєшся: неначе чарівник пофарбував усе навколо в червоні й жовті, багряні й мідні кольори!
Жовтень фарби позичає,
Малювати всіх навчає.
Листя роздаровує,
Золотом розмальовує.
5-й учень. У жовтні дні дедалі коротші, ночі довші й темніші. Володарює холодний вітер, дощ сірими нитками прошиває небо.
ВЕДУЧА 2. З давніх давен народ примічає:
Грім у жовтні – на малосніжну зиму.
Який жовтень – такий і березень.
Якщо у жовтні листя з берези і дуба не все впало – чекай суворої зими.
ОСІНЬ. Діти, ходімо до лісу, подивимось, як попрацював Жовтень.
Пісня „Падає листя ”
6-й учень.
Хазяйнує Жовтень скрізь, де не глянь.
Убрав золотом сад, ліси, парки
І струшує додолу жовте листячко.
7-й учень.
Ну навіщо, ти, Жовтню, розбираєш дерева?
Залишив би їм це вбрання,
Воно ж таке гарне.
6-й учень.
Та не слухає Жовтень нікого:
Знай своє діло робить.
І коли тільки він спочиває?
7-й учень.
Подивись, на видноколі
Мов змінилися ліси.
Хто це їх у жовтий колір
Так барвисто прикрасив?
8-й учень. Ось край річки жовті клени
І берези золоті.
Ялинки лише зелені
Залишились в самоті.
9-й учень.
І пишаються дерева
Золотим своїм вбранням:
Догодити хоче нам.
10-й учень.
А маляр цей –
Місяць жовтень,
У відерцях чарівних
Жовту фарбу перебовтав
І розбризкує по них.
ОСІНЬ. Молодець, сину. Добре ти попрацював.
( танок)
(Осінь звертається до Листопада):
Похмурий, сину, ти та сірий,
Пташки полинули у вирій,
Мовчить діброва, мов німа,
Вже близько Зимонька-зима!
ЛИСТОПАД. Зникли біленькі хмаринки,
Небо не синє, свинцеве,
Зрідка снуються сніжинки
В це переддення грудневе.
Хмарна не радує днина,
Вітер висвистує в кронах,
Лиш молода горобина
Світиться в гронах червоних.
8-й учень. Назва останнього місяця осені не потребує особливих роз’яснень. У цю пору з дерев опадає листя, ліс стає незатишним, непривітним.
9-й учень. Дощик сиплеться з кленочка,
дощик жовтий, золотий...
а зелені ще дубочки
хочуть осінь обійти.
Ой, навіщо мені листя,
Коли вже іде зима,
Коли холодно вже стало
І пташок ніде нема.
Краще скину я листочки
І тихесенько засну.
Буду спати, буду ждати
Сонце, радість і весну.
8-й учень. Листопад... Чомусь він завжди приходить до нас сумний і похмурий. Може, це від того, що робити йому в цю пору нічого? Адже усе листя його менший брат пострушував.
9-й учень. А хмари цього тільки й чекали: вирвалися на волю, знялися в небо і сіють на землю дрібним холодним дощиком. Ніхто не радіє такій погоді. Недарма в народі так говорять:
Листопад зимі ворота відчиняє.
Листопад білими кіньми їде.
Листопад не лютий – проте спитає, чи одягнений, чи взутий.
ЛИСТОПАД. Відгадайте тепер і мої загадки.
Голі поля, мокне земля,
Дощ поливає. Коли це буває? (Восени).
Летить орлиця по синьому небу,
Крила розкрила, сонце закрила. (Хмара).
Рукавом махнув – дерево зігнув. (Вітер).
Невидимка ходить в гаї,
Всі дерева роздягає. (Осінь).
Коли немає – чекають,
Коли прийду – тікають. (Дощ).
За хатою у садочку
У зеленому віночку,
У червоному намисті
Дівчинонька чепуриться.
І збігаються всі діти
Щоб на неї поглядіти,
За намисто кожен смик
Та й укине на язик. (Калина)
"Ой є в лісі калина"
ЛИСТОПАД. Молодці! Всі мої загадки відгадали. (До Осені). Ходімо, матінко, а то нас застане тут Зима.
ОСІНЬ. Так, прийшла пора прощатися.
Любі діти, милі діти!
Виростайте всі здорові!
Чуйні серцем, чесні, щирі,
Виростайте в дружбі, в мирі!
До побачення! Зустрінемось через рік!
(Під музику виходять всі учасники свята).
Література:
[link]
15
