ВИХОВНА ГОДИНА
[pic]
[pic]
[pic]
«Бережіть першоцвіти!»
Мета: спрямовувати школярів на вивчення навколишнього світу; заохочувати до збереження першоцвітів, до природоохоронної роботи; виховувати любов до природи рідного краю, дбайливе ставлення до рідкісних рослин.
Обладнання: ілюстративний матеріал «Ранньоквітучі рослини»; малюнки дітей за темою «Першоцвіти»; аудіозаписи «Звуки природи» та пісні
Ю. Антонова «Не рвите цветы, не рвите...»; фонограма пісні «Йде весна весела»; пам'ятки «Увага! Першоцвіти!».
Хід свята
І. Організаційний момент
Довкілля наше неповторне,
Довкілля наше чарівне.
То сонечко тебе пригорне,
То злегка вітерець дихне.
То дощик рясно землю вмиє,
А то веселка зацвіте.
То небо знову заясніє,
З землі зернятко проросте.
Наш світ живий і розмаїтий,
Довкілля наше чарівне.
Он на лугах розквітли квіти
І все це радує мене!
Н. Красоткіна, «Наше довкілля»
ІІ. Основна частина
1. Слово вчителя
- Щойно пригріє перше весняне сонечко, у наших лісах з'являються перші вісники весни — тендітні першоцвіти. Ми мало знаємо про них. Дивно, але ці квіти не страшаться раптового снігу, морозу. Вони є немов символом пробудження природи від зимового сну.
Першоцвіти дуже швидко зацвітають, перетворюючи нашу Землю на яскравий килим, але зовсім на короткий час. Наче сама весна нам посміхається й ховається за обрієм. Чи не диво це! Як радісно помилуватися неповторною красою природи — первоцвітами! Перші ніжні, білі й тендітні, чарівні й неповторні...
Але не всі люди ходять до лісу милуватися, дехто має наміри наживитися, знищити перші квіти. Коли і у вас з'явиться бажання зірвати первоцвіти, не поспішайте, замисліться — вони можуть зникнути з цього лісу, з нашої Землі. Чи хотіли б ви цього? Тільки уявіть, що можуть зникнути сон-трава, медунка, мати-й-мачуха, підсніжник, пролісок, конвалія, горицвіт весняний, білоцвіт, первоцвіт.
Прислухайтеся до слів великого друга природи, еколога Джеральда Дарелла: «Спілкуйтеся з природою, вивчайте її, вірте у її лікувальні властивості — і вона подарує вам немало радості».
Ранньовесняні рослини є їжею для комах, які є їх запилювачами. У разі зривання квітів комахи гинуть, а рослини не запилюються і не утворюють насіння. Так необдуманими діями знищуємо ранньовесняні квіти.
2. Прослуховування пісні «Не рвите цветов, не рвите» (муз. Ю Антонова, сл. А. Фадеева)
3. Інтерактивна гра «Мікрофон»
— Закінчіть речення.
● Весна подобається мені, тому що...
● Весна — чудова пора року, адже...
● Я люблю весну-красну, бо...
● Моя улюблена перша квітка...
● Не слід рвати первоцвіти в лісах та луках, тому що...
4. Слухання звуків природи «Весна іде»
5. Зустріч із Весною
Я — чарівна Весна-красна..
Завітала до вас не одна.
Є подарунки у мене для вас.
Принесла я їх сьогодні у клас.
Хто вміє за природою спостерігати,
Швидко й легко зможе їх впізнати.
Тож будьте дуже уважні, діти.
Слухайте загадки про первоцвіти.
6. Відгадування загадок Весни про першоцвіти
● Перша квіточка весняна Тихо під сніжком куняла.
Дмухнув вітерець тепленький,
І з'явився цвіт біленький. (Підсніжник)
● За підсніжником у квітні Голубим намистом квітну.
Не одну вже квітку маю —
Сім до неба піднімаю. (Проліски)
● Квітка я ніжна, низенька, дрібна.
Коли розцвітаю, приходить весна.
Мій цвіт фіолетовий, п'ять пелюсток.
І довго я квітну між інших квіток. (Фіалка)
● Із малої цибулини
Виріс весняної днини.
До нарциса привітався
Та на грядці залишався. (Тюльпан)
● Я на інших геть не схожий —
Кучерявий та пригожий.
Постелю під голе віття
Фіолетове суцвіття. (Ряст)
● Дзвіночки в лісі ніжні-ніжні,
Немов сніжинки білосніжні.
В зеленім листі спочивають,
П'янкий запах мають. (Конвалія)
● Цвіте синьо, лист зелений.
Квітник прикрашає.
Хоч мороз усе побив —
Його не займає. (Барвінок)
● Сонечко в траві зійшло,
Усміхнулось, розцвіло.
Згодом стало біле-біле
І за вітром полетіло. (Кульбаба)
З'являються діти у костюмах квіток.
В е с н а
Ви дуже розумні, мої любі дітки!
Розгадали всі загадки про квітки!
Як тільки пригріє перше проміння,
Лісові галявини вкриті цвітінням.
Це первоцвіти — вісники весни,
Запашні, тендітні, чарівні!
Слово надаю першоцвітам маленьким.
Таким ніжним й моєму серцю дорогеньким.
Послухайте їх відверту промову.
Вам, первоцвіти, надаю я слово.
7. Промова першоцвітів
1 – ша к в і т к а
Любі діти, не рвіть первоцвіти.
Нас залишилось зовсім мало у світі.
2 – га к в і т к а
Щовесни у ліс приходять люди,
Та безжально нас гублять.
3 – тя к в і т к а
Виривають нас з корінням,
Не залишають цибулиння.
4 – та к в і т к а
Там, де рясніли ніжні первоцвіти,
Школи вже не з'являться квіти.
5 - та к в і т к а
Приходьте до лісу, милуйтесь нами.
Та залишайте під деревами й кущами.
6 – та к в і т к а
Можуть зникнуть первоцвіти,
Чи будете тоді ви радіти?
7 – ма к в і т к а
Ми згодні Землю прикрашати,
Але нас не треба ображати.
8 – ма к в і т к а
Ми обіцяємо вас щороку з весною вітати,
Своєю неповторною красою дивувати.
8. Виконання пісні “Йде весна весела”.
9. Слово вчителя
Весна-чарівниця,
Неначе цариця,
Наказ свій послала,
Щоб краса вставала:
І проліски, і травка,
Зелена муравка,
І кульбабка рясна.
- А ще наша Весна-красна дуже б хотіла послухати, які вірші ви підготували до нашого свята.
9. Конкурс читців віршів про першоцвіти (див. Додаток)
10. Інсценізація «Про квітку»
К в і т к а
Я — маленька квіточка.
Я росту,
Я всміхаюсь сонечку,
Я — живу!
Х л о п ч и к
О! Яка чудова квітка!
Слід мені її зірвати
І на свято для матусі
Від душі подарувати.
К в і т к а
Що ти, хлопчику коханий?!
Як зірвеш мене — я згину.
Чи ж такого подарунка
Хоче вся твоя родина?
Х л о п ч и к
Ні, звичайно. Що ж тоді
Мамі дарувать мені?
Ось метелик пролітає
Мамі я його впіймаю.
К в і т к а
Стій, дитино! Не спіши!
Життя метелику лиши!
Інших є дарів багато,
Їх можеш й сам приготувати.
Х л о п ч и к
Дивним світ мені здається:
Все кругом живе, сміється.
Квітку зірвеш — вона в'яне,
І метелика не стане...
К в і т к а
Забув ти, хлопче, що кожна клітина:
Тварина це, людина чи рослина —
Природи нашої дитина.
То слід було б й тобі дізнатись,
Що світом можна милуватись,'
Лиш власним серцем та очима,
Ти ж теж природина дитина.
Х л о п ч и к
Пробач мені, сестричко мила,
Хоч і малий, та зрозумів я все:
Моя рука ніколи і нікому
Ні кривди, ні біди не принесе.
В. Остапчук
11. Слово вчителя
- Що ми можемо робити, щоб зберегти в наших лісах красу першоцвітів? Не рвати самим квіти й не дозволяти, щоб це робили інші.
Першоцвіти швидко в'януть, а люди набирають їх у лісах великими букетами. Часто виривають з корінням чи з цибулинами, не залишаючи жодної надії на порятунок.
Мабуть, багато хто й і не здогадується, що майже усі види першоцвітів занесені до Червоної книги, адже їх кількість у природі щороку зменшується.
В Україні заборонена торгівля ранньоквітучими весняними квітами — першоцвітами. Але на вулицях та ринках міст продаються рослини, занесені до Червоної книги України. Подумайте, якщо ми відмовимося купувати букети першоцвітів, то ними перестануть торгувати.
Продавці першоцвітів порушують закони України «Про Червону книгу України», «Про охорону навколишнього середовища України». Порушників карають штрафами. Але Закон оберігатиме природу тоді, коли кожна людина шануватиме його, цінуватиме кожну рослину, занесену до Червоної книги.
Отже, рідкісні квіти можуть зникнути зовсім, якщо ми не оберігатимемо їх. Тільки від нас самих залежить, чи будуть навесні квітнути першоцвіти в наших лісах.
ІІІ. Підсумок
В е с н а
Отож, звертаюсь до вас, мої діти.
Навесні знов землю вкриють квіти.
Зачарують своїм дивним цвітом
Тендітні й беззахисні первоцвіти.
Приходьте у ліс красою милуватись,
Про природу більше дізнаватись.
Але нехай завжди пам'ятає людина,
Що треба оберігати рідкісні рослини.
А вам на добру згадку, любі діти,
Залишиться пам'ятка про першоцвіти.
Весна та її помічники — квітки роздають пам'ятки всім присутнім на святі.
Додаток
ДИВО-КВІТИ
Яке це дивне диво-квіти!
Чарівні форми й кольори.
І можна світові радіти,
Як сяє сонечко згори.
Тоді всі квіти розцвітають.
На казку схоже все стає.
Метелики довкіл літають,
Бджола між квітами снує.
І джміль великий волохатий
Танок над квітами веде.
В пилкові жовтому, пухнатий
То присідає, то гуде.
А квіти гарні, розмаїті,
Ввібрали диво-кольори.
Видовище найкраще в світі,
Казкове, що не говори...
Н. Красоткіна
НАВЕСНІ
Навесні маленькі дітоньки —
Ніжні паростки рослин —
Просять їстоньки і питоньки,
Щоб пробитись з насінин,
Щоб разком, сім'єю дружною
З-під землі прокласти хід,
І набратись сили дужої,
І з'явитися на світ.
Ось велика, добра матінка —
Годувальниця Земля
Вже виводить з пітьми, з затінку
Кожне зернятко-маля.
Напуває діток соками
І годує досхочу,
Щоб зросли вони високими
З ласки сонця і дощу.
І стають рослинки смілими,
Все міцніють і ростуть.
І в полях весняні килими
Зеленіють і цвітуть.
Н. Забіла
ПІСНЯ ПРОЛІСКА
Я перша квіточка весни,
Я пролісковий цвіт,
Я пережив зимові сни
І знов родивсь на світ.
У мене очі голубі
Такі, як неба синь,
Росту між кленів і дубів
Люблю і сонце, й тінь.
М. Познанська
ПІДСНІЖНИК
Визирнув підсніжник під вікном у мене:
Голівонька біла, листячко зелене.
Холодно повсюди, ще сніги біліють...
Квіточки тендітні ніжно серце гріють.
Визирнуло сонце, квіточки всміхнулись
І до неба вгору зразу потягнулись.
А сніги знітились, збігли ручаями —
Це весна чарівна вже зустрілась з нами.
Звеселіло серце, засвітились душі,
Засміялось сонце і немає стужі.
На тепло й на світло вже день повертає
А весна так любо всіх нас пригортає.
Н. Красоткіна
ЦВІТУТЬ КОНВАЛІЇ
Цвітуть конвалії чудові,
А вранці квіти у росі.
Уся земля в п'янкій обнові,
В бентежній, трепетній красі.
То ж зупинися на хвилину,
Поглянь на небо голубе,
На землю, в радісну годину,
Хай зачарує це тебе.
І хай краса не відпускає,
А будить світлі почуття.
І хай твоя душа співає
Усе життя, усе життя.
Цвітуть конвалії духмяні —
Привіт чарівної весни.
А дні від сонечка рум'яні...
А ніч несе солодкі сни...
Н. Красоткіна
ПРОЛІСКИ БІЛІ
Проліски білі,
Проліски білі —
Ніжні, як дотик,
Чисті, як іній.
Сонця шукали.
Що стріли?
Землю холодну,
Сніг, заметілі.
Візьми, як пам'ять,
З лісу додому —
Зразу зів'януть
В теплих долонях.
В. Савранська
НЕ ЗРИВАЙ...
Не рви, дитино, квіточку, не треба.
Вона радіє сонечку й весні,
А їй радіє синьооке небо
Й хмарки біляві, ніжні і ясні.
Вона прийшла, щоб радість передати,
Щоб прикрашати поле і ліси.
Красою любих діток забавляти,
Збирати ніжні крапельки роси.
А потім ними пташку напоїти,
Щоб та співала радісних пісень.
То ж хай цвітуть на білім світі квіти
І радують усіх нас кожен день.
Не рви, дитино, квіточку, не треба...
Н. Красоткіна
ДЕ ПОДІЛАСЯ ВЕСНА?
Диво дивне, дивина —
Де поділася весна?
Ми гуртом її шукали
І до сонечка гукали:
«Подивись-но з висоти,
Де нам весноньку знайти? »
Каже сонце: «Ось вона!
Спить у пролісках весна.
По снігах вона блукала,
От у лісі й задрімала.
А тепер я залюбки
До весни зроблю стежки!»
Враз з'явилися струмочки,
Задзвеніли як дзвіночки
По долинах, по ярах
І весні вказали шлях.
Л. Цілик
ВЕСНЯНІ КВІТИ
Хмара дощиком скотилась,
Землю стала напувать,
І малятам захотілось
В полі квітів назбирать.
Сміючись, веселі діти
Свій таночок завели,
Запашні яскраві квіти
У віночки заплели.
Ой ти, веснонько чудова,
Бавить сонце небокрай.
Пісню слухає діброва
І чарує зелен-гай.
О. Роговенко
ТАК ПОЧИНАЄТЬСЯ ВЕСНА
Знов починається весна!...
Знов починаються дива...
То серед двору із-під снігу
Раптово визирне трава,
То раптом лагідні веснянки
Засіють щоки та носи,
Чи розщебечуться —
Ще зранку! —
Птахи на різні голоси!
А вчора...
Вчора...
Що й казати!
Всі веселилися
До сліз:
Славко —
Дражнило й задирака —
Наталці проліски приніс!...
І зовсім це не дивина:
Так починається весна!
А. Костецький
ЧАРІВНА ПОРА
Чуєш? Жебонять струмки!
Чуєш? Цвірінчать пташки!
Глянь! Бруньки он на гіллі..
В синім небі — журавлі...
Перші проліски цвітуть,
Перші джмелині гудуть
Це прекрасна й чарівна
В гості йде до нас весна!
Скоро прилетять в гаї
Голосисті солов'ї,
Будуть радо щебетать,
Будуть весноньку вітать.
Т. Корольова
КОНВАЛІЇ
Із зеленої сорочки,
Що зіткав весною гай,
Білі дивляться дзвіночки.
Як зовуть їх — угадай.
Це конвалії у гаї
На галявині цвітуть.
І ніде, ніде немає
Кращих квіточок, мабуть.
В них так пахощів багато,
Цвіту свіжого, роси.
Хай ростуть, не буду рвати, —
Шкода їхньої краси!
М. Познанська
ГРІЄ ЗЕМЛЮ СОНЕЧКО
Гріє землю сонечко,
Ніжно примовляє:
Прокидайтесь, квіточки,
День весну стрічає!
Просинайся, річечко,
Посміхнись, струмочку,
Затанцюй нам гопака,
Дощику — дзвіночку!
Розливайся радісно
По землі, проміння,
Покривай сади й луги,
Весняне цвітіння!
Н. Гуркіна
