Збережемо Матінку – природу!
Виступ екологічної агітбригади є закликом не бути байдужим до оточуючого нас середовища, любити та берегти природу. Любити – значить знати. То ж давайте більше знати про той світ, в якому ми живемо!
Виступ побудований так, що до групки дітей – відпочивальників приєднується все більше дітей від імені води, проліска, лебедя, нащадків…
Не за синіми глибокими морями,
Не за дальніми високими горами,
А у рідному, у нашому у місті,
На чудовому зеленому узліссі -
Зібралася чудова компанія…
Чудова галявина!
Чудово відпочинемо!
Розведемо багаття, он скільки навкруги дерев!
Все, що залишиться - вкинемо в став…
Матінка – природа
Стійте! Стійте! Що ви надумали робити?
Ой, а ти хто?
Матінка – природа Я , матінка – природа!
А що це ти якась …неприбрана, занедбана, невмивана…
Матінка – природа Так , я не вмивалася. Вбрання моє поношене й старе…
Бо я живу на звалищі страшному…
Ви ж подивіться – яка краса навкруг!
Якого лісу поросло!
Які в нім луни заблукали?
Сюди позносило село
Всі таємниці і печалі.
А ще позносило сюди
Старі каструлі і ободи,
Калоші й чоботи подерті...
Ліс засоромився до смерті,
І по узліссю від ганьби
Недобрі виросли гриби.
А в мій струмок,
Той що дає початок річці,
Зливає всі відходи наше гарне місто.
А зверху ще і звалище сміття. І річки вже нема.
Ще назва є, а річки вже немає.
Усохли верби, вижовкли рови,
І дика качка тоскно обминає
Рудиментарні залишки богви.
Куди ж ти ділась, річенько? Воскресни!
А як же ми? Не можем ми прожити без води. Адже вода – життя.
А якщо там відходи – то це хвороби.
А якщо там хімікати – то навіть страшно щось сказати!!!
Пам’ятаймо, люди, назавжди,
Неможливо жити без води.
Це життя колиска, це дощі,
Це роса і квітка на межі.
Це криниця, квітка під вікном,
Шурхіт хвиль і шторму дикий рев,
Це струмок у травах між дерев,
Зелень трав, веселки кольори.
Пам’ятайте, люди, назавжди.
Стривай! Не рви! То ж проліски.
Я перша квіточка весни,
Я – пролісковий цвіт,
Я пережив зимові сни
І знов родивсь на світ.
У мене – очі голубі ,
Такі, як неба синь.
Росту між кленів, між дубів,
Люблю я сонце й тінь.
Мені , як і людям потрібне чисте повітря і чиста вода.
- Матінка – природа У моїй книзі з’являється багато тривожних записів. (розкриває КНИГУ, діти по черзі читають)
Людина підкоряє природу. Зникають річки та озера.
Земля вмивається не росами, а кислотними дощами. Цими дощами вмиваються овочі і фрукти.
Більшість джерел води забруднені й потребують очищення. Цю воду п’ють люди та тварини.
Почастішали екологічні катастрофи . В повітря викидається дим та сажа.
Зникають і вже зникли деякі представники тваринного світу.
Страшною пам’яткою екологічної катастрофи став для всіх Чорнобиль.
Плакав лебідь у мертвім місті,
А навколо сади буяли,
А навколо–дими зловісні,
На півнеба вогні палали.
Плакав лебідь: - Ну як це, люди,
як могли ви таке вчинити?
Що ж тепер із землею буде?
Де тепер ми будемо жити?
Хто в цьому винен? Люди! ( діти складають круг)
стан здоров’я людини залежить
на 20 % - від спадковості
на 10% від рівняро звитку медицини,
на 50% від умов та способу життя,
і на 20% - від впливу навколишнього середовища, яке ми забруднюємо та не бережем.
Які погані ми нащадки –
Забули звичаї свої:
Яка у нас коротка пам'ять –
Занедбані ліси, гаї.
Далекі наші предки
Природу поважали
І промовляли кожному,
Коли добра бажали:
Всі: "Будь здоровий, як вода, А багатий, як земля!"
А зараз земля, природа просить порятунку
Зеленим шепотом лісів,
Тривожним лебединим криком,
знімілим плеском рік, морів.
Вона до нас із щемом в серці
Зболілі руки простягає,
Надіючись на кращу долю,
Про милосердя всіх благає.
Чуєм голос із майбутнього тривожний,
Голос зраненої нашої Землі:
«Схаменіться, люди, так не можна,
Що залишите нащадкам ви своїм?»
Відкрийте очі!
Відкрийте серце!
Відкрийте душу!
Не будьте байдужими!
Ми ще малі, як нам природу захистити?
Та дуже просто – не смітити на вулицях,
не спалювати листя надворі, дим забруднює повітря шкідливими речовинами,
не розбивати скляні пляшки, не кидати їх на землю в траву, в річку
розмовляти з батьками про екологічні проблеми,
Допоможіть нам дорослі!
Адже у вас болить душа, коли бачите понівечене дерево,
зрубану ялинку,
забруднену річку.
Ми хочемо бути здоровими –
дружити з природою,
жити з нею в злагоді, мирі,
Свій голос ми віддаємо на захист природи!
матінка – природа
Зоря для кого зійде,
Та сонце засіяє?
Людино, пригадай вже,
Що матінка твоя –
Природа, яку ще змалечку
ти мусиш шанувати
Природа це не іграшки,
Повинен кожен знати.
Пісня «НЕ УРОНИТЕ ШАРИК» - Барбарики ( діти з кульками, з кульками – планетами)
А дети играют шарами,
Шары улыбаются им.
И взрослые дяди тоже играют
Шариком Земным.
А дети о чем-то мечтают,
Мечты машут им с высоты.
Вы, взрослые дяди, только, играя,
Не разбейте детские мечты...
Припев:
Не уроните шарик -
Это же наш дом.
Не уроните, не уроните,
А то мы упадем...
Листи для КНИГИ
Людина
підкоряє природу. Зникають річки та озера.
Земля вмивається не росами, а кислотними дощами. Цими дощами вмиваються овочі і фрукти.
Більшість джерел води забруднені й потребують очищення. Цю воду п’ють люди та тварини.
Почастішали екологічні катастрофи . В повітря викидається дим та сажа.
Зникають і вже зникли деякі представники тваринного світу.
Страшною пам’яткою екологічної катастрофи став для всіх Чорнобиль.
