Тема класної години: «Без права на забуття»
Очікувані результати.
Виховання в учнів етнонаціональних, полі культурних, загальнолюдських цінностей, як основи формування громадянина – патріота України.
Формування та розвиток історичної пам’яті поколінь.
Забезпечення історичної спадкоємності поколінь, збереження, поширення і розвиток національної культури, виховання дбайливого ставлення до історичної та культурної спадщини народів, проживаючих в Україні.
Формування культури миру і міжособистісних відносин.
Для заняття потрібно:
письмове приладдя: ручка у кожного учня;
копії тексту притчи « Тягар минулого»
запис кліпу О. Білозір «Свіча» (https://www.youtube.com/watch?v=ynV1g9tajgY)
зображення пам’ятників жертвам Голокосту (фотографії) з завданнями для роботи в групах
«Керівництво для дослідження пам’яток історії» для кожної групи
Введення в заняття (приблизно 7 хвилин)
Учитель каже: Доброго дня! Сьогодні ми почнемо наше заняття з притчи.
Т [pic] ягар минулого (Притча)
Жила на світі вільна пташка. Парила вона в небесах, ловила мошок на обід, купалася в струмках літнього дощу в своє задоволення. Загалом, була як всі птахи. Але була у неї звичка: кожен раз, коли в її житті відбувалася подія, гарна чи, погана, птиця підбирала з землі камінчик на пам'ять. І кожен день вона перебирала свої камінці, весело сміючись радісним подіям минулого і плачучи за сумними. Камінці пташка завжди носила з собою, летіла вона в небі, крокувала чи по землі, і ніколи про них не забувала. Йшли роки, і камінчиків у птиці вільної ставало все більше, але вона все одно кожен день перебирала їх, згадуючи про минулі дні. Літати птиці вільній ставало все важче, і в один прекрасний день вона не змогла піднятися в повітря. Незабаром птаха, що колись була вільною, навіть ходити по землі не могла, не в силах зрушити з місця свій вантаж. Не могла вона більше ловити мошок; лише рідкісний дощик давав втомленій птиці необхідну вологу. Але пташка мужньо терпіла всі негаразди, охороняючи свої дорогоцінні спогади. Минуло зовсім небагато часу, птиця загинула від голоду і спраги. І довгий час про неї нагадувала лише жалюгідна купка нікчемних камінчиків.
У [pic] читель каже:
Які емоції у вас визиває ця притча?
Вам сподобалось життя пташки? Чому?
Чому пташка не позбулася камінців?
Як би ви були цією птицею, що б ви змінили в своєму житті? Чому? Яких камінців можна було б позбавитись щоб вижити?
Чи вважаєте ви птицю щасливою? Чому?
А як ви гадаєте чи вважала себе щасливою сама птаха? Чому?
Що по собі залишила птиця?
В [pic] ислухавши по 2-3 відповіді на кожне питання, вчитель робить невелике узагальнення: багато чому можна навчитися з притчи, мені хотілося б підкреслити дві особливості :
• Всі явища і події, які нас оточують, мають як позитивні, так і негативні наслідки.
• Всі явища і події, які нас оточують, мають відображення в людській пам’яті.
Основна інтерактивна частина (приблизно 31 хвилин)
Учитель каже:
П [pic] ро які моменти в житті люди пам’ятають більше? Чому?
Чи потрібно пам’ятати трагічні сторінки свого життя? Чому?
Як ви сприймаєте неприємні спогади інших людей? Які емоції вони у вас викликають? Чому?
Які події з історії ви вважаєте трагічними?
Як люди вшановують пам’ять про трагічні події? Кому це потрібно?
Учитель вислуховує відповіді 2-3 учнів на кожне питання і робить невелике узагальнення: пам`ять - нескінченна книга, у якій записано все: і життя людини, і життя країни. Та багато сторінок у нашу історію вписано кривавим і чорним чорнилом.
[pic] Тож перегорнемо скорботні сторінки достовірної народної пам`яті.
Учні переглядають відео: О. Білозір «Свіча»
https://www.youtube.com/watch?v=ynV1g9tajgY
У [pic] читель каже:
Про які події йдеться у пісні української співачки О. Білозір?
Чому ці події вважаються трагічною сторінкою української історії?
Чи потрібно пам`ятати про голодомор 1932-1933 рр. і говорити про нього сьогодні?
Як події 1932-33 рр. викладалися в нашій історії до здобуття Україною незалежності? Чому?
Як сьогодні наш народ шанує пам’ять загиблих під час Голодомору?
Чи є потреба в тому щоб ворушити в серцях людей пам’ять про цю трагедію? Чому?
Як світова спільнота сприймає трагедію українського народу 1932-1933 рр.?
[pic]
Учитель формує групи по 4-6 учня, роздає кожній групі фото з зображенням пам’ятників і дає завдання.
Завдання групам: Подивіться на пам’ятники, які встановлені на території різних країн. Як ви вважаєте, з якими подіями вони пов’язані? Чому ви зробили такий висновок?
Д [pic] ля того щоб зорієнтувати учнів, учитель роздає групам «Керівництво для дослідження пам'яток історії»
Учні радяться. Учитель стежить за роботою, і нагадує про час, що залишився.
Після виконання роботи викладач просить кожну групу по черзі представити результати своєї роботи. У тому випадку, якщо думки учнів не збігаються, учитель повинен попросити дати коротке пояснення, але не коментує і не оцінює його.
У [pic] читель каже:
Тепер, коли завдання виконано, представте результати свого дослідження
В першу чергу повідомте що зображено на фотографії?
Учні по черзі представляють міркування своєї групи.
У [pic] читель пропонує учням представити відповіді на друге питання «Керівництва...»:
Як ви вважаєте, кому поставлено пам’ятник, зображений на фотографії, яка дісталась вашій групі?
Групи по черзі представляють свої думки.
У [pic] читель пропонує учням представити відповіді на трете питання «Керівництва...»:
Де відбуваються зображені події?
Групи представляють відповіді.
Учитель пропонує учням представити відповіді на четверте питання «Керівництва...»:
Я [pic] к ви вважаєте, з якими подіями може бути пов’язане зображення на фото?
Учитель проводить фронтальну бесіду за допомогою питань (на кожне питання вислуховуються відповіді 3-6 учнів):
що спільного в досліджуваних пам'ятках?
ч [pic] им вони різняться?
чи можна сказати, що якийсь один з чотирьох пам'ятників найточніше відображає трагічні події в історії єврейського народу? Чому ви так думаєте?
Зворотній зв'язок (приблизно 7 хвилин)
У [pic] читель відкриває написані заздалегідь на дошці фрази і дає завдання:протягом 2 хвилин напишіть продовження фрази (на вибір):
«Людська пам’ять може бути відображена в …»
«Люди зводять пам'ятники тому, що ...»
«Знання пам'ятників різних народів дозволяє мені ...»
Після того як учні закінчили писати, вчитель просить їх прочитати один одному напів-закінчені фрази (1 хвилина), а потім пропонує бажаючим прочитати свої ідеї.
В [pic] исновок: Озиратися в минуле треба кожному. Людина не живе в одному часі, а у трьох часових вимірах: у минулому, сьогоденні та майбутньому. Дорога у майбутнє пролягає через минуле. Треба осмислити власне минуле, зрозуміти його, бо історія повторюється. І коли люди не зроблять сьогодні висновків, то вони будуть ходити по колу. Отож, озиратися треба, щоб поплакати, бо це каяття. А головне – щоб зрозуміти.
Вчитель. Нехай у ваших душах залишиться цей маленький вогник свічечки, як спомин про тих, кого сьогодні немає серед нас, які померли страшною смертю, дай, Боже, щоб це ніколи більше не повторилось!
Учитель дякує учнів за участь в занятті.
[pic]
У 1991 р місце знищення євреїв в Бабиному Яру було відзначено пам'ятним знаком - менорою (золотий семіствольний світильник, який, згідно з Біблією, знаходився в скинії Зборів під час поневіряння євреїв по пустелі, а потім і в Єрусалимському храмі, аж до руйнування).
[link]
Пам'ятник "Голокост" роботи скульптора Джорджа Сегала був відкритий в 1989 році в парку Сан-Франциско (США). Пам'ятник являє собою 11 бронзових фігур розміром з людський зріст, що знаходяться за колючим дротом.
Керівництво для дослідження пам'яток історії
Що зображено на фотографії?
Як ви вважаєте, кому поставлено цей пам’ятник?
Де відбуваються зображені події?
Як ви вважаєте, з якими подіями може бути пов’язане зображення на фото?
