Мета: вшанувати релігійне свято Великодня, ознайомити студентів із звичаями, обрядами українців, пов’язаними зі святкуванням Великодня, виховувати любов до рідного краю, бережне ставлення до народних традицій; розвивати зв’язне мовлення, творчі здібності, вміння аналізувати.
Ведучий 1. Доброго дня, шановні гості! Наближається одне з найсвітліших свят – Великдень, тому виховну годину ми присвячуємо Світлому Христовому Воскресінню. І проведемо ми її у вигляді усного журналу «Великодній вісник». З його сторінок ви довідаєтесь про історію походження як самого свята, так і його назви: чому Великдень по-різному святкуємо щороку, чому освячуємо паски, про звичаї, традиції, в які український народ вклав усю глибину своєї віри.
Ведучий 2. На нашу святу землю приходить світле свято Великодня, святе і чисте, як весняне небо, гарне, як перші весняні квіти. Саме на весну припадає величне свято світлого Воскресіння.
Ведучий 1. Сторінка перша «Історія свята». Існує декілька легенд щодо виникнення назви свята. За однією з них, назва «Великдень» з’явилася аж наприкінці першого тисячоліття з приходом на українську землю християнства. Легенда розповідає, що в той час, коли Христос народився, дуже світило сонце та стояли настільки довгі дні, що теперішніх треба сім скласти, щоб був один тодішній. А як розіп’яли Христа – дні покоротшали. Тепер лише царські ворота в церкві стоять навстіж сім днів.
Ведучий 2. Сторінка друга «Тиждень перед Паскою». До Великодня віряни готуються впродовж семи тижнів Великого посту – одного із найсуворіших постів – саме стільки провів Ісус Христос у пустелі. Останній тиждень перед Великоднем називають Страсною седмицею.
Ведучий 1. У Великий, або Чистий, четвер на цьому тижні йдуть до церкви і слухають «страсті» - розповіді про страждання Христа. Під час богослужіння люди запалювали свічки, а потім їх забирали з собою і намагалися донести до хати так, щоб не згас вогник. Страсну свічку зберігали і використовувати як оберіг.
Ведучий 2. В останній тиждень перед Паскою дотримуються суворого посту: не їдять від обіду Чистого четверга до Паски. У Чистий четвер до схід сонця купалися, щоб тіло було чистим.
Ведучий 1. У п’ятницю ні мити, ні прясти не можна, великий гріх рубати дрова. А ще в п’ятницю печуть паски «білі», що символізують вічність людського життя. Щоб паска вдалася гарною, усі виходили з хати. Коли садили паску в піч, молилися.
Ведучий 2. Сторінка третя «Великодній кошик». Кошики спеціально до великоднього обряду посвячення паски виплітають заздалегідь із фарбованої лози, із мережчатими краями. До кошика кладуть гілочку свяченої верби і накривають кошик гарною вишитою серветкою або рушником. Прикрашання кошика зеленню – символ вічного життя і безсмертя. Вишитий рушник символізує життя та долю. А ще під час освячення у кошик ставлять свічку, яка має нагадувати нам про Ісуса, який є світлом для світу.
Ведучий 1. А тепер давайте заглянемо, що там, усередині Великоднього кошика? Яйця, писанки та крашанки.
Ведучий 2. Цікаво знати що:
крашанка – яйце, пофарбоване в один колір;
крапанка – на поверхню яйця наносять крапочки воску, а після того занурюють у фарбу. Коли поверхня яйця висохне, знову крапають воском і занурюють яйце в темнішу фарбу;
мальованка – яйце, розмальоване гуашшю, акварельними або навіть олійними фарбами за допомогою пензлика;
дряпанка – на поверхні яйця, пофарбованого в темний колір, голкою видряпують візерунок або орнамент;
писанка – яйце, поверхня якого покрита різнокольоровим розписом за допомогою воску або барвників.
Ведуча 1. Для фарбування яєць напередодні Паски використовували відвари різних рослин. Жовту й жовто-червону фарбу одержували з кори дикої яблуні, лушпиння цибулі, гречаної полови, горицвіту, звіробою. Синій колір давали сині мальви,сон-трава, ягоди бузини.
Ведучий 2. Кольори, в які фарбували яйця, мали свою мову:
* червоний – радість, життя, любов;
* жовтий – місяць, зорі, тепло, врожай, сподівання на краще життя;
* блакитний – здоров’я, небо, повітря, сила і здоровий дух;
* зелений – весна, воскресіння природи, сподівання на майбутній урожай;
* чорний з білим – пошана духів, нескінченність життя людини;
* білий – чистота та світлість людського життя;
* червона з білим – подяка духам за охорону від злих сил;
* коричнева – мати земля, її врожаї , щедрість.
Ведучий 1. Справді , кожний візерунок на писанці мав своє символічне значення.
Талановиті писанкарі розмальовували писанки цілими сюжетами з життя птахів, тварин, людей. Пропонуємо і вам, прослухавши подану інформацію, зробити свою писанку.
(конкурс «Зроби писанку»)
Ведучий 2. Неможливо уявити великодній кошик без пасхального хліба, який в Україні називають паскою або бабою. Паски, хоча і відрізнялися розмірами, але майже всі мали високу круглу форму. Зверху ліпили з тіста хрест, шапку також прикрашали поливою, посипали зерном. Продукти для випічки пасхального хліба готували задовго до свята. Навіть у голодні роки селяни намагалися залишити для цього краще борошно, накопичити достатню кількість крашанок, масла, цукру. Поганою прикметою вважалося позичати для паски в день її випікання.
Ведучий 2. Подекуди також робили сирну бабу. Вона готувалася із протертого сиру, в який додавали масло, цукор, яйця, родзинки. Сирній бабі за допомогою роз’ємних форм надавали форму піраміди, на боках якої вирізали візерунки і літери.
Ведучий 1. Зазвичай випікали паски трьох видів: жовта паска – паска сонцю, саме її святили у церкві та куштували в неділю; біла паска – паска душам померлих родичів, з нею ходили на кладовище на Проводи; чорна паска – господарям і родині, власне чорна паска це і є житнім хлібом, який уранці їли щодня.
Ведучий 2. Паска – символ Воскресіння та Небесного Царства. Випікання паски – важливий етап приготування до свята. Більшість господинь мають власний рецепт, який вони змінюють неохоче, щоб, бува, не прогадати. А ми вам сьогодні пропонуємо на згадку про сьогоднішнє свято взяти з собою рецепт паски, який, можливо, допоможе вам порадувати свою сім’ю незвичним і смачним пасхальним виробом.
(роздавання згортків з рецептами пасок)
Ведучий 1. Повернемось до нашого кошика. В ньому обов’язково повинні бути сир і масло.
Ведучий 2. Шинка або ковбаса, а ще хрін
Ведучий 1. Сіль – символ повноти та достатку. Це продукт, який навіть у малій кількості додає смаку іншим продуктам. А ще її вважали оберегом. У великодньому кошику, крім перерахованих продуктів, ще можуть бути сало, мак і пшоно.
Ведучий 2. Декілька слів про те, чого не рекомендують освячувати на Великдень. Священики застерігають, що алкогольні напої класти в кошик в жодному разі не можна. Ці напої не освячуються, оскільки не згадані під час молитви в переліку продуктів, які приносимо Богові на освячення.
Ведучий 1. Ніж – побутують думки, що освячені продукти потрібно різати посвяченим ножем. Це вигадки та забобони.
Ведучий 2. Вино – священики не захочуть його приносити до храму, хоча воно має чітку визначену біблійну символіку (перше диво, яке створив Господь під час весільного свята – перетворив воду на вино). Потрібно розуміти, що скромні наїдки, які приносять на Великдень, благословляють на споживання після Великого посту. Молитви ж на благословення вина немає.
Ведучий 1. А ще важливо пам’ятати – нічого освяченого не можна викидати. З’їжте самі, поділіться з рідними, роздайте нужденним.
Ведучий 2. Під час подорожі сторінками журналу «Великодній вісник» ви мали можливість поглибити свої знання про Великдень і виявити свої здібності. Настав час підбиття підсумків. Отже, дайте відповіді на запитання (для цього підніміть руку).
Ведучий 1. Що означає «Великдень»?
Ведучий 2. В чому особливість Страсної п’ятниці?
Ведучий 1. Назвіть основні складові великоднього кошика.
Ведучий 2. Що не рекомендується освячувати на Великдень?
Ведучий 1. Отже, шановні, наш захід, присвячений світлому святу Великодня, добіг до свого завершення. Дякуємо за активну участь!
